Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Соціологія

Ціннісно-світоглядні орієнтації особистості та огляд сучасних моделей інформаційного суспільства (реферат)

Зміст

1. Зміна ціннісно-світоглядних орієнтацій особистості в період трансформації суспільства

2. Огляд сучасних моделей інформаційного суспільства

3. Базові цінності культури як орієнтири виховання молоді

Використана література

1. Зміна ціннісно-світоглядних орієнтацій особистості в період трансформації суспільства

Сучасний світ перебуває в стані трансформаційних змін, в центрі яких стоїть людина, особа, особистість. Саме людина в її особистісному, індивідуальному прояві є головною метою і рушійною силою цих змін. Суспільні зміни пронизують людину, наповнюють її новими якостями. Вона набуває нового світобачення, нового смислу свого буття. Смисл буття людини виявляється в тих цінностях, які вона прагне досягти.

У ціннісному світовідношенні людини виділяється основне коло цінностей, що виконують сенсоутворюючу роль в її житті. Такими є цінності життя й особистості, індивідуальності щастя, свобода, істина. Прагнення людини реалізувати ці цінностіцілі у своєму житті являє собою безупинний процес, у ході якого укладається так зване «друге коло цінностей», цінностей-засобів. У ситуації визначення пріоритетних цінностей-засобів існує декілька доповнюючих одна одну традицій.

Цінність знаходить своє вираження у виборі, що робить індивід. Проте процес оцінки відбувається не тільки на суб'єктивному рівні. Індивід робить вибір, орієнтуючись на встановлені суспільством норми. Будь-який вчинок людини має соціальне значення, стає актом суспільної діяльності й об'єктом моральної оцінки з боку суспільства, набуває тієї чи іншої значимості, узгоджуючись або не узгоджуючись із суспільними нормативами.

Авторитет спільноти виступає для особистості гарантом цінності моральних вимог.

Ціннісно-світоглядні орієнтації особистості як система представляють собою духовне вираження її інтересів, а також інтересів тієї соціальної спільності, з якою особистість сама себе ідентифікує. На початковому етапі формування ціннісносвітоглядної орієнтації вона виконує роль критики статус-кво і пропагує нові горизонти, включаючи їх в культурний контекст епохи.

Вибір ціннісно-світоглядної установки на рівні суспільства обумовлений історичними, культурними чинниками, це зокрема:

- крупномасштабні соціальні структури, що відображаються в змістові й формах виховання, механізмах соціалізації;

- сила соціальних норм, звичаїв, мікросоціальних (регіональних, локальних) установок;

- приклад лідерів, кумирів, які досягли визнання як сильних особистостей;

- пропаганда й агітація в засобах масової інформації;

- індивідуальний досвід людини, її життєва стратегія, конкретна ситуація, попередня сучасній;

- ступінь відкритості суспільства, доступ до альтернативних джерел інформації.

Глибина, масштаби і темпи ціннісно-світоглядних змін значною мірою обумовлені темпами соціальних змін, глибиною і масштабами трансформації суспільства. Перехід до нових ціннісно-світоглядних установок є формою відповіді, реагування особистості на кризу, яку вона випробувала у зв'язку з неадекватністю її «карти світу» новим соціальним реаліям. Ресоціалізація як засвоєння особистістю нових цінностей, ролей, навиків, норм замість колишніх, застарілих, стає чинником й умовою трансформації соціальних форм.

Соціальна трансформація завжди обумовлена соціальними враженнями, революціями, реформаторською діяльністю історичної особистості, активністю тих або інших спільнот(нація, клас, народ). Соціальна трансформація охоплює період боротьби нового зі старим, період активного становлення нових соціальних форм, нових принципів соціального устрою. Боротьба, соціальна невизначеність подальшого розвитку суспільства в кожен момент вибору соціальних горизонтів, обумовлює збільшення ролі суб'єктивного чинника.

В якості суттєвих ознак трансформації можна виділити:

1. Руйнування старих соціальних інститутів. Нові тільки формуються.

2. Ломка ідеологічних традицій. Заперечення необхідності державних релігій, ідеологій, об'єднуючого і мобілізуючого маси соціального міфу.

3. Радикальні зміни принципів соціального устрою в усіх сферах життя суспільства (економічної, соціальної, політичної, духовної).

4. Криза всіх сфер функціонування суспільства як результат соціального нігілізму щодо попереднього історичного досвіду.

5. Соціальна неефективність перетворюючої енергії соціальних суб'єктів, ірраціональність соціальних процесів, особливо на початкових етапах трансформації суспільства.

6. Актуалізація ідей націоналізму, сепаратизму, сектантства.

Виникнувши, та або інша система ціннісно-світоглядних орієнтацій наштовхується на протидію інших світоглядних установок.

Особистість, діюча відповідно до своїх ідеалів, цінностей, змушена постійно боротися за реалізацію своєї ціннісно-світоглядної платформи проти інших особистостей, що мають іншу світоглядну карту. Здійснення світоглядної свободи особистості в епоху трансформації суспільства можливе тільки в боротьбі з численними обставинами, як зовнішніми протидіючих суб'єкту силами природи й суспільства, так і з його внутрішніми якостями нерозвиненістю інтелекту, недостатністю волі й духу.

Трансформація ціннісної системи в сучасній моралі може бути пояснена не тільки тим, що деякі цінності втратили свій вплив, а також і тим, що сучасна людина вже не співвідносить свій образ з тим, що йому пропонує традиційна мораль. З іншого боку, зміна ціннісних установок укорінена в зміні особистісного інтересу людини. Конфлікт у системі цінностей відбувається між цінностями-цілями і цінностями-засобами. У постіндустріальному суспільстві соціальні зв'язки стали менш жорсткими, змінюються й помножуються соціальні ролі, що дає людині більше можливостей для прояву своєї індивідуальності.

2. Огляд сучасних моделей інформаційного суспільства

Стрімкий розвиток і розповсюдження нових інформаційно-комунікаційних технологій несе за собою кардинальні зміни в інформаційній сфері на глобальному рівні. Їх революційний вплив стосується державних структур та інститутів цивільного суспільства, економічної і соціальної сфер, науки та освіти, культури та способу життя людей. Глобальне інформаційне суспільство, інформаційно-комунікаційних технологій стають важливим стимулом розвитку світової економіки і політики. Вони є одним з найбільш вагомих факторів, що забезпечують функціонування світових ринків інформації та знань, капіталу та праці.

Відбувається величезне зростання обсягів інформації, тісно вплетеної в усі сфери функціонування суспільства та в різноманітні владні структури. Цей процес вже добре відчувається, але проходить він в кожній країні по своєму. Різні держави, в залежності від свого інтелектуального, наукового, технологічного рівня розвитку мають різні перспективи щодо цього.

Мета пропонованої доповіді схарактеризувати сучасні моделі інформаційного суспільства з урахуванням досвіду провідних зарубіжних країн в розповсюдженні нових інформаційно-комунікаційних технологій, як гаранта розвитку електронної демократії.

Сьогодні у більшості розвинених країн (США, Німеччина, Франція, Великобританія, Австрія, Чехія, Фінляндія, Японія, Індія, Китай та ін.) розроблені й реалізуються державні програми формування інформаційного суспільства.

В 1990-ті рр. XX століття починається перехід від теоретичних розробок концепції інформаційного суспільства до практично-політичної її реалізації. В 1993 р. уряд США випустив доповідь із планами розвитку національної інформаційної інфраструктури (НДІ). Для вивчення проблем, пов'язаних з побудовою НДІ, була створена Робоча група по Інформаційній Інфраструктурі. Уряд США зробив розвиток НДІ та глобальної інформаційної інфраструктури пріоритетами своєї політики.

Слідом за США Західна Європа розробила свій план створення нового типу суспільства. У липні 1994 р. було ухвалене рішення про перехід країн-членів ЕС до інформаційного суспільства, у зв'язку із чим був складений план дій "Європейський шлях в інформаційне суспільство". 1995 р. Європейська комісія заснувала Форум інформаційного суспільства для обговорення проблем становлення інформаційного суспільства й ролі в ньому засобів масової комунікації. Метою форуму є спостереження за процесом по 6 напрямках: вплив на економіку та зайнятість; основні соціальні і демократичні цінності в "віртуальному співтоваристві"; вплив на суспільні, державні служби; освіта, перекваліфікація, навчання в інформаційному суспільстві; культурний вимір і майбутнє ЗМІ; стійкий розвиток, технологія та інфраструктура.

По всій Європі, вже на національно-державному рівні, почалася підготовка національних програм побудови інформаційного суспільства. Так, в 1995 р. Фінляндія підготувала свою програму "Фінський шлях в інформаційне суспільство"; у лютому 1996 р. в уряд ФРН була представлена програма дій "Шлях Німеччини в інформаційне суспільство".

В 1996 році Європейська комісія підготувала документ "Робота та життя в інформаційному суспільстві", в якому особливу увагу приділила впливу інформаційних технологій на розвиток людини та соціуму, зв'язкам між регіональними і національними школами в ЄС, поширенню європейських освітніх методик з використанням Інтернету. В березні 2000 р. Європейська комісія прийняла нову десятилітню програму "Електронна Європа", основною метою якої є прискорення руху Європи до інформаційного суспільства та цифрової економіки.

В європейських країнах формування моделі інформаційного суспільства з реалізацією засад електронної демократії базується на балансі між державним контролем і ринком, на динамічному сполученні державних і ринкових сил. Європейську модель можна охарактеризувати наступними особливостями:

- наявністю наддержавних інститутів (Європарламент, Еврокомісія, Європейський суд), рекомендації яких є обов'язковими для виконання всіма країнами ЄС;

- високим ступенем інтеграції європейських народів і країн, що проявляється в єдиній валюті, у єдиному загальноєвропейському інформаційному просторі, у підготовці нової єдиної Конституції, у вільному пересуванні капіталів, енергії, інформації;

- жорстким законодавством, що регулює інформаційні відносини й інформаційні потоки, що циркулюють у європейському інформаційному просторі, а також особисту ініціативу;

- забезпеченням універсального обслуговування.

Державний контроль у даній моделі проявляється в постійному моніторингу й відновленні законодавства, пов'язаного з побудовою інформаційного суспільства, а також у тому, що проблема доступу громадян до інформаційного законодавства вирішується державою, а не приватними організаціями. Даний тип керування дозволяє споживачеві одержувати урядову інформацію в режимі реального часу й успішно виконувати свій громадянський обов'язок, використовуючи систему електронного голосування або сервісні послуги уряду при сплаті податків і штрафів. Реалізацією цієї моделі є проекти "Європейська інформаційна мережа по міжнародним відносинам і регіональним дослідженням" і "Електронна Європа".

Представниками наступної моделі інформаційного суспільства та типу електронної демократії є такі країни як США, Канада та Великобританія. Ця модель заснована на повній лібералізації ринку ІКТ. Основа ідеології акцент на технічне забезпечення, на створення мереж, інформаційних супермагістралей. Втручання держави в діяльність приватних осіб зведено до мінімуму. Особливістю моделі є гнучке законодавство, що забезпечує пріоритетність особистої ініціативи, на відміну від європейської моделі, де головним залишається держава.

В США основний акцент зроблений на створення інформаційних супермагістралей, що дозволяють забезпечити універсальне обслуговування громадян і забезпечення їх інформацією щодо проблем державного управління. Варто звернути увагу на тенденцію переходу від монологічної політико-адміністративної влади до діалогу між чиновниками й громадянами у формі "сервісної влади". Лідерство США в галузі формування інформаційного суспільства й електронної демократії обумовлене тим, що в першу чергу була реформована вся політика й структура державного та політичного управління інформаційними потоками й інформаційними технологіями. Для федеральної влади була визначена домінуюча роль інформаційних і телекомунікаційних технологій у розвитку економіки, підвищення її конкурентоспроможності на світовому ринку. Американський уряд веде цілеспрямовану політику підтримки науки й розвитку високих технологій. Основними принципами, на яких ґрунтується уряд при побудові електронної демократії в США, є:

- орієнтованість на громадян, а не на бюрократію;

- орієнтованість на результат;

- ринковий підхід до просування новацій.

У Великобританії проблеми, пов'язані з розвитком інформаційного суспільства, розкриваються в спеціальній програмі: "Електронні громадяни, електронний бізнес, електронний уряд. Стратегічна концепція обслуговування суспільства в інформаційну епоху", в якій була розроблена перспективна стратегія партнерства департаментів, агентств і відділів різного рівня влади по спільному наданню урядового сервісу. Для державних органів Великобританії основною метою стає звільнення державних службовців від виконання рутинних процедур при інтерактивній взаємодії з населенням.

Між визначеними вище двома моделями є проміжна, яку представляють країни Азії. В її основі закладені ідея співробітництва держави та підприємців. Держава бере участь у прийнятті рішень в галузі великих вкладень приватного капіталу. Крім того, держава бере активну участь у створенні матеріальної й соціальної інфраструктури. Ця модель опирається на специфічний стиль управління, на азіатський тип корпоративної культури й багатошарову систему державного управління, організованого за принципом ієрархічної піраміди.

Відмітною рисою цієї моделі побудови електронної демократії є впровадження інформаційних технологій у державне управління при збереженні авторитарної політичної системи. Розвиток ІКТ у державах Азії відбувається паралельно з наявністю політичної цензури й придушенням інакомислення.

У цілому, навіть і при існуючих обмеженнях простір Інтернету в Китаї чи В'єтнамі сприяє гуманітарному розвитку суспільства, зростанню рівня соціально-економічної та політичної активності. Україна теж стала на шлях формування інформаційного суспільства.

Таким чином, можна зробити висновок, що хоча існують загальні принципи інформаційної політики, аналіз національних планів побудови інформаційного суспільства дозволяє виділити в них деякі розходження, які стосуються особливостей макроекономічної політики держави в контексті формування інформаційного суспільства. З урахуванням виявлених розходжень можна говорити про основні моделі побудови інформаційного суспільства та відповідні їм типи електронної демократії: континентально-європейська модель (Швеція, Франція та інші країни Європи); англо-американська модель (США, Канада та Великобританія); азіатська модель (Китай, В'єтнам, Південна Корея, Японія).

3. Базові цінності культури як орієнтири виховання молоді

Осягнення ціннісних основ життєдіяльності людства на початку ХХІ ст. відкриває нові можливості творення аксіологічного підґрунтя, що відповідатиме цивілізаційним запитам сучасної людини. Цінності становлять основу культури, освіти, духовного життя особистості, нації і держави. Базові цінності характеризують орієнтації індивідів як в житті в цілому, так і в основних сферах їх діяльності в праці, політиці, побуті і т.д. Тому ці базові цінності можуть бути основою для типологізації як свідомості, так і поведінки і давати характеристику інтелектуальному багатству людини. До базових цінностей, що формують особистість, відносяться: здоровий спосіб життя, заснований на єдності, партнерстві, гармонії з природою; нова "якість життя", що включає в себе зміну характеру праці, її смислу і мотивації, інший розподіл інтересів між працею і дозвіллям нову культуру дозвілля; гуманістична культура спілкування між людьми, в якій інша людина не засіб досягнення утилітарних цілей, а мета, самоціль, нарешті, найважливіше зростаюча потреба в самореалізації особистості, в творчості, в розвитку здібностей, в духовному збагаченні. Ці ціннісні орієнтири відмічаються дослідниками як одна з провідних (хоча і суперечливих) тенденцій.

Цінності фіксують те, що склалося в житті, в менталітеті народу і/або проголошено нормою. Змінюються цінності змінюються норми змінюються цілі виховання. При цьому легко можна пояснити певні запізнення, коли суспільство відчуває, що цінності змінились, а система освіти не відобразила або не в повній мірі відобразила цей факт зміною цілей виховання. Таке траплялося в історії, тепер трапляється і в нас.

Трапляється, правда, і інше: і суспільство, і його ідеологи розуміють, що цінності, які декламуються, не поділяють багато людей, але політики та ідеологи, відстоюючи свій імідж продовжують наполягати на популярних і тому недосяжних цілях. Так склалося після прийняття "морального кодексу будівника комунізму". Однак, тоді декларації розходились з реальністю, вже тоді проголошувались як бажані одні зразки поведінки, а в житті утверджувались інші.

В наш час, коли Україна розбудовує незалежну державу, ціннісні установки кардинально змінюються, перевага починає надаватися речам, престижному споживанню. В громадську думку ЗМІ насаджуються ідеали вестернізації. Поглиблюється американізація духовно-моральних орієнтацій молоді. ЗМІ і, насамперед, телебачення систематично насаджають у свідомість українців зразки і стереотипи американської духовної продукції. Українському суспільству дедалі важче протистояти поширенню "доларового вірусу", що проникає у свідомість молоді. Все більше слабне соціально контрольований чинник соціалізації особистості, поступаючись своєю позицією стихійному впливові на неї. Держава не може запропонувати молодій людині елементарну можливість реалізувати себе, свої плани, натомість уже вкотре пропонуючи "адаптуватися" до "нових умов". На цьому тлі не пропагуються і не культивуються такі цінності, як любов, краса, дружба, гуманізм, толерантність, взаємодопомога, співчуття. В запалі "розбудови" держави з числа цінностей суспільства вилучено поняття "патріотизм", "колективізм", "суспільно корисна праця", "соціальна активність". Тому владним структурам, всім від кого залежить виховання підростаючого покоління чи молоді, потрібно так будувати освітню політику, щоб не лише на словах, а в реальній практиці освіти і виховання прищеплювати молоді справжні загальнолюдські цінності.

В умовах поглиблення глобальних проблем сучасності з'явилися нові цінності у життєдіяльності людства. Вони вимагають створення єдиного соціокультурного простору, в якому зможуть розвиватися і взаємодіяти різні цивілізації. До таких цінностей слід віднести ті цінності, які необхідні людям для того, щоб жити в єдиному світовому цивілізаційному співтоваристві. Передовсім, це вітальні цінності: право на життя і продовження роду, збереження здоров'я, недоторканість особистості. Далі, це екологічні цінності: чисті повітря, ґрунт, вода, достатність основних ресурсів. Первинні громадянські права: захист від неправового насильства і примусу, свобода пересування, недоторканість житла, свобода совісті, зборів, асоціацій. Універсальні політико-правові цінності: незалежність суду, свобода і незалежність преси, різні форми участі громадян в політичному житті. Універсальні соціально-економічні цінності: право кожного на самозабезпечення. Маємо усвідомити, що найвищою цінністю сучасного цивілізаційного прогресу є людина, її права і свободи. Це: право на життя, повагу до гідності людини; право на вільний розвиток особистості, на її свободу та недоторканість; право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; право на отримання та поширення інформації, участь в управлінні державою; право на соціальний захист.

Сьогодні в Україні головна увага звернена на утвердження цінностей ринкової економіки. Однак, соціально-економічна ситуація, що склалася в Україні в результаті приватизації державної власності, породила значне соціальне і майнове розшарування, роблячи багатих ще багатшими, а бідних ще біднішими. Здійснилась відома "переверненість" в розумінні місця і ролі людини в суспільному розвитку: на місце людини, її гідності, духовності приходить світ вартостей, грошей, золота. Провідною ціннісною орієнтацією стає не людина, а максимальний прибуток у всьому.

Особливо перебільшеними виявилися надії на можливості західного способу життя. "Американізація" і "європеїзація" українського суспільства сприяють інтенсивному насаджуванню культу насильства, наркоманії, жорстокості, порнографії. На екранах телевізорів замість українських національних програм, в основному, бачимо американські супервбивства, ідеал брутальної наживи, де моральні цінності замінив долар.

Таким чином, поступ України по шляху перебудови демократичної, економічно-розвиненої, соціально-орієнтованої держави передбачає визначення основних ціннісних засад духовного відродження нації, виховання у молоді гуманістичних цінностей, що обумовлюються не тільки нагальною потребою пошуку загальнозначущих засад для вибудови фундаментальних морально-ціннісних орієнтирів суспільного розвитку, але й необхідністю визначення відповідних шляхів їх формування, уточнення змісту, структури і характеру функціонування індивідуальної ціннісної свідомості.

Використана література:

1. Баранівський В.Ф., Котова К.О. Зміна ціннісно-світоглядних орієнтацій особистості в період трансформації суспільства

2. Малишенко Л. О. Огляд сучасних моделей інформаційного суспільства

3. Саракун Л. П. Базові цінності культури як орієнтири виховання молоді





Реферат на тему: Ціннісно-світоглядні орієнтації особистості та огляд сучасних моделей інформаційного суспільства (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.