Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Твори

Порівняльна характеристика Гриньова і Швабріна (твір)

Епіграфом до повісті «Капітанська дочка» Пушкін вибрав прислів'я: «Бережи честь змолоду». Тема обов'язку і честі є провідною у творчості Пушкіна. Вона часто трактується як протиставлення помилкового - істинному, високого - низькому, реального - ідеальному, морального - аморальному.

Дуже яскраво розкрита ця тема на образах героїв повісті - Гриньова і Швабріна. Чому не змогли стати друзями Гриньов і Швабрін? Чи тільки через Машу Миронову і любові до неї вони стали ворогами? Звичайно що ні. Характери їх діаметрально протилежні, хоча є в них і спільне: обидва належать до дворянського стану, обидва офіцери, яких доля закинула в далеку Білогірську фортеця, але Гриньов опинився там за велінням свого батюшки, а Швабрін був засланий туди за дуель, на якому убив свого товариша. Обидва люблять Машу-дочку свого начальника капітана Миронова. Нарешті, обидва знаходяться в обставинах виняткових, незвичайних. І всі сторони їх характерів проявляються на фоні одного з найбільших повстань в історії Росії - повстання Омеляна Пугачова. І Гриньов, і Швабрін так чи інакше пов'язані з пугачовським бунтом і саме тут виявляють свої моральні (або далеко не моральні) ідеали. І в кожного з героїв існує свій кодекс честі.

Відправляючи сина служити, батько Гриньова дає йому настанови: «Прощай, Петро. Служи вірно, кому присягнеш; слухайся начальників, за їх ласкою не ганяйся, на службу не напрошуйся, від служби не відмовляйся; і пам'ятай прислів'я: бережи честь змолоду ». Гриньов твердо засвоїв ці настанови батька і залишався їм вірним до кінця. А доводити те, що він - людина честі і обов'язку, йому доводилося не раз.

Програвши по дорозі до фортеці сто рублів, він, не замислюючись, віддає борг Зуріну. Картковий борг - теж борг честі, хоча проти цього і заперечує Савеліч. Він дарує з панського плеча «вожатому», виручивши його під час бурану, свій заячий кожух. На думку Савеліча, Петро Гриньов веде себе «як дитя нерозумне», але насправді - чесно і благородно.

Гордість, вірність слову, клятві, присязі властиві Гриньову, і в будь-яких обставинах він залишається вірним їм. Навіть під страхом смертної кари він відмовляється цілувати руку царю-батюшці - Пугачову («Я волів би найлютішу страту такому підлому приниженню»), а на пропозицію Пугачова «послужити» йому Гриньов сміливо і твердо відповідає: «Я природний дворянин; я присягав государині імператриці; тобі служити не можу ».

Швабрін же легко змінює присягу. Коли весь гарнізон фортеці готується до облоги, а потім мужньо бореться, Швабрін, не довго роздумуючи, ще до здачі фортеці переметнувся в стан ворога і в момент взяття фортеці був вже одним із старшин Пугачова. Для нього слова «присяга», «честь», «обов'язок» нічого не значать. Людина підла і аморальна. Він не даремно названий в повісті лиходієм. Та й із самого початку ми чуємо про нього тільки погане. Вчинки його один аморальніше іншого: він вбиває на дуелі свого товариша, всіляко принижує Машу після невдалого сватання до неї, затіває сварку, а потім ранить в поєдинку Гриньова, який вступився за честь дівчини, зраджує військовій присязі і переходить на бік ворога. І навіть кохання не робить його чистішим, шляхетнішим. Захопивши Машу, він силою намагається примусити її вийти за нього заміж. А коли Гриньов, ризикуючи власним життям, намагається звільнити її, видаючи за дочку священника, Швабрін повідомляє Пугачову, що вона - дочка страченого ним капітана Миронова. Але, на щастя, «кривавий лиходій» Пугачов виявляється більш людяним і шляхетним, ніж дворянин Швабрін, і звільняє Машу від нього. Огидним і низьким бачимо ми Швабріна, коли він був схоплений солдатами імператриці і постав перед судом як один з бунтівників.

Щоб спасти своє життя, він наговарює на Гриньова, звинувачуючи його в тому, що той нібито є шпигуном Пугачова. Нещасний, роздавлений обставинами, він викликає до себе не співчуття, а лише огиду. Воістину «жалюгідний той, у кому совість нечиста».

Мої симпатії, безумовно, на стороні Гриньова - людини, вірній Вітчизні і військовій присязі, вірній і відданій в любові. Швабрін же - уособлення підлості, боягузтва, аморальності.





Реферат на тему: Порівняльна характеристика Гриньова і Швабріна (твір)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.