Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Військова кафедра

Бронежилети та розвантажувальні системи (реферат)

З появою та розвитком ручної вогнепальної зброї захисні обладунки втрачають свою роль. Простежується тенденція до їх полегшення, спрощення. Лицарські обладунки, поступаються місцем легким панцирам, наколінникам та наручам, обладункам які захищали лише груди і спину і частини кінцівок. З часом наколінники та наручі зникають, а нагрудники починають виготовлятися з міцної шкіри й тканин. Такі види обладунків не могли захистити від кулі з близької відстані. Але продовжували залишатися у використанні у зв'язку з широким використанням холодної зброї. В деяких родах військ обладунки залишалися до середини 19 століття. Найдовше обладунки у вигляді кіраси протрималися на озброєнні кірасирів – важкої кавалерії.

Але з новим якісним зростом ефективності вогнепальної зброї і з применшенням ролі холодної зброї на полі бою їх було знято з використання. До першої світової піхотинці не використовували жоден елемент захисту попри появу унітарних набоїв і відповідного підвищення дальності стрільби.

З середини 19 століття до 1 світової війни вояки не використовували будь яких засобів захисту. Новий вибух ефективності зброї в зв'язку з появою кулеметів викликали нагальну необхідність хоч якимось чином захистити піхотинця від згубного вогню. Спочатку вирішили повернутися до перевіреної часом кіраси. Німці для штурмових частин сконструювали кірасоподібний сталевий нагрудник який захищав груди живіт та шию піхотинця. Нагрудник захищав від шальних куль та осколків. Однак мав суттєві недоліки: був занадто важким, сковував рухи піхотинця. і не захищав від гвинтівкових куль. Перша половина 20 століття пройшла у інтенсивних пошуках способу виходу з цієї ситуації.

Тут конструктори зіткнулися з суттєвими труднощами. Перш за все вони стосувалися малогабаритних показників. Для ефективного захисту бронежилети використовували елементи з високоміцної сталі. Але вони були дуже важкими. Просте нарощення бронеелементів підвищував вагу всієї системи. Тому лише деякі роди військ використовували такі бронежилети (наприклад американські льотчики бомбардувальники). А занадто тонкі пластини не забезпечували надійного захисту.

Новий інтерес до бронежилетів виник в середині 20 століття в зв'язку з новими винаходами високоякісних та легких сортів сталі, застосуванням нових видів металів та неметалічних матеріалів, якісно підвищуючи захист людини. Справжньою революцією стало винахід кевлару. Також суттєвий внеском стало вдосконалення бронеелементів з застосуванням алюмінію. Використовується комбінація металевих, керамічних та тканинних елементів.

Але нажаль наука на даний момент не спромоглася винайти броню, яка б надійно захищала від всіх типів куль. Відповідно до різних фізичних властивостей броні бронежилети можуть витримувати влучання одних і не витримують зовсім інших куль в силу їх різноманітних характеристик (початкової швидкості, зупиняючу та за броньову дію, тощо).

Згідно таких обставин бронежилети та інші засоби індивідуального бронезахисту стандартизовані й поділяються на класи в залежності від рівня захисту від певних видів куль. Єдиної на весь світ стандарт бронежилетів не існує в зв'язку з застосуванням різних за характеристиками набоїв у різних точках земної кулі. Відповідно розробники засобів індивідуального бронезахисту адаптують їх під найбільш поширені у регіоні боєприпаси. У країнах СНД застосовується російський стандарт відповідно до якого бронежилети виготовляються для захисту від куль пістолета ТТ (7,62х25), ПМ (9х18) та автоматів Калашникова (7,62х39 та 5,45х39).

Класи захисту

1. 1 клас захисту – забезпечує захист від 7,62-мм. куль револьвера Наган, 9 мм. куль пістолета Макарова, малокаліберних куль бічного вогню; захист від малоубійних осколків на дистанції від 5 метрів;

2. 2 клас захисту – забезпечує захист від куль пістолетів ПСМ, ТТ, куль марки "парабеллум” на дистанції від 5 метрів;

3. Клас 2А - забезпечують частковий захист від набоїв бойових гладкоствольних рушниць;

4. 3 клас захисту – від куль автомата Калашникова зі звичайними кулями на дистанції від 10 метрів;

5. 4 клас захисту - від куль автомата Калашникова 7Н10 на дистанції від 10 метрів;

6. 5 клас захисту – від звичайних куль снайперської гвинтівки Драгунова на дистанції від 10 метрів.

7. Клас 5А – від бронебійних куль автомата Калашникова на дистанції від 10 метрів;

8. 6 клас захисту - від бронебійних куль Б-32 снайперської гвинтівки Драгунова на дистанції від 10 метрів.

Тепер слід розглянути матеріали, з яких виготовляються бронеелементи бронежилету. На теперішній час існують три матеріали для виготовлення бронеелементів:

Метали – сталь, титан. Броньові пластини зі сталі та титану використовуються у бронежилетах 4-5 класів захисту. Метали вирізняються високою стійкістю, і можуть витримувати багатократні влучання. Виробництво бронежилетів зі сталевими елементами відносно дешеве. Проте вони мають суттєві недоліки. Перш за все вони доводять масу бронежилета до 8-10 кілограм. Крім того металоелементи не рятують від заперешкодної дії кулі. Річ у тім що куля має й інтенсивну заброньову дію. Навіть якщо бронежилет не пробито, куля однаково завдає надпотужний удар по людському тілу, пошкоджуючи тканини й органи. Це вже може викликати у кращому випадку тяжке поранення з повною втратою боєздатності. В гіршому випадку це призводить до смерті внаслідок пошкодження органів та внутрішньої кровотечі. Бронежилет будь яких класів рідко коли можуть врятувати від пострілу дробовою рушницею.

На теперішній час конструкторами ведуться активні та успішні роботи по винайденню нових технологій обробки металів, які дозволяють виготовляти полегшені сорти сталі та її сплавів, які суміщають в собі легкість та міцність. Тож бронеелементи на основі металів своїх можливостей ще не вичерпали.

Тканини. У 60-х роках було винайдено спеціалізовані балістичні тканини (келар, певні сорти поліетилену). Вони вирізняються міцною молекулярною структурою. На відміну від металевих бронеелементів кілька шарів балістичної тканини ефективно нейтралізують заброньову дію кулі. Тканинні бронежилети мають прийнятну масу (3-4 кг.).

Проте тканини не позбавлені недоліків. Межа тканинних бронежилетів – 1-3 клас. Балістичні тканини уже не тримають кулі штурмових гвинтівок. Також тканинні бронежилети досить дорогі у виробництві.

Ще одним матеріалом для виготовлення бронеелементів бронежилета є керамічні матеріали. Керамічна броня є дуже міцною. Вона трохи легша за металеві, але важча за тканинні бронеелементи. Але керамічні бронелементи мають один принциповий недолік – низьку живучість. Після двох-трьох влучань кераміка розлітається на друзки й практично не забезпечує захисту. А уламки броні при влучанні кулі завдають додаткових поранень стрільцю. Керамічні бронелементи є також дуже дорогими у виробництві.

Як згадувалося вище наука на даний момент не спромоглася винайти матеріалу, який би суміщав усі позитивні характеристики вищеперелічених матеріалів. Тож конструктори при розробці бронежилетів застосовують комплекс заходів, які опосередковано підвищують ефективність бронювання. Найрозповсюдженішим заходом є застосування модульних конструкцій бронежилетів. Суть в наступному: виготовляється бронежилет 1 або 2 класу захисту (наприклад тканинний). Сам жилет оснащується кишеньками з балістичної тканини, у які вставляються сталеві або керамічні бронепластини, які закривають найбільш важливі внутрішні органи людини (серце, печінку, тощо). Таким чином бронежилет за своїми властивостями можна „підтягти” до 3-5 класів захисту.

Ще одним розповсюдженим заходом є інтеграція бронежилету з іншими елементами спорядження піхотинця, які виконують роль пасивної броні. Подібні бронежилети оснащуються стандартним набором кишень та підсумків для перенесення боєприпасів та різноманітного спорядження. Якщо куля влучить наприклад у підсумок з набоями, вона деформується та витрачає частину своєї енергії на подолання перешкоди. Таким чином бронежилету легше зупинити кулю, яка частково втратила початкову швидкість та енергію. Крім того розміщене на бронежилеті спорядження дозволяє швидше його діставати й застосовувати при потребі.

Серйозну небезпеку становлять кулі які рикошетують при влучанні та утворені під час пробиття вторинні осколки, які утворюються під час влучання чи пробиття броні (частини кулі, частини спорядження та уламки розбитої бронеплити). Тому бронежилети оснащуються зовнішнім покриттям та підбоєм з спеціальних тканин, які запобігають рикошетові, оберігають стрільця від поранень вторинними осколками при влучанні кулі та ослаблюють заброньову дію кулі.

При конструюванні бронежилетів конструктори дотримуються наступних умов:

· бронежилет мусить захищати основні життєво важливі частини тіла піхотинця від куль певного калібру та потужності та уламків;

· бронеелементи мусять бути легкими і водночас надійно захищати стрільця, не дробитися на уламки під час влучання;

· бронежилети мають забезпечувати якщо не хорошу то хоча б прийнятну вентиляцію людського тіла;

· жилет має надійно сидіти на тілі, не сковувати рухів вояка під час пересування та ведення інтенсивних бойових дій.

· бронежилети мають швидко надягатися/зніматися.

Слід враховувати що вимоги до бронежилета в залежності від користувачів також дещо відрізняються. Наприклад при розробці армійських бронежилетів враховується інтеграція з іншими елементами спорядження піхотинця (рюкзак, розвантажувальний жилет, тощо), можливість навішування додаткових бронеелементів, застосування камуфляжного забарвлення. Бронежилети спец підрозділів по боротьбі з тероризмом часто виконуються сильно броньованими (застосовуються бронепанелі для захисту не тільки передньої та задньої частини тулуба, а й також бронезахист боків, шиї та промежини) задля захисту від куль під час ближнього бою та вогневих контактів на відстані в упор. Бронежилети прихованого носіння, призначені для поліції та інших правоохоронних органів першочергову увагу приділяють комфорту при довготривалому носінні та приховуванню бронежилету під звичайною одежею, навіть при деякому погіршенні захисних властивостей.

На закінчення теми слід зазначити мабуть основне – жоден бронежилет, навіть найвищого класу захисту не здатний гарантувати абсолютного захисту. Він аж ніяк не перетворює людину на такий собі „ходячий броненосець”. Властивості куль дозволяють якщо не вбити то хоча б на деякий час вивести з ладу вояка на полі бою. Однак це не знижує значної ролі бронежилетів. Ураження на полі бою завдаються не тільки кулями. Під час бою серйозних поранень завдати відрикошетовані уламки куль, гранатні осколки, уламки каміння чи будівельних матеріалів. Часто такі предмети завдають серйозних ран відкритим ділянкам тіла, які виводять з ладу піхотинців не гірше ніж самі кулі. Бронежилет навіть низьких класів захисту успішно тримає подібні уражаючі елементи. У цьому його велика цінність яка дозволяє знизити втрати у особовому складі. Крім того бронежилети оберігають тіло під час ударів при перебіжках, плазуванні, падіннях та перекатах. І нарешті – знижуючи уражаючі властивості куль бронежилети, не забезпечуючи абсолютного захисту зберігають воякові життя і можливість після фізичної реабілітації повернутися у стрій. Тож бронежилет і не гарантував абсолютного захисту проте врятував тисячі вояцьких життів.

Розвантажувальні системи

Коротка характеристика

Після другої світової війни конструктори подвоїли свої зусилля для вдосконалення існуючих елементів спорядження піхотинця. Попри те що спорядження піхоти в цілому відповідала тодішнім умовам бойових дій, однак її суттєвий недолік був у відносній складності. Система спорядження піхотинця складалася з цілого "мережива" сумок та підсумків. Всі вони недостатньо надійно кріпилися на стандартному поясі то ж пересування в них викликало незручності. До того ж такі системи було неможливо швидко одягнути або скинути у випадку необхідності.

Також по мірі розвитку наявного озброєння, вдосконаленні ведення бойових дій та спеціалізації воїнського ремесла кожен вояк мусив переносити на собі значно більший комплект боєприпасів, спорядження та продовольства, які покликані максимально підвищити боєздатність на полі бою. Все це вимагало якісно нових систем перенесення, адаптованих до самих різноманітних типів боєприпасів та спорядження. Результатом вдосконалень стала поява розвантажувальних систем.

Розвантажувальна система являє собою сукупність кишень та підсумків інтегрованих у єдиний комплект призначену для перенесення боєприпасів та речей першої необхідності.

Незалежно від класифікації всі розвантажувальні системи мають відповідати ряду вимог:

· розвантажувальні системи мають виготовлятися з водонепроникних та вогнестійких матеріалів, здатних витримувати інтенсивну експлуатацію в різних кліматичних умовах;

· система має рівномірно розподіляти вагу носимого боєкомплекту та спорядження;

· забезпечувати зручність носіння та прийнятний рівень вентиляції;

· вся система мусить мати застібки які забезпечують міцне утримання її на тілі стрільця, швидке одягання та скидання;

· легкий доступ до всіх кишень та підсумків розвантажувальної системи;

· носіння подвійного боєкомплекту набоїв до стрілецької зброї;

· інтеграція з різноманітними підсумками, рюкзаками й ранцями;

по можливості система має виконуватись модульною, щоб стрілець мав змогу змінювати конфігурацію сумок та кишень в залежності від потрібних видів боєприпасів та обладнання. Але модульність не має погіршувати механічну міцність та надійність всієї системи.

Системи можна класифікувати наступним чином:

За компонуванням їх можна розділити на

· власне розвантажувальні системи;

· розвантажувальні жилети;

· бойові нагрудники

Основу розвантажувальної системи становить пояс та плечові ремені, виготовлені з високоміцних матеріалів. Їх розмір широко варіюється що дозволяє міцно і надійно підігнати всю систему під стрільця, враховуючи його антропометричні особливості. Спеціальні замки дозволяють воякові без особливих зусиль скинути систему у випадку необхідності. На пояс та ремені кріпляться підсумки різного призначення, жорстко приєднані до системи завдяки замикачам. По можливості підсумки намагаються робити універсальним, пристосованими для перенесення різноманітних предметів. До того ж систему намагаються виготовляти модульною: в залежності від наявного озброєння та специфіки операції систему можна змінити під припаси іншого типу.

Однією з найбільш розповсюджених у світі розвантажувальних систем є розвантажувальна система A.L.I.C.E. (США) (англомовна абревіатура від "all-purpose lightweight individual carrying equipment" - багатоцільове полегшене індивідуальне переносне екіпірування). Ця система була розроблена у 1972 році Натікською лабораторією на основі детального аналізу експлуатації спорядження під час бойових дій у В'єтнамі. Система виготовлена з нейлону, стійкого до вологи. Основою цієї системи є пояс та два плечових ремені, які регулюються у широких діапазонах. До них приєднувалися: два підсумки для набоїв до автоматичної зброї, чохол для саперної лопатки, одна або дві фляги, та підсумок для аптечки чи індивідуального перев'язного пакету. Це стандартний комплект для кожного піхотинця. Стандартна система інтегрувалася в залежності від завдання з спеціальними нейлоновими рюкзакам "середній" та великий" рюкзак. "Середній рюкзак може використовуватися як з рамою, та і без неї, "великий" - лише з рамою. Ватажопійомність рюкзаків - відповідно 50 та 70 фунтів. Рюкзаки оснащені прогумованими вкладишами для збереження необхідного спорядження від вологи.

Загальний вигляд базового варіанту розвантажувальної системи A.L.I.C.E. ( all-purpose lightweight individual carrying equipment):
1- пояс; 2- підсумки для легкої стрілецької зброї; 3- плечові лямки; 4- чохол для шанцевого інструменту; 5- кріплення для фляги; 6- кишенька для індивідуального перев'язного пакету.

Однією з найбільш успішних розвантажувальних систем на просторі країн СНД є сімейство російських розвантажувальних систем "Выдра" (виробник - "Выдра-К"). Розвантажувальна система призначена для перенесення боєприпасів і зброї, медаптечки , сухого пайка, і іншого майна, необхідного в короткому (один день) рейді. Жилет виконаний із синтетичної тканини підвищеної міцності. Складається із трьох частин: двох грудних панелей, що виконують основну функцію й несуть бойове навантаження, спинної панелі, що виконує допоміжну функцію і плечових ременів.

Розвантажувальна система "Выдра 3м- База":
Вид спереду і ззаду.

Система кріпиться на тілі й підганяється за рахунок плечових ременів, що регулюють жилет по росту, грудних і поясних ременів, що регулюють жилет по об'єму. Плечові лямки шириною 9 см дозволяють комфортно розмістити на тілі повністю укомплектовану систему з урахуванням всіх антропометричних властивостей стрільця. Основу системи становить сітка, що сприяє вентиляції повітря й швидкому витіканню води при форсуванні водних перешкод. На внутрішній стороні грудних планшетів є дві кишені для паперів, що закриваються зверху на застібку "липучка". Грудні планшети з'єднані ременями на замках типу "фастекс" з жароміцного пластику, що надає жилету міцність і дозволяє скинути або одягти його за лічені секунди.

На грудному планшеті розташовано підсумки, що вміщають до 8 магазинів для автомата Калашникова і шість підсумків для ручних гранат типу Ф-1. Усередині підсумків для гранат зроблені спеціальні кільця, до яких кріпляться кільця гранат. Це дозволяє кидати гранати однією рукою. Подвійні підсумки магазинів закриваються загальним клапаном з подвійною застібкою, що зменшує їхнє раптове розкриття. У нижній частині підсумків є отвори для зливу води. Дно підсумків укріплене, щоб виключити передчасне стирання. До панелей підсумки кріпляться тільки в бічних швах для вільного витоку води. Між підсумками є місце з фіксаторами для кріплення ножа або ліхтаря. На жилеті також передбачена можливість кріплення рослинності. На спинному планшеті є можливість розміщення додаткових підсумків серії М 500 для побутового спорядження, і у верхній частині є евакуаційна петля для транспортування постраждалого бійця. Є також сумісність із ранцевою флягою "Медуза". У нижній частині жилета є можливість кріплення страхувального спорядження або пістолетного ременя. Конструкція жилета дозволяє безперешкодно носити рюкзаки або ранці, працювати на будинках або десантуватися, не знімаючи спорядження. Жилет не обмежує рухів і не заважає як при пересуванні плазом, так і при діях у будинках.

Вага жилета без комплектації приблизно 1300 грамів.

Однією з модифікацій систем "Выдра" є "Выдра-3М-СБВ". Характерною особливістю цієї системи є її модульність. У комплект жилету входять змінні блоки озброєння (ЗБО) які є підсумками для різних видів боєприпасів та спорядження. В залежності від військової спеціальності, наявності певних боєприпасів та специфіки операції що виконується вояк може сам навішувати на систему необхідні підсумки.

Розвантажувальні жилети

Розвантажувальні жилети являють собою систему спорядження основним елементом якої є жилет (від чого й походить назва). Розвантажувальні жилети вперше з'явився у армії США у 1942 році на озброєнні рейнджерів - спеціальних десантно-штурмових частин, призначених для участі у амфібійних та десантних операціях. На рейнджерів було покладено масу завдань військового й інженерного характеру: спільне ведення бойових дій у якості піхоти разом з десантованими військами, знищення берегових укріплень та артилерійських батарей супротивника, розчистка узбережжя від інженерних загороджень ворога, інженерне облаштування захоплених плацдармів. Для виконання цих завдань вояки обвішувались різноманітним спорядженням з голови до ніг. Для перенесення більшої його частини було розроблено спеціальний "штурмовий жилет".

"Штурмовий жилет" американських рейнджерів часів Другої світової війни.

Жилет являв собою міцну бавовняну безрукавку з вісьмома великими кишенями. Жилет застібався за допомогою двох швидковідкриваємих пряжок. У передніх кишенях розташовувалися елементи саперного інвентарю: пакети вибухівки різноманітної марки (ТНТ, амонал), детонатори, запальні шнури, підривна машинка, ручні гранати, запальні шнури, тощо. Дві задні кишені розташовувалися на спині. Верхня кишеня своєю формою повторювала форму піхотного ранця М1928, а нижня - форму сухарної сумки М1936. В них розташовувався додатковий запас набоїв, спорядження та продовольства.

Штурмовий жилет виявився виключно практичним та надійним елементом спорядження рейнджерів. Жилет зручно сидів на тілі, дозволяв носити великий запас набоїв і спорядження, не обмежував рухів вояка під час різноманітних видів пересування. Попри використання окремих підсумків до магазинів гвинтівок та пістолет-кулеметів рейнджери воліли переносити запас набоїв саме у кишенях штурмового жилета.

Американський штурмовий жилет став відправною точкою для розробки аналогічних елементів спорядження у післявоєнний період. На теперішній час розроблено масу розвантажувальних жилетів. Наприклад розвантажувальний жилет. Опишемо лише декілька модифікацій жилетів країн ближнього та дальнього зарубіжжя.

Розвантажувальний жилет Сом М-32 ПХТ (Росія, виробник - "Выдра-К" разом з ОАО "Объединение "Вымпел"") призначений для вояків піхотних та гірськопіхотних військ. Особливістю жилета є його сітчаста конструкція з міцністю 70 кг/см, яка забезпечує хорошу вентиляцію. Інші деталі конструкції виготовлені з матеріалу "оксфорд-найлон". Права та ліва секції жилету з'єднуються між собою за допомогою міцної застібки-блискавки. Сам жилет регулюється по всім зростам і розмірам. На лицьовій частині розташовано чотири кишені для 8 магазинів до автомата Калашникова АК-74. Кишені закриваються за допомогою великих клапанів. Вище кишень до автоматних магазинів розташовані дві кишені для додаткового спорядження, як-от аптечки чи індивідуального перев'язного пакету. Далі у жилеті наявні підсумки для перенесення чотирьох гранат, 4 кишені для різноманітного інвентарю (сигнальні ракети, ліхтарик, тощо), дві маленькі кишені під документи. Також жилет має кишеню для фляги "Медуза" М2000. Всі кишені оснащені люверсами для стоку води.

Загальний вигляд розвантажувального жилету "Сом" М32 ПХТ:
ліворуч - вид ззаду, праворуч - вид спереду.

Жилет місить ззаду евакуаційну петлю за допомогою якої пораненого стрільця можна буде відтягнути у безпечне місце. Жилет містить кріплення для підсумків серії М500 а також інтегрується з тактичними ранцями "Валун" М53-СПР і " Квартал" М52-СПР.

Найбільш перспективними, на мій погляд, є жилети «Рись», спроектовані московською фірмою "Выдра й КО".

"Рись" М15 - модульне тактичне спорядження. "Рись" сумісна з усіма начіпними сумками й знімними блоками озброєння (ЗБО), включених у систему спорядження "Выдра-3м- КБТС". Цей жилет відрізняється від аналогів прорахована до дрібниць концепція розробки. "Рись" M15 - схема із закритою "спиною", регульована по розміру (починаючи з 48-го розміру) і зросту (від 164 см) бійця. Складається із трьох деталей: двох лицьових і спинної , що з'єднуються ремінними стрічками й жароміцними "фастексами". "Рись"має кріплення для страхувальних систем. Крім монтованих під завдання й тип зброї ЗБО, М15 має кріплення для начіпних сумок на сітчастій (для поліпшення терморегуляції) "спині". Крім того, елементи конструкції М15 дозволяють кріпити на нього тактичний ранець "Квартал"М52-з обсягом 22 літра, доповнюючи "Рись" об'ємним спинним підсумком.

Розвантажувальний жилет "Рысь" М15:
Зліва-праворуч: вид спереду, з лівого боку й ззаду. До лівої частини жилету пристиковано пістолетну кобуру, на правій частині - дві кишені для магазинів до автомата Калашникова.

Знімні блоки озброєння (15 різних версій), розраховані на все різноманіття російського стрілецького озброєння з урахуванням спеціальних завдань у різних варіантах виконання: санітарному, багажному, мисливському (24 й 12 набоїв 12-го калібру), саперному, рятувальному. Неабияким є наявність на M15 евакуаційної петлі, призначеної для витягування ураженого бійця з небезпечної зони. На відміну від аналогів на « Рисі » M15 для виносної гарнітури зв'язку застосовані схований канал - щоб вона ні за що не чіплялася при русі. Підсумки основного озброєння (ЗБО) фіксують «живучі» у них магазини (АК, СВД, ПМ, "Вал","Винторез", АН-94 і магазини для набоїв 12-го калібру) від випадання при стійці "догори ногами" з відкритим клапаном. На всіх підсумках можливе використання «замків, що мовчать», які дозволяють працювати в повній тиші, не видаючи звуків при відкриванні сумок. Це третій тип замка, (після ґудзиків й "контакту"), ремонтопридатний у польових умовах і який перешкоджає випадковому відкриттю сумки.

Крім перерахованих, на "Рисі" М15 є кишені для індивідуального перев'язного пакета, наручників, газової (шокової) гранати «Упорскування» і три багатоцільових кишені. У М15 застосовані поліамідні сітки міцністю 70 кг/кв. см, що дозволяють проходити воді наскрізь при роботі в дощ і при амфібійних операціях. Жилет дуже зручний під час носіння.

Бойові нагрудники

Бойові нагрудники є спрощеним варіантом розвантажувального жилета. Вони менш матеріалоємні, полегшені, спрощені й здешевлені. Вперше нагрудники з'явилися у Китаї. В світі вони заслужили прізвисько Chi Com (Chinese Communist - китайський комуніст). У первинному варіанті "Чаі Ком" являв собою витягнутий прямокутний шматок брезенту з нашитими на ньому трьома підсумками для магазинів штурмової гвинтівки Тип-56 - китайської модифікації Автомата Калашникова. По обидва боки підсумків до набоїв також розташовувалися дві або чотири кишеньки для гранат. Здавалося така примітивна система абсолютно не відповідає потребам вояка. Недоліки у цієї системи були, як-от незадовільна стійкість матеріалу до зовнішніх несприятливих умов, обмежений боєкомплект, незручність вузьких ременів. Але поряд з тим у нього були дуже серйозні переваги. Завдяки розташуванню підсумків на грудях нагрудник перетворювався на імпровізований бронежилет оскільки сталеві магазини з двома рядами набоїв всередині служили непоганим захистом від куль та осколків. Простота системи дозволяла інтегрувати нагрудник з будь якими ранцями та рюкзаками. Розташування нагрудника оберігало боєприпаси під час подолання водних перешкод. До того ж свою роль зіграла й дешевизна випуску.

Китайський бойовий нагрудник "Чаі Ком" (Chinese Communist - китайський комуніст).

В результаті китайські бойові нагрудники широко розповсюдилися по світу, заслуживши всесвітнє визнання у багатьох військових формування світу. Простий та непоказний "Чаі-Ком" користувався попитом у партизан В'єтконгу, афганських моджахедів, чорних повстанців країн Африки, латиноамериканських герільєрос. Чаі-Коми припали до душі і вічним супротивникам партизан: американським "Зеленим Беретам", радянським спецпризначенцям, південноафриканським "Розвідникам Селуса" і багатьом іншим.

На теперішній час бойові нагрудники, залишаючись простими й надійними, суттєво модифіковані. Перш за все у сучасних нагрудниках збільшено кількість кишень для набоїв. Досвід конфліктів потребував якомога більшого боєкомплекту. З'явилися більш місткі кишені для гранат, сигнальних засобів а також кишеньки для додаткових предметів спорядження. При необхідності до нагрудника можна приєднати додаткові кишеньки для різноманітного спорядження.

Звернемося до деяких сучасних зразків бойового нагрудника.

Бойовий нагрудник "Егерь" (Росія). Сучасний варіант класичної китайської нагрудної сумки « чи-ком » (скорочено китайський комуніст), виконаний із сучасних матеріалів і комплектуючих.

Сумка розрахована на носіння боєприпасів до стрілецької зброї ( шість магазинів АКМ або дев'ять АК -74), чотирьох ручних гранат, реактивних сигнальних патронів, димів, топографічної карти, засобів зв'язку й надання першої медичної допомоги. При необхідності збільшення боєкомплекту, що носить, до сумки за допомогою чотирьох розстібних шлейок, кріпиться пояс із набором додаткових сумок і чохлів (ВОГ- 25, 25П, ручні гранати, магазинні сумки). Сумка носиться на Х-подібних, шириною 40 мм, нейлонових ременях з металевим регулюванням, що дозволяє швидко й зручно підігнати спорядження на собі.

Загальний вигляд бойового нагрудника "Егерь" (Росія)
Зліва праворуч: вид спереду, вид збоку, вид ззаду.

Лямки комплектуються м'якими підкладками, завтовшки 10 мм, на яких розташовуються вузли кріплення кишені для індивідуального перев'язного пакету й аптечки, а також радіостанції. Спеціальні сталеві замки швидкскиди, що з'єднують лямки із сумкою, у сполученні із широким поясом, обладнаним альпіністським замком "фастекс" з полімеру підвищеної міцності, забезпечує практично миттєве скидання сумки. На основі розташовуються: чотири кишені для ручних гранат (Ф-1, РГД-5, РГО, РГН), дві кишені для шести реактивних сигнальних набоїв або двох великих димових шашок, три (обшитих пластиком) кишені для магазинів, зі знімними, на «велькро»-липучці, пластиковими перегородками. Всі кишені із протипиловими клапанами, які захищають від пилу, бруду, вологи й не дають вмісту кишень вивалюватися, якщо клапан не застібнуто. Ручні гранати безпечно переносяться із вставленими запалами. На внутрішній стороні сумки розміщається спеціальна кишеня із клапаном, у якому переноситься непромокний вкладиш для топографічної карти, з'єднаний із сумкою страхувальним ременем. Клапани всіх кишень застібаються на кнопку й "велкро"-липучку. Для відводу вологи, що потрапила усередину кишені, при подоланні водної перешкоди, днище кишень обладнається люверсами. Для переповзання сумка підтягується ременями лямок, максимально високо на груди. Для зручності носіння рюкзаків, м'які підкладки плечових лямок знімаються. Можливість розташування сумки високо на грудях, забезпечує сумісність із рюкзаками типу альпіністськими, обладнаними потужними, розвиненими поясами.

Сумка виробляється з поліефірної тканини полотняного плетива, щільністю 420 г/м 2, з водовідштовхувальним покриттям, підвищеної зносостійкості. Всі "хвости" на клапанах, ременях лямок, розстібні шлейки із щільної поліефірної стрічки, які слабко вбирають вологу, витримують, залежно від ширини, навантаження до восьмисот кілограмів.
Фурнітура сталева, із протикорозійним покриттям.

Бойовий нагрудник "Пионер" М23 (Компанії "Сплав" - Росія) розроблений спеціально для мобільних підрозділів і призначений для використання в польових умовах. Регулюється по розмірі від 46 до 68 на будь-який ріст. Сполучимо з альпіністською підвісною системою.

Бойовий нагрудник «Пионер М23» дозволяє переносити подвійний комплект набоїв: вісім магазинів до автомата Калашникова або 4 до ручного кулемета Калашникова РПК. Кишені під набої займають центральну частину нагрудника й мають довгі клапани на липучках. У кишень для набоїв відсутні кути що по замислу конструкторів має підвищити механічну міцність жилету й забезпечувати швидкий відтік води. Гранати розміщуються у шести окремих кишенях, по три на кожному боці. Дві кишені можуть розміщувати дві гранати, а інша - одну. Також збоку розташовано три підсумки до ручних гранат РГО або РГН. Гранатні підсумки під РГО й РГН оснащені внутрішніми кишеньками під запал, а також карабіном на шнурку, що пристібається до чеки для бойового взводу гранати однією рукою. З правого боку розташовано дві кишені, одна з яких розташована над підсумками для магазинів коло ременя. З правого боку - лише одна кишеня. На лівому плечовому ремені розташовано кишеньку для індивідуального перев'язного пакета (ІПП). З лівого боку на лівій бічній частині крайньої лівої кишеньки для магазину розташоване кріплення для багнета-ножа. В центрі розташована окрема кишеня. її можна використовувати для збереження документів, але також у ньому можна розташувати окремий бронеелемент.

Бойовий нагрудник виготовлено з високоміцних синтетичних матеріалів.

Загальний вигляд бойового нагрудника Пионер М23:
1 – 8 магазинів АК або 4 магазини РПК ; 2 – 10 гранат ВОГ -25; 3 – 3 гранати РГО або РГН; 4 – індивідуальний перев'язний пакет (ІПП); 5 – багнет-ніж; 6 – кишеня під документи або додатковий бронеелемент.

Нагрудник оснащено спеціальними петлями для додаткового ременя на якому можливе розміщення додаткового спорядження: протигазу, фляги, саперної лопатки, тощо.

За специфікою операцій їх розділяють на:

· армійські;

· поліцейські.

Дії армії та поліції мають свою специфіку що відповідно виражається у типі спорядження. Параметри експлуатаційної надійності однакові як для армійських так і поліцейських розвантажувальних систем. Але наприклад якщо у армійських системах основна увага приділяється кількості боєкомплекту, у поліційних формуваннях віддають перевагу здатності носити різноманітні боєкомплекти до різних видів зброї та велику кількість спеціалізованого спорядження (наручники, засоби з'вязку, газові балончики) та боєприпасів (гранати зі сльозогінним газом, набої нелетальної дії) для проведення поліцейських операцій.

Наприклад поліцейським розвантажувальним жилетом є "Тарзан" М24. Компонування його схоже з армійським варіантом "Тарзан" М22 - дві панелі з'єднані системою ременів. Але на відміну від армійської модифікації поліцейська має свої особливості. Жилет "Тарзан" М24 має наступні кишені: універсальні підсумки в яких можна розмістити 32 набої до рушниці 12 калібру, 2 магазини до автомата Калашникова чи 8 магазинів до пістолет-кулеметів "Кедр" чи "Клин"; кишеню для великого ліхтарика; підсумок для радіостанції; кріплення для бойового ножа; підсумок під два магазини до пістолета Макарова та кишеньку для індивідуального перев'язного пакету.

Розвантажувальні жилети "Тарзан":
Ліворуч - армійський варіант М22: 1- кишені для магазинів автомата Калашникова; 2- підсумки до чотирьох гранат РГО/РГН; 3- кріплення до багнет-ножа; 4- три сигнальні ракети або ліхтарик; 5- кишенька під ІПП; 6- два багажних підсумки; 7- дві кишені під документи.
Праворуч - поліцейський варіант М24: 1- кишені під 32 набої 12 або 16 калібру, або 2 магазини до автомата Калашникова, або 8 магазинів до пістолет-кулеметів "Кедр" або "Клин"; 2- кишеня під газовий балончик "Черёмуха"; 3- кишеня під радіостанцію; 4- ліхтар; 5- ніж; 6- кишеня для трьох магазинів до пістолета Макарова; 7- кишенька під ІПП; 8- петля під наручники; 9- два багажних підсумки; 10- дві кишені під документи.

Поліцейські жилети "Omega" (США, компанія BlackHawk Industries): Ліворуч: модифікація з трьома універсальними підсумками та пристикованою пістолетною кобурою; В центрі: модифікація з двома кишенями для магазинів штурмової гвинтівки М16, пістолетною кобурою та трьома кишенями для пістолетних магазинів; Праворуч: модифікація з підсумками для набоїв до бойового дробовика.

За військовою спеціалізацією їх розподіляють на системи для автоматників, снайперів, саперів, медиків, рятівників, тощо. Окремо слід згадати розвантажувальні системи для снайперів.


Список використаних джерел

Сайт ВАТ "Спецоснащение" http://www.sposn.ru//;

Сайт Об'єднання "Вымпел" http://vympels.narod.ru/;

Сайт http://partyzan.kiev.ua/





Реферат на тему: Бронежилети та розвантажувальні системи (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.