Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Твори

Жанрово-стилістичні особливості малої прози Гуго Фон Гофмансталя (на прикладі "Казки шістсот сімдесят другої ночі")

"Казку шістсот сімдесят другої ночі" Гуго фон Гофмансталя можна з упевненістю назвати новелою, бо вона несе в собі риси, притаманні цьому жанру: відрізняється строгістю сюжету та композиції, відсутністю описовості та психологічної рефлексії, незвичної події, елементами символіки. "Казка" - опис життєвого шляху людини, який протиставив себе всьому світу, трагедії естета, що намагається самоізолюватися і терпить крах. Події, представлені тут, не можна назвати буденними, адже в центрі оповідання - смерть людини, вірніше, життя, що неминуче призводить до смерті. Новела Гофмансталя сповнена символів, головними з яких, безсумнівно, є оранжерея, що співвідноситься з будинком-фортецею, в якому живе естет. Героя-естета, в свою чергу, символізує анемона. Як руйнування оранжереї веде до загибелі рослин, так і вихід за межі власного "стерильного" світу згубний для естета.

Важливою відмінною рисою новели, на думку багатьох дослідників, є відступ оповідача на задній план; в розглянутій новелі діє так званий всезнаючий автор, який нічим не виявляє своєї присутності.

Незважаючи на те, що слово "Казка" винесено в заголовок новели, в ній немає рис, притаманних народній чи авторській казці. Для обох зазначених типів казок характерний фантастичний сюжет, вони рясніють чудесами. В "Казці шістсот сімдесят другої ночі" немає нічого чудесного. Фінальна ж сцена "Казки" дозволяє протиставити її і народним, і авторським казкам, оскільки для них смерть головного позитивного героя не характерна. Слід зазначити, що купецького сина важко назвати позитивним героєм. Це звичайна людина, причому досить пасивна. Така бездіяльність, життя в розкоші, зречення від усього того, що не пов'язано з власним "я" - риси, досить характерні дня героя письменника-декадента. Але кінцівка "Казки", що зображає, за словами самого автора, "судний день естетизму", вельми показова: духовна поразка головного героя має служити застереженням усім тим, хто прагне віддалитися в "вежу зі слонової кістки". Назва новели орієнтує читача на "Казки тисячі і однієї ночі", але "Казка" Гофмансталя не виявляє сюжетної подібності з арабськими казками. Про зв'язок східних казок з твором Гуго фон Гофмансталя можна говорити лише стосовно його стильових особливостей. Витіюватий, орнаментальний стиль новели прекрасно ілюструє твердження про те, що Гофмансталь був чудовим стилістом, "карбувальником" (за висловом Г.Гауптмана), одним з найяскравіших представників "Віденської школи". Декоративність стилю "Казки шістсот сімдесят другої ночі", яку можна спостерігати також в інших роботах майстра, створює неповторний "східний" колорит, що виявляється, втім, дещо слабше, ніж, наприклад, у казці "Жінка без тіні".

Витіюватість та орнаментальність проявляються не тільки на рівні описів конкретних предметів, але і вцілому впродовж усієї "Казки". Манера письма, використання складнопідрядних та складносурядних речень нагадують переклад з арабської, наближаючи "Казку" австрійського письменника до арабських казок. Неодноразове повторення слова "смерть", невідворотність смерті головного героя новели, що логічно завершує її сюжет, дозволяють провести паралель з творами, написаними в дусі екзистенціалізму. І, хоча цей філософський напрямок з'явився більше ніє десятиліття потому, Гуго фон Гофмансталя можна вважати одним з його провісників.

Автор: Андрейчук В., м. Донецьк





Реферат на тему: Жанрово-стилістичні особливості малої прози Гуго Фон Гофмансталя (на прикладі "Казки шістсот сімдесят другої ночі")


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.