Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Туризм

Туристично-краєзнавча подорож по Українських Карпатах (курсова робота)

АНОТАЦІЯ

Туристично-краєзнавча подорож була проведена по Українських Карпатах, а саме по горах Гриняви та Чорногорському хребту.

Учасники подорожі здобули досвід пішохідних подорожей як в умовах середньогір'я, так і високогір'я. Під час подорожі юні турис­ти познайомилися з природо» та історією Гуцульщини, відвідали Кар­патський державний національний природний парк.

Похід розглядався як підсумок роботи спортивно-туристичного гуртка Коломийської СЮТуристів за останні 3 роки.

В підготовці звіту приймали участь і всі учасники подорожі.


ЗМІСТ

1.Довідкові відомості про подорож

1.1.Паспорт маршруту

1.2.Шляхи під'їзду і виїзду з району подорожі

1.3.Додаткова Інформація

1.4.Список групи

2.Відомості про район подорожі

2.1.3агальногеографічна характеристика району

2.2.Туристично~краезнавча характеристика району

3. Проходження маршруту

3.1.Графік руху групи на маршруті

3.2.Технічний опис маршруту

4.Картографічні матеріали

5.Додатки

5.1.Кошторис витрат на подорож

5.2.Особисте спорядження

5.3. Групове спорядження

5.4.Перелік продуктів

6.Підсумки, висновки, рекомендації

7.Список літератури


І. ДОВІДКОВІ ВІДОМОСТІ ПРО ПОДОРОЖ

1.1. Паспорт маршруту

Нитка маршруту: с.Шибене – верхів'я р.Чорний Черемош /устя р. Попадинець) г. Стефулець Великий – г.Великий /Мясни/ Приступ - хребет Ватонарка - с. Шибене - оз. Шибене – оз. Марічейка г. Піп Іван – оз. Бребеняскул - кільцеві радіалки на г. Гутин Томнатик та г. Бребеняскул від оз.Бребеняскул –г. Ребра - оз. Несамовите – г. Туркул - г. Брецкуд - г. Говерла – г. Петрос - траверс г. Шешул - с. Кваси

Довжина маршруту: - активна частина - 140 км

- переїзд Коломия - Шибене /автобус/ - 110 км

- переїзд Кваси - Коломия /залізниця/ - 100 км Тривалість подорожі: - активна частина - 5,5 днів

- відпочинок - 0,5 дня /півдньовка/

- переїзди 0,5 дня 4- 0,5 дня - І день Аварійні варіанти виходу з маршрута:

а/ район Гринявських гір

- с.Буркут, с.Шибене /басейн р. Чорний Черемош/

- с .Пробійна,с.Гриняви /басейн р. Білий Черемош/ автобусне сполучення з Верховиною та Косовом

б/ район г. Піп Іван - г. Туркул

- с. Богдан /басейн р. Біла Тиса/ автобусне сполучення з Раховом

- с. Дземороня /басейн р. Чорний Черемош/ автобусне сполучення з Верховиною

- с. Ворохта /басейн р. Прут/ автобусне сполучення з Яремчем та Верховиною залізничний транспорт: Рахів, Івано-Франківськ, Львів, Чернівці

в/ район г. Говерла - г. Петрос

- с. Борохта /басейн р. Прут/

- с. Лазещина /басейн р. Чорної Тиси/ авто- та залізничний транспорт: РахІв, Яремча, Івано-Франківськ, Львів, Чернівці

р/ район г.П&трос - г.Шешул

- с. Кваси /басейн р. Чорна Тиса/ авто- та залізничний транспорт: Рахів, Яремча, Івано-Франківськ, Львів, Чернівці.

1.2. Шляхи під'їзду і виїзду з району подорожі

До початку маршруту: автобусом Коломия - Буркут

час відправлення 15.00 з АС м. Коломиї

вартість проїзду – 9.00 грн.

оплата за багаж – 1.00 грн.

час прибуття в с. Шибене 21.00

З кінця маршруту: дизель-поїздом Рахів - Івано-Франківськ, на Коломию пересадка в Делятині

час відправлення 16.00

з Квасів вартість проїзду 4.00 грн.

час прибуття в Коломию 19.30

1.3. Додаткова інформація

Маршрут подорожі проходить в прикордонній зоні /гори Гриняви/ та по території Карпатського державного природного національного парку /Чорногірський хребет/. Для перебування в прикордонній зоні необхідно оформити перепустку в паспортному столі по місцю проживання. Потрібно подати лист-відношення від організації. Як, проводить туристичну подо­рож, список групи /прізвище ім'я, по батькові; рік народження; домашня адреса/, паспорт або свідоцтво про народження /для дітей до 16 років/. Для перебування ь Карпатському державному природному національному парку необхідно оплатити в дирекції парку /м. Яремча вул. В.Стуса,6/ перепустку – 100 грн. та курортний збір - 0.50 грн. за одного чоловіка.

Заявочні документи були розглянуті маршрутно-кваліфікаційною комісією відділу освіти Коломийського міськвиконкому /шифр 209-08 - 1000000/.


1.4. Список групи

Прізвище, ім'я, по батькові

Рік народженню

Туристичний досвід

Місце роботи, навчання керівника і учасн.

1.

Вінтонюк Павло Петрович

1957.12.12

Припол.Урал - У,к.

Коломийська СЮТуристів

2.

Максим'юк Іван Вікторович

1966 .04.07

Карпати - 3 ст.с.,у

ВПУ і 17

3.

Грищук Назар Богданович

1988.02.01

Карпати - 3 ст.с.,у

ЗОШ № 1

4.

Грищук Тарас Богданович

1988.02.01

Карпати - 3 ст.с.,у

ЗОШ №№1

5.

Вінтонюк Ярослав Павлович

1987.12.10

Карпати - 3 ст.с.,у

Економіко-правовий коледж

6.

Півторак Володимир Ярославович

1986.17.08

Карпати - 3 ст.с.,у

ЗОШ №1

7.

Візнюк Іван Володимирович

1987.28.06

Карпати - 3 ст.с.,у

Політехнічний коледж

8.

Дерієнко Микола Вікторович

1984.17.01

Карпати - 3 ст.с.,у

Тернопільський Галицький коледж


2. ВІДОМОСТІ ПРО РАЙОН ПОДОРОЖІ

2.1. Загальногеографічна характеристика району

Маршрут подорожі проходив по горах Гриняви та Чорногірському хребту, які входять до Верховинського та Надвірнянсьного районів Івано-Франківської області та Рахівського району Закарпатської області.

В межиріччі Білого і Чорного Черемоша лежать Гринявські гори /давня назва - Людованські/. Гринявський хребет простягається майже в меридіональному напрямку від Верховинського зниження до верхів'їв Білого і Чорного Черемошів як плоский гребінь з закругленими вершинами. Висоти наростаить з півночі на південь«Найвища точка – г.Баба Людова /1586 м/. Західний схил хребта короткий і крутий, обмежуєть­ся глибокою і вузькою долиною Чорного Черемоша, східний, навпаки, по­логий і низький, розчленовується численними долинами лівих приток Бі­лого Черемоша, в найбільшій з яких на березі р. Пробійної розташований найкрупніший населений пункт цього району - с. Гринява. Є автобусне сполучення з Верховиною та Косовом,працює пошта та продуктові мага­зини /з 9.00 до 18.00/.

Кліматичні умови тут досить сприятливі. Положення Гринявських гір на південній окраїні Івано-Франківської області обумовлює теплу зиму. Середня температура січня в Гриняві становить 5,4 град нижче нуля. Зима триває три місяці. Березень і листопад мають позитивну температуру. Літо порівняно тепле /середня температура липня + 16,6 град/. Атмосферних опадів завдяки східному положенню і великій висоті Чорногори, що загороджує Гринявський хребет з заходу, випадає порівня­но мало - 700-800 мм.

Чорногірський хребет - найвища частина Українських Карпат, в межах якого знаходиться більше 20 вершин понад 1700 м, в тому числі всі 6 вершин з високою понад 2000 м. Ці гори висяться над верхньою межею лісу і утворюють великі високогірні масиви з типовою субальпійською рослинністю. Власне Чорногірське високогір'я починається на лівому бе­резі Чорного Черемоша, де за перевалом Шибений підносяться вершини: Стіг /1650м/ І Шурин /1772м/,а за ними Піп Іван Чорногірський /2026м/, Менчул /1999м/, Бербенеска /2037м/, Гутин Томнатик /2017м/, Ребра/2002м/, Туркул /1932м/, Данчер /І848м/,Пожижевська /1822м/,Брескул /1911м/, Говерла /2061м/, Петрос /2022м/, Шешул /1726м/. Головний хребет, до Говер­ли йде в напрямку північного заходу, а від неї повертає на захід, а від Петроса розгалужується на дві відноги: перша, яка є головним продовжен­ням Чорногорського хребта, йде на північний захід і закінчується верши­ною Шаса /1564м/,друга,йде на південний захід і закінчаться вершиною Шешул /1726м/.

Головний хребет розчленований долинами притоків Чорного Черемоша, Пруту, Чорної та Білої Тиси. На Чорногорі північні схили відзна­чаються більшою довжиною і дуже порізані долинами рік та льодовико­вою діяльністю, натомість південні - короткі та крутіші. Головною ри­сою рельефу є велика висота головного хребта, де переважають широкі, злегка хвилясті хребти І закруглені високі вершини та велика поверхня.

Що до клімату, то веска холодна, в березні середня температура утримується нижче нуля. Де зв'язане з великою витратою тепла на танен­ня потужного снігового покриву. Наростання температур від весняних до літніх місяців Іде повільно. Літо порівняно прохолодне«Середня липнева температура близько + 16 град. Нерідко спостерігається велика спека / + 32 град/. Завдяки гірському рельєфу опадів в даній місцевості бага­то, від 700 до 1500 мм у рік. В їх розподілі по території велику роль відіграє орографія. Так, наприклад, знижені улоговини і долини одержують їх майже в два рази менше, ніж високогірні хребти. Максимум опадів при­падає на літній сезон.,

2.2. Туристично-краєзнавча характеристика району

Чорногірський хребет є добре освоєним туристичним районом„За останні роки Чорногора стала популярною, як серед вітчизняних туристів так і серед туристів з близького та дальнього зарубіжжя. Тут пролягають маршрути туристичних подорожей І, ІІ, ІІІ категорій складності. В умовах високогір'я, коли навіть літом можливе: випадання снігу, різке пониження температури, сильні поривисті вітри, Чорногора є добрим полігоном при підготовці туристів до більш складних походів в Інших гірських країнах /Кавказ, Урал, Саяни/. Тут туристи здобувають досвід повного автономного проведення походу, проводять випробування туристичного спорядження, набувають навиків життєзабезпечення тургрупи в умовах високогір'я, знайом­ляться з тактикою проведення туристичних подорожей, застосовують різно­манітні технічні прийоми при проходженні складних скельних ділянок маршруту.

Гори Гриняви менш освоєні туристами, порівняно з Чорногорським хребтом. Це пояснюється розміщенням 2/3 району в прикордонній зоні, незадовільним автобусним сполученням, віддаленістю від залізниці /най­ближчі залізничні вузли - Снятии, Коломия/. Правда туристичні групи мають можливість поповнювати запаси продуктів харчування в навколиш­ніх селах, які розміщені в басейнах річок - Чорного та Білого Черемоші. Крім того в літній період на полонинах випасають корів та овець, так що можна збагатити раціон харчування групи - свіжим молоком, сиром та бриндзею. Також на полонинах багато ягід /чорниця, голубіка, брусниця/, а в лісах є гриби.

При подорожах по Чорногорі та горах Гриняви потрібно врахувати, що кваліфіковану медичну допомогу можна одержати в навколишніх селах, в фельдшерсько-акушерських пунктах. Даний район обслуговують такі контрольно-рятувальні загони, а саме: Верховинський та Ворохтянський /Івано-Франківська обл./, Ясінянський та Рахівський /Закарпатської області/.

Верховинський контрольно-рятувальний загін село Верховина вул. Поповича, 9 тел. /03432/ 2-18-І4

Ворохтянський контрольно-рятувальний загін село Ворохта вул0Д.Галицького,8 тел. /03434/ 4-11-49.

Ясінянський контрольно-рятувальний загін село Ясіня вул. Набережна, 1 тел. /03132/ 4-23-23

Рахівський контрольно-рятувальний загін м. Рахфв вул.Миру,26 тел. /03132/ 2-10-13.

Цікавий район і в краєзнавчому аспекті. Юні туристи знайомляться з Історією і сучасним життям Гуцульщини, народними традиціями та звичаями. На озері Шибеному діти знайомляться з Історією лісосплаву на р. Чорний Черемош, а в с.Вуркут - про перебування славної української поетеси - Лесі Українки. Велику пізнавальну цінність має подорож по Чорногорі. Тут юні туристи можуть споглядати льодовикові ландшафти - цирки, кари, троги, ригелі та високогірні карові озера, а також оглянути руїни обсерваторії на г.Піп Іван Чорногорський та побувати на самій високогірній метеостанції України - Пожижевській /1429м/.


Поштова листівка з видом Буркута й автографами Лесі Українки та Івана Франка


На вершині гори Піп Іван у повоєнні роки


3. проходження маршруту

3.1. Графік руху групи на маршруті

Дні в дорозі

Дата

Ділянка маршруту /від-до/

Відстань /км/

Чистий ходовий час/год/

Характеристика шляху, природні переш­коди, небезпечні ділянки

1

2

3

4

5

6

Перший

16.08

Шибене - Буркут - Попадинець

23*0

6,5

Добра грунтово-кам'яниста дорога, можливі прижими ирисильних опадах, є обхідні стежки з набором висоти

Другий

17.08

Гіопадинець - гори Гриняви -Шибене

27,0

9.5

Кам'янисті стежки, ґрунтові дороги. Низька хмарність

Третій

18.08

Шибене - оз. Шибене -оз.Марічейка

15 о0

4.5

Ґрунтова дорога, заболочені стежки, великий набір висоти, крутизна схилів місцями до 30 град

Четвертий

19.08

пз.Марічейка - г.Піп Іван -оз.Бребеняскул

кільцева радіалка оз.Бребе­няскул - г.Гутин Томнатик -оз.Бребеняскул

20,0

5,0

5,0

1,5

Грунтово-кам'янисті стежки, великі перепади висоти. Високотрав'я. Низька хмарність.

Грунтово-кам'яниста стежка. Великий набір висоти. Високотрав'я, Кам'янисті схили, рухоме каміння

П'ятий

20.08

кільцева радіалка оз.Бребеняскул - г.Бребеняскул -

5,0

1,5

Грунтово-кам'яниста стежка. Великий набір висоти. Високотрав'я

оз.Бребеняскул - г.Ребра -г.Туркул – г. Говерла - підніжжя г.Петрос

20,0

6,5

Грунтово-кам'яниста стежка«Великий набір висоти. Високотрав'я.

Шостий

21.08

радіалка на г.Петрос

2,0

1,5

Грунтово-кам'яниста стежка.3еликий набір висоти.

г.Петрас - Кваси

23,0

5,5

Добра грунтово-кам'яниста дорога. Невеликий перепад висот при травер­сі хребта«Великий перепад висоти від Шешула на с. Кваси

Всього:

40,0 км

42,0 год

Пройти відстань – 140,0 км.

Чистий ходовий час – 42,0 год.

Середня швидкість – 3,33 км/год.


3.2.Технічний опис маршруту

день перший / 16.08/

Пройшовши перевірку документів на КПИ прикордонної застави с. Шибеного, розпочинаємо нашу подорож по горах Гриняви та Чорногорію Перші, кілометри пролягають долиною р. Чорний Черемош по добрій каме­нистій дорозі. Піднесений стартовий настрій хоче затьмарити літній дощ, не вщухає ще з минулого вечора, але хлопці вперто йдуть вперед. Північно-Західний вітер загнав дощові хмари в глухий кут між Чивчинами та Гринявськими горами і має бажання виконати місячну норму опадів і цьому районі. Та За даними обласної метеослужби циклон вже вщухає. Хоча при постійному спостереженні За руслом ріки бачимо, що рівень води піднявся на 0,5 м.

Ось І перший проміжний фініш нашої подорожі - с. Буркут, яке з прадавніх Часів славилося своїми сірководневими джерелами, що мають лікувальні властивості. Свого часу, а саме влітку 1901 року тут пере­бувала славна дочка українського народу - поетеса Леся Українка. Приїжджав провідати її і один з корифеїв українського письменства - Іван Франко. На честь перебування Лесі Українки на будинку Буркутського лісництва встановлено меморіальну дошку0

Діти смакують воду з джерела біля відновленої альтами, а я допома­гаю ретроспективно уявити їм, що саме 101 рік тому в липні - серпні 1901 цією стежкою ступала наша славна Леся Українка, набиралася сил з цього джерела.

В такі хвилюючі хвилини навіть сонце змогло пробитися через хма­ри і подарувати 5 хвилин погідної погоди«Після обіду вирушаємо далі долиною Чорного Черємоша. Південний напрям долини змінюється на південно-східний аж до устя Альбіна. Трішки перепочивши, знову пішов дощ. Кала­мутна вода Заповнила річище по самі вінця і в місцях, де ухил найбіль­ший, загрозливо постукує камінням по дну і проносить на своїх потужних раменах невеликі кущі, пеньки, стовбури дерев.

При підході до устя Альбіна, лівої притоки Чорного Черемоша, зустрічаємося з першою серйозною перешкодою - вода залила найнижчу частину дороги, утворивши з скелястим схилом, - прижим. Робимо розвідку і знахо­димо обхідну стежку над скелями, набір висоти 20-25 м. Та враховуючи склад­ність організації безпечного проходження мокрого кам'янисто-ґрунтового схилу під проливним дощем, вирішуємо навести перила вздовж прижима і пройти річку вбрід /фото № І/.

Після Альбіна долина пролягає в східному напрямку. Біля 20.00 при­ходимо до устя Попадинця, теж лівої притоки Чорного Черемоща. Як і Альбіна, витоки його знаходяться на північних схилах Чивчинського хребта. На лівому березі Чорного Черемоша є закинуті будинки другої прикор­донної застави, тут можна переночувати.

1. Прохід прижма на р. Чорний Черемош поблизу Альбіна


ДРУГИЙ ДЕНЬ / 17.08 /

Ранок зустрів нашу групу низькою хмарністю та дрібним дощиком. Та поки готувався сніданок і група збиралася і дорогу, дощ стих.

Нижче застави переходимо Чорний Черемош по капітальному дерев'яному мості. На правому березі, як раз проти будинків застави, починаєть­ся серпантинна кам'яниста дорога, яка через дії години ходу виводить на основний хребет Гринявських гір і районі між вершинами Кам'янець /1521 м/ та Стефулець Великий /1543 м/. Далі наш шлях пролягає вздовж основного хребта Гринявських гір, який аж до полонини Луковиця має північно-західну орієнтацій.

Весь хребет оповитий хмарами, періодично налітає дощ, видимість 50-100 м. Ідемо на "автопілоті". Багато часу витрачаємо на роботу з компасом та картон,та це є гарантіє» правильного вибору шляху. Травер­суємо вершину г.Стефулець Великий з північного сходу ґрунтовою доро­гою і в обідню пору приходимо на полонину біля підніжжя вершини г. Ве­ликий /Мясни/ Приступ. Тут розміщено велике господарство по випасу овець /нараховується 700 голів/. Зупиняємося на обід у гостинних гос­подарів /фото № 2/, поки чергові готують обід, знайомимося з господар­ством та технологією виготовлення овечого сиру.

Погода у горах дуже нестійка. За дві години обідньої перерви ві­тер розганяв хмари І світило веселе літне сонечко, а через півгодини шуміла потужна літня злива.

Після обіду траверсуємо вершину г. Великий Приступ з півночі. Пер­ший кілометр шляху має західну орієнтацій, а далі знову пролягає і північно-західному напрямку. Хоч і далі похмуро, та постійне туристичне бажання йти вперед не дає нам спочинку. Пройшовши полонину Озірну, до­ходимо до початку полонини Луковиці. Тут шлях повертає на північ.

Саме біля полонини Луковиці погода почала змінюватися на кращу. Дощ припинився, а північно-західний літер порозганяв хмари І дав змо­гу споглядати незабутні гірські краєвиди /фото №3/.

На полонині Луковиця доходимо до роздоріжжя: дорога вліво - на с.Буркут, а дорога вправо - з великою втратою висоти пролягає до хреб­та Ватонарки в північно-східному напрямку. За годину ходу ми на пере­валі. Тут через гори Гриняви пролягає дорога Мацкенсена, якою ще з дав­ніх часів люди ходили з Волощини /Румунії/ на Гуцульщину та Буковину. З перевалу повертаємо вліво, в напрямку с.Шибеного. Дорога після трива­лих дощів розкисла, та групі вдалося ще до настання вечірніх сутінок прийти до села і розміститися на нічліг в старому сільському клубі.

Через годину була святкова вечеря, друзі вітали Володі Півторака з днем народження.

2. На половині Великий Приступ, гори Гриняви

3. На полонині Луковиці, на задньому плані г.Чивчин (1766 м)


ДЕНЬ ТРЕТІЙ / 18.08 /

Сьогодні неділя, і хоч заплановано півднівку для відпочинку, та з самого ранку в нашому таборі кипить робота. Чергові готують сніданок, Півторак з Грищуком йшли замовити хліб в сільській пекарні /знахо­диться і районі каплички/, а сонце, яке з самого ранку залили долину своїм промінням сушить одяг та інше спорядження групи. Хліб спекли на 13.00 годину. Розприділяємо його по рюкзаках - і в дорогу. Прошовши ще раз КПП, повертаємо на прикордонну заставу, щоб зробити світлину на пам'ять /фото № 4/.

Далі наш шлях пролягає лівим берегом струмка Шибеного до одноймен­ного озера Шиберного. Група підбадьорена по справжньому літньою погодою подолала за годину п'ятикілометровий відтинок шляху і стала на обід поблизу озера.

На жаль, від озера залишилася одна тільки назва, спогади про нього та фотографії I слайди Давня дерев'яна /кляуза/, яка була збудована ще за Австро-Угорської імперії для більшого збору води, яку використовували для сплаву дерева по Черемошу, прогнила до самого дна. І тепер вся бувша акваторія озера /довжина - 850 м, ширина - 200 м/ заросла сірою вільхою і занесена, ґрунтовими масами, які нанесли селеві потоки минулорічних повеней сфотографуємося біля руїн греблі /фото № 5/,ко­лись в цьому місці глибина озера досягала 25 м, а запасу води вистача­ло, щоб сміливі плотогони сплавили ліс до Кутів, а то і до самих Чернів­ців /зі спогадів дітей І онуків плотогонів с.Шибеного/.

Біля озера зустрічаємося з лісничим Високогірного лісництва, яке знаходиться біля устя струмка Погорільця, лівої притоки струмка Шиберного. Він перевіряє нашу перепустку, бо далі наш маршрут пролягатиме по території Карпатського державного природного національного парку.

Від озера вирушаємо в північно-східному напрямку, щоб вийти на відріг г.Шурин, яким пролягає основний маршрут від устя струмка Пого­рільця на полонину Веснарка. Дана зрізка важка в проходженні заболо­ченість місцевості поблизу струмків, невеликі площі буреломів, крутий схил /до 40 градусів/ прфиході на гребінь відрогу. Так що рекомендує­мо зупинятися поблизу Високогірного лісництва, робити радіалку до озе­ра, а потім Починати підйом на Чорногірський хребет доброю ґрунтовою дорогою. Даний Маршрут має нову біло-червону маркіроіку, яка допоможе при орієнтуванні на Чорногорі.

Через дві години напруженої роботи виходимо на полонину Веснарка, яка знаходиться на південно-східних схилах г. Шурин. Звідси відкривається безкрая панорама на гори Гриняви, Чивчини, із-за яких виглядають могутні вершини вже Румунських Карпат /фото № 6/. В південно-західному напрямку видно г.Стіг /Аз»230 град/ де навесні, на раду збирав опришків леген­дарний Олекса Довбуш,а далі потужна вершина г.Феркєу /1958 м, Аз. 236 град/ вже на румунській території. Як не гарно, та треба далі в дорогу. Серпантинна кам'яниста дорога виводить у східну частину полонини Веснарки, а далі, заходячи в ліс, траверсує північний схил г. Шурин. Через го­дину ходу ми біля, гірського озера з поетичною назвою Марічейка /фото №7/. Дане озеро належить до високогірних озер і має древнє льодовикове походження. Воно знаходиться на висоті 1510 метрів над рівнем моря, площа дзеркала біля 10 тисяч квадратних метрів, глибина не перевищує 0,8 м.

Зупиняємось тут на ночівлю. Вечір досить прохолодний, відчувається близьке сусідство зі справжнім високогір'ям.

4. В гостях на прикордонній заставі в с. Шибеному

5. Руїни дерев'яної греблі (кляузи) озера Шибеного


ДЕНЬ ЧЕТВЕРТИЙ / 19.06 /

Вночі була добряча гроза, а над ранок температура впала до + 5, все оповив густий туман. Після сніданку виходимо на маршрут. Попереду мрія дітей - Піп Іван. Перейшовши струмок, який витікає з озера Марічейка, рухаємося в північно-західному напрямку. Через 400 м перше роз­доріжжя, дорога вправо - в долину струмка Погорільця, повертаємо вліво, допомагає біло-червона маркІровка.Чєрез приблизно 1 км друге роздо­ріжжя, дорога вліво траверсує південні схили г.Піп Іван, треба повер­нути вправо і серпантином підніматися до вершини по гребеню хребта. Прохолодно, все у хмарах, видимість 25-50 м«Подув північний вітер, є надія, що з часом випогодиться.

Серпантинна кам'яниста дорога пролягає між масивами високогір­ного криволісся - альпійської сосни, а далі виводить зону альпійських лугів /полонин/.

Перед самою вершиною зустрічаємо двох поляків, які подорожували по Горганах і Чорногорі, а зараз збігають до Шибеного.


6. Підйом на Чорногірський хребет. Полонина Веснарка.

7. Озеро Марічейка біля підніжжя г.Шкурин


8. Під Іван Чорногірський (2026 м). На башті обсерваторії

9. Озеро Бребеняскул


З полудень виходимо на вершину г. Піп Іван Чорногорський, Швидко проводимо екскурсії по руїнах обсерваторії, підганяє холод. Фотографуємося на башті для телескопа /фото №8/ І далі з дорогу.

Історична довідка

В 1936-1938 pр. на вершині г. Піп Іван була побудована астрономічно-метеорологічну обсерваторію.В її 43 кімнатах та телескопічній башті розміщались численні наукові прилади, круглорічно жили і прово­дили спостереження астрономи та метеорологи, спочатку польські, а з вересня 1939р. по червень 1941р. - радянські. У воєнні та повоєнні роки обсерваторі» розграбовано«Будівля віддана на поталу стихіям високогір'я. В цьому році укладено угоду між української та польською сторонами про відбудову обсерваторії з залученням Іноземного капіталу.

Рухаємося кам'янисто-ґрунтовими стяжками, які пролягають на пів­денних схилах Чорногірського хребта, так вдається заховатися від холод­ного північного вітру, пориви якого моментами досягають 10-15 м/с. Видимість до 50 м«Контролювати напрямок руху допомагають кам'яні стовпчики колишнього кордону між Чехословаччиною та Польщею, які були встановлені в 20-х роках минулого століття як результат падіння Австро-Угорської імперії та нового розділу земель в Європі.

При спуску з вершини зустрічаємо дві невеликі групи киян, які теж мандрують по Чорногорі. За півгодини збігаємо до сідла, тут роздоріжжя: прямо наступна вершина Чорногори - Дземброня /1877,7м/,направо - відріг Чорногори, який веде до вершини г.Смотрич /1898,4м/,а далі в с.Дземроня Верховинського району.

Траверсуємо з півдня вершини г.Дземброні /1877,7м/ та г.Менчула /1998,4м/.Вітер змінюється на південний, потроху накрапав дощ. Після короткотривалого обіду при траверсі вершини Бребеняскуда обганяємо групу туристів з Польщі, а, дійшовши до сідла між Бребеняскулом та вершино. Гутин Томнатика, акуратно сходимо серпантинною стежкою, яка йдеться між альпійським високотрав'ям до оз. Бребеняскул /фото ь 9/.

Озеро Бребеняскул найнисокогірніше озеро Українських Карпат «Воно знаходиться на висоті 1801 м над рівнем моря в скелястому асиметрич­ному карі, який Врізаний між основним гребенем Чорногірського хребта та однією з найбільших вершин Чорногори - Гутин Томнатик /2017 м/. Довжина озера 134 метри. Максимальна ширина - 44 м, яка поступово змен­шується до 28 метрів і південному напрямку. Максимальна глибина озера /2,8 метра/ знаходиться і західній половині озера.

Між західним берегом озера та скелястими грядами пісковика роз­биваємо наш табір.

10. На вершині г. Гутин Томна тик (2017 м.)

11. На вершині г. Бребеняскул (2037 м)


Після 16.00 години почало випогоджуватися, південний вітер швидко підсушив круті схили хребта, і в 17.00 вирушаємо на штурм вершини г. Гутин Томнатик. Спочатку піднімаємося вже знайомим серпантином на основний хребет, а від сідла повертаємо на захід і йдемо вздовж ста­рого кордону. Там, де кордон різко повертає на північ і напрямку до вершини г. Ребра, вліво на південь відходить відріг, який через 20 хви­лин виводить на вершину г.Гутин Томнатик /2017 м/ /фото № 10/. Спуск з вершини здійснюємо східними схилами в напрямку до озера. Даній ді­лянці маршруту характерна велика крутизна схилу, рухоме каміння. Для безпечного проходження і декількох місцях навішувалися перила. Про­ходження дозволяється тільки в погідну погоду.

ДЕНЬ П'ЯТИЙ / 20.08 /

За ніч випогодилося, і хоч зранку ще прохолодно, та настрій у групи бойовий. Вирушаємо на штурм вершини г. Бребеняскул /2037 м/, другої за висотою після Говерли, Хлопці поставили собі за мету встановлювати національний прапор на всіх двохтисячниках Українських Карпат. Отже, вперед. Знову знайоме сідло, а далі рухаємося в південно-східному напрямку по гребеню основного хребта. Вздовж маршруту трапляються колючий дріт від загороджень, як Першої так і Другої світових воєн, зарослі травою блін­дажі та траншеї. Вітер розганяє поодинокі хмарки І нам відкривається долина струмка Бистреця та добре проглядається хребет Кедроватий, який туди спадає в північному напрямку. Через півгодини ходу від сідла вихо­димо на вершину /фото №11/. Після короткого перепочинку на вершині схо­димо в західному напрямку в басейн струмка Бребеняскул, а далі стежками, які ведуть у верхів'я струмка, до однойменного озера.

Після сніданку швидко згортаємо свій табір і знову в дорогу. Від вже описаного роздоріжжя, яке знаходиться поблизу г.Гутин Томнатик, ру­хаємося вздовж кордону в північному напрямку. Через півгодини ходу ви­ходимо на вершину г.Ребра / 2002 м //фото № 12/.Звідси відкриваються неповторні краєвиди Чорногори, добре проглядається най подальший маршрут / фото №13,14 /.

Після г.Ребра хребет плавно повертає на захід, аж до г.Туркуя. Ще година ходу - І ми біля оповитого легендами озера Несамовитого / фото № 15 /. Старі гуцули кажуть, що грішні душі набирають криги з цього озера і розсипань її з хмар градом, завдаючи людям великої шкоди. А ще кажуть, що не варто кидати камінь і озеро, бо можна викли­кати грозу.

Озеро Несамовите лежить на північно-східних схилах г.Туркул, на висоті 1750 м. Довжина озера 88 метрів, ширина 45 метрів, максимальна глибина - 1,5 метра знаходиться в західній частині озера.

Вище озера на гребені основного хребта знаходиться роздоріжжя: вліво добра ґрунтова дорога виведе вас в південному напрямку спочат­ку до полонини Туркульськоі, а далі в с. Богдан Рахівського району, вправо стелеться с теж., а, яка траверсує північно-східні схили г .Туркул і виводить на пологі схили г.Данцижа /зимою прохід заборонено, великі карнізи вздовж гребеня/. Наша група йде від роздоріжжя прямо вгору на штурм вершини г.Туркул. Стрімка стежка спочатку пролягає по кам'янистою ґрунтовому схилу /ухил до 30 градусів/, а далі, обминаючи неавликі скелі, по надійних поличках виводить на Теркину г. Туркуд /1933,2 м//фото №16/.

Після невеличкого перекусу вирушаємо в північному напрямку, попе­реду дві вершини г.Данциж /1822 м//фото № 17/. Добряче пригріло сонце, почастішали запинки на перепочинок /через кожні півгодини ходу, п'ять хвилин відпочинку/.

Проходимо вершини Данцижа, а далі виходимо на вершину г.Пожижезська / 1822,2 м/, тут і робимо зупинку на обід. Пригощаємо туристів з Польщі, які теж зупинилися на перепочинок. Від Пожижевської хребет пролягає в північно-західному напрямку через вершину г. Брецкул /1910 м/ аж до самої Говерли. По дорозі зустрічаємо багато туристичних груп як з Украї­ни, так і з близького зарубіжжя /Польща, Словаччина, Угорщина, Чехія/.

І ось ми приходимо на сідло між Брецкулом та Говерлою. Справа від сідла в джерело води, вліво від сідла відходить стежка, яка траверсує південно-західні схили Говерли /використовується і непогоду/. Збирає­мося з силами, і через 25 хвилин роботи ми на Говерлі /2061 м/ - най­вищій точці Українських Карпат /фото № 18,19/. На вершині зустрічаємо юних туристів з Києва та Чернігова.

Після святкового перекусу починаємо спуск з вершини на захід з напрямку Петроса. Зійшовши з крутого конуса Говерли, потрібно збігти від першого сідла на гребені до вже згаданої траверсної стежки, яка переходять в добру кам'янисто-ґрунтову дорогу .Дорога траверсує південними схилами всі подальші вершинки основного хребта і через дві години ходу виводить до сідла біля підніжжя г.Петрос.


12. На вершині г. Ребра (2002 м.)

13. На західних схилах г.Ребра. На задньому плані г. Шпиці (1863 м.)


14. Краєвид з г. Ребра. Наш подальший маршрут.

15. Біля озера Несамовитого


16. На вершині г. Турку (1933, 2м)

17. Спуск з г. Турку. Попереду дві вершини Данцига


18. На вершині г. Говерли (2061 м.)

19. На вершині г. Говерли. Рідні землі України


ДЕНЬ ШОСТІЙ / 21.08 /

Група прикинулася з першими променями синця /фото № 20/. Ніч була прохолодною, і у ас їх з'явилися бажання погрітися біля багаття. Так що черговим була додаткова допомога, що до збирання сухого ріщщя. Сніданок був зварений за рекордний час - 45 хвилин. Після сніданку збираємо і швидко свій табі





Реферат на тему: Туристично-краєзнавча подорож по Українських Карпатах (курсова робота)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.