Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Релігієзнавство

Особливості релігії ісламу, католицизму та буддизму (реферат)

Зміст

Вступ. 3

1. Іслам і його роль в історії української держави. 4

1.1. Виникнення та культ ісламу. Пророк Муххамед як засновник ісламу 4

1.2. Іслам в Україні 7

1.3. Культурна і соціально-політична роль ісламу та його поширення в сучасному світі 10

Висновки. 12

2. Які основні характеристики католицизму? (Час і місце виникнення, географія сучасного поширення, чисельність, історія виникнення) 13

3. Дайте характеристику Будді як засновнику релігії, бога та людини 15

Список використаної літератури. 17


Вступ

Перш за все слід зауважити, що нині іслам являє собою одну з найпоширеніших релігій світу: його сповідують близько 900 мільйонів чол. Іслам — державна релігія провідних країн Близького Сходу, чия роль у світовій політиці дуже вагома, хоч у різні історичні періоди виглядає вельми неоднозначною. Світ ісламу для нашої країни близький географічно, адже його прихильниками є майже все населення Туреччини, частина мешканців балканських країн. В Україні мусульманами представляють відносно невелику частину громадян, але в суспільно-політичному й культурному житті нашої держав", мусульманські релігійно-культурні об'єднання відіграють вагому роль.

В цілому ісламський світ вніс значний внесок у світову культуру і продовжує бути одним з найактивніших чинників світового культурного процесу.


1. Іслам і його роль в історії української держави 1.1. Виникнення та культ ісламу. Пророк Муххамед як засновник ісламу

Іслам (у перекладі з арабської мови це означає «покора»), або магометанство (назва походить від імені пророка Магомета; втім, його ім'я в різних ісламських країнах вимовляють по-різному: Мухаммад, Мухаммед, Магомед), або мусульманство — наймолодша зі світових релігій. Іслам виник у 7 ст. н. є. в західній частині Аравійського півострова, де проповідував пророк Мухаммад (близько 570 -632 рр.; очевидно, особа історична), але витоки ісламу сягають глибокої давнини. Ця релігія в процесі становлення увібрала в себе елементи міфології аравійських кочових племен, а також релігійні та міфологічні уявлення інших народів Близького Сходу. Остаточно ж іслам як релігія з розвиненою міфологією, канонічними текстами, ритуалами та ін. сформувався вже за межами Аравії: в Ірані, Сирії, Єгипті — тобто в країнах, що мали до часів Середньовіччя багатющу культурну спадщину. Певний вплив справили на іслам вже на той час усталені релігійні уявлення іудаїзму та християнства. Мусульмани взагалі визнають існування інших релігій; власне Аллаха вони вважають тим же богом, що йому моляться іудеї та християни (котрих мусульмани звуть «людьми писання»), але вважають, що ті хибно трактують як сам образ бога, так і його настанови.

Таким чином, як і інші релігії світу, іслам виникає на конкретному соціальному тлі й пов'язаний з певною психологічною атмосферою; він виявився відповідним тим чатуванням, що вже давно жевріли в суспільстві[3, c. 69-71].

Історія ісламу щільно пов'язана з особою пророка Мухаммада (ми вживаємо в тексті арабський варіант вимови).

Перекази дають достеменні свідоцтва про життя цієї людини. Рано лишившись сиротою, він спочатку пас чужі череди, потім супроводив торгові каравани. Одружившись з багатою вдовою на ім'я Хадіджа, почав вести її торгові справи. Десь під сорок років Мухаммад починає проповідувати від імені Аллаха.

Як і попередні пророки, Мухаммад є звичайною людиною, і це багаторазово підкреслено. У Корані, священній книзі мусульман, наведено слова Аллаха, звернені до пророка: «Скажи: Адже я чоловік такий же, як ви, мені було сповіщено, що бог ваш — бог єдиний». Сповіщено було пророкові через архангела Джебраїла.

Проповідницька діяльність Мухаммада отримує прихильників: адже те, що його вустами промовляє Аллах, збігається з настроями багатьох аравійців. Закони, що їх послав людям Аллах через свого пророка, записано в аятах (розділах) Корану, де даються пояснення стосовно суспільного устрою, ставлення до особи пророка, розподілу майна й військової здобичі — власне, всіх сфер життя. Забороняється лихварство, вживання міцних напоїв і свинини; мусульманин має п'ять разів на день молитися, виголошуючи символ віри: «Нема бога окрім Аллаха, і Мухаммад пророк його».

Кожен із членів мусульманської спільноти зобов'язувався віддавати частину прибутків на загальні потреби, підтримувати бідних. Величезне враження справило скасування відсотків з боргу. Тому не можна не погодитись із сучасним російським арабістом М. Піотровським, котрий характеризує перші дії пророка Мухаммада як «чергову з таких численних в історії людства спроб створити справедливе суспільство рівних»[6, c. 27-29].

Варто вказати, що сліди поступових змін у відносинах ісламу з іншими релігіями знаходимо в Корані, де все частіше наголошується, що послідовники Муси (так звуть у ісламі пророка Мойсея) викривили його вчення, а іудейського праотця Ібрахіма (Авраама) взагалі названо не іудеєм і не християнином. Поступово все більший наголос робиться на самостійність ісламу, його відмінність від інших видів монотеїзму. Разом із тим іслам усвідомлює себе, так би мовити, географічно. Наприклад, спочатку, перебуваючи в Медіні, мусульмани молилися, повернувшись обличчям до Єрусалиму. Починаючи з другого року хіджри кіблою, тобто напрямом молитви, стає священний чорний камінь Кааби в Мецці. Він і донині є головною святинею ісламу, паломництво до якої вважається святим обов'язком кожного правовірного. Але згадаймо, що в часи Мухаммада Мекка була містом, де панувала язичницька віра — а отже, головним завданням прихильників ісламу мало стати звільнення Мекки від невірних. За таких умов іслам неминуче стає воюючою релігією, чи не найвойовничішою в той час у світі. Доволі швидко він опановує увесь Аравійський півострів. Мухаммад мріяв про подальше розширення меж ісламського світу.

Смерть пророка 8 червня 632 р. не зменшила войовничої енергії іслам) Власне, релігійні процеси стали рушійною силою етнічної консолідації і можна стверджувати, що в VII ст. іслам уже становить суперетнічне явище, якому високою мірою притаманна пасіонарність (користуємося термінологією видатного російського вченого Л. М. Гумільова)[3, c. 72-74].


1.2. Іслам в Україні

Перші відомості про іслам, мусульманський світ предки українців отримували під час торгових подорожей і військових походів. Арабські купці діставалися до Києва, подорожуючи на північний захід, але постійної арабської колонії у Києві тривалий час не було. Цей етап ознайомлення Русі-України з ісламом має своєрідну кульмінацію. Йдеться про вибір віри князем Володимиром (X ст.). Згідно з літописними відомостями, у його полі зору були іслам, християнство та іудаїзм. Володимир почав «випробування віри» через особливі посольства. За допомогою одного з них і відбулося ознайомлення київського князя з ісламом на землях Булгарстані(Поволжя). Першими мусульманами на українських теренах були представники народів, які кочували від Приазов'я до Дону.

У XI ст. на службі в київського князя була кіннота з мусульман-печенігів. Першу мечеть в Україні було зведено за велінням князя Костянтина Острозького (XVI ст.) для татар-мусульман, що були у нього на службі. Після прийняття ісламу Золотою Ордою в 20-ті роки XIV ст. у Києві протягом 40 років постійно перебувала група мусульман-ординців .

Поява ісламу в Криму пов'язана з приходом туди монголо-татар у 1223 р., там був утворений улус — намісництво Золотої Орди. Осілий тюркський етнос іслам прийняв дещо пізніше. Після завершення золотоординського періоду Кримський улус виокремився в самостійне державне утворення, на основі якого і виникло незалежне татарське ханство. У 1475 р. турки-османи, вторгшись на Кримський півострів, підпорядкували собі кримськотатарську державу. Правителі Криму стали підвладними Стамбулу, який вимагав неухильного дотримання законів шаріату. Під впливом ісламу сформувалися національна культура кримськотатарського народу, його побутові й сімейні традиції, мова, спосіб життя, система виховання дітей.

Крим як один із форпостів мусульманської цивілізації відіграв помітну роль у поширенні ісламу на південноукраїнських землях. Однак ознайомлення українців з основними ідеями ісламу, з мусульманським способом життя відбувалося за гострих збройних конфліктів./ Коли вони згасали, налагоджувалися торгівля, спільне використання природних угідь, татар приймали козаками в Запорозьку Січ, а деякі козаки роками жили в Криму.

Політичні діячі України в пошуках виходу зі скрутних ситуацій часом звертали погляди на південь, до сусідів-мусульман. У лютому 1648 р. у Бахчисараї було укладено союз між українським гетьманом Богданом Хмельницьким і кримським ханом Ісламом-Гіреєм. А в 1654 р. Хмельницький розмірковував про встановлення державного протекторату Туреччини над Україною. Прихильником турецької орієнтації був гетьман Петро Дорошенко (1627—1698).

Особливо делікатним є питання щодо українців-мусульман. Відомо немало фактів про осідання українців з числа полонених у Туреччині. Вони, прийнявши іслам, ставали там домоправителями, ковалями, садівниками. Частина невільників залишалася в Криму. Адаптувалися в мусульманському середовищі й аргати — особи, що поселялися там з метою заробітку.

Мусульманські громади в різний час існували в Ха-джибеї (Одеса), Азанеї (Азов), Акермані (Білгород-Дністровський), Ачи-Калс (Очаків), Кам'янці-Подільському.

У 20—30-ті роки XX ст. в Україні під тиском радянської влади було закрито мечеті, мусульманські школи (мектеби і медресе), мусульманський актив було репресовано. У 1944 р. з Криму було виселено майже 189 тис. татар.

Нормалізація життя мусульманських громад почала ся в Україні з проголошенням незалежності. Іслам ту нині репрезентований трьома Духовними управліннями — ДУМК, ДУМУ, ДЦНМГУ.

Духовне управління мусульман Криму (ДУМК). Кадіат (Духовне управління) мусульман Криму створено у 1991 р. зі статусом Мухтасібату — канонічно самостійної адміністративної одиниці. Першим муфтієм Криму було обрано хаджі Сеїджаліля Ібрагімова. ІКадіат об'єднує віруючих переважно з кримських татар сунітського напряму.

У релігійному аспекті ДУМК визнає авторитет муфтія. Головною метою вважає втілення в життя вимог Корану, поширення вчення Пророка Мухаммеда,і створення умов для виконання мусульманами їхнього обов'язку перед Аллахом.

Духовне управління мусульман України (ДУМУ). Створено 9 вересня 1992 р. на чолі з громадянином Лівану Шейхом Ахмедом Тамімом. Видає газету «Мінарет» російською й арабською мовами та окремі сторінки іншими мовами. У 1994 р. засновано Київський ісламський університет,'який має п'ять факультетів, де навчаються студенти різних національностей.

ДУМУ має науково-дослідний центр, який видає спеціальну ісламську літературу російською мовою, а також підручники арабською та англійською мовами для дітей шкільного віку.

Головна мета — об'єднання всіх мусульман України, пропаганда та поширення ісламу, втілення в життя вимог Корану та ін.

Духовний Центр незалежних мусульманських громад України (ДЦНМГУ). Очолює його Рашид Брагін. Центр знаходиться у Донецьку, має представництво в Києві — «Ісламський культурний центр». У Києві виходить газета «Аль-Баян» яка, крім суто мусульманської тематики, висвітлює й етноісторичні аспекти життя татар.

Відчутною є на міжнародній арені ідея «панісламізму», втілена в діяльності мусульманських міжнародних організацій — Всесвітнього Ісламського Конгресу (1926 р.), Ліги мусульманського світу (1962 р.), Організації ісламської конференції (1969 р.).


1.3. Культурна і соціально-політична роль ісламу та його поширення в сучасному світі

Стосовно питання про сучасний стан ісламу наголосимо передусім, що іслам не складає неподільної цілісності. У ньому існують різні напрями й секти. Основні з напрямків — сунізм (сунні), шиїзм (шиї) та харіджити; кожен з них, у свою чергу, поділяється на безліч сект.

Назва сунізм походить від слова «сунна», тобто «шлях» або «приклад» (так звуться оповіді про різні епізоди з життя пророка. Суніти мають їх за єдиний взірець поведінки у всіх випадках приватного й суспільного життя.

Шиїти («прихильники»), на противагу сунітам, відкидають частину текстів, власне сунни. Проте, як зауважують із цього приводу історики ісламу, приводом для розколу на шиїтів та сунітів свого часу стали не релігійні суперечки, а розходження в поглядах на наслідування влади.

Назва «харіджити» в перекладі означає «повстанці» й пов'язана з подіями кінця VII ст., коли під час зіткнень різних ісламських угрупувань виникла секта, яка не підтримувала ані шиїтів, ані сунітів. З часом вона почала збройну боротьбу проти обох.

Серед сект, що тяжіють до кожного з цих напрямів, окрім ортодоксальних, існують вельми різноманітні. Найвідомішими серед них є суфізм, ваххабізм, бахаїзм. Ваххабізм (зараз це офіційна форма ісламу в Саудівській Аравії) виник у XVIII ст. як релігійно-патріотичне об'єднання в умовах боротьби арабів проти турецького поневолення. Суфізм набагато старший, він виник на початку існування ісламу, назва походить від слова «суф» — «вовна», бо прихильники цієї секти, мандрівні аскети-дервіши (в перекладі з перської мови це означає «бідняк», «жебрак») носили лише грубі вовняні плащі. Суфії відмовляються від будь-яких розкошів, задовольняючись лише найнеобхіднішим для людського існування, існують жебрацтвом, мандруючи по всьому світу[3, c. 75-76].

Серед інших сект відзначимо бехаїзм. Популярність цієї гілки ісламу останнім часом настільки зросла, особливо за кордонами арабського світу, що дехто вважає його новою релігією.

Бехаїсти — послідовники вчення Хусейна Алі Нурі, що в 1863 р. оголосив себе Бехаулою — пророком. Бехаїзм виник як реформаційна течія в ісламі Пропагуючи релігійні ідеї, бахаїсти намагаються встановити загальне братство людей і народів, створити єдину мову і єдину релігію усього людства. Вчення бехаїзму не обмежується суто мусульманськими настановами. У ньому наявні елементи християнської моралі (любов до ближнього та ін.). Бехаїсти закликають до миру, єдності всіх людей, їхньої рівності й взаємоповаги.

Зазначимо, що у відносинах бехаїзму з ісламом немає взаєморозуміння: ані мусульманські теоретики, ані самі бехаїсти не визнають його частиною ісламу, незважаючи на історію виникнення. Більшість прихильників бехаїзму живуть сьогодні в Європі й Америці, штаб-квартира цього релігійного руху міститься в Ізраїлі. Серед бехаїстів багато молоді, головним чином із інтелектуальних кіл Заходу[5, c. 164-165].


Висновки

Таким чином, іслам, як і решта світових релігій, не становить чогось абсолютно оригінального, позбавленого впливів та зв'язків із іншими релігійно-культурними системами. Адже, власне кажучи, й сам пророк Мухаммад вбачав свою місію в тому, щоб відродити стародавню істинну віру, що її колись приніс людям пророк Ібрахім (Авраам). На думку фахівців, ці погляди генетично пов'язані зі вченням так званих ханіфів, тобто древніх прихильників монотеїзму (на відміну від політеїзму, розповсюдженого серед місцевих кочівників).

Ханіфи не вважали себе прихильниками жодної з тодішніх монотеїстичних релігій, але значною мірою сприйняли їх елементи. Отже, Мухаммад є не єдиним пророком, а лише останнім у ланцюгу носіїв істинної віри, в чиї вуста вкладено звернені до світу слова бога. Є підстави вбачати тут аналогію з християнством, де поява Ісуса Христа завершує собою низку біблійних пророків, що провіщували появу того, чиїми вустами промовлятиме єдиний бог.

Ймення Аллах походить від арабського «ілах» — «божество» та артикля «аль». Так звався ще язичницький бог могутнього місцевого племені курейшитів.


2. Які основні характеристики католицизму? (Час і місце виникнення, географія сучасного поширення, чисельність, історія виникнення)

Католицизм - один з найпоширеніших і наймасовіших напрямів християнства. Він оформився внаслідок першого великого розколу в християнстві (1054 р.). То був лише офіційний акт розділення християнства на католицьку і православну церкви, супроводжуваний взаємним прокляттям Папи Римського і Константинопольського патріарха.

На мою думку, католицизм має багато спільного з православ'ям і водночас відрізняється від інших напрямів у християнстві системою віро­вчення, культу, своєрідними засобами пристосування до стрімкої зміни соціальної діяльності і нової релігійної свідомості. Оскільки католицизм - одна з світових релігій, то вона має своїх прихильників практично на всіх континентах і в більшості країн світу. На сучасному етапі католицизм об'єднує до 900 млн. віруючих, будучи поширеним переважно у Західній (Франція, Бельгія, Італія, Португалія) та Східній (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Литва, частково Латвія, західні області України та Білорусі) Європі, в більшості країн Південної Америки. Його сповідує майже половина віруючих Північної Америки, до третини населення Африки. Є католики і в Азії, але вплив католицизму тут незначний.

Становлення католицизму пройшло довгий етап становлення. В 1054 р. католицька церква відокремилась від православної, я вважаю, що це стало переломним моментом у подальшому розвитку католицизму.

Католицизму притаманні догмати християнства, але він має й специфічні риси, особливості, котрих не знає православна церква. Це й становить його унікальність.

Я вважаю, що зараз поширення католицизму дуже актуальне в сучасному світі. Число католиків постійно збільшується за рахунок росту числа віруючих в Азії й Африці, у те час як у Європі число католиків поступово зменшується.

У лютому Ватикан опублікував статистичні дані, які висвітлюють статистику Католицької церкви в світі на початок 2006 року. Як повідомляє «КАІ», загальна чисельність католиків на земній кулі становить 1 мільйон 115 тисяч осіб. Це на 1,5% вище попереднього року. 2006 року було засновано 9 нових метрополій, 12 нових єпископських кафедр і висвячено 180 єпископів. У всьому світі нараховується 406411 священиків, що на 0,13% вище попереднього року. Загалом, католики світу становлять 17,2% всіх мешканців землі. Більше за все їх у Африці — це 3,1% населення землі. Тому, деякі аналітики вважають, що наступний Римський папа буде африканцем.


3. Дайте характеристику Будді як засновнику релігії, бога та людини

На мою думку, Будда - історичний засновник духовної традиції буддизму. Досяг пробудження у віці 35 років після шестирічного практичного рішення проблеми: "Чому людське життя влаштоване так, що в ній є хвороби, старість і смерть?" Я вважаю що на це питання дуже важко, якщо взагалі не можливо знайти відповідь.

Засновником буддизму є Будда, ім'я якого означає — «просвітлений» (боголюдина, яка досягла найвищої святості). Щодо реальності його існування побутують різні думки. Критики буддизму вважають, що ніякого Будди не було.

Народився Будда, за різними даними, у 566, 563, 550 р. до н.е. у невеликій державі, столицею якої було місто Капілавасту, що знаходилося на території теперішнього Непалу. Батько його був царем невеликого племені Шак'я. У літературі його інколи називали «принцом», «царевичем». Мати була старшою дружиною царя.

До 29 років жив у палаці свого батька, але одного разу захотів побачити життя поза ним. Чотири зустрічі, що відбулися з певним інтервалом, різко змінили його життя: він зустрів скаліченого старістю злидня, побачив хворого, який страждав у пилюці при дорозі, а ще через якийсь час — похорон (так він дізнався про смерть). Нарешті Будда зустрів аскета-ченця, який символізував для нього образ, позбавлений страждань. Перші три зустрічі засвідчили круговорот буття, четверта — шлях до спасіння.

Заснувавши першу общину, в якій спочатку було п'ять ченців-аскетів, став мандрівним проповідником не тільки нової релігії, а нового етичного вчення. Учення Будди відразу знайшло прихильників у індійському суспільстві. Ідея рівності всіх, незалежно від касти, людей, можливість спасіння для всіх забезпечили буддизму статус народної релігії. Раби і нижчі касти вбачали в ньому шлях до спасіння.

Вирішенню питанню «Чому життя проходить так, як проходить?» Будда присвятив все своє життя, став основоположником нового релігійного вчення, але на мою думку, так і не дав конкретної відповіді, тому що ніхто не здатен відповісти на питання, яке становить сенс всього життя, а лише виражає свої припущення.


Список використаної літератури

1. Абрамович С. Релігієзнавство : Підручник/ С. Абрамович, М. Тілло, М. Чікарькова. -К.: Дакор, 2006. -509 с.

2. Будда, или сказка о разбуженном принце: Мир буддизма // Наука и религия. -2002. -№ 5. - С. 36-41

3. Вайнтруб І. Буддизм // Людина і світ. -1998. -№ 2. - С. 41-46

4. Елаев Н. Буддизм: вчера и сегодня// Педагогика. -2002. -№ 4. - С. 98-99

5. Ильин В. Католицизм // Смена. -2003. -№ 2. - С. 186-194

6. Жизнь Будды // Порог. -2002. -№ 10. - С. 1-6

7. Кирюшко М. Вивчення ісламу в Україні: аналітично-бібліографічний огляд/ Микола Кирюшко // Вісник Книжкової палати. -2004. -№ 9. - С. 11 - 13

8. Кислюк К. Релігієзнавство: Навчальний посібник для студентів вузів/ Костянтин Кислюк, Олег Кучер,; Нар. укр. акад.. -3-є вид., перероб. і доп.. -К.: Кондор, 2004. -643 с.:

9. Лубський В.Релігієзнавство: Підручник для студ. вуз./ Володимир Лубський, Василь Теремко, Марія Лубська,. -К.: Академвидав, 2002,2003. -431 с.

10. Релігієзнавство : Курс лекцій/ А. Г. Баканурський, Г. Л. Баканурський, Н. І. Ковальова та ін.; Під наук. ред. Г. Є. Краснокутського, В. Г. Спринсяна; М-во освіти і науки України, Одеський нац. політех. ін-т. -2-ге вид.. -К.: ВД "Професіонал, 2006. -301 с.

11. Сьомін С. "Ісламський фактор" в Україні // Політика і час. -2001. -№ 11 . - С. 34-43.

12. Титов В. Релігієзнавство : Підручник для студ. вузів/ Володимир Титов, Світлана Качурова, Олег Барабаш,; За ред. В.Д. Титова; М-во освіти і науки України, Нац. юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. -Х.: Право, 2004. -269 с.

13. Учение Будды // Порог. -2002. -№ 11. - С. 1-4

14. Червонна С. Іслам у Криму: історія і сучасність // Людина і світ. -1998. -№ 3. - С. 2-9

15. Юраш А. Православ'я і католицизм у сучасній Україні: ідеологічні міфи і реалії взаємодії // Людина і світ. -2004. -№ 10. - С. 16-24

16. Яроцький П. Релігієзнавство : Навчальний посібник для студентів вузів/ Петро Яроцький,; КУТЕП. -К.: Кондор, 2004. -305 с.





Реферат на тему: Особливості релігії ісламу, католицизму та буддизму (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.