Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Сільське господарство

Рекомендації по проведенню апробації сільськогосподарських культур (методичка)

Зміст

1. Загальні положення

2. Строки поновлення

3. Внутрішньогосподарський контроль за вирощуванням сортового насіння

4. Внутрішньогосподарський контроль при обробці насіння

5. Очистка насіння

6. ДСТУ на норми якості насіння сільськогосподарських культур

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Насінництво сільськогосподарських культур в Україні регламентоване Законами України "Про насіння і садивний матеріал" та "Про охорону прав на сорти рослин", іншими законодавчими актами, а також нормативно-правовими актами: "Державним реєстром сортів рослин, придатних для поширення в Україні", "Державним реєстром виробників насіннєвого і садивного матеріалу", "Інструкцією по апробації сортових посівів". Державним стандартом "Насіння сільськогосподарських культур. Сортові та посівні якості" (ДСТУ 2240-93).

Згідно Закону України "Про насіння і садивний матеріал" система насінництва сільськогосподарських культур складається з ланок первинного, елітного і репродукційного насінництва, страхових фондів насіння та державних насіннєвих ресурсів.

Згідно ст. 14 цього Закону юридичні і фізичні особи можуть розмножувати, заготовляти, реалізувати та використовувати насіння сортів рослин лише за умови відповідності своїх виробничих можливостей атестаційним вимогам, які встановлено Міністерством аграрної політики України. Виробники оригінального і елітного насіння атестуються комісією з представників Мінагрополітики України та Української академії аграрних наук, а виробники репродукційного насіння - комісією обласного управління АПК.

Юридичні і фізичні особи, які за наслідками атестації одержали дозвіл (паспорт-патент) на право виробництва та реалізації насіннєвого і садивного матеріалу заносяться до Державного реєстру виробників насіння.

Юридичні і фізичні особи, що не мають дозволу на виробництво і реалізацію насіння можуть вирощувати його тільки для власного використання без права продажу.

Міністерством аграрної політики України затверджено "Порядок ведення селекції і насінництва сільськогосподарських культур". Для зернових (крім кукурудзи і сорго), олійних культур і трав він такий:

Науково-дослідні установи - оригінатори нових сортів забезпечують виробництво насіння первинних ланок та еліти сортів (гібридів) занесених до Реєстру сортів рослин або перспективних.

Дослідні господарства науково-дослідних установ та учбово-дослідні господарства сільськогосподарських вузів вирощують насіння еліти і першої репродукції і забезпечують потребу в ньому товаровиробників усіх форм власності.

Товаровиробники, що мають право на виробництво і реалізацію насіння розмножують одержане від науково-дослідних установ, дослідних та учбово-дослідних господарств насіння для власних потреб та продажу.

Цим Порядком встановлено, що сівба зернових культур проводиться насінням не нижче 4 репродукції, соняшнику - 1 репродукції та 1 покоління, кукурудзи і сорго - насінням гібридів 1 покоління і сортів не нижче 3 репродукції, цукрових буряків - 1 репродукції, овочевих, баштанних культур та кормових коренеплодів - насінням гібридів 1 покоління і сортів не нижче 1 репродукції, картоплі - не нижче 4 репродукції.

Насіння ріпаку 2 репродукції використовується виключно для переробки на олію. На зерно чи зелений корм його використовувати забороняється.

Категорії насіння:

- оригінальне насіння (ОН), включає такі етапи насінництва:

• розсадник випробування родин 1-го року (РВ1);

• розсадник випробування родин 2-го року (РВ2);

• розсадник розмноження 1-го року (Р1).

- елітне насіння (ЕН,) включає такі етапи:

• розсадник розмноження 2-го року (Р2);

• супереліту (С/Е);

• еліту (Е).

- репродукційне насіння (РН), включає першу (РН1) і наступні до четвертої (РН4) репродукції.

На оригінальне та елітне насіння при його реалізації виписується атестат на насіння (ДСТУ 2240-93), а на репродукційне - свідоцтво на насіння.

ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ВИРОБНИКІВ НАСІННЯ

Згідно ст. 15 "Закону про насіння і садивний матеріал" юридичні і фізичні особи, що одержали дозвіл на виробництво і використання насіння,

мають право:

- на договірних умовах купувати у інших виробників відповідні категорії насіння та батьківські форми гібридів для наступного розмноження і реалізації;

- вимагати відшкодування завданих збитків від перехресного запилення посівів вирощуваного сорту іншим сортом внаслідок невиконання сусіднім виробником умов укладеного з ним договору щодо розмноження посівів перехреснозапильників;

- встановлювати договірні ціни на вирощене насіння, що підлягає реалізації;

- звертатись до органів державного управління і контролю в насінництві та до судових органів у разі порушення прав, наданих їм цим Законом.

Виробники насіння зобов'язані:

- укладати угоди на використання сортів з власниками патентів на сорти, установами-оригінаторами сортів, на які не видаються патенти, або авторами сортів;

- вирощувати насіння в обсягах не нижчих за обумовлені державним контрактом, створювати страхові фонди відповідно категорій насіння;

- дотримуватись технологічних і методичних вимог насінництва щодо збереження сортової чистоти, біологічних і урожайних властивостей сорту та посівних якостей насіння;

- гарантувати відповідність насіння, що підлягає реалізації, сортовій чистоті і посівним якостям, зазначеним у документі на насіння;

- своєчасно здавати зразки насіння для контролю якості до лабораторій державної насіннєвої інспекції;

- зберігати дублікати зразків насіння протягом терміну, визначеного державним стандартом;

- вести по кожному сорту насінницьку документацію за встановленими формами і зберігати її протягом трьох років;

- додержуватись встановленого порядку маркування і затарювання насіння, що підлягає реалізації;

- реалізацію насіння здійснювати при наявності державного документу про якість насіння сільськогосподарських культур - Сертифікату на Насіння України.

Виробники насіння мають й інші права та обов'язки, передбачені цим Законом та вищезгаданими нормативними актами з питань насінництва.

2. СТРОКИ ПОНОВЛЕННЯ

В процесі розмноження та виробничого використання спадкові морфологічні, біологічні та господарське цінні ознаки та властивості сорту поступово погіршуються внаслідок механічного та біологічного засмічення, появи мутацій, зниження стійкості до хвороб і шкідників тощо.

Тому виникає необхідність поводити сортопоновлення - заміну такого насіння на більш високоякісне того ж сорту. Як правило, сортопоновлення і сортозаміна проводяться насінням еліти або першої репродукції.

Згідно ст.16 Закону України " Про насіння і садивний матеріал" в Миколаївській області встановлено такі терміни поновлення (кількість поколінь відтворення) насіння:

Культура

Строки сортопоновлення

Граничне допустимі репродукції

на насіннєвих ділянках

на загальних посівах

Озима пшениця, озиме жито, яра пшениця, ячмінь, овес

раз на 3 роки

перша

третя

Горох

раз на 4 роки

друга

четверта

Гречка

раз на 2 роки

перша

друга

Вика, чина, соя, квасоля, суданка

раз на 5 років

третя

п'ята

Соняшник, просо

щорічно

еліта

перша

Багаторічні бобові трави

раз на 4 роки

друга

четверта

Багаторічні злакові трави

раз на 4 роки

друга

четверта

Керуючись цими строками і результатами польової апробації, агроном господарства складає план сортопоновлення, виходячи з таких положень:

1. Сортопоновлення проводиться насінням еліти або першої репродукції.

В останньому випадку наступний цикл сортопоновлення настає на рік раніше встановлених термінів.

2. Вихід кондиційного насіння з гектара слід розраховувати від планової урожайності культури в наступних межах:

Озима пшениця - 60-75%

Озиме жито - 60 -70%

Ячмінь - 60-70%

Овес - 50-65%

Просо - 40-50%

Гречка - 50-65%

Горох - 70-80%

Соняшник - 50-60%

Суданка - до 50%

Багаторічні трави - до 50%

Норму висіву для окремих культур і сортів встановлюють за кількістю зерен з урахуванням маси 100 насінин і посівної придатності, а також залежно від попередників, строків сівби, вологості грунту та ін.

Посівну придатність (П) визначають за формулою:

АхБ

П=

100

де А - схожість насіння, %; Б - чистота насіння, %.

Далі визначають вагову норму висіву (Н, кг/га):

КхМх100

Н=

П

де К— кількість насіння на 1 га, млн. шт.;

М- маса 1000 насінин, г;

П— посівна придатність насіння, %.

Наприклад: необхідно висіяти 5 млн. шт. схожого насіння озимої пшениці Лузанівка одеська з масою 1000 насінин 42 г і посівною придатністю 96%.

Обчислюємо:

5х42х100

Н= —————— = 220 кг/га

96

На підставі цих даних розраховують:

• потребу насіння на загальні посіви і на насіннєві ділянки;

• площі сівби насінників по сортах і культурах;

• обсяги виробництва сортового насіння з урахуванням страхових фондів.

Виходячи з цих даних, у відповідності до встановлених термінів сортопоновлення господарство замовляє необхідну кількість насіння еліти і першої репродукції у виробників відповідних категорій насіння.

Приклад розрахунку:

1. Площа сівби ярого ячменю сорту Прерія становить 500 га.

2. Згідно порядку сортопоновлення насіння еліти на всю площу насіннєвої ділянки ячменю треба купувати один раз на 4 роки. Тобто в рік проведення сортопоновлення всю площу насіннєвої ділянки сорту Прерія треба засіяти насінням еліти.

3. Норма висіву - 5,5 млн. шт. зерен на 1 га або 2,2 ц/га.

4. Урожайність - 30 ц/га.

5. Вихід кондиційного насіння - 60%.

6. Розмір страхового фонду насіння - 15% від загальної потреби в насінні.

7. Партія насіння ячменю Прерія, яку господарство повинно виростити на насіннєвій ділянці, щоб засіяти 50 га, становить:

500 га х 2,2 ц/га + (страховий фонд) =1100 + (1100 х 0,15) = 1265 ц

8. Площа сівби на насіннєвій ділянці ячменю при виході кондиційного насіння 18 ц/га (30х0,6= 18) становить 70,3 га( 1265:18=70,3 га).

9. Потреба насіння еліти на всю площу насіннєвої ділянки становить: 155 ц (70,3 га х 2.2 ц/га = 154,7 ц). Таку кількість насіння еліти потрібно раз у чотири роки замовити і купити у виробників елітного насіння.

Аналогічні розрахунки проводять по всіх культурах, а їх результати заносять у спеціальну таблицю (див. додаток 1).

Страховий фонд засипається ярими зерновими культурами в обсязі 15% від загальної потреби в насінні озимих і ярих зернових культур.

3. ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ВИРОЩУВАННЯМ СОРТОВОГО НАСІННЯ

Основою агротехнічного комплексу вирощування чистосортного насіння є спеціальні насінницькі, бажано 10-12-пільні сівозміни, в яких чергування посівів на полях виключає можливість засмічення їх падалицею попередньої важковідокремлюваної культури, накопичення шкідників і хвороб, забезпечує належну просторову ізоляцію між сортами перехреснозапилюваних культур. Не можна, наприклад, розміщувати зернові культури після зернових або один сорт після іншого сорту цієї ж культури.

Якщо немає можливості досягти повної просторової ізоляції між посівами різних сортів важковідокремлюваних культур, необхідно залишити ізоляційні смуги шириною 1-2 проходи сівалки (3,6-7,2 м), засіваючи їх суданкою або кукурудзою на зелений корм.

Між посівами різних репродукцій одного сорту досить мати доріжки 0,5-0,8 м завширшки, які потрібно утримувати чистими від бур'янів.

Норми просторової ізоляції насіннєвих посівів перехреснозапилюваних культур

Культура

Мінімальна відстань у метрах при:

відсутності перешкод для переносу пилку

наявності перешкод (ліс, лісосмуги тощо)

Озиме жито

200

100

Тритикале

150

100

Озима вика

200

100

Гречка

200

100

Кукурудза (ділянки гібридизації)

200

200

Сорго зернове

500

250

Сорго цукрове

700

350

Сорго віничне

1000

500

Соняшник (сорти)

1000

500

Соняшник (ділянки гібридизації)

3000

3000

Багаторічні бобові трави

200

100

Багаторічні злакові трави

400

200

Організація посівних робіт:

- для сівби використовується насіння, що за даними насіннєвих інспекцій відповідає вимогам посівного стандарту (див. додатки 6-9), особи, які беруть участь у підготовці насіння, його транспортуванні і сівбі, повинні бути проінструктовані про недопущення змішування сортів і культур;

- доставка насіння в поле обов'язково супроводжується накладною; при сівбі не слід виїжджати і робити розвороти посівних агрегатів на сусідніх полях або ділянках, де розміщені посіви інших важковідокремлюваних культур;

- краї засівають насінням тієї ж партії, а після закінчення сівби сівалки очищують на тому ж полі, де проводилася сівба; переїзд на інше поле з неочищеними сівалками забороняється.

Догляд за насіннєвими посівами:

- після появи сходів на кожному насінницькому посіві встановлюють польову табличку, де зазначаються номер бригади (відділення), номер поля, культура, сорт, репродукція, площа - ця табличка є паспортом посіву;

- обов'язковим насінницьким заходом є видові і сортові прополювання, які проводять в чітко визначені строки.

Строки проведення видових і сортових прополювань

на насінницьких посівах

Культура

Оптимальний строк проведення прополювання

видового

сортового

М'яка пшениця, ячмінь, тритікале

Після колосіння

Перше - після повного колосіння (видаляють остисті форми з безостих і навпаки); друге - на початку воскової стиглості (видаляють домішки за ознаками забарвлення колосу й остей, опушення)

Тверда пшениця

Перед колосінням

Те ж саме

Жито

Після колосіння

Не проводять

Овес

Після викидання волотей

На початку молочної стиглості (видаляють домішки за формою волотей)

Горох,вика

До цвітіння

Перше - до цвітіння, друге - під час цвітіння

Просо

До виходу в трубку

Перше - під час викидання волотей, друге - на початку молочної стиглості (видаляють домішки за формою волотей і забарвленням колосових лусок)

Гречка

Після цвітіння

Не проводять

Соняшник

––

Перше – перед цвітінням (видаляють хворі, гіллясті та високорослі рослини), друге – перед апробацією (видаляють рослини ураженні вовчком, склеротинією та іншими хворобами)

 

Соя

––

Перше – в період цвітіння (видаляють хворі, рослини та з забарвленням квіток, яке не характерне для сорту), друге – перед збиранням (видаляють хворі рослини, пізньостиглі, схилбні до розстріскування бобів, а також ті, що мають інше, ніж у сорту, забарвлення і опушення)

 

Суданка

Після викидання волотей

В період видання волотей (видаляють рослини інших сортів, хворі, недорозвинені та нетипові)

 

Багаторічні бобові трави

Бутонізація,

цвітіння

Не проводять

 

Багаторічні злакові трави

Колосіння

Не проводять

 

Виполювані домішки слід виривати з корінням, виносити з посівів, щоб вони не стали джерелом повторного засмічення при збиранні. Робота проводиться за тихої погоди під керівництвом агронома-насінника або його помічників. Робітників розставляють на полі ланцюгом на відстані витягнутої руки один від одного. В науково-дослідних установах у ланках первинного насінництва на проведені сортові прополювання складається акт відповідної форми.

Для одержання насіння, що відповідало б вимогам стандарту щодо сортової чистоти, щорічно за спеціальною інструкцією проводять апробацію посівів, а на ділянках гібридизації кукурудзи, сорго й соняшнику – польові обстеження.

Апробації підлягають сортові посіви сільськогосподарських підприємств незалежно від форм організації і власності, урожай з яких планується використати на насіння.

Польову апробацію проводять:

- у дослідних господарствах науково-дослідних установ і учбово-дослідних господарствах вузів і технікумів - комісія в складі спеціалістів облуправліня АПК, обласної (районної) держнасінінспекції, співробітників відділу насінництва науково-дослідних установ; селекціонера по відповідній культурі в присутності представника господарства;

-у спецнасінгоспах - комісія в складі агронома районного управління АПК, представника організації-замовника насіння, агронома райдержнасінінспекції у присутності агронома господарства;

- у приватних сільськогосподарських колективах, фермерських та інших господарствах - агрономи цих же господарств;

- реєстрацію сортових посівів у цих господарствах проводять агрономи господарств;

- контроль за якістю проведення апробації у господарствах всіх форм власності здійснюють державні інспектори з насінництва області і районів.

З метою запобігання видовому і сортовому засміченню насіннєвого матеріалу під час збирання урожаю слід вживати наступних заходів:

- скласти план проведення збиральних робіт аби виключити можливість послідовного збирання одним комбайном двох сортів однієї культури або важковідокремлюваних культур;

- починати збирання з обкосів на ширину захвату комбайна, а намолочене при цьому зерно використовувати на товарні цілі;

- перевозити зерно від комбайна тільки закріпленим за ним транспортом, полем, де посіяний даний сорт; комбайни і транспорт після закінчення збирання ретельно очищувати на цьому ж полі, використовувати компресор; агроном має перевіряти якість очистки комбайна;

- категорично забороняється проїзд транспортних засобів полями, призначеними для посіву озимих в поточному році;

- на початку збирання іншого сорту або культури один-два бункери намолоченого зерна використовувати як товарне, тобто "промити" комбайн;

- організувати вхідний контроль за якістю насіння, що надходить на тік від комбайнів, вчасно сигналізувати про необхідність внесення коректив в їх роботу.

Техніка роботи по сортовій оцінці посіву (апробації) така:

Апробатор (комісія), проходячи поле по найбільшій діагоналі, через рівні проміжки у встановленому для кожної культури чисельності пунктів оглядає підряд (без вибору) визначену кількість стебел (сім'янок, бобів) і проводить їх аналіз безпосередньо на пні. У цих пунктах також визначають засмічення бур'янами, ураження хворобами та ін.

Результати аналізу (по пунктах, де виявлені домішки) записують у журнал апробатора, після чого визначають сортову чистоту, засмічення його культурними рослинами (насіння яких важко відокремлюється), карантинними, отруйними, злісними бур'янами, ураження хворобами і пошкодження шкідниками.

Отруйні бур'яни - триходесма сива і геліотроп опушеноплідниЙ.

При визначенні· сортової чистоти і типовості апробатор повинен враховувати морфологічну мінливість окремих ознак сорту залежно від місцевих грунтово-кліматичних умов, агротехніки та інших факторів.

При апробації насінницьких посівів у дослідних господарствах науково-дослідних установ і учбово-дослідних господарствах сільгоспвузів і технікумів висновки аналізу рослин при проходженні по двох діагоналях заносять до акту апробації підсумкові дані. Сортову чистоту та інші показники якості середньоарифметично не обчислють .

Обчислення відсотку сортової чистоти закінчується десятими долями, а інших показників якості у відповідності з допустимими інструкцією нормами (до десятих чи сотих долей). Отримані висновки закругляють: якщо цифра, слідуюча за встановленою межею точності, більша 5, то попередньо збільшують на одиницю, якщо менша 5, то відкидають, якщо дорівнює 5, останню збережену цифру збільшують на одиницю, коли вона непарна, і залишають без змін, коли вона парна або дорівнює нулю.

Як правило, суміші сортів колосових і бобових культур не апробують. Такі посіви як сортові не враховують і при визначенні питомої ваги сортових посівів у загальних посівах зернових їх також в розрахунок не беруть.

За умов, коли сортові посіви зернобобових культур посіяні на насіннєві цілі в суміші з зерновими колосовими й іншими підтримуючими Їх культурами, апробацію посівів проводять за правилами, встановленими для посівів цих зернобобових культур у чистому вигляді.

Якщо підтримуюча культура посіяна сортовим насінням для насінницьких цілей і може бути легко відокремлена від основної культури, то вона апробується по методиці, встановленій для відповідної культури.

При перевірці відсотку сортової чистоти посіву, встановленої апробатором, між даними апробатора і старшого апробатора допустимі такі відхилення (в %):

для першої та наступних репродукцій озимих і ярих зернових і зернобобових культур - 0,3%, для олійних - 0,5%, для кукурудзи - 0,4 %.

Якщо при перевірці одержана різниця в межах допустимого відхилення, то сортова чистота, визначена апробатором, залишається без змін. Якщо ж відхилення більше допустимого, акт апробації повинен бути виправлений відповідно з даними аналізу, проведеного старшим апробатором. При внесенні виправлення в акт апробації старший апробатор повинен зробити в акті відповідне застереження про це.

Складання апробаційних документів.

Акти апробації посівів складають у двох примірниках. Один примірник залишають у господарстві, а другий передають районному агропромисловому формуванню. У насіннєвих господарствах - у трьох примірниках, третій примірник надсилають організації, якій вони підпорядковані.

При умові продажу насіння в державні ресурси складають четвертий примірник, який направляють хлібоприймальному підприємству.

Hа посіви розсадників розмноження, супереліти, еліти та першої репродукції в дослідних господарствах науково-дослідних установ, учбово-дослідних господарствах сільськогосподарських вузів і технікумів - у трьох примірниках, з яких один залишають у господарстві, другий надсилають підприємству хлібопродуктів, третій - науково-дослідній установі.

На кожну апробовану ділянку сортового посіву складають окремий акт апробації.

Якщо в результаті апробації кількох ділянок в одному господарстві буде встановлена однорідність посівів за сортовими та іншими якостями (в межах репродукції), то апробатору дозволяється скласти на них один акт апробації, вказавши в ньому середньозважений відсоток сортової чистоти та інших якостей посівів. Дані аналізу рослин по кожній ділянці слід вказувати окремо у відповідному пункті акту апробації.

На всі сортові посіви, які визнані непридатними на насіннєві цілі, замість акту апробації складають акт вибракування по формі № 200 у двох примірниках, з яких один залишають у господарстві, а другий направляють у районну насіннєву інспекцію.

У разі вибракування посівів агроном-апробатор разом з представником господарства замінює цю ділянку кращою як по врожайності, так і по сортовій чистоті.

Усі графи документів, складених при апробації посівів, повинні бути заповнені вичерпними даними. Репродукцію, до якої віднесено посіви при апробації, записують прописом.

Репродукцію посівів встановлюють на основі поданих господарством сортових документів на висіяне насіння. Врожай з ділянок, засіяних елітним насінням, вважають І-ю репродукцією, з ділянок, засіяних насінням І репродукції - ІІ репродукцією і т. д.

Репродукцію посіву враховують тільки до п'ятої.

Посіви інших репродукцій вважають масовою репродукцією. У разі продажу залишків насіння супереліти і розсадників розмноження, їх документують як насіння еліти.

У господарствах науково-дослідних установ, учгоспах, інших господарствах, які не мають замовлення на продаж насіння еліти і І репродукції, посіви розсадників розмноження і супереліти (якщо такі є) оформляють як І репродукцію.

Коли за даними апробації посіви супереліти, еліти не відповідають нормам сортової чистоти або іншим показникам якості, які встановлені для суперелітних і елітних посівів, їх документують як І репродукцію.

Посіви нових сортів зернових культур протягом трьох років з моменту внесення їх до Державного реєстру сортів рослин України при апробації в дослідних господарствах науково-дослідних установ, учбово-дослідних господарствах сільгоспвузів і технікумів, які мають державне замовлення на вирощування елітного насіння, дозволяється документувати, як еліту, при умові сівби їх оригінальним насінням, вирощування рослин при оптимальному агрофоні, проведення негативного добору, видових і сортових прополювань, ретельної очистки і сортування насіння.

У спеціалізованих насінницьких та інших господарствах такі посіви документують як І репродукцію. При подальшому розмноженні вказаного насіння, посіви документуються, як наступні репродукції (посів насінням еліти - І репродукцією, посів насінням І репродукцією - Пою і т. ін.).

Документують указані вище посіви як еліту і І репродукцію при умові, що вони за сортовою чистотою і іншими показниками, визначеними під час апробації, будуть не нижчими від норм, які встановлені в стандартах на насіння, та інструкції по апробації.

Сортову чистоту елітних посівів жита, гречки не визначають. В актах апробації апробатор у графі «сортова чистота» проставляє «типова», гарантуючи повну типовість елітних посівів.

У посівах твердої пшениці допускаються домішки м'якої пшениці в числі сортової не більше (%): в посівах категорії еліти - 0,1; в посівах категорії (РН-І-Ш) - 0,3; в посівах категорії (РН-Н) - 0,5.

Домішки м'якої пшениці в сортовій твердій пшениці у посівах розсадників розмноження першого року не допускаються.

Посіви зернових, зернобобових культур, у яких відсотки сортової чистоти при апробації виявляються нижчими встановлених граничних норм, вважаються непридатними для насінницьких цілей.

Акти апробації, реєстрації чи вибракування сортових посівів відсилають за призначенням до початку збирання. Одночасно з складанням акта апробації на сортові посіви апробатор повинен заповнювати зразок свідоцтва на насіння і сортового посвідчення. Керуючись ними, господарства при продажу на хлібоприймальне підприємство сортового насіння, доведеного до норм державного стандарту на сортові й посівні якості, супроводжують його свідоцтвом на насіння, а насіння, яке не доведене до норм указаного стандарту - сортовим посвідченням.

Кожний виданий акт повинен бути підписаний апробатором і представником господарства, які брали участь в апробації. Акти апробації, не підписані старшим апробатором, не дійсні.

Виправлення в актах апробації можуть бути зроблені тільки старшим апробатором при перевірці робіт. Вони повинні бути окремо оговорені і підписані. Одночасно вносяться зміни у всі примірники акта.

Якщо в результаті перевірки роботи апробатора буде встановлено, що посів неправильно визнаний сортовим чи непридатним на насінницькі цілі, то старший апробатор анулює неправильно складений акт і вживає заходів до складання іншого акта у відповідності з результатами перевірки.

Установа-оригінатор при апробації посіву нового сорту, який знаходиться у державному сортовипробуванні і не затверджений перспективним, у графі «репродукція» записує - «розмноження нового нерайонованого сорту», такі посіви повинні відповідати категорії ОН.

Дані, отримані внаслідок аналізу рослин, заносять у розділ акта апробації «Результати аналізу», причому по карантинних бур'янах в акті записують їх кількість і назву.

До культурних рослин, насіння яких важко відокремлюється, відносяться: в ярій пшениці - ячмінь, гречка; в ячмені - пшениця, овес; в озимій пшениці - жито, ячмінь; увівсі- ячмінь, жито; в тритикале - пшениця, жито, ячмінь.

Якщо загальна засміченість такими культурами не перевищує 2%, то апробатор дає вказівку господарству на ретельну очистку насіння. Якщо загальна засміченість перевищує 3%, тоді посіви визнають непридатними для використання на насіннєві цілі.

Посіви, призначені для одержання насіння розсадників розмноження першого року, вибраковують, якщо в них виявлена будь-яка кількість культурних рослин, насіння яких важко відокремлюється. Посіви розсадників розмноження другого року супереліти та еліти вибраковують, якщо засміченість такими культурними рослинами перевищує 0,1 %.

До бур'янів, насіння яких важко відокремлюється, відноосять; софору китниковидну, софору товстоплідну, головачку сірійську, гречку татарську - у пшениці; вівсюг і триходезму сиву - у вівсі; вівсюг, софору товстоплідну, триходезму сиву - у ячмені; мишій сизий, стоголовник, гумай, просо рисове і крупноплідне, комеліна, гірчак рожевий, геліотроп волосяноплідний, просо куряче, березку польову, в'язіль різнокольоровий - у просі; софору китниковидну, головачку сірійську, гречку татарську - у тритикале.

Якщо загальна засміченість цими бур'янами перевищує 1 %, ТО посіви визнають непридатними для насіннєвих цілей.

Посіви, призначені для одержання насіння розсадників розмноження першого і другого років, супереліти та еліти, вибраковують, якщо засміченість такими бур'янами перевищує 0,1 відсотка.

Насіння з посівів, засмічених карантинними, отруйними і злісними бур'янами, насіння яких відокремлюється при очистці, із числа придатного на насіннєві цілі не виключають, але складують і очищають окремо від насіння, вільного від цих бур'янів.

Засміченість посіву карантинними, отруйними і злісними бур'янами встановлюють окомірно при огляді посівів на пні.

Озиме і яре жито, гречка

При апробації посівів жита і гречки належність до сорту підтверджується документами на висіяне насіння. Відсоток сортової чистоти посівів ні по колосу, ні по зерну не встановлюють, тому, що морфологічні ознаки сортів жита і гречки дуже варіюють.

При огляді рослин на апробаційних ділянках визначають тільки ураженість посівів хворобами, засміченість рослинами, насіння яких важко відокремлюється, карантинними і злісними бур'янами.

До культурних рослин, насіння яких важко відокремлюється, відносять пшеницю і ячмінь. До бур'янів, насіння яких важко відокремлюється, відносять: у посівах жита - кострець житній, софору товстоплідну; в посівах гречки - гречку татарську.

Посіви жита визнають непридатними для насіннєвих цілей, якщо їх засміченість пшеницею і ячменем понад 2 %, кострецем і софорою товстоплідною перевищує

1 %.

Посіви жита і гречки, призначені для одержання насіння розсадників розмноження першого року, вибраковують, якщо в них виявлена будь-яка кількість культурних рослин, насіння яких важко відокремлюється. Посіви розсадників розмноження другого року, супереліти та еліти вибраковують, якщо засміченість цими рослинами перевищує 1 %.

Елітні посіви жита визнають непридатними для насіннєвих цілей при наявності в них летючої, твердої і стеблової сажки. В посівах інших репродукцій ураження твердою і стебловою сажками допускається в сумі не більше 0,5%.

За ознакою ураження ріжками посіви жита не виключають із сортових, а про наявність ураження вказують в акті апробації.

Посіви гречки визнають непридатними для насіннєвих цілей, якщо їх засміченість пшеницею і ячменем більше 2%, гречкою татарською - понад 1 %.

Посіви жита й гречки, призначені для одержання насіння розсадників розмноження першого і другого років, супереліти та еліти, вибраковують, якщо засміченість такими бур'янами перевищує

0,1 %.

Просторова ізоляція посівів різних сортів не потрібна в тому випадку, коли між ними смуга (шириною не менше 10 м) дорослого лісу або інші природні перешкоди, які виключають можливість перезапилення. Посіви, які знаходяться в зоні ізоляції, не можуть бути використані для насінництва.

Сортове обстеження зернобобових культур.

Сортову чистоту посіву, наявність домішок, ступінь ураження хворобами і пошкодження шкідниками визначають у зернобобових культур у фазі дозрівання нижніх бобів основної маси рослин.

Апробатор, проходячи по найбільшій діагоналі поля, через рівні проміжки, у встановлені для кожної культури кількості пунктів, аналізує рослини і боби за морфологічними ознаками, які загальні для цих культур по формі, забарвленню і розміру бобів у середньому ярусі (крупний, середній, дрібний), характеру поверхні, формі, забарвленню насіння і насіннєвого рубчика.

Крім того, додатково визначають:

у горосі – характер стебла (фасційований, простий), тип бобу ( лущильний, цукровий), розміщення бобів на стеблі, довжина стебла ( довге, середнє, напівкарликове) і міжвузлів під першим нижнім бобом (довге, коротке); кількість вузлів до першого нижнього бобу, тип листка (звичайний, безлистячковий, акаціє видний, багаторазово непарноперистий), наявність антоціанового забарвлення у квітки, в основі прилистка і в нижній частині стебла, а також наявність ознаки не осипання насіння ( зростання сім'яніжки з насіннєвою оболонкою);

у квасолі – форму куща (витка, кущова та ін.), форму листка (гострокінцевий, круглий та ін.), тип бобу ( овочевий, лущильний та ін.), форму бобу (пряма, зігнута та ін.), забарвлення бобу ( зелене, соломино-жовте, з забарвленими смугами та ін.);

у чини – форму насіння (плоско видне, клиновидне, округло кутове), розмір насіння (крупне, середнє);

у сочевиці – діаметр насіння і забарвлення сім'ядолей;

у кормових бобів – кількість бобів у китиці, поверхня лушпинки бобу ( гладка, зморшкувата), висота рослин (низькорослі, середні, високорослі) і висота прикріплення бобів нижнього яруса;

у нуту – форму куща (замкнута або розлога), наявність антоціанового забарвлення на стеблах і бобах.

При апробації місцевих сортів нуту визначають типовість насіння: форму насіння – округла, вуглувата, проміжна; забарвлення насіння – біле, жовте, рожеве, червоне, коричневе, чорне; величина насіння – крупно насінний, середньо насінний і дрібнонасінний типи.

При огляді та аналізі рослин, бобів і насіння виділяють такі групи:

Основний сорт, сортові домішки, інші культурні рослини, в т. ч. зернобобові; рослини основної культури, уражені хворобами; стебла рослин, насіння яких важко відокремлюється.

Відсоток сортової чистоти визначають співвідношенням кількості рослин основного сорту до усієї кількості проаналізованих рослин апробованої культури. При встановленні сортової чистоти рослин, уражені хворобами і пошкоджені шкідниками, з підрахунку не виключають.

При визначенні сортової чистоти гороху домішки пелюшки відносять до групи сортової і, і крім того, окремо визначають відсоток засмічення пелюшкою.

При апробації посівів зернобобових культур із хвороб враховують аскохітоз на нуті, кормових бобах і горосі; антракноз, бактеріоз і фузаріоз – на квасолі; фузаріоз, бактеріоз і шоколадну плямистість на бобах.

Ураження аскохітозом визначають тільки на бобах у кормових бобів. Відсоток ураження посіву аскохітозом не встановлюють, а роблять помітку про його наявність в акті апробації. Із шкідників враховують горохову попелицю, горохову плодожерку і квасолеву зернівку.

При огляді рослин зернобобових культур на пні апробатор встановлює ураження посівів гороховою і квасолевою зернівками переглядом 100 насінин із бобів верхнього, середнього і нижнього ярусів. Про наявність ураження роблять помітку в акті апробації.

Посіви зернобобових культур за ознаками ураження хворобами і пошкодження шкідниками із придатних на насіннєві цілі виключають, але про їх наявність вказують в акті апробації і в сортових свідоцтвах, які супроводжують насіння.

Рослинами, насіння яких важко відокремлюється, вважають: в горосі – пелюшку, вику; в сочевиці – плоско насінну вику, софору китниковидну і софору товсто плідну.

При апробації сортові посіви вибраковують, якщо засміченість сочевиці плоско насінною викою, софорою китниковидною і товсто плідною становить більше 1%, засміченість гороху пелюшкою і викою – більше 2%.

Домішки пелюшки і вики в посівах гороху не вважають важко відокремлюваними і не нормують у тому випадку, якщо насіння з н6их буде використано для посіву на кормові цілі. У цьому випадку виписують акт апробації, в якому показують вміст пелюшки і вики у відсотках, і роблять запис, що врожай насіння з цієї ділянки необхідно збирати й складувати окремо і використовувати для посіву на кормові цілі. Посіви розсадників розмноження, супереліти і еліти не визнають такими, якщо апробацією буде встановлена домішка пелюшки в посівах гороху, плоско насінної вики, софори китниковидної і товсто плідної – в посівах сочевиці.

Польові обстеження ділянок гібридизації кукурудзи

Основна мета польових обстежень:

- перевірка повноти стерильності материнських форм, видалення гібридних рослин та рослин-домішок на самозапилених лініях батьківської форми;

- визначення придатності гібридних посівів до збирання на насіння, оцінка сортових якостей посівів та якості робіт, що проводяться на ділянках гібридизації.

Польові обстеження в насінницьких господарствах, що виробляють насіння кукурудзи 1 покоління, проводять агрономи-контролери разом з агрономами-насінниками та представниками господарств.

Агрономи-контролери призначаються з числа підготовлених агрономів по гібридній кукурудзі, спеціалістів районного управління АПК, державної насіннєвої інспекції, держсортодільниць та сортостанцій, спеціалістів, що працюють в системі ДАК "Хліб України" і затверджуються (після узгодження) наказом районного управління АПК.

Методичне керівництво роботою агрономів-контролерів здійснюють старші апробатори району. Контроль за роботою агрономів-контролерів, за якістю проведення польових обстежень здійснюють обласні інспектори із числа спеціалістів обласної дирекції з виробництва насіння кукурудзи та державні інспектори з насінництва області і районів.

Старші апробатори районів та обласні інспектори з контролю за додержанням технології виробництва насіння кукурудзи щорічно затверджуються наказом по обласному управлінню АПК.

Агроном-інспектор та спеціалісти обласної насіннєвої інспекції перевіряють роботу агронома-контролера в кожному насіннєвому, господарстві закріпленої за ним зони не менше одного разу в період цвітіння кукурудзи, а після цвітіння підписують та затверджують акт польових обстежень.

Агроном-контролер несе відповідальність за повне, своєчасне та якісне проведення польових обстежень, правильне оформлення всіх документів та своєчасне їх подання, а також за використання насіння кукурудзи за призначенням (роздільне збирання урожаю з материнських та батьківських рядків, доробку та здачу на ХПП материнської форми та ін.)

Для обліку виконаних робіт агроном-контролер зобов'язаний вести журнал обстежень, в який має записувати всі площі, що обстежуються, результати польових обстежень і дату видачі їх за призначенням. Звіт про проведену роботу разом з журналом польових обстежень агроном-контролер здає в обласну дирекцію з виробництва насіння кукурудзи у встановлений обласним управлінням термін. Без затвердження обласним інспектором та спеціалістом обласної дирекції акт польового обстеження ділянки гібридизації вважається недійсним.

Польові обстеження ділянок гібридизації агроном-контролер проводить разом з агрономом-насінником та представником господарства. Контрольні обстеження агроном-контролер здійснює несподівано, без попередження господарства.

Агроном-контролер, закріплений за господарством наказом по районному управлінню АПК, проводить попереднє обстеження ділянок гібридизації. При попередньому обстеженні необхідно:

- перевірити документацію, яка підтверджує, що посів було проведено батьківськими формами відповідних гібридів;

- встановити за планом землекористування та оглянути в натурі площу посіву та попередник, по якому було проведено посів ділянки гібридизації. При необхідності організувати та провести заходи щодо збереження та покращання якості посівів (сортові прополки, знищення бур'янів, підживлення та ін.);

- перевірити схеми чергування батьківських та материнських форм;

- встановити, чи витримана просторова ізоляція;

- визначити межі кожної ділянки, намітити лінії проходу на ділянці при польових обстеженнях, місця пунктів обстеження;

- разом з керівниками господарств визначити, чи зможе господарство своєчасно організувати роботу з обривання волотей на материнській формі (при необхідності).

Якщо при попередньому обстеженні будуть виявлені недоліки і вони не можуть бути усунені до початку цвітіння кукурудзи ділянка вибраковується. За результатами обстеження складається акт довільної форми. При вирощуванні гібридів 1 покоління, де як батьківська форма використовуються самозапилені лінії, в рядках батьківських форм обов'язково проводяться сортові прополювання.

Прополювання починають проводити в фазу 6-8 листків. Уже в цей час деяка частина домішок (гібридних рослин) вирізняється потужним ростом, більш широким листям та іншими ознаками. Такі рослини мають бути видалені. При кожному наступному сортовому прополюванні видаляють рослини-домішки, які з тих чи інших причин раніше не були видалені. До домішок слід відносити рослини, які різко відрізняються від основного типу за висотою, забарвленням та шириною листя, наявністю, антоціану в нижній частині стебла чи на листі, за кущистістю, товщиною стебла, більш ранньому або надто пізньому викиданню волотей. Число сортових прополок на ділянках гібридизації має бути не менше двох. Останнє сортове прополювання проводять в період викидання волотей. В цей час гібридні домішки та нетипові рослини добре помітні - їх не можна допустити до цвітіння.

Після проведення кожної прополки складають акт та роблять відповідні записи. Акти сортових прополок зберігають в господарстві як особливо цінні документи.

Після виконання цих робіт на ділянках гібридизації для отримання насіння 1 покоління простих міжлінійних, подвійних міжлінійних, трилінійних, п'ятилінійних, сортолінійних та міжсортових гібридів проводять ще три польових обстеження.

Основна задача польових обстежень - визначення повноти стерильності рослин на ділянках гібридизації, оскільки стерильні форми з різних причин можуть утворювати деяку кількість фертильних та напівстерильних волотей на материнській формі.

Виробництво гібридного насіння в Миколаївській області здійснюється на стерильній основі з використанням цитоплазматичної чоловічої стерильності (ЦЧС), що надає стерильності волотям материнських форм.

Виробництво насіння кукурудзи 1 покоління проводиться за схемою поновлення, тобто шляхом схрещування материнських стерильних форм з фертильними батьківськими формами, що мають повну чи неповну оновлюючу здатність. Польові обстеження на ділянках гібридизації, що закладені за цією схемою, проводять для визначення процента рослин з фертильними та напівстерильними волотями в рядках материнських стерильних форм;

І-е польове обстеження проводять на початку цвітіння качанів, коли їх кількість не перевищує 5%;

ІІ-е - в період, коли рослин з квітуючими качанами 40-60% (визначається окомірне);

ІІІ-е - наприкінці цвітіння, коли 90-100% рослин мають квітуючі качани.

При першому польовому обстеженні визначають повноту стерильності материнських форм та процент рослин з квітуючими качанами, проходячи ділянку по діагоналі. При другому та третьому - тільки повноту стерильності материнських форм.

Особливо важлива ця перевірка на стерильність при першому обстеженні, оскільки ще можна зрізати волоті, якщо кількість фертильних та напівстерильних рослин вища допустимої.

При першому обстеженні на площі до 50 га для визначення повноти стерильності оглядають 200 рослин материнської форми з качанами, що цвітуть, в 20 пунктах по 10 рослин у кожному. У випадку, коли при огляді рослин в рядках материнської форми зустрічаються рослини з квітуючими волотями, але качани не цвітуть або не утворились (що нерідко буває в умовах посухи), такі рослини додають до числа рослин, що мають квітуючі качани.

Коли площа ділянки перевищує 50 га, то кількість рослин для огляду збільшують: на кожен гектар понад встановленої площі (50 га) беруть додатково по 4 рослини в тих же 20 пунктах.

Одночасно з визначенням повноти стерильності, підраховують рослини з квітуючими качанами. Для цього оглядають підряд таку ж кількість рослин незалежно від фази розвитку.

Порядок розподілу пунктів обстеження. Знаючи ширину ділянки (сторона перпендикулярна напряму руху сівалки) та ширину міжряддя, визначають число рядків в масиві. Розділивши кількість рядків на кількість пунктів (20) огляду рослин, визначають, через скільки рядків треба відмітити черговий пункт. Якщо він припадає на рядок батьківської форми, то оглядають рослини на найближчих рядках материнської форми, що йдуть після рядків батьківської форми.





Реферат на тему: Рекомендації по проведенню апробації сільськогосподарських культур (методичка)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.