Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Право

Здійснення органами державної податкової служби України валютного контролю (реферат)

На шляху інтеграції України до Європейського співтовариства основними стратегіч­ними напрямами апарату державного управління є реформування податкової служби відповідно до світових стандартів.

Аналізуючи законодавство України в сфері податкових відносин, необхідно зазначи­ти, що воно потребує нагального перегляду та встановлення прозорих і чітких окреслених меж діяльності контролюючих органів. Значних зрушень потребує законодавство у сфері валютних відносин, яке на сьогодні складається з великої кількості нормативно-право­вих актів різних державних органів. З метою підвищення рівня здійснення валютного конт­ро­лю органами ДПС потребує удосконалення форм, методів і напрямів проведення перевірок за дотриманням валютного законодавства. Одним із основних завдань органів ДПС України є здійснення ними валютного контролю за дотриманням законності прове­дення резидентами та нерезидентами на території України валютних операцій з валютними цінностями. Зазначене вище вказує на актуальність теми.

Питанням фінансового контролю приділяли увагу як українські, так і зарубіжні вчені: Д.І. Аленчиков, А.Г. Андрєєв, А.Д. Соменков, Є.А.Вознесенський, Н.А. Ковалева, Е.А. Ро­винський, М.М. Ровинський та багато інших. Найбільш комплексне дослідження в сфері правових проблем фінансового контролю в Україні було проведено Л.А. Савченко [20].

Якщо охарактеризувати стан і перспективи теоретичного дослідження валютного конт­ролю як інституту фінансового чи валютного права, то можна прийти до висновку, що в даній сфері відсутні будь-які комплексні дослідження, за винятком російських науков­ців І.В. Хаменушка [21] та М.М. Артемова [13].

Поряд з цим, у своїх дослідженнях намагалися комплексно дослідити економічну сутність валютних операцій вчені-економісти: Д.Ю. Пискулов, Г.Н.Бурлак, О.І. Кузнє­цо­ва, Л.П. Петрашко, А.Л. Яковлев, І.Я. Носкова, А.Д.Голубович, М.В. Кулагін, О.М. Миримская, Г.Л. Нидеккер, С.В. Суслов, І.В. Стратонников та інші.

Мета статті полягає у встановленні предмета та завдань валютного контролю, поряд­ку проведення органами ДПС України контролю за дотриманням резидентами та нерези­дентами законодавства у сфері валютних операцій, з'ясуванні основних недоліків право­во­го регулювання здійснення органами ДПС України валютного контролю та внесенні до законодавства України пропозицій щодо їх усунення.

У структурі фінансового контролю особливе місце відводиться валютному контролю, який перш за все покликаний захищати фінансову та валютну безпеку країни.

Відповідно до пункту 8 статті 8 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” № 509-XII (далі – Закон № 509-XII) [3] до функцій Державної податкової адміністрації України належить розробка основних напрямів, форм і методів проведення перевірок з дотримання податкового та валютного законодавства. Але, на жаль, постав­лені завдання найчастіше виконуються щодо податкового законодавства. Разом з тим, по­датковими органами майже не проводиться робота з удосконалення форм, методів і на­пря­мів проведення перевірок за дотриманням валютного законодавства. Причиною цього є перш за все велика кількість нормативних актів різних державних органів, якими регулюється валютні відносини.

У Законі № 509-XII (ст. 2) чітко перераховано завдання органів державної податкової служби. На жаль, здійснення контролю за проведенням валютних операцій не визначено як окреме завдання податкових органів. У той же час у статті 8 цього ж Закону до функ­цій Державної податкової адміністрації України віднесено організацію роботи дер­жав­них податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій зі здійснення конт­ро­лю за дотриманням законодавства про валютні операції. Враховуючи це, ми пропонуємо доповнити статтю 2 Закону № 509-XII абзацом другим такого змісту:

„здійснення контролю за дотриманням законодавства резидентами та нерезидентами (фінансовими установами та іншими суб'єктами господарювання усіх форм власності) у сфе­рі валютних операцій, зокрема, порядку проведення готівкових і безготівкових роз­рахун­ків у національній та іноземних валютах на території України”.

Основним нормативним документом, який регулює валютні відносини в Україні є Декрет Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного конт­ро­лю” від 19 лютого 1993 року № 15-93 (далі – Декрет № 15-93) [9]. У ньому встанов­люється режим здійснення валютних операцій на території України, визначаються загальні принципи валютного регулювання, а також повноваження державних органів і функції банків та інших кредитно-фінансових установ України в регулюванні валютних опера­цій, права та обов'язки суб'єктів валютних відносин. Не обминув Декрет і порядок здійс­нення валютного контролю та відповідальність за порушення валютного законодав­ства. Аналізуючи його зміст, можна сказати, що викладені в ньому норми суперечать чинному законодавству. Ще в жовтні 1995 року Верховна Рада України прийняла поста­нову „Про Концепцію проекту Закону України „Про валютне регулювання”, який майже повністю копіював Закон Російської Федерації „Про валютне регулювання та валютний контроль” від 9 жовтня 1992 року № 3615-I [21, с. 207–218]. Але, на жаль, незважаючи на необхідність, він і до цього часу знаходиться в кулуарах Верховної Ради України з поміт­кою „першочерговий”.

Майже в усіх підручниках валютний контроль ототожнюється із валютним регулюван­ням. Але за своїм змістом їх доцільно вважати окремими інститутами валютного права. У Декреті № 15-93 конкретно не розмежовується валютне регулювання та валютний конт­роль, а також не дається визначення цих понять, що породжує існування різних пози­цій вчених щодо цього.

Необхідно зазначити, що є думки, з якими важко погодитися щодо визначення валют­но­го регулювання. Наприклад, О.Д. Данілов, О.В. Пернарівський та Б.М. Горбанський, стверджують, що під валютним регулюванням необхідно розуміти діяльність держави та уповноважених нею органів, спрямовану на регламентацію міжнародних розрахунків і порядку здійснення операцій з валютними цінностями [15, с. 43].

На нашу думку, саме валютне регулювання породжує валютний контроль за тим валют­ним режимом, що встановлений валютною системою України.

На думку І.В. Хаменушка, різноманітність суб'єктів валютного контролю дозволяє стверджувати, що існують декілька організаційно-правових форм валютного контролю:

1) загальний (неспеціалізований) – здійснюється Міністерством фінансів РФ, податко­вими і правоохоронними органами та іншими;

2) банківський – здійснюється Центральним Банком Росії, територіальними управлін­нями, а також іншими агентами валютного контролю;

3) митний – здійснюється органами Державного митного комітету Російської Федерації по контролю за валютними операціями, що переміщаються через митний кордон Росії [21, с. 46–59].

Частково можна погодитися з ученим у тій частині, що органи податкової служби здій­с­нюють лише загальний валютний контроль. Але, на нашу думку, вони мають право відповідно до чинного законодавства здійснювати митний та банківський валютний контроль.

Відповідно до статті 12 Декрету № 15-93 сферою валютного контролю є валютні опера­ції за участю резидентів та нерезидентів, а також зобов'язання щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, що перебуває за межами території України.

Цілком логічно в такому разі зазначити, що предметом валютного контролю є порядок здійснення валютних операцій з валютними цінностями, що проводяться резидентами та нерезидентами на території України. Незважаючи на важливість застосування юридичної процедури валютних операцій, їх предмет, об'єкт і сутність ученими-юристами майже не досліджувалися, що призводить до неправильного їх застосування та трактування в норма­тивних актах. І як наслідок – незаконні маніпуляції та зловживання резидентами та нерезидентами в цій сфері.

Найбільш прийнятне визначення валютних операцій дає Л.П. Петрашко, який вважає, що це „операції:

– пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком тих, що здій­снюються між резидентами та нерезидентами у валюті України;

– пов'язані з використанням валютних цінностей у міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності;

– пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням по території України та виве­зенням, переказуванням і пересиланням за кордон валютних цінностей” [19, с. 13–14].

Отже, все ж таки операції з валютними цінностями між резидентами та нерезидентами у валюті України слід віднести до валютних. На нашу думку, вчений помилково виклю­чає національну валюту України із системи розрахунків, але поряд з цим не виключає інші валютні цінності (іноземну валюту, метали, золото, платину та інші). До речі, така помилка допущена в абзаці 1 пункту 2 статті 1 Декрету № 15-93. Враховуючи це, про­по­нуємо внести зміни до пункту 2 статті 1 Декрету № 15-93, та абзац перший викласти в такій редакції:

„операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, що здійснюються між резидентами та нерезидентами у іноземній та національній валюті України”.

Свої особливості має валютний контроль, що здійснюється органами ДПС України щодо юридичних осіб. Доречно зазначити, що в Україні відсутні комплексні науково-теоретичні дослідження в цій сфері. У Російській Федерації А.Ю. Меркуловим було досліджено фінансово-правове регулювання валютних операцій юридичних осіб [17], що дозволило використати науково-теоретичні надбання в цій сфері, під час обговорення внесення змін і доповнень в основні нормативно-правові акти, які регулюють валютні відносини в Російській Федерації.

Аналізуючи процес проведення органами ДПС України валютного контролю на під­приємствах, установах та організаціях усіх форм власності на предмет дотримання закон­ності порядку проведення розрахунків у національній валюті України, слід заува­жити, що головними нормативними актами у цій сфері є постанови Правління Національного банку України: „Про затвердження Положення про ведення касових операцій у націо­наль­ній валюті в Україні” від 19 лютого 2001 року [12] та „Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті” від 29 березня 2001 року № 135 (далі – Інструкція № 135) [11].

До речі, відповідно до статті 92 Конституції України [1], винятково законами України встановлюється статус національної валюти, іноземних валют на території України, а також засади створення та функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвес­ти­ційного ринків на території України. Але на сьогодні, на території України діє значна кіль­кість відомчих нормативно-правових актів, які не є законами України, але регулю­ють валютні відносини, зокрема, порядок розрахунків у національній та іноземних валю­тах. Тому пропонуємо найближчим часом врегулювати вище зазначену проблему на законо­давчому рівні.

Під час проведення валютного контролю органам ДПС України необхідно приділити максимальну увагу порядку проведення готівкових розрахунків, тобто веденню касових операцій у національній валюті України, а також порядку організації готівкових роз­рахун­ків; порядку оформлення та ведення касових операцій і касових книг, інших фінан­со­вих документів; порядку оприбуткування надходжень готівки; дотримання встановле­них лімітів каси; дотримання порядку видачі готівки під звіт; дотримання граничних обмежень на здійснення готівкових розрахунків.

Особливої уваги з боку органів державної податкової служби України потребує поря­док здійснення безготівкових розрахунків у національній валюті України. Фінансо­во-правовий механізм безготівкових розрахунків встановлений Інструкцією № 135, який вклю­чає в себе загальні правила, форми і стандарти безготівкових розрахунків в націо­наль­ній валюті, що здійснюються суб'єктами валютного ринку. Під час проведення валютного контролю органи ДПС України повинні звернути уваги на такі моменти: пере­вірити загальні правила документообігу на предмет дотримання законності, порядок оформлення, приймання, оброблення електронних розрахункових документів, а також поря­док розрахунків в електронних системах типу „клієнт – банк”. Предметом валютного контролю також є порядок проведення розрахунків під час здійснення заліку взаємної заборгованості, а також розрахунки із застосуванням платіжних доручень, платіжних вимог-доручень, розрахункових чеків та за акредитивами.

До основних напрямів валютного контролю, що здійснюється органами ДПС України, включається сфера розрахунків з іноземною валютою, порядок проведення яких встанов­люється Законом України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР [8].

Так як торгівля (купівля – продаж) іноземною валютою на території України здійсню­єть­ся резидентами та нерезидентами через уповноважені банки та інші фінансові установи, які мають відповідну ліцензію, та винятково на міжбанківському валютному ринку Украї­ни, то предметом валютного контролю також може бути законність дотримання чинного порядку.

Сферою валютного контролю також можна вважати порушення правил порядку використання ліцензій на здійснення валютних операцій, що видаються Національним банком України.

Особливу увагу органи ДПС України повинні приділяти наявності у резидентів і нере­зидентів рахунків в іноземній валюті, а також руху коштів по них, що вважається основним завданням валютного контролю. Крім того, необхідно звернути увагу на прове­дення таких валютних операцій:

1) розрахунків з експортно-імпортних операцій, а також їх відображення в бухгал­тер­ському та податковому обліку;

2) повернення валютної виручки та її використання;

3) одержання та надання кредитів і позик в іноземній валюті (залучення іноземних інвестицій);

4) проведення бартерних операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності та інше.

Важливим елементом валютного контролю, який проводиться на підприємствах, уста­новах та організаціях усіх форм власності, повинна бути перевірка законності оподатку­вання операцій із розрахунками в іноземній валюті[14]. Механізм оподаткування операцій із розрахунками в іноземній валюті передбачено в пункті 7.3 статті 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” (із змінами і доповненнями) від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР [6]. Так, органам ДПС України при проведенні валютного конт­ро­лю на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності необхідно пере­вірити порядок перерахунку іноземної валюти в гривні та встановлення балансової вартості. Також предметом валютного контролю є відображення в податковому обліку різниці між результатом перерахунку та балансовою вартістю іноземної валюти, яка може бути позитивною (включається до валових доходів) та від'ємною (включається до валових витрат).

З метою детального проведення валютного контролю, основні дії органів ДПС Украї­ни повинні бути спрямовані на перевірку законності у відображенні в податковому обліку операцій з курсовими різницями за фінансовими кредитами в іноземній валюті та відсотках за використання цього кредиту, а також будь-яка заборгованість в іноземній валюті.

Важливим елементом здійснення валютного контролю органами ДПС України є також порядок дотримання валютного законодавства фізичними особами, зокрема, суб'єктами підприємницької діяльності, які проводять свою фінансово-господарську діяльність на тери­торії України. Цей прядок зовсім не відрізняється від порядку проведення валютного контролю за діяльністю юридичних осіб.

Зауважимо, що відповідно до Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” від 22 травня 2003 року № 889-IV (далі – Закон № 889-IV) [7] як фізичні особи, так і суб'єк­ти підприємницької діяльності повинні подавати до органів ДПС України податко­ві декларації за звітний податковий період, які містять необхідну інформацію для здій­снен­ня валютного контролю. Більше того, чинним законодавством передбачається подан­ня до органів ДПС України інших декларацій та фінансових звітів, які також є предметом валютного контролю.

Відповідно до статті 3 Закону № 889-IV фізична особа та суб'єкт підприємницької діяльності при нарахуванні доходів у вигляді валютних цінностей або інших активів, чия вартість є вираженою в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях, повинен таку вартість перерахувати у гривні за валютним (обмінним) курсом Національ­ного банку України, діючим на момент одержання таких доходів, що і може бути предметом валютного контролю.

Необхідно зазначити, що в Україні відсутній правовий механізм проведення органами ДПС України валютного контролю за фінансово-господарською діяльністю фізичних осіб, яка пов'язана з валютними операціями. Але необхідно пам'ятати, що валютний конт­роль за фінансово-господарською діяльністю фізичних осіб, пов'язаною з валютними цінностями, проводиться лише у виняткових випадках, наприклад за рішенням суду, ор­гану податкової служби та інших державних органів, якщо для цього є відповідні під­ста­ви (фінансово-господарська діяльність фізичної особи пов'язана з сумнівними фінан­совими операціями, які визначені в наказі ДПА України „Про затвердження Поло­ження про банк даних про сумнівні фінансові операції” від 21 травня 2003 року № 233 (далі – наказ ДПА України № 233) або з доходами, одержаними злочинним шляхом від­по­відно до Закону України „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” від 28 листопада 2002 року № 249-IV, (далі – Закон № 249-IV) [5].

Під час здійснення валютного контролю необхідно перевірити достовірність інозем­них доходів, що виражені в іноземній валюті та включаються до загального річного опо­дат­ко­вуваного доходу, а також порядок розрахунків, який відображається в обліку фінансових результатів операцій з інвестиційними активами фізичної особи або суб'єкта підприємницької діяльності.

Крім того, органи ДПС України при проведенні валютного контролю повинні пере­вірити наявність і законність звітів про використання коштів, наданих фізичним особам на відрядження або під звіт.

Виходячи із вищевказаного, можна зробити висновок, що обов'язковим елементом валютного контролю є порядок руху грошових коштів, що відображається на особистих рахунках фізичних осіб у фінансових установах, який не так давно Законом України „Про банки та банківську діяльність” від 7 грудня 2000 року № 2121-III [2] було заборо­нено органам ДПС України здійснювати [16, с. 13]. У той же час цей контроль дозволено проводити за наявності рішення суду, що призводить, на нашу думку, до процесу гальму­вання здійснення валютного контролю органами ДПС України.

З метою забезпечення досконалого та якісного відображення результатів проведених документальних перевірок суб'єктів підприємницької діяльності – юридичних осіб, їх філій, відділень та інших відокремлених підрозділів, посадові особи органів ДПС Украї­ни, які здійснюють валютний контроль, повинні користуватися наказом ДПА України „Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності – юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами” від 16 вересня 2002 року № 429 [10], який чітко регламентує порядок оформлення здобутих результатів.

Зауважимо, що останнім часом значно посилилася увага з боку державних органів у сфері валютних правовідносин. Можна констатувати факт збільшення експортно-імпорт­них операцій, де в основі розрахунків лежить національна та іноземна валюта. Тому останнім часом значно посилилася увага з боку державних органів до сфери валютних правовідносин. Традиційні підходи щодо регулювання валютних відносин не відпові­дають світовим постулатам, де в першу чергу закладено вільний рух грошових коштів. Більше того, швидкий темп збільшення нормативної бази призводить до неоднозначного застосу­вання державними органами деяких юридичних норм. В Україні відсутній теоре­тичний та науково-педагогічний потенціал підготовки фахівців у цій сфері.

Отже, з метою вирішення поставлених нами проблем, необхідно:

1)прийняти Закон про фінансовий контроль в Україні;

2)внести доповнення в чинні нормативні акти, зокрема в Закон України "Про держав­ну податкову службу в Україні”;

3)розробити комплексну програму дій усіх державних органів щодо запобігання порушень валютного законодавства;

4)запровадити нову спеціалізацію „Валютне право”;

5)проаналізувати діяльність усіх державних органів, які здійснюють валютний конт­роль, та розробити стратегічну програму заходів щодо конкретного розмежування їх повноважень;

6)розробити Проект Закону України „Про валютну систему України”, в якому ви­клас­ти всі складові елементи валютної системи з їх функціональними особливостями;

7)розробити законопроект про порядок здійснення розрахунків в іноземній та націо­наль­ній валюті України, що включатиме в себе порядок здійснення готівкових і безготів­кових розрахунків на території України.


 

Література:

1.Конституція України від 28 червня 1996 року // Відом. Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – ст. 141.

2.Про банки та банківську діяльність: Закон України від 7 грудня 2000 року // Офіц. вісн. України. – 2001. – № 1–2. – ст. 1.

3.Про державну податкову службу в Україні: Закон України від 4 грудня 1990 року (в редакції Закону від 24 грудня 1993 року) // Відом. Верховної Ради України. – 1994. – № 15. – Ст. 84.

4.Про банки та банківську діяльність: Закон України від 7 грудня 2000 року // Офіц. вісн. України. – 2001. – № 1–2. – ст. 1.

5.Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом: Закон України від 28 листопада 2002 року // Офіц. вісн. України. – 2002. – № 50. – Ст. 2248.

6.Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 28 грудня 1994 року (в редакції Закону від 22 травня 1997 року) // Відом. Верховної Ради України. – 1997. – № 27. – ст. 181.

7.Про податок з доходів фізичних осіб: Закон України від 22 травня 2003 року // Офіц. вісн. України. – 2003. – № 28. – ст. 1361.

8.Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті: Закон України від 23 ве­рес­ня 1994 року // Відом. Верховної Ради України. – 1994. – № 40. – ст. 364.

9.Про систему валютного регулювання і валютного контролю: Декрет Кабінету Мі­ніст­рів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 // Збірник постанов Уряду України. – 1993. – № 4–5. – ст. 58.

10.Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності – юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами: Наказ Державної податкової адміністрації України від 16 вересня 2002 ро­ку № 429 // Офіц. вісн. України. – 2003. – № 1. – ст. 38.

11.Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: Постанова Правління Національного банку України від 29 березня 2001 року № 135 // Офіц. вісн. України. – 2001. – № 18. – ст. 794.

12.Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті України: Постанова Правління Національного банку України від 19 лютого 2001 року № 72 // Офіц. вісн. України. – 2001. – № 12. – Ст. 496.

13.Артемов Н.М. Валютный контроль. – М.: Издательство „Профобразование”, 2001. – 127 с.

14.Данілов О.Д., Жеребних А.М. Оподаткування прибутку та відрахування до цільо­вих фондів: Навчальний посібник. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. – С. 85–99.

15.Данілов О.Д., Пернарівський О.В., Горбанський Б.М. Міжнародні розрахунки та валютний контроль: Навчальний посібник // За ред. В.А. Онищенка. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2002. – 181 с.

16.Матешко В. Игра в молчанку – парламент защитил банковскую тайну как смог / Кіевскій телеграфъ. – С. 13.

17.Меркулов А.Ю. Финансово-правовое регулирование валютных операций юриди­ческих лиц в Российской Федерации: Дисс. на соиск. канд. юр. наук. – Москва: МГЮА, 1999. – 235 с.

18.Михасюк І., Мельник А., Крупка М., Залога З. Державне регулювання економіки / За ред. д-ра екон. наук, проф., акад. АН вищої школи України І.Р. Михасюка. – Львів­ський національний університет ім І. Франка: Підручник. – Друге вид., виправлене і допов­нене. – К.: Атака, Ельга-Н, 2000. – С. 52–53.

19. Петрашко Л.П. Валютні операції: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2001. – 204 с.

20.Савченко Л.А. Правові проблеми фінансового контролю в Україні: Монографія. – Ірпінь, Академія державної податкової служби України, 2001. – 407 с.

21.Хаменушко И.В. Валютный контроль в Российской Федерации: Учебно-практи­ческое пособие. – М.: ИД ФБК-ПРЕСС, 2001. – 480 с.





Реферат на тему: Здійснення органами державної податкової служби України валютного контролю (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.