Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Туризм

Поради туристам під час їх походів до лісу (реферат)

Туристи, мабуть, одна з найчисленніших категорій відпочиваючих, що приїжджають в ліс. В абсолютній більшості своїй це допитливі, цікаві, щиро люблячі природу люди. Туризм розвиває кращі риси людського характеру і неможливо не погодитися з визначенням, яке дала йому Організація Об'єднаних Націй. Туризм, за визначенням ООН, є одним із самих основних і найбільш бажаних видів людської діяльності, що заслуговує похвали і заохочення з боку всіх народів і урядів.

Ось декілька порад, які, можливо, стануть в нагоді туристам під час їх походів і сприятимуть зміцненню дружнього взаєморозуміння між туристами і лісівниками.

Насамперед хотілося б застерегти подорожніх, що відправляються в туристський похід, від спокус рвати і ламати рослини. Через кілька годин вони зів'януть і вже нікому не принесуть радості. Дбайливо слід звертатися і з даремними, на перший погляд, рослинами. Неїстівний гриб, отруйні для людини ягоди для лісових мешканців можуть виявитися ласощами і цілющими ліками.

До живих істот, що заселяють ліс, треба ставитися дбайливо, навіть якщо їх зовнішній вигляд і не викликає симпатій. Змія, ящірка, жаба - все це ланки єдиного біологічного взаємопов'язаного ланцюга, розірвавши який, можна ненароком порушити лісовий світ. Ліс, образно кажучи, це величезне місто живих істот, що живуть у ньому за своїми незрозумілими, з першого погляду, законами. Обережність поведінки - найперша заповідь туриста, що з'явився в цьому місті. Якщо ви раптом помітили пташине гніздо чи житло лісового звіра - не чіпайте його. Лісові мешканці полохливі і, відчувши присутність людини, можуть назавжди покинути обжите місце. Всі ці поради виходять не тільки з гуманної етики взаємовідносин між людиною та природою, але і здорового глузду. Рідко хто з відпочиваючих не повертається згодом на пройдений одного разу туристський маршрут. І радість зустрічі зі знайомими місцями насамперед залежить від них самих.

У деяких туристських довідниках все ще даються застарілі і, безумовно, шкідливі поради про порядок встановлення туристських наметів. Працівники лісового господарства не можуть, наприклад, погодитися з рекомендаціями встеляти ялиновим гіллям, соломою чи сіном днища наметів і майданчики під спальними мішками. Мисливці-промисловці, що опинилися в глухій, неходженій тайзі, мабуть, і можуть скористатися цією порадою, але уявіть, на що перетворяться багатолюдні туристські стоянки при організації таких нічлігів. Подорожуючі поламають для своїх ліжок гілки дерев до самих вершин. Та й безхазяйного сіна з соломою в лісах не буває. Його заготовляють для корму тварин. Кращий засіб для комфортабельного нічлігу - надувний гумовий матрац. І для установки наметів бажано мати в рюкзаку металеві кілочки. Ну, а якщо їх немає? Можна закріпити відтягнення біля основи старих пнів і дерев. Підійдуть для цієї мети і важкі камені.

Немає нічого страшнішого для лісу, ніж розведене не на тому місці багаття. Досвідчені туристи його розводять на старих вогнищах або спеціально підготовлених майданчиках. Вони знімають під основу багаття дерен до мінерального грунту, а щоб вогонь не «пішов» у ліс, навколо багаття прокопують неглибоку канаву. Місце для розведення багаття вибирають на великій відстані від хвойних молодняків, на галявині, та так, щоб до найближчого великого дерева, старих пнів і коріння було не ближче 4-6 м. При розведенні багать становлять небезпеку і гілки дерев, що звисають над вогнем. Полум'я багаття може перекинутися в крону дерева, і тоді почнеться лісова пожежа. Має значення і будова грунту, на якій передбачається розводити багаття. Торф'янисті ділянки для цієї мети зовсім непридатні; торф, як відомо, горючий матеріал та може горіти роками, якщо поклади його великі. Не в змозі загасити торф'яні пожежі часом навіть осінні проливні дощі і зимові сніги. Небезпечно розводити багаття і на кам'янистих розсипах: вогонь по корінцях і опаду листя проникає в ущелини між каменями і, щоб надійно згасити його, вранці доводиться перетягати чимало води, заливаючи багаття та ділянки, що примикають до попелища.

Паливо для вогнища знайти нескладно. Сухі гілки знайдуться майже в усякому лісі. Щоб полегшити заготівлю дров, лісівники іноді навколо лісових привалів спилюють всохлі, кострубаті дерева. Туристам залишається лише очистити їх від сучків, перебити на частини і піднести до багаття. Надаючи допомогу людям, які приїхали в ліс на відпочинок, лісники разом з тим сподіваються, що і відпочиваючі будуть дотримуватися заходів обережності у поводженні з вогнем, не зашкодять живим рослинам, приберуть після себе місце стоянки, спалять або складуть в ящик для відходів сміття і не стануть «увічнювати» свої імена написами на деревах, скелях та інших предметах.

Вогонь страшний не тільки лісі, а й туристам. Відомо чимало трагічних випадків, під час яких гинули цілі туристські групи. Причина тому: необачність у виборі місця для привалу. Сухий очерет, молодий хвойний ліс, непролазна лісова гущавина, захаращені вирубки - самі невідповідні місця для туристського притулку. Вогонь може підкрастися до табору непомітно з боку - хіба мало в лісах трапляється пожеж з не залежних від туристів причин! Підстерігають туристів на привалах і інші небезпеки: зсуви, селеві потоки, каменепади, повені від розливу гірських річок, снігові лавини і багато іншого. Їх можна уникнути при обачному виборі майданчика для стоянки. Звичайно, найкращі з них - це ті, що завчасно підготовлені лісниками. Лісівники при влаштуванні місць для багать враховують все до найменших подробиць, навіть видовий склад навколишньої рослинності, так як не кожна лісова трава і її запахи сприяють здоровому відпочинку. Ну, а якщо завчасно підготовлених місць відпочинку немає? Тоді його вибір слід починати заздалегідь: за 3-4 години до настання темряви.

Подорож по лісу - чудовий вид відпочинку, але для мадрівників, що збилися з дороги, він перетворюється на муку. Які поради можна дати на цей рахунок? Лісники вважають, що найнадійніший спосіб вийти з лісу людині, що остаточно заблукала - це йти по прямій, намічаючи для себе чіткі орієнтири. Рано чи пізно вони виведуть до річки, а там і до дороги. Для тих, у кого є компас і карта, ймовірність заблукати зводиться до мінімуму. Але є випробувані прикмети, якими можна і без компаса зорієнтуватися на місцевості. Відомо, наприклад, що кора більшості дерев з північної сторони грубіша, ніж з південної, а у сосен і протяжність такої грубої кори по довжині стовбура більша на північній частині. Мурахи влаштовують свої житла біля південної основи дерев. Північна частина каменів і дерев покрита лишайниками. На північній експозиції схилів найчастіше росте ліс, а на південних трава.

Якщо ви опинилися в лісі навесні, то придивіться до лісових галявин. Південна їх частина покривається зеленим килимом рослин раніше, ніж північна. Подорожуючи в лісі влітку, пам'ятайте, що ягоди малини, смородини та інших лісових чагарників на південній стороні більш червоні і стиглі. Відправитеся в ліс взимку - подивіться на сніг: з південного боку каменів і великих пнів він під променями сонця підтає швидше.

Хочеться нагадати туристам, котрі збираються в лісову подорож, слова Л. М. Толстого: «Найбільша чиста радість - радість природи». І щоб не затьмарити її, потрібно бути гранично обережним у поводженні з світом, який нас оточує.





Реферат на тему: Поради туристам під час їх походів до лісу (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.