Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Сільське господарство

Виноградарство та виноробство як пріоритетні галузі господарства Ялтинсько-Феодосійської рекреаційної агломерації (реферат)

Тисячолітня історія свідчить про те, що Кримській півострів має сприятливі умови для розвитку виноградарства, яке у всі часи приносив жителям Криму високі доходи. Зрозуміло, що відродження агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, сучасний стан якого викликає величезні занепокоєння, потрібно розпочинати з пріоритетних галузей, які не тільки швидко забезпечать підйом економіки агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, але й здійснять сприятливий вплив на розвиток основної галузі Криму – рекреаційної.

Основні публікації останніх років з питань сучасного стану, відродження та розвитку виноградарства та виноробства Автономної Республіки Крим належать вченим-аграрникам Ніколаєву Є.В., Авідзбі А.М., Новикову Ю.Н., Дикань А.П., Копилову В.І., Карзову В.Ф., економісту Черемісіній С.Г., а також зустрічаються поодинокі пуб-лікації у періодичних виданнях.

Виробництво винограду та продуктів його переробки завжди було одним з бюджетоформуючих напрямків господарської діяльності агропромислового комплексу Криму, і тому його зберігання та подальший розвиток є особливо важливим завданням.

Не випадково, у кінці 50-х років минулого століття площа виноградників у Криму досягла 152 тис. га, а валові збори винограду складали більше 600 тис. т. Одначе, в даний час ці галузі зна-ходяться у стані глибокої депресії [3, с. 4].
За останнє десятиріччя значно скоротилися площі виноградників. Якщо у 1992 році вони займали площу 53,8 тис. га, то у 2002 році – всього 32,0 тис. га. Валовий збір ягід знизився від 264,6 тис. т у 1990 р. до трохи більше 55 тис. т у 2002 р. Після 1990 року, включно до сьогоднішнього часу, щорічно вибуває від 2 до 4 тис. га виноградників [2].

За останні 10 років фактична врожайність винограду по Криму в цілому складала 20-25% від потенційно можливого рівня [1, с. 212].
В таблиці 1 подано статистичні дані з динаміки вироблення виноградного вина по регіонах Ялтинсько-Феодосійської рекреаційної агломерації.
За даними агроформувань та господарств 6,72 тис. га (21%) виноградників безперспективні, не окупають витрат та підлягають невідкладної реконструкції.
Скорочення об'ємів галузі до сьогоднішніх розмірів обумовило виникнення масового безробіття у кримських селах.

Останнім часом до економічних факторів додались й кліматичні: зимові та весняні морози, посухи у весняно-літні періоди вегетації. Все це негативно відбивається на виноградних насадженнях. Вони передчасно втрачають продуктивність, старіють.

Останніми роками негативний вплив здійснюють соціально-економічні фактори: ріст цін на енергоресурси, сільськогосподарську техніку, добрива та пестициди, шпалерний дріт , виноградні кілки, інші матеріали; незбалансованість між цінами на кінцеву виноробну продукцію та рівнем грошових доходів населення веде до зниження попиту на вино. Внаслідок труднощів, що виникли із збутом продукції, винзаводи затоварились, а ринок заполонила маса фальсифікованих вин, коньяків, різних сурогатів та ін. алкогольної продукції низької якості. При цьому держава поклала надмірний податковий тиск на виробників вина [2].

Необхідно зазначити, що нищівного удару виноградарство та виноробство Криму зазнало у середині 80-х років минулого століття внаслідок відчайдушної боротьби керівництва партійної організації з пияцтвом та викоріненням виноградарства. Тоді розкорчували не лише кілька десятків тисяч промислових виноградників, але й закрили десятки винзаводів з унікальним обладнанням та порізали на металобрухт новенькі, щойно виготовлені виноградозбиральні комбайни [4].

Перехід виноградарсько-виноробної галузі до ринкових відносин призвів до істотної трансформації системи виробничих відносин: значно погіршились показники ефективності ведення галузі, змінився сортовий склад насаджень, брутально погіршуються технології культивації винограду, не дотримуються напрямки використання врожаїв, що отримуються, а ринок фальсифікованої вино-продукції досяг загрозливих масштабів й не підлягає державному регулюванню [1, с. 211].

У багатьох господарських формуваннях експлуатуються виноградні насадження віком 35-40 років, із застарілими енерго- та ресурсоємними схемами посадки та морально застарілими сортами, що обумовлює низьку врожайність, невідповідність якості виноградарської продукції вимогам ринку, а також високу собівартість виноматеріалів [1, с. 211].

У 1998 р. була розроблена Програма розвитку виноградарства Криму, також наказом Міні-стерства аграрної політики АР Крим № 385 від 28 грудня 2001 року було затверджено державну Програму розвитку виноградарства та садівництва на 2002-2004 роки, але на сьогоднішній день вони реально майже не працюють.

Негативну роль в розвитку виноградарства АРК відіграє недосконалість українського аграрного законодавства, нездатність зберегти унікальні виноградарські райони та забезпечити раціональне розміщення виноградників, стійку підтримку галузі державою. Необхідно прийняти заходи для затвердження та введення в дію "Закону про виноград та вино”, який повинен стати головним нормативним документом, що регулює розвиток виноградарства та виноробства України та Криму [1, с. 220].
Стабілізація та покращення стану виноградарства АРК неможливі без державної підтримки, в тому числі у вигляді пільгового кредитування господарств, що здійснюють закладку нових виноградників та реконструкцію існуючих.
Надійними інвесторами у виноградарстві повинні стати заводи вторинного виноробства, що формують власні стійкі сировинні зони, в т. ч., що вкладають гроші в розвиток розсадницької бази галузі [1, с. 220].
Особливою статтею прибутку від винограду повинен стати столовий виноград. При цьому оптимальним співвідношенням між технічним та столовим сортами винограду за площами, що вони займають може бути 4:1.
Пріоритетного значення набуває тісна взаємодія підприємств галузі з обслуговуючими їх науковими закладами, побудована на принципах наукового маркетингу – корпоративності, пріоритетності, цільового фінансування та конкретного практичного застосування [1, с. 221].

У зв'язку з високим попитом на свіжий виноград та натуральне вино, площу виноградників у Криму в подальшому (в період до 2015 р.) необхідно довести до 85-90 тис., а валові збори ягід до 600 тис. т. Відродження кримського виноградарства найсприятливішим чином відіб'ється на роз-витку виноробства, що, в свою чергу, позитивно відобразиться на економіці Криму та його іміджі як рекреаційно-туристичного центру [3, с. 5].

Відсоток використання потужностей підприємств виноробної промисловості складає лише 15%. Знизилось виробництво на таких базових підприємствах галузі як завод шампанських вин "Новий Світ”, Ялтинський винзавод НПАО "Масандра”. Загаломпо виноробній промисловості АРК відмічено зниження об'ємів виробництва в натуральному виразі. Зниження об'ємів виробництва виноробної продукції обумовлено труднощами у збуті готової продукції – внаслідок низької купівельної спроможності населення, неконкурентності виноробної продукції у ціновому спів-відношенні з горілкою, процесу заповнення ринку імпортною та фальсифікованою продукцією [2].
Однією з головних проблем виноробства є нестача сировини. У цих умовах на підприємствах вторинного виноробства намітилася тенденція до створення власної сировинної бази. Істотною проблемою виноробної галузі є недосконалість матеріально-технічної бази: високий ступінь зно-шення основних фондів виноробних підприємств (близько 50%), моральне застаріння обладнання, слабкий розвиток вітчизняної промисловості з виробництва допоміжних матеріалів для виноробства. Необхідно залучення інвестицій або виділення грошових засобів з інноваційного фонду для технічного переозброєння галузі виноробної промисловості, тому що власних засобів у підприємств вкрай недостатньо, а нестача діючої кредитної політики – високий рівень кредитних ставок – не сприяє залученню кредитних засобів для вирішення цієї проблеми [2].

Нагальними питаннями є також відновлення старих чи пошук нових ринків збуту винограду і кримських вин. Перехід до ринкової економіки та приватизація землі у колишніх виноградних і садівничих господарствах вимагають невідкладного законодавчого вирішення й довгострокової оренди землі для створення багаторічних насаджень. Отже, ухвалення Верховною Радою України доопрацьованого Закону "Про виноград і вино” є нагальною проблемою часу і вітчизняної економіки [4].

Обнадійливим для відродження кримського виноградарства і виноробства є нещодавно ухвалене в Україні рішення про спрямування 1% коштів від реалізації продукції садівництва та виноградарства на розвиток цих галузей. Завдяки цьому збору Крим у 2002 році отримав понад 14 млн. гривень. За рахунок акцизного збору в автономії вже посаджено 390 га молодих вино-градників [4].
Проте втілення в життя програми з відродження та повернення колись гучної слави кримського виноградарства та виноробства потребує кропіткої і злагодженої роботи всіх ланок владних структур. Однак реанімація і подальший розвиток цих галузей загалом залежать від ухвалення і запровадження в життя низки галузевих законів. На жаль, ніхто з кримських депутатів не протестував проти тотальної приватизації виноградарських і виноробних заводів. До переліку об'єктів, які не підлягають приватизації чомусь віднесли лише масандрівські підприємства. До списку не включили навіть славетні підприємства "Новий Світ” і "Коктебель” [4].
Слід наголосити й на тому, що відродження та розвиток виноградарської та виноробської галузей сільського господарства внаслідок їхньої трудомісткості дозволить створити десятки тисяч робочих місць для сільського населення, що, в свою чергу, знизить соціальне напруження в регіоні [3, с. 4].


 

Таблиця 1

Виробництво вина виноградного по регіонах (тис. дал.) [8].

1999

2000

2001

2002

АР Крим

2292

2089

2316

2723

Судак

64

44

70

58

Феодосія

258

216

198

350

Ялта

927

731

743

594

Визнаними лідерами Криму у виготовленні вин, що розташовані у Ялтинсько-Феодосійському субрегіоні є: "Масандра”, "Лівадія”, "Магарач”, "Сонячна долина”, "Коктебель”. Виноградарство Великої Ялти спеціалізується на вирощуванні високоцінних технічних сортів: Мускат білий, Мускат рожевий, Мускат чорний, Каберне Совіньон, Піногрі, Кокур білий, Сапераві, Бастардо, Альбільо, Гарс левелю, Фурмінт та ін. Вони використовуються для виробництва високоякісних марочних та ординарних вин, що користуються підвищеним попитом у місцевого населення та відвідувачів Криму [1, с. 216]. Виноградарсько-виноробна галузь Великої Ялти представлена п'ятьма підприємствами: радгосп-заводами "Лівадія”, та "Гурзуф” із заводами первинного виноробства, Ялтинським вино-робним заводом Національного агропромислового об'єднання "Масандра”, Дослідно-виробничою базою Вітав "Магарач” – агрофірмою "Магарач” з заводом вторинного виноробства, Ялтинським винзаводом ІП "Винзавод Лівадія” з цехом розливу.
За станом на 1.01.2003 р. загальна площа виноградних насаджень Великої Ялти складає 625,5 га (1,5% від загальної площі виноградників АРК та 15,9% площі виноградників НПАО "Масандра”). Виноградники, що плодоносять, складають 589 га або 94%, а на частку молодих припадає лише 6% [1, с. 216].
На сьогодні праця алуштинських виноробів представлена під етикеткою об'єднання "Масандра”. Гордістю є марочне вино столове червоне "Алушта”, що виробляється тільки радгосп-заводом з такою ж назвою. На цьому винзаводі відроджена марка столового марочного вина "Семельон Алушта”, розроблена технологія виробництва ординарного десертного вина "Сьоме небо князя Голіцина”, що виготовляється на вин заводі радгосп-заводу "Малоріченський”. Тут також освоєна оригінальна та своєрідна технологія виробництва вина "Марсала”, яке є єдиним такого типу у нашій державі. Дослідні виноматеріали ординарного десертного вина "Кагор Партеніт” вироблені на вин заводі радгосп-завода "Таврида” за розробленою технологією ПАО "Масандра” [10, с. 5].
Спеціалісти "Коктебеля” (Феодосійський регіон) готують до 400 тис. декалітрів виноматеріалів у рік, асортимент радгосп-заводу досить великий, а ексклюзивними запатентованими винами є "Карадаг”, "Мускат Коктебель”.
Судакський регіон – це зона традиційно розвинутого виноградарства. За результатами 2003 року сільгосппідприємствами регіону вироблено 149,3 тис. ц винограду. Врожайність перевисила середньореспубліканський рівень на 32,6 ц та склала 78,7 ц с 1 га.

У структурі промисловості міста Судака основним видом діяльності є виробництво вин. На виготовлення вина припадає 85,3% промислового виробництва м. Судака та 12% загального обсягу виробництва вин у АРК. Завод шампанських вин "Новий Світ” є лідером у виробництві шампанського у Криму. На підприємстві у 2002 році вироблено 61 тис. дал цього напою [9, с. 23].
ОАО "Сонячна долина” Судакського регіону останніми роками виробляє більше 10 видів десертних та міцних марочних вин. Особливим попитом серед них користується унікальне елітарне вино "Чорний доктор”, яке на аукціоні Сотбі в Англії незмінно займає перші місця. Вина "Сонячної долини” готуються з унікальних сортів винограду – Екім-Кара, Джеват Кара, Кефесія, Крона; аборигенних сортів – Сари, Пандас, Кокур білий Сонячнодолинський, Капсельський білий та ін. [7, с. 22].

Відомі далеко за межами агломерації товаровиробники відомих українських марок вина (Ялтинський завод "Масандра”, "Завод марочних вин та коньяків "Коктебель”, Завод шампанських вин "Новий світ”) перебувають у виграшному становищі порівняно з іншими виноробними підприємствами Криму через їх достатню інвестиційну привабливість та активізацію ринкової діяльності, у т. ч. й зовнішньоекономічної [6, с. 25].

Стратегічною метою розвитку виноробно-виноградарської галузі Ялтинсько-Феодосійської рекреаційної агломерації є формування такої структури випуску продукції, яка відповідала б потребам ринку, збалансованості використання виробничих та трудових потужностей агломерації. Основними перевагами сталого економічного зростання обсягів продукції галузі є: потужний аграрний та рекреаційний потенціал агломерації, сприятливі природно-кліматичні умови для вирощування найбільш цінних сортів винограду, розвинена транспортна структура автомобільних та залізничних шляхів, значний трудовий потенціал, наявність стабільних та інвестиційно успішних підприємств галузі. Слабкими сторонами є проблеми, пов'язані з зміною умов господарювання та приватизацією; повільний процес економічних реформ; обтяжливість існуючої податкової системи; недосконалість інвестиційного законодавства та обмежені можливості мобілізації внутрішніх інвестиційних ресурсів; падіння обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, що спричинює занепад сировинної бази галузі; неефективність новоствореної інфраструктури ринку [6, с.26].
Висновки. Виноробна галузь Криму завжди була орієнтована на виробництво продукції за межі регіону. Аналізуючи стан справ у виноградарсько-виноробній галузі Ялтинсько-Феодосійської рекреаційної агломерації, неможливо не відзначити особливу її пріоритетність для розвитку курортно-рекреаційної, зміцнення іміджу курортів та вирішення проблем зайнятості місцевого населення.



 

Література:

1. Авидзба А.М., Черемисина С.Г. Экономика виноградарства Крыма: теория и практика функционирования. – Ялта: Адонис, 2003. – 247 с.

2. Пояснительная записка к проекту Постановления Верховной Рады Автономной Республики Крым «О поддержке виноградарства и виноделия в Автономной Республике Крым» от 26 ноября 2002 г.
3. Проблемы устойчивого развития АПК Крыма. Сб. трудов аграрного отделения Крымской академии наук. Е.В. Николаев (гл. ред.). – Симферополь, 2003. – 200 с.

4. Вольвач П. Тризна по кримському виноградарству / «Кримська світлиця», №31, 1 серпня 2003 р. – C. 6.

5. Мацук Г. «Вино – золото Крыма» / «Кафа», 19 июня 2003 г. – C. 5-6.
6. Стратегія розвитку харчової промисловості України та її регіонів (областей) на період до 2015 року. / Л.В.Дейнеко, А.О. Коваленко, Л.В. Страшинська, Е.І. Шелудько / За ред. проф. Л.В. Дейнеко. – К.: РВПС України НАНУ, 2004. – 212 с.
7. Карзов В. Старинные подвалы, основанные князем Л.С. Голициным Архадерессе. – Феодосия, 1999. – 25 с.

8. Автономна Республіка Крим у цифрах у 2002 р.: Статистичний довідник. За ред. В.І. Колесник. – Сімферополь, 2003. – 196 с.

9. Судак: статистическая панорама / Государственный комитет статистики. Главное управление статистики в Автономной Республике Крым. – Симферополь. – 2003. – 43 с.

10. Алушта на пороге столетия: статистический сборник / Главное управление статистики в Автономной Республике Крым. Под ред. Питюренко О.И. – Симферополь, 2002. – 40 с.

11. Тарасова Ю. Виноградарство та виноробство як пріоритетні галузі господарства Ялтинсько-Феодосійської рекреаційної агломерації // Наукові записки ТНПУ. Серія: Географія. № 2, 2005. – Тернопіль.




Реферат на тему: Виноградарство та виноробство як пріоритетні галузі господарства Ялтинсько-Феодосійської рекреаційної агломерації (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2017. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.