Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Сільське господарство

Агробіологічні основи формування врожаю озимої пшениці в умовах західного лісостепу України (курсова робота)

Дослідження проводились впродовж 1986-2002 років на дослідному полі кафедри рослинництва і луківництва Львівського державного аграрного університету та на полях філіалу кафедри - агрофірми "Підлісне" Жовківського району Львівської області. Досліди закладались на сірих і темно-сірих опідзолених ґрунтах, які займають понад 50% у структурі ґрунтового покриву західного Лісостепу України. Це дає можливість вважати, що польові дослідження проводили в типових для зони ґрунтових умовах. Агротехнічні властивості ґрунтового покриву характеризуються такими показниками: вміст гумусу в орному шарі невисокий (2,23-3,20%), що свідчить про низьку природну родючість цих ґрунтів. Реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної і нейтральна, рН сольової витяжки 5,9-6,5. Забезпеченість легкогідролізованим азотом становить 41-62 мг, рухомого фосфору - 89-140 мг, калію - 68-94 мг на 1 кг ґрунту. Гранулометричний склад ґрунту - легкосуглинковий.

Клімат зони західного Лісостепу України помірно теплий з середньою багаторічною температурою повітря 7,4°С. Найвища середньорічна температура була в 1989-1990рр. і 1999-2000рр.- 9,0°С та в 1997/98рр. - 8,9°С. Майже в усі роки досліджень річна температура перевищувала середній багаторічний показник. Тільки в 1995-1996рр. вона знизилась до 6,3 °С, але це відбулося за рахунок тривалих морозів у грудні-березні.

Сума опадів за рік була найвищою у 1988/89рр. і 1997/98рр., коли випадало відповідно 844 і 874 мм, що на 183 та 213 мм більше від середньої багаторічної норми (661 мм). У ці роки випадала значна кількість опадів під час весняно-літньої вегетації - 473 мм і 458 мм, за період з квітня до липня. Незважаючи на це, зменшення врожайності від перезволоження не спостерігалося. За роки досліджень нестача вологи відчувалась тільки влітку 1995 року. Крім того, в цей вегетаційний рік (1994/95рр.) була найменша кількість опадів (533 мм), тривалий період (з другої половини червня до кінця липня) - не було дощів.

Отже, в роки досліджень гідротермічні умови відрізнялися між собою і від середньої багаторічної норми. Проте в цілому не спостерігалося екстремальних умов, які б істотно вплинули на зниження продуктивності озимої пшениці. Несприятливим можна вважати 1994-1995 рік, коли висока температура (8,6 °С) поєдналася з низькою кількістю опадів (533 мм).

Дослідження проводились за схемою двох трифакторних, дев'яти двофакторних і восьми однофакторних дослідів. Облікова площа ділянки становила 50 м , повторність — триразова, що відповідає вимогам проведення дослідів із зерновими культурами. Чергування варіантів у повторенні було послідовне або рендомізоване. Польові досліди закладались і виконувались з урахуванням усіх вимог методики дослідної справи за Б.А.Доспєховим (1985).

Супутні аналізи зразків ґрунту та рослинного матеріалу проводили за загальноприйнятими методиками:

- Легкогідролізованого азоту за Тюріним-Кононовою, рухомих форм фосфору і калію - за Чириковим, вміст гумусу - за Тюріним, рН - за методом ЦИНАО;

- Польову схожість, густоту рослин в осінній період, виживання рослин у процесі перезимівлі, густоту рослин перед збиранням визначали на закріплених ділянках площею 0,25 м2 у чотирьох місцях по діагоналі ділянки, що в сумі становили 1м2;

- Відбір снопового матеріалу проводили за один-два дні до початку збирання врожаю з площі 0,25м2 у чотирьох місцях ділянки. Структурний аналіз урожаю проводився за „Методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур”;

- Площу листкової поверхні визначали за методом "висічок”. На цій основі визначали фотосинтетичний потенціал та чисту продуктивність посівів згідно із загальноприйнятою методикою за основними фазами вегетації та за вегетаційний період;

- Натуру зерна визначали за державним стандартом 10840-64;

- Скловидність зерна встановлювали за державним стандартом 10987-76;

- Визначення маси 1000 зерен за державним стандартом 10842-82;

- Вміст в зерні сирої клейковини та її якість визначали за державним стандартом 113586.1-68;

- Вміст загального азоту в зерні встановлювали за Кельдалем згідно стандарту 10846-91;

- Облік урожаю проводили методом поділянкового обмолоту озимої пшениці комбайном "Сампо 500" з наступною очисткою зерна і перерахунком на 100% чистоту та на 14%-ну вологість;

- Математичний аналіз результатів польових дослідів проводили на персональному комп'ютері за програмою дисперсійного та кореляційно-регресійного аналізу згідно методики Б.А.Доспєхова (1985) та застосування комп'ютерної програми "Statistica 5,0;

- Економічну ефективність досліджуваних агрозаходів вирощування сортів озимої пшениці оцінювали за загальноприйнятою методикою - за витратами на 1 га, сумарним прибутком, собівартістю 1 ц зерна і рівнем рентабельності;

- Енергетичну ефективність агрозаходів і технологій визначали за методикою O.K. Медведовського та П.І. Іваненка”(1988).

ВПЛИВ ПОПЕРЕДНИКА НА ВРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ЗЕРНА

ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ

Кращим попередником для озимої пшениці у західному Лісостепу України є багаторічні бобові трави. Це основний чинник біологізації інтенсивних технологій. Наші дослідження показують, що сівба після конюшини на один укіс і на два укоси дає майже однакові результати - в середньому на всіх фонах добрив відповідно 60,8 ц/га та 60,1 ц/га (табл.1). Ефект напівпарового обробітку ґрунту після конюшини на один укіс оцінюється незначним приростом зерна - 0,7 ц/га. Різниця в урожайності на фонах N60-120P60-120K60-120 не перевищує 0,9 ц/га і тільки при найнижчій нормі добрив (N30P30К30) зростає до 1,7 ц/га.

Таблиця 1

Урожайність озимої пшениці Миронівська 61 залежно від попередника і норми добрив, ц/га, 1994-1996рр.*

Попередник

Норма добрив

Середнє за попередни­ками

N30P30K30

N60P60K60

N90P90K90

N120P120K120

Конюшина на 1 укіс

55,9

59,1

63,2

64,9

60,8

Конюшина на 2 укоси

54,2

58,2

62,9

65,1

60,1

Конюшина з приорю­ванням другого укосу

60,1

63,0

65,1

66,2

63,6

Горох

49,3

53,4

56,8

58,9

54,6

Картопля

46,0

51,2

53,9

55,8

51,3

Кукурудза на силос

36,6

42,7

46,5

49,7

43,9

Середнє на фонах добрив

50,3

54,6

58,1

60,0

НІР 0,5, ц/га

для попередника 1,4-1,8; для добрив 1,1-1,4: для взаємодії АВ 2,7-3,5

* Азотні добрива під озиму пшеницю вносили у підживлення: N30P30К30 - N30 (ІІІ етап); N60P60К60 - N60 (ІІІ етап); N90P90К90 - N30 (ІІІ етап) + N60 (IV етап); N120P120К120 - N60 (ІІІ етап) + N60 (IV етап);

Приорювання зеленої маси другого укосу конюшини забезпечило найвищу врожайність на всіх варіантах удобрення - від 60,1 ц/га на фоні N30P30К30 до 66,2 ц/га на фоні N120P120К120. У середньому на фонах добрив, порівняно з конюшиною на один і два укоси, приріст становить 2,8-3,5 ц/га. Майже не має переваги (1,1 ц/га) приорювання зеленої маси конюшини на фоні N120P120К120. Зате на фоні N60P60К60 віддача від приорювання конюшини оцінюється в 4,8 ц/га, а на фоні N30P30К30 зростає до 5,9 ц/га. Розміщення озимої пшениці після гороху приводило до значного падіння врожайності порівняно з варіантами сівби після конюшини. Різниця в урожаї між варіантом після гороху і варіантом з приорюванням конюшини становить 7,3-10,8 ц/га. У середньому на фонах добрив урожайність пшениці після гороху була меншою на 9 ц/га. Після картоплі продуктивність озимої пшениці зменшилась порівняно з горохом в середньому на 3,3 ц/га. Після кукурудзи на силос урожайність знизилась порівняно з сівбою після конюшини з приорюванням зеленої маси на 16,5- 23,5 ц/га.

Аналіз даних табл.1 показує, що урожайність на рівні 50 ц/га можна одержати після гороху при внесенні N30P30К30. Після картоплі для формування такого врожаю необхідно вносити N60P60К60, а при розміщенні після кукурудзи норму мінеральних добрив необхідно збільшити до N120P120К120. Сівба пшениці після конюшини з приорюванням другого укосу забезпечила урожайність 60,1 ц/га при внесенні N30P30К30, тоді як, сіючи озиму пшеницю після гороху, картоплі і кукурудзи, такого рівня врожаю не досягаємо навіть при внесенні N120P120К120. Тобто за впливом на продуктивність, розміщення пшениці після конюшини з приорюванням зеленої маси другого укосу рівноцінне внесенню мінеральних добрив у дозі N90P90К90.

Найвищі показники скловидності зерна (82 - 83%), маси 1000 зерен (49,0 -49,6 г), вмісту сирої клейковини (29,0 - 30,2 %) і білка (13,9 - 14,0 %) були при сівбі пшениці після конюшини (табл.2). Розміщення озимини після інших попередників приводило до зменшення показників якості зерна. Встановлено тісну пряму кореляційну залежність між показниками врожайності та якості зерна, зокрема з скловидністю (г=0,977), натурою зерна (г=0,915), масою 1000 зерен (г=0,985), вмістом клейковини (г=0,979) і білка (г=0,961).

Таблиця 2

Якість зерна озимої пшениці сорту Миронівська 61 залежно від попередника, 1994-1996 pp.*

Попередник

Скловид-ність,%

Натура зерна, г/л

Маса 1000 зерен,г

Вміст, %

сирої клейковини

Білка

Конюшина на 1 укіс

82

781

49,4

30,0

14,0

Конюшина на 2 укоси

82

777

49,0

29,0

13,9

Конюшина, другий укіс приорюється

83

780

49,6

30,2

14,0

Горох

80

773

48,1

28,6

13,6

Картопля

76

775

47,5

28,0

13,5

Кукурудза на силос

70

770

45,0

26,2

12,5

* На фоні добрив N60P60K60

УРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ЗЕРНА ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ ЗАЛЕЖНО

ВІД УДОБРЕННЯ

У західних областях України завдяки достатній вологозабезпеченості ефективність добрив досить висока. Найвищі врожаї озимої пшениці одержують при внесенні всієї норми фосфорних і калійних добрив під основний обробіток ґрунту, а азотних роздрібнено у весняно-літній період вегетації. Найскладніше встановити оптимальні дози і строки внесення азоту.

Результати вивчення впливу мінеральних добрив (N0P0K0, N40P30K30, N80P60K60, N120P90K90) за різних норм висіву (3,0; 4,0; 5,0 млн./га) на продуктивність сортів Миронівська 61 і Циганка подано в табл.3.

У середньому за три роки на фоні N40P30K30 порівняно з варіантом без добрив, приріст зерна у сорту Миронівська 61 становить 7,4-11,4 ц/га, у сорту Циганка – 7,3-10,0 ц/га. Збільшення норми мінеральних добрив до N80P60K60 забезпечило приріст до контролю у сорту Миронівська 61 на 15,4-20,7 ц/га, у сорту Циганка на 12,5-19,4 ц/га. При внесенні N120P90K90 урожайність зростає порівняно з варіантом без добрив у сорту Миронівська 61 на 22,4-29,4 ц/га, у сорту Циганка на 17,7-25,2 ц/га.

Вищі прирости зерна, а отже й ефективніше використання мінеральних добрив, виявлено на варіантах з нормою висіву 3,0 млн./га, менші при нормі висіву 5,0 млн./га.

Сорт Циганка, як більш пластичний, на варіанті без добрив переважає за врожайністю сорт Миронівська 61 на 5,0-6,0 ц/га. Менші прирости зерна у Циганки від добрив можна пояснити вищою врожайністю на контролі – 32,2-34,6 ц/га (табл.3). На всіх фонах добрив сорт Циганка формує більшу

Таблиця 3

Вплив норм добрив на врожайність зерна сортів озимої пшениці за різних норм висіву

Сорт

Фон добрив

Норма висіву, млн./га

Роки

Приріст урожаю

1999

2000

2001

середнє за три роки

ц/га

%

Миронівська 61

N0P0K0

3,0

29,1

31,2

18,3

26,2

-

-

4,0

30,6

32,1

22,5

28,4

2,2

8,4

5,0

28,9

33,8

26,1

29,6

3,4

13,0

P30K30 + N40 (ІІІ)

3,0

41,9

43,1

27,8

37,6

11,4

43,5

4,0

42,4

43,9

28,9

38,4

12,2

46,6

5,0

38,6

42,1

30,3

37,0

10,8

41,2

P60K60 +

N40 (ІІІ) +

N40 (ІV)

3,0

50,0

54,2

36,5

46,9

20,7

79,0

4,0

50,2

53,6

35,1

46,3

20,1

76,7

5,0

46,2

50,7

38,1

45,0

18,8

71,8

P90K90 +

N40 (ІІІ) +

N50 (ІV) +

N30 (VIII)

3,0

57,3

62,3

47,2

55,6

29,4

112,2

4,0

56,0

60,1

46,2

54,1

27,9

106,5

5,0

53,4

57,8

44,8

52,0

25,8

98,5

Циганка

N0P0K0

3,0

37,2

37,9

21,5

32,2

6,0

22,9

4,0

38,8

42,3

24,7

33,8

7,6

29,0

5,0

34,6

40,1

29,1

34,6

8,4

32,1

P30K30 + N40 (ІІІ)

3,0

50,2

53,8

22,6

42,2

16,0

61,1

4,0

49,3

52,6

25,0

42,3

16,1

61,4

5,0

46,9

50,1

28,7

41,9

15,7

59,9

P60K60 +

N40 (ІІІ) +

N40 (ІV)

3,0

60,1

67,3

27,4

51,6

25,4

96,9

4,0

58,4

64,4

25,4

49,4

23,2

88,5

5,0

55,1

64,0

22,2

47,1

20,9

79,8

P90K90 +

N40 (ІІІ) +

N50 (ІV) +

N30 (VIII)

3,0

64,4

69,4

38,4

57,4

31,2

119,1

4,0

62,2

67,0

36,4

55,2

29,0

110,7

5,0

57,3

64,1

35,5

52,3

26,1

99,6

Середній урожай

46,1

51,7

30,9

43,0

продуктивність рослин, ніж Миронівська 61, що пояснюється вищою продуктивною кущистістю, густотою колосся і масою зерна з колоса у Циганки.

У пізніших наших дослідженнях у 2000-2002 рр. підвищення норми добрив з N0P0K0 до N60P40K40 забезпечило приріст урожаю у дев'яти сортів у середньому на 16,0 ц/га з відхиленням у межах 12,6 ц/га у Копилівчанки і 19,3 ц/га у сорту Мирхад. На фоні N120P80K80 приріст в середньому становить 29,3 ц/га, найменший він у Копилівчанки – 26,2 ц/га і найвищий у Миронівської 68 – 31,8 ц/га.

Згідно численних наукових рекомендацій норма внесення азотних добрив при вирощуванні озимої пшениці за інтенсивною технологією становить 120 кг/га д.р. Тому в 1988-1991 pp. вивчались варіанти роздрібненого внесення цієї дози після однорічних трав на трьох сортах і шести нормах висіву (табл.4). Найвищий урожай у всіх сортів забезпечувало внесення добрив за схемою варіанта Д - 60,8-69,5 ц/га. Азот, внесений на початку весняної вегетації (III етап органогенезу), використовується на формування оптимального стеблостою. Основна частина азоту (N60) вноситься в кінці кущіння (IV етап), що забезпечує інтенсивне наростання фотосинтетичного апарату та закладання високопродуктивного колоса. Азот третього підживлення сприяє формуванню виповненого зерна, продовжує роботу фотосинтетичного апарату, підвищує якість зерна.

Дворазове внесення азоту за схемою Г виявилось дещо менш продуктивним порівняно з варіантом Д. Урожайність зменшилась залежно від сорту на 0,3-2,1 ц/га. Це можна пояснити тим, що запасів азоту, внесеного рано навесні (N60, II етап), не вистачає в кінці фази виходу в трубку, а внесення його на VIII етапі не може компенсувати нестачу. НІР05, ц/га для сорту 0,6-0,8; для добрив 0,9-1,3; для норми висіву 0,8-1,1; для взаємодії АВС 2,5-3,5.

Осіннє внесення азоту (варіант Б) виявилось не тільки неефективним, а й привело до значного зниження врожайності. Так, урожайність у сорту Щедра Полісся на варіанті Б знизилась порівняно з варіантом Д на 5,7 ц/га, у сорту Миронівська 61 - на 2,8 ц/га, у сорту Киянка - на 3,8 ц/га (табл.4).

Ще нижчим був урожай на варіанті В, де азотні добрива вперше застосували в кінці кущіння (IV етап), а найменшим - на варіанті А без азотних добрив.

За такою ж схемою вносили азотні добрива у дослідженнях 1996-1998 років. У середньому за три роки найменший урожай (36,7 ц/га і 38,2 ц/га) одержано на варіанті А, де не вносились азотні добрива. Найменший приріст зерна в обох сортів був при застосуванні добрив за схемою варіанта В (табл.5). Тут урожайність зросла у сорту Миронівська 61 до 52,4 ц/га, а в сорту Мирлебен - до 54,5 ц/га, що більше порівняно з варіантом А, відповідно на 15,7 ц/га (42,8%) і 16,3 ц/га (42,6%).


Таблиця 4

Продуктивність сортів озимої пшениці залежно від норм висіву і азотного живлення, ц/га, 1988-1991рр.

Сорт

Норма висіву, млн. схожих насінин на 1 га

А

Р90К120 (восени)

Б

Р90К120 + N30 (восени) + N30 (ІІІ етап) + N30 (ІV) + N30 (VIII)

В

Р90К120 + N60 (ІV) + N60 (VIII)

Г

Р90К120 + N60 (ІI) + N60 (VIII)

Д

Р90К120 + N30 (ІI) + N60 (ІV) + N30 (VIII)

Серед­нє за нор­мами висіву

Середнє для сорту

Щедра Полісся

3,0

42,1

60,1

57,9

65,0

67,0

58,5

58,5

3,5

42,0

61,8

58,3

65,0

67,2

58,8

4,0

42,5

61,0

57,5

64,9

67,5

58,7

4,5

43,3

60,8

57,1

64,4

66,0

58,3

5,0

43,5

60,5

56,0

64,0

65,6

57,9

5,5

44,0

60,0

55,2

64,3

64,1

57,7

Середнє на фонах

42,9

60,7

57,0

64,6

66,4

Миронівська 61

3,0

43,1

67,0

60,6

69,2

69,9

62,0

61,3

3,5

43,6

67,7

60,8

69,0

70,5

62,3

4.0

43,0

67,5

60,0

68,1

70,0

61,7

4.5

42,6

67,0

60,4

67,0

69,4

61,3

5,0

41,5

66,0

60,0

67,0

69,0

60,7

5,5

41,2

65,0

59,4

64,1

68,2

59,6

Середнє на фонах

42,5

66,7

60,2

67,4

69,5

Киянка*

3,0

37,5

56,5

52,0

60,3

61,5

53,6

53,9

3,5

37,9

56,5

51,9

60,4

61,3

53,6

4,0

38,6

57,1

52,9

60,8

61,4

54,2

4,5

38,2

57,2

53,9

60,2

60,9

54,1

5,0

38,4

57,6

53,8

60,2

60,0

54,2

5,5

38,0

57,1

54,7

60,8

59,7

54,1

Середнє на фонах

38,1

57,0

53,2

60,5

60,8

НІР 05, ц/га

для сорту 1,8-2,8; для добрив 1,3-2,2; для норми висіву 1,5-2,1; для взаємодії АВС 1,7-2,8

Таблиця 5

Вплив строків і доз внесення азоту на врожайність сортів озимої пшениці





Реферат на тему: Агробіологічні основи формування врожаю озимої пшениці в умовах західного лісостепу України (курсова робота)


Схожі реферати


Варіант внесення азоту

Урожайність, ц/га

Приріст урожаю

1996р.

1997р.

1998р.

Середнє

ц/га

%

Миронівська 61

А Р90К120 (восени)

37,0

32,6

40,5

36,7

-

-

Б Р90К120 + N30 (восени) + N30
(ІІІ етап) + N30 (ІV) + N30 (VIII)

57,2

52,4

60,8

56,8

20,1

54,8

В Р90К120 + N60 (ІV) + N60 (VIII)

54,1

46,9

56,2

52,4

15,7

42,8

Г Р90К120 + N60 (ІI) + N60 (VIII)

59,0

51,9

64,3

58,4

21,7

59,1

Д Р90К120 + N30 (ІI) + N60 (ІV) + N30 (VIII)


5ka.at.ua © 2010 - 2017. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.