Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Військова кафедра

Оцінка радіаційної обстановки. Дозиметричний контроль (лекція)



Актуальність теми:

Застосування ядерної зброї може стати причиною радіоактивного забруднення великих територій, що обумовлює небезпеку для особового складу військ, спеціальних формувань на протязі тривалого часу. Для забезпечення успішних дій воєнізованих формувань та організації захисту населення необхідно виявити радіоактивне забруднення, визначити його характер та масштаби, визначити ступінь небезпеки для людей, тобто оцінити радіаційну обстановку і розробити міри захисту і правила поведінки особового складу та населення в умовах підвищення радіаційного фону.

 

ПИТАННЯ 1.

Організація та проведення радіаційної розвідки, радіометричного контролю та контролю випромінювання у військах, медичних підрозділах і частинах. Допустимі величини радіоактивного зараження різних предметів, продовольства, води та доз опромінення особового складу.

Після сформування сліду радіоактивної хмари з метою уточнення кордонів зон і забруднених територій, проводиться радіаційна розвідка. Радіаційна розвідка проводиться з метою з'ясування радіаційної обстановки і проведення заходів, спрямованих на попередження або зменшення радіаційних уражень серед особового складу та населення. З'ясування радіаційної обстановки за даними радіаційної розвідки включають в себе збирання та обробку інформації про ядерний вибух, рівні радіації на місцевості, а також нанесення на карту чи схему зон радіаційного зараження. Завдяки виявленню радіаційної обстановки методом прогнозування (1 етап) можна визначити боєздатність військ, найбільш доцільні їх дії, захисні заходи, а також уточнити задачі радіаційної розвідки.

2 етап полягає у виявленні фактичної радіаційної обстановки та її оцінки. В штабах з'єднань виявлення та оцінка радіаційної обстановки проводиться методом прогнозування, а потім, по мірі одержання необхідної інформації про рівні радіації, за даними радіаційної розвідки. Штаби частин користуються даними прогнозу, який зробив вищий штаб, або даними радіаційної розвідки.

Радіаційна розвідка проводиться у підрозділах і частинах усіх родів військ, має бути активною, безперервною, своєчасною і достовірною. За способом ведення радіаційна розвідка розподіляється на наземну і повітряну.

Наземна розвідка проводиться у підрозділах (рота, батальйон) спостерігачами - пости хімічного та радіаційного спостереження, хімічними розвідувальними дозорами (ХРД), які комплектують підрозділи, але спеціально підготовлені для цієї нагоди і забезпечені технічними засобами.

На спостерігачів покладаються такі завдання:

-визначення рівня радіації на місцевості;

-виявлення рівнів радіоактивного забруднення об'єктів;

-візуальне спостереження за напрямком руху радіоактивної

хмари;

-контроль за змінами рівнів радіації;

-відбір зразків води, грунту, рослинності.

На спостерігачів ХРД, крім названих, покладаються такі завдання:

-встановлення та позначення межі зараження;

-пошук шляхів обходу забруднених районів;

-виявлення маршрутів (дільниць) з найменшими рівнями радіації.

Спостерігачі забезпечуються приладами радіаційної розвідки, засобами зв'язку і подання сигналів сповіщення, знаками обгородження заражених дільниць, журналом радіаційного спостереження. ХРД ведуть розвідку на своїй бойовій техніці (танки, БТР, БМП), а зі складу підрозділів розвідки хімічних військ - на спеціальній розвідувальній техніці хімічних військ.

При проведенні радіаційної наземної розвідки територія

вважається забрудненою, якщо рівень складає 0,5 Р/год. і вище. Дозволяється проведення наземної розвідки пішки, якщо потужність дози не перевищує 30 Р/год., а за допомогою засобів пересування - не перевищує 100 Р/год.

Повітряна розвідка ведеться авіацією з метою оперативного отримання даних про радіоактивне забруднення великих територій.

У своїх інтересах радіаційна розвідка здійснюється на місцях, де розгорнуто етапи медичної евакуації, маршрутах їх пересування, районах майбутнього розгортання, шляхах евакуації поранених і хворих. Радіаційну розвідку здійснює санітарний інструктор-дозиметрист, який працює на сортувальному посту. При проведенні радіаційної розвідки медичною службою в інтересах військ здійснюється відбір зразків води та продовольства для радіометричного контролю.

Радіометричний контроль проводиться з метою встановлення факту і ступеню забруднення особового складу, бойової техніки, майна, продовольства, води та інших об'єктів, які можуть стати причиною отримання підвищених доз особовим складом. При цьому вирішується питання про необхідність проведення санітарної обробки особового складу та дезактивації об'єктів. Радіометричний контроль забруднення у військах організують командири підрозділів та частин. Після повної санітарної обробки і дезактивації техніки застосовується суцільний метод, тобто кожний військовослужбовець, кожна одиниця бойової техніки та іншого майна.

Контроль проводиться за допомогою дозиметричних приладів (вимірювачів потужності доз), а контроль води та продовольства за допомогою радіометрів-вимірювачів активності. Отримані результати порівнюються з гранично допустимим ступенем їх забруднення (див. табл. 1 та 2), на підставі чого дається радіаційна-гігієнічна оцінка.

Таблиця 1. Безпечні величини зараження поверхонь

радіоактивними речовинами (віком 1 доба)

Найменування об'єктів

Рівні радіації, мр/год.

1.Відкриті ділянки тіла (обличчя, шия, китиці рук)

- при забрудненні 10% тіла

- при забрудненні 100% тіла

2.Білизна, внутрішня поверхня

- протигазу, обмундирування

- медикосанітарне знаряддя, кухонний інвентар тощо

3.Військова техніка: автотран-спорт, літаки, спецмашини, артилерійські установки, міно-мети, ракетні комплекси, технічне майно

4.Броньовані об'єкти: БТР, БМП, танки, пускові установки

4,5

15

50

200

400

Таблиця 2. Рівні радіації (мр/год) що відповідають зараженню продуктів харчування і води радіоактивними речовинами в кількостях, що не призводять до променевого ураження

Найменування продуктів

Вимірюваний об'єм

(поверхня)

Терміни споживання

1 доба

10 діб

30 діб

Більше 30 діб

М'ясо

Риба

Молоко, рідкі та сипучі продукти

Вода, інші продукти

Туша, півтуші

1 кг(25 25 см)

чугунок

чугунок

200

200

0,4

14

40

40

0,14

4

20

20

-

3

14

14

-

1,4

Складаючи висновки з експертизи продовольства та води можна прийняти такі рішення: придатний для вживання в їжу та для пиття; умовно придатний (підлягає дезактивації з наступним контролем); не придатний для пиття та вживання в їжу.

Іноді продукти та воду можна вживати без дослідження на радіоактивність:

-воду підземних джерел;

-воду, що міститься в закритих ємкостях;

-воду відкритих водоймищ, що вкриті льодом (після обеззараження);

-воду стандартно облаштованих криниць; воду в зоні А через 1 добу, в зоні Б - через 2 доби, в зоні В - через 3 доби після випадання ПЯВ.

Для проведення радіометричного контролю в польових умовах використовуються переносні вимірювачі потужності дози - типу ДП-5В,ІМД-1С та ІМД-1Р, за допомогою яких вимірюється ступінь забруднення різних об'єктів. Призначення та устрій буде розглянуто на практичних заняттях.

ВИСНОВКИ: Таким чином, у військах та медичних підрозділах і частинах існує чітка і ефективна система дозиметричного контролю, що дозволяє в бойових умовах попередити або значно знизити тяжкість променевого ураження. Медична служба в цій галузі відіграє значну роль і це зобов'язує весь медичний персонал знати і вміти проводити заходи, спрямовані на одержання достовірної інформації про радіаційну обстановку.

ПИТАННЯ 2. Технічні засоби для проведення радіаційної розвідки,радіометричного контролю та контролю випромінювання. Принципи будови та правила роботи.

Реєстрація іонізуючих випромінювань - є необхідною умовою додержання радіаційної безпеки і запобігання надмірного опромінення. В основі всіх методів вимірювання іонізуючих випромінювань лежить облік процесів, що виникають в опроміненій речовині-детекторі. Існує декілька принципів реєстрації випромінювань, але в військових приладах використовують іонізаційний, люмінесцентний та хімічний. Іонізаційний метод полягає у вимірі іонізації, яка виникає в іонізаційній камері, що є детектором. Вона являє собою повітряний чи газовий конденсатор, який включено в електричний ланцюг. Під впливом іонів, виникає електричний струм в ланцюгу, величина якого пропорційна потужності дози. Якщо напруга велика, кожна пара іонів обумовлює газовий розряд, кількість яких пропорційна активності. Це газорозрядний лічильник, що використовується

в радіометрах.

Радіолюмінесцентний (термо-і-фото) метод реєстрації полягає у вимірі люмінесценції речовини чутливого об'єму люмінесцентного детектора при термо- чи фотостимулюючому звільненні енергії, що запасена в речовині детектора під впливом іонізуючого випромінювання. Метод використовується виключно для реєстрації доз опромінення.

Для проведення радіаційної розвідки використовуються дозиметричні прилади для визначення потужності дози (рівня радіації) на забрудненій радіоактивними речовинами місцевості. До таких відносяться ДП-64 - індикатор-сигналізатор із звуковою і світловою сигналізацією, рентгенометр ДП-3,ДП-5"В" (рентгенометр-радіометр), вимірювач потужності дози ІМД-2ІС,ІМД-1. Всі ці прилади мають спільне призначення, але рівні радіації, що можна виміряти з їх допомогою - різні. Докладніше вивчення приладів та користування ними розглядатиметься на практичному занятті.

ПИТАННЯ 3.

Характеристика зон радіаційного зараження при наземному ядерному вибуху. Оцінка радіаційної обстановки. Мета та задачі. Вихідні дані, оцінка небезпеки радіаційного опромінення. Прийняття рішення.

Під радіаційною обстановкою слід розуміти характеристику забруднення місцевості радіоактивними речовинами та його вплив на боєздатність, працездатність та здоров'я військовослужбовців та населення.

Радіаційна обстановка визначається багатьма факторами, серед яких є:

1. Тип боєприпасу.

2. Потужність вибуху.

3. Кількість ядерних ударів.

4. Вид ядерного вибуху.

5. Метеорологічні та ландшафтні умови.

6. Час, що минув після вибуху.

Потрібну інформацію одержують, проводячи засічку ядерного вибуху спостерігачами розвідувальних формувань. Оцінку радіаційної обстановки проводять на підставі даних радіаційної розвідки та методом прогнозування. Оцінюючи радіаційну обстановку, беруть до уваги існуючі допустимі рівні та наявність захисних споруд. На сьогоднішній день існуючі допустимі рівні радіоактивного забруднення визначаються наказом Міністра Оборони N 310 від 1993 р. (див. табл. 1 та 2). В залежності від потужності боєприпасу і швидкості вітру, слід радіоактивної хмари може мати різні розміри, які визначаються за допомогою спеціальних таблиць.

Слід радіоактивної хмари виникає в результаті наземного або низького повітряного вибуху. Вид вибуху можна визначити за допомогою формул:

Н(М)=3,53g(т) - наземний

Н(М)=83g(т) - низький повітряний, що дає слід радіоактивної хмари

(Н - висота центру вибуху в метрах; g - потужність боєприпасу в тротилових еквівалентах - в тонах).

В результаті вибуху у повітря піднімається велика кількість грунту разом з уламками ділення ядерного пального і розноситься за ходом вітру. Згодом радіоактивні речовини випадають на поверхню землі, утворюючи радіоактивне забруднення зовнішнього середовища, радіоактивний слід і високий радіаційний гама-фон. З метою проведення протирадіаційних заходів слід радіоактивної хмари розподіляють на 4 зони.

Зона А - помірного зараження.

Зона Б - сильного зараження.

Зона В - небезпечного зараження.

Зона Г - дуже небезпечного зараження.

Зони визначають за допомогою еталонної потужності дози - теоретично існуючий показник потужності дози через 1 годину після вибуху, який дорівнює: Зовнішня межа зони А - 8 Р/год., зони Б - 80 Р/год., зони В - 240 Р/год., зони Г - 800 Р/год.

У зв'язку з тим, що радіоактивні речовини частково розпадаються поки випадуть на великій відстані від епіцентру вибуху, реальна потужність дози на місцевості буде значно нижчою. Швидкість розпаду радіоактивних речовин визначається правилом Вей-Вігнера, згідно якого через 7-кратний відрізок часу потужність дози зменшується у 10 разів. Тому на зовнішній границі сліду (зони А) потужність дози завбільше, ніж 0,5 Р/год, практично виникає дуже рідко, а ця величина є критерієм незабрудненої території за мірками воєнного часу. Якщо знати еталонну потужність дози, можна розрахувати дозу до повного розпаду (формула 1), максимально ефективну дозу (формула 2), а також ефективну дозу для міського і сільського населення (формула 3 і 4):

Д =5Рt.(Рt - потужність дози на певний час t після вибуху).

МСД = 1/2

ЕДміста = 1/5

ЕДсела = 1/2

Дози, які отримає окреме формування військовослужбовців, що будуть знаходиться в укритті, залежать від коефіцієнту ослаблення (К) цього укриття і дорівнює:

Д = Д поза укриттям/К

Для визначення дози, отриманої під час руху, використовується формула:

( Рн + Рк ) t

Д = 2 К

де Рн і Рк - початкова і кінцева потужність дози;

t - час перебування на забрудненій території;

К - коефіцієнт ослаблення.

В залежності від отриманої і залишкової (невідновленої) дози особовий склад буде знаходиться в певній формі боєздатності.

 

Таблиця 3. Категорії боєздатності підрозділів в залежності від величини ефективної дози опромінення

Категорії боєздатності

Дози опромінення ( р ) отримані протягом

4-х днів

Одного місяця

I Категорія-повністю боєздатні

до 50

до 100

II Категорія

Обмежено боєздатні, з уповільненням часу реакції у складному становищі

до 150

до 200

ІІІ Категорія

обмежено боєздатні, виконання розумової праці супроводжу-

ється 10-15% помилковими діями, на 50% знижена фізична працездат-ність

до 250

до 400

IY Категорія

обмежено боєздатні, можуть виконувати просту розумову працю, помилкових дій більше 20%

більш, ніж 250

більш, ніж 400

Примітка: Ефективна доза являє собою залишкову величину від загальної дози опромінення, яка відновлюється по перебігу 4-х діб зі швидкістю 2,5 рентгена на добу.

 

Таблиця 4. Гранично допустимі дози зовнішнього опромінення, що не призводять до променевих ушкоджень.

Тривалість опромінення

Доза , р

Однократне протягом перших 4-х діб

Багатократне:

- протягом перших 10-30 діб

- протягом 3-х місяців

- протягом року

50

100

200

300

В залежності від форми боєздатності формування командування приймає те чи інше рішення щодо ведення воєнних дій силами того чи іншого формування.

Оцінка радіаційної обстановки може проводитись за даними прогнозування. Для цього необхідно мати дані про місце ядерного вибуху, його потужність, вид вибуху (тобто провести засічку ядерного вибуху), необхідно запросити дані у метеослужби про напрямок і швидкість середнього вітру.

Методика прогнозування полягає в наступному. На карті визначають місце вибуху і роблять відповідний шифрований запис, наприклад:20-Н 21.40.10.05 що означає, що відбувся наземний ядерний вибух потужністю 20 кілотонн о 21 годині 40 хв. 10 травня цього року.

На підставі даних про середній вітер проводять вектор у напрямку вітру, а також креслять кут 40( де напрямок середнього вітру буде ділити кут на 2 рівні частини.

У цьому секторі з ймовірністю 90% буде мати місце слід радіоактивної хмари. Користуючись спеціальною таблицею виділяють 4 зони сліду і в залежності від наявності на сліді особового складу і характеру бойових дій розраховують санітарні втрати, а також приймають рішення що до збереження життя і боєздатності особового складу.

Таким чином, ще до утворення радіаційного забруднення можна оцінити радіаційну обстановку і прийняти рішення, яке

допоможе з мінімальними втратами виконати бойове завдання.

ВИСНОВКИ.

Таким чином, вміння прогнозувати і визначати радіаційну обстановку допомагає вирішенню бойових задач з мінімальними людськими і матеріальними втратами.



--------------- Повну версію реферата можна скачати на початку (у верхній частині) сторінки ---------------



Реферат на тему: Оцінка радіаційної обстановки. Дозиметричний контроль (лекція)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2014. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.  Створити сайт безкоштовно