Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Сільське господарство

Технологічні принципи забезпечення виробництва біологічно цінної овочевої продукції (реферат)

Енергозберігаюча підготовка ґрунту до посіву.

Класичні вимоги щодо якості цієї технологічної операції передбачають приведення ґрунту до стану, який дозволяє висівати дрібне насіння овочевих культур рівномірно і на однакову глибину. Це досягається багаторазовою дією різних сільськогосподарських механізмів. Як наслідок, такі технологічні заходи зумовлюють погіршення водно-фізичних властивостей, зміни катіонового складу грунтово-поглинального комплексу та інших показників родючості ґрунтів. Спостерігаються швидкі темпи зменшення вмісту в них органічної речовини, що може спричинити інтенсивний розвиток ерозійних та деструкційних процесів.

Складність впровадження енергозберігаючих систем підготовки ґрунту в овочевих сівозмінах зумовлюється такими факторами:

· через малі розміри для забезпечення якісного посіву насіння більшості овочевих культур потребує інтенсивної підготовки ґрунту;

· необхідне проведення висіву насіння на невелику глибину (в основному 1-3 см);

· енергія проростання насіння та темпи росту і розвитку рослин на початкових етапах онтогенезу, є низьким що призводить до високого забур'янення посівів в цей період;

· вітчизняні сівалки не забезпечують висіву насіння овочевих культур із заданою густотою, що зумовлює необхідність проріджування посівів;

· реалізація системи удобрення овочевих культур, яка вимагає рівномірного розподілу поживних елементів через особливий характер розвитку кореневої системи у верхньому 30 сантиметровому шарі ґрунту є проблемною;

· створення "тепличних" умов живлення у верхньому шарі ґрунту призводить до концентрації в ньому кореневої системи, що зумовлює порушення оптимального співвідношення між надземною та підземною частинами, ослаблення стійкості рослин до несприятливих умов (посуха, надмірні опади тощо);

· за систематичного поверхневого обробітку на глибині 10-12 см створюється тверда підошва ґрунту, яка перешкоджає проникненню поживних речовин та вологи в нижні шари ґрунту, особливо до бокових коренів, і блокує створення в них оптимальних умов аерації;

Отже, мінімалізувати обробіток ґрунту під час вирощування овочевих культур можливо лише за рахунок скорочення кількості технологічних операцій. Тому нова система вирощування передбачає проведення за весь вегетаційний період лише 2-х обробітків, пов'язаних з активним рихленням ґрунтового шару.

Суть мінімалізації технології в овочівництві полягає в наступному:

проведення на весні оранки на задану глибину з використанням реверсних плугів і середніх борін;

культивація ґрунту фрезерним культиватором кільчасто-шпоровими катками для утворення гряд.

Весняна оранка забезпечує рівність поверхні ґрунту, його оптимальний технологічний стан (проведення оранки ґрунту з високою вологістю фізично не можливе) і знищення вегетуючих бур'янів. Послідуюча культивація з грядоутворенням вирішує питання вирівнювання поверхні, формування оптимальної робочої структури ґрунту, заробку добрив, внесених в передпосівну культивацію, ущільнення ґрунту (за допомогою котків), підняття вологи у верхній шар. Грядоутворення сприяє кращому прогріванню ґрунту та скиданню зайвої вологи у технологічні колії у випадку надмірних весняних дощів. Найкраща якість оранки забезпечується при використанні реверсного плуга. Застосування традиційних плугів створює борозди, які погано заробляються. Крім витрат часу й коштів, це не дозволяє проводити якісну культивацію та посів.

Впровадження зазначеної системи підготовки ґрунту забезпечує вирішення наступних питань:

· зведення до мінімуму механічного впливу на ґрунт тракторів, ґрунтообробних машин і знарядь. Враховуючи, що термін від оранки до посіву є коротким, можна вважати, що ґрунт з циклом у півроку (посів-збір врожаю-посів) знаходиться в природному стані. Крім того, при збиранні врожаю не відбувається перевертання верхнього горизонту;

· вирівнювання поверхні ґрунту, забезпечення його оптимального технологічного стану для висіву дрібнонасінних культур (за рахунок роторного культиватора). За його застосування грудочки подрібнюються до дрібногрудкувато-зернистого стану;

· досягнення якісної заробки гною або компостів;

· забезпечення рівномірності розподілу в верхньому 15-сантиметровому шарі ґрунту мінеральних та органічних добрив нового типу (вермикомпост, купогран тощо);

· запобігання створенню коренепроникної ґрунтової підошви;

· оптимальна аерація та контакт насіння з ґрунтом на період його проростання і перших етапів онтогенезу;

· забезпечення природного ущільнення ґрунту, що попереджає прискорену мінералізацію гумусових сполук, а в зоні внесення органічних добрив створює умови, що сприяють процесу гуміфікації.

Підбір сортів та гібридів.

Економічна доцільність вирощування овочевих культур зумовлює необхідність проведення чіткого обґрунтування вибору сорту чи гібриду. Результати досліджень та практичний досвід вимагають застосування каліброваного, добре очищеного і обробленого інсекто-фунгіцидами матеріалу. Тому оптимальне поєднання насіння української та закордонної селекції дозволяє отримати добрі економічні показники, наприклад застосування різних сортів цибулі-ріпки впливає на величину товарності врожаю (табл. 5.15).

Аналіз даних досліджень свідчить що при використанні "Копри" на 8,5% збільшується кількість стандарту і зменшується вихід технологічного браку. Під час використання вітчизняних сортів столового буряку обов'язковим є додаткове калібрування, а моркви — барбатування. Особливої уваги заслуговує замочування насіння овочевих культур біологічно активним препаратом "Ріверм" з концентрацією робочого розчину 0,05-0,1% залежно від величини та шерехуватості насіння.

Табл. 5.15. Вплив різних сортів на вихід дозрілих цибулин

Посів.

Основною вимогою при проведенні цієї технологічної операції є те, що вже під час посіву має бути створена оптимальна площа живлення рослин та їх густота. Це пов'язане з тим, що механічне проріджування посівів зумовлює стрес рослин і вони певний період метаболізують у напрямку блокування дискомфортних умов росту. На це витрачається значна кількість енергії, що гальмує синтетичні процеси і розвиток рослин. На таких посівах ускладнюється боротьба з бур'янами, що спонукає до підвищення норм гербіцидів. В зв'язку з цим ефективним є використання сівалок точного висіву з розміщенням на грядах від 2-х до 4-х рядків, залежно від культури. Проведена виробнича перевірка підтверджує доцільність висіву овочевих культур з наступною щільністю посівів: капуста — 40-50 тис., морква — 0,8-1 млн., цибуля — 750-900 тис., столовий буряк — 400-600 тис., огірки — 50-60 тис., помідори — 60-70 тис., насінин на 1 га. Технологією передбачається орієнтація на класичні строки посіву та глибину загортання насіння.

Система удобрення овочевих культур.

Ця система ґрунтується на традиційних принципах, але з деякими відмінами. Залежно від надходження гною розроблено дві взаємозамінні системи удобрення. За наявності достатньої кількості гною він вноситься в основне удобрення під таки культури: огірок, капуста білоголова (пізня), буряк столовий в дозі 40-60 т/га. За його відсутності основне удобрення замінюється передпосівним. Таке використання мінеральних добрив відрізняється високою агрохімічною ефективністю та економічною доцільністю. За умови використання передпосівного удобрення обов'язковим є внесення перед формуванням гряд вермикомпосту в дозі 3 т/га під помідор, цибулю ріпчасту, капусту білоголову (раню) та моркву столову і 6 т/га під гноєлюбні культури — капусту білоголову (пізню), буряк столовий та огірок. Якщо в господарстві немає вермикомпосту, як альтернатива (фактично нерівноцінна) рекомендується використання нітроамофоски (в фізичній вазі 3-6 ц/га). Для того, щоб якість заробки добрив була високою, проводять маркування поля. Для спрощення цього прийому досить ретельно відбивають перший прохід трактора з розкидачем. Наступний прохід для формування гряд буде співпадати з попередньою колією. Заробка добрив в ґрунт за допомогою фрезерного культиватора грядоутворювача забезпечує не тільки рівномірний розподіл добрів у шарі ґрунту 10-18 см (залежно від виду культури), а й їх перемішування, що покращує контакт деяких добрив з ґрунтом. Зазначена властивість цього заходу має значні переваги над звичайною культивацією, за якої за 1 прохід не забезпечується повна заробка добрив і не відбувається перемішування добрив з ґрунтом через їх "протягування" в горизонтальній площині. Крім того, завдяки розміщенню ножів на активному горизонтальному валу забезпечується заробка добрив на конкретну глибину, що має велике значення при посіві насіння на строго задану глибину. За традиційної системи передпосівної заробки добрив за допомогою культиваторів для суцільного обробітку в зв'язку з розташуванням робочих органів у вертикальній площині неможливо досягти рівномірного загортання добрив. Це, звичайно, негативно впливає на однорідність розвитку рослин, висіяних на строго задану глибину, через неоднакову відстань між коренями рослин і зоною знаходження добрив. В зв'язку з вищенаведеними факторами забезпечується підвищення коефіцієнту засвоєння рослинами поживних речовин із внесених добрив через якісну заробку і зменшення їх фізичних втрат.

Враховуючи оптимальне забезпечення рослин поживними елементами за рахунок передпосівного удобрення, біологічну роль вермикомпосту і пов'язане з ним підвищення активності природних процесів самого ґрунту, а також економічну доцільність, запропонована система удобрення овочевих культур передбачає проведення підживлення тільки аміачною селітрою або "Рівермом". Аміачна селітра в дозі N40 спочатку вноситься поверхнево на гряди з наступним поливом або безпосередньо перед дощем. Перевага цієї технологічної операції полягає в тому, що поживні речовини поступають до кореня рослини вже у розчиненій формі, отже не створюються зони з тимчасовим підвищенням концентрації азоту біля кореневої системи, що згубно діє на рослинний організм. Недоліком можуть бути втрати азоту з добрива при підвищенні температури і відсутності вологи. Однак при посусі аналогічні умови виникають у верхньому 10 сантиметровому шарі ґрунту, що також зумовлює втрати азоту. Зазначені процеси відбуваються, що особливо небезпечно, на фоні кореневої системи рослин, пошкодженої міжрядною культивацією. В альтернативному варіанті коренева система є функціонально здоровою. Відомо, що підживлення проводиться в критичні періоди, тобто в цей час проходить інтенсивне наростання вегетативної маси, тому навіть незначне порушення існуючого відповідно до біологічних особливостей культури співвідношення між кореневою системою і надземною частиною рослини не завжди компенсується тією кількістю поживних елементів, що вносяться з підживленням. Ці причини, якщо і не знижують урожайність, то не завжди зумовлюють її підвищення. Якщо взяти за основу аналізу цих двох систем удобрення економічні показники, перспективність поверхневого внесення аміачної селітри є беззаперечною.

Обов'язковим елементом системи удобрення є використання біологічно активного препарату, отриманого на базі органічних відходів, — "Ріверму" (для позакореневого підживлення). Найбільш оптимальне використання робочої рідини — 280-300 л/га. Проведені дослідження показують, що цей препарат ефективно використовувати на ранніх культурах, під які недоцільно вносити високі дози добрив в передпосівне удобрення. Найбільш оптимальною концентрацією "Ріверму" для них є 0,01%.

Оптимальними строками обробітку посівів "Рівермом" є: для цибулі ріпчастої — початок формування цибулини; столових моркви і буряка — початок формування коренеплоду; капусти — початок формування головки; помідорів та огірків — початок цвітіння.

Система захисту рослин розробляється з орієнтацією на використання профілактичних обприскувань пестицидами (для бур'янів — у ранні фази росту та розвитку, шкідників та хвороб — на основі детального контролю та прогнозу) низькоагресивними для агроекосистеми препаратами. На фоні застосування високоякісних обприскувачів це дає змогу проводити дрібнення рекомендованої дози препарату без зниження передбачуваного ефекту.





Реферат на тему: Технологічні принципи забезпечення виробництва біологічно цінної овочевої продукції (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.