Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Туризм

Районування Карпатського регіону за рівнем розвитку та відмінностями турпродукту сільського зеленого туризму (курсова робота)



Зміст

Районування Карпатського регіону за рівнем розвитку та відмінностями тур-продукту сільського зеленого туризму

Львівський субрегіон

Івано-Франківський субрегіон

Чернівецький субрегіон

Закарпатський субрегіон

Список використаної літератури


 

Споживчий продукт сільського зеленого туризму у кожній окремо взятій місцевості має свої відмінності, зумовлені особливостями природного й етнографічного середовища сільського розселення регіону, а також характером його сучасної адміністративно-громадської самоорганізації. Тому районування Карпатського регіону

за рівнем розвитку та відмінностями турпродукту сільського зеленого туризму ми здійснювали з урахуванням таких критеріїв:

—природно-географічного поділу регіону;

—етнографічного (історико-культурного) поділу регіону;

—адміністративно-територіального (а отже, й інфраструктурно-господарського) поділу регіону.

Природно-географічний поділ регіону — це виокремлення в його межах природних районів з відмінною геолого-геоморфологічною будовою, рельєфом, мікрокліматом і біоценотичною структурою. Ландшафтний принцип диференціації Карпатського району передбачає поділ його на рівнинну, передгірську і гірську зони, а в їх межах — на окремі ландшафтні райони (Мале Полісся, Розточчя, Стрийсько-Сянська Верховина, Мармароський масив тощо).

Етнографічне районування — це поділ території на локальні культурно-побутові ареали сільського розселення, які мають спільні риси мовного, звичаєвого, господарського характеру, зумовлені особливостями природного середовища, генезису та подальшого історичного розвитку кожної розселенсько-етнографічної групи. Етнографічний принцип диференціації Карпатського району передбачає його поділ на рівнинну (поліщуки, галичани, підкарпатські русини) і перед гірсько-гірську зони (лемки, бойки, гуцули), а в їх межах — на окремі етнографічні й історичні райони (Мале Полісся, Розточчя, Рогатинщина, Покуття, Буковина тощо).

Адміністративно-територіальний поділ регіону — це офіційний поділ території держави на самостійні адміністративно-господарські одиниці (селищні ради, райони, області), які відзначаються сформованою спеціалізацією господарства (у тому числі туристично-рекреаційного) й володіють централізованою системою комунікацій (зокрема, транспортного сполучення).

Спільними рисами турпродукту всіх сільських районів Карпатського регіону є можливість поєднувати (комбінувати) власне відпочинок у сільській оселі з цілою низкою занять спортивним та екологічним туризмом. Турпродуктні можливості сіл Карпатського регіону у посезонному розрізі ілюструє табл. 6.1:

Таблиця 6.1. Види активного дозвілля в рамках сільського зеленого туризму в Карпатському регіоні

№ з/п

Види активного дозвілля в рамках сільського зеленого туризму

Місяці року

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

1

Сплав гірськими річками

-

-

-

-

+

+

-

-

-

-

-

-

2

Велотуристичні подорожі

-

-

-

-

+

+

+

+

+

-

-

-

3

Гірський велосипед

-

-

-

-

+

+

+

+

+

-

-

-

4

Лижні походи

+

+

+

5

Гірські лижі, сноуборд

+

+

+

+

6

Піший туризм

-

-

-

+

+

+

+

+

+

+

-

-

7

Екскурсійні тури

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

8

Кемпінг

-

-

-

+

+

+

+

+

+

-

-

-

9

Пікніки

-

-

-

-

+

+

+

+

+

-

-

-

10

Спортивне орієнтування

-

-

-

-

+

+

+

+

+

-

-

-

11

Зимове орієнтування (на лижах)

+

+

+

12

Гірські сходження

-

-

+

+

+

+

+

+

-

-

-

-

13

Парапланеризм

+

+

+

+

+

+

-

14

Верхова їзда

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

15

Спостереження за птахами

+

+

+

-

-

-

16

Спостереження за тваринами

+

+

+

+

-

-

+

+

+

+

+

+

17

Збір ягід

-

-

-

-

-

+

+

-

-

-

-

-

18

Збір грибів

+

+

+

+

-

-

-

19

Збір лікарських трав

-

-

-

-

-

+

+

-

-

-

-

-

20

Плавання і купання

-

-

-

-

-

-

+

+

-

-

-

-

21

Ліцензійне полювання

+

+

+

+

22

Рибалка

+

+

+

-

-

-

23

Фотополювання

+

+

+

+

-

-

+

+

+

+

+

+

Якщо розглянути інтенсивність і сезонний характер агротуристичного руху в регіоні, то за цим критерієм також можна чітко виділити кілька характерних субширотно-орографічних зон. Зокрема, найбільші відмінності мають, з одного боку, височинні та передгірні території, з іншого, власне гірські райони.

Найактивніше рівнинні терени (Мале Полісся, Розточчя, Опілля, Гологори, Вороняки, Передкарпаття, Хотинська височина тощо) відвідуються у літній період. Це пов'язано з часом масових відпусток і канікулярного дозвілля дітей і студентської молоді, а також з "піком" масовості вік-ендового відпочинку. Саме у цей час максимально задіяна нічліжна і гастрономічна база рівнинних районів регіону. Другий максимум відвідуваності цих територій припадає на перехідні сезони: весняний і осінній. Весною це пов'язано з пожвавленням приміського вік-ендового агроекотуризму, восени — з пожвавленням інтересу мешканців міст до традиційних збиральницьких промислів українського народу (заготівля лісових ягід і грибів).

Натомість, гірські території регіону мають два різко виражені "піки" відвідуваності. Перший припадає на зимовий період, коли Карпати приваблюють гостей лижними трасами, різдвяною обрядовістю, веселими народними гуляннями, красою справжньої зими, яку не вдається відчути у містах.

Другий максимум триває з другої декади червня до кінця серпня — період наймасовіших відпусток і активного гірського туризму (пішохідного, велосипедного і кінного), пізнавальних екотуристичних мандрівок, просто відпочинку посеред величі зелених карпатських краєвидів.

Основні види агротуристичних послуг подано у табл. 6.2.

Найпопулярнішими агротуристичними продуктами в Карпатському регіоні є ті, що пов'язані з національною кухнею, проведенням фестин (вечорниці, народні обряди). Значного поширення набули оздоровчі сауни з фіточаями, зимові розваги з катанням на санях. У всіх карпатських областях поширений збір ягід і грибів та кваліфікований туризм (піші, кінні прогулянки). Усе більшої популярності набувають форми пізнавального туризму (відвідування народних умільців, домашніх музеїв тощо).

Кожна з областей Карпатського регіону має свою спеціалізацію в агротуристичних продуктах. Проаналізовані нами каталоги агротуристичних послуг трьох карпатських областей дали можливість встановити найбільш поширені агротуристичні продукти для кожної з областей. Зокрема, в Івано-Франківській і Закарпатській областях популярною є участь туристів у народних святах і обрядах, відвідини народних умільців, прогулянки на конях. На Львівщині туристи найчастіше беруть участь у зимових розвагах та сільських вечорницях.

Таблиця 6.2. Основні види агротуристичних продуктів Карпатського регіону (за матеріалами каталогів сільського туризму)

№ з/п

Агротуристичні продукти

Львівська область

Івано-Франківська область

Закарпатська область

1

Національна домашня кухня

++

++

++

2

Сільські вечорниці з частуванням

++

++

+

3

Участь у проведенні свят, народних обрядів (весілля, колядки, троїсті музики)

+

++

+

4

Відвідування народних умільців, домашні музеї

+

++

++

5

Збір грибів, ягід і їх консервація

++

++

++

6

Оздоровчі сауни з фіточаями, старовинні рецепти омолодження

+

++

++

7

Піші туристичні маршрути

+

++

++

8

Зимові розваги, поїздки на санях

++

++

++

9

Прогулянки на конях

+

+

++

10

Ватра та частування

+

++

++

+ поширені;

++ досить поширені

Рівень цін на послуги сільського туризму в Карпатському регіоні подано у табл. 6.3.

Таблиця 6.3. Рівень цін на послуги сільського туризму в Карпатському регіоні

№ з/п

Послуги в агрооселях

Львівська область

Івано-Франківська область

Закарпатська область

1.

Нічліг, грн/ніч

10—20* 30—50**

10—25*

30—100**

20—40*

50—150**

2.

Харчування дворазове

10—40

10—50

15—70

3.

Прокат гірськолижного інвентарю, грн/день

10—20

5—25

5—25

4.

Поїздки верхи на конях, грн/год.

5—12

5—20

10—30

5.

Участь у вечорницях, грн з особи

50—70

50—100

____

6.

Оздоровчі сауни з фіточаями, грн/год.

5—10

5—10

10—20

* нічліг в оселях низького і середнього стандарту; "нічліг в оселях підвищеної комфортності

Зокрема, ціни за нічліг в оселях низького і середнього стандарту коливаються в межах від 10 до 40 грн за ніч з однієї особи, а за нічліг в оселях підвищеної комфортності — від 30 до 150 грн за ніч. Переважно господарями пропонується дворазове харчування вартістю від 10 до 40 грн у Львівській області і в межах 10—50 грн — в Івано-Франківській, 15—70 грн — на Закарпатті.

Сучасний рівень розвитку сільського зеленого туризму у Карпатському регіоні найповніше відображають матеріали моніторингу, який Лабораторія інженерно-географічних, природоохоронних і туристичних досліджень географічного факультету спільно з кафедрою туризму Львівського національного університету імені Івана Франка з 1995 р. проводять на базі модельних районів усіх адміністративних областей Карпатського регіону. Зведені результати цих моніторингових досліджень відображає табл. 6.4.

Дослідження функціонування агроосель у Карпатському регіоні показують, що лише 10 % з них працюють як суб'єкти підприємницької діяльності. На прикладі модельних районів у трьох областях — Сколів-ському у Львівській області, Яремчанській міськраді в Івано-Франківській та Рахівському на Закарпатті — нами встановлено, що кількість підприємців у галузі сільського туризму не перевищує кількох десятків осіб. Розрахункова кількість туристів, які відпочивали в цих районах, складає від 150 до 700 осіб на день у зимовий період та від 50 до 250 — у літній.

Експертні оцінки організаторів сільського туризму в Карпатському регіоні показують, що розрахунковий прибуток на одну агрооселю за рік складає від 200 до 3500 доларів США.

Про зацікавленість відпочинком в агрооселях Українських Карпат свідчать маркетингові дослідження туризму в цих районах, проведені в рамках проекту PAUCI "Туристичний потенціал Західної України" Львівським національним університетом імені Івана Франка і Київським університетом туризму, економіки і права [70]. Зокрема, туристи відзначають, що ними активно використовується нічліжна база агроосель, і відмічають добрий рівень обслуговування в агрооселях.

З півночі на південь і з заходу на схід Карпатський регіон представлений 58 адміністративними районами, кожному з яких притаманні місцеві особливості формування агроекорекреаційного потенціалу.

Таблиця 6.4. Забезпеченість агрооселями та обсяги обслуговування туристів у модельних агротуристичних районах Карпатського регіону (за матеріалами моніторингу регіональних осередків)

Агротуристичний район

Кількість агроосель

У тому числі зареєстрованих як суб'єкти підприємницької діяльності

Розрахункова кількість обслужених туристів за день, осіб/день

Розрахунковий прибуток на 1 оселю за рік, дол.

зимовий сезон

літній сезон

1

Сколівський район Львівської обл.

108

11

500—700

50—150

300—2500

2

Яремчанська міськрада Івано-Франківської обл.

214

25

200—300

150—250

500—3500

3

Рахівський район Закарпатської обл.

85

6

150—200

50—100

200—2500

У рамках представленого проекту PAUCI значна увага була приділена питанням розвитку туристичних продуктів та розбудови інфраструктури для сільського й екологічного туризму трьох досліджуваних областей Карпатського регіону. Аналіз туристичного потенціалу досліджуваної території Карпатського регіону показав, що найсприятливіші умови для розвитку агро- та еко-туристичних продуктів мають:

—на Львівщині — Малополіський, Розтоцько-Опільський, Передкарпатський та Бескидський субреґіони;

—на Івано-Франківщині — Осмолодсько-Болехівський, Ворохтинсько-Яремчанський, Верховинсько-Косівський, Рогатинсько-Галицький і Снятинсько-Коломий-ський субреґіони;

—на Закарпатті — Верховинсько-Свалявський, По-лонинсько-Марамороський, Потиський долинний субреґіони.

Ці субреґіони характеризуються багатством природних та історико-культурних ресурсів і розвиненою мережею агроосель. До основних рекомендованих продуктів із сільського туризму, що пропонуються експертами PAUCI, занесено: культурні тури майстернями народних умільців, етнокультурні тури з відвідування цікавих атракцій, організація фестин, пов'язаних з сільськогосподарськими традиціями. Спільними пропозиціями місцевих органів влади і підприємців та експертів проекту PAUCI визначено такі репрезентативні об'єкти інфраструктури для сільського туризму:

— скансен "Гуцульське село" в смт Косові Івано-Франківської області з представленням традиційної сільськоїархітектури;

—скансен "Бойківське село" на Дрогобиччині (Львівська область) з відтворенням традиційних господарських та житлових будівель;

—"Гуцульський гостинний двір" у Татарові Івано-Франківської області з традиційними національними стравами;

—винні підвали і ресторани у низовинних районах Закарпаття;

—котеджова забудова у народному (гуцульському, бойківському) стилі на Сколівщині та Яремчанщині;

—музеї народних промислів та школи традиційних ремесел (Косівщина, Рахівщина).

Нижче детальніше охарактеризуємо сучасну тур-продуктну спеціалізацію цих субреґіонів.

Львівський субрегіон

На Львівщині за особливостями рельєфу, ландшафтними й етнокультурними характеристиками доцільно виділяти чотири рекреаційно-туристичні райони:

1. Малополіський (до нього входять північні Червоноградський, Радехівський і Бродівський адміністративні райони).

2. Розтоцько-Опільський (охоплює центральну частину області з економічно найрозвинутішими Жовківським, Кам'янко-Бузьким, Бузьким, Яворівським, Го-родоцьким, Пустомитівським, Золочівським, Перемишлянським адміністративними районами).

3. Передкарпатський (до його складу входять Сам-бірський, Дрогобицький, Стрийський, Миколаївський і Жидачівський адміністративні райони).

4. Бескидський (по орографічній осі Карпат межує із Закарпаттям та Івано-Франківщиною), що об'єднує Старосамбірський, Турківський і Сколівський адміністративні райони.

Малополіський туристичний район — найменше розвинутий, порівняно з іншими туристичними районами Львівщини, проте має високий агротуристичний потенціал. Район характеризується тією ж туристичною спеціалізацією, що й Розточчя та Опілля, і пропонує головним чином екскурсійно-туристичний продукт. Гостей агроосель цього району приваблюють:

—мальовничі малополіські ландшафти з самобутніми селами волинського етнографічного типу;

—давньоруські міста з фортифікаціями-городища-ми Белз (X ст.) і Буськ (1097 p.);

—місцеві Підгорецький і Бродівський замки середньовічно-ренесансної доби;

—старожитні галицькі міста Сокаль і Червоноград з сакральними спорудами XVI—XVII ст. у стилі ренесансу;

—автоподорожі у суміжні турцентри Почаїв і Берестечко.

Розтоцько-Опільський туристичний район охоплює центральну смугу Львівщини разом з м. Львів. Цей район чітко спеціалізується на обслуговуванні рекреаційного потоку зі Львова, а також на історико-культурному, релігійному й сільському зеленому туризмі. Туристичне "обличчя" району формує надзвичайно багата історико-культурна спадщина різних епох, народів і культур. Незмінною популярністю серед іноземних та українських туристів користуються:

— пам'ятки Київської Русі й Галицько-Волинськоїдержави (IX—XIV ст.): Плісненськ (одне з наймогутні-ших давньоруських городищ X—XIII ст. площею 160 газ сімома лініями оборонних валів), а також Белз і Буськ;

—мальовничі замки Львівщини: Олеський замок-музей в оточенні мальовничого ландшафтного парку (місце народження й резиденція польського короля Яна III Собєського; музейна експозиція замку славиться унікальним батальним полотном "Битва під Віднем" художника М. Альтамонте (1692 p.), унікальною колекцією дерев'яної скульптури XIV—XIX ст., іконописа-ми та меблями XII—XVIII ст. тощо), Підгорецький замок-палац ("маленький Версаль" в оточенні ландшафтного парку, поряд родинний костел-усипальниця магнатів Жевуських), Золочівський замок бастіонного типу (1442 р., витримав кілька турецько-татарських облог, усередині замкового подвір'я — двоповерховий ренесансовий палац і "Китайський" палац у східному стилі), Свіржський замок (1482 p., витримав дві турецькі облоги у 1672 р. і 1675 p.), Старосільський замок князів Острозьких;

—історико-культурні центри ренесансного містобудування: Жовква (резиденція польських королів), Городок (згадка 1213 p., церкви XVII ст.), Яворів, Судова Вишня, Глиняни, Буськ, Золочів;

—релігійні центри і пам'ятки народної сакральної архітектури: древні монастирі у Лаврові (1292 p., Онуф-ріївська Лавра, заснована князем Левом, сином Данила Галицького, на честь якого названо Львів. У монастирі — усипальниця князя Лева, двох володарів Молдови та багатьох середньовічних єпископів), Підкамені (XV ст.), Крехові (XVII ст.), Підгірцях (XVIII ст.), с. Страдч тощо;

—села — центри народних промислів і сільського зеленого туризму ( Потелич, Грунтів, Монастирок, Івано-Франкове, Мокротин, Куликів тощо);

—екотуристичні об'єкти: Яворівський НПП, заповідник "Розточчя".

Українське Розточчя ось уже понад 100 років є основним центром відпочинку для львів'ян. Територіально Розточчя знаходиться у межах двох адміністративних районів Львівщини — Жовківського та Яворівського. Природні особливості височини зумовили, перш за все, розвиток літніх відпочинкових центрів. Перша відпо-чинкова оселя на Розточчі виникла у Брюховичах у 1889 p., коли при будівництві залізниці Львів — Рава-Руська було виділено 14 га для побудови літниська серед 1000-гектарного соснового лісу.

Найпринадніша форма дозвілля на Росточчі — активний відпочинок, пов'язаний із збиранням ягід та грибів. Наприклад, основна спеціалізація околиць смт Івано-Франкового — розкішні малинники.

На Розточчі серед агротуристів популярне й рибальство. Уздовж р. Верещиці нижче с. Лелехівка простягаються угіддя місцевого рибокомбінату. Наявні тут також великі стави (Янівський, Ясинецький), які при відповідному впорядкуванні (пляжі, човнові станції) можуть стати центрами водної рекреації.

Продукт сільського туризму за останні роки суттєво розвинувся і є доповнюючим елементом рекреаційної сфери Розточчя. Функціонують два варіанти агротуристичних послуг: нічліг + сніданок та нічліг + триразове харчування.

Переважно місцевих рекреантів обслуговують невеликі бальнеологічні курорти району Немирів і Шкло (сірководневі мінеральні води). Поряд з санаторіями розвивається сільська нічліжно-туристична база оздоровчого профілю.

Неабиякого розвитку набуває в Розтоцько-Опільському районі екстремальний туризм: стрибки з парашутом з висоти 1 км у Городку, воєнний туризм з можливістю випробувати важку бронетанкову техніку та постріляти з усіх видів зброї, у тому числі мінометів і гармат тощо.

Львівське Передкарпаття — це найпопулярніший в Україні загалом і в Карпатському регіоні зокрема курортний район міжнародного значення. Його формують: Трускавець, Моршин та Східниця — бальнеологічні курорти з десятками санаторіїв і пансіонатів. Курортний турпродукт передбачає стаціонарне комплексне оздоровлення під наглядом кваліфікованого медперсоналу (індивідуальний підхід до кожного клієнта), що включає діагностику захворювань, курс питного лікування, інгаляції мінеральними водами, прийом соляних і термальних ванн, лікувальні грязе- і кліматотерапію, спортивно-реабілітаційну медицину в гірськолісових ландшафтах Карпат, дієтичне харчування натуральними екологічно чистими продуктами.

Стаціонарна рекреація у санаторіях, пансіонатах та агрооселях цього району урізноманітнюється десятками маршрутів екскурсійного обслуговування, що пролягають:

—теренами львівських Карпат та Закарпаття, до древніх замків і ренесансних міст Львівщини;

—до історико-архітектурних центрів Передкарпатського туристичного району: Самбора (заснованого 1238 p.; ратуша 1668 р., костели XVI—XVIII ст.), Дрогобича (унікальні дерев'яні храми XVII ст. бойківського архітектурного стилю, костели XV ст., площа Ринок, музей "Бойківщина"), у старі галицькі міста Стрий, Борислав, Хирів, Добромиль.

Бескидський туристичний район — це територія найбільшого туристичного освоєння Львівщини. Він репрезентує низку висококонкурентних турпродуктів, що постійно користуються попитом як на національному, так і на міжнародному туристичних ринках. Основна спеціалізація Карпатського району — всі види (літні й зимові) гірського туризму.

Найбільшими центрами гірського туризму є Слав-ське (10 підйомників, з них 6 затверджені Міжнародною федерацією лижного спорту (FIS), у тому числі найдовша в Україні крісельна канатна дорога протяжністю 2,7 км) і Сколе. У цих гірських курортах створено сучасну інфраструктуру гірськолижного спорту (крісельні та бугельні підйомники, комплекси трамплінів, трамбувальна техніка, під'їздні шляхи з паркінгами, прокат спорядження тощо). До послуг туристів траси різної протяжності й складності, у тому числі для сноуборду, лижного слалому.

Високі стандарти обслуговування забезпечують новозбудовані спортивно-туристичні комплекси і приватні пансіонати. Ці туркомплекси пропонують найширший спектр сервісного обслуговування, з багатою національною кухнею, барами з коктейлями з карпатських трав, басейнами, сауною, солярієм, конгрес-залом, обміном валют, інтернет-зв'язком, супутниковим телебаченням, прокатом гірського спорядження.

У літньо-осінній період на базі туркомплексів та агросадиб розвивається пішохідний та екологічний туризм. У Карпатах прокладено велосипедні й піші маршрути різних категорій складності, що охоплюють хребти Оровий, Сянський, Зелем'янка, Довжки, Буківська полонина та перевали Ужоцький, Верецький, Руський шлях.

Популярним центром екотуризму є НПП "Сколівські Бескиди" з екостежками на мальовничі карпатські вершини гір Парашка, Вел.Верх, Кремінна, до водоспаду "Кам'янка". Популярною також є мережа екоту-ристичних маршрутів в околицях гірського курорту Славське до вершин гір Магура, Тростян, Татарівка. Значним потенціалом туристичного розвитку (у тому числі транскордонного кінного, велосипедного і пішого) володіє львівська частина міжнародного польсько-словацько-українського біосферного резервату "Східні Карпати".

Стаціонарна рекреація розвивається у гірському бальнеологічному курорті Розлуч (пансіонати, а також понад десяток агроосель).

Інтенсивного розвитку у Бескидському районі набув сільський зелений туризм з самобутнім етнографічним бойківським колоритом. Серед переваг відпочинку в приватних агрооселях Карпат можна назвати можливість безперешкодного збирання лікарських трав, ягід і грибів у довколишніх лісах; рибальство, набуття навиків власноручного приготування карпатських страв з домашньої сировини; посильну фізичну працю й опанування сільськими ремеслами (навики сінокосіння, заготівлі дров, розкладання гірської ватри, теслярства тощо).

Стаціонарний відпочинок у Бескидському туристичному районі Львівщини урізноманітнюється насиченою туристично-екскурсійною програмою. На вибір клієнта пропонується до двох десятків туристичних походів та екскурсій. Найпопулярнішими серед гостей львівських Карпат стали комбіновані автобусно-пішохідні екскурсії:

—у Львів — архітектурну "перлину" України;

—до бюветів цілющих мінеральних вод найвідоміших в Україні курортів — Трускавця, Моршина і Схід-ниці;

—у міжнародний біосферний резерват "Східні Карпати", НПП "Сколівські Бескиди", НПП "Синевир";

—селами етнографічного краю Бойківщини з оглядом пам'яток народної архітектури XVIII—XIX ст. і музею "Бойківщина" у Турці;

—у середньовічний гірський Гошівський монастир і до "Скель Довбуша";

— до Урицьких скель з руїнами давньоруської фортеці "Тустань".

Отже, на туристичному ринку Карпатського регіону Львівська область репрезентована цілим спектром ви-сококонкурентних турпродуктів усіх видів (літніх і зимових) активного гірського туризму й стаціонарної гірської рекреації та культурологічного, релігійно-паломницького, сентиментального, воєнно-екстремального туризму.

За видами і формами туристичного обслуговування, характером територіальної організації галузі та наявним потенціалом розвитку модерної туріндустрії Львівщина займає провідну позицію не лише в Карпатському регіоні, а загалом й у рейтингу туристично найпопулярніших регіонів України та Центрально-Східної Європи.

Івано-Франківський субрегіон

Внутрішньообласний розподіл туристичних потоків на Івано-Франківщині зумовлений впливом природного та етнокультурного чинників. Відтак, за особливостями рельєфу, ландшафтними й етнокультурними характеристиками на території Івано-Франківщини виділяють дві рекреаційно-туристичні зони:

1. Гірську (по орографічній осі Карпат межує із Закарпаттям і Буковиною), що включає в себе Долинський, Рожнятівський, Богородчанський, Наддвірнян-ський, Верховинський і Косівський адміністративні райони.

2. Передгірно-долинну (межує з Львівщиною, Поділлям та Буковиною), що об'єднує економічно розвинутіші Рогатинський, Калуський, Галицький, Тисменицький, Тлумацький, Городенківський, Коломийський і Снятинський адміністративні райони.

У їх межах виокремлюють ще


--------------- Повну версію реферата можна скачати на початку (у верхній частині) сторінки ---------------



Реферат на тему: Районування Карпатського регіону за рівнем розвитку та відмінностями турпродукту сільського зеленого туризму (курсова робота)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2014. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.  Створити сайт безкоштовно