Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Твори

Цінність думки та часу

Цінність часу

Прислів'я говорить, що час - гроші: насправді ж час має бути поставлено вище грошей, час - це ціле життя. А скільки людей, опікуючись життям, не бачать нічого страшного у втраті часу, не бачать і не розуміють того, що ми повинні дорожити кожною хвилиною, тому що і саме життя є дуже обмежений проміжок часу. Проміжок цей такий короткий, що кожна мить, принесена в жертву ліні або бездіяльності, повинна вважатися рівносильною найтяжчому злочину проти самого себе. З цього, звісно, не випливає, що потрібно перетворити життя в одну нескінченну працю, позбавлену всяких радощів. Навпаки, час, присвячений розумним розвагам, не повинний вважатися витраченим даремно, без всякої користі: такі розваги корисні й необхідні - вони зміцнюють нас, відволікають від дрібниць і чвар нашого життя і роботи, освіжають все наше єство. Є люди, які скаржаться на те, що їм не вистачає часу робити те, що їм подобається. Іноді такі нарікання цілком законні: людина, яка не животіє на одному місці, яка на кожному кроці знаходить щось цікаве і гідне уваги, іноді може відчути брак часу; але найчастіше це не недолік часу, а відсутність волі.

Шекспір з цього приводу сказав дуже влучно, що час рухається із різною швидкістю: з одними він йде кроком, з іншими біжить, з третіми скаче, а з четвертими стоїть, не рухаючись з місця. Не той, звичайно, гідний поваги, хто час від часу в гонитві за розвагами, а той, хто наповнює його працею на користь самого себе, держави, людства, кому не вистачає його на корисні і осмислені справи. По суті, не стільки час біжить, скільки ми самі витрачаємо його даремно. Слід цінувати свій час завжди і у всьому.

Якщо з терміну нашого життя відняти той час, який ми витрачаємо на сон, на їду, на роздягання і одягання та ін, то ми переконаємося, що в нашому розпорядженні дуже мало часу і що тому його потрібно цінувати дуже високо.

Час рухається вперед своєю чергою, і ми безсилі повернути хоча б одну мить з минулого. З цього випливає, що для уникнення докорів сумління ми повинні розраховувати кожну хвилину свого існування. Час - це в деякому роді священний дар, і кожен наш день - це життя в мініатюрі.

Є чимало людей, які завжди нудьгують самі і наводять тугу на інших своїми скаргами на відсутність радощів в житті, на відсутність інтересів. Такі люди гідні жалю! Все кругом нас кличе до себе і манить, в житті стільки невирішених питань, стільки цікавого для того, хто живе розумно, що ніколи витрачати час на нудьгу і скарги.

Мати всякого подвигу є думка

Всякому, звичайно, відомо, що існують два дари природи людині, які ставлять її на чолі всіх живих істот світу: думка і слово. Тварини зовсім безсловесні, думка ж, якщо вона і виявляється у найбільш розвинених екземплярів тваринного царства, вкрай первісна. А людина, завдяки здатності мислити, являється царем земного світу, «вінцем створення». Тварина ж не керується в своїх вчинках думкою, вона не розмірковує перед дією, вона надходить лише так, як їй підказує інстинкт. Істинно ж людським вчинкам, тим більше подвигам, передує думка. Говорячи: істинно людські вчинки, потрібно мати на увазі, що людина іноді опускається до тварини, тобто що її вчинки часом можуть бути і не істинно людськими. Ясно, наприклад, що людина, яка в запалі суперечки стане відстоювати свою думку кулаками або в запальності підніме на когось руку, опускається до тваринного, а тільки тому, що засліплена хвилинним спалахом гніву, втрачає здатність мислити і тому починає діяти так, як в цьому випадку діяла б тварина. У нормальному ж стані людина завжди повинна прагнути до того, щоб кожному її вчинку передував роздум, думка. На жаль, це занадто непомірна вимога для звичайної людини: люди завжди віддають перевагу менше думати, тому-то так часто доводиться їм каятися. В особливості подвиг вимагає, щоб йому передувала думка. Подвиги можуть бути надзвичайно різноманітні і можуть мати місце у всіх галузях людської діяльності. Вчений мислитель, який збагачує науку своїми дослідженнями, здійснює подвиг, якому передує довга розумова робота; полководець, блискуче виграє битву, теж робить подвиг, якому також передує складання кампанії або битви, тобто знов-таки передує думка. Таким чином, всякий подвиг вимагає попередніх роздумів, і чим вище і сильніше думка, яка лягла в основу подвигу, тим вище і благородніше подвиг. Людину не можна примусити силою думати інакше, не можна примусити його мати ту чи іншу думку - ось причина того, що в історії так часто зустрічаються люди, які помирали за ту чи іншу ідею, якою вони не хотіли поступитися; їх вбивали, спалювали, але не могли змусити думати інакше, ніж вони думали: їх думка була надто сильна і висока для них - от тому і сама смерть їх була високим подвигом.





Реферат на тему: Цінність думки та часу


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.