Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Страхування

Індивідуальне та колективне добровільне страхування від нещасних випадків (реферат)

Основною метою добровільного страхування від нещасних випадків є відшкодування збитків, нанесених життю і здоров'ю застрахованого внаслідок нещасного випадку, що не може бути відшкодовано за обов'язковими видами особистого страхування від нещасних випадків.

В Україні добровільне страхування від нещасних випадків на підставі своїх індивідуальних умов та правил страхування здійс­нює більшість страхових компаній, занесених до Державного реє­стру страховиків. Розглянемо основи проведення добровільного страхування від нещасних випадків з урахуванням досвіду Наці­ональної акціонерної страхової компанії (НАСК) «Оранта», яка здійснює цей вид страхування близько 80 років і пройшла всі етапи його становлення і розвитку. До речі, її досвід запозичили й багато молодих страховиків.

При цьому слід зазначити, що лише за часи незалежності в Україні умови страхування від нещасних випадків змінювалися кілька разів. Це було віддзеркаленням як змін законодавчої бази, так і реального стану економіки та інфляційних процесів, що від­бувалися в державі.

Зниження рівня інфляції, стабілізація економіки, запрова­дження нової грошової одиниці гривні та прийняття низки зако­нодавчих актів зумовило нові зміни в проведенні добровільного страхування від нещасних випадків.

Тепер добровільне страхування громадян від нещасних ви­падків здійснюється на підставі умов та правил, що враховують особливості як індивідуального страхування громадян, так і ко­лективного страхування працівників від нещасних випадків за рахунок коштів підприємств. Особливі умови можуть застосовуватися в разі страхування дітей шкільного віку та учнів спеціалі­зованих навчальних закладів на випадок травми внаслідок неща­сного випадку, а також військовослужбовців. Вони відбивають особливості ризику цих категорій застрахованих.

Страхувальниками можуть бути як юридичні особи, так і діє­здатні громадяни, котрі уклали зі страховиками договори страху­вання. Страхувальники можуть укладати зі страховиками догово­ри про страхування від нещасних випадків третіх осіб (застрахо­ваних осіб), які можуть набувати прав та обов'язків страхуваль­ника згідно з договором страхування. Одночасно страхувальники мають право при укладанні договорів страхування призначати громадян або юридичних осіб для отримання страхових сум, а також замінювати їх до настання страхового випадку.

Важливими умовами страхування громадян від нещасних ви­падків є:

• обмеження терміну страхування;

• обмеження віку страхувальників;

• обмеження обсягу страхової відповідальності, обумовленої наслідками нещасних випадків, які сталися із застрахованим у період дії договору;

• настання нещасного випадку в період дії договору страху­вання, зміст якого обумовлений діючими правилами страхування (виплати здійснюються за його наслідки, а не за фактом нещас­ного випадку);

• пропорційний розмір виплати страхової суми залежно від ступеня втрати здоров'я, працездатності або часу лікування;

• обумовлений перелік документів, що підтверджують на­стання страхового випадку;

• обумовлений термін виплати страхової суми;

• визначення трирічного строку давності з дня прийняття страховиком рішення про страхову виплату або відмову у виплаті для звернення страхувальника з приводу виплати страхової суми за втрату здоров'я внаслідок нещасного випадку.

Страхові випадки. До страхових випадків відносяться: смерть застрахованого внаслідок нещасного випадку, травмуван­ня застрахованої особи внаслідок нещасного випадку.

При цьому нещасний випадок тлумачиться як несподівана непередбачувана подія, що фактично відбулася і призвела до фізи­чного ушкодження або внаслідок якої настав розлад здоров'я або смерть застрахованого і яка підтверджена медичним закладом. За умовами НАСК «Оранта» це такі події:

а) травма;

б) утеплення;

в) опіки, ураження блискавкою або електричним струмом;

г) обмороження, переохолодження;

д) випадкове гостре отруєння хімічними речовинами (промис­ловими або побутовими), ліками;

є) укуси тварин, отруйних комах, змій.

Кожна страхова компанія визначає свій перелік страхових по­дій. В одних він може бути ширшим, в інших навпаки - порів­няно обмеженим.

Обмеження страхування. Не можуть бути застрахованими особи, що визнані в установленому порядку недієздатними, інва­ліди і та непрацюючі інваліди II групи, а також хворі на тяжкі нервові та психічні захворювання і СНІД. Є вікові обмеження.

Правила страхування також обумовлюють випадки, що не на­лежать до страхових. Це, зокрема, стосується травмування заст­рахованого у зв'язку із вчиненням ним дій, у яких слідчими орга­нами або судом установлені ознаки умисного злочину, або травмування застрахованого, причиною якого стали його дії, пов'язані з керуванням транспортним засобом у стані алкоголь­ного, наркотичного або токсичного сп'яніння; травми або смерть, пов'язані з умисним заподіянням собі тілесних пошкоджень, та інші.

Групи ризику страхування. Професія, при визначенні групи ризику, є вирішальною. Залежно від ступеня ризику за тією чи іншою професією може бути обумовлено кілька груп ризику, на які поділяються застраховані. У випадку, що розглядається, та­ких груп, наприклад, три.

Перша група - службовці, інженерно-технічні працівники та інші категорії громадян, що безпосередньо не зайняті у процесі виробництва, умови праці яких не пов'язані з підвищеним ризи­ком щодо одержання травми; артисти драматичних та музичних театрів, артисти естради, балету та танцювальних ансамблів; працівники банків (крім осіб, які зайняті інкасуванням та переве­зенням грошей); працівники побутового та комунального госпо­дарства; педагогічний персонал позашкільних дитячих закладів, викладачі та студенти інститутів, технікумів; домогосподарки; медичні працівники; працівники торговельної мережі та харчу­вання; працівники пошти та телеграфу; службовці бібліотек; пер­сонал готелів; двірники; кіоскери; працівники преси.

Друга група - решта категорій працюючих (робітники, служ­бовці, працівники сільського господарства та інші), безпосеред­ньо зайнятих у процесі виробництва; особовий склад аеродром­ного обслуговування; інкасатори та касири; працівники ветеринарних лікарень; газоелектрозварники; слюсарі; робітники обробної промисловості; кустарі; робітники харчової промисло­вості; поліграфічних підприємств; пожежна охорона; військово­службовці, працівники органів внутрішніх справ (крім працівників карного розшуку, ДАІ, водіїв); робітники будівельної, машинобудівної, скляної промисловості; працівники сільського госпо­дарства; робітники транспорту (крім повітряного); робітники електростанцій та експедицій.

Третя група - особи, праця яких пов'язана з особливим ри­зиком, щодо настання нещасного випадку: працівники карного розшуку, ДАІ, цивільної авіації; випробувачі автомашин і літаків; артисти цирку, які виконують трюки на канатах, трапеціях, акро­бати, гімнасти, а втом ото гонщики, дресирувальники диких звірів, наїзники коней, каскадери; водії транспортних засобів; у гірни­чодобувній промисловості (особи, які виконують роботи в підзе­мних умовах, бурильники нафтових і газових свердловин; ті, чиїм місцем роботи є гірнича і газорятувальна служба; працівни­ки, пов'язані з виробництвом, зберіганням, випробуванням вибу­хових, отруйних речовин; водолази; особи, чия робота пов'язана з мисливством, рибальством у морях і океанах, верхолазними, покрівельними роботами; монтажники бетонних, залізобетонних конструкцій; кранівники; рятувальники гірничих і воднорятувальних станцій).

Тарифні ставки. Тарифи при страхуванні громадян від неща­сних випадків, що сталися як під час виконання застрахованим своїх службових обов'язків, так і поза роботою, застосовуються залежно від групи ризику, до якої належить застрахований та ви­ду страхування (повний страховий захист, чи захист лише на ви­робництві). Тарифи встановлюються на підставі актуарних роз­рахунків і коливаються в основному від 0,5 до 1,5 %.

При страхуванні від нещасних випадків працівників страху­вальника - юридичної особи - може надаватися групова знижка обчисленого страхового платежу залежно від кількості застрахова­них.

У разі страхування дітей віком до 16 років може застосовуватися спеціальний тариф. Коли йдеться про страхування туристів і осіб, котрі їх супроводжують, а також спортсменів, договори можуть укладатись на термін до 1 року з відповідними коригуваннями тари­фу. Залежно від ступеня ризику застосовуються як підвищувальні, так і знижувальні коефіцієнти.

Особливості укладання договору страхування громадян від нещасних випадків. Факт укладення договору страхування посвідчується страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування і видається після сплати страху­вальником страхового платежу шляхом безготівкових розрахун­ків - через бухгалтерію підприємства чи організації, з рахунку в Установі банку або готівкою - до каси страховика або страхово­му агентові.

Якщо страхувальник - юридична особа, то оформлюється Договір страхування відповідної форми у двох примірниках. До кожного договору додається список осіб, які приймаються на страхування, із зазначенням розміру страхової суми для кож­ної особи. Список засвідчується підписом керівника та печат­кою. Один примірник договору зберігаєтеся у страхувальника, другий - у страховика. За згодою між страхувальником і страховиком страховий поліс може видаватись кожному за­страхованому.

Якщо страхувальник - фізична особа, то на підставі заяви про страхування після сплати страхового І платежу страхувальни­кові видається страховий поліс, копія якого зберігається у стра­ховика.

Договір страхування укладається на обумовлений термін - в основному це - один рік, але термін може бути більшим або меншим.

Страхувальникам, яким протягом дії ; договору страхування, укладеного на термін один рік, не проводилися виплати за стра­ховими випадками, при складанні нового ) договору на такий са­мий термін страховий платіж може зменшуватись. Така пільга стимулює безперервний страховий захист. .

Договір страхування набирає чинності з з 0.00 годин дня, зазна­ченого як початок дії договору страхування, але не раніше над­ходження страхового платежу на розрахунковий рахунок страхо­вика або не раніше наступного дня п після сплати платежу готівкою страховому агентові (інспекторові), і закінчується о 24.00 годині дня, зазначеного в договорі с страхування (страхово­му полісі) - як закінчення дії договору страхування.

Крім закінчення терміну дії договору і його дія припиняється також у разі:

• виконання страховиком зобов'язань п перед страхувальником у повному обсязі;

• несплати страхувальником страхових х платежів у встановле­ні договором строки;

• виїзду застрахованого на постійне місце проживання за межі України;

• смерті застрахованого;

• ліквідації страховика - юридичної о особи в порядку, уста­новленому законодавством України;

• прийняття судового рішення про визнання договору страху­вання недійсним;

• інших випадках, передбачених законодавством України.

У разі дострокового припинення дії договору страхування за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхові пла­тежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з вира­хуванням нормативних витрат на ведення справи та фактичних страхових виплат, що були здійснені за договором страхування.

При достроковому припиненні дії договору страхування за вимогою страховика страхувальникові повертаються повністю сплачені ним страхові платежі. Якщо вимога страховика зумов­лена невиконанням страхувальником умов договору страхування, то страховик повертає страхувальникові страхові платежі за пе­ріод, що залишився до закінчення дії договору з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи та фактичних страхових виплат, що були здійснені за договором страхування.

Порядок проведення страхових виплат. Про настання стра­хового випадку страхувальник, застрахований або вигодонабувач письмово повідомляє страховика, тільки-но це стане можливим, але не пізніше одного року від дня настання страхового випадку.

Для одержання страхової виплати у зв'язку зі страховим ви­падком подаються такі документи:

• заява встановленої форми;

• страхове свідоцтво (договір чи поліс);

• свідоцтво (або копія) про смерть застрахованого в разі його смерті;

• довідка лікувального закладу, в якій встановлено характер розладу здоров'я застрахованої особи;

• акт про нещасний випадок або документ від компетентних органів, який підтверджує факт нещасного випадку;

• паспорт отримувача (або документ, що посвідчує особу);

« для спадкоємців - також свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріальною конторою.

Термін виплати страхової суми обумовлюється правилами (умовами) страхування. В більшості це - шестиденний або се­миденний строк.

Страхова виплата в разі смерті застрахованого внаслідок нещасного випадку здійснюється в розмірі 100% страхової суми.

У разі травмування застрахованої особи внаслідок нещасного випадку виплата проводиться у відсотковому відношенні відпо­відно до таблиці розмірів страхових виплат у зв'язку із страхо­вими випадками. Страхова виплата в розмірі 100%, відповідно до зазначеної таблиці, проводиться у деяких випадках при ушко­дженні нервової системи, спинного мозку, очей, органів травлен­ня, що призвело до тяжких наслідків та при ампутації верхньої кінцівки чи кисті або єдиної нижньої кінцівки.

Страховик може відмовити у виплаті страхової суми у випад­ках навмисних дій страхувальника або застрахованого, спрямо­ваних на настання страхового випадку; подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей, необхідних для укладення до­говору страхування; повідомлення страхувальником про настан­ня страхового випадку після того, як минув один рік від дня настання страхового випадку без поважних на те причин або ство­рення страхувальником перешкод у визначенні обставин, харак­теру нещасного випадку.

На таких же умовах здійснюється добровільне страхування від нещасних випадків дітей шкільного віку та учнів спеціальних навчальних закладів і військовослужбовців, але з урахуванням певних особливостей, їх особливості полягають ось у чому.

У разі страхування дітей шкільного віку та учнів спеціальних навчальних закладів, застрахованими можуть бути діти віком від 6 до 17 років, а страхувальниками - як батьки, так і родичі ди­тини, з якими вона проживає, або її опікуни (піклувальники). Можуть укладатися й договори колективного страхування учнів загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій, професійно-технічних училищ, середніх спеціальних навчальних закладів.

Розмір тарифної ставки для страхування дітей залежить від стро­ку страхування. Може надаватись також знижка розміру страхового тарифу.

У разі страхування військовослужбовців застрахованою осо­бою може бути будь-яка фізична особа, котру призвано на стро­кову службу до Збройних сил України, інших військових форму­вань, що передбачені чинним законодавством України, а також фізична особа, яка навчається у військовому навчальному закладі системи Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпе­ки України або у вищому навчальному закладі, який має військо­вий підрозділ. Також може бути застрахованою інша особа, яка входить до офіцерського складу Збройних сил України або інших військових формувань і проходить строкову службу чи понад­строкову або за контрактом. Розмір страхової ставки залежить від програми страхового захисту.

Останнім часом широкого застосування набуло добровільне страхування громадян, що виїжджають за кордон, від нещасних випадків або на випадок раптового захворювання («асистанс»), чи надання іншої допомоги.

Особливістю цього страхування є те, що укладені договори страхування можуть бути комплексними і діють за межами України та не розповсюджуються на країну постійного прожи­вання застрахованого або країну, громадянином якої він є.

Найважливішим елементом страхування громадян, що виїж­джають за межі України, є страхування невідкладної допомоги, де мова йде не просто про відшкодування збитку, а про надання послу­ги в формі негайної допомоги. Останнім часом до цього може залу­чатись і технічна допомога на дорогах при поломці автомобіля.

Із цього можна дійти висновку, що страхування громадян, ко­трі виїжджають за кордон, може здійснюватись у двох формах: компенсаційній або сервісній.

У першому випадку йдеться про те, що страхувальник само­стійно оплачує медичні послуги, а при поверненні до своєї країни на підставі поданих документів отримує від страховика відшко­дування витрат, включених до страхового покриття, що не зав­жди влаштовує страхувальника.

Саме тому більшого поширення набуло страхування грома­дян, котрі виїжджають за кордон, у сервісній формі.

Гарантом цієї форми страхового захисту громадян є мож­ливість цілодобового зв'язку з оперативним центром і наяв­ність у розпорядженні оперативного центру розгалуженої ме­режі постачальників послуг, які можуть забезпечити страху­вальників повним комплексом послуг - від невідкладної до­помоги та госпіталізації до повернення у свою країну. Звичай­но, оперативні центри і постачальники послуг утримуються не кожною страховою компанією, а обмеженою кількістю вузькоспеціалізованих організацій - страхових або сервісних компаній.

Стосунки, у тому числі й розподіл витрат між страховиком і компанією - організатором надання послуг, визначається на дого­вірних умовах, де передбачається як оплата за надані послуги ор­ганізатору, так і порядок оплати медичних послуг.

Розмір страхової суми встановлюється в твердій валюті за згодою між страхувальником і страховиком.

Розмір страхового внеску визначається за тарифними ставка­ми страховика, які залежать від строку страхування, набору стра­хових випадків, географічної зони та страхової суми.

При страхуванні туристів можуть застосовуватись знижені та­рифні ставки. Це обумовлюється меншим обсягом гарантій, що їм надаються.

Особливістю страхування власників кредитних карток є те, що застрахованою особою може бути будь-яка фізична особа - власник пластикової банківської картки, незалежно від грома­дянства та віку, а розмір страхової суми та платежу залежить від типу картки. При цьому для власника кожної картки обумовлений певний набір страхових подій.

Різновидом добровільного страхування громадян від неща­сних випадків, що виїжджають за кордон, є страхування на умовах «Річний поліс». Договір страхування укладається на один рік на необмежену кількість поїздок за кордон, але за умови, що кожна з поїздок триватиме не більш як один місяць, з визначенням певного розміру страхової суми на кожну поїздку.

Існує багато інших особливостей страхування громадян від нещасних випадків, але вони мають здебільшого місцевий (регі­ональний) характер і не набули широкого застосування.





Реферат на тему: Індивідуальне та колективне добровільне страхування від нещасних випадків (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2017. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.