Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Право

Зміст договорів про виконання науково-технічних робіт (реферат)

Загальні положення. Проект ЦК України дає визначення договору на виконання науково-технічних робіт

"За договором підряду на виконання науково-пошукових і дослідно-конструкторських робіт підрядчик зобов'язаний про­вести обумовлене завданням замовника дослідження, розро­бити зразок нового виробу та конструкторську документацію до нього, нову технологію виробництва або іншу виробничу новину, а замовник зобов'язаний прийняти виконану роботу та оплатити її".

Це визначення потребує певного аналізу і деякого уточ­нення. Як підкреслювалося вище, договори на виконання на­уково-технічних робіт хоч і є договорами підрядного типу, але внаслідок своїх специфічних особливостей істотно відріз­няються від підряду і становлять окремий самостійний тип договорів. Цей тип договорів у свою чергу складається з двох окремих договорів — договору на виконання науково-дослідних робіт і договору на виконання дослідно-конструк­торських і технологічних робіт. Для зручності обидва договори у цій главі названо науково-технічними договорами.

У визначенні у проекті ЦК вживаються вислови "науково-пошукові і дослідно-конструкторські роботи". Вище зазнача­лося, що вони не відображають справжнього смислу цих договорів. У спеціальній літературі усталився вислів "науко­во-дослідні роботи" — його краще й вживати. Але якщо в цьому вислові слово "дослідні" замінено на "пошукові", то не зрозуміло, чому у вислові "дослідно-конструкторські роботи" слово "дослідно" не замінено на слово "пошуково".

Одним словом, ці нововведення до усталених висловів не зовсім вдалі. Не точною є редакція наведеного визначення, яка може призвести до різного тлумачення поняття. У наве­деному визначенні дано перелік робіт, що їх має виконати виконавець, з якого випливає, що ніби виконавець зобов'я­заний виконати усі ці роботи. Але це не так. У договорі може бути обумовлено що виконавець має виконати весь комплекс названих робіт, але в ньому може бути передбачено виконан­ня лише якогось одного виду робіт, зокрема виконання науко­во-дослідних робіт. Цей наш висновок підтверджується п. 2 ст. 949 проекту ЦК: "Договір з підрядчиком може охоплювати як увесь цикл проведення досліджень, розроблення та виго­товлення виробничих новин, так і окремі види досліджень, розроблення, виготовлення новин".

Врахувавши ці зауваження, договору на виконання науко­во-технічних робіт можна було б дати таке визначення:

За договором на виконання науково-технічної роботи виконавець зобов'язаний виконати відповідно до технічного завдання замовника наукові дослідження або розробити зра­зок нового виробу (нової техніки) та конструкторську доку­ментацію до нього, або нову технологію виробництва, або іншу науково-технічну розробку і передати одержаний результат замовникові, який зобов'язаний прийняти виконану роботу й оплатити її.

Як уже зазначалося, вислів "договори на виконання нау­ково-технічних робіт" об'єднує в собі два договори — договір на виконання науково-дослідних робіт і договори на виконан­ня дослідно-конструкторських та технологічних робіт. Ці два договори близькі між собою. Обидва вони мають творчий характер.

Варто відзначити, що результатом науково-технічної діяль­ності є багатоманітна науково-технічна продукція, види якої зумовлюються численними потребами суспільного вироб­ництва. Багатоманітність цієї продукції, різні залежно від форм власності джерела фінансування зазначених робіт, різний правовий режим одержаних результатів та ряд інших факторів зумовлюють у свою чергу численність цивільно-пра­вових засобів, які регулюють ці суспільні відносини. Більшість з них можна звести до одного типу договорів — договори на виконання науково-технічних робіт, який складається з двох договорів, про що вже йшлося.

Вище зазначалося, що між цими двома договорами багато спільного, але є й істотні відмінності. Так, за договором на виконання науково-дослідних робіт, за загальним правилом, виконавець не може залучати до його виконання третіх осіб, якщо це не передбачено договором. У договорі на виконання дослідно-конструкторських і технологічних робіт виконавець має право, якщо інше не передбачено договором, залучати до їх виконання третіх осіб як субвиконавців (ст. 950 проекту ЦК).

У зазначених договорах настають різні правові наслідки в разі неможливості досягти передбаченого договором резуль­тату. В договорах на виконання науково-дослідних робіт у та­кому разі виконана частина робіт підлягає оплаті (п. 1 ст. 956 проекту ЦК). У договорах на виконання дослідно-конструк­торських і технологічних робіт за такої ситуації замовник зобов'язаний оплатити лише витрати виконавця, але не вико­нану частину роботи (п. 2 ст. 956).

Не збігаються у зазначених договорах їх предмети, про що йшлося раніше. Проте те спільне, що є між ними, дає підставу розглядати ці договори як однотипні.

Права та обов'язки виконавця робіт. Основним обов'яз­ком виконавця у договорах на виконання науково-технічних робіт є виконання науково-дослідних або дослідно-конструк­торських і технологічних робіт відповідно до погодженого сто­ронами технічного завдання і передача одержаних результа­тів замовникові в обумовлений строк. У ст. 954 проекту ЦК України досить чітко визначено основні обов'язки виконавця. Так, виконавець зобов'язаний виконати роботу відповідно до погодженої із замовником програми (техніко-економічних показників) або тематики і передати замовникові результат в обумовлений договором строк. Якщо у процесі виконання роботи буде створено об'єкти промислової власності або використані ці об'єкти, права на які належать третім особам, виконавець зобов'язаний додержуватися вимог чинного за­конодавства.

У договорах про виконання науково-технічних робіт має передбачатися обов'язок виконавця утримуватися від публікації відомостей про одержані в процесі виконання робіт науково-технічні досягнення без згоди замовника. Водночас виконавець зобов'язаний негайно вжити необхідних заходів для правової охорони одержаних результатів, які можуть бути визнані об'єктами права промислової чи літературної влас­ності і підпадати під охорону законодавства про інтелектуаль­ну власність, а також повідомити про це замовника. Разом з тим у договорі має бути обов'язково передбачений правовий статус цих результатів — право інтелектуальної власності на зазначені результати має належати стороні, визначеній уго­дою сторін. Якщо договором передбачено, що право інтелек­туальної власності на ці результати належатиме виконавцеві, то він зобов'язаний видати замовникові ліцензію на право використання зазначених науково-технічних результатів.

Виконавець у процесі виконання договорів про науково-технічні роботи має суворо додержуватися виключних прав на об'єкти інтелектуальної власності третіх осіб. Іншими сло­вами, виконавець не має право використовувати об'єкти права інтелектуальної власності, права на які належать іншим особам. Виконавець зобов'язаний забезпечити патентну чистоту своїх результатів, тобто щоб ці результати не порушу­вали патентних прав третіх осіб. Іноді необхідно здійснити навіть експертизу створеної виконавцем науково-технічної продуктів на патентну чистоту.

Проте часом складається ситуація, копи для досягнення більшої ефективності очікуваного результату виникає потре­ба використати запатентований об'єкт промислової влас­ності, право на який належить третій особі. В такому разі за­мовник повинен забезпечити право на використання цього об'єкта, уклавши ліцензійний договір з власником зазначено­го об'єкта.

Виконання науково-технічних робіт не завжди буває без­доганним. Воно може мати певні недоліки, недоробки тощо. У такому разі виконавець зобов'язаний своїми силами та своїм коштом усувати допущені з його вини недоліки як у самій розробці, так і у технічній документації, які можуть спричинити відступи від техніко-економічних показників, передбачених у технічному завданні замовника.

Але такий обов'язок виконавця виникає лише за умови, коли зазначені недоліки, прорахунки та інші помилки сталися саме з вини виконавця. Слід мати на увазі, що вина виконав­ця презюмується, тобто виконавець вважається винним, поки не доведене, що його вини немає. Тому якщо він (вико­навець) доведе, що недоліки в роботі зумовлені діями самого замовника, зокрема поданням неякісного технічного завдан­ня, його прорахунками або передачею неточної чи неповної інформації, необхідної для виконання робіт, то питання про усунення недоліків у роботі має розв'язуватися за погоджен­ням сторін.

Якщо виявиться, що неможливо досягти передбаченого до­говором результату через об'єктивні обставини, виконавець зобов'язаний негайно повідомити замовника про це і про недоцільність подальшого продовження роботи (ст. 954 про­екту ЦК). Із змісту цієї статті випливає, що виконавець пови­нен припинити роботи до одержання від замовника відпо­відних вказівок. Тому в договорі бажано зазначати конкрет­ний строк, необхідний для відповіді.

Законодавець у таких випадках має виходити з того, що виконавець, розв'язуючи поставлене перед ним науково-технічне завдання, повинен на повну сипу використати свій творчий потенціал, наукову кваліфікацію та інші ділові якості, необхідні для успішного виконання договору. Виконавець зобов'язаний виконати взяті на себе обов'язки сумлінно, якісно і в обумовлений строк. Водночас він не може гарантувати одержання очікуваного результату. За таких умов договір вважається виконаним і тоді, коли буде теоретично чи експериментальне доведено неможливість одержання передбаченого договором результату, тобто коли буде одер­жано негативний результат.

Права виконавця. Виконавець передусім має право вима­гати від замовника прийняти виконану роботу та оплатити її вартість (ст. 949 проекту ЦК). У договорах на виконання на­уково-дослідних робіт виконавець має право залучати до виконання третіх осіб тільки з дозволу замовника. Якщо в до­говорі це право не застережено, то виконавець зобов'язаний виконати роботи особисто. У договорах на виконання дослід­но-конструкторських і технологічних робіт навпаки, викона­вець має право залучати до виконання договору третіх осіб, але за умови, що в договорі це право йому не заборонено. Але якщо до виконання робіт залучаються треті особи, то за недоліки в роботі перед замовником несе відповідальність сам виконавець.

За загальним правилом, одержані у процесі виконання до­говору результати належать замовникові, в чому б ці резуль­тати не полягали (маються на увазі такі, що можуть бути визнані об'єктами права інтелектуальної власності). Але якщо договір не містить прямої заборони, то виконавець може використати результати для своїх потреб. Договір може також передбачати право виконавця реалізувати одержані результати третім особам. За згодою замовника виконавець має право патентувати результати робіт, які можуть бути визнані об'єктами інтелектуальної власності (ст. 953 проекту ЦК). Проте проект ЦК України залишає відкритим питання, на чиє ім'я має бути запатентований даний результат. Оскільки відповідно до п. 4 ст. 953 патентування проводиться за згодою замовника, то ясно, ,Що на ім'я виконавця робіт, тобто безпо­середнього творця цього результату.

Права та обов'язки замовника. Стаття 955 проекту ЦК України містить основні обов'язки замовника. Передусім за­мовник повинен забезпечити виконавця роботи необхідною дійсною і повною інформацією. В першу чергу, це має бути вихідна інформація, якою замовник повинен забезпечити виконавця ще до початку роботи. Вона може стосуватися ха­рактеру виконуваних робіт, обсягу, умов використання тощо.

Але обов'язок замовника постачати виконавця необхідною інформацією на цьому не припиняється. Він зобов'язаний постачати виконавця робіт протягом усього часу виконання роботи. Це може бути будь-яка інформація, яка стала відома замовникові і яка має значення чи може вплинути на роботу виконавця. Кажуть, що той, хто володіє інформацією, той во­лодіє ситуацією. Отже, від поінформованості виконавця бага­то в чому залежить результат роботи. Тому в договорі на виконання науково-технічних робіт має бути чітко визначено обсяг, характер, строки і форми інформації, яку має надавати замовник. При цьому інформація має бути достовірною і до­статньо повною для виконання роботи. За достовірність інформації відповідає замовник.

Іншим важливим обов'язком замовника є підготовка технічного завдання, яке він має передати виконавцеві в обу­мовлений договором строк. Одночасно із виконавцем має бути погоджена програма (техніко-економічні показники), якій має відповідати очікуваний результат роботи. Якщо йдеться про виконання науково-дослідних робіт, то у завданні чітко визначається їх тематика.

Технічне завдання, як правило, розробляється і підписує­ться ще до укладення договору, воно має містити визначення основних параметрів очікуваних результатів. Погоджене з виконавцем роботи технічне завдання стає невід'ємною частиною договору на виконання роботи. Підготовка техніч­ного завдання може бути покладена і на виконавця. У такому разі його розглядає і схвалює замовник.

Безумовним обов'язком замовника є оплата роботи. Уже відзначалося, що оплата проводиться за обумовленою в до­говорі ціною.

Замовник зобов'язаний прийняти виконану роботу і оплати і вартість. Здача і прийняття роботи проводяться за спеціаль­но виробленою і погодженою сторонами процедурою. Вико­навець повідомляє замовника про виконані окремі етапи чи повністю роботу і подає замовникові акт здачі-приймання з доданням до нього інших передбачених договором додатків, зокрема звіту про виконану роботу, комплекту наукової, технічної, конструкторської, технологічної та іншої докумен­тації, протоколу комісії по прийняттю дослідних зразків нових виробів (нової техніки) і т.п.

Для прийняття виконаної роботи замовник формує спеціальну комісію або уповноважує на це спеціально виді­леного фахівця. Після прийняття виконаної роботи замовник розглядає подані йому звітні документи і за результатами розгляду цих документів підписує акт здачі-приймання або відхиляє його. В разі відмови прийняти закінчену роботу за­мовник повинен аргументовано мотивувати свою відмову. Сторони складають двосторонній акт з переліком недоліків, що підлягають усуненню, з визначенням конкретного строку.

Якщо виконана робота підлягає спеціальним випробуван­ням, то для цього також створюється спеціальна комісія, яка їх проводить. Випробовують дослідні зразки нових виробів, нової техніки, нові технології та інші виробничі засоби.

Якщо замовник з тих чи інших причин ухиляється від прийняття виконаної роботи без достатніх для цього підстав, настають наслідки, передбачені ст. 931 проекту ЦК України. У такому разі виконавець письмово повідомляє замовника про необхідність прийняти роботу і через два місяці після цього попередження має право продати результат виконаної роботи будь-якій третій особі, а одержаний виторг, з відраху­ванням усіх належних виконавцеві платежів, внести на депозит нотаріальної контори на ім'я замовника. Крім того, виконавець має право замість продажу зазначеного резуль­тату скористатися правом на його утримання або стягнути із замовника завдані збитки.

Прийняття виконаної роботи має завершитися її оплатою, яку здійснює замовник. Оплата роботи проводиться відпо­відно до погодженого кошторису плюс схвалені замовником інші непередбачені договором витрати. В оплату входять встановлені сторонами надбавки (знижки) за дострокове виконання робіт, поліпшення техніко-економічних показни­ків, проведення виконавцем варіантних дослідів та інших передбачених у договорі умов.

Як уже відзначалося, особливістю договорів на виконання науково-дослідних робіт є те, що ризик випадкової неможли­вості виконання несе замовник, а це значить, що він зобов'я­заний оплатити й ті роботи, виконання яких не дало очіку­ваного результату, але за умови, що неможливість виконання настала не з вини виконавця, а за обставин, які від нього не залежали.

У договорах на виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт у разі настання випадкової неможливості виконати зазначені роботи оплаті підлягають лише витрати виконавця.

Права замовника. Замовник передусім має право вима­гати передання йому виконаної роботи. Він також має право вимагати усунення недоліків роботи, які були допущені з вини виконавця. Якщо в договорі було передбачено визнання за замовником права інтелектуальної власності на результати виконаної роботи, якщо ці результати можуть стати її об'єктами, то замовник має право на них. Інакше кажучи, за­мовник має право вимагати виконання усіх обов'язків, які до­говором покладені на виконавця.

Сторони можуть визначати у договорі будь-які інші права та обов'язки, аби вони не суперечили чинному законодавст­ву. Так, у договорі можуть бути розподілені обов'язки сторін по забезпеченню виконання необхідними матеріалами, устат­куванням, зразками тощо. Замовник може взяти на себе обо­в'язок будь-яким чином сприяти успішному виконанню дого­вору, надавати додаткову Інформацію, що стала відома замов­никові після укладення договору тощо. У свою чергу викона­вець може бути зобов'язаний надавати допомогу у впрова­дженні зразків нових виробів у виробництво, освоєнні нових технологій і матеріалів, нової техніки, надавати необхідне обслу­говування під час використання зазначених об'єктів і т.п.

Важливе питання, яке потребує чіткого визначення у дого­ворі, є правовий статус одержаного в процесі виконання до­говору результату, особливо коли таким результатом можуть стати об'єкти права інтелектуальної власності.

Слід мати на увазі, що коли об'єкт інтелектуальної влас­ності створює особа, яка перебуває у трудових відносинах з роботодавцем, питання розв'язується відповідно до законо­давства про інтелектуальну власність. Договори, які ми роз­глядаємо, породжують не трудові, а цивільно-правові відносини, тому загальні правила законодавства про інтелек­туальну власність до них застосовуватися не можуть. Отже, питання про те, кому належить право на об'єкт інтелектуаль­ної власності, створений у процесі виконання договору на на­уково-технічні роботи, залишається відкритим. Немає прямої відповіді на нього і у проекті ЦК України. Правда, п. 4 ст. 953 містить норму, за якою виконавець має право здійснювати патентування результатів робіт, одержаних за договорами на виконання науково-технічних робіт, лише за згодою за­мовника.

Проблема досить складна, оскільки має місце колізія між інтересами сторін. Виконавець має право претендувати на результати, оскільки він є творцем цих результатів. У замов­ника також є підстави для визнання за ним права на ці самі результати, оскільки вони створені за його завданням і на його кошти. Тому найкращий вихід із цієї ситуації — взаємний розподіл прав та обов'язків по використанню і розпоряджен­ню зазначеними результатами.

Відповідно до цієї ж статті проекту ЦК України замовник має право використовувати передані йому результати робіт у межах і на умовах, передбачених договором. Виконавець також має право використовувати ці результати для себе. За­значена стаття не розкриває, що означає "для себе". Більше того, у договорі може передбачатися право виконавця реалі­зовувати ці результати третім особам. Проте в усіх цих випад­ках не йдеться про результати робіт— об'єкти права інтелек­туальної власності.

Беручи до уваги наведене, найкраще було б у договорі передбачати правовий статус результатів робіт, які можуть бути визнані об'єктами права інтелектуальної власності, виходячи із збалансованих інтересів сторін договору.

Одним із важливих обов'язків сторін при використанні будь-яких результатів виконаних робіт є збереження їх конфі­денційності. Так, відповідно до ст. 952 проекту ЦК України сторони зобов'язані забезпечити конфіденційність відомос­тей щодо предмета договору, ходу його виконання та змісту одержаних результатів. Обсяг відомостей, що визнаються конфіденційними, визначається у договорі. У цьому ж дого­ворі можуть бути передбачені й інші умови конфіденційності про договір.

Відповідальність виконавця за порушення договору. Стаття 957 проекту ЦК України встановлює відповідальність виконавця, оскільки замовник несе відповідальність за пору­шення договору за загальними правилами. Виконавець від­повідає перед замовником за невиконання та неналежне

Глава 20. Договір про виконання проектних і пошукових робіт

Юридична природа договору на виконання проектних і пошукових робіт до цього часу викликає дискусії і не безпідставно. Справа в тому, що проектні і пошукові роботи виконуються на замовлення заінтересованих осіб і за­мовникові мають бути передані готові результати робіт, проте не уречевлені у будь-якому матеріальному об'єкті. Цим за­значений договір дуже схожий на підрядні договори. Крім того, у проекті ЦК України цей договір входить до глави "Підряд" і становить його § 4, який називається "Підряд на проектні і пошукові роботи". Так само і в ЦК Російської Феде­рації, в якому § 5 "Підряд на виконання проектних і пошукових робіт" є однією з частин глави 37 "Підряд". Оскільки ЦК Російської Федерації вже прийнято, то можна припустити, що розробники проекту ЦК України не просто запозичили струк­туру цієї глави, а й додержуються тієї самої концепції.

Проте не можна так беззастережно договір на виконання проектних і пошукових робіт віднести до типу підрядних. Деякі дослідники відзначають, що у процесі виконання проектних і пошукових робіт/можуть мати місце певні елементи творчості, але в принципі їх може виконувати будь-який фахівець відпо­відної кваліфікації.

З таким трактуванням характеру зазначених робіт важко погодитися. Якщо йдеться про невеликі за обсягом і прості за складністю роботи, то з таким висновком можна й погодитися. Але ж коли йдеться про складні і великі споруди, зокрема будівництво атомної електростанції, то навряд чи можна у такому випадку обійтися простими фахівцями і без творчого підходу. І в пошукових, і в проектних роботах такого роду необхідний саме творчий підхід. Виконання такого роду пошукових і проектних робіт потребує досить енергійних творчих пошуків, у противному разі зазначені роботи будуть виконані на низькому науково-технічному рівні і навряд чи відповідатимуть вимогам безпеки тощо.

Тому видається, що при виконанні пошукових і проектних робіт ознака творчості не просто можлива, а й необхідна, без неї не може бути належного результату цих робіт. З огляду на цю обставину договори на виконання пошукових і проектних робіт мали б бути віднесені до договорів на виконання творчих робіт.

Ще одним доводом на користь зазначеного висновку є те, що результати пошукових і проектних робіт не можуть бути уречевлені у будь-якому матеріальному об'єкті. Цим подібні роботи істотно відрізняються від звичайних підрядних робіт, чим відрізняються і самі договори.

Звертає на себе увагу ще одна обставина. В проекті ЦК України, ЦК Російської Федерації, підручниках договори, про які йшлося, прийнято називати "проектні та пошукові роботи". Зазначені роботи в цілому завжди передують будівництву. Але майже будь-якому більш-менш значному будівництву завжди передують пошукові роботи, а вже потім проводяться проектні роботи. Тому варто було б ці договори так і назива­ти — "пошуково-проектні роботи", а не "проектно-пошукові роботи". Запропонована назва більше відповідає їх сутності, вже не кажучи про те, що це взагалі два окремі види робіт, отже договорів.

Значення договорів про виконання пошукових і проектних робіт важко переоцінити. При розгорнутому будівництві вони необхідні і від їхньої якості залежить якість будівництва того чи іншого об'єкта. Останнім часом є випадки, коли капітально збудовані будівлі падають чи обвалюються саме тому, що необхідні пошукові та проектні роботи були здійснені якраз без того творчого елемента, на низькому науково-технічному рівні, їх мають виконувати не тільки спеціалізовані організації, а й фахівці високої творчої кваліфікації.

Зазначений договір і договір будівельного підряду тісно пов'язані з капітальним будівництвом. Будь-яке капітальне будівництво не можливе без попередніх пошукових і про­ектних робіт. Договір будівельного підряду може укладатися як за наявності технічної документації, затвердженої у вста­новленому порядку, так і без неї. В тому разі, якщо такої тех­нічної документації немає, сторони домовляються, хто з них має забезпечити будівництво необхідною технічною доку­ментацією. Замовник і підрядчик не завжди можуть власними силами розробити таку документацію. Підготовчі роботи до розробки технічної документації, тобто пошукові роботи, як і самі проектні роботи потребують спеціальних знань. Їх мо­жуть виконати лише спеціалізовані організації. І не просто спеціалізовані, а часто організації, які мають спеціальну ліцензію на право здійснювати такого роду роботи. Потрібен вищий рівень кваліфікації, якщо замовник не бажає припус­титися фатальної помилки.

Закон України "Про підприємництво" від 7 лютого 1991 р.1 (із змінами та доповненнями) передбачає ряд пошукових і пошуково-проектних робіт, які можуть здійснюватися лише на підставі виданих у встановленому порядку ліцензій2.

Як вже відзначалося, пошукові та проектні роботи за своїм характером це різні види робіт, і вони часто оформляються окремими договорами. Пошукові роботи, як правило, переду­ють проектним роботам. Але пошукові роботи не є обов'яз­ковими в усіх випадках будівництва. Будівництво деяких не­складних об'єктів часто проводиться без попередніх пошу­кових робіт. В разі здійснення складного будівництва його проектування просто неможливе без попередніх пошукових робіт. Тому зазначені види робіт часто оформляються окремо на виконання пошукових робіт і окремо на виконання про­ектних робіт. Проте здебільшого ці роботи оформляють одним договором.

Стаття 944 проекту ЦК України дає таке визначення дого­вору на проведення проектних і пошукових робіт "За догово­ром підряду на проведення проектних і пошукових робіт підрядчик зобов'язується розробити за завданням за­мовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язаний прийня­ти на оплатити їх".

З наведеного визначення випливає, що договори на вико­нання пошукових і проектних робіт є договорами підрядного типу, отже на них поширюються правила про підрядні договори.

Зазначені договірні відносини регулювалися спеціальними нормативними актами колишнього СРСР. Нині в Україні до­говори про виконання пошукових і проектних робіт регулю­ються відомчими нормативними актами. Певною мірою ці договірні відносини регулюються також законами України "Про інвестиційну діяльність" від 18 вересня 1991 р., "Про основи містобудування" від 16 листопада 1992 р. та "Про іно­земні інвестиції" від 19 березня 1996 р.

Предметом договору про виконання пошукових і проектних робіт є виконання обумовлених договором робіт. Пошукові та проектні роботи мають виконуватися на основі технічного завдання на пошукові роботи та проектування, а також інших вихідних даних, необхідних для складання проектної та іншої технічної документації. Таке завдання може підготувати також за дорученням замовника сам підрядчик. У такому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його за­твердження замовником.

Технічне завдання на виконання пошукових чи проектних робіт — документ досить складний, великий за обсягом, тому його мають розробляти тільки фахівці. Наприклад, необхідно здійснити пошукові роботи на прокладання лінії метро в бік житлового масиву Троєщина. На виконання цієї роботи необ­хідно скласти технічне завдання, розробка якого також вима­гає значного обсягу робіт. Треба визначити трасу майбут­нього пролягання лінії метро, а вже потім приступати до пошу­кових робіт.

Пошукові роботи — це розвідка майбутнього місця забу­дови, дослідження його ґрунтів, майбутньої траси дороги, тру­бопроводів, ліній комунікацій тощо. Пошукові роботи мають на меті виявити місце, яке найбільш підходить для зведення будівлі чи прокладання дороги, лінії електропередачі тощо.

При будівництві складних, великих за обсягом споруд пошукові роботи необхідні. Вони мають забезпечити вихідні дані для проектантів і становлять початкову стадію проекту­вання. Пошукові роботи проводяться з метою техніко-економічного обґрунтування вибору району і конкретного місця будівництва, комплексного вивчення природних умов району, можливості використання місцевих будівельних матеріалів, джерел водопостачання, транспортного сполучення, прокла­дання комунікацій тощо. Іншими словами, завданням пошу­кових робіт є підготовка необхідних даних для розробки техніко-економічного обґрунтування будівництва і наступно­го складання технічної документації.

Другий етап підготовчих до будівництва робіт — проекту­вання, яке має завершитися комплексом технічної докумен­тації. Вона складатиметься з техніко-економічного обґрунтування, креслень, схем, пояснювальної записки до них, спе­цифікації тощо, які визначають обсяг і зміст робіт.

За загальним правилом проектування об'єкта будівництва може здійснюватися за одну або дві стадії. Одна стадія про­ектування складається лише з робочого проекту і зведеного кошторису. Її застосовують для нескладного будівництва або будівництва за серійним проектом. Для складнішого будів­ництва спочатку розробляється технічний проект зі зведеним кошторисом, а вже потім на його основі — робочий проект (робоча документація) з конкретним кошторисом.

Як уже відзначалося, виконання пошукових і проектних робіт, зокрема для складного будівництва має творчий харак­тер, що відображено у змісті зазначених договорів. Хоч ці до­говори і належать до типу підрядних, у них є елементи твор­чого характеру, які певною мірою обумовлює зміст прав та обов'язків за цим договором.

Своєчасне та якісне виконання пошукових і проекти;

Робіт — основний/обов'язок виконавця робіт. Стаття 947 проекту ЦК України передбачає, що робота має бути виконана відповідно до вихідних даних на пошук і проектування та договору. Будь-які відхилення як від технічного завдання і вимог самого договору мають обов'язково узгоджувати замовником. При виконанні проектування виконавець повинен також додержуватися будівельних норм і правил, встановлених технічних вимог та інших обов'язкових нормативів.

Не менш важливим обов'язком виконавця робіт є його обов'язок погоджувати вже готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі потреби — разом із за­мовником з компетентними державними органами та орга­нами місцевого самоврядування. З огляду на це положення виконавець зобов'язаний передати замовникові для погод­ження весь комплект технічної документації, дати необхідні пояснення, обґрунтувати доцільність запропонованих про­ектних рішень, вибору конкретних будівельних матеріалів, місця будівництва, прокладання траси тощо. Замовник перевіряє відповідність технічної документації нормативно-технічним вимогам і своєму технічному завданню і, якщо не виявиться розбіжностей, погоджує технічну документацію.

У договорі бажано обумовити строк, протягом якого за­мовник зобов'язаний розглянути подану йому технічну документацію.

У передбачених законом випадках виконавець зобов'яза­ний також погодити розроблену документацію з відповідними державними органами та органами місцевого самоврядуван­ня. В цьому погодженні повинен брати участь також і замов­ник. Вони разом мають розробити і погодити свої дії щодо погодження документації з компетентними державними органами та органами місцевого самоврядування.

У процесі погодження технічної документації з компетент­ними державними органами та органами місцевого самовря­дування можуть виявитися певні прорахунку відхилення від встановлених вимог, які треба обов'язково усунути. Усунення виявлених недоліків здійснюється за рахунок сторони, з вини якої вони були допущені. Якщо це помилки технічного завдан­ня, виданого замовником, то виявлені недоліки технічної до­кументації мають бути усунені за рахунок замовника. В інших випадках — за рахунок виконавця робіт.

Погоджена у встановленому порядку зі всіма компе­тентними державними органами та органами місцевого са­моврядування, а також із самим замовником технічна доку­ментація передається йому. Відповідно до ст. 947 проекту ЦК України виконавець зобов'язаний передати замовникові го­тову проектно-кошторисну документацію, а також результати пошукових робіт у формі відповідної документації, що додається до проектно-кошторисної.

Важливий обов'язок виконавця робіт — не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію будь-яким третім особам. Передача зазначеної документації третім особам може мати місце лише на підставі письмового дозволу замовника.

Заборона виконавцю робіт передавати результати вико­наних робіт третім особам зумовлена тим, що зазначену роботу виконано за рахунок замовника, його коштом, тому і право розпоряджатися нею належить саме замовникові. Технічна документація, яка є результатом виконаних пошу­ково-проектних робіт, може становити певну службову, комерційну чи будь-яку іншу конфіденційну таємницю, вона має певну вартість, що належить замовникові. Саме тому без його дозволу зазначена документація не може передаватися третім особам.

Нарешті, обов'язком виконавця робіт є також його гаран­тія, що виконана за договором проектно-кошторисна доку­ментація не містить таких елементів, які б давали право третім особам перешкодити чи обмежити її використання.

Під третіми особами у цьому випадку звичайно розуміють компетентні державні органи, органи місцевого самовряду­вання, з якими проектно-кошторисну документацію не було погоджено у встановленому порядку, а їх вимоги не додержано. До третіх осіб належать також будь-які інші фізичні чи юри­дичні особи, інтереси яких може зачіпати використання роз­робленої проектно-кошторисної документації (наприклад, ви­ключні права на використання архітектурного проекта, на осно­ві якого розроблено проектно-кошторисну документацію).

Якщо з боку зазначених третіх осіб будуть заявлені пре­тензії до замовника, то виконавець зобов'язаний виступати на боці замовника і спростувати висунуті претензії. Якщо ж претензії не будуть спростовані, то виконавець зобов'язаний відшкодувати замовникові заподіяні збитки.

Виконавець зобов'язаний забезпечити необхідну якість виконаних пошукових та проектно-кошторисних робіт. За ст. 948 проекту ЦК України, виконавець за договором на виконання пошукових та проектних робіт несе відповідаль­ність за недоліки проектно-кошторисної документації та результати пошукових робіт, включаючи і недоліки, що будуть виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлу­атації об'єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і даних пошукових робіт. У такому разі на вимогу замовника виконавець пошукових та проектних робіт зобов'язаний усунути виявлені недоліки проектно-кош­торисної документації за свій рахунок. Виконавець у разі пот­реби має здійснити додаткові пошукові роботи і відповідно до одержаних результатів безплатно переробити проектно-кош­торисну документацію, а також відшкодувати завдані збитки, якщо законом або договором не передбачено інше.

Отже, виконавець робіт відповідає за заподіяні збитки за загальними правилами. Проте у договорі чи законі може бути передбачено інше, зокрема обмеження розміру відповідаль­ності вартістю виконаних робіт, стягнення не збитків, а лише виключної неустойки тощо.

У свою чергу замовник зобов'язаний передати виконав­цеві завдання та вихідні дані на проведення пошукових робіт і проектування. Стаття 945 проекту ЦК України передбачає, що за договором на виконання пошукових і проектних робіт замовник зобов'язаний передати виконавцеві завдання на здійснення зазначених робіт та інші вихідні дані, необхідні для розробки проектно-кошторисної документації. В завданні за­мовника визначається предмет пошукових і проектних робіт, у тому числі вимоги до їх якості. Підготовка такого завдання часто вимагає виконання досить значного обсягу робіт і спеціальної фахової підготовки, які сам замовник не має змоги виконати. Для підготовки такого технічного завдання замовник може залучити спеціальні організації, у тому числі й самого виконавця.

Замовник відповідно до ст. 946 проекту ЦК України зобов'язаний сплатити виконавцеві обумовлену договором Ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або ж в іншому поряд­ку, передбаченому договором. Оплата може проводитися за окремо виконані пошукові роботи і окремо за проектно-кош­торисну документацію. Крім того, замовник зобов'язаний від­шкодувати виконавцеві додаткові витрати, пов'язані зі зміна­ми технічного завдання чи інших вихідних даних для виконан­ня робіт за договором, які були зумовлені обставинами, що не залежали від виконавця.

Одним із важливих обов'язків замовника є використання проектно-кошторисної документації, одержаної від виконав­ця, тільки на цілі, передбачені договором, не передавати її третім особам і не розголошувати дані, що містяться в ній без згоди виконавця. Проте в договорі можуть бути передбачені права замовника використовувати проектно-кошторисну документацію не тільки для спорудження обумовленого дого­вором об'єкта, а й для інших цілей. У договорі, зокрема, може бути передбачено право замовника розмножувати зазначе­ну документацію для наступної її реалізації.

Договір може передбачати також обов'язок замовника надавати виконавцеві робіт ті чи інші послуги, необхідні для успішного і якісного виконання пошукових і проектних робіт. Зазначені види й обсяги послуг визначаються у договорі.

Замовник відповідно до договору зобов'язаний всіляко сприяти виконавцеві. Це сприяння може полягати в наданні виконавцеві додаткових нормативно-технічних матеріалів, необхідних для виконання робіт, у виділенні своїх фахівців для допомоги, яких виконавець може включити в групу проектування, у передачі виконавцеві додаткових вихідних даних, необхідних для розробки проектно-кошторисної документації, тощо.

Замовник також зобов'язаний разом з виконавцем брати участь у погодженні готової проектно-кошторисної докумен­тації з компетентними державними органами та органами місцевого самоврядування.

На замовнику-лежить також обов'язок відшкодувати вико­навцеві додаткові витрати, спричинені зміною вихідних даних для пошукових і проектних робіт внаслідок обставин, що не залежать від виконавця.

У разі вчинення до виконавця третіми особами позову у зв'язку з недоліками розробленої проектно-кошторисної до­кументації або виконаних пошукових робіт замовник зобо­в'язаний залучити до справи самого виконавця. Найчастіше це має місце у випадках, коли замовником на виконання пошукових і проектних робіт виступає організація, яка одно­часно є підрядчиком за договором будівельного підряду. У та­кому разі будівельна організація відповідає перед за­мовником будівельних робіт за будь-які недоліки спорудже­ного об'єкта, в тому числі й ті, які спричинені недоліками проектно-кошторисної документації чи даних пошукових робіт. Вона зобов'язана відшкодувати заподіяні збитки своєму за­мовникові, але має право на регресний позов до виконавця пошукових і проектних робіт.





Реферат на тему: Зміст договорів про виконання науково-технічних робіт (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.