Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Сільське господарство

Агрохімічна оцінка застосування продуктів вермикультивування на темно–сірих опідзолених ґрунтах західного лісостепу України (курсова робота)

Дисертаційна робота виконувалась протягом 1998-2002 рр. на кафедрі екології Українського державного університету водного господарства та природокористування. Польові досліди були закладені в ПСП "Перемога” Рівненського району на темно – сірому опідзоленому легкосуглинковому мулувато – крупно пилуватому ґрунті. Грунт дослідних ділянок характеризувався наступними агрохімічними показниками: рН сольової витяжки – 5,1, вміст гумусу – 1,7 %, вміст азоту легкогідролізованих сполук - 9,2 мг/100 г ґрунту, забезпеченість рухомим фосфором та обмінним калієм відповідно 24,4 та 12,4 мг/100 г ґрунту.

Польові досліди проводили за наступними схемами:

Дослід 1: 1. Без добрив (контроль); 2. Гній (40 т/га); 3. Вермикомпост (4 т/га); 4.Вермикомпост (4 т/га) та обробка насіння стимулятором 2 (15 л/т).

Дослід 2: 1.Без добрив (контроль); 2. Обробка насіння стимулятором 1 (15 л/т); 3.Обробка насіння (15 л/т) та обприскування посівів стимулятором 1 (8 л/га); 4.Обробка насіння стимулятором 2 (15 л/т); 5. Обробка насіння (15 л/т) та обприскування посівів стимулятором 2 (8 л/га); 6. Обробка насіння (15 л/т) з наступними двома обприскуваннями посівів стимулятором 2 (по 8 л/га кожного разу).

Досліди закладали в триразовому повторенні. Площа посівної ділянки 100м2, облікової – 81 м2. У досліді вирощувались наступні культури в ланці сівозміни: буряк цукровий (сорту Уладівський однонасінний), кукурудза на силос (сорт Одеська-210) та ячмінь ярий (сорт Гонор).

Норма витрати стимулятора 1 та 2 при передпосівній обробці насіння складає 15 л/т. Норма витрати води 100 л/т. При одноразовому обприскуванні посівів використовували 8 л стимулятора росту рослин, отриманого на основі вермикомпосту на 1 га, при дворазовому – 8 л на 1 га кожного разу. Норма витрати води 300 л/га. Обприскування посівів стимулятором 1 та 2 проводили на зернових культурах у фазу початку кущіння, а на буряку цукровому – в період змикання листків у міжряддях.

Стимулятор 1 отримували за методикою І.Титова (1995) (Гумісол), технологія отримання стимулятора 2 розроблена С.Веремеєнко, О.Олійник (патент 36271А UA), суть якої полягає у обробці вермикомпосту розчином лугу з наступною нейтралізацією витяжки кислотою. Для збереження біологічної активності з вермикомпосту попередньо отримується водна витяжка, яка добавляється в препарат після нейтралізації.

Для вивчення ефективності застосування продуктів вермикультивування у виробничих умовах був проведений польовий дослід з пшеницею озимою за такою схемою: 1. Без добрив (контроль); 2. Обробка насіння стимулятором 1 (15 л/т); 3.Обробка насіння (15 л/т) та обприскування посівів стимулятором 1 (8 л/га); 4.Обробка насіння стимулятором 2 (15 л/т); 5. Обробка насіння (15 л/т) та обприскування посівів стимулятором 2 (8 л/га); 6. Вермикомпост (4 т/га) та обробка насіння стимулятором 2 (15 л/т).

Дослід проводився протягом 1999 – 2000 рр. на площі 40 га. Вирощувалася пшениця озима (сорт Донський напівкарлик).

Паралельно проводилися модельні лізиметричні дослідження для вивчення процесів трансформації органічних решток та вермикомпосту і їх ролі в накопиченні гумусу в темно-сірому опідзоленому ґрунті. Дослід проводився на протязі 1998-2000рр. за такою схемою: 1.Без добрив (контроль); 2. Вермикомпост – в співвідношенні вермикомпост:грунт – 1:20; 3.Торф – в співвідношенні торф:грунт – 1:40; 4. Солома – в співвідношенні – солома:грунт – 1:40. Дослід проводився в 4-разовому повторенні.

При виконанні польових і лабораторних робіт керувались загальноприйнятими в агрохімії методиками. З агрохімічних досліджень проводились такі визначення: рН – потенціометрично, гідролітична кислотність за методом Г.Каппена, сума обмінних основ – за Каппеном-Гільковицем, рухомий фосфор –колориметрично за методом Кірсанова, обмінний калій – на полуменевому фотометрі, азот легкогідролізований – за методом Тюрина і Кононової, вміст гумусу визначали за методом Тюріна в модифікації Сімакова.

Баланс гумусу темно-сірого опідзоленого ґрунту при використанні різних добрив розраховувався за видозміненим рівнянням Чуяна (1992). Розрахунок коефіцієнтів мінералізації та гуміфікації органічної речовини здійснювалось за методикою інституту ім. В.В.Докучаєва (1984) .

Математичну обробку результатів досліджень проводили шляхом статистичного аналізу за Б.А.Доспеховим (1985). Енергетичну ефективність застосування добрив проводили за методикою О.К.Медведовського, П.І.Іваненка (1988).

ВПЛИВ ОРГАНІЧНИХ ДОБРИВ НА ГУМУСОВИЙ СТАН

ТЕМНО-СІРОГО ГРУНТУ

При проведенні лізиметричних досліджень було встановлено, що протягом першого року після внесення 26 % органічної речовини вермикомпосту включається в органічну частину ґрунту. На основі отриманих експериментальних даних були розраховані залежності зміни вмісту гумусу темно – сірого опідзоленого ґрунту за внесення різних видів органічних добрив, які показують, що дані процеси при застосуванні як торфу та соломи, так і вермикомпосту протікають по однаковим закономірностям (табл.1).

Таблиця 1 – Логарифмічні залежності зміни вмісту гумусу в темно – сірому ґрунті за внесення різних видів органічних добрив по даним лізиметричних досліджень

( x – роки, y – вміст гумусу (С), г)

Вид добрива

Вид рівняння

Кореляційне співвідношення

Без добрив

Y=-8.4936ln(x)+83.326

0,85±0,04

Вермикомпост

Y=-66.18ln(x)+158.64

0,87±0,04

Торф

Y=-53.482ln(x)+152.94

0,86±0,04

Солома

Y=-47.484ln(x)+166.42

0,87±0,04

Одним із об'єктивних показників, що дають змогу оцінити гумусовий стан ґрунтів і прогнозувати можливі зміни, є розрахунок балансу гумусу. Нами був проведений розрахунок балансу гумусу на основі даних по ПСП "Перемога” Рівненської області. Згідно розрахунку, в 1993 р. баланс гумусу був від'ємний під більшістю сільськогосподарських культур і становив –0,42 т/га. У 1998 р. баланс гумусу ще погіршився та складав –2,62 т/га. Погіршення гумусового стану ґрунтів господарства обумовлено зниженням насиченості сівозміни органічними добривами. Так, якщо в 1993 р. в середньому вносили 9,66 т/га гною, то в 1998 р. насичення ним сівозміни знизилось до 3,66 т/га.

За допомогою методу математичного моделювання нами був розрахований прогноз зміни запасів гумусу темно – сірого опідзоленого ґрунту за його сільськогосподарського використання. Проведені розрахунки показали, що без внесення органічних добрив втрати запасів гумусу за 20 років складатимуть 11,23т/га.

Таблиця 2 – Розрахункові норми внесення органічних добрив для забезпечення різного вмісту гумусу темно – сірого опідзоленого ґрунту, шар ґрунту 0 – 20 см

Вміст гумусу, %

Запаси гумусу в ґрунті, т/га

Розрахункова норма внесення, т/га

вермикомпосту

гною

0,8

26,5

-

3,6

1,0

31,0

2,2

-

1,6

50,0

3,7

7,7

1,8

56,2

4,2

8,6

2,0

62,5

4,7

9,8

2,2

68,8

5,2

10,9

2,5

78,1

6,0

12,6

За використання вермикомпосту (4 т/га) буде забезпечуватись бездефіцитний баланс гумусу. Прогнозні розрахунки показали, що існуючий рівень насиченості сівозміни гноєм (3,66 т/га) забезпечить зниження вмісту гумусу в ґрунті до 0,8 % (табл.2). Якщо традиційне органічне добриво гній замінити внесенням еквівалентної кількості вермикомпосту, виробленого з гною, то це дещо покращить гумусовий стан ґрунту. Розрахунки показали, що для підтримання вмісту гумусу на рівні 1,8 % в темно– сірому опідзоленому ґрунті необхідно вносити вермикомпосту не менше 4,2т/га.

Результати досліджень вмісту гумусу темно – сірого опідзоленого ґрунту на дослідній ділянці показали, що відбувається його зменшення на варіантах з застосуванням стимуляторів отриманих на основі вермикомпосту без внесення органіки. Так, при рівні вмісту гумусу на контролі 1,51 % (1999 р.) на варіанті з вермикомпостом (4 т/га) цей показник у 2000 р. був 1,57 %, а при застосуванні стимуляторів для обробки насіння з наступним обприскуванням посівів – 1,45 % (2000 р.) (НІР05=0,03 %). Отже, необхідно застосовувати стимулятори на основі вермикомпосту на фоні внесення органічних добрив для поповнення втрат гумусу ґрунту.

ВПЛИВ ПРОДУКТІВ ВЕРМИКУЛЬТИВУВАННЯ НА РІСТ, РОЗВИТОК, ПРОДУКТИВНІСТЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ТА СТРУКТУРУ УРОЖАЮ

За результатами модельного досліду встановлено, що за застосування стимуляторів отриманих на основі вермикомпосту підвищується енергія проростання насіння пшениці озимої на 8 – 10 %, відносно контролю.

Проведені дослідження показали, що найбільш інтенсивно на покращення процесів росту і розвитку рослин впливало сумісне застосування вермикомпосту та стимулятора отриманого на його основі для обробки насіння. Так, у цьому варіанті середня висота рослин кукурудзи в 2000 р. перевищувала 2 м, що на 17 % більше, ніж в контролі, та на 13 % більше, ніж у варіанті з внесенням гною. Відповідно збільшувалась і маса однієї рослини кукурудзи. Поряд із тим, відбувалось збільшення листкової поверхні кукурудзи. Якщо у варіанті з застосуванням двох продуктів вермикультивування цей показник в 2000 р. під час збирання врожаю був 2,68 м22, то в контролі на 41,8 %, а у варіанті з гноєм на 13,4 % менше.

Дослідження показали, що за використання продуктів вермикультивування під ячмінь ярий покращується структура його урожаю (табл. 3). Так, в середньому за 3 роки, відсоток зерна був на 5,2 % більше у варіанті з вермикомпостом (4 т/га) та на 13,3 % більше у варіанті з внесенням вермикомпосту (4 т/га) і обробкою насіння стимулятором 2 (15 л/т), відносно контролю. При цьому покращується і якість продукції. Маса 1000 зерен у варіанті з застосуванням вермикомпосту (4 т/га) та стимулятора 2 (15 л/т), в середньому за три роки, була більше на 11,5 % відносно контролю (табл.3).

При дослідженні сумісного впливу вермикомпосту (4 т/га) та стимулятора 2 для обробки насіння (15 л/т) під кукурудзу на силос був отриманий найвищий приріст частки качанів у загальній структурі рослин в 1999 р.– 11,7 %, 2000 р. – 4,6 %, відносно контрольного варіанту (табл.4).


Таблиця 3 – Вплив добрив на структуру урожаю та масу 1000 зерен ячменю ярого

Варіант досліду

Маса 1000 зерен, г (середнє за 3 роки)

%, від загальної маси рослин

зерно

солома

1998

1999

2000

середнє

1998

1999

2000

середнє

Без добрив (контроль)

51,8

21,7

35,6

34,3

30,6

78,3

64,4

65,7

69,5

Гній (40 т/га)

56,0

-

38,8

37,9

38,3

-

64,2

62,1

61,6

Вермикомпост (4 т/га)

52,6

29,5

34,0

42,7

35,4

80,5

65,9

57,3

64,6

Вермикомпост (4 т/га) та обробка насіння стимулятором 2 (15 л/т)

63,3

-

44,4

43,4

43,9

-

55,6

56,6

56,1

HIP05, %

-

0,98

1,06

1,21

-

2,73

2,60

1,90

-

HIP05, г

2,03 - 0,94

-

-

-

-

-

-

-

-

Таблиця 4 – Вплив добрив на структуру урожаю кукурудзи

Варіант досліду

% від загальної маси рослин

качани

стебла

листя

1998

1999

2000

1998

1999

2000

1998

1999

2000

Без добрив (контроль)

44,8

21,2

24,1

41,1

62,2

58,1

14,1

16,6

17,8

Гній (40 т/га)

-

22,9

20,6

-

57,9

58,9

-

19,2

20,6

Вермикомпост (4 т/га)

49,3

24,1

26,9

36,6

52,1

55,1

14,1

23,5

17,9

Вермикомпост (4 т/га) та обробка насіння стимулятором 2 (15 л/т)

-

32,8

28,7

-

53,4

56,9

-

13,74

14,4

НІР05

1,15

0,84

0,97

1,65

1,74

1,79

1,07

0,98

1,12


Таблиця 5 - Вплив добрив на структуру урожаю та масу одного коренеплоду буряку цукрового

Варіант досліду

Маса 1 корене-плоду, кг

%, до загальної маси рослин

коренеплоди

листя

1998

1999

2000

середнє

1998

1999

2000

середнє

Без добрив (контроль)

0,288

58,7

55,1

54,7

56,2

41,3

44,9

45,3

43,8

Гній (40 т/га)

0,336

-

58,1

57,1

57,6

-

41,9

42,9

42,4

Вермикомпост (4 т/га)

0,335

60,3

57,6

57,1

58,4

39,6

42,4

42,9

41,6

Вермикомпост (4 т/га) та обробка насіння стимулятором 2 (15 л/т)

0,458

-

59,9

59,5

59,7

-

40,1

40,5

40,3

НІР05, %

-

1,91

1,76

1,77

-

1,71

1,58

1,64

-

НІР05, кг

0,016-0,014

-

-

-

-

-

-

-

-

Таблиця 6 - Вплив добрив на структуру урожаю та масу одного коренеплоду буряку цукрового

Варіант досліду

Маса 1 корене-плоду, кг

%, до загальної маси рослин

коренеплоди

листя

1998

1999

2000

середнє

1998

1999

2000

середнє

Без добрив (контроль)

0,288

58,7

55,1

54,7

56,2

41,3

44,9

45,3

43,8

Обробка насіння стимулятором 1 (15 л/т)

0,362

60,1

58,8

58,1

58,9

30,8

41,2

41,9

41,0

Обробка насіння (15 л/т) та посівів стимулятором 1 (8 л/га)

0,405

54,2

56,3

56,8

55,8

45,8

43,7

43,2

44,2

Обробка насіння стимулятором 2 (15 л/т)

0,391

52,4

54,4

55,4

54,1

47,5

45,8

44,6

45,9

Обробка насіння (15 л/т) та посівів стимулятором 2 (8 л/га)

0,399

45,2

58,9

59,1

54,4

54,8

41,1

40,9

45,6

Обробка насіння (15 л/т) та обприскування посівів стимулятором 2 (по 8 л/га)

0,385

43,0

52,5

54,2

49,9

56,9

47,5

45,8

50,1

НІР05, %

-

1,91

1,76

1,77

-

1,71

1,58

1,64

-

НІР05, кг

0,016-0,014

-

-

-

-

-

-

-

-


За внесення під буряк цукровий вермикомпосту (4т/га) частка коренеплодів у загальній структурі врожаю, в середньому за 3 роки, була 58,4 %, а при внесенні гною (40 т/га)– 57,6 % (табл. 5.). Найефективнішим був варіант із використанням вермикомпосту (4 т/га) та обробкою насіння стимулятором 2 (15 л/т), відсоток коренеплодів, в середньому за 3 роки, при цьому був 59,7%, що на 3,5% більше контролю.

За внесення вермикомпосту під буряк цукровий маса одного коренеплоду збільшилась на 6,2 % (1999 р.) та 1,7 % (2000 р.), відносно варіанта з використанням гною. У 1999 та 2000 рр. ефективнішим було застосування стимулятора 2 на фоні вермикомпосту (4 т/га). В 1999 р., у цьому варіанті, збільшення маси коренеплодів, відносно контролю, було на рівні 0,157 кг, а у варіанті з застосуванням гною – 0,141 кг. У 2000 р. приріст маси одного коренеплоду був 0,16 та 0,102 кг, відповідно.

При проведенні досліджень сумісного впливу вермикомпосту (4 т/га) та стимулятора 2 для обробки насіння (15 л/т) на пшеницю озиму було отримано найвищий показник маси 1000 зерен – 62,1 г, приріст відносно контролю – 4,05 г, щодо варіанта з застосуванням стимулятора 2 – 3,63 – 1,63 г, а варіантів зі стимулятором 1 – 3,73 – 2,73 г (табл.7).

Таблиця 7 - Вплив добрив на масу 1000 зерен пшениці озимої, г

Варіант досліду

Рік

Середнє

за 2 роки

1999

2000

Без добрив (контроль)

50,1

58,0

54,1

Обробка насіння стимулятором 2 (15 л/т)

52,5

58,4

55,5

Обробка насіння (15 л/т) та посівів стимулятором 2 (8 л/га)

52,9

60,4

56,7

Обробка насіння стимулятором 1 (15 л/т)

49,9

58,3

54,1

Обробка насіння (15 л/т) та посівів стимулятором 1 (8 л/га)

51,9

59,3

55,6

Вермикомпост (4 т/га) та обробка насіння стимулятором 2 (15 л/т)

-

62,1

62,1

HIP05

0,58

0,81

-

При оцінці забур'янення посівів було виявлено, що внесення вермикомпосту не сприяє збільшенню кількості бур'янів на просапних культурах на відміну від гною. Так, на посівах кукурудзи за внесення гною (40 т/га) кількість бур'янів у фазу 3-го листка була рівна 12,3 шт/м2, вермикомпосту (4 т/га) - 7,3 шт/м2, а на контролі – 6,7 шт/м2.

Застосування стимуляторів та вермикомпосту обумовлює підвищення стійкості рослин до збудників хвороб. Так, на буряку цукровому у фазу змикання листя у міжряддях при внесенні гною (40 т/га) уражена церкоспорозом площа листя була 25 %, а при внесенні вермикомпосту (4 т/га) вона знизилась до 15 %, а при застосуванні стимуляторів 1 та 2 – до 10%.

Використання продуктів вермикультивування на пшениці озимій обумовило зменшення розвитку борошнистої роси під час колосіння. Так, якщо в контролі відсоток розвитку хвороби був на рівні 12,4 %, то при застосуванні вермикомпосту та стимуляторів він зменшився до 8-11 %.

Покращення умов росту і розвитку рослин за внесення продуктів вермикультивування обумовлює підвищення урожайності сільськогосподарських культур (табл. 8-9).

Таблиця 8 – Вплив добрив на врожайність сільськогосподарських культур, ц/га

(середнє за 1998, 1999 та 2000 роки )

Варіант досліду

Буряк цукровий

Кукурудза

Ячмінь ярий

Без добрив (контроль)

409

401

18,8

Гній (40 т/га)

485

556

22,4

Вермикомпост (4 т/га)

465

568

24,1

Вермикомпост (4 т/га) та обробка насіння стимулятором 2 (15 л/т)

628

819

36,1

НІР05

12,3-14,7

16,2-24,1

0,82-1,17

Таблиця 9 - Вплив добрив на врожайність сільськогосподарських культур, ц/га

(середнє за 1998, 1999 та 2000 роки)

Варіант досліду

Буряк цукровий

Кукурудза

Ячмінь ярий

Без добрив (контроль)

409

401

18,8

Обробка насіння стимулятором 1 (15 л/т)

508

636

26,7

Обробка насіння (15 л/т) та посівів стимулятором 1 (8 л/га)

563

641

25,6

Обробка насіння стимулятором 2 (15 л/т)

503

635

30,7

Обробка насіння (15 л/т) та посівів стимулятором 2 (8 л/га)

549

654

29,3

Обробка насіння (15 л/т) та обприскування посівів стимулятором 2 (по 8 л/га)

549

663

30,6

НІР05

12,3-14,7

16,2-24,1

0,82-1,17

Найефективнішим було сумісне застосування стимулятора 2 та вермикомпосту. Так, врожайність кукурудзи на силос у цьому варіанті в середньому за 3 роки, була на 32 % більше, ніж у варіанті з внесенням гною, та на 49 % більше, ніж у контролі

На буряку цукровому приріст врожаю відносно варіанта з гноєм був 22,6 %, ячменю ярому – 37,8%. При порівнянні дії стимуляторів 1та 2 було виявлено, що стимулятор 2 більш ефективніший при застосуванні на зернових для обробітку насіння, а стимулятор 1 – на цукровому буряку при обробці насіння з наступним обприскуванням посівів.

Отже, застосування продуктів вермикультивування є ефективним заходом для покращання росту і розвитку рослин, структури врожаю, фітосанітарного стану посівів та отримання високих врожаїв екологічно безпечної сільськогосподарської продукції.

Таблиця 10 – Результати застосування продуктів вермикультивування на

пшениці озимій, ц/га

Варіант досліду

Рік

Середнє за 2 роки

Приріст, ц/га

1999

2000

Без добрив (контроль)

41,9

35,4

38,4

-

Обробка насіння стимулятором 2 (15 л/т)

67,3

51,2

58,8

20,3

Обробка насіння (15 л/т) та посівів стимулятором 2 (8 т/га)

63,7

51,2

57,5

19,0

Обробка насіння стимулятором 1 (15 л/т)

52,4

39,,9

44,2

5,8

Обробка насіння (15 л/т) та посівів стимулятором 1(8 т/га)

58,5

48,8

53,7

15,2

Вермикомпост (4 т/га) та обробка насіння стимулятором 2 (15 л/т)

-

53,5

53,5

15,0

НІР05

2,74

2,00

-

-

ЕКОНОМІКО – ЕНЕРГЕТИЧНА ОЦІНКА ЗАСТОСУВАННЯ ПРОДУКТІВ ВЕРМИКУЛЬТИВУВАННЯ

При проведені оцінки вирощування сільськогосподарських культур за застосування продуктів вермикультивування було встановлено, що дані технології характеризуються високим рівнем економічної та енергетичної ефективності. На пшениці озимій при обприскуванні посівів стимулятором, отриманим на основі вермикомпосту, приріст врожайності зерна був 16,0 ц/га (відносно варіанта без внесення добрив), рентабельність виробництва, при цьому, була 105%. При внесенні вермикопосту рентабельність вирощування пшениці озимої була 326%.

Умовно чистий прибуток з 1 га посівів ячменю ярого при обприскуванні посівів стимулятором на основі вермикомпосту за рахунок приросту врожайності зерна на 15,0 ц/га (відносно варіанта без добрив) був на рівні 318 грн., а рентабельність вирощування – 73,6 %.

За внесення гною (40 т/га) під буряк цукровий рівень рентабельності був 3,1%, а при внесенні вермикомпосту (4 т/га) – 30,8 %. Найвищий рівень рентабельності (101%) на буряку цукровому був при обприскуванні посівів стимулятором на основі вермикомпосту. Умовно чистий прибуток при цьому був 1474 грн/га.

В останні роки в світовій практиці поряд з традиційними методами оцінки ефективності виробництва сільськогосподарської продукції (в грошових показниках), все більше значення набуває енергетична оцінка технологій, що враховує як кількість акумульованої енергії в сільськогосподарської продукції, так і витраченої на виробництво.

Найбільший енергетичний потенціал при вирощуванні пшениці озимої був на варіанті з сумісним застосуванням вермикомпосту та стимулятора і дорівнював 20765877 ккал/га. На контролі енергетичний потенціал пшениці озимої був 13763656 ккал/га. При застосуванні стимуляторів 1 та 2 із врожаєм зерна пшениці озимої було отримано від 15526833 до 19895939 ккал/га енергії.

При внесенні вермикомпосту (4 т/га) загальна калорійність ячменю ярого складала 13161690 ккал/га, проти 8610052 ккал/га, отриманих з врожаєм, при внесенні гною (40 т/га) та 7705162 ккал/га на контролі.

Найбільший вихід енергії з врожаєм зеленої маси кукурудзи був отриманий при внесенні вермикомпосту (4 т/га) та обробці насіння стимулятором 2 – 79757938ккал/га. На контролі енергоємність кукурудзи на силос становила 51377813ккал/га. При застосуванні стимулятора 1 вихід енергії з врожаєм був на 30 – 40 % більший, відносно контролю.

Застосування стимулятора 2 для обробки насіння з наступними двома обприскуваннями посівів обумовило вихід енергії з врожаєм кукурудзи на силос на рівні 77996413 ккал/га, що на 8 – 16 % більше, ніж при застосуванні стимулятора 1.

Таблиця 11 - Енергетична ефективність вирощування

сільськогосподарських культур (Кее)

Варіант досліду Культура

Пшениця озима

Буряк цукровий

Кукурудза на силос

Ячмінь ярий

Без добрив (контроль)

2,56

5,31

12,6

1,6

Гній (40 т/га)

-

3,63

7,6

1,2

Вермикомпост (4 т/га)

-

4,48

11,9

1,96

Вермикомпост (4 т/га) та обробка насіння стимулятором 2 (15 л/т)

2,7

5,67

13,8

2,02

НІР05

0,07

0,08

0,08

0,012

Таблиця 12- Енергетична ефективність вирощування

сільськогосподарських культур (Кее)

Варіант досліду Культура

Пшениця озима

Буряк цукровий

Кукурудза на силос

Ячмінь ярий

Без добрив (контроль)

2,56

5,31

12,6

1,6

Обробка насіння стимулятором 1 (15 л/т)

2,83

6,01

14,7

1,94

Обробка насіння (15 л/т) та посівів стимулятором 1(8 л/га)

3,13

6,03

15,5

2,41

Обробка насіння стимулятором 2 (15 л/т)

3,37

5,93

14,7

2,38

Обробка насіння (15 л/т) та посівів стимулятором 2 (8 л/га)

3,26

6,29

15,2

2,45

Обробка насіння (15 л/т) та 2 обприскування посівів стимулятором 2(8 л/га)

-

5,98

15,9

2,38

НІР05

0,07

0,08

0,08

0,012

На буряку цукровому найбільший вихід енергії з врожаєм – 38157471 ккал/га був при внесенні вермикомпосту (4 т/га) та стимулятора 2. На контролі енергетичний потенціал врожаю буряку цукрового був 25866885 ккал/га, що на 15% менше, ніж у варіанті з гноєм (40 т/га), та на 16,7% менше, ніж при внесенні вермикомпосту (4 т/га). Застосування стимуляторів обумовило вихід енергії з врожаєм від 32445023 до 35872980 ккал/га.

Кількісну оцінку енергетичного аналізу технологій вирощування сільськогосподарських культур дає коефіцієнт енергетичної ефективності. Якщо проаналізувати енергетичну ефективність вирощування сільськогосподарських культур при впровадженні різних елементів технології застосування продуктів вермикультивування, то можна зробити такі висновки. Для пшениці озимої найбільш енергетично вигідно проведення обробітку насіння стимулятором 2, коефіцієнт енергетичної ефективності при цьому (Кее) дорівнює 3,4 (табл. 11). При внесенні вермикомпосту (4 т/га) Кее для ячменю ярого рівний 1,9, а при додатковому обробітку насіння стимулятором 2 – 2,0 (табл. 12).






Реферат на тему: Агрохімічна оцінка застосування продуктів вермикультивування на темно–сірих опідзолених ґрунтах західного лісостепу України (курсова робота)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2017. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.