Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Промисловість

Міжнародна торгівля послугами та сталий розвиток транспортної галузі України (реферат)

Зміст

1. Міжнародна торгівля послугами

2. Сталий розвиток транспортної галузі України

3. Сталий розвиток залізничного транспорту

Використана література

1. Міжнародна торгівля послугами

Міжнародна торгівля послугами є на сьогодні вагомою складовою зовнішньоекономічної діяльності. За даними міжнародної статистики, у розвинених країнах світу частка сфери послуг у структурі ВВП перевищує 70%, у ній зайнято понад 60% робочої сили (у США до 75% ). Протягом останніх трьох десятиліть ХХ ст. обсяг світового експорту послуг збільшився у 22 рази і продовжує зростати. За статистикою ЮНКТАД, частка комерційних послуг у світовій торгівлі в 1980 р. становила 16,2%, у 2001 19,4%, а до 2015 р., за оцінками фахівців, може досягти 25-30 %.

Нині спостерігаються позитивні тенденції розвитку зовнішньої торгівлі послугами і в Україні, на що вказує додатне сальдо платіжного балансу. У 2006 році додатне сальдо торгівлі послугами збільшилось на 17,7% порівняно з 2005 роком та становило 2,1 млрд. дол. США. Експорт послуг становив 11,3 млрд. дол. США, збільшившись порівняно з 2005 роком на 20,7%. Зростання спостерігалося за всіма видами послуг. Імпорт послуг становив 9,2 млрд. дол. США і збільшився на 21,4%.

Таким чином, враховуючи наявні тенденції, можна стверджувати про посилення позицій України на міжнародному ринку послуг. Актуальним з огляду на це постає питання узгодження вимог зовнішньої політики з завданнями економічної безпеки, оскільки лібералізація ринку послуг України на сьогодні відбувається без відповідних контрольно-регулюючих функцій держави, притаманних ринковій економіці та без урахування специфіки перехідного періоду, спричиняючи серйозну загрозу економічним інтересам країни.

Посилення позицій України на міжнародних ринках послуг ускладнюється відставанням існуючих механізмів їх надання від зарубіжного рівня, проте Україна, враховуючи її геополітичне положення, має значний потенціал у транспортній галузі, сфері телекомунікацій та засобів масової інформації.

Основним сектором сфери послуг України, що користується попитом на зовнішньому ринку, є транспортний сектор. Для країни, що має вигідне геополітичне положення, а отже величезний транзитний потенціал, надання транспортних послуг на міжнародних ринках є передумовою входження до світового економічного простору. Так, за даними комітету статистики України, зростання обсягів експорту послуг у поточному році відбулося, головним чином, за рахунок збільшення експорту транспортних послуг (на 10,5% ). Експорт послуг залізничного та повітряного транспорту збільшився за 9 місяців ц.р. відповідно на 47.5% та 24.5%. А відтак збереження позитивних тенденцій вимагає адекватного розвитку транспортної системи. Проблемою транспортної галузі України є її кризовий стан, високий ступінь зносу наявного обладнання, що зумовлює виникнення загроз не лише економічного характеру. Відсутність належної інфраструктури призводить до численної кількості аварій, що, крім збитків транспортним компаніям, завдають значної шкоди екологічній, демографічній та соціальній складовим економічної безпеки. До того ж, необхідність оновлення транспортної інфраструктури вимагає акумуляції значних фінансових ресурсів, і кошти вітчизняних інвесторів можуть виявитися недостатніми для здійснення модернізації галузі. Таким чином, вирішення нагальних проблем функціонування транспортного комплексу створює загрозу передачі контролю за ним до зарубіжних інвесторів, що зумовить додаткові загрози як економічній безпеці України загалом, так і її геополітичним інтересам зокрема.

Значною загрозою економічній безпеці України є надання в оренду зарубіжним компаніям вітчизняних телекомунікаційних каналів. Останні п'ять років характеризувалися розвитком підприємств сфери телекомунікацій, темпи зростання прибутків яких становили у середньому 40-45% на рік. Проте така тенденція стосувалася лише операторів мобільного зв'язку та Інтернет, 80% з яких є іноземними компаніями. Відповідно до чинного законодавства України вітчизняний оператор ВАТ «Укртелеком» не має змоги відмовити операторам мобільного зв'язку в наданні в оренду телекомунікаційних каналів, що призводить до втрати державним підприємством значної частки споживачів та встановлення зарубіжними компаніями контролю за стратегічною галуззю України. Аналітики прогнозують, що за збереження існуючої тенденції вже до кінця 2008 р. приватизація ВАТ «Укртелеком» стане неминучою. Проте потенційними інвесторами на сьогодні є російські медіа магнати, з геополітичних міркувань зацікавлені в установлені контролю над ринком телекомунікацій сусідніх з Росією країн. Перехід контролю за сферою телекомунікацій до Росії, від якої Україна є енергетично залежною, зумовлюватиме загрозу не лише економічній, а й національній безпеці України.

Загрозу економічній безпеці становить також зовнішня торгівля медіапростором. Поява на вітчизняному телебаченні каналів, що контролюються зарубіжними країнами, призводить до спотворення інформаційного середовища України, дезорієнтації громадськості, необ'єктивного віддзеркалення економічних процесів, що зумовлює неадекватність дій пересічних громадян. Особливо гострою ця проблема постає на регіональному рівні, зважаючи на те, що медіапростір східних регіонів контролюється російськими ЗМІ, а західний регіон насичений програмами проамериканского спрямування. Наявність таких диспропорцій призводить до діаметрально протилежних поглядів на економічну ситуацію в країні у різних регіонах та є однією з причин протистояння Сходу та Заходу України.

На сьогодні не існує загальноприйнятих показників оцінки впливу зовнішньої торгівлі послугами на економічну безпеку держави, проте наявність взаємозв'язку між зазначеними категоріями не можна заперечувати. Для виявлення впливу зовнішньої торгівлі послугами на економічну безпеку держави пропонуємо оцінювати 4 блоки показників, кожен з яких відповідає основним категоріям економічної безпеки.

Для адекватної оцінки стану зовнішньої торгівлі послугами та його відповідності концепції економічної безпеки, обраної державою, необхідно, на нашу думку, насамперед визначити місце та роль держави на світових ринках послуг, окреслити коло її економічних інтересів та виявити зовнішні та внутрішні загрози торгівлі послугами на міжнародних ринках.

При визначенні національних інтересів особливу увагу необхідно приділити таким показникам як здатність держави до підтримки додатного сальдо зовнішньої торгівлі послугами, рівню конкурентоспроможності вітчизняних послуг на зарубіжних ринках, динаміці зайнятості населення у сфері послуг, статистиці фінансової стійкості підприємств сфери послуг, раціональності структури зовнішньої торгівлі послугами, визначенню максимально допустимого рівня задоволення потреб суспільства за допомогою імпорту послуг, визначенню частки послуг, що мають під собою науковотехнічне підґрунтя, обґрунтуванні ступеню державного регулювання міжнародної торгівлі послугами.

При оцінці взаємозв'язку зовнішньої торгівлі послугами зі станом економічної безпеки необхідно визначити загрози економічній безпеці з боку міжнародної торгівлі послугами. Серед них особливу увагу варто приділити впливу на економічну безпеку не лише таких специфічних чинників як високий рівень зношеності основних фондів сфери послуг, низька інноваційна і інвестиційна активність у сфері послуг, низька конкурентоспроможність вітчизняної пропозиції, а й загальним критеріям економічного розвитку, до яких належать рівень інфляції, рівень життя населення, стан державного боргу та ступінь відтоку капіталу тощо.

Особливе значення при оцінці впливу міжнародної торгівлі послугами на стан економічної безпеки має посісти встановлення індикаторів стану економічної безпеки та встановлення державою їх граничних значень. Так, пропонуємо наступну систему індикаторів стану економічної безпеки у контексті зовнішньої торгівлі послугами:

1. Обсяги зовнішньої торгівлі послугами, млн. грн.; 2.Частка інвестицій у сферу послуг, %; 3. Частка послуг у ВНП, %; 4. Частка інноваційної продукції у загальному обсязі послуг, %; 5. Частка зайнятих у сфері послуг, %; 6. Питома вага компаній з іноземним капіталом у загальному обсязі підприємств сфери послуг, %; 7. Рівень інфляції, %; 8 Відношення виплат за зовнішнім боргом до обсягу державного експорту послуг, %; 9. Частка імпортних послуг на ринку послуг України, %.

Граничне значення кожного із зазначених показників має бути визначене у відповідності з економічною політикою держави та законодавчо закріплене у відповідних нормативних актах.

Зарубіжний досвід свідчить про доцільність посилення позицій країни у міжнародній торгівлі послугами, доводячи, що економічно розвинені країни світу використовують її як інструмент забезпечення власних економічних інтересів. Проте в умовах глобалізації відстоювання власних інтересів відбувається не лише на світових ринках, а також на так званому економічному атласі світу, інакше кажучи на геоекономічному полі. Зважаючи на вигідне геополітичне розміщення України між сходом і заходом, потенціал держави у сфері послуг важко переоцінити. Проте, на противагу існуючій практиці, формування стратегії держави має відбуватися у відповідності з вимогами геоекономічної ситуації. Результатом же надання Україною послуг на міжнародному рівні є сукупність незбалансованих між собою стабілізаційних, компенсаційних й навіть загрозливих наслідків, які вступають у протиріччя із завданнями забезпечення її економічної безпеки, що і зумовлює необхідність дослідження ролі міжнародної торгівлі послугами у процесі забезпечення економічної безпеки.

2. Сталий розвиток транспортної галузі України

Сьогодні є актуальними завдання збільшення обсягів перевезень, підвищення економічної ефективності діяльності численних вітчизняних вантажних і пасажирських перевізників і експедиторів. Як свідчить зарубіжний досвід, якісних змін в транспортній сфері можна досягти лише за рахунок використання нових технологій забезпечення процесів перевезень, що відповідають сучасним вимогам і високим міжнародним стандартам, зокрема, за рахунок розширення освоєння ефективного логістичного мислення і принципів ефективної логістики. Адже за своєю суттю транспортна логістика як нова методологія оптимізації та організації раціональних вантажопотоків, їх обробки в спеціалізованих логістичних центрах дозволяє забезпечувати підвищення ефективності таких потоків, зниження непродуктивних витрат, що, в кінцевому рахунку, сприятиме максимальному задоволенню все більш вимогливих запитів клієнтів і ринку.

Вітчизняні транспортні підприємства, що використовують логістику у своїй практиці, досягають більшої стабільності, конкурентоспроможності, технологічності в перевезеннях, у тому числі і в сфері експорту транспортних послуг.

У перспективі саме логістика дасть можливість багатьом вітчизняним транспортним підприємствам значно покращити свої фінансові показники, підвищити рейтинг, обсяги перевезень і, нарешті, позбутися принизливої ролі субпідрядників провідних іноземних фірм там, де їх можливості набагато більші.

Логістика в транспортній галузі в кінцевому рахунку має суттєвий вплив на економічний розвиток країни в цілому. Недооцінка значення транспортної системи взагалі та транспортної логістики, зокрема, неминуче призводить до зменшення фінансових результатів діяльності транспортних підприємств і внаслідок цього - до уповільнення розвитку держави в цілому. Хронічне відставання логістики в чималій мірі відбувається через нерозуміння державного значення транспортної галузі як особливої галузі народного господарства.

Унікальність логістики полягає в тому, що, виступаючи в ролі сфери матеріального виробництва, вона одночасно виконує допоміжну функцію обслуговуючої інфраструктури. Крім того, логістичний чинник обов'язково має враховуватися при розміщенні виробництва в тому або іншому регіоні.

Таким чином, сталий розвиток транспортної галузі в значній мірі залежить від здійснення ефективної логістичної діяльності, яка на сьогодні потребує конкретних та термінових заходів (в першу чергу, з боку держави) щодо забезпечення підвищення ефективності даної діяльності.

Питання ефективності функціонування логістичних систем і розвитку логістики в цілому досліджуються такими вченими, як І. Сокуром, Г. Нечаєвим, Є. Крикавським, В. Вінніковим, Л. Ширяєвою, І. Козеренко, С. Котовою та ін.

Призначення та роль транспортної логістичної системи у перевізному процесі розглянуто Г. Нечаєвим.

Тенденції розвитку логістичної діяльності в Україні та загальні перспективи створення в Україні логістичних компаній розглянуті Л. Ширяєвою та І. Козеренко.

Світовий досвід створення логістичних центрів розглядається в наукових дослідженнях, де виділяються основні критерії, яким повинні відповідати конкурентоспроможні логістичні центри.

Питання розвитку транспортних компаній як невід'ємного елементу логістичних центрів розглядає Є. Крикавський виділяють, що на світовому ринку логістичних послуг, в тому числі й в Україні, набуває поширення аутсорсинг.

Проте на сьогоднішній день не надано чітких пропозицій щодо підвищення рівня ефективності логістичних систем як умови забезпечення сталого розвитку транспортної галузі України.

Метою роботи є визначення умов забезпечення та розробка першочергових заходів щодо здійснення ефективної логістичної діяльності.

Говорячи про сталий розвиток транспортної галузі України, доцільно проаналізувати основні показники діяльності транспортної галузі за 2010 р. Так, показники вантажної роботи даної галузі у минулому році почали поліпшуватися. Порівняно з 2009 р. перевезення вантажів зросли на 8,6 %, вантажооборот - на 6,1 %. Тенденція збільшення обсягів вантажних перевезень зберігається і 2011 р. Так, обсяги перевезення вантажів за січень 2011 р. порівняно з січнем 2010 р. зросли на 12,2 %, вантажооборот - на 9,4 %. Позитивні зміни зумовлені збільшенням обсягів перевезень таким стратегічним видом транспорту, як залізничний, яким було виконано 55 % загального обсягу перевезень. Відповідні зміни також спостерігалися на підприємствах автомобільного й авіаційного транспорту .

Таким чином, в Україні спостерігається тенденція щодо поліпшення економічних показників діяльності транспортної галузі, що зумовлено, в тому числі, ефективною логістичною діяльністю даних підприємств.

Правові та організаційно-економічні засади логістичної діяльності в Україні регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законами України „Про транспортно-експедиторську діяльність", „Про транспорт", „Про зовнішньоекономічну діяльність", „Про транзит вантажів".

На сьогодні здійсненню ефективної логістики в Україні заважає низка проблем, основними з яких є такі.

По-перше, не дивлячись на те, що транспортні мережі по території нашої країни розміщені досить рівномірно, існує суттєва проблема на загальнодержавному рівні, яка заважає ефективному здійсненню логістичної діяльності. Мова йде про низьку якість вітчизняних доріг, багато з яких не пристосовані для здійснення вантажоперевезень. З огляду на це, здіснення ефективної логістичної діяльності є досить проблематичним.

Наступною проблемою є недостатня інформаційна підтримка перевезень, а також зниження конкурентоспроможності українських перевізників.

Відчутний негативний вплив на діяльність вітчизняних логістів має брак інформації про програмні продукти, що дозволяють автоматизувати, спростити і прискорити виконання операцій, які супроводжують процес перевезення.

Найбільш серйозною проблемою в контексті забезпечення здійснення ефективної логістичної діяльності є залучення інвестицій. Без вирішення цього питання говорити про суттєві зрушення щодо сталого розвитку транспортної галузі України немає сенсу.

На сьогодні закордонні інвестори не поспішають через непередбачуваність української економіки та через відсутність відповідних гарантій з боку держави, закріплених на законодавчому рівні.

З огляду на це, наша держава повинна вживати дієві заходи для розвитку транспорту взагалі та транспортної логістики зокрема. Перш за все, необхідно зменшити податкове навантаження на українських перевізників, для чого внести відповідні зміни в Податковий кодекс України. Саме зменшення податкового тягара дозволить «вийти з тіні» значній частині перевізників та дасть їм можливість користуватися послугами професійних логістів, що в кінцевому рахунку підвищить дохідність таких підприємств і, як наслідок, - призведе до збільшення надходжень до державного бюджету.

Також держава повинна вживати реальних заходів для утримання доріг в належному стані.

Для цього необхідно регулярно контролювати цільове використання коштів муніципальними дорожніми службами та забезпечити громадський контроль за їх діяльністю.

Кардинальних змін потребують термінальні технології та технічна база, що використовуються при обслуговуванні сучасних транспортних потоків. Мова йде про ідентифікацію функцій головної ланки „коридорної" системи вантажопотоків у сучасній логістичній концепції - логістичних центрів всіх рівнів і вантажних терміналів.

Нажаль, завданнями знов створюваних „коридорних" центрів, як і раніше, є збір, обробка, видача інформації про вантажопотоки, інформаційна підтримка управлінських рішень щодо оптимізації вантажопотоків, а такі важливі проблеми як формування транспортних потоків і управління ними, включаючи питання вибору транспорту, складської переробки, стівідорських та інших операцій, маркетингу не вирішуються в повній мірі.

Необхідний комплексний контроль за перевезеннями, що має бути заснований на широкому використанні сучасних електронних, комунікаційних, інформаційних технологій. Для створення безпечних і надійних транспортних потоків важливо забезпечити наявність у вітчизняних контролюючих служб повної та достовірної інформації про рух в режимі „он-лайн" та інформації про можливі зміни, події на трасі, які здатні вплинути на рух на запланованих маршрутах або призвести до зриву жорстких і напружених маршрутних графіків.

З нормативно-правової точки зору для підвищення ефективності діяльності транспортних логістів доцільним є уточнення і корегуваня транспортно-митних механізмів та процедур оформлення вантажів при перетині кордонів, а також механізмів забезпечення оптимальних наскрізних тарифних ставок перевезень.

Також, на наш погляд, доцільно розробити закони „Про перевезення в Україні" та „Про основи автотранспортної діяльності".

В даних законодавчих актах необхідно, зокрема, визначити функції та завдання транспортної логістики, забезпечити чітку координацію логістичної діяльності з іншими видами діяльності щодо здійснення транспортних перевезень.

Реалізація вітчизняної транспортної стратегії в сфері логістики дозволить нашій державі досягти створення єдиної опорної транспортної мережі без розривів і „вузьких місць"; забезпечити більшість населених пунктів цілорічним доступом до основних наземних транспортних комунікацій; значно підвищити комфортність і якість сервісу пасажирського транспорту; збільшити частку вітчизняних перевізників в обслуговуванні зовнішньоторговельних вантажопотоків; суттєво збільшити швидкість перевезення вантажів та питому вагу транзитних перевезень.

3. Сталий розвиток залізничного транспорту

Концепція сталого розвитку вимагає глибокого і предметного дослідження перспективи суспільства, концентрує увагу на збереженні довкілля і матеріальних ресурсів, вважаючи це запорукою збереження життя. Вирішення такої проблеми можливе лише на загальнопланетарному рівні.

Економічний розвиток породжує проблеми техногенного характеру: виснаження озонового шару, глобальну зміну клімату внаслідок «парникового ефекту», забруднення атмосфери і водоймищ. Забруднення довкілля завдає значних економічних збитків національним економікам майже всіх країн світу. Так, щорічні збитки від деградації природи оцінюються у розвинутих країнах 0,4-2% ВВП, у країнах Східної Європи 3-5%, у країнах СНД 6-15%, зокрема в Україні 10-15% ВВП.

Важливість проблеми зумовила вчених 15-ти країн об'єднати свої зусилля, підготувати і видати унікальний підручник економіки (1119 сторінок) в якому зроблено головний висновок: «Економічний прогрес і високий соціально-економічний потенціал будь-якої держави не тільки залежать, а й конче потребують стійкого розвитку».

Чільне місце серед галузей економіки, що чинять техногенний вплив на природу, посідає залізничний транспорт.

Загальний обсяг перевезень залізницями світу оцінюється нині у 8500 млрд. км. У тому числі по регіонах: США і Канада 24,7%, країни СНД 27,6% (з них Росія 20,6%), Азія 30,0% (з них Китай 18,7%, Індія 6,4%, Японія 4,9%), Західна і Центральна Європа 8,4%, решта регіонів і країн 9,3%.

Довжина світової мережі залізниць становить нині 1,06 млн. км. Найбільшу мають залізниці США 22,2% усіх залізниць світу, Росія 8,3%, Китай 5,6%. Залізницями Росії перевозиться близько 20% світового вантажообігу і 15% пасажирообігу.

Проте аналіз свідчить, що негативний вплив підприємств залізничного транспорту на довкілля незначний. Так, від загальних обсягів по Україні на залізниці припадає лише 0,28% використання свіжої води, а скиди забруднених зворотних вод у водойми становлять лише 0,05%, викиди ж від пересувних джерел забруднюючих речовин у атмосферу 3,06%. Проте, реалізуючи галузеву програму «Охорона навколишнього середовища на залізничному транспорті України» та щорічні природоохоронні заходи підприємства галузі будують та модернізують системи очищення стічних вод і оборотного водопостачання, здійснюють заходи з охорони земель, надр, рослинного й тваринного світу, зі зменшенням викидів у атмосферу, з утилізації та переробки відходів, впроваджують енергозберігаючі технології.

Основою і запорукою вирішення екологічних проблем стало спрямування додаткових коштів залізниць на реалізацію заходів з охорони довкілля. Лише за останні п'ять років (2002-2007) залізниці витратили на це понад 712 млн. грн., що дало змогу суттєво зменшити використання свіжої води та скиди зворотних вод у водні об'єкти держави, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Завдяки втіленню у життя заходів з економії, що входять до програми енергозбереження на залізничному транспорті, та програми електрифікації залізниць України значно поліпшилося використання паливно-енергетичних ресурсів.

Енергоємність залізниць на одиницю перевізної роботи і безпосередньо в тязі поїздів і з урахуванням всієї виробничої діяльності за 1997-2007 рр. змінилася з 17,7 до 10,4 т умовного палива на мільйон приведених тонно-кілометрів. Тобто за останні 11 років енергоємність залізничного транспорту зменшилася на 41,3%, а у 2007 р. порівняно з 2006 р. на 6,7%. Енергоємність тяги поїздів за 2007 р. зменшилася порівняно з 1997р. на 24,7%, а з 2006 р. на 3,5%.

З метою енергозбереження та зменшення викидів в атмосферу від тепловозних дизелів побудовано п'ять пунктів екологічного контролю, задіяно кілька пересувних лабораторій, застосовуються спеціальні присадки до дизельного пального, впроваджуються прилади контролю витрат палива, що зменшує забруднення атмосферного повітря залізничними пересувними джерелами викидів.

У ВАТ «РЖД» протягом 2006-2007 рр. проведено випробування із використання в промислових масштабах біодизельного палива на основі метилового ефіру рапсової олії. Наявність в біопаливі кисню сприяла поліпшенню процесу його згорання. При цьому до 60% зменшилась у викидах питома вага вуглекислого газу, що значно поліпшує екологічність тепловозів та їх вплив на довкілля. Спеціалісти російських залізниць вважають, що біопаливо не стане в повній мірі альтернативою мінеральному. Проте його застосування послужить зменшенню зношуванню двигунів, а у вигляді добавок сприятиме економії мінерального палива та зменшенню забруднення.

Комплексні заходи з енергозбереження в Україні сприяли тому, що у 2007 р. підприємства залізничного транспорту порівняно з попереднім зменшили споживання паливно-енергетичних ресурсів: у тязі поїздів на 620 т дизельного пального та на 126 млн. квт/год. електроенергії; у стаціонарній теплоенергетиці зменшено витрати на 6,5 тис. т. котельно-пічного палива в умовному обчисленні.

Для очищення забрудненого баласту та недопущення складування його у навколишньому природному середовищі залізниці закуповують щебенеочисні машини та вакуумні очищувачі баласту.

На замовлення Укрзалізниці створені вітчизняні пасажирські вагони й дизельпоїзди із замкнутою, екологічно чистою системою збору господарсько побутових стоків без прямого їх скидання у навколишнє середовище.

Впровадження безвідходних технологічних процесів дало змогу кільком локомотивним депо проводити регенерацію відпрацьованого дизельного мастила та електролітів.

Захисту довкілля сприяють і роботи з благоустрою вокзалів та станцій, ремонту й оновлення колії, рухомого складу залізниць, поліпшення умов перевезення пасажирів. На залізницях споруджуються установки з утилізації відходів.

Перспективними напрямами роботи, що мають невикористані резерви, на наш погляд, є підвищення майстерності машиністів, котрі працюють з перевитратами паливно-енергетичних ресурсів, шляхом навчання в тимчасових школах економних режимів водіння поїздів та впровадження на всіх магістралях анамегатора дизельного мастила «Діамантовий озерол МП-10», а також послідовна і ефективна робота з енергозбереження.

За програмою енергозбереження на залізничному транспорті у 2008 р. передбачається зекономити 15,2 тис. т. дизельного пального, 43,5 млн. кВт/год. електроенергії та 6,66 тис. т котельно-пічного палива в умовному обчисленні. Затрати на впровадження заходів заплановані на рівні 202,1 млн. грн., вартість зекономлених енергоносіїв 113,4 млн. грн.

Підвищенню економічної ефективності та екологічності залізничного транспорту, зменшення його негативного впливу на довкілля, забезпеченню високих соціальних стандартів транспортних послуг сприяє електрифікація залізниць. Вона набуває особливої актуальності і у зв'язку з постійним зростанням цін на нафтопродукти та значною зовнішньоекономічною залежністю України від постачальників нафтопродуктів.

Робота залізниць і з електричною, і з тепловою тягою показує значні переваги реалізації перевізного процесу на електрифікованих лініях зі зниженням собівартості перевезень порівняно з тепловозними ходами. Тому програма електрифікації залізниць на 2008-2020 рр. є одним з пріоритетних напрямків розвитку транспорту і збереження довкілля. Вона передбачає електрифікацію 2254 км залізничних колій. За її реалізації експлуатаційна довжина електрифікованих колій становитиме 11905,27 км., або 54,4% від загальної довжини.

Реалізація запланованих заходів з енергозбереження та електрифікації дасть можливість забезпечити потребу у вантажних та пасажирських перевезеннях із мінімально можливими затратами паливо-енергетичних ресурсів, зробити новий крок у напрямку скорочення енергоємності та підвищення екологічності залізничного транспорту.

Нині ж екологічний стан вітчизняних залізниць не відповідає загальним нормам, прийнятим зокрема в Євросоюзі, де питання охорони довкілля посідають пріоритетне місце.

У Фінляндії, наприклад, з метою закріпити репутацію залізниць як екологічно чистого виду транспорту, планують перейти на використання електроенергії, виробленої виключно гідроелектростанціями. І хоча частка залізниць у споживанні електроенергії фінським транспортом становить лише 2,5%, спеціалісти вважають, що сам процес вироблення електроенергії на гідроелектростанціях (а не на теплових, атомних) може уповільнити зміну клімату на планеті. Тому спеціалісти Укрзалізниці останнім часом здійснили розробку низки технічних рішень і організаційних заходів щодо підвищення екологічності рейкового транспорту, ліквідації екологічних наслідків аварійних ситуацій під час перевезення небезпечних вантажів. У рамках міжнародного співробітництва із залізницями країн-членів ОСЗ учені та фахівці Укрзалізниці розробляли рекомендації з утилізації лужних акумуляторів, відходів гальванічних підприємств залізничного транспорту, рекомендації з єдиних нормативів класифікації, розміщення і зберігання відходів для підприємств галузі. Крім того, вітчизняні спеціалісти брали участь у розробці рекомендацій з оцінки впливу шуму засобів залізничного транспорту на довкілля, методики екологічно безпечного застосування хімічних технологій для видалення рослинності на залізничній колії, рекомендації з ліквідації відходів від діяльності залізничного транспорту, експлуатаційно-технічних вимог з електромагнітної безпеки тощо.

Виконуючи розпорядження Стокгольмської конвенції щодо стійких органічних забруднювачів (2007 р.) та відповідного протоколу до конвенції про транскордонне забруднення повітря на великі відстані, розроблені і включені заходи в загальнодержавну програму щодо ліквідації стійких органічних забруднювачів.

Для поліпшення ситуації у сфері екологічної безпеки на залізничному транспорті необхідно: створити ефективну систему управління нею на центральному і місцевих рівнях; перебудувати систему управління фінансами, що передбачаються на екологічні цілі; створити систему добору, підготовки та перепідготовки кадрів (кількість спеціалістів-екологів в Укрзалізниці зросте до 14-ти осіб, а на залізницях їх буде 103); запровадити дієву систему відомчого контролю.

На реалізацію цих завдань потрібні додаткові кошти. Так, щорічні витрати на утримання лише екологів на залізницях становитимуть 4,4 млн. грн. Якщо додатково вкласти 8 млн. грн. на оснащення лабораторій, створення інформаційної системи та розробки необхідних відомчих нормативно-правових актів зі зміною системи сплати екологічних платежів до бюджету, згідно розробленим спеціалістами Головного управління безпеки руху та екології Укрзалізниці техніко-економічним обґрунтуванням, ці витрати окупляться протягом двох років. Користь же для збереження довкілля та вклад в реалізацію концептуальних засад сталого розвитку, галузевої програми охорони навколишнього середовища будуть вагомими.

Використана література:

1. Іксарова Н.О. Зовнішня торгівля послугами у системі економічної безпеки: геополітичний аспект / Збірник матеріалів ХІ міжнародної науково-практичної конференції 30 травня 2008 року, Моделі забезпечення сталого розвитку світового господарства: економіка, фінанси та право, Київ, 2008, с. 217-219

2. Суворова О.Л. Ефективна логістика як умова забезпечення сталого розвитку транспортної галузі України / Вісник економіки транспорту і промисловості №35, 2011, с.112-114

3. Хахлюк А.М. Екологічність залізниць і сталий розвиток / Збірник матеріалів ХІ міжнародної науково-практичної конференції 30 травня 2008 року, Моделі забезпечення сталого розвитку світового господарства: економіка, фінанси та право, Київ, 2008, с. 260-263





Реферат на тему: Міжнародна торгівля послугами та сталий розвиток транспортної галузі України (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.