Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Соціологія

Програма зайнятості населення у Запорізькій області (реферат)

Зміст

Вступ. 3

1. Програма зайнятості населення - один із механізмів державного регулювання зайнятості 4

2. Розроблення програми зайнятості населення. 10

3. Стан виконання Програми зайнятості населення у Запорізькій області за 2006 р. 16

Висновки. 22

Список використаної літератури. 23


Вступ

Говорячи про особливості формування механізмів регулювання зайнятості населення на етапі становлення ринку праці, важливо наголосити на тому, що забезпечення кількісної й якісної збалансованості попиту і пропозиції на робочу силу і те, якими шляхами і методами вона досягається, є елементом загальноекономічної політики держави.

Інакше кажучи,ефективний вплив на вдосконалення механізмів регулювання зайнятості забезпечується державою на макрорівні - під час формування і реалізації державної політики у сфері зайнятості,) Конструктивні особливості механізмів регулювання зайнятості населення, як і вилив держави на цей процес, значною мірою визначаються:

1. Розробленням механізмів регулювання зайнятості населення, що відповідали б чинним міжнародним нормам соціального розвитку, соціальної політики й політики зайнятості, які зафіксовані в документах ООН, МОП.

2. Удосконаленням чинних і розробкою нових законодавчих й нормативних актів України з питань соціальної політики та політики зайнятості населення.

Теоретичною основою державного регулювання зайнятості населення мас бути концепція, що визначає мету й принципи такого регулювання і водночас враховує взаємозв'язки між завданнями у сфері зайнятості та іншими соціальними і економічними цілями, органічно вплетена в програму економічного і соціального розвитку.


1. Програма зайнятості населення - один із механізмів державного регулювання зайнятості

Державне регулювання зайнятості, забезпечуючи зміни в її рівні та структурі, мусить:

• створити умови для послідовних переміщень трудових ресурсів з урахуванням справжніх розмірів і глибини диспропорції в їх розподілі;

• покласти в основу цих переміщень критерій економічної доцільності та ефективності господарювання. Такий підхід зумовлює принципи розроблення конкретних механізмів і важелів державної системи регулювання зайнятості, а їх ефективність визначається сприянням формуванню умов для досягнення повної, продуктивної та вільно обраної зайнятості. Зазначимо, що соціальне спрямування макроекономічної політики є головним принципом, що зумовлює потребу активної участі держави в регулюванні зайнятості населення і ринку праці, визначення основ політики зайнятості населення. Принципи державного регулювання зайнятості населення викладено у Законі України "Про зайнятість населення". Передовсім це принцип забезпечення рівних можливостей усім громадянам (незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, віку, політичних переконань тощо) у реалізації права на вільний вибір виду діяльності відповідно до здібностей і професійної підготовки з урахуванням особистих інтересів і суспільних потреб. У сфері трудових відносин держава зобов'язана забезпечити надійний захист прав кожної людини на самовизначення й самоствердження з питань праці.

Важливим принципом є забезпечення ефективної зайнятості, запобігання безробіттю, створення робочих місць. Умовам економічної ефективності й соціальної справедливості відповідає забезпечення державою продуктивної зайнятості, високого і стабільного її рівня.

Врахування принципів, пріоритетів, а також стану соціально-економічного розвитку суспільства дає змогу обґрунтувати основні заходи щодо регулювання зайнятості, які спрямовані:

♦ на сприяння оптимізації її рівня та структури;

♦ запобігання масовому безробіттю;

♦ регулювання ринку праці;

♦ соціальний захист безробітних.

Реалізація означених напрямів, що тісно пов'язані, можлива лише за умови стабілізації й подальшого розвитку економіки на основі ринкового реформування.

В основу заходів щодо державного регулювання зайнятості населення має бути покладено заохочення економічного зростання, підвищення ефективності виробництва, продуктивності праці, що розглядаються як найважливіші умови підтримки і створення додаткової зайнятості.

Комплекс перелічених державних підходів із регу-лювання зайнятості потребує ефективної й економічно доцільної системи соціального захисту суб'єктів ринку праці. Оскільки в умовах перехідного періоду до соціально орієнтованої економіки вона має надійно захищати усіх членів суспільства від основних чинників соціального ризику. Основи правової й нормативів ної бази соціального захисту населення забезпечують державні гарантії прав громадян на працю і допомогу в разі безробіття, оплату праці та її мінімальний розмір, матеріальне забезпечення в разі тимчасової чи постійної втрати працездатності, додаткові гарантії зайнятості для окремих категорій громадян, не спроможних на рівних конкурувати на ринку праці.

Міжнародний досвід розвитку і вдосконалення механізму соціального захисту населення сприяє формуванню системи матеріальної самозабезпеченості. Важливою функцією державного регулювання є створення макроекономічних передумов функціонування цієї системи. Створення макроекономічних умов матеріальної самозахищеності населення України вимагає впровадження таких заходів:

· забезпечення системи ефективної зайнятості населення;

· професійної підготовки й перепідготовки кадрів;

· організації ефективної системи оплати праці;

· державного регулювання диференціації доходів населення за допомогою оподаткування тощо.

Для України вирішення питань соціального захисту населення на сучасному етапі є надскладним, оскільки в перехідний до ринку період в умовах зниження обсягів виробництва скорочуються джерела надходжень до державного бюджету, що обмежує розмір видатків на соціальні потреби.

Цілі, принципи і напрями державного регулювання зайнятості населення становлять теоретико-методологічні засади для розроблення конкретного механізму такого регулювання в перехідних до ринку умовах. Сучасний механізм регулювання зайнятості — поєднання ринкового механізму саморегулювання економічних процесів і системи заходів щодо державного сприяння зайнятості. До системи державного регулювання має входити законодавче, нормативно-правове та інформаційне забезпечення політики зайнятості, а також економічні, соціально-політичні й організаційно-адміністративні важелі її реалізації.

Ефективне управління зайнятістю населення неможливе без вдосконалення нормативно-правових механізмів її регулювання. Це передовсім удосконалення соціального законодавства, розроблення нових і доповнення існуючих законодавчих й нормативних актів про працю, заробітну плату, соціальний захист, соціальне партнерство, соціальне страхування та інші з метою встановлення, перегляду соціальних гарантій, прямого забезпечення державної частини цих гарантій, визначення конкретної компетенції органів державного регулювання різних рівнів у реалізації політики зайнятості.

Зазначимо, що державна політика зайнятості не має нині узгоджених організаційно-правових механізмів реалізації окремих напрямів. Це зумовлює потребу побудови цілісної системи трудового законодавства України, що регулюватиме трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від їх форми власності, виду діяльності й галузевої приналежності. З ухваленням Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також Закону "Про обов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" особливої актуальності набуває процес внесення змін і доповнень до чинних законодавчих, нормативних актів.

Виникає потреба перегляду і скасування міністерствами та відомствами, органами центральної виконавчої влади їх нормативних актів, що суперечать Закону України "Про обов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Інформаційне забезпечення державного регулювання зайнятості є водночас умовою і елементом механізму реалізації, оскільки воно дає змогу простежити структурні зрушення в зайнятості, динаміку трудових процесів, зміни кількісних і якісних показників рівня життя населення. До системи інформаційного забезпечення мають входити дані державної статистики й соціологічних обстежень, що дають змогу оцінити результати державної політики зайнятості, за потреби коригувати її та робити обґрунтовані прогнози її наслідків. Основою розробки такої системи мають бути показники та індикатори, відсутність яких призводить до неконтрольованого ухвалення політичних, економічних і соціальних рішень.

Важливою складовою адміністративно-організаційного механізму регулювання зайнятості є розроблення на державному й регіональному рівнях програм зайнятості населення на коротко- і довгостроковий період і ув'язки (координації) основних показників цих програм з основними показниками державних програм економічного й соціального розвитку відповідного рівня.

З-поміж багатьох складових державного механізму регулювання зайнятості важлива роль належить соціально-економічним важелям, що торкаються інтересів учасників виробництва і впливають на їх економічний стан. За допомогою цих важелів можна управляти галузевою, професійною, територіальною мобільністю робочої сили. Система заходів економічного механізму спрямована на формування матеріальної !бази функціонування державних гарантій у сфері зайнятості населення і яка передбачає:

— запровадження сприятливої інвестиційної політики;

— розвиток ринкової інфраструктури;

— стабілізацію й цільове спрямування фінансування сфери зайнятості;

— подальше реформування відносин власності, роздержавлення й приватизацію;

— надання пільг у кредитуванні та оподаткуванні суб'єктам господарювання, що забезпечують розширення виробництва і створення нових робочих місць. Однією із ключових ланок економічного реформування, що безпосередньо впливає на рівень й структуру зайнятості, є зміна форм власності.

Роздержавлення та приватизація одержавлених сфер економіки є специфічним засобом відродження класу підприємців і водночас забезпечення ефективної зайнятості, стає економічним підґрунтям інтенсивної міграції трудових ресурсів, позитивних змін у мотивації праці, оздоровлення морально-психологічних установок людини у трудовій сфері. Широке послідовне ринкове реформування державного сектора зумовлює об'єктивні зміни у зайнятості й поступово через ринок праці підпорядковує сферу трудових відносин потребам інтенсивного економічного розвитку.

Загальний показник зайнятості населення перебуває у взаємозв'язку і взаємозалежності з показниками інвестицій, процентних ставок, обсягів виробництва, доходів, податків, що виконують роль дійових важелів макроекономічного регулювання. Активно впливаючи на них, держава може змінювати рівень і структуру зайнятості.

Головним засобом макроекономічного регулювання зайнятості є державна інвестиційна політика, оскільки вона відіграє вирішальну роль у перехідних процесах, структурній перебудові економіки, реалізації соціальних програм. З переходом до ринку в результаті децентралізації основних джерел економічного, науково-технічного й соціального розвитку частина централізованих інвестицій у загальній структурі капіталовкладень скорочується, що вимагає ефективного їх розподілу та використання.

Досягнення повної, продуктивної й вільно обраної зайнятості зумовлюється не стільки розмірами державних інвестицій, скільки змінами галузевої та територіальної структури виробництва, модернізацією виробничої бази на сучасній техніко-технологічній і організаційно-інформаційній основі, інтенсивністю процесу реструктуризації, що зумовлює потребу активної участі держави у структурній політиці.

Особливе місце у системі державного управління зайнятістю на макро- і мікрорівні займає регулювання оплати праці, що тісно пов'язано з політикою ціноутворення, оподаткування, зайнятості, соціального забезпечення. Система економічних заходів, як і загалом система державного регулювання зайнятості населення, має перебувати у руслі загальноекономічного реформування і відповідати принципам функціонування економіки як цілісної системи.

Виходячи із викладеного зазначимо, що порядок розроблення програм зайнятості усіх рівнів, як один із механізмів державного регулювання зайнятістю, ним залишається загалом нині чинний. Зміни і доповнення стосуються лише ув'язки (інтеграції) показників програми зайнятості з основними показниками державної програми економічного і соціального розвитку. Під час складання програми зайнятості населення базового рівня районні центри зайнятості організують свою роботу разом із відповідними економічними відділами та у взаємодії з обласними центрами зайнятості, управліннями праці й зайнятості населення, економічними управліннями облдержадміністрації.


2. Розроблення програми зайнятості населення

Головними розробниками базових програм зайнятості населення є відповідні центри зайнятості.

До чинного порядку складання проекту програми зайнятості варто, на нашу думку, внести такі доповнення:

1. Проект програми зайнятості складати із урахуванням взаємоув'язки основних показників програми зайнятості з основними показниками програми економічного і соціального розвитку.

2. Аналізувати існуючий стан ринку праці, соціально-економічного розвитку району на початок прогнозного періоду, виявляти найгостріші та складні проблеми у господарському комплексі, соціальній, екологічній та інших сферах, визначати причини їх виникнення.

3. Обґрунтовувати цілі, завдання і пріоритети у соціально-економічному розвитку на прогнозний період, визначати засоби поетапного вирішення виявлених проблем, розробляти відповідні заходи і кількісні характеристики розвитку господарства району (міста, селища) на майбутнє з урахуванням формування ринкових відносин, структурних та інституціональних перетворень, передбачуваних змін на ринку робочої сили, визначати джерела фінансування тощо.

4. Узгоджувати основні завдання і параметри проекту програми зайнятості з намірами і завданнями центральних та місцевих органів виконавчої влади й самоврядування, з поданими підприємствами і організаціями проектами пропозицій з питань, пов'язаних із соціально-економічним розвитком району.

5. Складати проект програми зайнятості, її узгодження за найважливішими економічними, соціальними та фінансовими показниками з обласним центром зайнятості, управлінням праці та зайнятості населення, економічним управлінням облдержадміністрації й подавати на розгляд райдержадміністрації.

6. Внести уточнення до показників програми зайнятості після розгляду райдержадміністрацією й подати її на розгляд і затвердження відповідним службам зайнятості та облдержадміністрації.

Принциповим під час розроблення програми є те, що показники програми розробляють не узагальненням і підсумовуванням даних, а на основі попередньо розрахованих загальноекономічних, трудових, соціальних та інших цільових завдань та спрямування розвитку району.

Показники програми мають спиратися на чинну систему облікової й звітної інформації органів державної статистики та державної служби зайнятості населення.

Під час розроблення програми зайнятості населення треба враховувати норми чинних законодавчих і нормативних актів Президента України, Кабінету Міністрів, центральних органів виконавчої влади та рішень місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування.

Проекти регіональних програм зайнятості населення складають обласні центри зайнятості разом із управліннями праці та зайнятості населення, економічними та іншими заінтересованими управліннями обласних, Київської й Севастопольської міських держадміністрацій та Міністерством праці і соціального захисту АР Крим у взаємодії з Міністерством праці та соціальної політики України.

Регіональні програми зайнятості розробляють на базі відповідних програм базового рівня адміністративних районів і міст республіканського (АР Крим) і обласного підпорядкування.

Регіональні програми зайнятості є складовою державної програми зайнятості населення України, а їхні основні показники інтегрують (входять) до програм економічного і соціального розвитку регіонів. Показники регіональних програм зайнятості визначають не простим зведенням відповідних показників програм міст і адміністративних районів, а з урахуванням проведеного аналізу соціально-економічного і фінансового стану району.

Методичні рекомендації для розроблення програм зайнятості населення (АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя) залишаються чинні за винятком окремих доповнень, на яких хотілось би спинитись детальніше.

На нашу думку, порядок розробки регіональних програм зайнятості населення варто доповнити ось чим:

■ регіональні програми зайнятості населення мають розроблятися у тісному взаємозв'язку з регіональними програмами економічного і соціального розвитку регіону, за збереження принципів єдності, цілеспрямованості політики, прямого і зворотного зв'язку тощо;

■ аналізувати досягнутий стан розвитку продуктивних сил (і передовсім трудових ресурсів) регіону, соціально-економічних наслідків їх функціонування, виявлення диспропорцій, найгостріших соціальних, трудових і економічних проблем;

■ обґрунтовувати цілі, завдання і пріоритети соціально-економічного розвитку регіону з урахуванням використання його трудового потенціалу;

■ розробляти основні заходи і шляхи вирішення поставлених завдань, визначати виконавців, терміни виконання, трудового і кадрового забезпечення, економічних та організаційно-правових механізмів досягнення поставлених цілей;

■ узгоджувати основні показники програми зайнятості регіону з пропозиціями міністерств і відомств, прогнозними показниками діяльності як державних, так і недержавних підприємств з метою вирішення окреслених завдань;

■ складати проект програми зайнятості населення, його обговорення та затвердження на спільному засіданні місцевих Рад і держадміністрацій регіонів, подати його у встановлений термін до Міністерства праці та соціальної політики України (Державного центру зайнятості).

Під час складання Програми зайнятості населення України на наступний рік, враховуючи те, що основні її показники інтегруються з основними показниками проекту Державної програми економічного і соціального розвитку України, терміни складання Програми зайнятості мають відповідати термінам складання Державної програми економічного і соціального роз-витку, а саме період з березня до серпня поточного року. Зазначимо, що під час складання Програми зайнятості населення, основні показники якої інтегровані до Державної програми економічного і соціального розвитку, беруть участь усі рівні виконавчої влади. Центральні органи виконавчої влади проводять державне регулювання економічних процесів у державі, а саме: Міністерство праці та соціальної політики — через регулювання рівня зайнятості, політики заробітної плати, соціальний захист населення; Міністерство економіки — через розроблення державної економічної політики, прогнозів і програм; Міністерство фінансів — через фінансово-бюджетне і податкове регулювання; Національний банк України — через грошово-кредитне і валютне регулювання; Державний комітет статистики України і його органи на місцях — через подання статистичної інформації в терміни і за показниками, узгодженими з Міністерством праці та соціальної політики України.

Технологія розробки Програми зайнятості передбачає організаційну й методологічну єдність, інформаційний обмін і узгодження програмних документів, що відпрацьовуються на різних рівнях.

До процесу розробки Програми зайнятості України мають входити такі етапи:

1. Розроблення концепції (концептуальних підходів) і структури Державної програми, організаційного механізму координації робіт. Цей етап мусить завершуватися розглядом концепції, структури й графіка розробки проекту програми на засіданні колегії Міністерства праці та соціальної політики за участю представників інших міністерств і відомств, які беруть участь в її розробці.

2. Опрацювання методичних засад побудови Програми, обґрунтування цілей, завдань, пріоритетів. Розроблення основних напрямів і заходів державної програми зайнятості. Доведення організаційних і методичних вимог щодо розробки Програми до центральних і регіональних органів виконавчої влади — співвиконавців розробки Програми.

3. Прогнозна оцінка зайнятості населення України на наступний рік, розрахунки основних показників зайнятості з урахуванням основних макроекономічних показників економічного і соціального розвитку України на наступний рік.

4. Подання до співвиконавців Програми зайнятості населення орієнтирів щодо:

— основних напрямів державної політики з питань зайнятості населення;

— основних макроекономічних показників Програми зайнятості населення з урахуванням економічного і соціального розвитку України.

5. Розроблення на відповідних рівнях управління регіональних програм зайнятості з урахуванням доведених до них Міністерством праці та соціальної політики основних напрямів державної політики у сфері регулювання зайнятості на наступний рік, з урахуванням макроекономічних показників програми економічного і соціального розвитку України.

6. Розробку проекту Програми зайнятості населення України на наступний рік завершують з урахуванням даних регіональних програм зайнятості населення і подання її (основних показників) до Мінекономіки, Мінфіну України для включення до проекту Державної програми економічного і соціального розвитку й Державного бюджету України.

7. Доведення до центральних і регіональних органів виконавчої влади завдань щодо опрацювання, уточнення проекту Програми зайнятості населення.

8. Доопрацьований і уточнений проект Програми зайнятості населення України з розробленими відповідними заходами щодо її реалізації подають до Кабінету Міністрів України на затвердження.

Після затвердження Кабінетом Міністрів України Програма зайнятості населення підлягає виконанню.

Порядок і терміни подання звітності про виконання Програми встановлюються Держкомстатом, Міністерством праці та соціальної політики України і місцевими органами державної виконавчої влади. Інформаційне забезпечення органів управління проводиться місцевими органами служби зайнятості й статистики на підставі форм статистичної звітності та одноразових обстежень відповідно до чинних нормативних документів.

Хід і підсумки виконання Програми зайнятості населення розглядають на засіданнях Координаційного комітету сприяння зайнятості населення, а також можуть виноситись на засідання колегій місцевих і центральних органів виконавчої влади. Далі ухвалюють відповідні рішення про виконання Програми зайнятості населення, що сприятиме державному регулюванню цього процесу.


3. Стан виконання Програми зайнятості населення у Запорізькій області за 2006 р.

Рішенням сесії обласної ради від 23122005 р. № 2 затверджено Програму зайнятості населення Запорізької області на 2006-2007 роки, до якої рішенням сесії обласної ради від 3011.2006 p. № 16 внесено зміни і розширення сфери прикладання праці та працевлаштування у 2006 р. 42 тис. осіб за рахунок створення нових робочих місць відповідно до урядових завдань.

Обласною державною адміністрацією, обласною радою профспілок, обласною федерацією роботодавців, територіальними органами центральних органів державної виконавчої влади вживалися заходи щодо виконання обласної програми зайнятості, забезпечення більш повної зайнятості населення. Завдяки цій співпраці відбулися певні позитивні зрушення на ринку праці, які характеризуються збільшенням обсягів та рівня зайнятості, а також зниженням чисельності безробітних та рівня безробіття як зареєстрованого, так і за методологією МОП

Як свідчить аналіз зареєстрованого ринку праці, до центрів зайнятості області в 2006 р. звернулося у пошуку роботи майже 111,6 тис. осіб, не зайнятих трудовою діяльністю (у 2005 р. - 116.2 тис. осіб). Серед тих. хто шукав роботу за сприянням служби зайнятості, переважали жінки (59,1 %). 38,1% - особи віком до 35 років, 29% із числа тих, хто перебував на обліку у службі зайнятості, складали службовці, половина • робітники

Чисельність громадян, охоплених активними формами сприяння зайнятості, становила майже 70 тис осіб -62,7% з числа незайнятих громадян (58.5% у 2005 p.). з них 44,8 тис. осіб працевлаштовано, у т.ч 1,4 тис. осіб на дотаційні робочі місця та 1,3 тис. осіб - шляхом надання одноразової допомоги по безробіттю для організації власної справи, найбільш продуктивно з цих питань працювали в Запоріжжі, Енергодарі, Бердянську, Мелітополі та Приазовському, Запорізькому. Вільнянському, Веселівському районах.

За даними моніторингу в області протягом 2006 р. створено майже 43.5 тис нових робочих місць, з них 13,4 тис - для найманих працівники у юридичних осіб та 30,1 тис - суб'єктами підприємництва Рівень виконання річного завдання склав 103,5%. Найбільша кількість новостворених робочих місць припадає на такі галузі торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку - 21.6 тис. од (49.8% до загальної кількості створених місць), промисловості -4,4 тис. од (10^%), діяльності транспорту та зв'язку майже 4,4 тис од (10.0%), сільського, лісового господарства та мисливства - 3,1 тис. од (7.1%).

Серед промислових підприємств області найбільша кількість робочих місць за рахунок власних коштів створена у ЗАІ з іноземною інвестицією "Запорізький автомобілебудений завод" - 378 од., ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат» - 180, ВАТ «Дніпроспецсталь» - 153, ВАТ "Запорізький завод високовольтної апаратури" - 22, 8АТ "Запорізький арматурний завод" та ВАТ «Південдизельмаш» за рахунок модернізації та переобладнання застарілого обладнання створено 45 робочих місць

Завдяки співпраці соціальних партнерів зросла кількість вакансій, які надавалися службі зайнятості для працевлаштування незайнятого населення. Кількість вакантних робочих місць станом на 01.01.2007 р. склала 7,2 тис. од порівняно з 6,7 тис. одиниць на 0101.2006 р. Зростання кількості вільних робочих місць та вакантних посад сприяли більш ефективному вирішенню питання забезпечення роботою незайнятих громадян. У результаті навантаження на одне вільне робоче місце в середньому по області склало 4 особи порівняно з 5 на початок 2006 р. Слід зазначити, що за передбачуваних обсягів вивільнення в 2006 р. 18.0 тис осіб, фактично вивільнено 4.4 тис осіб, з яких 3.7 тис. осіб звернулися до служби зайнятості і за допомогою її фахівців понад 1,1 тис осіб працевлаштовано.

Рівень зареєстрованого безробіття за 2006 р. скоротився майже на 0.3 відсоткових пункти і на 01.01.2007 р. склав 2.74%.

Проводилася робота з підприємствами щодо організації перенавчання безробітних громадян з перспективою адресного їх працевлаштування на дотаційні робочі місця, на які після навчання працевлаштовано 180 осіб, з них 160 осіб з числа соціально незахищених категорію громадян.

У 2006 р. гад конкретні робочі місця за замовленням роботодавців проходили професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації 2,4 тис безробітних, зокрема 398 осіб шляхом стажування та 243 особи за індивідуальними планами та програмами Укладено 890 договорів на працевлаштування після навчання.

Підготовка кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах області здійснюється відповідно до потреб ринку пращ Прийом на навчання за держзамовленням регламентується планом прийому, який формується на підставі заявок підприємств-замовник» Як результат, на робочих місцях підприємств та організацій за одержаною професією в 2006 р. працевлаштувалися 84,5% випускників, загальна зайнятість випускників склала 95,7%, що на 1,9% більше, ніж у 2005 р.

Випускникам ПТНЗ э числа дітей-сиріт, які залишилися без піклування батьків, при забезпеченні першим робочим місцем, надавались пільги, передбачені чинним законодавством. У 2006 р випущено 259 кваліфікованих робітників вказаної категорії, які працевлаштовані за отриманою професією й разом з тим забезпечені житлом.

Влітку минулого року під час канікул 1.1 тис учнів ПТНЗ працювали на сільськогосподарських роботах у фермерських, приватних та дослідних господарствах, 2.6 тис учнів були тимчасово працевлаштовані на базах відпочинку та у дитячих оздоровчих таборах, 1,7 тис. - працювали у 34-х загонах «Резерв» та "Будівельник" на ремонтних роботах з підготовки навчальних приміщень до нового навчального року.

Обласна державна адміністрація постійно проводить роботу щодо інтеграції людей з обмеженими фізичними можливостями у суспільство.

З метою підвищення ефективності надання послуг з працевлаштування зазначеної категорії осіб центрами зайнятості занесено до банку даній 590 осіб з інвалідністю, які бажають працювати, та створено для них банк даних на 900 вільних робочих місць На обліку в центрах зайнятості у звітному періоді перебувало 968 осіб зазначеної категорії, працевлаштовано 258 осіб, з них на заброньовані робочі місця - 97 осіб. Станом на 01.01.2007 р. на обліку перебувала 101 особа зазначеної категорії, з якими триває робота щодо підбору підходящої роботи.

Протягом 2006 р. до Фонду соціального захисту інвалідів надійшли кошти за рахунок штрафних санкцій за не створені робочі місця для інвалідів у сумі 10,9 млн. грн. порівняно з 6,2 млн. грн. за 2005 р. За рахунок коштів Фонду у 2006 р. створено 159 нових робочих місць для працевлаштування інвалідів її та III груп.

У 2006 р. в області проводилися заходи, спрямовані на допомогу людям, особливо молоді, з обмеженими фізичними можливостями, в професійному навчанні, працевлаштуванні, відкритті власної справи. В профінформаційному центрі обласного центру зайнятості проведено Інформаційну зустріч з дітьми-інвалідами за темою "Крок назустріч самостійному життю" та надано консультаційні та профінформаційні послуги майже 80 дітям-інвалідам, II осіб закінчили навчання у всеукраїнському центрі профреабілітації. Інвалідів та здобули такі спеціальності слюсар з ремонту автомобілів, бджоляр, взуттьовик та секретар керівника. В травні за телефоном довіри Запорізького міського центру соціальних служб для дітей та молоді відбулася «пряма лінія» на тему "Проблеми вступу молоді з функціональними обмеженнями до ВНЗ", у червні та жовтні проведено розширене засідання громадської колегії Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на тему «Проблемні питання працевлаштування та реабілітації інвалідів», у липні проведено «Ярмарок вакансій» для працевлаштування громадян зазначеної категорії. Аналогічні ярмарки з липня по жовтень проведено на більшості території

Запорізьким обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів постійно надавалася матеріальна допомога на створення робочих місць та технічне переоснащення підприємств громадських організацій інвалідів, зокрема «Неон» УГОГ, Бердянське УВП УТОС, "Краяни" ЗРТІ "Турбота". Це дозволить створити уже на початку 2007 р. на цих підприємствах додатково понад 30 нових робочих місць.

У містах та районах області органами виконавчої впади та місцевого самоврядування проведено семінари-наради з роботодавцями щодо виведення з «тіні» доходів працюючих та легалізації зайнятості через укладання трудових договорів.

За даними обласної державної податкової адміністрації за 11 місяців 2006 р виявлено та залучено до оподаткування 7,1 тис. неоформлених найманих працівників у суб'єктів господарювання, що застосовують спрощену систему оподаткування. За результатами вжитих заходів оформлено на постійну роботу майже 5,4 тис. осіб та 1.2 тис. осіб • на сезонну роботу.

Проблема зайнятості населення більш гостро постає у сільській місцевості та малих монофункціональних містах. На 01.01.2007 р. рівень зареєстрованого сільського безробіття у 2,5 рази перевищував середньообласний і склав 6,9%. Для вирішення цієї проблеми у 2006 р. запроваджено реалізацію низки інвестиційних проектів за рахунок коштів інвесторів, регіонального фонду підтримки підприємництва в Запорізькій області та коштів місцевих бюджетів, найбільш з яких організація цеху з переробки овочів і фруктів та їх заморозки у смт Степногірськ - 350 тис. грн, розведення товарної риби у ставковому господарстві смт Новомиколаївка - 120 тис. грн., організація дозвілля молоді в с. Ноталівка Запорізького району - 55 тис. грн. реконструкція та переоснащення торговельних комплексів у смт. Михайлівка, смт Куйбишеве та м. Кам'янка-Дніпровська - всього 68 тис грн., розширення бази для вирощування свиней у м. Приморську • 40 тис. грн, розширення діючої ферми з вирощування великої рогатої худоби в Куйбишевському районі - 20 тис. грн та низка інших.

У звітному році на базі ТОВ Агрофірма «Дружба» Приазовського району створено цех з вирощування та відгодівлі свиней І корів, на якому зайнято 178 осіб. а в ТОВ «Агрофірма "Ольвія» та "Агрофірма «Степанівка» цього ж району діє програма відродження садівництва, виноградарства та переробки продукті, де зайнято понад 20 осіб. У Пологівському районі створено низку товариств, зокрема ТОВ "Центр-Сервіс", "Фортуна", «Крок», «Омега», які займаються ремонтом сільгосптехніки, вирощуванням та переробкою соняшника і зерна для годівлі тварин, закупівлею м'яса у сільгоспвиробників та випуском ковбасних виробів.

Підготовлено інформаційно-аналітичні матеріали про діяльність 41 сільгосппідприємства області для розміщення у загальнодержавному проекті "Україна аграрна-2006". у міжнародних виставках "Агро-2006 (м. Київ) взяли участь 27 підприємства АПК. "Продекспо-2006 (м Москва) - 1, *Ленекспо-2006" (м. С-Петербург) - 1. Всього протягом 2006 р. 36 агропромислових підприємств області взяли участь в 11 виставково-ярмаркових заходах.

У м. Бердянську здійснювалася реалізація цільової програми «Подолаємо безробіття разом", за якою укладено 16 договорів на організацію та проведення громадських робіт, в яких взяли участь 149 осіб, організовано навчання безробітних за професіями, що користуються попитом на ринку праці міста. На виконання цієї програми з коштів міського бюджету використано 11,4 тис. грн.

Завдяки вжитим заходам відбулися певні позитивні зрушення на рийку праці, які підтверджуються даними органів статистики щодо обстежень населення з питань економічної активності Так, за 9 місяців 2006 р порівняно і відповідним періодом 2005 р. чисельність зайнятого населення зросла на 6,5 тис. осіб і склала 856,4 тис. осіб; чисельність безробітного населення зменшилася на 5,5 тис. осіб й становила 54,6 тис. осіб; рівень безробіття склав 6,5% порівняно з 7.2% до економічно активного населення у віці 15-70 років.

Відтак основні напрями та завдання щодо реалізації обласної програми зайнятості населення на 2006-2007 роки виконуються і робота над їх виконанням триває.


Висновки

Держава має сприяти повному включенню та ефективній дії ринкових механізмів, які об'єктивно, через вільне коливання цін і заробітків, урівноважують попит і пропозицію на робочу силу в кожному секторі економіки.

Варто також сконцентрувати увагу на взаємоув'язці (координації) діяльності у сфері зайнятості з іншими напрямами економічної й соціальної політики на основі загальнодержавних і регіональних програм зайнятості. Це один із важливих принципів, що забезпечує ефективність державних заходів у сфері праці на всій території держави.

Одним із принципів державної політики зайнятості є її гнучкість і динамізм, орієнтування на реальні процеси, що відбуваються в економіці, збалансованість потреб громадян і обмежених можливостей суспільства, забезпечення соціальних гарантій і соціального захисту населення.

Наведені принципи державного регулювання зайнятості в перехідний період слід доповнити, на нашу думку, ще одним не менш важливим — принципом випередження. Його сутність полягає в прогнозуванні розвитку процесів на ринку праці, зміни його кон'юнктури і визначенні на цій основі конкретних рішень у сфері зайнятості населення, що забезпечить максимальну ефективність в ході ринкового реформування. Важливість цього принципу зумовлюється невизначеністю і неповнотою інформації про стан і динаміку ринку праці, що ускладнює ухвалення компетентних урядових рішень щодо регулювання зайнятості. Під час розробки механізмів державного регулювання зайнятості треба спиратись на всі наведені принципи у взаємодії, інакше кажучи розглядати їх як систему.


Список використаної літератури

1. Баланда А. Неформальна зайнятість в Україні: особливості становлення і розвитку //Предпринимательство, хозяйство и право. - 1999. - № 6. - C. 3-5

2. Бондарчук К. Забезпечення трудової зайнятості інвалідів в Україні: стан, проблеми та перспективи //Соціальний захист. - 2004. - № 1. - C. 21-26

3. Величко А. Становлення ринку праці та ефективної зайнятості в Україні //Україна: аспекти праці. - 1997. - № 1. - C. 8-11

4. Ковальський В. Програма зайнятості населення - один із механізмів державного регулювання зайнятості //Україна: аспекти праці. - 2000. - № 3. - C. 12-16

5. Мельник С. Аналітичний огляд стану молодіжної зайнятості в Україні/ //Україна: аспекти праці. - 2001. - № 1. - C. 3-7

6. Про інформацію Кабінету Міністрів України про стан зайнятості та безробіття на ринку праці в Україні: Постанова Верховної Ради України від 15 листоп. 2001 р. № 2809 //Людина і праця. - 2001. - № 10. - С.20-23

7. Прощаков В. Зайнятість населення: сучасний стан і перспективи //Праця і зарплата. - 2006. - № 38. - C. 4-5

8. Савченко В. Національна програма професійної реабілітації та зайнятості інвалідів в Україні //Соціальний захист. - 2000. - № 11. - C. 55-62

9. Терюханова І. Програми підтримки самостійної зайнятості та підприємницької діяльності в зарубіжних країнах //Україна: аспекти праці. - 2001. - № 2. - C. 41-45

10. Федяй В. Стан та шляхи поліпшення ситуації у сфері зайнятості населення //Соціальний захист. - 2000. - № 3. - C. 40-43





Реферат на тему: Програма зайнятості населення у Запорізькій області (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.