Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Сільське господарство

Технологічні та економічні особливості вирощування озимої пшениці в Україні (дипломна робота)

ВСТУП

1.ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБЄКТУ

1.1. Загальна характеристика господарства

1.2. Аналіз наявної технології і організації вирощування озимої пшениці

1.3. Аналіз техніко-економічних показників господарства по вирощуванню озимої пшениці

1.4. Обґрунтування теми дипломного проекту

2. РОЗРАХУНКОВО-КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА

2.1. Огляд варіантів технології вирощування озимої пшениці

2.2. Проектування нової технології вирощування озимої пшениці

2.3. Вибір енергетичних засобів і сільськогосподарських машин для виконання операцій

2.4. Порядок складання технологічної карти на вирощування і розрахунок по карті

2.5 Розрахунок потреб в ПММ

2.6 Опис розробленого пристрою

2.7 Розрахунок деталей пристрою на міцність

3. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНА ЧАСТИНА

3.1 Організація праці при виконанні механізованих робіт

4. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

4.1. Агротехнічні вимоги до виконання посіву озимої пшениці

4.2. Вибір, обґрунтування і розрахунок складу агрегату

4.3. Підготовка агрегату до роботи

4.4. Підготовка поля

4.5. Організація роботи агрегату в загінці

4.6.Розрахунок техніко-економічних показників роботи агрегату

4.7. Організація контролю і оцінки якості роботи

4.8. Складання операційно-технологічної карти

5. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

5.1. Розрахунок собівартості сільськогосподарської продукції

5.2. Розрахунок економічної ефективності від впровадження нової технології чи системи машин

6. ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

6.1 Особливості збереження енергії в сільському господарстві

6.2. Економіко-організаційні принципи ефективного енергоспоживання

6.3. Резерви зменшення енергоємності в рослинництві

7. ОХОРОНА ПРАЦІ

7.1. Загальні положення охорони праці в рослинництві

7.2. Розробка інструктажів з охорони праці на робочий агрегат

7.3. Санітарно-гігієнічні вимоги до виконання операції

7.4. Протипожежні вимоги під час виконання операції

8. ОХОРОНА ПРИРОДИ

8.1. Значення природоохоронних заходів у сільськогосподарському виробництві

8.2. Охорона ґрунтів від ерозії

8.3. Охорона ґрунтів від забруднення міндобривами і пестицидами

8.4. Заходи щодо збереження тваринного світу

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

Додатки

ЛІТЕРАТУРА1.ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБЄКТУ

 

1.1. Загальна характеристика господарства

 

Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Велетень» створене в 2000 році в результаті реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства (КСП) «Велетень» і є його право наступником.

Перші спроби розпаювання майнового комплексу господарства відбулися в 1996 році. У 1997 році було здійснено остаточний перерозподіл майна колективної власності між членами колишнього КПС «Велетень», які працювали в ньому з 1960 до 1997 року. У 2002 році власникам земельних сертифікатів було видано державні акти приватної власності на землю. Загальна кількість осіб, які мають право на земельну частку становить 1572 чоловіки. Середній розмір паю становить 3,39 га. Усі власники земельних паїв (крім 18 осіб) здали свою землю в оренду товариству.

У 2001 році після появи Указу Президента України від 29 січня 2001 року № 62/2001 «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки» було проведено врегулювання майнових відносин у ТОВ «Велетень»:

1. переглянуто списки осіб, які мають право на майнову частку;

2. здійснено інвентаризацію та переоцінку основних засобів;

3. визначено розмір оборотних коштів, що належать до розпаювання;

4. визначено розмір індивідуальних майнових паїв;

5. укладені нові договори використання майна.

З 1999 року господарство очолює Вайло Надія Олексіївна, за фахом економіст-організатор сільськогосподарського виробництва.

Господарство ТОВ «Велетень» знаходиться в центральній частині Глухівського району.

Свою діяльність ТОВ «Велетень» здійснює на території чотирьох сіл – Привілля, Годунівка, Хатминівка і Сліпорід, які розташовані біля міста Глухова, а також в самому місті Глухів. Центральний офіс знаходиться за адресою: 41400 Сумська обл., місто Глухів, вул. Матросова 16, факс: 2-34-15, тел. 2-41-41. Відстань від центрального офісу до обласного центру міста Суми – 156 км., відстань до найближчої залізничної станції «Глухів» - 5 км. ТОВ «Велетень» має вихід на автошлях «Копті – Глухів - Бачівськ», який проходить через територію господарства.

З економічної точки зору господарство має дуже вигідне географічне положення, невелика відстань до автошляху, залізничної колії та пунктів реалізації продукції, що дозволяю зменшити витрати на транспортування продукції, цим самим зменшити собівартість одиниці продукції.

Середня чисельність працівників в 2006 році склала 385 осіб, із яких 48 спеціалістів та керівників середньої ланки, 12 з них мають вищу, а 21 – середню-спеціальну освіту. Із загальної кількості працюючих у господарстві 35% складають громадяни віком від 18 до 35 років, 63% - громадяни віком від 35 до 60 років.

 

Розподіл робітників за сферами діяльності виглядає таким чином:

1. рослинництво – 51% від загальної кількості працюючих, у тому числі механізаторів 14,3%;

2. тваринництво – 29%, у тому числі доярок – 10,5%;

3. сфера управління – 15%;

4. допоміжні галузі – 5%.

ТОВ «Велетень» розташоване в лісостеповій природо-кліматичній зоні України. Клімат помірний, теплий, добре зволожений і характеризується такими показниками: сумами активних температур більше +10ºC, річною кількістю опадів – 310…700 мм і гідрометричним коефіцієнтом 1,1…1,3.

Найбільш холодний місяць – січень, коли середня температура складає мінус 8,2ºC. Весняний період починається, коли дата стійкого переходу середньодобових температур складає +10ºC. Літо тепле, не дощове з найбільш теплими місяцями червнем, коли максимальна температура сягає +38,5ºC і липнем з середньодобовою температурою +18…19ºC. Довгота без морозного періоду становить 128…189 днів.

Рослинність зони характеризується листяними лісами з трав'яним покровом і трав'яною рослинністю лучних степів.

Зональний тип ґрунтів – сірі лісові опідзолені ґрунти. Поширені також дерново-підзолисті, опідзолені і вилугувані чорноземи.

Сірі опідзолені ґрунти утворюються під листяними лісами з трав'яним покровом під дією підзолистого і дернового процесів ґрунтоутворення. Підзолистий процес на території господарства виражений менше, ніж у інших зонах, а для дернового процесу створюються кращі умови. Сірі опідзолені ґрунти на відміну від дерново-підзолистих мають більш виражений гумусний горизонт глибиною 15…35 см, слабко-кислою реакцією (рН 5…7,5) і грудкувату структуру, міститься значно більше органічних речовин і вміст гумусу становить 2…4,5%.

За ступенем опідзолення, вмістом гумусу і товщиною гумусного горизонту сірі лісові ґрунти поділяються на світло-сірі, сірі та темно-сірі. У світло-сірих ґрунтів опідзолення найбільш виражене, товщина гумусного горизонту найменша (15…20 см), вміст гумусу становить 2…2,5%. Сірі лісові ґрунти характеризуються більш інтенсивним розвитком дернового процесу і послабленням підзолистого. Гумусний горизонт становить 20…30 см, вміст гумусу становить 3…3,5%. Саме такий тип ґрунтів переважає на території господарства. Темно-сірі ґрунти за своїми ознаками близькі до чорноземів, товщина гумусного горизонту – 30…35 см, вміст гумусу - 4…4,5%.

Світло-сірі ґрунти насичені основами і мають кислу реакцію, незначний вміст поживних речовин, несприятливі фізичні властивості (погана структура і сильне розпушення орного шару). За агрономічною цінністю сірі лісові ґрунти на багато кращі від світло-сірих ґрунтів.

Основним напрямком підвищення родючості сірих лісових ґрунтів є поглиблення орного шару, систематичне застосування органічних і мінеральних добрив, вапнування, травосіяння і боротьба з ерозією.

Взагалі на території господарства склалися дуже вигідні природно-кліматичні умови для вирощування сільськогосподарських культур, зокрема

 

зерново-бобових, а саме озимої пшениці. Але іноді, в окремих випадках, при великій кількості опадів складаються несприятливі умови для збирання врожаю сільськогосподарських культур.

Структура земельних угідь на 2011 рік

Таблиця 1.1

Назва угідь

Площа, га

Структура, %

Загальна площа

5908

100

Всього с/г угідь, в тому числі:

5808

98,3

- ріллі

5808

98,3

 

Структура посівних площ на 2011 рік

Таблиця 1.2

Культура

Площа, га

Врожайність, ц/га

Валовий збір, т

Собівартість, грн./т

Озима пшениця

1208

29,2

3527,36

523,1

Озиме жито

261

21,5

561,15

329,2

Яра пшениця

264

32

844,8

373,0

Ячмінь

610

35,5

2165,5

357,8

Овес

239

29,7

709,83

335,0

Горох

128

9,2

117,76

312,0

Вика

161

15,7

252,77

325,0

Гречка

200

8,9

178,0

475,8

Кукурудза на силос

558

270

15066,0

1742,0

Цукровий буряк

550

264

14520,0

1236,0

Соняшник

151

11,1

167,61

1899,0

Рапс

250

22

550,0

761,0

Трави всього, в тому числі:

- однорічні

- багаторічні

1228

179,9

22093,7

-

899

155

13934,5

812,9

329

248

8159,2

1123,0

Тваринництво – одна з основних галузей сільськогосподарського виробництва. Воно дозволяє більш продуктивно використовувати різну вторинну продукцію рослинництва. Ця галузь сприяє більш рівномірному використанню трудових ресурсів господарства.

 

Кількість ВРХ на 2010…2011 роки

Таблиця 1.3

Найменування

Одиниці виміру

На 2009 рік

На 2010 рік

На 2011 рік

Всього ВРХ

гол.

2236

2262

2375

В тому числі: - корів

гол.

750

750

750

- коней

гол.

48

45

46

- телят

гол.

1438

1467

1579

Приплід телят на 100 корів

гол.

72

66

75

Надій за рік з однієї корови

кг

3450

3675

4127

Середньодобовий приріст

г

475

483

440

 

Проаналізувавши дані табл. 1.3 ми можемо сказати, що галузь тваринництва в господарстві є додатковою.

Показники даної галузі можна поліпшити за рахунок раціонального та правильного годування тварин, що зберігає їхнє здоров'я, підтримує велику плодючість, нормальний ріст і розвиток, сприяє виявленню максимальних продуктивних і племенних якостей. Від годівлі залежить не тільки кількість, а й якість одержаної від тварин продукції.

При достатній і повноцінній годівлі собівартість одиниці продукції значно нижча, ніж при недостатній і незбалансованій. Недостатня кількість кормів призводить до одержання недорозвиненого, нежиттєздатного приплоду, затримки росту і розвитку молодих тварин.

 

Склад МТП і сільськогосподарських машин на 10 лютого 2011 року

Таблиця 1.4

Марка

 

Кількість

 

 

Коефіцієнт готовності

Балансова вартість одиниці техніки, грн.

всього

працездатні

Трактори:

72

55

0,76

-

Т-150К

15

14

0,93

17854

МТЗ-80

16

16

1,00

6873

МТЗ-82

8

8

1,00

7245

ЮМЗ-6Л

5

3

0,60

6589

Т-40А

2

1

0,50

5249

Т-25

1

-

0,00

5145

Т-16М

1

1

1,00

5042

Т-150

7

6

0,86

17895

ДТ-75(54), Т-74

10

1

0,10

7589

Т-70С

9

5

0,56

7485

Комбайни:

41

22

0,54

-

СК-5М «Нива»

10

5

0,50

9587

«Енисей-1200М»

4

3

0,75

9985

ДОН-1500/1500Б

7

7

1,00

12254

«Домінатор»

1

1

1,00

18879

КС-6Б

7

2

0,29

7859

КСК-100

8

1

0,13

7485

Е-281

3

1

0,33

9876

Jaguar-840

1

1

1,00

20587

Holmer

1

1

1,00

25987

Автомобілі:

42

36

0,86

-

ГАЗ-53

10

8

0,80

9857

ЗИЛ-130

10

9

0,90

12248

КамАЗ-5320

4

4

1,00

16598

УАЗ-4711

9

8

0,89

6874

ВАЗ-24 «Нива»

4

3

0,75

6589

ПАЗ-672

4

3

0,75

10598

Toyota «Land Kruіser»

1

1

1,00

15687

 

Продовження таблиці 1.4

Сівалки:

48

25

0,52

-

СЗ-3,6А

12

1

0,08

3589

СЗ-5,4

10

10

1,00

5874

ССТ-12Б

5

2

0,40

4859

СУПН-8

6

6

1,00

4095

СЗУ-3,6

3

2

0,67

3958

СЗТ-3,6

5

3

0,60

4087

СО-4,2

7

1

0,14

4589

Котки:

55

54

0,98

-

ККШ-2

20

19

0,95

985

ГВК-2

35

35

1,00

895

Волокуші:

10

7

0,70

-

ВТУ-10

7

4

0,57

857

ВНШ-3

3

3

1,00

756

Косарки:

13

10

0,77

-

«Либідь»

2

2

1,00

2145

КРН-2,1

4

2

0,50

1587

КФГ-3,6

3

2

0,67

1621

Е-302/301

4

4

1,00

7589

Культиватори:

45

37

0,82

-

КФВ-2,1

4

4

1,00

2354

КПС-4

25

21

0,84

2548

УСМК-5,4

8

7

0,88

2568

КРН-5,6

6

5

0,83

2546

Плоскоріз: ПКН-3,6

2

2

1,00

3256

Борони:

559

540

0,97

-

БД-10А

2

2

1,00

3256

БДТ-7

10

9

0,90

2859

УДА-4,5-20

3

3

1,00

3695

ОР-0,7

50

48

0,96

145

БЗСС-1,0

115

110

0,96

168

БЗТС-1,0

378

367

0,97

189

ЗПГ-24

1

1

1,00

1958

Зчіпки:

28

27

0,96

-

СП-11

8

8

1,00

245

С-11У

11

10

0,91

236

С-11

9

9

1,00

242

Жатки:

24

7

0,29

-

ЖРБ-4,2

9

2

0,22

1298

ЖСК-4А

10

3

0,30

1308

ЖФН-6

5

2

0,40

1386

Плуги:

22

17

0,77

-

ПН-4-35

5

3

0,60

2365

ПЯ-3-35

7

6

0,86

2453

ПЛН-4-35

3

2

0,67

2598

 

ТОВ «Велетень» порівняно з іншими господарствами перебуває в кращому стані, заборгованостей відносно держави майже не має. Відрегульований механізм продажу продукції, як рослинницького, так і тваринницького походження, також налагоджено постачання ПММ і деталей. Господарство починає купувати зарубіжну та вітчизняну більш продуктивну і ефективнішу техніку для покращення своїх виробничо-економічних показників.

На сьогоднішній день ТОВ «Велетень» є нормально функціонуючим господарством, яке нарощує свої економічні та виробничі показники, незважаючи на складну економічну ситуацію, що склалася в сільському господарстві України.

1.2. Аналіз наявної технології і організації вирощування озимої пшениці

В ТОВ «Велетень» така культура, як озима пшениця, має велике господарське значення, але для отримання високого і якісного врожаю господарство застосовує передові та якісні технології вирощування культур. Основа одержання високого врожаю полягає в доброякісному і своєчасному виконанні всіх операцій технологічного процесу вирощування. При вирощуванні озимої пшениці господарство використовує велику і різноманітну кількість техніки.

Технологія вирощування озимої пшениці полягає в дотриманні певної послідовності проведення технологічних операцій та підбір комплексу машин. Значну роль у вирощуванні озимої пшениці відіграє правильний підбір попередника. Тільки на полях, що залишили у ґрунті достатні запаси води та поживних речовин, тому господарство використовує багаторічні трави, горох та інші зернобобові культури.

Після збирання попередника поле дискують або лущать, використовуючи агрегати Т-150К+ЛДГ-15 або Т-150К+БД-10, з розробкою ґрунту на глибину 15…18 см. Після лущення проводять оранку на глибину 25…27 см агрегатом Т-150+ПЛН-5-35.

 

Перед сівбою розпушують ґрунт на глибину 6…8 см агрегатом Т-150К+КПС-4. Для сівби використовують якісне насіння, яке за місяць до сівби протруюють сумішшю фунгіцидів і інсекцидів, а також розчином ТУР для того, щоб рослини не вилягали. Сівбу озимої пшениці проводять застосовуючи такі сорти: «Одеська 51», «Українка» та «Поліська», які стійкі до перепадів температур взимку. Сівбу проводять агрегатом МТЗ-80+СЗ-5,4 або ДТ-75+С-11+СЗ-3,6А в залежності від завантаження тракторів. Спосіб сівби – звичайний, рядковий тому, що при цьому способі краще розподіляється площа між рослинами і вони рівномірно розміщуються.

Для правильного догляду за озимою пшеницею поле оглядають, визначаючи стан пшениці і розробляють відповідні заходи. На полях здійснюють осіннє підживлення азотними добривами під час посіву, підживлення підвищує врожайність на 8 ц/га. Весняний догляд починається з раннього підживлення з одночасним боронуванням агрегатом МТЗ-80+С-11У+БЗТС-1,0 та МТЗ-80+НРУ-0,5, боронування виконують впоперек чи по діагоналі. Внесення азотних добрив виконують перед поновленням весняної вегетації, а також у фазі колосіння.

Середня врожайність озимої пшениці в Європі становить 55…62ц/га і в деяких випадках досягає 90ц/га, під час сприятливих природних умов і раціональних доз мінеральних добрив. А також слід відмітити, що за сприятливих екологічних умов цілком реально отримати більше 100ц/га озимої пшениці.

Кожна країна має технологічні схеми вирощування і збирання озимої пшениці, але вони ,майже, один від одного не відрізняються, різниця спостерігається тільки в деяких технологічних операціях і способів їх проведення.

Наприклад, сучасна технологія отримання 100ц/га зерна озимої пшениці в умовах Франції включає слідуючи елементи: високоякісну обробітку ґрунту з внесенням основного добрива (112…137кг/га) з розрахунком плану врожаю; трьохразове внесення в період вегетації, в критичні для росту і розвитку фази розвитку рослин підвищення доз азотних добрив (125…147кг/га); оптимальних норм висіву насіння високої якості (161…172кг/га); ранній для місцевих умов посів; двохразовому одробітку посіву Туром для боротьби з поляганням; використання фунгіцидів в боротьбі з хворобами рослин.

Західно-германська система розрахована на отримання високих врожаїв озимої пшениці – на рівні 60…80ц/га, орієнтована на ранній посів (кінець вересня – початок жовтня) і високу щільність рослин, яка основана на підвищенні норми насіння (450…500шт/м2), застосування регуляторів росту, внесенням великих норм фосфатних і калійних добрив і дрібно-азотних 200кг/га в чотири строки: основна частина (44%) на початку кущення, 11% - в фазу кущення, 28% - при появі останнього листочка і 17% на початку колосіння. Застосовують також некоренева підкормка.

В Англії спеціалісти розробили технологічну схему отримання високих врожаїв озимої пшениці з використанням високих норм азотних добрив. Ця технологія – високо-азотна, основана на середній нормі висіву, середній нормі фосфатних і калійних добрив із збільшенням їх на 30…40%, ніж при традиційній технології.

Отримання високих врожаїв при впроваджені вказаних технологій стимулює пошук і розробку нових їх варіантів в інших країнах. Цей процес відображає практичну межу сучасної технології виробництва зерна – максимальну її диференцію. Кожна система потребує варіантності елементів технології з розрахунком не тільки зональних умов, а й поправка на конкретні умови кожного поля, сортової особливості культур.

Технологічні операції вирощування озимої пшениці представлені комплексом сільськогосподарської техніки знаходиться на нижчому рівні

технологічних досягнень. Наприклад, сучасні високопродуктивні зарубіжні зернозбиральні комбайни працюють за двома технологічними схемами збирання НЧВ – укладають їх у валок або подрібнюють і розкидають по полю. Така технологія, порівняно з поширеною на Україні потоковою дає змогу зменшити витрати пального, підвищити продуктивність зернозбиральних комбайнів і тим самим зменшити потребу в них у декілька разів, скоротити витрати людської праці, повністю механізувати процес збирання і складання НЧВ.

 

 

 

2.2. Проектування нової технології вирощування озимої пшениці

Застосування інтенсивних технологій вирощування озимої пшениці в європейських країнах переконливо доводить доцільність і раціональність широкого впровадження, тому я пропоную скористатися їхнім досвідом у вирощуванні озимої пшениці. Порівнявши кліматичні умови нашої місцевості і західно-германські умови і дійшов до висновку, що вони схожі і тому можна скористатися їхньою технологію вирощування озимої пшениці.

При вирощуванні озимої пшениці за цією технологією для одержання високих врожаїв полягає в доброякісному і своєчасному використанні всіх операцій технологічного процесу. При даній технології господарство використовує різноманітну техніку, яка у свою чергу виконує декілька операцій і є комбінованою. Технологія полягає в дотриманні необхідної послідовності проведення технологічних операцій та правильному підборі комплексу машин для вирощування і збирання озимої пшениці.

Значну роль у вирощуванні озимої пшениці відіграє правильний підбір попередника. Тільки на полях після попередників, що залишають у ґрунті достатні запаси води, азоту та інших поживних речовин, а такими є багаторічні трави і горох, але для озимої пшениці доцільніше використовувати горох, як кращий попередник.

За 3…4 тижні перед сівбою проводиться основний безполицевий обробіток ґрунту плоскорізами, а сівбу виконуємо посівним комбінованим агрегатом, який одночасно з сівбою виконує передпосівний обробіток ґрунту.

Ще однією важливою особливістю індустріальної технології є вимога її творчого застосування з урахуванням конкретних умов виробництва і властивостей вирощуваних культур. Треба керувати процесами розвитку рослин та створювати для них оптимальні умови.

Цього можна досягти при застосуванні інтенсивної технології. Суть її полягає в тому, що під час всього періоду від сівби до збирання біологи, агротехніки та інші спеціалісти агробіологічної науки проводять спостереження за рослинами і аналізи, при перших ознаках порушення нормального їх розвитку обробляють посіви вносячи потрібні дози комплексних добрив і гербіцидів. Для тракторів на які начеплені

 

широкозахватні машини залишають проходи. Незважаючи на це приріст врожаю і головне поліпшення якості вирощуваної продукції окупаються всі додаткові затрати на інтенсифікацію виробництва, забезпечуючи одержання високого економічного ефекту.

Для більш ефективного і економічного вирощування озимої пшениці я пропоную використовувати нову техніку, яка наведена в підрозділі 2.3.

2.3. Вибір енергетичних засобів і сільськогосподарських
машин для виконання операцій

Найголовніше починати вибір машин з енергетичних засобів – тракторів, сільськогосподарських машин, автомобілів, на які припадає найбільша частина вартості парку та експлуатаційних витрат. Обрані трактори повинні бути придатні по своїй потужності, виробничим і економічним показникам.

При виборі типів тракторів необхідно враховувати їх показники, а також вибирати тип сільськогосподарських машин, які відповідають умовам праці і раціонально комплектуються з відповідним трактором. Трактори по своїм тяговим зусиллям повинні відповідати тяговому опору сільськогосподарської машини, тим самим забезпечувати максимальну продуктивність і економічність роботи агрегату. Наприклад, при проведенні операцій з середнім тяговим опором сільськогосподарської машини необхідно використовувати трактори тягових класів 1,4 і 2, а трактори тягових класів 3 і вище рекомендується виконувати важкі роботи з великим тяговим опором.





Реферат на тему: Технологічні та економічні особливості вирощування озимої пшениці в Україні (дипломна робота)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.