Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Сільське господарство

Технологія виробництва і переробки молока в Україні: стан та перспективи (дипломна робота)

Зміст

Вступ

3

1. Стан проблеми (огляд літератури)

5

1.1. Методи створення і продуктивні якості української чорно-рябої молочної породи

5

1.2. Генеалогічна структура нової породи

11

1.3. Селекційні центри української чорно-рябої молочної породи

22

1.4. Заключення з огляду літератури

22

2. Матеріал, методика і аналіз

24

2.1.Вихідні дані для виконання роботи

24

2.2. Методика розрахунків

25

2.3. Характеристика галузі тваринництва

27

2.3.1. Історія створення стада ОСП «Новоселівське»

27

2.3.2. Господарсько-корисні ознаки корів та їх популяційно-генетичні параметри

27

2.3.3. Екстер'єрно-конституціональні особливості корів

31

2.3.4. Характеристика плідників та генеалогічна структура маточного стада

35

2.3.5. Технологія годівлі, утримання, відтворення і виробництва молока

37

2.3.6. Експлуатація тварин

44

2.3.7. Продукція. Реалізація і переробка

44

2.3.8. Заходи з охорони праці

45

2.3.9. Заходи з охорони природи

49

3. Проектна частина

52

3.1. Завдання на проектування

52

3.1.1. Розрахунок поголів'я

53

3.1.2. Розрахунок потреби кормів

54

3.1.3. Розрахунок цеху переробки молока

57

3.2. Економічна оцінка результатів досліджень

60

Висновки та пропозиції виробництву

62

Список використаної літератури

64

 

1. Стан проблеми (огляд літератури)

1.1. Методи створення і продуктивні якості української чорно-рябої молочної породи

Голштинська порода великої рогатої худоби - одна з найбільш поширених порід у багатьох країнах світу, особливо з розвиненим скотарством. Це сталося завдяки високій молочній продуктивності, стійкості передавання своїх спадкових якостей потомству, унікальним адаптивним здатностям. Продуктивність корів голштинської породи значно перевищує рівень інших європейських молочних порід (Літовченко Т., Тимченко О., 2004). Світове лідерство серед інших спеціалізованих молочних порід голштини будуть зберігати ще протягом наступних 10-20 років. Тому очевидна доцільність завезення цієї породи в Україну, створення племінної бази для чистопородного розведення голштинів при відповідних годівлі, утриманні та використанні для поліпшення вітчизняних порід.

Використання генофонду голштинської породи дає позитивний результат при удосконаленні багатьох інших порід великої рогатої худоби молочного та комбінованого напрямку продуктивності

Голштинська порода відома усім тваринникам світу. За останні 10-15 років періодично у спеціалізованих журналах за кордоном і у нашій країні повідомляється про ефективність використання тварин цієї породи. Жодна з порід великої рогатої худоби не привернула до себе стільки уваги, як голштинська порода США і Канади (Буркат В.П., 1998).

Голштинську породу створено у США протягом 100 років методом чистопородного розведення імпортованої голландської породи.

Першим, хто почав займатися розведенням голландської худоби на американському континенті, був Вінсроп В.Ченері із Бельмонту (штат Массачусетс). Його господарство стало відомим далеко за межами штату. Господар продавав молодняк невеликими партіями в інші господарства, розміщені у різних частинах країни. Але все ж таки поголів'я чорно-рябої худоби у цей період збільшувалось повільно, бо завезення тварин з Голландії було обмеженим. До 1872 року чорно-рябу худобу розводили в 12 штатах, вона поширювалась далеко на захід, до Каліфорнії включно (Богданов Г.А., Вінічук Т.Д., Трофіменко А.Л., 1985).

Як повідомляють В.А. Павлова, А.В. Степанов (1987), з появою високопродуктивних тварин виникла потреба в організації обліку молочної продуктивності, а це давало змогу відбирати кращих корів для відтворення.

Значний внесок при створенні породи у період її становлення здійснила фірма «Сміт і Пауел». На їх фермах була сформована одна з кращих родин голштинської породи. Історія голштинської худоби США тісно пов'язана з історією створення цієї породи в Канаді де використовували високоцінних плідників (Прохоренко П.Н., Логинов Ж.Г., 1985).

При створенні голштинської породи використовувався комплексний підхід до удосконалення тварин на основі співпраці Американської і Канадської асоціацій (Богданов Г.А., Вінічук Т.Д., Трофіменко А.Л., 1985).

При створенні цієї породи відбір вели на крупний тип (висота в холці - не менше 145 см, жива маса повновікових корів - 700 кг), молочний темперамент, високу молочність (8-10 тис. кг молока за лактацію). В результаті отримали спеціалізовану молочну худобу, яка препотентно передає свій тип і молочність при схрещуванні з іншими породами. Але при цьому голштини вимогливі до рівня якості годівлі, умов утримання. Молодняк необхідно інтенсивно вирощувати, щоб жива маса телиць при першому осіменінні становила 420-450 кг у віці 17-18 місяців (Віннічук Д.Т., Пабат В.О., 1996). Вчені вважають, що система селекції, повноцінна годівля обумовила високий рівень молочної продуктивності худоби та забезпечує породі світове лідерство серед молочних порід.

Протягом наступних 10-20 років голштинська порода залишиться кращою спеціалізованою молочною породою світу. На сучасному етапі розвитку цієї породи у неї виявлено понад 20 тис. корів продуктивністю більше 100 тис. кг молока за весь період використання (Белкіна Н.Н., Пухова Л.А., Бондаренко Е.А., 1984). Тому завезення цієї породи в Україну, створення племінної бази для чистопородного розведення голштинів, їхнього використання для поліпшення вітчизняних порід є обґрунтованими.

3 метою підвищення рівня продуктивності корів, їхньої плодючості, довголіття, резистентності та пристосованості до промислової технології широко залучають світовий генофонд великої рогатої худоби. Особливо це стосується голштинської породи, яка є лідером серед інших спеціалізованих порід. Тому очевидна доцільність завезення цієї породи в Україну для створення племінної бази та використання їх для поліпшення вітчизняних порід (Буркат В.П., 1998).

Вперше голштинську породу почали використовувати у Харківській області у 1959 році. У той час на колишню обласну держплемстанцію був завезений напівкровний голштинський бугай Гном 734 ХГ-12. Широко використовувати голштинських бугаїв-плідників в Україні почали з 1971 року (Зубець М.В., Сірацький Й.З., Данілків Я.Н., 1994).

М.В. Макаров повідомляє (цит. по Іванова Н.В., Россоха В.І., 1993), що використання голштинів на коровах чорно-рябої породи України супроводжувалось з підвищенням надоїв молока. Встановлено, що у корів голштинського походження чітко виражена пряма залежність рівня надою від загального розвитку, розмірів та живої маси.

М.Я. Єфименко повідомляє (1995), що наприкінці 70-х років була висунута концепція й розроблена програма створення молочного типу чорно-рябої худоби. Поліпшуючою була визнана голштинська порода, яка вигідно відрізнялась від чорно-рябої породи високими надоями, великими розмірами, молочним типом будови тіла, добре розвиненим «машинним вим'ям», міцним кістяком. Передбачалося створити проміжний між вихідними породами тип худоби, що синтезує високий надій, технологічність голштинської худоби, жирномолочність та задовільні м'ясні якості голландизованої чорно-рябої худоби.

Внаслідок схрещування вітчизняної чорно-рябої білоголової української, симентальської порід з голштинськими бугаями сформовано три внутрипородні типи нової породи, які відрізняються материнською основою, часткою спадковості поліпшуючої породи і, залежно від цього, різним проявом селекційних ознак.

В дослідному господарстві ОСП Новоселівське Котовського району Одеської області створено високопродуктивне стадо з використанням бугаїв голштинської породи. Корови походять від батьків з надоєм 8-12 тис. кг при 3,80-4,12% жиру. Тварини характеризуються добре вираженим молочним типом тілобудови, досить міцною конституцією, мають краще за об'ємом, формою та прикріпленістю вим'я. У 1994 році надій молока по стаду становив 5266 кг при 3,86% жиру, в тому числі по первістках - 4611 кг 13,83% жиру відповідно. За показниками живої маси (501-506 кг) корови з голштинською кров'ю перевершували чорно-рябих ровесниць на 26-31 кг. Відмічається стійкість високих надоїв корів нових генотипів на протязі лактацій (Зеленський К.М., Щукіна В.О., 1995).

У помісних корів відношення надою за наступні 100 днів лактації до надою за перші 100 днів становило 92,7%. Надій помісних голштинських корів за - другу лактацію підвищується на 30-35% проти відповідного показника першої лактації, тоді як аналогічне збільшення у чорно-рябих ровесниць - близько 17%.

Аналіз використання помісної голштинської худоби свідчить про те, що вона здатна давати дуже великі надої, наближаючись за їх рівнем до чистопородних голштинів, а нерідко і переважаючі їх. Відома корова Убре Бланка, у генотипі якої умовна частка крові голштинів становить 75% і 25% - худоби зебу. За 365 днів лактації від неї надоєне 27674,2 кг молока, кількість молочного жиру становила 1051 кг, а за 305 днів корова дала 24268,9 кг молока при максимальному добовому надої 110,9 кг (Уфімцева Н.С., 1986).

Цікаві дані наводять М.В. Зубець, В.П. Буркат (2002) про високий генетичний потенціал молочної продуктивності створеного масиву, про який свідчать показники надою та вмісту жиру в молоці первісток, їхній середній рівень надою становив 6232 кг молока, з вмістом жиру 3,82%, що у перерахунку на 4% молоко становить 5951 кг. Встановлена чітка тенденція наростання надою із збільшенням умовної частки крові за голштинами. Так, у корів напівкровних, 3/4Г та 7/8Г цей показник, відповідно, становить 4811 кг, 5421 кг, 5969 кг. Від чистопородних голштинів одержано 6377 кг молока, або 228 кг молочного жиру. Найпродуктивніші тварини належать племзаводу «Чумаки».

Коровам новостворюваного типу властива висока інтенсивність молоковіддачі. При середньодобовому надої 27,3 кг цей показник становив 2,34 кг/хв.. (Сv=22%).

Масив чорно-рябої худоби Дніпропетровської області має свої особливості У його генетичній структурі велику частку (понад 70%) займає вітчизняна репродукція імпортованих (1Г-1У генетико-екологічні генерації) голштинів і відсутні тварини, одержані від схрещування червоної степової породи з голштинською. Тому, базуючись на парадигмі вертикальної ієрархії породи, було вирішено сформувати структурну одиницю підлеглого рівня, а саме придніпровський зональний тип як регіональний підрозділ південного внутріпородного типу. Розроблені стандарти відбору в тип, за якими надій корів по першій, другій та третій лактації повинен бути не нижче, відповідно, 4650 кг, 4800 кг та 4850 кг молока з вмістом жиру 3,7%. Це дало можливість сформувати масив корів (n~1285 голів) з надоєм та вмістом жиру в молоці по першій, другій та третій лактаціях, відповідно, 6457 кг - 3,88% (Cv=18% 6948 кг - 3,85% (Cv=18%) та 7193 кг - 3,87% (Cv=20%). Ведеться подальший відбір тварин до масиву в процесі апробації як нового селекційного досягнення в українській чорно-рябій молочній породі.

За даними В. Козиря, А. Геккієва, Т. Мовчана та М. Козловської (2003), у Дніпропетровській області створено масиви української чорно-рябої молочної породи. Ці масиви сформовані у племзаводах «Чумаки», ім.. Горького, «Наукове», Ерастівська дослідна станція та в племрепродукторах. Тварини мають тілобудову, характерну для спеціалізованих молочних порід. Корови мають різний генотип за умовними «частками крові» за голштинською породою. Середній надій молока по найвищій лактації 6935 кг жирністю 3,81%.

Ф. Лісовий, О. Слєсарєв, П. Вергун повідомляють (2000), що в племзаводах ВАТ «Чумаки» Дніпропетровської, КСП «Колос», агрофірма «Світанок» Київської, агрофірма «Маяк» Черкаської областей надій молока коливається в межах 6500-8030 кг. В провідних племзаводах із розведення української чорно-рябої молочної породи надоюють від корови по першій лактації 5150 кг, по третій і старше - 5471 кг молока із вмістом жиру відповідно 3,70% і 3,73% і виходом молочного жиру 190,5 і 204,1 кг.

В селекційному процесі по удосконаленню продуктивних і племінних якостей тварин української чорно-рябої молочної породи використовують видатні родини голштинських корів (Гончаренко І.В., 2005). Молочна продуктивність 93 первісток молочного стада Головного селекційного центру України (ГСЦУ) становила 5914 кг молока, вміст жиру - 3,81%. 3 них виділено 31 первістку, які за 287 днів лактації дали 5843 кг молока з середньою жирністю 4,13%.

Проведений генеалогічний аналіз стада дав можливість виділити найбільший багато чисельні родини, у тому числі і ті, що мали підвищений вміст жиру в молоці протягом поколінь. Родоначальницями таких родин є Гідна 87, Голубка 330, Канна 526, Мавка 515 та інші.

Родоначальниця Гідна 87 за 305 днів першої лактації мала продуктивність 6916 кг молока з вмістом жиру 4,1% та кількістю молочного жиру 284 кг. Від родоначальниці було отримано дві дочки, чотири внучки і одну правнучку. Нащадки цієї родини характеризувались порівняно високим надоєм на підвищеним вмістом жиру в молоці (3,8-4,2%) за першу лактацію.

Від родоначальниці Голубки 330 (6836 кг молока 13 вмістом жиру 3,7% і кількістю молочного жиру 254 кг за 305 днів першої лактації) було отримано одну дочку, дві внучки, дві правнучки, три праправнучки. Перша лактація їх засвідчила про високий рівень надою (6229 кг) й підвищений вміст жиру (3,5-4,1%).

Родоначальниця Канна 526 за 305 днів першої лактації мала надій молока 8388 кг 13 вмістом жиру в молоці 3,8% та кількістю молочного жиру 321 кг. Від родоначальниці було отримано дві дочки, п'ять внучок, дві правнучки, які мали порівняно високий рівень надою молока із підвищеним вмістом жиру 3,80-4,02%.

 

1.2. Генеалогічна структура нової породи

Українська чорно-ряба молочна порода апробована як нове селекційне досягнення в 1995 році затверджена наказом Міністра сільського господарства від 26 квітня 1996 року №127. Автори породи: М.Я. Єфіменко, В.М. Макаров, М.С. Пелехатий, М.В. Зубець, В.П. Буркат, С.С. Коваль та інші.

В структурі породи: три внутрішньопородних типи - центрально-східний, західний і поліський; три заводських типи - київський, харківський і подільський; шість заводських ліній - Монтфреча КЧП-540, Суддина КЧП-735, Астронавта КЧП-749, Ельбруса КГФ-10, Борда 33812461 Алема 5113607, а також 55 заводських родин.

Особливості внутрішньопородних типів пов'язані з різною маточною основою та методами використання генофонду голштинської породи при їх створенні.

Як повідомляє Т.Я. Бобрушко, П.І. Хмара, Л.М. Куліш (2004), чорно-ряба порода формувалася в процесі довготривалої селекції при вдосконаленні її екстер'єрних і продуктивних якостей методом схрещування з поліпшуючими породами світового генофонду.

3 1976-1978 років у Львівську область було завезено 52,7 тис. спермодоз бугаїв голштинської породи із Центральної станції штучного осіменіння сільськогосподарських тварин Всесоюзного інституту тваринництва від 24 бугаїв. Середня продуктивність матерів бугаїв становила 9110 кг при 4,02% жиру, а матерів батьків - 11206 кг 1 3,85% жиру.

Крім того в 1977-78 роках в область було завезено 11 бугаїв голштинської породи та 22 німецької і датської чорно-рябої породи різної кровності за голштинською. Тобто в західному регіоні створений тип на основі голландизованої чорно-рябої худоби з використанням, у більшості, голштинських бугаїв європейської і частково американської селекції. Ця худоба відрізняється достатньо високими надоями, жирномолочністю і добрими відгодівельними та м'ясними якостями. В їх генотипі від 25% до 75% спадковості голштинів.

Найбільш багаточисельний, крупний і високопродуктивний молочний тип худоби створений в центральних і східних областях України. Маточною основою для нього стали симентальська і голландська худоба, на якій використовувались, в основному, чистопородні голштинські бугаї. В генотипі цих тварин 62,5-75% та більше спадковості поліпшуючої породи. Молочна продуктивність корів за I, ІІ, III і вище лактації відповідно була: І - 6176 голів -5558 кг - 3,87% - 214 кг; II - 4195 голів - 6155 кг - 3,89% - 239 кг; III - 3730 голів - 6680 кг - 3,86% - 258 кг; вища - 5252 голів - 6620 кг - 3,86% - 255кг.

В зоні Полісся сформувався тип худоби на основі білоголової української породи з використанням, в основному, бугаїв голландської селекції і частково помісних голштинів, які були одержані в племінних господарствах України. Тварини цього типу дещо дрібніші в порівнянні з обома попередніми, відзначаються, як правило, молочно-м'ясним типом будови тіла достатньою жирномолочністю плодючістю та пристосованістю до місцевих умов.

В 2002 році завершено роботу зі створення нових внутріпородних типів української чорно-рябої молочної породи - південний і сумський. Перший створений на основі червоної степової породи з використанням бугаїв голштинської і української чорно-рябої молочної породи.

Сумський внутріпородний тип створений на основі лебединської породи з використанням генофонду тих самих порід.

Загальна чисельність тварин української чорно-рябої молочної породи становить понад 2220 тис. голів, в тому числі корів 1731 тис. голів. Питома вага породи в усіх категоріях господарств складає 35%. Як за поголів'ям, так і за продуктивністю вона посідає перше місце серед основних молочних порід України.

За даними багатьох дослідників бугайці не втратили задовільних м'ясних якостей. Корови мають добрі форму і технологічність вим'я, жива маса 580-600 кг, висота в холці дорослих корів 134-137 см, довжина тулубу 158-160 см. Тварини мають задовільні відтворні здатності вміст жиру в молоці корів в племзаводах склав 3,72%, а по зонам: Полісся - 3,61%, Лісостеп - 3,73%, Степ -4,02%, Одеська область - 4,42%. Середній надій молока в племрепродукторах склав 3547 кг, вміст жиру в молоці,70%.

При формуванні генеалогічної структури української чорно-рябої молочної породи взято орієнтир як на розвиток вже сформованих ліній породи, так і на залучення кращих споріднених груп голштинів селекції США, Канади та Німеччини. Створено умови для переходу на новий шлях селекції через «короткі» лінії.

Лінія Суддина КЧП-735. Родоначальник лінії бере свій початок від родинної групи голштинської породи Романдейл Рифлекшн Маркіза 26008 через видатного бугая Інка Супрім Рифлекшена 121004. В Канаді продуктивність його 100 дочок пересічно склала 5769 кг молока жирністю 3,80% або 219 кг молочного жиру.

Суддин 1698624 народився 15.11.1975 року в США і інтенсивно використовувався в зоні діяльності Білоцерківського племпідприємства Київської області. Його матір корова Г.М. Сіккесор 6651901 поряд з високою молочною продуктивністю характеризувалась значним вмістом жиру в молоці (7 років 10 місяців - 305-9702-4,30-417).

Лінія Суддина використовувалась в племінних заводах «Терезине», «Кожанський», «Митниця», «Плосківський», «Селекціонер» та ряду інших, де від нього одержали 36 синів і 79 онуків. Впродовж 1980-1981 років родоначальник лінії був оцінений за 28 лактуючими дочками, від яких надоїли 4493 кг молока жирністю 3,5 %. Різниця між дочками і ровесницями склала +650 кг молока, - 0,03% жиру і +22 кг молочного жиру. Індекс племінної цінності за надоєм +1184 кг молока, категорія А1.

Продовжувачі лінії знаходяться на підприємствах з племінної справи у тваринництві 13-ти областей. Значна чисельність бугаїв сконцентрована у київській (41 голів), Дніпропетровській (14 голів), Харківській (11 голів) і Хмельницькій (10 голів) областях. Від плідників є близько 2,7 млн. доз глибокозамороженої сперми.

Найбільше онуків родоначальника (п=65) одержано через плідника Стіха 430 МГФ-22, якого з великим успіхом використовували у племзаводі «Плосківський». Наявне поголів'я оцінено за власною продуктивністю та випробовується в мережі контрольних стад. Оцінено за лактуючими дочками-первістками 17 бугаїв, виявлено 10 поліпшувачів, серед яких перспективними є бугаї Ринг 5651 (+593 кг молока, +0,12% жиру), Валун 5881 (+329 кг і 0,03%), Колдун 4827 (+318 кг і -0,01%), Тренер 6064 (+286 кг і 0,06%) та ряд інших. Це дає підстави для розвитку нової гілки лінії Суддина через його сина бугая Стіха 430.

Друга гілка лінії будується через сина родоначальника бугая Сигнала 560, який досить інтенсивно використовувався в племзаводі «Плосківський» (57 дочок - 4564 кг молока жирністю 3,56%; племінна цінність +316 кг і +0,12%). Син Сигнала бугай Нектар 7381 є найперспективнішим родоначальником нової гілки не тільки через високу племінну цінність (+240 кг молока), але й достатню чисельність маток в племзаводі «Терезине» та ремонтних бугайці на Білоцерківському племпідприємстві Київської область.

Лінія Монтфреча КЧП-540. Бугай Монтфреч 91779 є правнуком родоначальника широко розгалуженої лінії голштинської породи Рифлекшн Соверінга 198998, яка має канадське походження. Рифлекшн Соверінг одержаний у результаті кросу лінії Гаване оф Канейшна 629472 і Інка Супрім Рифлекшна 121004. Продуктивність матері родоначальника за кращу лактацію склала 10935 кг молока жирністю 3,67%, матері батька - відповідно 11090 кг жирністю 4,70%.

Мати родоначальника, корова М.К. Апостроф 1810006 за шостою лактацією у віці восьми років дала 8035 кг молока жирністю 4,28%. Родоначальника лінії впродовж десяти років і трьох місяців використовували на Київському племоб'єднанні. За цей період від нього отримали 6282 мл нативної сперми і заготовили 90,8 тис. спермодоз. Запліднююча здатність сперми - 71%. У віці п'яти років і двох місяців жива маса Монтфреча була рівною 1160 кг, висота в холці 156 см, оцінка екстер'єру і конституції - 93 бали.

Родоначальник лінії широко використовувався у племінних заводах і племрепродукторах зони обслуговування Київського облплемоб'єднання. Стартова оцінка Монтфреча за 11 дочками склала 5510 кг молока жирністю 3,69%, або 203 кг молочного жиру. Більш вірогідна оцінка за 842 дочками (4047-3,67-148) і 4644 ровесницями (3841-3,73-143) була +206 кг молока, +0,06% жиру і +5 кг молочного жиру. Індекс племінної цінності за величиною надою +646 кг, племінна категорія Аг.

Від Монтфреча у племзаводах «Бортничі», «Плосківський», «Василівка», «Велика Бурімка» і ряду інших одержано 41 сина, 87 онуків і 23 правнуків. Від цих плідників нагромаджено 4,3 млн. доз сперми, що є достатнім для подальшого розвитку ліній.

Розвиток нових гілок ліній проходить через синів родоначальника бугая Евкаліпта 645 (поліпшувач, категорія Аз), Желанного 1060 (поліпшувач, категорія А1). Від Евкаліпта 645 одержано онука родоначальника бугая Лютіка 3056 (поліпшувач, категорія Аз), який має 19 синів, ряд з яких характеризується високою племінною цінністю.

Ставка на період до 2012 року зроблена на таких перспективних продовжувачі лінії як бугаї: Карал 4613 (+250 кг молока, -0,03% жиру), Розряд 4890 (+296 кг, +0,03%), Славутич 5576 (+537 кг, -0,03%), Мулат 5205 (+533 кг, -0,01%), Клен 5118 (+157 кг, +0,10%) та Капітал 6263 (+359 кг, +0,02%).

Лінія Ельбруса КГФ-10. Ельбрус 897 є правнуком родоначальника лінії голштинської породи бугая Рифлекшн Соверінга 198998.

Родоначальник лінії Ельбрус народився 12.01.1978 року у племзаводі «Плосківський». Його батьком був плідник Маркіз 321963 МЧП-1868 (+368 кг молока, -0,09% жиру, +11 кг молочного жиру), сперму якого завезли з Московської області. Матір - корова Еймос 9931 КГФ-7 за четверту лактацію дала 12283 кг молока жирністю 3,88%.

У віці шести років і десять місяців жива маса Ельбруса склала 1130 кг, висота в холці 151 см, оцінка екстер'єру 93 бали, комплексний клас еліта-рекорд. За період використання у Київському облплемоб'єднанні від Ельбруса 897 одержано 3564 мл нативної сперми і заготовлено 168 тис. спермодоз із запліднюючою здатністю 86 відсотків.

Родоначальника лінії інтенсивно використовували у провідних племзаводах породи - «Плосківський», «Терезине», «Василівка», де від нього одержано 143 сини. Молочна продуктивність їх матерів була найвищою - 9085 кг молока жирністю 3,93% при середньому квадратичному відхиленні за надоєм 1608 кг та вмістом жиру в молоці - 0,212 відсотків.

Сини родоначальника використовувались на племпідприємствах 16 областей, де від них нагромаджено близько 4 млн. доз глибокозамороженої сперми. Родоначальник лінії оцінений за якістю потомства. Його дочки (п=15) за першою лактацією дали 5903 кг молока жирністю 3,82% або 225 кг молочного жиру. Різниця з ровесницями була позитивною і склала +717 кг молока, +0,06% жиру і +31 кг молочного жиру. Племінна категорія - А1Б3.

На даний час оцінено 64 сини родоначальника, виявлено 27 поліпшувачів, які включені до каталогу бугаїв-плідників 2002 року і рекомендовано до використання у парувальній мережі.

Перспективними для розвитку ліній є бугаї Сапфір 5832 (+674 кг молока, +0,01% жиру, +25 кг молочного жиру), Розлив 2705 (+606 кг, +0,11%, +23 кг), Ізюм 3680 (+647 кг, -0,03%, +22 кг) та Мазун 5857 (+654 кг, -0,04%, +23 кг). Саме ці плідники повинні скласти основу для розвитку нових гілок ліній Ельбруса 897.

Лінія Астронавта КЧП-749. Лінія бере свій початок від родоначальника лінії голштинської породи Віс Бек Айдіала 1013415, що походить від знаменитого плідника Віс Айдіала 933122, який відіграв величезну роль у формуванні генеалогічної структури голштинів.

Генотип бугая Віс Бек Айдіала визначено за продуктивністю 1738 дочок, які лактували у 724 стадах. Величина їх надою пересічно становила 6411 кг молока жирністю 3,52% або 226 кг молочного жиру. Загальний індекс племінної цінності склав +175.

Родоначальник лінії Астронавт 1696981 народився в США 11.03.1975 року. Його жива маса у віці шість років і вісім місяців була 1070 кг, висота в холці -160 см, оцінка екстер'єру 85 балів.

Батько Астронавта - бугай Пакламар Астронавт 1458744 є онуком родоначальника Віс Бек Айдіала , а його матір - жирномолочна корова Х.Р. Міллі 4141507 (вісім років - 10425 кг молока жирністю 5,10%). Матір Астронавта корова Х.Ч. Модель 8210288 мала також досить високий вміст жиру в молоці (два роки і дев'ять місяців - 8164 кг молока жирністю 4,30%).

Астронавт належав Київському облплемоб'єднанню, де використовувався сім років і дев'ять місяців. За цей час від нього отримали 4496 мл. нативної сперми та заготовили 80,6 тис. доз глибокозамороженої сперми із запліднюючою здатністю 64%. Перші результати оцінки за якістю потомства свідчать про значні племінні якості його дочок (n=17) як за надоєм - 5095 кг молока, так і вмістом жиру - 3,76%. Різниця між надоєм дочок і ровесниць складає +492 кг молока, +0,01% жиру і +19 кг молочного жиру. Індекс племінної цінності за надоєм склав +986 кг. Племінна категорія А1

Сперма родоначальника лінії широко використовувалась для індивідуальних парувань у багатьох племінних заводах породи: «Кожанський», «Терезине», «Олександрівка», «Бортничі», «Плосківський», «Чайка», «Василівка». За період використання від нього одержано 62 сини і 8 онуків, які пройшли добір за родоводом, типом, показниками власної продуктивності і якості потомства. Виявлено 18 бугаїв-поліпшувачів.

Перспективними для подальшого розвитку ліній є бугай Ніл 4828 (Сумське облплемоб'єднання), різниця між дочками і ровесницями складає +504 кг молока і +19 кг молочного жиру; Адоніс 3679 (Волинське) - +226 кг і +8 кг; Геолог 3961 (Хмельницьке) - +176 кг і +7 кг; Аполлон 1171 (Львівське) - +640 кг і +27 кг та його син Азот 885 - +293 кг і +12 кг; Альт 583 (Харківське облплемоб'єднання) - +404 кг і +13 кг та його син Малий 83/6083 - +226 кг і +9 кг. Ставка зроблена також на формування гілки бугая Баса 5260 (+266 кг молока і +13 кг молочного жиру), який належить Білоцерківському племпідприємству Київської області

Лінія Елевейшна 1491007. Лінія Елевейшна є однією з поширених ліній голштинської породи, яка характеризується унікальними можливостями передавати свої спадкові якості потомству. Мати родоначальника лінії Р.О. Айвенго 5749758 у виці семи років і восьми місяців за двократного доїння дала 10735 кг молока жирністю 3,90%. Її пожиттєвий надій склав 77246 кг молока жирністю 4,10%. Батько - знаменитий Т.Б. Елевейшн 1271810.

Елевейшн 1491007 оцінений за якістю потомства на поголів'ї 50985 дочок, які лактували в 9767 стадах. Їх пересічний надій в перерахунку на повновікову лактацію складав 8344 кг молока жирністю 3,68 відсотків.

Лінія Елевейшна розгалужена на такі три гілки - Дона 1697769, Пакламар Астронавта 1458744 та астронавта 17/1680962. До України завезена значна чисельність продовжувачів з США, Канади і Російської Федерації.

На племпідприємствах України знаходиться достатня кількість плідників, які заслуговують на роль родоначальників ліній і гілок. Так, допущеними до відтворення нових поколінь тварин є 41 продовжувач з середньою продуктивністю дочок 4100 кг молока з 3,67% жиру. Їх племінна цінність за надоєм склала +348 кг молока та +0,05% жиру, а селекційний індекс +221Г.

Перспективними є сини Клейтуха 187985 (+1394 кг, +0,13%, +65 кг) - бугаї Брент КЧП-1708 (племінна цінність за надоєм +400 кг молока, +0,06% жиру і +18 кг молочного жиру), Везувій 14 (+374 кг, +0,03% і +14 кг); та оцінені за власною продуктивністю плідники Хавен 839341389/4138 (Житомирське) та Целсіус 810246 ВЛЧП-921 (Волинське) племоб'єднання. Зацікавленість викликають і сини Вардена 345895 - плідники Ерн 5 (+189 кг, +0,49%, +22 кг), Стар 380405/85 (+411 кг, -0,09%», +12 кг) та Рід 11 (+201 кг, -0,02%, +7 кг). Заслуговують на увагу і сини Ніколаса 5662554 (+1358 кг молока, -0,04% жиру, +49 кг молочного жиру) - бугаї Десант 2110/2150, Девінкан 2061 та Дан 2147.

Лінія СТ. Роктіта 0252803. Родоначальник ліній Рокіт 0252803 широко використовувався в США і Канаді та був чемпіоном породи. При оцінці за якістю потомства в Канаді 20 його дочок мали пересічну молочну продуктивність за першою лактацією 5480 кг молока жирністю 3,83%. У США від 4088 дочок одержано 6838 кг молока з вмістом жиру 3,71%.

Лінія СТ. Рокіта широко розгалужується через сина Сейлінг Ромена 275932. Ця гілка досить чисельна у США і Канаді через онука родоначальника бугая Райбрук Старлайта 0308691. В США від 1224 його дочок одержано 8294 кг молока жирністю 3,80%, що на 648 кг { 0,15% більше, ніж у ровесниць.

На розповсюдження цієї лінії в Україні значний вплив справили плідники, сперма яких завезена з Московської області. Це канадський бугай Мастер 001, 319182, МЧП-1868, якого оцінено за продуктивністю 592 дочок. Пересічно від них одержано за першою лактацією 4463 кг молока жирністю 3,58% (різниця дочки - ровесниці склала +622 кг молока і -0,12% жиру). Використання сперми Мастера 001 в племзаводі «Плосківський» дало майже аналогічні результати (+619 кг, +0,02%, +25 кг).

Високу племінну цінність продемонстрували і бугаї Майор 163, 1624997, МЧП-1795 (879 дочок - 4526 кг молока жирністю 3,55%, що вище показників ровесниць на 433 кг молока I 11,2 кг молочного жиру) та Екмі 93, 320384 МЧП-1871 (1300 дочок - 4087 кг 13,63%, та +275 кг 1 +9,5 кг відповідно).

Сучасний генеалогічний аналіз бугаїв-плідників лінії СТ. Рокіта 0252803 свідчить про її широку різноманітність, але на особливу увагу заслуговують сини Б. Сіднея 357907 (+344 кг молока, +0,50% жиру, +50 кг молочного жиру) бугаї Горох 588 ДГФ-27 (+885 кг, -0,04%, +31 кг) та Байкал 619 (+644 кг, ±0, +22 кг). Перспективним є син Д. Вілоу 13739 (+582 кг, -0,07%, +18 кг) - бугай Джейран 421590608 КЧП-1792, який належить Головному селекційному центру України. Молочна продуктивність дочок Джейрана склала 6557 кг молока жирністю 3,61%, або 260 кг молочного жиру. Племінна цінність +820 кг молока, +0,04% жиру і +32 кг молочного жиру, категорія А1.

Лінія Рифлекшн Соверінга 0198998. Родоначальник цієї лінії та виведені на його основі нові лінії української чорно-рябої молочної породи Ельбруса КГФ-10 та Монтфреча КЧП-540 охарактеризовані вже раніше. Але генетичний потенціал продовжувачів цієї лінії реалізований ще не повного мірою.

На підприємствах з племінної справи у тваринництві України широко використовувалися продовжувачі Рифлекшн Соверінга - плідники лінії Валіанта. Сформована ціла група його продовжувачів, які оцінені як за якістю потомства, так і за походженням. Так, на племпідприємствах Одеської, Дніпропетровської, Черкаської та Київської областей знаходиться група бугаїв-поліпшувачів, які є синами препотентного плідника Х.Х. Транспірешна 336337 (+625 кг молока, +0,05% жиру, +28 кг молочного жиру). Це бугаї Лорд 492/1942 ДГФ-86 (+675 кг молока, +0,02% жиру, +26 кг молочного жиру, категорія Аг), Неман 755/1755 ОГФ-67 (+463 кг, +0,11%, +23 кг, А1Б1), Інспе 394529/231 КЧП-1798 (+571 кг, ±0%, +20 кг, Аа), Ледик 21250590/8724 ДГФ-95 (+540 кг, -0,04%, +18 кг, АО, Франк 5692009/5138 ЧРЧПГ-92 (+496, ±0%, +18 кг, АО, Данко 1815/759 ОГФ-63 (+322 кг, +0,07%, +15 кг, А1Б3).

У черкаський селекційний центр завезено сина Л.В. Ройелті 1821208 - бугая канадської селекції К.П. Сенсація 401926/23 ЧРЧПГ-44. Молочна продуктивність його дочок склала 5945 кг молока жирністю 3,80% та 226 кг молочного жиру. Племінна цінність за надоєм +1132 кг, жиром ±0%, молочним жиром +44 кг, категорія А1. Від нього одержано ряд продовжувачів, які оцінені за походженням і допущені до використання в парувальній мереже а саме: Атлас 8365, Лінкор 8385 (Дніпропетровське племпідприємство) та Саж 9053, Дон 9127, Бабет 9087 (Черкаський селекцентр). Ці дві групи бугаїв є перспективними продовжувачами як нової гілки лінії Валіанта.

Подальший розвиток лінії Чіфа планується через синів В.Ч. Марка 1773417 - бугаїв канадської селекції Б.М. Мілзона 394222/251 КЧП-1807 (+814 кг молока, -0,02% жиру, +30 кг молочного жиру, категорія А1 та К.Джека 394705 (+800 кг, -0,06%, +24, А1). Молочна продуктивність їх дочок складає відповідно 7795 і 7366 кг молока жирністю 3,86 і 3,57 відсотків,

Перспективними продовжувачами лінії Рифлекшн Соверінга є сини канадського плідника Б.С. Крістофе 336337 - бугаї Т. Саунд 394661/367 (племінна цінність за надоєм +708 кг молока, жиром -0,04%, молочним жиром +22 кг) та Крістін Бойс 374230/7423 (+410 кг, -0,04% 1 +10 кг). На Головному селекційному центрі від цих плідників накопичено значні обсяги глибокозамороженої сперми, яка широко використовується в парувальній мережі

Лінія Бутмейке 1450228. Родоначальник лінії є правнуком знаменитого Віс Бек Айдіала 1013415. Його матір корова СТ. Мілкі Вей 3818879 мала пожиттєвий надій за 305 днів лактації 10296 кг молока жирністю 4,20%.

Бутмейке оцінений за показниками 29230 дочок. Їх пересічний надій за повновікову лактацію склав 8023 кг молока з вмістом жиру 3,59%. Дочки характеризувались хорошими екстер'єрними якостями, мали міцні кінцівки та об'ємне залозисте вим'я.

Основним джерелом комплектування племпідприємств України цієї лінії була Російська Федерація через бугаїв В. Дезігнера 351973 (+344 кг, +0,22%, +28 кг), Віржіла 1721111 МГФ-3 (+491 кг, +0,11%, +25 кг), Л. Колумбаса 1724657 (+2560 кг, -0,03%, +57 кг).

Найбільший вплив на поширення лінії справив син родоначальника бугай К.Б. Енді 1808933 селекції США. Молочна продуктивність його дочок склала 8889 кг молока жирністю 3,47%, а племінна цінність самого плідника +992 кг молока і -0,22% жиру.

Від К.Б. Енді одержано бугая Кроса 1128 УРГФ-38 з племінною цінністю +262 кг молока, +0,15% жиру та +14 кг молочного жиру, племінна категорія А3Бг2.

Подальший розвиток лінії Бутмейке 1450228 потребує завозу лінійних бугаїв (або сперми, ембріонів), їх оцінки і добору за власною продуктивністю та якістю потомства в конкретних умовах господарств.

 

1.3. Селекційні центри української чорно-рябої молочної породи

Чорно-ряба худоба розповсюджена в усіх зонах і областях України, а найбільше поголів'я зосереджено в зонах Лісостепу і Полісся. Майже четверта частина племінних заводів знаходиться в Київській області. Так, з 64 племзаводів 15 знаходиться в Київській області. В зоні Лісостепу налічується 38 племзаводів або 59,4%, Полісся - 18 (28,1%), Степу - 8 (12,5%).

В Україні зараз налічується 337 племрепродукторів, з них 177 (52,5%) знаходяться в зоні Полісся, 118 (35%) в зоні Лісостепу 1 42 (12,5%) в степовій зоні.

В 53 племпідприємствах з племінної справи у тваринництві, які функціонують в Україні, є запас сперми 288 бугаїв-плідників в кількості 8,7 млн. спермодоз.

Середній надій молока в племзаводах Полісся складає 4719 кг, Лісостепу - 4575 кг, Степу - 5281 кг, по всім племзаводах - 4672 кг.

В Одеській області функціонує три племзаводи з розведення української чорно-рябої породи: «Зоря» - надій 3000 кг, Комінтернівська птахофабрика -5100 кг і «Прогрес-Агро» - 4840 кг молока.

1.4. Заключення з огляду літератури

Українська чорно-ряба молочна порода апробована як нове селекційне досягнення в 1995 році і затверджена наказом Міністра сільського господарства і продовольства України від 26 квітня 1996 року №127.

Порода структуризована на три внутріпородних типи - центрально-східний, західний і поліський, три заводських типи – київський, харківський і подільський, шість заводських лінії 155 заводських родин.

Маточна основа, яка була вихідною для схрещування, характеризується широкою генетичною різноманітністю. В генотипах тварин різних внутріпородних типів присутні гени червоної степової, чорно-рябої симентальської, лебединської, голландської і естонської порід.

Генеалогічна структура породи забезпечує подальше удосконалення продуктивних і племінних якостей шляхом створення нових генетичних комплексів та забезпечить запобіганню інбридингу.

Тварини нової породи міцної конституції, крупні, висота в холці 134-137 см, мають довгий тулуб, коса довжина тулубу 158-160 см. Корови мають добру форму і технологічність вим'я, екстер'єр, властиві молочному типу. Племінні ресурси породи розміщені в 64 племзаводах, 337 племрепродукторах та 53 підприємствах з племінної справи у тваринництві (Буркат В.П., Єфіменко М.Я., Бащенко М.І., 2003).

 

 

2. Матеріал, методика і аналіз

2.1.Вихідні дані для виконання роботи

Дослідження проводилися в умовах ОСП«Новоселівське»Котовського району Одеської області. ОСП «Новоселівське» знаходиться в с. Новоселівка Котовського району, регіон, який відноситься к підзоні південного степу, згідно прийнятої двохрядної системи таксономічних одиниць в фізико-географічному районуванні області, що характеризується спільністю місцевих природних умов. Зона степу має більш високий рівень теплозабезпечення в порівнянні з Лісостепом, розташованим північніше.

Всього земельних угідь в ОСП «Новоселівське» 5966 га, в тому числі ріллі - 5471 га, пасовищ - 295 га.

Об'єктом досліджень були корови придністровського типу української чорно-рябої породи.

Матеріалом для досліджень використовувались дані первинного, зоотехнічного і племінного обліку. В процесі виконання роботи вивчали основні господарсько-корисні ознаки - живу масу, надій молока, вміст жиру в молоці, кількість молочного жиру, інтенсивність молоковіддачі. Господарсько-корисні ознаки вивчали у корів по I, II, III і старше лактаціям.

Екстер'єрно-конституціональні показники визначали на другому місяці лактації за промірами тіла: висота в холці і крижах, глибина і ширина грудей за лопатками, навкісна довжина тулубу, обхват грудей, обхват п'ястка (мірні палиця, циркуль, стрічка).

За даними промірів визначали індекси тілобудови: високоногості, грудний, перерослості, розтягнутості, збитості і костистості.

Інтенсивність молоковіддачі визначали в ранковому надої молока.

Живу масу ураховували шляхом зважування ранком до годівлі.

Генетично-популяційні параметри селекційних ознак - мінливість, кореляційний зв'язок та успадковуваність визначали методом варіаційної статистики.

Під час проведення досліджень використовували загальноприйняті у зоотехнії методи та метод статистичного аналізу.

2.2. Методика розрахунків.

Середні показники основних господарських ознак визначали як середню арифметичну - X, способом добутків:

Х = А+b·K

де: А - умовна середня,

b - поправка до умовної середньої,

К - класний проміжок.

Показники мінливості:

 

2.3. Характеристика галузі тваринництва

2.3.1. Історія створення стада ОСП «Новоселівське»

Популяція великої рогатої худоби чорно-рябої породи створена шляхом складного відтворювального схрещування. На перших етапах удосконалення червоної степової породи використовувались плідники англерської і червоної датської порід. Потім в селекційний процес введені бугаї голштинської породи чорно-рябої масті. Отже на час використання голштинів маточне поголів'я характеризувалося певною генетичною різноманітністю. В генотипах тварин були присутні гени англерської та червоної датської порід. Бугаї голштинської породи використовувалися по типу відтворювального схрещування (додаток А).

На отриманих помістях першого покоління (F1) використовувалися плідники голштинської породи, поміси другого покоління (F2) умовної кровності 1/4ЧС х 3/4Г бажаного типу розводились «в собі». Отримували і інші варіанти: 1/8ЧС х 7/8Г; а також 5/1ЧС х 1/16Г. В подальшому корови з різною умовною «кровністю» за голштинами осіменяються спермою бугаїв другого покоління, або спермою бугаїв нової породи.

Отже масив поголів'я великої рогатої худоби ОСП «Новоселівське» складається з помісей, які мають різну «частку крові» голштинської породи. Доктор с.-г. наук І.С.Хомут (2003) вважає, що поголів'я корів різних варіантів схрещування (червона степова х голштинська х чорно-ряба молочна), які мають 62,5-87,5% «крові» голштинської породи, доцільно осіменяти спермою бугаїв подібної кровності.

2.3.2. Господарсько-корисні ознаки корів та їх популяційно-генетичні параметри

Кількісні показники господарсько-корисних ознак в деякій мірі обумовлюються структурою стада.

1. Структура стада

Статевовікові групи

Поголів'я тварин на 1.01.2009р.

голів

%

Корови

250

34,9

Нетелі

79

11,0

Телиці старше одного року

68

9,5

Телиці до одного року

160

22,3

Бугайці до одного року

75

10,6

Бугайці на відгодівлі

84

11,7

РАЗОМ

716

100

3 наведених даних видно, що в структурі стада питома вага корів складає 34,9%. За результатами бонітування тварин всіх вікових груп 83% віднесено до вищих класів «еліта-рекорд» та «еліта», вимогам першого класу відповідає 12,9% тварин, другого - 3,8%. До класу «еліта-рекорд» віднесено 32% корів, до класу «еліта» - 52%. Середній надій молока в залежності від рівня годівлі коливається в межах 4548 кг.

2. Надій молока у корів, кг

Лактація

Х±Sх

±σ

Сv

Limit

Бажаний тип, кг

Перша n = 66

3712,7 ± 106,5

864,5

23,3

1790-5093

3400

Друга n = 73

4186,2 ± 94,7

809,0

19,3

2668-6288

3800

Третя і старше n = 88

4877,2 ± 90,6

849,6

17,4

3646-7396

4200

3 наведених даних таблиці свідчить, що за надоєм молока, по окремим лактаціям, корови племрепродуктора перевершують вимоги стандарту нової породи, по першій лактації на 9,2%, по другій на 10,2% і третій відповідно на 16,1%. Аналіз таблиці також показав, що надій корів по другій лактації вище на 12,8%, а третій на 31,4% в порівняно з першою лактацією, різниця між надоєм корів другої і третьої лактацій становить 691 кг або 16,5%.

Мінливість по окремим лактаціям неоднакова і коливається (Сv%) від 23,3% (перша лактація) до 17,4% (третя лактація і старше). Показники мінливості «σ», «Сv» та «Limit» свідчать про високу ступень різноманітності і доцільність добору за ознакою.

3. Вміст жиру в молоці, %

Лактація

Х±Sх

±σ

Сv

Limit

Стандарт породи

Перша n = 66

3,74 ± 0,05

0,05

1,30

3,55-3,83

3,6

Друга n = 73

3,75 ± 0,06

0,05

1,30

3,58-3,91

3,6

Третя і старше n = 88

3,76 ± 0,07

0,07

1,76

3,60=4,01

3,6

3 наведених даних таблиці свідчить, що за жирномолочністю корови племрепродуктора відповідають вимогам стандарту нової породи. Ступень мінливості низька, що є характерною властивістю цієї кількісної ознаки.

4. Кількість молочного жиру, кг

Лактація

Х±Sх

±σ

Сv

Limit

Стандарт породи

Перша n = 66

138,8 ± 3,9

31,9

23,0

76,0-226,0

122,0

Друга n = 73

157,0 ± 3,7

31,3

19,9

98,0-221,0

137,0

Третя і старше n = 88

182,7 ± 3,4

32,1

17,6

127,0-297,0

151,0

3 даних таблиці видно, що кількість молочного жиру по окремим лактаціям коливається в межах 138,8-182,7 кг. По кількості молочного жиру першої лактації на 13,8%, другої на 14,6%, по третій і старше відповідно 21,0% перевершують стандарт нової породи.

Жива маса. Жива маса являється важливою селекційною ознакою. В ОСП «Новоселівське» телята народжуються середньою живою масою 31,0 кг. Молодняк росте з інтенсивністю, яка забезпечує середньодобовий приріст: 0-6 місяців - 716г, 6-12 місяців - 636г, 0-18 місяців - 546г.

5. Жива маса тварин, кг

Вікові періоди

Середня жива маса

Стандарт породи

Телиці

При народженні

31,0

-

6 місяців

160,0

170,0

10 місяців

237,0

248,0

12 місяців

263,0

284,0

18 місяців

326,0

380,0

Корови

Перша лактація

455,0

490,0

Друга лактація

513,0

550,0

Третя і старше

566,0

590,0

Аналіз таблиці показав, що жива маса як телиць, так і корів не відповідає рівню породного стандарту, фактично нижче його на 2,4-9,0%.

Проблема кореляції між окремими господарсько-корисними ознаками в селекційній роботі з молочною худобою має особливу значущість. Полімерний характер генів та їх взаємодія обумовлює різну співвідносну мінливість між кількісними ознаками. Цей факт необхідно ураховувати в селекційній практиці.

6. Взаємозв'язок між основними ознаками селекції

Корелюючи ознаки

Коефіцієнт кореляції, третя лактація

r±Sr

Р

Надій - вміст жиру

-0,01 ±0,1

Р < 0,95

Надій - молочний жир

+0,56 ± 0,09

Р > 0,999

Надій - жива маса

+0,31 ±0,10

Р > 0,999

Середньодобовий надій - інтенсивність молоковіддачі

+0,76 ± 0,23

Р > 0,999

Аналіз отриманих даних свідчить, що кореляційний зв'язок між надоєм молока - молочним жиром, живою масою та інтенсивністю молоковіддачі -позитивний. Тіснота зв'язку різна, вона низька з живою масою (0,31), середня з молочним жиром (0,56).

В молочному скотарстві найбільше значення має тип і величина кореляційних зв'язків між надоєм і вмістом жиру в молоці. Нами встановлено, що взаємозв'язок між ознаками від'ємний, але він дуже слабкий (-0,01). Незважаючи на низьку співвідносну мінливість, подальшу селекцію необхідно здійснювати шляхом ретельного добору і підбору, спрямованих на зміну кореляції між ознаками в бажаному напрямі.

2.3.3. Екстер'єрно-конституціональні особливості корів

Практикою селекційної роботи з молочною худобою доведено, що добре виражені породна типовість, конституціональна міцність та екстер'єрні якості значною мірою зумовлюють високу продуктивність, життєздатність та довголіття корів (Бащенко М.І., Дубін А.М., 2003). Тому на всіх етапах створення південного типу української чорно-рябої молочної породи оцінці тілобудови тварин приділяється велика увага.

Тварини мають гармонійну тілобудову. Голова легка, з чіткими рисами, характерна для тварин молочного напряму продуктивності. Шия довга, тонка, добре окреслений підгрудок і грудина. Холка довга, рівна; спина довга, рівна. Груди широкі, глибокі, передні ребра добре округлені. Крижі довгі та широкі, чітко окреслені. Маклоки широко розставлені. Черево щільно прикріплено до тулубу, довге і глибоке. Зад широкий і довгий. Передні кінцівки широко розставлені, ратиці міцні. Задні кінцівки прямі, з широкою поставою. Корови рогаті.





Реферат на тему: Технологія виробництва і переробки молока в Україні: стан та перспективи (дипломна робота)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.