Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Сільське господарство

Аналіз урожайності зернових культур в Новоград-Волинському районі (курсова робота)

Розділ 1. Теоретична суть і показники урожайності зернових культур

1.1. Поняття про урожай і урожайність. Показники урожаю і урожайності.

Урожай та урожайність є найважливішими результативними показниками

розвитку продуктивних сил сільського господарства, виробничої діяльності і використання головного засобу виробництва в сільському господарстві – землі.

В рівні урожайності відображається вплив комплексу природних і економічних умов, у яких здійснюється сільськогосподарське виробництво, зміни в агротехніці, технології , техніці і організації виробництва. В свою чергу, від рівня урожайності в значній мірі залежить обсяг валового збору і такі показники ефективності рослинництва і сільського господарства в цілому, як собівартість продукції, продуктивність праці, фондовіддача, валовий і чистий доход, рентабельність та ін.

Урожай (валовий збір) – це загальний обсяг продукції даної культури або групи культур, одержаної з усієї площі посіву або угідь в господарстві, районі, області, країні.

Урожайність – середній вихід конкретної продукції з одиниці площі посіву (гектара, квадратного метра, дерева тощо) даної культури (групи однорідних культур) або з одиниці площі сільськогосподарських угідь.

Основними завданнями статистики урожаю і урожайності є: збирання і аналіз даних про розміри урожаю й урожайності сільськогосподарських культур; розробка системи показників урожаю й урожайності; забезпечення своєчасного і точного визначення обсягів і структури валових зборів, рівня урожайності по культурах і групах однорідних культур у розрізі окремих категорій та виробничих типів господарств й адміністративних підрозділів (районів, областей, регіонів), зон, підзон; дослідження відмінностей в рівнях урожаю й урожайності в динаміці, за територією та в порівнянні з планом; аналіз і оцінка ефективності різних факторів, що впливають на урожай та урожайність; визначення втрат при збиранні, доробці і транспортуванні урожаю; способів їх усунення; виявлення невикористаних резервів подальшого збільшення валових зборів, підвищення урожайності сільськогосподарських культур і продукції рослинництва в цілому; узагальнення передового досвіду вирощування високих і сталих урожаїв сільськогосподарських культур та ін.

Розрізняють такі показники урожаю: видовий урожай, урожай на пні перед початком своєчасного збирання, фактичний і чистий збори.

Видовий урожай – це очікувані розміри валового збору, виходячи зі стану посівів на певних фазах вегетації рослин. По суті, це ще не урожай (продукції ще немає), а тільки оцінка стану посівів у припущенні, що умови вирощування культури будуть нормальними, середніми.

Урожай на пні перед початком своєчасного збирання – це фактично вирощений, але ще не зібраний урожай. Біологічний процес формування врожаю вже завершений, але не повністю закінчений економічний процес виробництва (врожай ще треба збирати).

Фактичний (амбарний) урожай – це отриманий (зібраний) і оприбуткований урожай. Повністю завершені біологічний та економічний процеси вирощування сільськогосподарських культур.Від урожаю на пні він відрізняється на величину втрат.

Чистий збір – це величина урожаю після доробки за мінусом насіння на всю засіяну площу даної культури. Це заново вирощена на протязі року продукція. Показник чистого збору розраховується тільки для культур, продукція яких безпосередньо може бути використана на насіння (зернові, зернобобові, соняшник, картопля та ін..). Чистий збір більш правильно характеризує продуктивність сільськогосподарських культур, оскільки по окремих культурах має місце осінньо – зимова і весняна загибель посівів, що зумовлює втрату відповідної кількості насіння.

Фактичний урожай може бути виражений в різній масі: початково-оприбуткованій, після доробки і в перерахунку на стандартні показники якості продукції.

У практиці сільськогосподарських підприємств і статистичних органів середня врожайність сільськогосподарських культур виз­начається як відношення валового збору з основних, повторних і міжрядних посівів до фактично зібраної площі. У вітчизняній статистиці врожайність вимірюють у центнерах з гектара (ц/га).

Урожайність визначається для кожної культури окремо по основній і побічній продукції (зерно і солома, корені та бадил­ля), основній і спряженій продукції (насіння і волокно льону-довгунця, насіння і сіно трав), а також у перерахунку на основну продукцію.

За групами однорідних культур (зернові, овочеві, плодові та ін.) визначається середня зважена врожайність, так звана вро­жайність із «строкатого» гектара:

де у і S - відповідно врожайність і посівна площа окремих культур,

а - частка посіву окремих культур у загальній площі їх посіву;

Рівень врожайності зі «строкатого» гектара залежить не тіль­ки від урожайності кожної культури, а й від співвідношення площ цих культур, тобто від внутрішньої структури посівів тієї або іншої групи однорідних культур.

По групах різнорідних культур, продукція яких не піддається прямому підсумовуванню і переведенню в умовно-натуральні по­казники (кормові одиниці, калорії тощо), визначається середній вихід продукції на 1 га посіву у вартісному виразі за формулою, аналогічною формулі середньозваженої врожайності:

де S і d - відповідно площі й частки посівів окремих культур або їх груп у загальній площі;

w - вихід продукції з 1 га посіву окре­мих культур або їх груп у грошовому виразі

(w=y·p, де у - урожайність, р - ціна одиниці продукції).

Способи визначення врожаю та врожайності. Розрізняють кілька способів визначення урожаю та урожайності: окомірний, експертний (суб'єктивний); інструментальний (об'єктивний) і балансовий (на підставі спе­ціальних розрахунків щодо суцільних даних про фактичний збір і вибіркових даних про втрати врожаю). Застосування того або іншого способу визначення врожаю та врожайності залежить від мети і завдань дослідження, фаз розвитку рослин і самих показ­ників врожаю та врожайності.

1.2. Джерела даних по урожаю і урожайності.

Статистичні дані щодо урожаю (валового збору) і урожайності конкретних сільськогосподарських культур та їх групи і факторів урожайності можуть бути одержані з різних джерел.

Основними джерелами статистичних даних про урожай і урожайність сільськогосподарських культур є:

- спеціальна статистична звітність і річні звіти сільськогосподарських підприємств,

- матеріали бюджетних обстежень сімей сільського населення,

- дані обстеження сільськогосподарської діяльності домогосподарств у сільській місцевості та ін.

У період збиральних робіт відомості про хід збирання урожаю всі сільськогосподарські підприємства щомісячно у порядку оперативної статистичної звітності подають у статистичні органи звіт за формою № 7-сг «Звіт про хід збирання врожаю, наявність насіння озимих культур та проведення інших польових робіт». У цьому звіті у розділі «Хід збирання урожаю сільськогосподарських культур» наростаючим підсумком з початку робіт наводяться дані про зібрану, обмолочену площу та кількість зібраної продукції (валовий збір) всіх озимих і ярових зернових і зернобобових культур (за видами), кукурудзи повної стиглості, соняшника, цукрових буряків, картоплі, овочів (у тому числі із закритого ґрунту), кормових і плодово-ягідних культур, винограду та ін.

За цими даними в ході збирання урожаю органи державної статистики можуть проводити попередні розрахунки очікуваного урожаю і урожайності сільськогосподарських культур, враховуючи стан погоди поточного року та її довгострокові прогнози на основі бюлетенів гідрометеорологічних станцій.

Наприкінці сезону збирання урожаю станом на 1 грудня статистичні органи визначають розміри очікуваного урожаю за всіма категоріями сільськогосподарських підприємств. Сільськогосподарські підприємства, які вирощують сільськогосподарські культури, складають річний «Звіт про збір урожаю сільськогосподарських культур» (форма № 29-сг). У цьому звіті у розрізі окремих сільськогосподарських культур та їх груп (зернові, технічні, картопля та овоче-баштанні, кормові) наводяться відомості про уточнену посівну площу, загальну площу збиран­ня, фактичний валовий збір у початково-оприбуткованій масі й у масі після доробки. Окремо наводяться дані про валовий збір з повторних і міжрядних посівів та їх площу. В окремих розділах звіту є дані про розміри продукції (валового збору), одержаної з сіножатей і культурних пасовищ, садів, ягідників, виноградни­ків, овочів закритого ґрунту.

Відомості про фактори урожайності (сортові посіви і добрива) наводяться в спеціальних звітах за формами № 5-сг «Звіт про сортові посіви» і № 9-б-сг «Звіт про внесення мінеральних, органічних добрив, гіпсування та вапнування ґрунтів».

Джерелами остаточних відомостей про урожай і урожайність сільськогосподарських культур є річні звіти сільськогосподарських підприємств, в яких у розрізі окремих культур та їх груп наводяться дані про фактично зібрану площу, валовий збір і середній збір з 1 га в центнерах.

Валові збори і урожайність у господарствах населення визначають на основі спеціальних вибіркових обстежень сімейних бюджетів і обстеження сільськогосподарської діяльності домогосподарств у сільській місцевості.

Відомості щодо метеорологічних факторів вирощування сільськогосподарських культур можна одержати з матеріалів агрокліматичних довідників, а також з даних метеорологічних станцій і постів про погодні умови кожного року.

1.3. Проведення статистичного спостереження.

Статистичне спостереження – це планомірне, науково організоване збирання або отримання масових відомостей про явища і процеси суспільного життя (переписи населення, основних фондів, багаторічних насаджень, худоби, заповнення анкет, бланків, форм статистичної звітності, вибірка статистичних показників з річних звітів підприємств).

У процесі спостереження формуються статистичні дані, від якості яких залежить успіх дослідження. У зв'язку з цим одним з найважливіших завдань статистичного спостереження є отримання досить повних, об'єктивних та порівнянних даних про досліджувані явища і процеси. Щоб забезпечити ці вимоги, потрібно дотримуватись певних методичних правил проведення спостереження. Статистичне спостереження здійснюють за заздалегідь розробленим планом, вирішуючи дві групи питань: програмно-методологічні та організаційні.

До програмно-методологічних питань належать:

- формулювання цілей та завдань спостереження,

- визначення об'єкта та одиниці спостереження,

- розроблення програми й інструментарію спостереження,

- вибір видів та способів отримання статистичних даних;

до організаційних належать:

- встановлення місця, часу і строків спостереження,

- добір, розміщення та навчання кадрів,

- визначення строків здачі матеріалів.

Метою статистичного спостереження є збирання вірогідної та повної статистичної інформації про досліджувані соціально-економічні явища і процеси.

29 господарств розташовані в одній ґрунтово-кліматичній зоні, значно відрізняються за рівнем урожайності зернових культур. Ці відмінності зумовлені передусім впливом на урожайність комплексу природних та економічних факторів (умов) виробництва. Серед них важливе значення мають родючість грунтів, кількість внесених мінеральних добрив на 1 га зернових культур, забезпеченість робочою силою і технікою.

У свою чергу урожайність у досліджуваних господарствах значною мірою зумовлює рівень економічної ефективності виробництва зерна: вони істотно відрізняються за собівартістю і трудомісткістю виробництва 1ц зернових культур.

Отже, потрібно вивчити вплив на урожайність зернових культур окремих природних і економічних факторів та залежність економічної ефективності виробництва зерна від рівня урожайності і провести статистичне спостереження тобто відібрати із відповідних джерел статистичні показники з метою їхньої подальшої систематизації, обробки і аналізу.

Для вирішення завдання визначимо статистичні показники, за допомогою яких характеризуватиметься досліджувана сукупність господарств:

1. урожайність зернових культур, ц/га;

2. якість ґрунту, балів;

3. кількість внесених мінеральних добрив на 1 га посіву зернових

культур, ц діючої речовини;

4. на 100 га сільськогосподарських угідь:

а) основних виробничих фондів, тис. грн..;

б) кількість середньорічних працівників, чол.;

5. собівартість 1ц зерна, грн.;

6. прямі затрати праці на 1ц зерна, людино-годин.

Щоб визначити перелічені показники, потрібні такі дані як:

- посівна площа зернових культур, га;

- валовий збір зерна в першочерговій масі, ц;

- валовий збір зерна в масі після доробки, ц;

- кількість внесених мінеральних добрив під зернові культури, ц діючої речовини;

- якість ґрунту, балів;

- середньорічна чисельність робітників, чол.;

- прямі затрати праці на зерно, людино-годин;

- собівартість виробництва зерна, грн.

Для зручності роботи із статистичним матеріалом усі показники запишу на спеціально виготовлені фішки (додаток 1). Отже, слід взяти 29 фішок, на кожній з яких потрібно виділити 19 показників.

Розділ 2 Досягнутий рівень урожайності зернових культур в господарствах Володар – Волинського району Житомирської області.

2.1. Оцінка досягнутого рівня урожайності зернових культур.

Для оцінки досягнутого рівня урожайності зернових культур в господарствах Володар – Волинського району Житомирської області необхідно розглянути таблицю 1.

п/п

Назва господарств

Урожайність ц/га

Собівартість 1 ц, грн.

Витрати на 1 га посіву, грн..

 

А

1

2

3

1

ПСП «Діброва»

7,5

30,52

215,2

2

ПСП «Славутич»

5,8

70,50

363,0

3

ПСП «Кам`янобрідське»

7,1

40,52

222,9

4

СТОВ «Тернецьке»

8,0

21,24

157,7

5

ПСП «Прогрес»

15,2

36,56

483,8

6

СФГ «Хліб України»

11,9

21,92

239,4

7

ПСП «Колос»

13,6

39,9

514,3

8

ПСП ім.. Шевченка

12,2

35,99

396,0

9

ПСП ім..Шевченка

8,7

65,85

510,8

10

ПСП «Маяк»

8,2

42,45

283,8

11

СТОВ «Світанок»

11,0

39,72

391,9

12

Стов «Колос»

6,6

72,06

433,0

13

СТОВ «Радичи»

12,8

34,62

388,7

14

ПСП «Перемога»

8,8

48,38

342,7

15

СТОВ «Зоря»

9,5

62,68

383,9

16

ПСП «Україна»

9,5

45,71

404,5

17

СВК «Темп»

6,9

95,06

634,1

18

ПСП «Нива»

7,4

36,06

220,2

19

ПСП ім..Хмельницького

9,0

45,78

382,9

20

ПСП «Дворищенське»

8,9

27,10

230,9

21

СТОВ «Луковецьке»

12,2

20,99

246,3

22

ПП-РАФ «Галинівка»

14,5

45,36

551,3

23

ПП-О «Топорище»

13,3

41,93

467,9

24

ПСП «Правда»

14,7

21,90

284,0

25

СВК «Дружба»

13,3

32,37

387,8

26

АПАК «Оранта»

6,6

67,23

411,1

27

СТОВ «Комаровське»

8,0

55,56

379,3

28

ПСП «Сколобівське»

8,3

39,83

290,8

29

СВГ «Вікторія»

18,1

18,00

283,9

В середньому

10,6

38,50

364,7

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Таблиця 1. Урожайність, собівартість 1 ц продукції, витрати на 1 гектар посіву зернових культур в господарствах Володар – Волинського району.

З даних таблиці 1 видно,що середня урожайність по господарствах Володар – Волинського району дорівнює 10,6 ц/га, собівартість складає 38,50 грн. на 1ц та витрати на 1га посіву зернових культур - 364,7 грн. Проте, урожайність зернових культур не однакова, що зумовлено як ґрунтовими ресурсами, так і забезпеченістю трудовими ресурсами і добривами. Так, урожайність у ПСП «Славутич» є найнижчою (5,8ц/га) в районі із собівартістю 70,50 грн. на 1 ц. Найвища урожайність у СВГ «Вікторія», що складає 18,1 ц/га, відповідно собівартість 1ц 18,00 грн.

Найвищі витрати у СВК «Темп»(634,1 грн. на 1га посіву), а найменші у СТОВ «Тернецьке» (157,7 грн. на 1га посіву зернових культур).

За таблицею 1 побудую поле розсіювання господарств за урожайністю зернових культур (рис.1).

Рис.1. Поле розсіювання господарств за врожайністю зернових культур

На рис.1 можна побачити поле розсіювання господарств Володар – Волинського району за урожайністю зернових культур, відносно середнього значення урожайності, можна зробити висновок, що господарства розсіяні нерівномірно.

Знайду по кожному господарству величину урожайності зернових культур. З цією метою валовий збір в першочерговій масі (показник №8) розділю на посівну площу (показник №6) і результат запишу до 3 графи таблиці 2.

Побудую ранжируваний ряд розподілу господарств за величиною групувальної ознаки, тобто розташую їх за урожайністю зернових культур у зростаючому порядку, розклавши відповідним чином фішки та запишу результати у таблицю 2.

п/п

Назва господарств

Урожайність ц/га

1

ПСП «Славутич»

5,8

2

АПАК «Оранта»

6,6

3

Стов «Колос»

6,6

4

СВК «Темп»

6,9

5

ПСП «Кам`янобрідське»

7,1

6

ПСП «Нива»

7,4

7

ПСП «Діброва»

7,5

8

СТОВ «Комаровське»

8,0

9

СТОВ «Тернецьке»

8,0

10

ПСП «Маяк»

8,2

11

ПСП «Сколобівське»

8,3

12

ПСП «ім..Шевченка»

8,7

13

ПСП «Перемога»

8,8

14

ПСП «Дворищенське»

8,9

15

ПСП «ім..Хмельницького»

9,0

16

СТОВ «Зоря»

9,5

17

ПСП «Україна»

9,5

18

СТОВ «Світанок»

11,0

19

СФГ «Хліб України»

11,9

20

СТОВ «Луковецьке»

12,2

21

ПСП «ім.. Шевченка»

12,2

22

СТОВ «Радичи»

12,8

23

ПП-О «Топорище»

13,3

24

СВК «Дружба»

13,3

25

ПСП «Колос»

13,6

26

ПП-РАФ «Галинівка»

14,5

27

ПСП «Правда»

14,7

28

ПСП «Прогрес»

15,2

29

СВГ «Вікторія»

18,1

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Таблиця 2. Ранжируваний ряд розподілу господарств за урожайністю зернових культур.

Ранжируваний ряд розподілу господарств дає змогу встановити розмах варіації урожайності зернових культур R = xmax – xmin = 18,1 – 5,8 =12,3 ц/га та інтенсивність її зміни при переході від одного господарства до іншого.

Для зручності аналізу ранжируваного ряду розподілу його зображують графічно за допомогою огіви Гальтона, в якій на осі ординат відкладають значення групувальної ознаки, а по осі абсцис – номери одиниць сукупності в ранжируваному ряді.

Побудую графік розподілу господарств за урожайністю зернових культур (рис.2).

Рис. 2. Ранжируваний ряд господарств за урожайністю зернових культур

Графік показує інтенсивність зміни урожайності: збільшення врожайності йде поступово до 17-го номера господарства, потім крива робить невеликий стрибок від 17-го до 21-го номера господарства, потім повільно піднімається вгору. Урожайність в останніх у ранжированому ряду розподілу господарств (з 27 -го по 29-й номер) значно відрізняється від врожайності інших господарств.

2.2 Групування господарств за урожайністю зернових культур.

Досліджувану сукупність господарств поділити на групи безпосередньо за даними ранжируваного ряду важко через плавність переходів. Тому спочатку побудую інтервальний варіаційний ряд, розділивши всю сукупність на досить велике число груп, з тим, щоб у подальшому, проаналізувавши економічні показники цих груп, вирішити питання щодо їх об'єднання (укрупнення).

Для побудови проміжного аналітичного групування необхідно визначити число груп і величину інтервалу.

Число груп визначимо за формулою Стерджесса:

Тоді величина інтервалу:

ц/га.

Визначу межі інтервалів для кожної групи. Мінімальне значення урожайності xmin = 5,8 ц/га візьму за нижню межу першого інтервалу, а верхнє значення визначу як хтin + h=5,8+2,1 = 7,9 ц/га. Тоді межі першого інтервалу становитимуть 5,8 — 7,9. Верхня межа першого інтервалу є нижньою межею другого інтервалу. Додавши до неї величину інтервалу, знаходжу верхню межу другого інтервалу. Тоді другий інтервал має межі 8,0 – 10,0.

Аналогічно визначу межі всіх 6 інтервалів (груп). Щоб було зрозуміліше, до якого інтервалу відносити окремі об'єкти, зазначу, що нижню межу беруть «включно», а іншу — «від і до», або ж значення меж записують з одним додатковим знаком. Наприклад, 5,8 – 7,9; 8,0 – 10,0; 10,1 – 12,1 і т. д. Підрахую кількість одиниць у кожному інтервалі (групі). Отриманий ряд розподілу та наступні показники :середню урожайність, якість грунту, кількість внесених мінеральних добрив на 1 га, чисельність середньорічних працівників та основних виробничих фондів на 100 га запишу до таблиці 3.

Таблиця 3. Залежність урожайності від факторів виробництва (типологічне групування).

Групи господарств за урожайністю, ц/га

Кількість госпо-дарств

Урожай-ність, ц/га

Якість грунту, балів

Внесено мінеральних добрив на 1 га ц діючої речовини

Приходиться на 100 га с/г угідь:

Середньоріч-них працівників, чол.

Основних виробничих фондів, тис.грн.

І 5,8 – 7,9

7

47,9

31,3

0,91

8,0

30,9

ІІ 8,0 – 10,0

10

86,9

34,4

1,34

9,5

67,4

ІІІ 10,1 – 12,1

2

22,8

38,0

2,12

9,3

160,4

ІV 12,2 – 14,2

6

77,4

40,5

1,67

8,9

93,3

V 14,3 – 16,3

3

44,3

42,7

1,75

7,4

107,7

VІ 16,4 – 18,4

1

18,1

45,0

2,30

7,7

440,8

В середньому

29

10,6

36,4

1,49

8,7

76,9

З даних таблиці видно, що господпарства І групи мають не найкращі умови виробництва. Тут, на відміну від інших груп, найнижча якість грунту, не дуже висока забезпеченість трудовими ресурсами і добривами. З цієї причини господарства даної групи треба виділити в окрему групу. Показники господарств II і ІІІ групи істотно відрізняються від показників сусідніх груп, і тому їх також слід виділити в окрему групу. Показники якості ґрунту в IV; V; i VI групах господарств дуже близькі за величиною, принципових відмінностей у них немає, на ції основі їх треба об'єднати в одну типову групу.

Проте в середньому по 29 сільськогосподарських підприємствах такі показники:

- урожайність, ц/га – 10,6;

- якість ґрунту, балів – 36,4;

- внесено мінеральних добрив на 1га ц діючої речовини – 1,49;

- середньорічних працівників, чол.. на 100 га с/г угідь – 8,7;

- основних виробничих фондів, тис. грн.. на 100 га с/г угідь – 76,9.

Отже, я отримала такі 3 типові групи господарств за урожайністю зернових культур (ц/га):

І від 5,8 до 7,9 - 7 господарств;

ІІ від 8,0 до 12,1 - 12 господарств;

ІІІ від 12,2 до 18,4 - 10 господарств.

Для наочного сприйняття групування сформую допоміжну таблицю та намалюю гістограму і полігон інтервального варіаційного ряду розподілу господарств Володар – Волинського району. Для цього обчислю відсотковий вміст кожної групи господарств у загальній кількості господарств Володар – Волинського району та результати запишу у таблиці 4.

Таблиця 4. Інтервальний ряд розподілу господарств за урожайністю зернових культур.

Групи господарств за урожайністю, ц/га

Кількість господарств

В % до підсумку

І 5,8 – 7,9

ІІ 8,0 – 12,1

ІІІ 12,2 – 18,4

7

12

10

24,1

41,4

34,5

Разом

29

100,0

З даних таблиці 4 можна зробити висновок, що найбільша питома вага належить господарствам ІІ – ї групи у загальній структурі господарств (41,4 %), І - найменше – 24,1% і ІІІ група складає 34,5% у загальній структурі.

Інтервальний ряд розподілу господарств можна зобразити графічно у вигляді гістограми і полігону (рис.3).

Рис.3. Гістограма і полігон інтервального варіаційного ряду розподілу господарств за урожайністю зернових культур.

По типових групах здійсню зведення статистичних показників, потрібних для вивчення впливу окремих факторів на урожайність зернових культур в господарствах Володар – Волинського району.

Усі розрахунки зведу в таблицю 5.

Таблиця 5. Типологічне групування господарств за урожайністю зернових культур.

Групи господарств за урожайністю, ц/га

Кількість господ-дарств

Середня урожай-ність, ц/га

Якість ґрунту, балів

Внесено мінеральних добрив на 1га, ц діючої речовини

Середньорічних працівників на 100 га с/г угідь, чол..

Основних виробничих фондів на 100 га с/г угідь, тис. грн.

І 5,8 – 7,9

ІІ 8,0 – 12,1

ІІІ12,2 – 18,4

7

12

10

6,9

9,1

13,6

31,3

35,0

41,6

0,91

1,45

1,71

8,0

9,4

8,4

30,9

77,4

108,0

В середньому

29

10,6

36,4

1,49

8,7

76,9

З даних таблиці видно, що відмінності в результативній ознаці (урожайності) між цими групами досягають 6,7 ц/га (13,6 – 6,9). Урожайність зернових культур в господарствах ІІІ групи вища, ніж у господарствах І групи в 2,0 рази (13,6/6,9) здебільшого внаслідок вищого рівня інтенсивності виробництва, в господарствах ІІІ групи порівняно з господарствами І групи, вносять мінеральних добрив на 1 га зернових культур більше на 0,8 ц діючої речовини (1,7 – 0,9), або в 1,9 разів; вартість основних виробничих фондів на 100 га с/г угідь на 77,1 тис. грн. (108,0 – 30,9), або в 3,5 рази вища; кількість працівників на 100 га ріллі на 0,4 чол. (8,4 – 8,0), або в 1,1 рази більша. Ця група відрізняється і вищою якістю (родючістю) ґрунту – на 10,3 бала (41,6 – 31,3), або в 1,3 рази.

Істотні відмінності спостерігаються в рівнях середньої урожайності у господарствах. Зіставлення показників окремих груп дає змогу зробити висновок, що вищий рівень урожайності від групи до групи (від І до ІІІ) зумовлюється кращою забезпеченістю технікою, працівниками та добривами, кращою якістю землі. Так, порівняння рівня урожайності і факторів (умов) ІІ і І груп господарств показує, що урожайність в ІІ групі господарств порівняно з І групою господарств вища в 1,3 (9,1/6,9) рази. Ця група господарств має кращу забезпеченість працівниками ( в 1,2(9,4/8,0) рази ), основними виробничими фондами (в 2,5 (77,4/30,9) рази), більше вносять добрив ( в 1,6 (1,45/0,9) рази), має родючіші ґрунти ( в1,1 (35/31,3)рази).

Викликає інтерес порівняння факторів і умов виробництва в середині окремих груп. Так, у господарствах І групи відносно невисока родючість земель поєднується з низьким рівнем забезпеченості працівниками, технікою і добривами. У господарствах вищої ( ІІІ групи) спостерігається протилежна залежність на землях вищої якості вищим є рівень інтенсивності виробництва, що в остаточному підсумку і забезпечує вищий рівень урожайності зернових культур.

Дані таблиці також свідчать про те, що урожайність зернових культур забезпечується швидше, ніж зростають її фактори. Так, урожайність в ІІІ групі господарств, порівняно з І групою, вища в 2,0 рази, а забезпеченість основними виробничими фондами і працівниками лише у 3,5 і 0,4 рази.

У цілому можна зробити висновок, що вищий рівень урожайності зернових культур забезпечується за рахунок вищого рівня інтенсифікації виробництва, кращої якості земель, а також більш раціонального та ефективного використання інших факторів і умов виробництва.

2.3. Вплив урожайності на ефективність виробництва зернових культур та її залежність від умов виробництва.

Розрахую показники економічної ефективності виробництва зернових культур:

1) собівартість 1ц зерна, грн..;

2) прямі затрати праці на 1ц зерна, людино-годин.

Усі розрахунки зведу в таблицю 6.

Таблиця 6. Вплив урожайності на економічну ефективність виробництва зернових культур в господарствах.

Групи господарств за урожайністю, ц/га

Кількість господарств

Середня урожайність, ц/га

Собівартість 1 ц грн..

Затрати праці на 1 ц зерна, люд. – год.

І 5,8 – 7,9

ІІ 8,0 – 12,1

ІІІ 12,2 – 18,4

7

12

10

6,9

9,1

13,6

60,78

39,07

34,26

24,60

7,16

5,71

В середньому

29

10,6

38,50

7,95

З даних таблиці 6 видно, що між урожайністю та визначеними показниками економічної ефективності існує обернена залежність: чим вищою є урожайність, тим нижчі собівартість та трудомісткість (затрати праці на 1ц) виробництва 1ц зерна. Так, якщо в I групі господарств з середньою урожайністю 6,9 ц/га собівартість 1ц. зерна становила 60,78 грн., то в III групі господарств з середньою урожайністю 13,6 ц/га собівартість 1ц дорівнювала 34,26 грн., тобто була нижчою на 26,52 грн. (60,78 – 34,26) або на 43,6%. Така сама картина спостерігається і при аналізі трудомісткості: затрати праці на 1ц зерна в господарствах III групи, порівняно з господарствами I групи, нижчі на 18,89 людино-години, або на 76,79%. Аналогічна закономірність спостерігається і при порівнянні інших груп: вища урожайність забезпечує зниження собівартості і трудомісткості виробництва 1ц зерна. При цьому в середньому по 29 господарствах при середній урожайності 10,6 ц/га, собівартість 1ц складає 38,50 грн., а затрати праці на 1 ц зерна становлять 7,95 людино – годин.

2.4. Аналіз впливу основних факторів на урожайність зернових культур.

На урожайність зернових культур впливають такі основні фактори:

1) якість ґрунту, балів;

2) кількість внесених добрив, ц діючої речовини;

3) фондозабезпеченість, тис. грн.

Для визначення впливу якості ґрунту на економічну ефективність вирощування зернових культур в господарствах Володар – Волинського району побудую ранжирований ряд розподілу 29 господарств за якістю ґрунту у зростаючому порядку.

Ранжирований ряд розподілу 29 господарств за якістю ґрунту:

30 30 31 31 31 32 32 32 33 33 33 34 34 35 35 37 38 38 39 39 39 40 40 41 42 43 43 45 45

Визначу межі інтервалів:

І 30 – 32 8 господарств;

ІІ 33 – 39 13 господарств;

ІІІ 40 – 45 8 господарств.

Складу групову таблицю.

Таблиця 7. Економічна ефективність виробництва зернових культур при різній якості ґрунту в господарствах Володар – Волинського району.

Показники

Групи господарств за якістю ґрунту, балів

В середньому

І

30 - 32

ІІ

33 - 39

ІІІ

40 - 45

Кількість господарств

Якість ґрунту, балів

Урожайність, ц/га

Собівартість 1ц, грн..

Затрати праці на 1 ц, люд. – год.

Рентабельність, %

8

31,1

7,0

61,38

23,75

-22,3

13

35,9

9,7

37,19

7,29

8,7

8

42,4

14,1

34,63

4,95

12,5

29

36,4

10,6

38,50

7,95

5,4

З даних таблиці 7 видно, що з поліпшенням якості ґрунту підвищується економічна ефективність виробництва зернових культур.

Ця закономірність чітко спостерігається при порівнянні всіх груп. Так, порівняння вищої (III) і нижчої (I) груп, в яких середня якість ґрунту відповідно становить 31,1 і 42,4 бала, показує, що у вищій групі урожайність вища на 7,1 ц/га, або в 2 рази, а собівартість 1ц зерна і трудомісткість нижчі відповідно на 26,75 грн. і 18,8 людино-годин.

Проаналізувавши таблицю можна також побачити що рентабельність підприємств зросла, і в середньому складає 5,4%.

Отже, з цього випливає, що вища якість ґрунту забезпечує підвищення економічної ефективності виробництва зерна.

Для визначення впливу мінеральних добрив на економічну ефективність вирощування зернових культур в господарствах Володар – Волинського району необхідно розглянути таблицю 8. Але спочатку побудую ранжирований ряд розподілу господарств за кількістю внесених добрив на 1 га зернових культур, ц діючої речовини.

Ранжирований ряд розподілу 29 господарств за кількістю внесених мінеральних добрив на 1 га зернових культур, ц діючої речовини:

0,56 0,73 0,74 0,86 0,97 1,01 1,06 1,07 1,15 1,28 1,32 1,35 1,43 1,44 1,53 1,57 1,61 1,70 1,71 1,79 1,85 1,90 1,92 2,02 2,06 2,14 2,17 2,17 2,30

Звідси можна виділити наступні групи за кількістю внесених мінеральних добрив на 1 га зернових культур, ц діючої речовини:

І 0,56 – 1,14 8 господарств;

ІІ 1,15 – 1,72 11 господарств;

ІІІ 1,73 – 2,30 10 господарств.

Відображу дані групи в таблиці 8.

Аналізуючи дану таблицю, можна сказати що порівнявши III (вищу) і I (нижчу) групи, в яких кількість внесених мінеральних добрив на 1 га відповідно становить 2,01 і 0,88 ц діючої речовини, показує, що у вищій групі урожайність вища на 4,2 ц/га, або в 13,9 рази, а собівартість 1 ц зернових і трудомісткість нижчі відповідно на 5,78 грн. і 7,72 люд - год. або на 0,9% і0,4%.

Відповідно можна побачити, що рентабельність зростає відповідно, найвища у ІII групі,що становить 16,0%, а найнижча у I – 15,2%, а середня рентабельність становить – 5,4%.

Отже, можна зробити висновок, що чим більше господарство вносить мінеральних добрив під зернові культури, тим вища економічна ефективність виробництва зернових культур.

Таблиця 8. Економічна ефективність виробництва зернових культур при різній кількості внесених добрив на 1 га зернових культур.

Показники

Групи господарств за кількістю внесених добрив, ц діючої речовини

В середньому

І

0,56 – 1,14

ІІ

1,15 – 1,72

ІІІ

1,73 – 2,30

Кількість господарств

Внесено мінеральних добрив на 1 га, ц діючої речовини

Урожайність, ц/га

Собівартість 1 ц, грн..

Затрати праці на 1 ц, люд. – год.

Рентабельність, %

8

0,88

8,0

41,83

12,92

-15,2

11

1,43

10,9

39,14

8,14

6,5

10

2,01

12,2

36,05

5,20

16,0

29

1,49

10,6

38,50

7,95

5,4

Визначу вплив фондозабезпеченості сільськогосподарського виробництва на економічну ефективність вирощування зернових культур в господарствах Володар – Волинського району.

Ранжирований ряд розподілу 29 господарств за фондозабезпеченістю:

70,10 156,20 186,60 208,00 241,00 249,50 273,10 298,80 326,90 358,60 361,60 365,00 429,30 446,50 474,00 483,10 503,00 547,80 588,60 624,50 676,70 724,90 735,70 740,30 758,40 766,30 776,40 814,20 855,20

Звідси виділю 3 групи господарств:

І 70,10 – 331,80 9 господарств;

ІІ 331,90 – 593,50 10 господарств;

ІІІ 593,60 – 855,20 10 господарств.

Складу групову таблицю.

З даної таблиці можна зробити висновок, що при порівнянні вищої (ІІІ) і нижчої (І) групи, в яких фондозабезпеченість відповідно становить 464,93 тис. грн.. і 228,57 тис. грн.. показує, що у ІІІ групі урожайність вища на 5,4 ц/га, або в 1,7 рази, а собівартість 1 ц зернових культур нижча на 7,23 грн., або на 16,81%. Рентабельність відповідно зростає і найвищою є в ІІ групі, і складає 15,6 %, при цьому середня рентабельність складає 5,4%.

Отже, можна зробити висновок, що в даних умовах більш висока фондозабезпеченість забезпечує підвищення економічної ефективності виробництва зерна.





Реферат на тему: Аналіз урожайності зернових культур в Новоград-Волинському районі (курсова робота)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.