Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Сільське господарство

Агрохімічна оцінка нового виду добрива на основі бурого вугілля при вирощуванні ярої пшениці на лучно-чорноземному ґрунті (курсова робота)

Сучасному сільському господарству необхідна переорієнтація на використання місцевих ресурсів стабілізації та відтворення родючості ґрунтів, які здатні забезпечити рослини основними елементами живлення. У зв'язку з цим перспективним засобом є органо-мінеральні добрива, які виготовлені з високозольного бурого вугілля. Дослідження із вивчення можливості використання вугілля як наповнювача при виготовленні добрив починаються ще з 20 років. К.К. Гедройц, П.А. Власюк, Л.А. Христєва, а також вчені Чехії, Югославії, Німеччини використовували різні технології для виготовлення органо-мінеральних добрив на основі бурого вугілля. Саме цим питанням присвячено аналіз літературних джерел.

ПРОГРАМА, ОБ'ЄКТ, МЕТОДИКА ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводили на кафедрі агрохімії та якості продукції рослинництва ім. О.І.Душечкіна в польовому досліді агрономічної дослідної станції НАУ Васильківського району Київської області. Ґрунт дослідної ділянки – лучно-чорноземний карбонатний грубопилувато-легкосуглинковий на лесовидному суглинку з вмістом гумусу 4,29% і середнім забезпеченням азотом легкогідролізованих сполук, середнім рухомого фосфору та низьким обмінного калію. Реакція ґрунтового розчину знаходилася в слаболужному діапазоні, сприятливому для росту та розвитку ярої пшениці.

Дослідження проводили за схемою: 1. Без добрив (контроль); 2. Буре вугілля– 1,5 т/га; 3. Органо-мінеральне добриво – 1,5 т/га; 4. Еквівалентна кількість мінеральних добрив до 1,5 т/га органо-мінерального добрива (N30Р40К15); 5. Органо-мінеральне добриво – 3 т/га; 6. Еквівалентна кількість мінеральних добрив до 3т/га органо-мінерального добрива (N60Р80К30); 7. Органо-мінеральне добриво – 4,5т/га; 8.Еквівалентна кількість мінеральних добрив до 4,5т/га органо-мінерального добрива (N90Р120К45).

За систематичного розміщення варіантів площа посівної ділянки становила 100, облікової – 70 м2. Повторність досліду– трикратна. Безпосередню дію ОМД "ТЕКОС-2” вивчали при вирощуванні районованого сорту ярої пшениці Миронівська яра, післядію – вико-вівсяної сумішки.

Зразки ґрунту та рослин відбирали в такі фази росту й розвитку рослин ярої пшениці: кущіння, вихід у трубку і повна стиглість. Лабораторні аналізи проводили в лабораторії кафедри агрохімії та якості продукції рослинництва ім. О.І.Душечкіна НАУ, деякі – в Українському інституті експертизи сортів рослин й Інституті мікробіології та вірусології ім. Д.С.Заболотного НАН України. При виконанні польових і лабораторних робіт керувалися загальноприйнятими методиками в агрохімії. Зразки ґрунту та рослин відбирали й підготовляли для аналізів відповідно до вказівок, наведених у "Практикумі по агрономічній хімії”(1965 р.), практикумі "Агрохімічний аналіз” (1996 р.), "Лабораторному практикумі з агрохімії”(1984 р.), "Лабораторному практикумі по ґрунтознавству”(1982 р.) і "Практикумі по мікробіології”(1972 р.).

4

У ґрунті визначали загальний вміст гумусу за методом Тюріна; групово-фракційний склад гумусу за схемою Тюріна в модифікації Пономарьової та Плотникової; вміст рухомих гумусових речовин – за методом Єгорова (екстрагуванням 0,2 н. NаОН), детриту – з оцтовим ангідридом; вміст азоту легкогідролізованих сполук – за методом Шлавицької; амонійного азоту – колориметрично за допомогою реактиву Несслера, нітратного азоту – за допомогою іонселективного електрода; вміст рухомих сполук фосфору та калію визначали в одній витяжці за методом Мачигіна у модифікації ЦІНАО з наступним визначенням фосфору колориметрично за методом Деніже, а калію – на полуменевому фотометрі; чисельність мікроорганізмів – методом посіву розбавлень ґрунтової суспензії на тверді поживні середовища: органотрофні – на м'ясо-пептонний агар, педотрофні – на ґрунтовий агар, амілолітичні – на крохмалево-аміачне середовище, гуматрозкладаючі – на гуматний агар, азотобактер – на середовище Ешбі.

Протягом періоду вегетації ярої пшениці проводили подекадні біометричні виміри площі листкової поверхні методом висічок, наростання сухої маси надземної частини рослин – гравіметричним методом. Вираховували чисту продуктивність фотосинтезу (ЧПФ) та фотосинтетичний потенціал посіву (ФПП). Усі виміри здійснювали на 10 типових рослинах з одного варіанта в трикратному повторені. Загальну і робочу адсорбційні поверхні кореневої системи ярої пшениці визначали за методом Сабініна і Колосова.

У рослинних зразках ярої пшениці та однорічних трав визначали вміст загального азоту, фосфору і калію після мокрого озолення за методомГінзбург та ін. Після мокрого озолення рослинного матеріалу визначали вміст азоту фотометричним методом за допомогою реактиву Несслера; фосфору – фотометрично за методом Деніже у модифікації Левицького; калію – за допомогою полуменевого фотометра.

Структуру врожаю ярої пшениці визначали – за методом Майсуряна, вміст білкового азоту в зернівках – за методом Барнштейна, фракційного складу білків – за методом Козлова та Городнього, вміст сирої клейковини – методом відмивання водорозчинних речовин, індекс деформації клейковини на приладі ІДК-1, сили борошна – на альвеографі Шопена.

Вміст сирого протеїну в рослинах вико-вівсяної суміші визначали за методом К'єльдаля, клітковини за методом Генеберга і Штомана, каротину за методом Муррі.

Експериментальні дані математично опрацьовували методом дисперсійного аналізу за Б.О. Доспєховим. Економічну ефективність застосування добрив обчислювали за цінами 2002 року, енергетичну оцінку застосування добрив визначали згідно методики І.А. Васькова та інших (1986), а також Ю.О. Тараріко та інших (2001).

5


СПОСОБИ ОДЕРЖАННЯ ТА АГРОХІМІЧНА ОЦІНКА ОРГАНО-МІНЕРАЛЬНОГО ДОБРИВА НА ОСНОВІ БУРОГО ВУГІЛЛЯ ("ТЕКОС - 2”)

Основною виготовлення органо-мінерального добрива з бурого вугілля було збагачення останнього біологічно активними компонентами. Інтенсифікація мікробіологічних процесів при компостуванні і достиганні добрива стимулювала підвищення вмісту активних метаболітів життєдіяльності мікроорганізмів.

У результаті наших досліджень встановлено оптимальне співвідношення компонентів ОМД "ТЕКОС-2”, яке містить буре вугілля (58 – 68%); "Біогумус” (10 – 20%); мінеральні добрива – фосфорні (фосфоритне борошно, одержане із фосфоритів України – 15%), азотні (вуглекислий амоній – 5%); зброджений осад стічних вод (2%) і мікробну закваску, виготовлену на основі музейної культури Bacillus megaterium, Pseudomonas sinuosa (до 1%).

ОМД "ТЕКОС-2” виробляють компостуванням субстрату протягом 2–3 місяців. Установлено, що під час компостування цього добрива важливу роль відіграє гідротермічний режим. В залежності від ступеню зволоження субстрату змінюється інтенсивність аеробних та анаеробних процесів – найвища швидкість мінералізації органічних речовин досягається при температурі оточуючого середовища 18–220С та вологості субстрату 20%. При таких показниках забезпечується оптимальне співвідношення капілярів із повітрям і водою, що сприяє одночасному прискоренню мінералізації всього об'єму субстрату.

Нашими дослідженнями також встановлено, що ОМД "ТЕКОС-2” відзначається добрими фізико-хімічними властивостями і містить 43,5% загального вуглецю, 4,82 – вуглецю гумінових кислот та 4,67 – вуглецю фульвокислот, не менше 2,0% загального азоту; 2,5 Р2О5; 1,0 К2О; реакція слаболужна ( рН 7,0-7,5); вологість 15 – 20%.

Таким чином, ОМД "ТЕКОС-2” є добривом, яке не тільки забезпечує рослину головними елементами живлення, але й створює умови для стабілізації родючості ґрунту.

ЗМІНА РОДЮЧОСТІ ЛУЧНО-ЧОРНОЗЕМНОГО КАРБОНАТНОГО ГРУБОПИЛУВАТО-ЛЕГКОСУГЛИНКОВОГО НА ЛЕСОВИДНОМУ СУГЛИНКУ ҐРУНТУ ПРИ ВНЕСЕННІ ДОБРИВ

Родючість – найважливіша властивість ґрунту, яка формується в процесі його утворення і характеризується сукупністю всіх його показників. Оптимальні умови росту та розвитку рослин забезпечуються за рахунок усього комплексу фізичних, біологічних і хімічних властивостей ґрунту та їх динаміки у річному циклі. Невід'ємною складовою ґрунту і показником його родючості є органічна речовина, яка на 85–90 % представлена гумусом. Вона впливає майже на всі показники родючості. Встановлено, що при внесенні добрив спостерігається тенденція до підвищення вмісту гумусу в ґрунті.

6

Так, в фазу кущіння ярої пшениці при внесенні ОМД вміст гумусу зріс на 2,3-5,4% при вмісті на контролі 3,86%. Внесення еквівалентної кількості мінеральних добрив сприяло підвищенню цього показника порівняно з контролем на 1-4,4%. В фазу виходу в трубку виявилося деяке зниження рівня гумусу. В наступні періоди росту ярої пшениці спостерігалося часткове зростання даного показника. Це, очевидно, пов'язано з річною циклічністю перетворення речовини та енергії в ґрунті. Слід зазначити, що при внесенні ОМД "ТЕКОС-2” відмічається часткове збільшення кількості гумінових кислот і деяке зменшення фульвокислот, причому у варіантах де вносили еквівалентну кількість мінеральних добрив, зафіксовано звуження співвідношення Сгк/Сфк. У фракційному складі зростла частка гумінових кислот другої фракції (ГК-2), розчинних в 0,1н. NаОН тільки після декальцинації ґрунту і зв'язаних з кальцієм. У складі фульвокислот найбільшою була друга фракція фульвокислот (ФК-2), які розчинні в 0,1н. розчині NаОН тільки після декальцинації ґрунту та зв'язані з ГК-2.

Використання добрив сприяло підвищенню вмісту легкогідролізованих сполук азоту в ґрунті. В фазу кущіння найбільше легкогідролізованих сполук азоту виявлено при внесенні 4,5 т/га ОМД – 59,3 мг/кг ґрунту. У варіанті де вивчали вплив еквівалентної кількості мінеральних добрив рівень легкогідролізованих сполук азоту знизився на 2,8 мг/кг ґрунту. На контролі цей показник становив 49,9мг/кг. У наступні фази росту та розвитку ярої пшениці кількість легкогідролізованих сполук азоту в ґрунті зменшувалася. Це, ймовірно, пов'язано з інтенсивнішим засвоєнням сполук азоту рослинами.

Внесення добрив оптимізували, також, і показники фосфорного та калійного режимів ґрунту. Так, в фазу кущіння при внесенні ОМД рухомих сполук фосфору в ґрунті містилося 77,8 – 110 мг/кг ґрунту, тоді як на контролі – 37,5 мг/кг. У варіанті, де вивчали вплив еквівалентної кількості мінеральних добрив, цей показник знизився порівно з варіантом де вносили ОМД, на 1,6 – 5,0 мг/кг ґрунту.

На контролі вміст обмінного калію в фазу кущіння становив 83,4 мг/кг ґрунту. При внесенні ОМД цей показник на 16,6 – 46,6 мг/кг перевищував показники контрольного варіанта, а при використанні еквівалентної кількості мінеральних добрив на 14,8 – 41,6 мг/кг ґрунту.

ВПЛИВ ДОБРИВ НА МІКРОБНІ УГРУПОВАННЯ ЛУЧНО-ЧОРНОЗЕМНОГО КАРБОНАТНОГО ГРУБОПИЛУВАТО-ЛЕГКОСУГЛИНКОВОГО ҐРУНТУ

У формуванні родючості ґрунту велике значення мають мікроорганізми. Вони є давніми ґрунтоутворювачами, які почали діяти задовго до появи вищих рослин і тварин. Раціональне використання мікробіологічних факторів у землеробстві дає можливість значно підвищити потенційну та ефективну родючість ґрунтів. Для наукового обґрунтування екологічно збалансованих систем землеробства виникає потреба у вивченні закономірностей функціонування мікробіоценозу ґрунту. Важлива роль ґрунтових мікроорганізмів зумовлена їхньою участю у трансформації основних біогенних елементів – азоту і вуглецю. Нашими дослідженнями встановлено, що однією із найбільших груп мікробного ценозу лучно-чорноземного карбонатного грубопилувато-легкосуглинкового ґрунту дослідної ділянки при вирощуванні ярої пшениці були мікроорганізми азотного циклу (табл. 1).

7

Таблиця 1 - Вплив добрив на чисельність мікроорганізмів у лучно-чорноземному карбонатному грубопилувато-легкосуглинковому ґрунті в фазу виходу в трубку ярої пшениці (середнє за 2000-2002рр.)

Варіант досліду

Чисельність мікроорганізмів,

млн. шт. в 1г ґрунту

органотрофні

амілолітичні

гуматрозклада-ючі

Без добрив (контроль)

9,80

13,9

9,10

Буре вугілля (1,5т/га)

9,40

6,70

9,30

Органо-мінеральне добриво (1,5 т/га)

17,6

15,1

17,8

N30P40K15 - еквівалентна кількість мінеральних добрив до 1,5 т/га ОМД

5,80

7,00

8,90

Органо-мінеральне добриво (3,0 т/га)

15,3

7,20

13,9

N60P80K30 - еквівалентна кількість мінеральних добрив до 3,0 т/га ОМД

9,60

8,71

9,30

Органо-мінеральне добриво (4,5 т/га)

13,8

7,93

12,4

N90P120K45 – еквівалентна кількість мінеральних добрив до 4,5 т/га ОМД

6,30

8,12

11,9

Нами встановлено, що при внесенні ОМД "ТЕКОС-2” рівень органотрофних мікроорганізмів в ґрунті в 1,6-3,0 рази був вищим в порівнянні з внесенням еквівалентної кількості мінеральних добрив. Кількість амілолітичних мікроорганізмів була самою високою при внесенні 1,5 т/га ОМД і становила 15,1 при вмісті на контролі 13,9 млн. шт. в 1 г ґрунту. При внесенні 3,0 і 4,5 т/га ОМД кількість мікроорганізмів цієї групи зменшилася в 1,9 і 2,0 раза в порівнянні з контролем. Вміст гуматрозкладаючих мікроорганізмів при застосуванні ОМД на 0,5–8,9 млн. шт. в 1г ґрунту переважав варіанти із внесенням еквівалентної кількості мінеральних добрив. Така велика чисельність гуматрозкладаючих мікроорганізмів дозволяє припустити, що гумусові сполуки бурого вугілля в ґрунті підлягатимуть подальшій активній мікробній трансформації.

Отже, використання ОМД "ТЕКОС-2” сприяє зростанню відносної стійкості мікробного ценозу ґрунту порівняно з мінеральними добривами. Це проявляється в тому, що у варіантах, де застосовували зазначене добриво, створюються умови для оптимального співвідношення мікроорганізмів, які утилізують органічний і мінеральний азот, що блокує деструкційний метаболізм ґрунтової мікрофлори й послаблює напругу мінералізаційних процесів, а отже, активізує трансформацію органічної речовини ґрунту.

ВПЛИВ ДОБРИВ НА ДЕЯКІ ФІЗІОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ В РОСЛИНАХ

ЯРОЇ ПШЕНИЦІ

Фотосинтетична активність посівів ярої пшениці значною мірою залежить від рівня мінерального живлення. Основними показниками, які визначають фотосинтетичну активність посівів, є вміст сухої речовини у рослинах, розміри асимілятивного апарату, чиста продуктивність фотосинтезу (ЧПФ). В процесі росту і розвитку рослин пшениці суха речовина у них нарощується не рівномірно, що пов'язано з рівнем мінерального живлення (табл. 2).

8

Так, на контролі вміст сухої речовини через 25 днів після сівби ярої пшениці становив 0,16 ц/га. При внесенні 4,5 т/га ОМД "ТЕКОС-2” цей показник зріс на 0,27 ц/га, а еквівалентної кількості мінеральних добрив – на 0,21 ц/га. Найінтенсивніше нарощування сухої речовини спостерігалося в період трубкування-колосіння ярої пшениці. У цей період на контролі вміст сухої речовини становив 35,4 ц/га і зріс на 15,8–47 ц/га при внесенні ОМД та на 11,7–38,6 ц/га при внесенні еквівалентної кількості мінеральних добрив.

На початку вегетації пшениці площа листової поверхні збільшується дуже повільно. Так, на контролі листова поверхня була 13,6 тис. м2/га. При внесенні ОМД вона зросла порівняно з контролем на 2,2–6 тис. м2/га, а еквівалентної кількості мінеральних – на 1,8–5,3 тис. м2/га. Максимальні значення площі листків, відмічалися в період трубкування-колосіння ярої пшениці (через 55-65 днів після сівби). У варіанті, де вивчали вплив 4,5 т/га ОМД, в середньому за три роки досліджень, площа листків становила 42,2 тис. м2/га, тоді як при внесенні еквівалентної кількості мінеральних добрив – 39,6 тис. м2/га. На контролі цей показник був 32,1 тис. м 2/га. У подальшому площа листкової поверхні зменшувалася в наслідок відмирання листків.

Відомо, що із збільшенням площі листків зростає фотосинтетичний потенціал (ФП). В наших дослідженнях найінтенсивніше підвищення фотосинтетичного потенціалу спостерігалося в фазу колосіння ярої пшениці. Так, при внесенні 4,5 т/га ОМД фотосинтетичний потенціал становив 2743 тис. м2 за добу, а еквівалентної кількості мінеральних добрив - 2574 тис. м2 за добу. На контролі цей показник був 2087 тис. м2 за добу.

Установлено, що із зростанням фотосинтетичного потенціалу підвищується врожайність сільськогосподарських культур. Наші дослідження підтвердили це припущення і довели високу кореляційну залежність між фотосинтетичним потенціалом і врожайністю зерна ярої пшениці– коефіцієнт кореляції в середньому за три роки досліджень становив 0,946.

Важливим завданням є не тільки збільшення асиміляційної поверхні, але й підвищення інтенсифікації фотосинтезуючого апарату. Один із показників, який характеризує інтенсивність його роботи – чиста продуктивність фотосинтезу (ЧПФ). Так, ЧПФ на контролі в фазу кущіння становила 1,98 г/м2 за добу. При внесенні ОМД цей показник зріс на 0,55-1,94, а еквівалентної кількості мінеральних добрив – на 0,53-1,71 г/м2 за добу.

Аналіз подекадної динаміки ЧПФ показав, що вона коливається впродовж вегетації набуваючи максимального значення в період трубкування-колосіння ярої пшениці. Це можна пояснити інтенсивнішою асиміляцією у молодих листків і більшою її тривалістю роботи на протязі доби. Площа листків у цей час близька до оптимальної, що поліпшує умови освітлення й не викликає затінення рослин. Так, у зазначений період найвища продуктивність фотосинтезу спостерігалася при


Таблиця 2 - Фотосинтетична активність посівів ярої пшениці при застосуванні добрив (середнє за 2000-2002рр.)

Варіант досліду

Вміст сухої речовина, ц/га

Площа листків, тис. м2/га

Чиста продуктивність фотосинтезу, г/м2 за добу

1

2

3

4

5

6

7*

1

2

3

4

5

6

7*

1

2

3

4

5

6*

Без добрив (контроль)

0,16

3,23

7,66

13,2

35,4

34,6

33,3

13,6

17,3

20,0

23,4

32,1

26,7

23,9

1,98

2,38

2,54

8,02

-0,27

-0,64

Буре вугілля (1,5 т/га)

0,17

3,60

8,42

14,8

37,7

36,5

34,9

13,7

17,4

20,1

23,5

33,0

26,9

24,1

2,29

2,57

2,92

8,09

-0,41

-0,61

Органо-мінеральне добриво (1,5 т/га)

0,30

5,07

11,5

21,5

51,2

53,4

52,9

15,8

21,5

24,3

27,4

35,0

30,5

27,6

2,53

2,77

3,85

9,55

0,65

-0,15

N30P40K15 - еквівалентна кількість мінеральних добрив до 1,5 т/га ОМД

0,25

4,88

10,6

20,0

47,1

48,8

48,4

15,4

21,1

23,2

26,6

33,3

30,0

26,4

2,51

2,57

3,64

9,05

0,56

-0,15

Органо-мінеральне добриво (3,0 т/га)

0,35

5,91

15,9

27,9

62,4

69,5

71,4

17,6

22,7

25,1

28,7

36,9

32,3

29,9

2,73

4,13

4,38

10,5

2,06

0,59

N60P80K30 - еквівалентна кількість мінеральних добрив до 3,0 т/га ОМД

0,31

5,63

13,8

25,2

57,9

64,1

65,1

17,1

22,1

24,4

28,1

35,9

31,7

28,7

2,69

3,40

4,24

10,3

1,81

0,37

Органо-мінеральне добриво (4,5 т/га)

0,43

9,26

21,7

37,1

82,4

100

105

19,6

25,2

27,8

31,5

42,2

35,6

32,4

3,92

4,64

5,17

12,3

4,61

1,30

N90P120K45 - еквівалентна кількість мінеральних добрив до 4,5 т/га ОМД

0,37

8,47

19,3

33,5

74,0

89,4

93,2

18,8

24,7

26,4

30,2

39,6

34,7

31,0

3,69

4,15

4,98

11,6

4,16

1,17

____________

*

1 – 25 днів після сівби;

7 – 85 днів після сівби;

2 – 35 днів після сівби;

3 – 45 днів після сівби;

4 – 55 днів після сівби;

5 – 65 днів після сівби;

6 – 75 днів після сівби;


10

внесенні 4,5т/га ОМД – 12,3 г/м2 за добу, тоді як на контролі – 8 г/м2 за добу. При внесенні еквівалентної кількості мінеральних добрив ЧПФ становила 11,6 г/м2 за добу. В подальшому вона знижувалася. Це можна пояснити тим, що максимальної площа листків посів досягає протягом дуже короткого проміжку часу – до цього моменту нарощується площа поверхні листків, а потім вони поступово відмирають.

Отже створення оптимальних умов живлення є важливим фактором, який впливає на нарощування асимілюючої поверхні рослин пшениці та їхню продуктивність. За сприятливих погодних умов при внесенні 4,5т/га ОМД створюється для рослин оптимальне співвідношення ФП і ЧПФ у результаті чого підвищується їхня загальна продуктивність.

УРОЖАЙНІСТЬ ЗЕРНА ЯРОЇ ПШЕНИЦІ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ДОБРИВ

Для одержання високих і стійких валових зборів зерна пшениці велике значення має своєчасне й ефективне проведення заходів, спрямованих на зростання урожайності та поліпшення якості продукції. Підвищення продуктивного потенціалу сортів можливе на основі урахування рівня мінерального живлення, грунтово – кліматичних умов, попередника, впровадження сортової агротехніки.

У наших дослідженнях внесення ОМД "ТЕКОС-2” сприяло приросту врожаю зерна ярої пшениці (табл. 3).

Таблиця 3 - Урожайність зерна ярої пшениці сорту Миронівська яра

(середнє за 2000 – 2002 рр..), т/га

Варіант досліду

Урожайність, т/га

Приріст

т/га

%

Без добрив (контроль)

2,97

-

-

Буре вугілля (1,5 т/га)

3,04

0,07

2,42

Органо-мінеральне добриво (1,5 т/га)

3,40

0,43

14,3

N30P40K15 – еквівалентна кількість мінеральних добрив до 1,5 т/га ОМД

3,27

0,30

9,92

Органо-мінеральне добриво (3,0 т/га)

3,50

0,53

17,6

N60P80K30 – еквівалентна кількість мінеральних добрив до 3,0 т/га ОМД

3,47

0,50

16,7

Органо-мінеральне добриво (4,5 т/га)

3,92

0,95

31,8

N90P120K45 – еквівалентна кількість мінеральних добрив до 4,5 т/га ОМД

3,73

0,75

25,3

НІР05, т/га

0,11 – 0,12

Так, у середньому за три роки досліджень, врожайність зерна ярої пшениці на контролі становила 2,97 т/га. При внесенні 1,5 та 3 т/га ОМД вона зросла відповідно на 14,3% (0,43 т/га) і 17,6% (0,53 т/га), а еквівалентної кількості мінеральних добрив (N30P40K15 та N60P80K30) на 9,92% (0,30 т/га) і 16,7% (0,50 т/га).

Максимальну врожайність одержано при внесенні 4,5 т/га ОМД – 3,92 т/га (приріст урожаю до контролю був 31,8%). При внесенні еквівалентної кількості мінеральних добрив (N90P120K45) врожайність зерна становила 3,73 т/га (25,3%). У варіанті, де вивчали ефективність 1,5 т/га бурого вугілля одержали 3,04 т/га зерна пшениці, або на 2,42% (0,07 т/га) більше, ніж на контролі.

11

Слід зазначити, що внесення ОМД "ТЕКОС-2” виявилося ефективнішим, в порівнянні з внесенням еквівалентної кількості мінеральних добрив. Так, при застосуванні ОМД урожайність зерна була на 0,9% (0,02 т/га) – 6,5%(0,18 т/га) вищою, ніж при внесенні еквівалентної кількості мінеральних добрив. Це свідчить, що органічні речовини проявляють стимулюючу дію на рослини ярої пшениці.

ЯКІСТЬ ЗЕРНА ЯРОЇ ПШЕНИЦІ ПРИ ВИКОРИСТАННІ ДОБРИВ

Основні показники якості зерна залежать від поживного режиму ґрунту і співвідношення в ґрунтовому розчині елементів живлення. При достатньому забезпеченні ґрунту елементами живлення внесення оптимальних доз фосфору поряд з азотними і калійними добривами значною мірою позначалося на якості зерна.

У наших дослідженнях внесення ОМД "ТЕКОС-2” позитивно впливало на вміст білка в зерні пшениці та його фракційний склад (табл. 4).

Таблиця 4 - Вплив добрив на якість зерна ярої пшениці (середнє за 2000-2002рр.)

Варіант досліду

Білок

Клейковина

Сила борошна

%

приріст до контролю

%

приріст до контролю

Дж

приріст до контролю

Без добрив (контроль)

13,0

-

26,3

-

196

-

Буре вугілля (1,5 т/га)

13,1

0,1

26,4

0,1

199

3,00

Органо-мінеральне добриво (1,5 т/га)

13,6

0,6

27,8

1,5

217

21,3

N30P40K15 – еквівалентна кількість мінеральних добрив до 1,5 т/га ОМД

13,4

0,4

27,6

1,3

217

21,8

Органо-мінеральне добриво (3,0 т/га)

14,2

1,2

28,9

2,6

237

41,3

N60P80K30 – еквівалентна кількість мінеральних добрив до 3,0 т/га ОМД

14,0

1,0

28,7

2,4

235

39,7

Органо-мінеральне добриво (4,5 т/га)

14,5

1,5

29,7

3,4

273

77,4

N90P120K45 – еквівалентна кількість мінеральних добрив до 4,5 т/га ОМД

14,2

1,2

29,4

3,1

266

70,5





Реферат на тему: Агрохімічна оцінка нового виду добрива на основі бурого вугілля при вирощуванні ярої пшениці на лучно-чорноземному ґрунті (курсова робота)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2017. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.