Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Сільське господарство

Економічна ефективність виробництва зерна на підприємствах України (курсова робота)

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Підвищення економічної ефективності сільськогосподарського
виробництва - основа стабілізації економіки аграрних підприємств

1.1. Основні напрями підвищення економічної ефективності
зерновиробництва

1.2. Показники економічної ефективності зерновиробництва і методика їх визначення 9
Розділ 2. Рівень і ефективність виробництва зерна

2.1. Виробничо-економічна характеристика господарства

2.2. Місце зерновиробництва у економіці господарства, динаміка
виробництва і продажу, показники врожайності і якості продукції,
продуктивність праці

2.3. Динаміка і структура собівартості зерна, причини її зміни

2.4. Економічна ефективність виробництва і реалізації зерна, причини її зміни
Розділ 3. Динаміка та фактори урожайності зерна

3.1. Індексний аналіз валового збору зернових і зернобобових культур

3.2. Кореляційний аналіз факторів врожайності зернових

Розділ 4. Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зерна

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

. . . . . . . . . . . .

 

РОЗДІЛ З

ДИНАМІКА ТА ФАКТОРИ ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА ТА ВРОЖАЙНОСТІ

3.1. Індексний аналіз валового збору зернових і зернобобових культур

Урожай і урожайність - важливі результативні економічні показники стану і розвитку сільськогосподарського виробництва. Тому доцільно буде провести індексний аналіз валового збору зернових культур в ЗАТ „Мрія" Миколаївського району (табл. 3.1)

Таблиця 3.1

Показники для індексного аналізу валового збору зернових культур в ЗАТ „Мрія" Миколаївського району

Культури

Площа посіву, га

Урожайність, ц/га

Валовий збір, ц

2006 р.

2007 р.

2006 р.

2007 р.

2006 р.

2007 р.

Умовний

П0

П1

У0

У1

У0 П0

У1 П1

У0 П1

Озима пшениця

550

570

29,22

14,32

16071

8160

16655,4

Озимий ячмінь

200

300

23,98

7,76

4796

2328

7194

Ярий ячмінь

470

-

17,92

-

8424

-

-

Жито озиме

10

20

46,4

13,8

464

276

928

Кукурудза

50

-

20,16

-

1008

-

-

Гречка

10

-

2,8

-

28

-

-

Просо

10

10

11,6

14,0

116

140

116

Всього

1300

900

23,77

12,12

30907

10904

24893,4


 

Індекс валового збору:Jyns= (3.1)

Індекс урожайності:Jy = (3.2)

Індекс посівних площ:Jn= (3.3)

Індекс структури посівних площ: Js = (3.4)

Jyns= Jy*Jn* Js(3.5)

Jyns= = 0,35 → 35%

Jy = = 0,44 → 44%

Jn= = 0,69 → 69%

Js= = 1,16 → 116%

По абсолютному вираженні:

yns = - (3.6)

y= - (3.7)

n = ( ) 0 (3.8)

s= - 0 (3.9)

yns =∆y+∆n+∆s (3.10)

yns=10904-30907= -20003 ц

y= 10904-24893,4= -13989,4 ц

n=(900-1300)*23,77= -9509,85 ц

s = 24893,4-23,77*900= 3496,25 ц

yns =∆y+∆n+∆s=(-13 989,4)+(-9509,85)+3496,25 = -20003 ц

Валовий збір зернових культур в ЗАТ „Мрія" Миколаївського району в 2007 році в порівнянні з 2006 роком зменшився на 65%, що в абсолютному вираженні становило 20 003 ц. Причиною даного явища, головним чином, стало зниження урожайності зернових культур в досліджуваному підприємстві на 56%, що призвело до зниження валового збору на 13 989,4 ц. Зменшення посівних площ на 31% спричинило зниження валового збору на 9 509,81 ц. Покращення структури посівних площ під зернові на 16% призвело до збільшення валового збору врожаю на 3 496,25 ц, проте не мало значного впливу на валовий збір зернових культур в ЗАТ „Мрія" Миколаївського району протягом досліджуваного періоду.

3.2. Кореляційний аналіз факторів врожайності зернових

Кореляційний аналіз допоможе встановити вплив частки посіву зернових в загальній площі посіву та кількості внесених мінеральних добривна врожайність зернових в ЗАТ „Мрія" Миколаївського району, здійснювати це будемо за допомогою рівняння множинної кореляції, яке має вигляд:

х1х20 + а1 х1+ а2х2(3.11)

Яке розв'язуватимемо за допомогою системи рівнянь:

(3.12)

Для визначення параметрів рівняння множинної кореляції необхідні розрахунки виконуються в таблиці 3.2, де

У-врожайність зернових, ц

Х1- частка посіву зернових культур в загальній площі посіву, %

X2- дозивнесення мінеральних добрив, ц на 1 га

Таблиця 3.2 Розрахунок величин для визначення параметрів рівняння

Роки

Х1

X2

У

Х1 У

X2 У

Х1 X2

Х12

X22

2001

66,5

0,28

29,31

1949,12

8,2068

18,62

4422,25

0,0784

2002

63,4

0,25

21,65

1372,61

5,4125

15,85

4019,56

0,0625

2003

49,8

0,24

17,69

880,962

4,2456

11,952

2480,04

0,0576

2004

62,2

0,27

22,68

1410,7

6,1236

16,794

3868,84

0,0729

2005

65,7

0,18

21,54

1415,18

3,8772

11,826

4316,49

0,0324

2006

64,1

0,26

23,77

1523,66

6,1802

16,666

4108,81

0,0676

2007

45,7

0,25

12,12

553,884

3,03

11,425

2088,49

0,0625

Разом

417,4

1,73

148,76

9106,1

37,0759

103,133

25304,5

0,4339


 

148,76 = 7а0+417,4 а1 +1,73 а2 21,25 = а0 + 59,63 а1 + 0,24 а2

9106,1=417,4 а0+25304,5 а1 + 103,133 а2 21,82 = а0+ 60,62 а1 + 0,24 а2

37,0759 = 1,73 а0 +103,133 а1 + 0,4339 а2 21,43 = а0+ 59,61 а1 +0,25 а2

0,57 = 0,99 а1 0,58 = а1

0,39 = 1,01а1 -0,01а2 0,39 = а1- 0,009 а2

0,39=0,58-0,009 а2

0,39 – 0,58 = - 0,009 а2

-0,19= - 0,009 а2

а2= = 21,11

а0 =

а0= -18,25

х1х20 + а1 х1+ а2 х2= -18,25 + 0,58 х1 +21,11 х2

Коефіцієнт регресії при першому факторі показує, що із збільшенням частки посіву зернових в загальній площі посіву на 1 га та при абстрагуванні від впливу другого фактору урожайність зернових збільшилась на 0,58 ц. При збільшенні кількості внесених мінеральних добрив, в розрахунку на 1 га, урожайність зернових збільшилася на 21,11 ц.

Далі встановимо тісноту зв'язку між часткою посіву зернових в загальній площі посіву, кількістю внесених мінеральних добрив та врожайністю зернових в ЗАТ „Мрія" Миколаївського району Миколаївської області.

Для визначення множинного коефіцієнта кореляції необхідно виконувати наступні розрахунки парних коефіцієнтів кореляції:

= (3.13)

= (3.14)

= (3.15)

Необхідні розрахунки приводяться в таблиці 3.3.

= = = 0,84

= = = 0,41

= = = 0,10

Таблиця 3.3

Показники для розрахунку коефіцієнтів кореляції

Роки

Х1

Х2

У

Ланцюгові абсолютні прирости

Квадрати приростів

Добуток приростів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2001

66,5

0,28

29,31

2002

63.4

0,25

21,65

-3,1

-0,03

-7,66

9,61

0,0009

58,6756

23,746

0,2298

0,093

2003

49,8

0,24

17,69

-13,6

-0,01

-3,96

184,96

0,0001

15,6816

53,856

0,0396

0,136

2004

62,2

0,27

22,68

12,4

0,03

4,99

153,76

0,0009

24,9001

61,876

0,1497

0,372

2005

65,7

0,18

21,54

3,5

-0,09

-1,14

12,25

0,0081

1,2996

-3,99

0,1026

-0,315

2006

64,1

0,26

23,77

-1,6

0,08

2,23

2,56

0,0064

4,9729

-3,568

0,1784

-0,128

2007

45,7

0,25

12,12

-18,4

-0,01

-11,65

338,56

0,0001

135,7225

214,36

0,1165

0,184

Разом

417,4

1,73

148,76

х

х

х

701,7

0,0165

241,2523

346,28

0,8166

0,342

R = = = = =0,902

= = 0,813 → 81,3%

Аналізуючи парні коефіцієнти кореляції бачимо прямий зв'язок між факторними признаками та результативним. Фактори підібрані вірно (відповідають вимогам кореляційного аналізу).

Множинний коефіцієнт кореляції свідчить про дуже тісний зв'язок між результативним признаком і факторами, які було включено в модель рівняння. Розрахований множинний коефіцієнт детермінації показує, що врожайність зернових ЗАТ „Мрія" Миколаївського району Миколаївської області на 81,3% залежить від збільшення частки посіву зернових в загальній площі посіву і кількості внесених мінеральних добрив, а на 18,7% від інших, неврахованих факторів.

Динаміка врожайності зерна

За допомогою ряду динаміки врожайності зерна виявимо тенденцію до змін врожайності зерна за останні сім років в ЗАТ „Мрія" Миколаївського району (табл. 3.1)

Таблиця 3.1

Показники динаміки врожайності зерна у в ЗАТ „Мрія" Миколаївського

району

Роки

Врожай ність, ц/га

Абсолютний приріст, тис.грн.

Темп зростання,%

Темп приросту,%

Абсолютне значення 1% приросту, тис.грн.

Базисний

Ланцюговий

Базисний

Ланцюговий

Базисний

Ланцюговий

2001

29,31

-

100

-

 

2002

21,65

-7,66

-7,66

73,9

73,9

-26,1

-26,1

 

2003

17,69

-11,62

-3,96

60,4

81,7

-39,6

-18,3

 

2004

22,68

-6,63

4,99

77,4

128,2

-22,6

28,2

0,177

2005

21,54

-7,77

-1,14

73,5

95,0

-26,5

-5,0

 

2006

23,77

-5,54

2,23

81,1

110,4

-18,9

10,4

0,214

2007

12,12

-17,19

-11,65

41,4

51,0

-58,6

-49,0

 

Визначаємо узагальнюючі показники динамічного ряду (середні за період, що визначається). Середній рівень ряду:

= (3.1)

де - середній рівень ряду

- сумарна врожайність за сім років

п- кількість років

= = = 21,25 ц/га

Середній абсолютний приріст:

ланц = ,

де ланц - середній абсолютний приріст, розрахований ланцюговим методом

- сума абсолютного приросту, розрахованого ланцюговим методом

п — число приростів

ланц = = = -2,87 ц

баз =(3.3)

баз - середній абсолютний приріст, розрахований базисним методом

Уп - врожайність 2007 року, тобто показник останнього рівня ряду

- показник першого рівня ряду, тобто врожайність соняшнику в 2001 році

(п-1) - число рівней ряду

баз = = = -2,87 ц

Середній темп зростання:

Р баз=( ), (3.4)

Р баз-середній темп зростання, розрахований базисним методом

Р баз = ( ) = ( ) = 0,895 → 89,5%

Р ланц = (3.5)

де Р ланц - середній темп зростання, розрахований ланцюговим методом

Р ланц = = =0,895→89,5%

Аналізуючи показники динаміки врожайності зернових культур в ЗАТ „Мрія" Миколаївського району Миколаївської області бачимо, що середній рівень ряду (середня врожайність) за сім останніх років дорівнює 21,25 ц/га. Врожайність в середньому зменшується на 2,87 ц щорічно. Темп приросту зменшується на 10,5%, тобто врожайність з року в рік має тенденцію до зменшення.

Для виявлення закономірності зміни показників динаміки, тобто
тенденції, в статистиці також використовують рівняння прямої:
= ао+ а1t(3.6)

Для знаходження параметрів рівняння, а0і а1необхідно розв'язати нормальні рівняння:

(3.7)

Рівняння параболи другого порядку:

t = a0 + a1t +a2t2 (3.8)

(3.9)

Які ми розрахуємо, використовуючи дані таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

Вихідні та розрахункові показники для розв'язання рівняння прямої та параболи другого порядку в ЗАТ „Мрія" Миколаївського району

Роки

Врожайність,ц/га

t

Уt

У

2001

29,31

1

1

1

1

29,31

29,31

2002

21,65

2

4

8

16

43,3

86,6

2003

17,69

3

9

27

81

53,07

159,21

2004

22,68

4

16

64

256

90,72

362,88

2005

21,54

5

25

125

625

107,7

538,5

2006

23,77

6

36

216

1296

142,62

855,72

2007

12,12

7

49

343

2401

84,84

593,88

Разом

148,76

28

140

784

4676

551,56

2626,1

Розв'яжемо рівняння прямої = ао+ а1t , для знаходження параметрів якої, тобто параметрів ао і а1, необхідно розв'язати нормальні рівняння:

148,76 = 7ао + 28а121,25 = ао+4а1

551,56 = 28ао+140а1 19,70 = ао+5а1

1,55 = -1а1

а1 = -1,55

21,25 = ао+4*(-1,55)

21,25 = ао - 6,2

ао=21,25+6,2

ао=27,45

= 27,45- 1,55t– рівняння прямої

Теоретичне значення врожайності:


 

У2001 = 27,45 -1,55 * 1 = 25,9 ц/га

У2002 = 27,45-1,55*2 = 24,35 ц/га

У2003 =27,45-1,55*3 = 22,8 ц/га

У2004 = 27,45-1,55*4 = 21,25 ц/га

У2005 =27,45-1,55*5 = 19,7 ц/га

У2006 =27,45-1,55*6 = 18,15 ц/га

У2007 = 27,45 -1,55 * 7 = 16,6 ц/га

Знайдемо параметри рівняння параболи другого порядку ао, а1 і а2, розв'язавши систему рівнянь:


 

148,76 = 7ао+ 28а1+40а2


 

21,25 = ао+4а1 +20а2


 

 


 

551,56 = 28ао+ 140а1 +784а2


 

19,70 = ао+5а1+28а2


 

 


 

2626,1 = 140а0 + 784а1 + 4676а2


 

18,76 = ао + 5,60а1 + 33,4а2


 

1,55 = -1а1-8а2 1,55 = -а1-8а2

2,49 = -1,60а1 -13,4а21,56 = -а1- 8,38а2

0,01= -0,38 а2

а2= -0,03

1,55=-а1-8*(-0,03)

1,55= -а1+0,24

а1 =0,24-1,55

а1= -1,31

148,76=7 ао+28*(-1,31)+140*(-0,03)

148,76= 7 ао-36,68-4,2

7ао=148,76+36,68+4,2

о=189,64

ао=

ао= 27,09

Отже, рівняння параболи другого порядку: t = a0 + a1t +a2t2 має вигляд: t = 27,09– 1,31t– 0,03t2

Відповідно, до якого розрахуємо теоретичне значення врожайності по кожному з сіми років:

2001= 27,09-1,31*1 – 0,0З*12=25,75ц/га

2002= 27,09 -1,31* 2 - 0,03 * 22 =27,09-2,62-0,12=24,35 ц/га

2003 = 27,09 -1,31* 3 - 0,03 * 32 =27,09-3,93-0,27=22,89 ц/га

2004 = 27,09 -1,31* 4 - 0,03 * 42 =27,09-5,24-0,48=21,37 ц/га

2005= 27,09 -1,31* 5 - 0,03 * 52=27,09-6,55-0,75=19,79 ц/га

2006 = 27,09 -1,31* 6 - 0,03 * 62=27,09-7,86-1,08=18,15 ц/га

2007 = 27,09 -1,31* 7 - 0,03 * 72 =27,09-9,17-1,47=16,45 ц/га .

На основі одержаних параметрів рівнянь та відповідним до них теоретичних значень врожайності знайдемо суму квадратів відхилень (табл. 3.3).

Аналізуючи показники таблиці 3.3 можна зробити висновок, що динаміку врожайності зернових в ЗАТ „Мрія" Миколаївського району однаково вірно відображають рівняння прямої та рівняння параболи другого порядку, тому що сума квадратів відхилень за цими многочленами однакова.

Таблиця 3.3

Фактичні і вирівняні рівні динамічного ряду врожайності зерна в ЗАТ „Мрія"

Миколаївського району

Роки

Врожайність соняшнику, ц/га

Теоретичне значення ( t)

(У- t)2

 

За прямою

За

параболою 2-го порядку

За прямою

За

параболою 2-го порядку

2001

29,31

25,9

25,75

11,6281

12,6736

2002

21,65

24,35

24,35

7,29

7,29

2003

17,69

22,8

22,89

26,1121

27,04

2004

22,68

21,25

21,37

2,0449

1,7161

2005

21,54

19,7

19,79

3,3856

3,0625

2006

23,77

18,15

18,15

31,5844

31,5844

2007

12,12

16,6

16,45

20,0704

18,7489

Разом

148,76

148,76

148,76

102,1155

102,1155

Для наочності фактичні та вирівняні рівні динамічного ряду зобразимо графічно (Рис. 3.1).


 

Рис. 3.1. Динаміка урожайності зернових в ЗАТ „Мрія" Миколаївського

району

Для визначення щорічного приросту (зниження) врожайності зерна заперіод з 2001 року скористаємося формулою першої похідної:

у`= a1+2a2 , (3.10)

де = (3.11)

у`= -1,31 +2*(-0,03)* = -1,31 – 0,24 = -1,55 ц/га

Відповідно до чого зробимо висновок, що щорічно в середньому врожайність зерна в ЗАТ „Мрія" Миколаївського району буде зменшуватись на 1,55 ц/га.


 

РОЗДІЛ 4

ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА

Однією з важливих зернових культур є кукурудза. В 2007 році в досліджуваному господарстві вона не була посіяна, тому ми вважаємо за необхідне сформулювати та обґрунтувати основні шляхи підвищення економічної ефективності виробництва кукурудзи.

Кукурудза - культура високо інтенсивного типу,яка при додержанні всіх агротехнічних вимог вирощування може формувати високі врожаї. Вона є лідером світового виробництва. На жаль, в Україні проблем виробництва зерна кукурудзи пов'язана з тим, що ця культура порівняно з іншими зерновими є більш ресурсомісткою. Тому для товаровиробників важливим є пошук резервів збільшення обсягів виробництва зерна цієї культури при одночасному його здешевленні [1, с.50].

Проведений нами аналітичний огляд літературних джерел свідчить, що в сучасних умовах господарювання існує проблема стабілізації виробництва зерна кукурудзи та підвищення її конкурентоздатності. Зокрема, недостатньо вивченні питання економічного характеру стосовно застосування у виробничій практиці найбільш економічно доцільних гібридів.

Степова зона України є одним з основних регіонів виробництва кукурудзи. Тут в середньому за 1990-2005 рр. її посівні площі становили 50,2% від загальнодержавних, з яких отримано 43,8% валового збору зерна [2, с.42]. Проте щодо рівня врожайності кукурудзи на зерно в господарствах зони Степу, спостерігається нестабільна динаміка цього показника, що відіграє негативний вплив на економічну ефективність виробництва цієї культури.

Правильний і вчасний догляд за рослинами під час вегетації. Для одержання високих врожаїв кукурудзи велике значення має добра забезпеченість рослин водою протягом всього періоду вегетації.Томувстеповій зоні усі агротехнічні заходи мають бути спрямовані на накопичення й збереження води в ґрунті. Тут для поліпшення повітряного й водного режимів, а також знищення бур'янів, провадять ранньовесняне боронування зябу й дві передпосівні культивації. Корисне також до сходове й після сходове боронування, дві-три поперечні й поздовжні культивації та інші заходи, що забезпечують кращий розвиток рослин і підвищують їхню стійкість проти хвороб. Знищення бур'янів як у посівах кукурудзи, так і біля них дає можливість зменшити розвиток бактеріозу качанів, іржі та інших хвороб.

Вологість ґрунту в зоні розміщення коріння не повинна зменшуватись на легких ґрунтах до 70%, а на важких - до 60% від повної польової вологоємності.

Рівномірне забезпечення водою кукурудзи під час зрошування зменшує ураженість збудниками пухирчастої сажки, стеблової гнилі, болем качанів і майже повністю убезпечує посіви від порошистої сажки.

Знищення бур'янів і добра аерація ґрунту дають можливість послабити розвиток фузаріозу, стеблових кореневих гнилей, бактеріозу качанів, іржі, вірусних та інших хвороб.

Під час догляду за посівами кукурудзи потрібно старанно оглядати рослини та виявляти малопоширені та карантинні хвороби.

Уражені малопоширеними хворобами рослини треба видалити з корінням і знищити. Про виявлені карантинні хвороби негайно повідомити карантинну інспекцію і вжити спеціальних заходів.

Вчасне збирання врожаю. Збирання кукурудзи не можна розтягувати на тривалий час. Унаслідок запізнення зі збиранням, особливо в роки з дощовою осінню, посилюється ураження качанів нігроспорозом, фузаріозом та іншими грибними хворобами. Не можна допускати й передчасного збирання насіннєвої кукурудзи, бо недорозвинуті зернівки під час зберігання більше уражаються плісеневими грибами і втрачають схожість. Іноді допускається

збирання на зерно із товарних посівів неповністю достиглих качанів, які треба негайно просушити й довести до кондиційної вологості.

Видалення з поля кукурудзяних решток із дальшою зяблевою оранкою. Рослинні рештки, зазвичай, є джерелом інфекції багатьох захворювань кукурудзи. Тому видалення їх із поля і знищення є обов'язковим заходом боротьби з хворобами.

Під час зяблевої оранки кукурудзяного поля приорюють рештки рослин, які не вдалося прибрати з поля, і створюють умови для швидкого їх перегнивання.

Останнім часом відбулося значне зменшення % кількості техніки та погіршення її оснащеності призвело до подовження строків жнивування, порушення вимог агротехнології та втрат врожаю. На ЗО-й день від початку збирання втрати зерна становлять 17-20. Це еквівалентно недоотриманню 60-80 тис.тонн висококалорійного кормового збіжжя кукурудзи з площі 100 тис.га при врожайності 35-40 ц/га. При цьому собівартість зернових залежно від тривалості збиральних робіт підвищується на 29-36%. Тому кожен день затримки зі збиранням призводить не тільки до зайвих втрат, а й до зниження конкурентоспроможності виробництва.

Раціональне застосування добрив є важливою складовою системи заходів, які сприяють підвищенню продуктивності та ефективності виробництва зерна кукурудзи. На їх частку припадає майже половина приростів урожайності. Розглянемо економічну ефективність використання мінеральних добрив під час посіву кукурудзи на зерно в таблиці 4.1, за контрольний рік візьмемо 2006 рік, оскільки в 2007 році кукурудза в ЗАТ „Мрія" Миколаївського району не висівалася. Дані для порівняння беремо з результатів досліджень проведених на Ерастівській дослідній станції Інституту зернового господарства УААН [2, с.43].

Порівнюючи дані таблиці 4.1 бачимо, що найвищу продуктивність та ефективність виробництва зерна кукурудзи одержано при культивуванні її на інтенсивному фоні удобрення. За умов, вирощування кукурудзи після озимоїпшениці в сивозміні з чорним паром на фоні зрівноваженої органо-мінеральної системи добрив отримуємо врожайність збільшену на 43,84 ц/га, рівень рентабельності виробництва кукурудзи збільшений в 3,4 рази.

Таблиця 4.1

Економічна ефективність використання мінеральних добрив під час посіву кукурудзи на зерно в ЗАТ „Мрія" Миколаївського району

Показники

Контроль

План на 2008 рік

Урожайність, ц/га

20,16

64,00

Прибавка урожайності, порівняно з контролем, ц/га

X

43,84

Виробничі витрати на 1 га, всього, грн. в тому числі: додаткові витрати

витрати на добрива

890 X

105

1991 565 326

Собівартість 1 ц, грн

44,15

31,11

Вартість продукції з 1 га, грн

723,34

2880,00

Прибуток від реалізації кукурудзи, грн. в розрахунку на:

- 1 ц продукції

- 1 га посівної площі

11,52 62,00

29,00

489,00

Додатковий прибуток на 1 га посіву, грн

X

427,00

Рівень рентабельності, %

27,43

93,22

Норма рентабельності додаткових витрат, %

X

75,58

Для забезпечення надійного балансу кормового зерна та економії енергоресурсів особливої уваги заслуговує раціональне використання генетичного потенціалу сортів кукурудзи. За даним Державної служби з охорони прав на сорти рослин і даними сортовипробування, кращі гібриди ранньостиглих форм здатні забезпечити 85-95 ц/га зерна, а середньостиглі й середньопізні прості гібриди інтенсивного типу — 100-120 ц/га. [2, с.44]. Водночас, гібриди різних груп стиглості вирізняються не тільки потенційним рівнем урожайності, а й вмістом вологи під час жнив. У ранньостиглих вона низька (14-16%, середньо- та пізньостиглих - вища в 1,5-2,0 рази, що потребує додаткових затрат на сушіння збіжжя. Економічну ефективність впровадження нового сорту кукурудзи зображено в таблиці 4.2.

Показники економічної ефективності впровадження нового сорту кукурудзи, а саме Кадр 267 МВ (ФАО 260) бачимо, що врожайність кукурудзи збільшиться на 29,54 ц/га. При незначному підвищеннісобівартості 1 ц кукурудзи на 5,42 ц/га рівень рентабельності збільшиться на 13,8%.

Таблиця 4.2

Економічну ефективність впровадження нового сорту кукурудзи (Кадр 267 МВ (ФАО 260)) в ЗАТ „Мрія" Миколаївського району

Показники

Районований сорт у звітному році

Кадр 267 МВ (ФАО 260) в плановому році

Урожайність, ц/га

20,16

49,7

Прибавка урожайності, порівняно з районованим сортом, ц/га

X

29,54

Виробничі витрати на 1 га, всього, грн.

у тому числі на сушіння зерна до 14% вологості

890

X

2464,0

361

Собівартість 1 ц кукурудзи, грн.

44,15

49,57

Прибуток на 1 га, грн.

62,00

1015,0

Рівень рентабельності,%

27,43

41,2

Під час формулювання пропозицій щодо покращення економічної ефективності виробництва кукурудзи цікавий досвід підприємств, які досягли значних результатів. Багато господарств різних форм власності зі схожими кліматичними умовами в умовах зрошення щорічно одержують по 10,0 і більше тонн зерна кукурудзи на великих площах. У цьому можна переконатися, відвідавши ЗАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл», що в Горностаївському районі Херсонської області [15, с.72]. Завдяки використанню високоякісного посівного матеріалу з провідних селекційних центрів світу, дотриманню оптимальних строків сівби, високому рівню агротехніки, повноцінному підживленню, своєчасному використанню новітніх засобів захисту рослин та інших агрозаходів, у господарстві щорічно досягають високої врожайності не лише на демонстраційних посівах, а й на всій вирощуваній площі цих культур. Так, середній урожай сухого зерна кукурудзи за останні п'ять років становить 8,7 т/га на площі 9,8 тис.га

Обираючи сортовий склад кукурудзи, в господарстві перевагу віддають гібридам з високою врожайністю, швидкістю дозрівання, стійкістю рослин до вилягання та проти стеблового метелика. Пріоритет надають середньораннім та пізнім гібридам із вегетаційним періодом ФАО 350-400.

На основі біологічних ознак гібридів кукурудзи в господарстві розробляють такі технології, які забезпечують врожай сухого зерна на рівні 12,0 тз га.

Основний обробіток ґрунту - глибокий полицевий або плоскорізний. Багаторічні дані вивчення впливу основного обробітку ґрунту на врожайність кукурудзи засвідчує, що за глибокого обробітку врожай зерна на 4,5-5,0 ц з га вище, ніж за нульового.

Сіяти починають 10 квітня і закінчують 1 травня. Під час підживлення вносять потрібну кількість мінеральних добрив згідно з картограмою та запланованою врожайністю. Багаторічний досвід вирощування кукурудзи показав, що проведення такого підживлення у фазі 7-9 листків сприяє підвищенню якості пилку в разі повітряної посухи та запобігає утворенню череззерниці качана.

Густота стояння на зрошуваних землях для середньостиглих гібридів становить 84 тис./га, для середньопізніх та пізньостиглих - 78 тис./га.

Передпосівне протруєння здійснюють Максимом ХЬ 035 Р8, т.к.с. (1,0 л/т).

Основою режиму зрошення кукурудзи є вегетаційні поливання, якими підтримують вологість на рівні 70-75 НВ у півметровому шарі ґрунту. Поливають дощувальними машинами «Фрегат» після утворення 9-10 листків у середньоранніх та середньостиглих гібридів і 8-9 листків у середньопізніх та пізньостиглих гібридів.

Важливого значення набуває боротьба із бур'янами. Тут успішно поєднують агротехнічні заходи із хімічними засобами. З гербіцидів застосовують Дуал Голд 960 ЕС, к.е., Мілагро 040 8С к.с, та суміш Мілагро з Банвелом 48 480 8Ь, в.р.к., у загальноприйнятих нормах витрати.

Із фітофагів зрошуваній кукурудзі серйозно шкодить стебловий метелик і бавовникова совка, проти яких надійний захист забезпечує триразовий випуск трихограми.

Якісне та своєчасне виконання зазначених вище агрозаходів, застосування хімічних і біологічних засобів щорічно гарантує одержання високих урожаїв кукурудзи (табл. 4.3).

Таблиця 4.3 Динаміка виробництва зерна кукурудзи в ЗАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл»

Показник

2003 р.

2004 р.

2005 р.

2006 р.

2007 р.

Площа, га

1138,3

2256,1

1810,3

1801,0

2783,0

Урожайність, т/га

11,10

11,79

10,30

11,82

8,1

Валовий збір, т

12635,1

26599,4

18646,1

21288,0

22646.0

Збирають урожай за допомогою зернових комбайнів із приставкою, коли вологість зерна сягає не більше 20%, що убезпечує його від травмування.

Економічні показники вирощування кукурудзи в ЗАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл» наведено в таблиці 4.4





Реферат на тему: Економічна ефективність виробництва зерна на підприємствах України (курсова робота)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.