Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Сільське господарство

Агротехнічні прийоми вирощування тим'яна звичайного в умовах зрошення півдня України (курсова робота)

В розділі 1 "Огляд літератури і задачі досліджень” проаналізовано стан вивчення елементів технології вирощування культури вітчизняними і зарубіжними авторами: по впливу дії органічних та мінеральних добрив, глибини основного обробітку ґрунту, ширини міжрядь, строків посіву на умови росту та врожайність тим'яну звичайного.

В розділі 2 "Умови і методика проведення дослідів” викладена характеристика грунту дослідних ділянок, охарактеризовано клімат зони та погодних умов в роки досліджень, наведені використані методики проведення польових дослідів, спостережень, лабораторних аналізів та агротехніка вирощування культури.

Дослідження проводили в 1994 - 1998 рр. в Херсонському державному аграрному університеті.

Для південного степу України характерно посушливий клімат з високими ресурсами тепла. Середньомісячна температура повітря в роки досліджень найбільш теплого місяця (червень) 22,5 - 23,5 о С, а самого холодного (січень від - 3 - 4оС). Сума ефективних температур вище 10оС складає 3300 - 3350°.

Тривалість вегетаційного періоду в роки проведення польових дослідів коливалась від 216 до 230 днів, а безморозного - від 170 до 276 днів.

Ґрунти дослідної ділянки - темно-каштанові, слабо солонцюваті, середньосуглинкові за гранулометричним складом. Вміст в орному шарі гумусу 2,18%, загального азоту 0,182%, фосфору 0,099% та обмінного калію 332 мг/на 1 кг грунту. Гумусовий горизонт складає 30-40 см.

Площа посівних ділянок 105 м2, облікових 50 м2. Повторність досліду чотириразова. Закладка чотирифакторного польового досліду проводилась методом розщеплення ділянок.

Досліди проводили за наступною схемою:

I. Фактор А - фон живлення

1. Без добрив

2. N 60P60

3. Гній 40 т/га

4. Гній 40 т/га + N60P60

II. Фактор В - глибина основного обробітку грунту

1. Оранка на глибину 20 - 22 см.

2. Оранка на глибину 28 - 30 см.

III. Фактор С - строки посіву

- перша декада грудня

- друга декада березня

- третя декада березня

- перша декада квітня

IV. Фактор Д - ширина міжрядь

- Посів із шириною міжрядь у 45 см.

- Посів із шириною міжрядь у 70 см.

Добрива вносили під основний обробіток ґрунту, мінеральні в вигляді гранульованого суперфосфату та аміачної селітри, органічні - напівперепрілого гною із вмістом N - 0,56%, Р2 О5 - 0,27%, К2О - 0,71%.

Оранку ґрунту проводили плугом ПЛН - 5-35.

Закладення та проведення дослідів здійснювали згідно існуючих методик для зрошуваного землеробства та методики "Проведення польових дослідів з лікарськими культурами".

Досліди супроводжувались фенологічними спостереженнями та біометричними вимірами, лабораторними аналізами:

- вміст нітратів у ґрунті – за Грандваль-Ляжем, амонійний азот – колориметрично з реактивом Неслера, рухомий фосфор – за Мачигіним в модифікації ЦІНАО з аскорбіновою кислотою, обмінний калій – на полуменевому фотометрі в 1% вуглецево-амонійній витяжці;

- вміст в рослинах - азот на приладі Сірен'єва, фосфор - варіант Мерфі-Рейлі з застосуванням аскорбінової кислоти, калій - на полуменевому фотометрі; ефірна олія – згідно ДСТУ 14618.11.78;

- водопроникність грунту - за Н.С.Нестеровим, Н.А.Качинським, щільність зложення - методом ріжучого кільця за Н.А. Качинським, вологозапаси – термостатно-ваговим методом;

- облік бур'янів - за Б.А.Доспеховим, І.П.Васильєвим, О.М.Туликовим.

В розділі 3 "Вплив глибини оранки в поєднанні з органічними та мінеральними добривами на агрофізичні властивості грунту” представлені результати впливу вивчаємих факторів на фізичні показники грунту.

Щільність зложення орного шару грунту при посіві була такою: на контрольному варіанті (без добрив) - 1,24, з внесенням гною в дозі 40 т/га - 1,12 г/см3, а під час збору врожаю відповідно - 1,30 та - 1,23 г/см3.

Використання посіву на другий рік супроводжувалось зростанням цього показника: ранньою весною на контролі до 1,28, а на ділянках з внесенням гною - 1,20. За період вегетації рослин другого року життя тим'яну щільність зложення грунту продовжувала зростати: 1,31 та 1,27 г/см3 відповідно.

Шпаруватість ґрунту знаходиться в прямій залежності від щільності зложення орного шару грунту. Так, у варіанті з першим строком посіву в перший рік життя цей показник на контролі сягав - 52,7, а внесення 40 т/га гною обумовлювало зростання його на 3,8%.

Шпаруватість ґрунту на другий та третій роки використання мала тенденцію до зниження в порівнянні з першим роком життя.

Водопроникність ґрунту при першому році використання посіву культури зросла у варіантах застосування гною та більш глибокої оранки (на 28-30 см).

На другому та третьому роках життя рослин тим'яну звичайного водопроникність ґрунту в контрольному та удобреному гноєм варіантах знижувалась порівняно з рівнем цього показника в перший рік використання.

Взаємодія основного обробітку ґрунту на глибину 28-30 см та внесення гною дозою 40 т/га забезпечувала зростання водопроникності ґрунту незалежно від параметрів інших вивчаємих факторів.

Розділ 4 "Водний та поживний режим ґрунту, їх вплив на розвиток рослин тим'яна звичайного”.

Встановлено, що гній, внесений під посів культури на фоні оранки на глибину 20-22 см сприяв накопиченню запасів ґрунтової вологи в шарі ґрунту 0-100 см. Це також привело до більш раціонального використання її в перший рік і зниження коефіцієнта водоспоживання на 926 м3/ц в порівнянні з контрольним варіантом (табл.1).

Органічні добрива мали свою післядію в подальшому протягом другого та третього років. Так, коефіцієнт водоспоживання був значно нижчим - на 442 м3/ц, (другий рік життя), та на - 271 м3/ц (третій рік життя). Аналогічний вплив органічних добрив на ефективність використання вологи рослинами встановлено при збільшенні глибини оранки до 28-30 см, де зменшення кількості вологи на одиницю продукції сягало 645, 327, 368 м3/ц відповідно за роками використання плантації.

Таблиця 1

Вплив вивчаємих факторів на коефіцієнт водоспоживання тим'яна

звичайного, м3/ц, (1994 - 1998 рр.)

Роки використання

Фон живлення

Без добрив

(контроль)

N60P60

Гній,

40 т/га

Гній, 40 т/га

+ N60P60

Оранка на глибину 20-22 см

1

2354

1674

1428

1376

2

780

630

338

321

3

645

427

374

275

4

1117

586

507

422

5

1994

1791

1410

1361

Оранка на глибину 28-30 см

1

2064

1570

1419

1376

2

681

641

354

304

3

736

414

368

273

4

1012

573

473

458

5

1963

1758

1436

1360

Суттєвої дії способу посіву та ширини міжряддя на показники використання вологи рослинами тим'яну звичайного нами не встановлено.

Вміст нітратів в грунті контрольного варіанту в рік посіву насіння в період сходів становив - 1,37, а на фоні гною його кількість зростала на 0,87 мг/100 г грунту.

На час збирання врожаю цей показник за вегетацію в перший рік життя знизився у варіанті без добрив на 0,50 мг/100 г грунту, тоді як на фоні сумісного внесення гною та мінеральних добрив - на 0,94 мг/100 г грунту, що відповідно позначалось на рівні врожаю.

На другому - третьому роках використання посіву вміст нітратів у варіанті досліду - гній 40 т/га знижувався залежно від фази розвитку рослин. Так, у фазі відновлення вегетації на другий рік використання вміст нітратів в грунті становив 3,30, а в період цвітіння цей показник знизився на 1,06 мг/100 г грунту.

По вмісту сполук рухомого фосфору у грунті в перший рік життя рослин встановлено, що застосування мінеральних добрив дозою N60P60 підвищує вміст рухомого фосфору в період появи сходів тим'яну на 0,95 мг/100 г грунту в порівнянні з контролем. Внесення 40 т/га гною обумовлювало підвищення кількості рухомого фосфору в грунті в два рази порівняно з неудобреними ділянками.

Гній 40 т/га на першому році використання тим'яну підвищував вміст обмінного калію в грунті на період появи сходів на 24,8 мг/кг грунту в порівнянні з контролем.

Сумісне застосування гною і мінеральних добрив з посівом в різні строки не привели до змін кількості калію в грунті в посівах тим'яна звичайного протягом п'яти років використання.

Вміст загального азоту в рослинах тим'яна звичайного: в перший рік використання у фазі сходи у варіанті без добрив становив - 0,33%. Внесення 40 т/га гною привело до зростання рівня загального азоту до 0,42%.

На другому році використання посіву культури в результаті післядії добрив кількість азоту в рослинах зростала. Так, у варіанті з внесенням мінеральних добрив в дозі N60P60, під час відновлення вегетації вміст його в рослинах зростав на - 0,76%, з внесенням 40 т/га гною - на 0,81 % та сумісному 40 т/га гною з мінеральними на - 0,87 % по відношенню до контрольного варіанту.

В наступні роки використання посіву тим'яна звичайного вміст азоту в рослинах знижувався у всіх варіантах внесення добрив.

Кількість фосфору в рослинах першого року життя змінювалось в залежності від внесення добрив у варіантах досліду: на контролі у фазі сходи вміст фосфору становив 0,32%, а при внесенні гною 40 т/га - 0,66%.

На другий рік використання посіву тим'яна звичайного у фазі бутонізації не відмічено зниження фосфору.

В подальші роки в період бутонізації вміст фосфору в рослинах не знижувався і був в межах від 1,19 до 1,39 %.

Кількість калію в рослинних зразках у перший рік використання становив у фазі сходи у варіанті без добрив - 0,32, при застосуванні гною 40 т/га відбулось зростання його на 0,30 % в порівнянні з контролем. В наступні два роки використання посіву у цих варіантах вміст калію зріс і становив: на другий рік 1,29 та 2,07% відповідно. На четвертому і п'ятому році використання кількість калію в рослинах не змінювалась на всіх фонах живлення та відповідно до фаз розвитку рослин.

Встановлено, що більш пізні строки посіву скорочували проходження міжфазних періодів розвитку рослин культури. Підвищення родючості грунту уповільнювало темпи розвитку рослин.

Проведення оранки на глибину 28-30 см приводило до зниження кількості бур'янів у порівнянні з менш глибокою оранкою на 20 -22 см.

З тривалістю життя тим'яна звичайного значно збільшується забур'яненість посівів. Так, в третій рік використання вона коливалась по варіантах досліду від 41 до 61 шт/м2, а в четвертий від 76 - 88 шт/м2, тоді як в перший рік на 1 м2 налічувалось всього 21 - 31 шт. бур'янів.

В перший рік використання збереженість рослин знижувалась при більш пізніх строках посіву незалежно від фону живлення та глибини оранки. На другому році використання збереженість була пов'я