Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Промисловість

Кондитерська промисловість України: проблеми і перспективи конкурентоздатності (реферат)

ПЛАН

1. Мета роботи.

2. Постановка проблеми.

3. Аналіз проблеми.

4. Пропозиції до розв'язання проблеми.

5. Обгрунтування пропозицій та вибір альтернатив.

6. Здійснення пропозицій урядовими та неурядовими організаціями.

7. Необхідні ресурси та умови

8. Висновки.

9. Список використаної літератури.

10. Додатки.


МЕТА РОБОТИ

Ринок продуктів харчування відрізняється від інших ринків найбільшою стабільністю попиту, а також тим, що споживачами його товару є всі без винятку мешканці країни. Проте криза, спричинена розвалом соціалістичної системи, торкнулася і цієї галузі. Нещодавно ринок продуктів харчування переживав не найкращі часи, що було пов'язано не лише зі зниженням купівельної спроможності населення, але й із невисокою якістю та недостатнім асортиментом вітчизняної продукції. Зараз, з пожвавленням економічної активності в цілому, ситуація дещо покращилася: збільшуються обсяги виробництва товарів харчування, витісняються з внутрішніх ринків імпортери, підвищуються доходи населення, а отже, і купівельна спроможність. Однак багато локальних пробем галузей сфери харчування все ще потребують вирішення.

Кондитерська галузь не є винятком. Незважаючи на те, що вона є однією з найперспективніших галузей, держава не приділяє потрібної уваги її розвитку. Більш того, намагається за рахунок кондитерської галузі покращити справи в цукровій галузі, яка опинилася зараз в дуже скрутному становищі. Отже, держава, сама того не бажаючи, намагається допомогти одній галузі, заважаючи тим самим іншій. Ця, а також кілька інших проблем перешкоджають подальшому розвитку кондитерської промисловості, ставлячи під загрозу вихід продукції українських кондитерів на світовий ринок.

Отже, мета даної роботи полягає в дослідженні проблем кондитерської галузі, а також у знаходженні шляхів виходу з ситуації, що склалася на ринку кондитерської промисловості.

ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ

Незважаючи на те, що останнім часом збільшення обсягів виробництва кондитерської продукції відбувалося швидкими темпами, проблем в кондитерській галузі зараз, можливо, навіть більше, ніж це було у часи занепаду цієї галузі (1990-1996 р.р.)

Актуальні на сьогоднішній день проблеми кондитерської галузі можна поділити на чотири групи:

1. Фінансові проблеми.

2. Проблеми, пов'язані з внутрішньою політикою держави: зростання цін на цукор як наслідок спроби держави допомогти цукровій промисловості вийти з кризового стану.

3. Проблеми, пов'язані з російським ринком збуту: обкладення товару ввізним митом у розмірі 21% на 1 кг та введення ПДВ 20% на українську кондитерську продукцію.

4. Проблеми, пов'язані з пакуванням кондитерської продукції.

Розглянемо вищенаведені проблеми детальніше у наступному розділі.

АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ

Починаючи з 1990 року, обсяги виробництва кондитерських виробів в Україні постійно знижувалися, що було викликано низькою купівельною спроможністю населення (Додаток 1).

Проте досягнувши свого мінімального значення у 1996 році (283 тис. тон), вже у 1997 році обсяг виробництва, вперше за останні роки, збільшився, склавши 322 тис. тон. Пояснюється це тим, що підприємства кондитерської галузі значно покращили свою матеріально-технічну базу і розпочали боротьбу в конкурентному середовищі.

Провідні підприємства кондитерської галузі можна поділити на три групи:

§ За рахунок іноземних інвесторів: ОАО "Крафт Фудз Украина” (м. Тростянець Сумської обл.) та "Львівська кондитерна фабрика "Світоч” (м. Львів).

§ За рахунок українських інвесторів: кондитерська компанія "А.В.К.” (дві фабрики в Донецьку та по одній в Луганську та Мукачево), концерн "Укрпромінвест” (Вінницька, Кременчуцька, Київська та Маріупольська кондитерські фабрики).

§ За рахунок власних коштів: ЗАТ "Одеса”, АТЗТ "Дніпропетровська кондитерська фабрика”, АТЗТ "Харківська бісквітна фабрика” та інші.

Перше місце за випуском кондитерських виробів посідає "Укрпромінвест” (25-30% від загального обсягу), за ним ідуть "АВК” (12-14%) та "Світоч” (7-8%). Кількісні показники виробництва кондитерської продукції за регіонами наведено у Додатку 2. Можна побачити, що найбільше солодощів вироблялося у 1997 році у Донецькій ("А.В.К”) та Львівській областях ("Світоч”). А взагалі кондитерські виробничі підприємства розташовані більш-менш рівномірно по всій території Україні.

Великі компанії не відчувають значної нестачі коштів: вони постійно запроваджують ексклюзивні продуктові лінії, будують нові фабрики, закуповують найсучасніше закордонне обладнання. Насамперед, цьому сприяє конкуренція у кондитерській галузі, яка останнім часом стає все більш жорсткою.

Проте не слід забувати і про невеликі кондитерські підприємства, яких на Україні зараз налічується близько однієї тисячі, з них 28 спеціалізованих кондитерських фабрик. І хоча такі невеликі фірми виробляють біля 40% від загального обсягу кондитерської продукції, більшість з них потребує заміни застарілого обладнання та впровадження нових технологій, - і все це за значної нестачі коштів.

Втім, є ще цілий ряд проблем, які є спільними як для великих кондитерських компаній, так і для дрібних виробників. Насамперед це проблеми з сировиною, зокрема цукром. Згідно постанови Кабінету Міністрів України №201 "Деякі питання державного регулювання виробництва та реалізації цукру з буряка врожаю 2001 року” від 1.03.2001, виробники змушені закупати цукор за ціною 2,37 грн. за 1 кг. І це при тому, що на початку року 1 кг цукру коштував 2 грн. Враховуючи той факт, що деякі відносно дешеві види продукції потребують досить великих витрат цукру (наприклад, у складі карамелі вміст цукру становить 60-70%), неважко передбачити, що виробництво цих продуктів зменшиться, а витрати на нього зростуть.

Іншою проблемою є напружені відносини з Росією. Глобальний наступ української кондитерської продукції на російські ринки розпочався у 1999 році, а вже у 2000 році експорт збільшився на 65% порівняно з попереднім роком і становив 135,7 тис. тон продукції на суму $89,2 млн. За деякими підрахунками, частка української карамелі становила близько 40% російського ринку. А оскільки раніше українська кондитерська продукція не обкладалася митними зборами та ПДВ, то вартість її була нижчою на 30-40% від вартості російської продукції.

Отже, врахувавши побажання вітчизняних виробників, уряд Росії ввів з 18 травня 2001 року спеціальний митний збір у ромірі 21% за 1 кг. Незважаючи на те, що мито було введене на 180 днів, скоріш за все, така ситуація збережеться на невизначений термін. Крім того, з виробів, що перетинають російсько-український кордон, з липня поточного року почали стягувати ПДВ (20%).

Такі рішучі заходи з боку Росії негативно вплинули на обсяги виробництва українських підприємств, особливо тих, що активно експортували продукцію: ДП "Укрпромінвест-кондитер”, "А.В.К”, Харківська бісквітна та Дніпропетровська кондитерська фабрики.

Починаючи вже з червня поточного року, обсяги експорту українських кондитерських виробів почали різко скорочуватися. Зокрема, якщо у травні було експортовано 8,5 тис. т. солодощів на суму $6,2 млн., то вже у липні відповідні показники склали 7,4 тис. т. та $4,7 млн.

Зараз практично всі виробники кондитерських виробів шукають нові ринки збуту у Європі, Середній Азії та на Ближньому Сході. Проте вони усвідомлюють, що Росія є найкрупнішим імпортером української продукції, а тому втрачати цей ринок не можна. Більшість підприємств готові функціонувати навіть з мінімальною рентабельністю, аби лише не втратити сусідній ринок збуту.

Крім того, є ще одна проблема, пов'язана з Росією. Зараз там діє закон про інтелектуальну власність, а отже, всі відомі назви кондитерських виробів, зокрема цукерок, які виробляли ще з радянських часів, стали власністю виключно Росії. Тому вже влітку 2001 року українські кондитери були змушені перейменовувати продукцію, втрачаючи на цьому значні кошти.

Ще одне коло проблем стосується упаковки. До недавнього часу підприємств-виробників пакувальної продукції на Україні взагалі не було. Проте за останні роки ця галузь почала розвиватися, але ще й досі вітчизняні пакувальні матеріали поступаються закордонним, а деяких видів такої продукції немає взагалі.

Всі вищезазначені проблеми призвели до зупинення зростання обсягів кондитерської продукції: за підрахунками спеціалістів, обсяги виробництва у поточному році не перевищать минулорічні показники.

ПРОПОЗИЦІЇ ДО РОЗВ'ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ

Відповідно до виділених в одному з попередніх розділів чотирьох груп проблем, можна запропонувати чотири шляхи їх розв'язання.

Насамперед, необхідно вирішити фінансове питання. Розв'язати йю проблему можна двома шляхами:

а) через залучення інвесторів, адже кондитерська галузь є досить перспективною, а отже, інвестиційно привабливою;

б) шляхом втілення державою у життя ефективної політики з підтримки виробників.

Проблему з цукром теж слід вирішувати на державному рівні, адже лише уряд може відмінити власну постанову та не втручатися без необхідності у функціонування підприємств кондитерської промисловості.

Конфлікт з Росією багато в чому може врегулюватися схильністю цієї країни іти на компроміси. Диференціація митних стягнень значно покращить стан кондитерської галузі.

І, нарешті, проблеми, які пов'язані з упаковкою для кондитерської продукції, теж повинні регулюватися за допомогою певного державного стимулювання цієї галузі виробництва. Крім того, не виключена можливість власних дій виробників у цій сфері: спрямування частини коштів на виробництво саме тих пакувальних матеріалів, які є необхідними для ефективного функціонування конкретного підприємства.

ОБГРУНТУВАННЯ ПРОПОЗИЦІЙ ТА ВИБІР АЛЬТЕРНАТИВ

Оскільки кондитерська промисловість переживає зараз не найкращі часи, необхідно негайно вжити заходів для того, щоб зупинення зростання обсягів виробництва не переросло у тривалий спад у цій галузі.

Для невеликих фірм потрібно вирішити фінансові проблеми. Залучення інвестицій значно покразить становище. Також, від державних установ слід вимагати регулярних фінансових звітів.

Державі слід відмовитися від встановлення мінімальної ціни на цукор, оскільки цукрову промисловість це не врятує, а може лише спричинити разом з іншими несприятливими факторами кризу у кондитерській галузі. На даний момент підприємствам-виробникам кондитерської продукції вигідніше буде імпортувати цукор, тим більше, що тростинний цукор є значно дешевшим, ніж вітчизняний буряковий.

Щодо протекціоністських заходів Росії, то тут необхідно вдосконалити деякі аспекти: наприклад, продиференціювати мито в залежності від обсягів експортованої продукції, а також не стягувати ПДВ з обладнання для кондитерської промисловості, яке ввозиться в Україну, якщо воно у нас не виробляється.

Для розв'язання проблем, пов'язаних з упаковкою, потрібне державне втручання. Слід стимулювати виробництво вітчизняних пакувальних матеріалів, виходячи з потреб виробників кондитерської продукції. Втім, остання проблема не є надто важливою для кондитерської промисловості, тому запропонований спосіб її вирішення не претендує на негайне втілення у життя.

ЗДІЙСНЕННЯ ПРОПОЗИЦІЙ УРЯДОВИМИ ТА НЕУРЯДОВИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ

Особливої уваги заслуговує погляд на розв'язання проблем кондитерської промисловості генерального директора ВАТ "Крафт Фудз Україна” Джорджа Логуша. Він вважає, що заходи, які вжила держава для підтримки цукрової промисловості, не відповідають принципам вільного ринку. Адже конкуренція повинна здійснювати природній відбір: на ринку залишаються лише найбільш конкурентоспроможні підприємства. Тоді і галузь буде добре розвиватися. А в нашому випадку те, що держава допомагає одній галузі, тим самим створюючи великі проблеми іншій, є неприпустимим.

Крім того, генеральний директор "Крафт Фудз Україна” вважає, що для подальшого розвитку кондитерської промисловості необхідно розробити правову базу для кредитування реального сектору. На його думку, зараз дуже важко взяти кредит для придбання нового обладнання для підприємства. Потрібно не лише розробити відповідні документи для регулювання цих питань, але й зробити так, щоб банкіри не боялися кредитувати реальний сектор. Тому на сьогодні є важливим вирішення цього питання на державному рівні.

Голова правління АТЗТ "Харківська бісквітна фабрика” Алла Коваленко наполягає на зниженні податків, особливо на той прибуток, що направляється підприємствами на технічне переоснащення. Також вона пропонує відмовитися від практики обкладення митними тарифами та ПДВ обладнання, яке ввозиться з метою розширення виробництва, насамперед такого, аналогів якому в Україні немає.

Компанія "А.В.К.” досить нетрадиційно підійшла до вирішення проблем з митними ставками та ПДВ. Вона планує відкрити виробниче підприємство прямо в Росії, отримавши таким чином доступ до дешевших, ніж в Україні, сировини та енергоносіїв.

НЕОБХІДНІ РЕСУРСИ ТА УМОВИ

Для втілення вищезазначених пропозицій у життя потрібне виконання певних умов.

По-перше, необхідні значні інвестиції у певні галузі та напрямки виробництва (пакувальна продукція), зокрема для закупівлі сучасного обладнання та впровадження нових технологій.

По-друге, потрібно, щоб уряд України зрозумів неправильність своєї стратегії щодо підтримки деяких галузей промисловості (за рахунок погіршення стану інших) та відмовився від неї.

По-третє, необхідне усвідомлення російською стороною того, що її власні виробники не спроможні забезпечити всю країну кондитерськими виробами, тому імпорт потрібно стимулювати, можливо, здійснюючи перерозподіл його в області, які російські виробники та постачальники залишають поза увагою. До того ж, в тих регіонах, де працюють українські підприємства, жорсткої конкуренції немає (Тюмень, Зауральє).

Отже, для покращення ситуації, що існує зараз у кондитерській галузі, необхідне виконання трьох вищеназваних умов.

ВИСНОВКИ

Українська кондитерська промисловість вже довела свою конкурентоздатність на внутрішньому та зовнішньому ринках: продукція цієї галузі задовільняє європейським показникам якості. Часи дешевих неякісних цукерок в яскравих обгортках давно пройшли, поступившись місцем більш якісній кондитерській продукції вітчизняних виробників. Зараз імпортні вироби займають незначну частку українського ринку – і це при тому, що часто у вітчизняних компаній не вистачає коштів на модернізацію обладнання. Крім того, існує проблема кваліфікованих кадрів: на кулінарів в Україні ніде особливо не вчать.

Проте, незважаючи на всі перешкоди, протягом останніх п'яти років, починаючи з 1996, відбувалося значне розширення виробництва кондитерської продукції. Але у 2001 році цей розвиток зупинився через ряд проблем, з якими зіткнулися українські виробники. В першу чергу, це встановлення українським урядом мінімальної ціни на вітчизняний цукор з метою підтримки цукрової галузі. Іншою істотною причиною зниження темпів зростання стало запровадження Росією ввізного мита у розмірі 21% на 1 кг та введення ПДВ 20% на українську кондитерську продукцію. Серед інших проблем можна назвати нестачу коштів на модернізацію обладнання та впровадження нових технологій (особливо це стосується невеликих підприємств, що функціонують завдяки власним коштам) та нерозвиненість української пакувальної промисловості: зараз багато виробників відчувають нестачу якісних пакувальних матеріалів вітчизняного виробництва.

Для вирішення цих проблем потрібна зміна напрямку дій українського та російського урядів, тобто відмова від тих заходів, які можуть спричинити тривалу кризу в кондитерській галузі і призвести до того, що українська продукція буде неконкурентноздатною на світовому ринку.

Що стосується зокрема українського уряду, то він повинен якщо не підтримувати вітчизняних виробників кондитерської продукції ("Світоч”, "А.В.К.”, "Укрпромінвест”, "Харківська бісквітна фабрика” тощо), то, принаймні, хоча б не чинити їм перешкод шляхом штучного підвищення цін на сировину.

В цілому ж кондитерська галузь є конкурентноздатною на внутрішньому ринку, і поряд з тим намагається зробити свою продукцію конкурентоздатною на зовнішньому ринку. Проте позиції українських виробників на глобальних ринках є ще досить слабкими. В першу чергу, це спричинене рядом проблем, з якими зіткнулися зараз українські виробники кондитерської продукції.

Отже, для подальшого розвитку кондитерської галузі необхідне здійснення державою рішучих кроків. Зараз саме від неї залежить майбутнє "солодкої” промисловості України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. "Бізнес” №43 від 22.10.2001 р.

2. Державний комітет статистики України

3. Internet

ДОДАТКИ

Додаток 1. Виробництво кондитерської продукції в Україні, тис. тон.

1990

1991

1992

1993

1994

1995

1996

1997

1998

1999

2000

1111

1040

843

647

410

314

283

322

402

514

667

Джерело: Держкомстат


Додаток 2. Виробництво кондитерської продукції за регіонами у 1997 році.


Джерело: Держкомстат




Реферат на тему: Кондитерська промисловість України: проблеми і перспективи конкурентоздатності (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2017. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.