Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Соціологія

Дослідження демографічного розвитку та народжуваності в Україні (реферат)

Зміст

Вступ. 3

1. Народжуваність в Україні 4

2. Прогнозування демографічного розвитку України. 8

Висновки. 15

Список використаних джерел. 16


Вступ

Глибока соціально-економічна криза, що в 90-ті pp. охопила всі галузі народного господарства і сфери людського буття в Україні, зумовила великі необоротні демографічні втрати. Погіршення кількісних і, особливо, якісних показників відтворення населення набуло характеру тенденції. Тривожним стало соціальне становище підростаючого покоління й молоді — майбутнього нашої країни. Це диктує об'єктивну потребу здійснення системного, поглибленого дослідження дитинства як важливої складової демореальності, розвитку й відродження української нації з тим, щоб розробити основні напрями та науково обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення соціально-демографічної політики в нашій країні.

Варто зазначити, що в Україні відбувається депопуляція, яка зумовлена падінням рівня життя. При цьому ми визначаємо незадовільне становище дітей. Воно характеризується скороченням народжуваності, зростанням кількості дітей-інвалідів, дітей-сиріт, у тому числі соціальних сиріт, дітей вулиці, тобто безпритульних та позбавлених батьківського піклування. Ми відносимо деякі групи дітей до маргінальних верств населення, відзначаємо такі негативні явища, як насильство, торгівля, сексуальна та побутова експлуатація дітей. Тож розроблення ефективних заходів демополітичного впливу на подолання цих негативних явищ є об'єктивною необхідністю.


1. Народжуваність в Україні

Історично населення було одним з перших об'єктів статистичного обліку, а демографічні процеси — тією цариною, де розвивалася статистика як наука про методи кількісного вивчення масових явищ. Тому дитинство як складова життєвого простору середньої людини може вивчатись і як статистична категорія за допомогою статистичних методів. Відомо, що в сукупності показників вивчення населення одне з перших місць посідають показники розподілу населення за віком. Населення України неухильно старіє внаслідок сталого зниження народжуваності (підйом її спостерігався в 1983 — 1986 та 2002 — 2003 pp.), що призводить до скорочення чисельності й питомої ваги дітей в усьому населенні. За даними перепису населення 1989 р. кількість дітей віком 0—15 років становила 11 774 тис. осіб, або 22,9% усього населення (51 452 тис. осіб)5. За даними перепису 2001 p.— відповідно 9292,4 тис. і 18,7%6.

Особливої уваги заслуговують ці показники починаючи з 1993 р. (коли чисельність населення України була найбільшою),тобто за період, коли без воєн, голодоморів, інших соціально-економічних або природних катаклізмів кількість як міського, так і сільського населення зменшувалася (табл. 1).

Таблиця 1

Чисельність та віковий розподіл постійного населення України за віком на початок 1993-го і 2005 рр. (на 1 січня 2005 р.)

 

 

 

Вікові групи населення

Чисельність, тис. осіб

Зростання (+) або зменшення

(-),. тис. осіб

2005 у % до 1993

Вікова структура населення, %

1993

2005

1993

2005

1

2

3

4

5

6

7

Діти 0-15 років

11645,5

78 529

3792,6

67,4

22,4

16,6

Особи працездатного віку

28 924,8

28 228,3

-696,5

97,6

55,6

59,6

Особи пенсійного віку

11419,1

11247,8

-171,3

98,5

22,0

23,8

Разом

51 989,4

47 328,8

-4660,6

91,0

100,0

100,0

Інтенсивне зменшення чисельності дітей віком до одного року є результатом значного падіння народжуваності (табл. 2). Загальний коефіцієнт народжуваності в Україні за 1989—2000 pp. знизився в 1,4 рази (з 13,3%о в 1989 р. до 8,5%о в 2003 p.), у тому числі в міських поселеннях в 1,5 і в сільській місцевості — в 1,3 рази. У результаті зниження народжуваності питома вага дітей віком до 1 року в загальній чисельності населення в 1993 р. становила 1,1%, а в 2004 р. зменшилася до 0,9%.

Таблиця 2

Загальні коефіцієнти народжуваності в Україні

 

1989

1990

1991

1992

1993

1994

1995

1996

1997

1998

1999

2000

2001

2002

2003

Міські поселення і сільська місцевість

13,3

12,7

12,1

11,4

10,7

10

9,6

9,1

8,7

8,3

7,8

7,8

7,7

8,1

8,5

Міські поселення

13,6

12,7

11,9

11

10,1

9,3

8,8

8,4

8

7,6

7,1

7,2

7,2

7,7

8,3

Сільська місцевість

12,9

12,7

12,6

12,5

12

11,6

11,0

10,7

10,3

9,9

9,4

9,3

10,7

11,1

9,1

Основною причиною зниження народжуваності, на мою думку, є зниження життєвого рівня населення, зумовлене соціально-економічною кризою, невирішеність економічних проблем, загострених Чорнобильською катастрофою, соціально-психологічний дискомфорт, породжений відсутністю віри у швидкі зміни на краще. Це трансформує настанову на бажану кількість дітей у сім'ї в напрямі її зменшення, а необхідність виживання знижує задоволення потреби в дітях, у материнстві й батьківстві. Не маючи можливості нині забезпечити належний рівень витрат на дитину через безробіття, низький рівень життя, бідність та інші соціально-економічні негаразди, зумовлені кризовими явищами в усіх сферах життя, населення змушене «економити» на дітях, що й стало однією з основних причин обвального падіння народжуваності.

Цікавий, на мій погляд, вислів з цього приводу відомого вченого А.П.Хоменка: «Снижение рождаемости на Украине — явление не новое. Еще до Первой мировой войны в каждом последующем десятилетии средний коэффициент рождаемости был ниже предыдущего. Но сейчас спад идет быстрее, кроме того, он сопровождается сокращением абсолютного числа рождаемости, чего не было раньше. Из группы территорий с высокой рождаемостью Украина начинает перемещаться к территориям со средней рождаемостью, а характер изменений в рождаемости все более и более приближается к тому, который свойствен большинству стран Западной Европы». Сучасний стан народжуваності, переважна більшість однодітних сімей у структурі домогосподарств з дітьми підтвердили прогнози вченого.

Дослідження науковців показали, що, наприклад, зниження загального коефіцієнта народжуваності в сільській місцевості України з 1970-го до 1996 р. зумовлювалося, головним чином, зменшенням питомої ваги жінок дітородного віку в загальній кількості селян унаслідок їхнього інтенсивного міграційного відпливу із сільської місцевості. Починаючи з 1996 р. цей фактор поступився зниженню дітородної активності жінок. Основною причиною такої ситуації, на думку автора, є виробниче та соціальне перевантаження сільських жінок, зумовлене необхідністю економічного виживання сім'ї.

Оскільки основною продуктивною силою є людина, то в час переходу людства від індустріальних до науково-інформаційних технологій вона має набувати якісно нових рис, і це насамперед стосується підростаючого покоління. Також, ураховуючи те, що всі галузі економіки працюють на задоволення потреб людей, а отже — і дітей, ми можемо віднести дітей і дитинство як фрагмент демореальності, в якому воно відбувається, і до економічної категорії. Зрозуміло, що кількість і якість дітей матиме безпосередній вплив на подальший розвиток економіки нашої країни. Так само, як і криза дитинства, справить на неї свій негативний вплив. За короткий час в Україні відбулося безпрецедентне для мирного часу зменшення кількості дітей (рис. 1).

Рис. 1. Розподіл постійного населення за віковими групами (%)

За останні одинадцять років спад народжуваності можна вважати обвальним, адже зменшення чисельності населення за період з 1993—2004pp. на 4660,6 тис. осіб відбулося переважно внаслідок зменшення чисельності дітей на 3792,6 тис. осіб (рис. 1). Чисельність дітей віком від 1—4 років зменшилася на 1223,6 тис. осіб, від 5—9 років — на 1632,2 тис.


2. Прогнозування демографічного розвитку України

Останнім часом в Україні відбулися різкі зміни тенденцій динаміки чисельності населення — це стрімке зниження народжуваності, зростання смертності і, як наслідок, скорочення населення України (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка чисельності населення України за 1985-2003 роки

Демографічна ситуація, що склалася, створює реальну загрозу національним інтересам і безпеці України.

В 1985 році чисельність населення України становила 51 млн. чол. Рекордний для України показник — 52,2 млн. жителів — був зафіксований у 1992 році, але, починаючи з наступного року, йде його повільне зменшення. З тих пір чисельність населення країни зменшилася майже на 5 млн. (на 10%), при тому що не було ні війн чи збройних конфліктів, ні масових епідемій чи природних катаклізмів, що могли б супроводжуватись масовою загибеллю людей.

У 2002 році чисельність постійного населення держави становила 48 млн. чол. За підсумками 2003 року населення України скоротилося майже на 357 тисяч. У країні народилося 408600 і померло 765400 чоловік, у тому числі 3883 дитини до року. Торік на кожні 1000 чоловік народжувалося в середньому 8,5, а вмирало 16 людей. Коефіцієнт природного приросту населення становив -7,5.

Чисельність наявного населення України на 1 липня 2004 року дорівнювала 47441004 чоловік, що на 181432 менше в порівнянні з початком року. Скорочення населення України в першу чергу обумовлено природними втратами. За І півріччя 2004 року народилося 210922 чоловік, а померло 389106 (з них у віці до 1 року — 1980). Число смертей майже вдвічі перевищує число народжень, незважаючи на те що третій рік поспіль в Україні збільшується кількість народжених дітей (на 3-4% у рік).

Головними чинниками зменшення чисельності населення є скорочення тривалості життя, зростання коефіцієнта смертності та різке зменшення коефіцієнта народжуваності, що є наслідком тяжкого економічного становища країни, найвищою платою за повільні структурні реформи.

В 1991 році загальна кількість померлих (рис. 3) у державі вперше перевищила кількість народжених. Через два роки відбувся перехід до зменшення загальної чисельності населення (міграційні здобутки перестали перевищувати природні втрати), а з 1994 Україна стала країною еміграції.

Рис. 3. Динаміка чисельності померлих в України за 1985-2003 роки

Протягом 1996-1998 років чисельність населення зменшувалася майже на 300 тис. чоловік щорічно, протягом 1999-2003 — вже на 350-370 тис, причому зменшення чисельності населення спостерігається в усіх без винятку областях України.

В 1996-1997 роках з'явилися деякі ознаки поліпшення становища із смертністю населення, зокрема невелике зменшення смертності населення працездатного віку, а також смертності дітей віком до 1 року. Середи очікувана тривалість життя при народженні залишаєш низькою і становить для жінок — 72,9 року і для чоловіків — 62,2 року. Проте 1996 рік став першим після 1990 року, коли відбулося зростання очікуваної тривалості життя. Ця сприятлива тенденція тривала також і в 1997 році.

Але поряд з позитивними тенденціями смертності спостерігаються і негативні. Так, на тлі зростання середньої тривалості життя загалом для обох статей, починаючи з 1997 року спостерігається скорочення тривалості життя жінок. Також негативним є наявність сталої групи областей України, де протягом 7 років відбувається підвищення коефіцієнта смертності немовлят. Від подальшого розвитку цих процесів багато в чому залежать майбутні тенденції розвитку смертності! регіонах і в цілому по Україні.

Стрімке падіння інтенсивності народжуваності (рис. 4), що спостерігається в Україні протягом останніх 10-ти років, обумовлене складним та багатоплановим впливом політичних, економічних, соціально-психологічних, біологічних та інших факторів.

Рис. З. Динаміка народжених в Україні в 1985-2003 роках

Рівень народжуваності у всіх без винятку областях України стрімко зменшується, починаючи з 1989 року. Це зменшення обумовлене як глобальними тенденціями скорочення народжуваності і переходу до моделі однодітної сім'ї, так і погіршенням економічної ситуації та падінням рівня життя населення, що змушує багатьох потенційних батьків відкладати народження або зовсім відмовлятися від народження дітей.

Більш як 30-ти відсоткове скорочення сумарного коефіцієнта народжуваності, з одного боку, відбиває світові тенденції демографічних змін, а, з другого боку, є наслідком глибокої кризи, що вразила всі сторони суспільного життя, у тому числі відобразилася і на демографічних процесах. Значне зниження плідності торкнулось майже усіх вікових груп жінок, в останні роки — навіть наймолодшої (до 20 років), де інтенсивність народжуваності до недавнього часу неухильно зростала. Найбільш інтенсивне зниження відбулось у віці 25-29 років та 30-39 років, що свідчить перш за все про відмову від народжень другої та наступної дитини. Сумарний коефіцієнт народжуваності (сумарна кількість дітей, народжених жінкою за все життя) у 2001 році становив 1,1 проти 1,8 в 1990.

Різке зменшення населення спричиняє зростання відношення непрацюючих осіб до працюючих, що може підірвати можливість фінансування різноманітних соціальних програм. Така тенденція становить особливо значну загрозу для пенсійної системи, оскільки за нині діючої системи, що ґрунтується на забезпеченні виплат з поточних надходжень (система солідарності поколінь), теперішні працівники оплачують пенсії теперішніх пенсіонерів, а не заощаджують на свою власну пенсію. Віковий склад також вселяє тривогу: працездатне населення на Україні становить лише 58%,24% — це люди, старші працездатного віку, а 18% — мають молодший від працездатного вік.

Тому важливо прогнозувати показники чисельності населення. В комплексі моделей прогнозування економічного розвитку України УКР-МАКРО показники, що характеризують демографічну ситуацію в країні, входять до підсистеми «Зовнішнє середовище» і представлені такими показниками: чисельність населення (NASL), кількість народжених (ROD), кількість померлих (UM). Ці показники використовуються при розрахунку інших важливих статистичних показників, а також тоді, коли йдеться про розрахунки на душу населення.

Для прогнозування чисельності населення можна використати перш за все такий підхід. Кількість населення можна розрахувати як населення попереднього періоду плюс природний приріст, тобто:

NASL =NASL[1]+ROD-UM.

Чисельність народжених і померлих можна описати за допомогою трендів:

ROD=57.82090*T-410575.40016*(1/f)+76609.156*(1/T)-344428, SE=11Ј9448, DW=1Ј5, R2 = 0.995;

UM=-127421*T +47349472, SE =4132768, DW=041, R2 = 0.714.

Прогноз народжених і померлих в України до 2015 року, що був одержаний за допомогою цих трендів, наведено на рис. 5.

Рис. 5 Чисельність народжених і померлих в Україні

Надзвичайна економічна криза, наслідком якої було різке знижен­ня кількості народжень протягом років, що передували прогнозному періоду, матиме досить тяжкі демографічні наслідки.

За умови стабілізації економічної ситуації можна очікувати зрос­тання рівня народжуваності майже в усіх областях України. Це зрос­тання відбудеться через реалізацію відкладених народжень вже найб­лижчим часом. Але, зважаючи на те, що показники народжуваності взагалі реагують на покращання соціально-економічних умов зі знач­ним часовим лагом, то початок сталого зростання може відбутися тільки за межами прогнозного періоду.

Згідно з одержаним прогнозом негативна тенденція, що намітили­ся з зростанням померлих в останні роки, буде продовжуватись. Це також перш за все є наслідком економічної кризи, яку пережила наша країна останнім часом, і, як наслідок, різким зниженням рівня життя населення.

На рис. 6 представлено отриманий прогноз чисельності населення України до 2015 року.

Рис 6. Прогноз чисельності України до 2015 року

Як свідчать дані прогнозних розрахунків, триває тенденція до зменшення чисельності населення, що потребує прийняття невідклад¬них заходів для зміни загрозливого становища.

Результатом економічного зростання стане збільшення надходжень до бюджету держави, що дозволить спрямувати частину отриманих коштів на виробництво та закупівлю медичних препаратів і обладнання для лікарень та пологових будинків, підвищення рівня доходів населення — пенсій, допомоги, заробітної плати, поява нових робочих місць. Все це повинно позитивно вплинути на показники народжуваності й смертності в Україні, а в сукупності — на чисельність населення.


Висновки

Погіршення матеріального становища сімей, різке розшарування суспільства, зростання безробіття та злиденності змусили багатьох потенційних батьків відкласти або навіть відмовитись від народження дітей. Проте не стільки матеріальні нестатки, скільки психологічні настанови, гіпертрофоване перебільшення економічних негараздів, напруження та страх перед майбутнім, що охопило більшу частину населення, є дійсними причинами відмови від народжень. Крім цього, поява нових форм економічних і трудових відносин, розвиток підприємництва, реформування у сфері власності та інші ринкові перетворення провокують появу і розвиток, особливо у молоді, нової системи цінностей і життєвих орієнтацій. Молоді люди все частіше віддають перевагу кар'єрному просуванню, самореалізації у суспільному житті і не пов'язують життєвий успіх з наявністю сім'ї та дітей. Безперечно, що процеси, які відбуваються сьогодні, матимуть досить тяжкі демографічні наслідки як у короткостроковому, так і у довгостроковому періоді.

За останні 10 років кількість самогубств зросла на 74%, абортів —на 82%.

Різке зменшення населення спричиняє зростання відношення непрацюючих осіб до працюючих, що може підірвати можливість фінансування різноманітних соціальних програм.

Перспективи демографічних процесів в Україні безпосередньо залежать від майбутніх тенденцій економічного розвитку, успіху проведення соціально-економічних реформ, ефективності заходів для подолання інфляції, протидії масовому безробіттю, можливостей забезпечення соціального захисту населення тощо. Крім цього, демографічній системі притаманні деяка самостійність та підпорядкування внутрішнім законам саморозвитку, що виражається, зокрема, у наявності певних граничних рамок демографічної поведінки.


Список використаних джерел

1. Андрієнко В. Чи є демографічна криза в Україні? // Праця і зарплата. - 2005. - № 41. - C. 5

2. Галалалюк Н. Демографічні проблеми в Україні // Краєзнавство. Географія. Туризм. - 2002. - № 33. - C. 4

3. Голубєва І.Є. Молодь у відтворенні населення: теоретико-методичні підходи дослідження // Економіка АПК. - 2005. - № 7.

4. Кравченко Т. Прогнозування демографічного розвитку України/ Т. Кравченко // Економіст. - 2004. - № 10. - С.62-64.

5. Крючков Г. Демографічна криза в Україні: причини і наслідки // Персонал. - 2003. - № 4-5. - C. 8

6. Мельник Н. Демографічний рух : Як здолати скорочення населення?// День. - 2004. - 12 жовтня. - C. 1

7. Статистичний щорічник України за 2002 рік / Державний комітет статистики України. — К.: Техніка, 2003. — 645 с.





Реферат на тему: Дослідження демографічного розвитку та народжуваності в Україні (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.