Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Право

Зберігання (реферат)

Зберігання урегульоване у гл.66 ЦК.

Договір зберігання — це договір, за яким одна сторона (зберігач) зобов'язана зберігати річ, передану їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності (ч.І ст.936 ЦК).

За договором зберігання, у якому зберігачем виступає особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігана зберігати річ, яка буде передана зберігачеві у майбутньому.

Роль договору зберігання у сфері підприємництва в Україні зросла у зв'язку з переходом до ринкової економіки.

Характеристики договору — звичайно, він є реальним, оскільки вважається укладеним у момент передачі речі на зберігання. Але він може бути і консенсуальним — ЦК передбачає можливість укладення такого договору, якщо зберігач є суб'єктом підприємницької діяльності, тобто професійним зберігачем. Отже, цей договір реальний, якщо він набирає чинності з моменту передання речі, і консенсуальний, якщо права і обов'язки сторін виникають з досягненням угоди.

Договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування.

Згідно з ЦК договір зберігання вважається сплатним, якщо інше не встановлено договором або установчим документом юридичної особи. Безоплатним зазвичай є договір між громадянами. Коли ж зберігання становить зміст правоздатності зберігача, договір зберігання, як правило, має сплатний характер (наприклад, підприємства-холодильники, камери схову транспортних підприємств, ломбарди).

Предметом договору зберігання може бути річ, яка має як індивідуально-визначені, так і родові ознаки.

Сторонами договору є зберігач (особа, яка надає послуги щодо зберігання) і поклажодавець (особа, яка передає майно на зберігання з метою забезпечення збереження і наступного повернення їй майна).

Договір зберігання є однією з підстав виникнення зобов'язань зберігання. Ці зобов'язання можуть виникнути також з інших підстав (наприклад, з договору купівлі-продажу, перевезення тощо). Положення гл.66 ЦК застосовуються до зберігання, яке здійснюється на підставі закону, якщо інше не встановлено законом.

Форма договору. Згідно зі ст.937 ЦК договір зберігання укладається у письмовій формі між юридичними особами, між фізичною та юридичною особою, фізичними особами між собою на суму, що перевищує у 20 і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Договір зберігання, за яким зберігач зобов'язується прийняти річ на зберігання у майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, що передана на зберігання. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем. Прийняття речі на зберігання при пожежі, повені, раптовому захворюванні або за інших надзвичайних обставин може підтверджуватися свідченням свідків. Прийняття речі на зберігання може підтверджуватися видачею поклажодавцеві номерного жетона, іншого знака, що посвідчує її прийняття на зберігання, якщо це встановлено законом, іншими актами цивільного законодавства або є звичним для цього виду зберігання.

Строк зберігання. Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі. Якщо строк зберігання у договорі не встановлений і не може бути визначений, виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк (ст.938 ЦК).

Обов'язки зберігача:

1) забезпечувати схоронність речі — вживати усіх заходів, передбачених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі (ст.942 ЦК).

Ці заходи можуть бути встановлені договором сторін і спрямовані на запобігання втрати, псування, нестачі або пошкодження майна. При цьому мають бути взяті до уваги специфічні властивості майна (наприклад, схильність до псування харчових продуктів). Під час зберігання внаслідок природних властивостей річ може змінюватися, погіршуватися, що має враховуватися як знос речі, не пов'язаний з її пошкодженням, тому це не може вважатися порушенням зберігачем обов'язку щодо забезпечення схоронності речі.

Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов'язаний піклуватися про річ. як про свою власну. Це означає, що до

зберігана не може бути пред'явлена вимога виявляти до предмета зберігання більшу дбайливість, ніж та, що він виявляє до власного майна;

2) виконувати свої обов'язки за договором зберігання особисто.

Зберігай має право передати річ на зберігання іншій особі у разі, якщо він вимушений це зробити в інтересах поклажодавця і не має можливості отримати його згоду. Про передання речі на зберігання іншій особі зберігач зобов'язаний своєчасно повідомити поклажодавця. У разі передання зберігачем речі на зберігання іншій особі умови договору зберігання є чинними і первісний зберігач відповідає за дії особи, якій він передав річ на зберігання (ст.943 ЦК);

3) не користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також не передавати її у користування іншій особі без згоди поклажодавця (ст.944 ЦК);

4) негайно повідомити поклажодавця про необхідність зміни умов зберігання речі і отримати його відповідь. У разі небезпеки втрати, нестачі або пошкодження речі зберігач зобов'язаний змінити спосіб, місце та інші умови її зберігання, не чекаючи відповіді поклажодавця (ч.І ст.945 ЦК);

5) повернути поклажодавцеві річ, передану на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей. Зберігач зобов'язаний передати плоди та доходи, одержані ним від речі. Тотожність речі, що була прийнята на зберігання, і речі, повернутої поклажодавцеві, може підтверджуватися свідченням свідків (ст.949 ЦК).

Обов'язки поклажодавця:

1) сплатити зберігачу плату за зберігання, якщо договір сплатний. Плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. Якщо зберігання припинилося достроково через обставини, за які зберігач не відповідає, він має право на пропорційну частину плати. Якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов'язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання. Установчим документом юридичної особи або договором може бути передбачено безоплатне зберігання речі (ст.946 ЦК);

2) відшкодувати зберігачу витрати на зберігання. Витрати, які сторони не могли передбачити при укладенні договору зберігання (надзвичайні витрати), відшкодовуються понад плату, що належить зберігачеві. При безоплатному зберіганні поклажодавець зобов'язаний відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати на зберігання речі, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.947 ЦК):

3) прийняти річ від зберігача після закінчення строку зберігання. Відповідальність зберігача за втрату (нестачу) або пошкодження

речі. За загальним правилом за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах (ч.І ст.950 ЦК).

Разом з тим ЦК установлює підвищену відповідальність професійного зберігана. Він відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі незалежно від його вини. Професійний зберігач звільняється від відповідальності лише якщо доведе, що втрата (нестача) або пошкодження речі сталися внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця.

Зберігач відповідає за втрату (нестачу) чи пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності.

Розмір збитків, що підлягають вішкодуванню, визначається ст.951 ЦК. Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем:

1) у разі втрати (нестачі) речі — у розмірі її вартості;

2) у разі пошкодження речі — у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.

Поряд із загальними правилами про зберігання новий ЦК передбачає спеціальні, що регулюють різновид договору зберігання -договір складського зберігання.

Договір складського зберігання — це договір, за яким товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути його у схоронності (ч.І ст.957 ЦК).

Товарним складом є організація, яка зберігає товар та надає послуги, пов'язані зі зберіганням, на засадах підприємницької діяльності. Тобто, цей договір є підприємницьким договором.

Договір складського зберігання, укладений складом загального користування, є публічним договором. Він укладається у письмовій формі, яка вважається дотриманою, якщо прийняття товару на склад посвідчене складським документом. Товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один з таких складських документів: складську квитанцію; просте складське свідоцтво; подвійне складське свідоцтво.

Спеціальні види зберігання:

1) зберігання речі у ломбарді — договір зберігання речі, прийнятої ломбардом від фізичної особи, оформляється видачею іменної квитанції. Ціна речі визначається за домовленістю сторін. Ломбард зобов'язаний страхувати на користь поклажодавця за свій рахунок речі, прийняті на зберігання, виходячи з повної суми їх оцінки;

2) зберігання цінностей у банку — банк може прийняти на зберігання документи, цінні папери, дорогоцінні метали, каміння, інші коштовності та цінності. Банк може бути уповноважений поклажодавцем на вчинення правочинів з цінними паперами, прийнятими на зберігання. Укладення договору зберігання цінностей у банку засвідчується видачею банком поклажодавцеві іменного документа, пред'явлення якого є підставою для повернення цінностей поклажодавцеві. Банк може передати поклажодавцеві індивідуальний банківський сейф (його частину або спеціальне приміщення) для зберігання у ньому цінностей та роботи з ними;

3) зберігання речей у камерах схову організацій, підприємств транспорту — камери схову загального користування, що перебувають у віданні цих організацій та підприємств, зобов'язані приймати на зберігання речі пасажирів та інших осіб незалежно від наявності у них проїзних документів. Збитки, завдані поклажодавцеві внаслідок втрати, нестачі або пошкодження речі, зданої до камери схову, відшкодовуються протягом доби з моменту пред'явлення вимоги про їх відшкодування у розмірі суми оцінки речі, здійсненої при переданні її на зберігання;

4) зберігання речей у гардеробі організації — якщо річ здана у гардероб організації, зберігачем є остання. Вона незалежно від того: здійснюється зберігання за плату чи безоплатно, зобов'язана вжити усіх необхідних заходів до забезпечення схоронності речі. Ці положення застосовуються у разі зберігання верхнього одягу, головних уборів у місцях, спеціально відведених для цього, у закладах охорони здоров'я та інших закладах;

5) зберігання речей у готелі — готель відповідає за схоронність речей, внесених до готелю особою, яка проживає у ньому. Річ вважається такою, що внесена до готелю, якщо вона передана працівникам останнього або знаходиться у відведеному для особи приміщенні. Готель відповідає за втрату грошей, інших цінностей (цінних паперів, коштовностей) лише за умови, що вони були окремо передані готелю на зберігання. Ці положення застосовуються до зберігання речей фізичних осіб у гуртожитках, мотелях, будинках відпочинку, пансіонатах, санаторіях та інших організаціях, у приміщеннях яких особа тимчасово проживає;

6) зберігання речей, що є предметом спору — дві або більше осіб, між якими виник спір про право на річ, можуть її передати третій особі, яка бере на себе обов'язок після вирішення спору повернути річ особі, визначеній за рішенням суду або за погодженням усіх осіб, між якими є спір;

7) зберігання автотранспортних засобів — за договором зберігання автотранспортних засобів у боксах та гаражах, на спеціальних стоянках зберігач зобов'язується не допускати проникнення у них сторонніх осіб і видати транспортний засіб за першою вимогою поклажодавця. Договір зберігання транспортного засобу поширюється також на відносини між гаражно-будівельним чи гаражним кооперативом та їх членами, якщо інше не встановлено законом або статутом кооперативу. Прийняття автотранспортного засобу на зберігання посвідчується квитанцією (номером, жетоном);

8) договір охорони — за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити

недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Глава 66 Зберiгання § 1. Загальнi положення про зберiгання Стаття 955. Договiр зберiгання

1. За договором зберiгання одна сторона (зберiгач) зобов'язується зберiгати рiч, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), i повернути її поклажодавцевi у схоронностi.

2. Договором зберiгання, у якому зберiгачем є особа, що здiйснює зберiгання на засадах пiдприємницької дiяльностi (професiйний зберiгач), може бути встановлений обов'язок зберiгача зберiгати рiч, яка буде передана зберiгачевi у майбутньому.

3. Договiр зберiгання є публiчним, якщо зберiгання речей здiйснюється суб'єктом пiдприємницької дiяльностi на складах (у камерах, примiщеннях) загального користування.

Стаття 956. Форма договору зберiгання

1. Договiр зберiгання укладається в письмовiй формi у випадках, встановлених статтею 209 цього Кодексу. Договiр зберiгання, за яким зберiгач зобов'язується прийняти рiч на зберiгання в майбутньому, має бути укладений у письмовiй формi, незалежно вiд вартостi речi, яка буде передана на зберiгання. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речi на зберiгання посвiдчене розпискою, квитанцiєю або iншим документом, пiдписаним зберiгачем.

2. Прийняття речi на зберiгання при пожежi, повенi, раптовому захворюваннi або за iнших надзвичайних обставин може пiдтверджуватися свiдченням свiдкiв.

3. Прийняття речi на зберiгання може пiдтверджуватися видачею поклажодавцевi номерного жетона, iншого знака, що посвiдчує прийняття речi на зберiгання, якщо це встановлено законом, iншими актами цивiльного законодавства або є звичним для цього виду зберiгання.

Стаття 957. Строк зберiгання

1. Зберiгач зобов'язаний зберiгати рiч протягом строку, встановленого у договорi зберiгання.

2. Якщо строк зберiгання у договорi зберiгання не встановлений i не може бути визначений, виходячи з його умов, зберiгач зобов'язаний зберiгати рiч до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

3. Якщо строк зберiгання речi визначений моментом пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберiгач має право зi спливом звичайного за цих обставин строку зберiгання, вимагати вiд поклажодавця забрати цю рiч у розумний строк.

Стаття 958. Правовi наслiдки вiдмови поклажодавця вiд передання речi на зберiгання

1. Зберiгач, який зобов'язався прийняти в майбутньому рiч на зберiгання, не має права вимагати її передання на зберiгання.

2. Поклажодавець, який не передав рiч на зберiгання, зобов'язаний вiдшкодувати зберiгачевi збитки, завданi йому у зв'язку з тим, що зберiгання не вiдбулося, якщо вiн в розумний строк не попередив зберiгача про вiдмову вiд договору зберiгання.

Стаття 959. Обов'язок прийняти рiч на зберiгання

1. Професiйний зберiгач, який зберiгає речi на складах (у камерах, примiщеннях) загального користування, не має права вiдмовитися вiд укладення договору зберiгання за наявностi у нього такої можливостi.

2. Зберiгач звiльняється вiд обов'язку прийняти рiч на зберiгання, якщо у зв'язку з обставинами, якi мають iстотне значення, вiн не може забезпечити її схоронностi. Якщо рiч мала бути передана на зберiгання в майбутньому, зберiгач звiльняється вiд обов'язку прийняти рiч на зберiгання, якщо у зв'язку з обставинами, якi мають iстотне значення, вiн не може забезпечити її схоронностi.

Стаття 960. Зберiгання речей, визначених родовими ознаками

1. За згодою поклажодавця зберiгач має право змiшати речi одного роду та однiєї якостi, якi переданi на зберiгання.

Стаття 961. Обов'язок зберiгача щодо забезпечення схоронностi речi

1. Зберiгач зобов'язаний вживати усiх заходiв, встановлених договором, законом, iншими актами цивiльного законодавства, для забезпечення схоронностi речi.

2. Якщо зберiгання здiйснюється безоплатно, зберiгач зобов'язаний пiклуватися про рiч, як про свою власну.

Стаття 962. Виконання договору зберiгання

1. Зберiгач зобов'язаний виконувати свої обов'язки за договором зберiгання особисто.

2. Зберiгач має право передати рiч на зберiгання iншiй особi у разi, якщо вiн вимушений це зробити в iнтересах поклажодавця i не має можливостi отримати його згоду. Про передання речi на зберiгання iншiй особi зберiгач зобов'язаний своєчасно повiдомити поклажодавця.

3. У разi передання зберiгачем речi на зберiгання iншiй особi умови договору зберiгання є чинними, i первiсний зберiгач вiдповiдає за дiї особи, якiй вiн передав рiч на зберiгання.

Стаття 963. Користування рiччю, переданою на зберiгання

1. Зберiгач не має права без згоди поклажодавця користуватися рiччю, переданою йому на зберiгання, а також передавати її у користування iншiй особi.

Стаття 964. Змiна умов зберiгання

1. Зберiгач зобов'язаний негайно повiдомити поклажодавця про необхiднiсть змiни умов зберiгання речi i отримати його вiдповiдь. У разi небезпеки втрати, нестачi або пошкодження речi зберiгач зобов'язаний змiнити спосiб, мiсце та iншi умови її зберiгання, не чекаючи вiдповiдi поклажодавця.

2. Якщо рiч пошкоджена або виникли реальна загроза її пошкодження чи iншi обставини, що не дають змоги забезпечити її схороннiсть, а вжиття заходiв з боку поклажодавця очiкувати неможливо, зберiгач має право продати рiч або її частину. Якщо зазначенi обставини виникли з причин, за якi зберiгач не вiдповiдає, вiн має право вiдшкодувати свої витрати з суми виторгу, одержаної вiд продажу речi. Наявнiсть зазначених обставин доводиться зберiгачем.

Стаття 965. Плата за зберiгання

1. Плата за зберiгання та строки її внесення встановлюються договором зберiгання.

2. Якщо зберiгання припинилося достроково через обставини, за якi зберiгач не вiдповiдає, вiн має право на пропорцiйну частину плати.

3. Якщо поклажодавець пiсля закiнчення строку договору зберiгання не забрав рiч, вiн зобов'язаний внести плату за весь фактичний час її зберiгання.

4. Установчим документом юридичної особи або договором може бути передбачено безоплатне зберiгання речi.

Стаття 966. Вiдшкодування витрат на зберiгання

1. Витрати зберiгача на зберiгання речi можуть бути включенi до плати за зберiгання.

2. Витрати, якi сторони не могли передбачити при укладеннi договору зберiгання (надзвичайнi витрати), вiдшкодовуються понад плату, яка належить зберiгачевi.

3. При безоплатному зберiганнi поклажодавець зобов'язаний вiдшкодувати зберiгачевi здiйсненi ним витрати на зберiгання речi, якщо iнше не встановлено договором або законом.

Стаття 967. Обов'язок поклажодавця забрати рiч пiсля закiнчення строку зберiгання

1. Поклажодавець зобов'язаний забрати рiч вiд зберiгача пiсля закiнчення строку зберiгання.

Стаття 968. Обов'язок зберiгача повернути рiч

1. Зберiгач зобов'язаний повернути поклажодавцевi рiч, яка була передана на зберiгання або вiдповiдну кiлькiсть речей того ж роду та тiєї ж якостi.

2. Рiч має бути повернена поклажодавцю в такому станi, в якому вона була прийнята на зберiгання, з урахуванням змiни її природних властивостей. Зберiгач зобов'язаний передати плоди та доходи, якi були ним одержанi вiд речi.

3. Тотожнiсть речi, яка була прийнята на зберiгання, i речi, яка була повернута поклажодавцевi, може пiдтверджуватися свiдченням свiдкiв.

Стаття 969. Вiдповiдальнiсть зберiгача за втрату (нестачу) або пошкодження речi

1. За втрату (нестачу) або пошкодження речi, прийнятої на зберiгання, зберiгач вiдповiдає на загальних пiдставах.

2. Професiйний зберiгач вiдповiдає за втрату (нестачу) або пошкодження речi, якщо не доведе, що це сталося внаслiдок непереборної сили, або через такi властивостi речi, про якi зберiгач, приймаючи її на зберiгання, не знав i не мiг знати, або внаслiдок умислу чи грубої необережностi поклажодавця.

3. Зберiгач вiдповiдає за втрату (нестачу) або пошкодження речi пiсля закiнчення строку зберiгання лише за наявностi його умислу або грубої необережностi.

Стаття 970. Вiдшкодування збиткiв, завданих поклажодавцевi

1. Збитки, завданi поклажодавцевi втратою (нестачею) або пошкодженням речi, вiдшкодовуються зберiгачем:

1) у разi втрати та нестачi речей - у розмiрi їх вартостi;

2) у разi пошкодження речi - у розмiрi суми, на яку знизилася її вартiсть.

2. Якщо внаслiдок пошкодження речi її якiсть змiнилася настiльки, що вона не може бути використана за первiсним призначенням, поклажодавець має право вiдмовитися вiд цiєї речi i вимагати вiд зберiгача вiдшкодування її вартостi.

Стаття 971. Вiдшкодування збиткiв, завданих зберiгачевi

1. Поклажодавець зобов'язаний вiдшкодувати зберiгачевi збитки, завданi властивостями речi, переданої на зберiгання, якщо зберiгач, приймаючи її на зберiгання, не знав i не мiг знати про цi властивостi.

Стаття 972. Повернення речi на вимогу поклажодавця

1. Зберiгач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути рiч, навiть якщо строк її зберiгання не закiнчився.

Стаття 973. Зберiгання за законом

1. Положення цiєї глави застосовуються до зберiгання, яке здiйснюється на пiдставi закону, якщо iнше не встановлено законом.

Стаття 974. Застосування загальних положень про зберiгання до окремих його видiв

1. Положення параграфу 1 цiєї глави застосовуються до окремих видiв зберiгання, якщо iнше не встановлено положеннями цього Кодексу про окремi види зберiгання або законом.

§ 2. Зберiгання на товарному складi Стаття 975. Поняття товарного складу

1. Товарним складом є органiзацiя, яка зберiгає товар та надає послуги, пов'язанi зi зберiганням, на засадах пiдприємницької дiяльностi.

2. Товарний склад є складом загального користування, якщо вiдповiдно до закону, iнших нормативно-правових актiв або дозволу (лiцензiї) вiн зобов'язаний приймати на зберiгання товари вiд будь-якої особи.

Стаття 976. Договiр складського зберiгання

1. За договором складського зберiгання товарний склад зобов'язується за плату зберiгати товар, переданий йому поклажодавцем, i повернути цей товар у схоронностi.

2. Договiр складського зберiгання, укладений складом загального користування, є публiчним договором.

3. Договiр складського зберiгання укладається у письмовiй формi. Письмова форма договору складського зберiгання вважається дотриманою, якщо прийняття товару на товарний склад посвiдчене складським документом.

Стаття 977. Зберiгання речей, визначених родовими ознаками, з правом розпоряджання ними

1. Якщо товарний склад має право розпоряджатися речами, визначеними родовими ознаками, до вiдносин сторiн застосовуються положення про договiр позики, а час та мiсце повернення товарiв визначаються загальними положеннями про зберiгання.

Стаття 978. Огляд товару

1. Товарний склад зобов'язаний за свiй рахунок оглянути товар при прийняттi його на зберiгання для визначення його кiлькостi та зовнiшнього стану.

2. Товарний склад зобов'язаний надавати поклажодавцевi можливiсть оглянути товар або його зразки протягом усього часу зберiгання, а якщо предметом зберiгання є речi, визначенi родовими ознаками, взяти проби та вжити заходiв, необхiдних для забезпечення його схоронностi.

3. Товарний склад або поклажодавець при поверненнi товару має право вимагати його огляду та перевiрки якостi. Витрати, пов'язанi з оглядом речей, несе сторона, яка вимагала огляду та перевiрки. Якщо при поверненнi товару вiн не був спiльно оглянутий або перевiрений товарним складом та поклажодавцем, поклажодавець має заявити про нестачу або пошкодження товару у письмовiй формi одночасно з його одержанням, а щодо нестачi та пошкодження, якi не могли бути виявленi при звичайному способi прийняття товару, ( протягом трьох днiв пiсля його одержання. У разi вiдсутностi заяви поклажодавця вважається, що товарний склад повернув товар вiдповiдно до умов договору.

Стаття 979. Змiна умов зберiгання та стан товару

1. Якщо для забезпечення схоронностi товару потрiбна негайна змiна умов його зберiгання, товарний склад зобов'язаний самостiйно вжити вiдповiдних невiдкладних заходiв та повiдомити про них поклажодавця.

2. У разi виявлення пошкоджень товару склад зобов'язаний негайно скласти акт i того ж дня повiдомити про це поклажодавця.

Стаття 980. Складськi документи

1. Товарний склад на пiдтвердження прийняття товару видає один iз таких складських документiв: складську квитанцiю; просте складське свiдоцтво; подвiйне складське свiдоцтво.

2. Товар, прийнятий на зберiгання за простим або подвiйним складським свiдоцтвом, може бути предметом застави протягом строку зберiгання товару на пiдставi застави цього свiдоцтва.

Стаття 981. Подвiйне складське свiдоцтво

1. Подвiйне складське свiдоцтво складається з двох частин - складського свiдоцтва та заставного свiдоцтва (варанта), якi можуть бути вiдокремленi одне вiд одного.

2. У кожнiй з двох частин подвiйного складського свiдоцтва мають бути однаково визначенi:

1) найменування та мiсцезнаходження товарного складу, що прийняв товар на зберiгання;

2) номер свiдоцтва за реєстром товарного складу;

3) найменування юридичної особи або iм'я фiзичної особи вiд якої прийнято товар на зберiгання, її мiсцезнаходження або мiсце проживання;

4) найменування i кiлькiсть прийнятого на зберiгання товару - число одиниць та (або) товарних мiсць та (або) мiра (вага, об'єм) товару;

5) строк, на який прийнято товар на зберiгання, або вказiвка на те, що товар прийнято на зберiгання до запитання;

6) розмiр плати за зберiгання або тарифи, на пiдставi яких вона обчислюється, та порядок її сплати;

7) дата видачi свiдоцтва;

8) пiдпис особи, яка видала свiдоцтво, та печатка товарного складу.

3. Документ, що не вiдповiдає вимогам цiєї статтi, не є подвiйним складським свiдоцтвом.

Стаття 982. Права володiльця складського та заставного свiдоцтва

1. Володiлець складського та заставного свiдоцтва має право розпоряджатися товаром, що зберiгається на товарному складi.

2. Володiлець лише складського свiдоцтва має право розпоряджатися товаром, але цей товар не може бути взятий зi складу до погашення кредиту, виданого за заставним свiдоцтвом.

3. Володiлець лише заставного свiдоцтва має право застави на товар на суму вiдповiдно до суми кредиту та процентiв за користування ним. У разi застави товару вiдмiтка про це робиться на складському свiдоцтвi.

Стаття 983. Передання складського та заставного свiдоцтва

1. Складське та заставне свiдоцтва можуть передаватися разом або окремо за передавальними написами.

Стаття 984. Просте складське свiдоцтво

1. Просте складське свiдоцтво видається на пред'явника.

2. Просте складське свiдоцтво має мiстити вiдомостi, встановленi пiдпунктами 1, 2, 4 - 8 частини другої статтi 981 цього Кодексу, а також вказiвку на те, що воно видане на пред'явника.

3. Документ, що не вiдповiдає вимогам цiєї статтi, не є простим складським свiдоцтвом.

Стаття 985. Видача товару за подвiйним складським свiдоцтвом

1. Товарний склад видає товари володiльцевi складського та заставного свiдоцтва (подвiйного складського свiдоцтва) лише в обмiн на обидва свiдоцтва разом.

2. Володiльцевi складського свiдоцтва, який не має заставного свiдоцтва, але сплатив суму боргу за ним, склад видає товар лише в обмiн на складське свiдоцтво та за умови надання разом iз ним квитанцiї про сплату всiєї суми боргу за заставним свiдоцтвом. Товарний склад, що видав товар володiльцевi складського свiдоцтва, який не має заставного свiдоцтва та не сплатив суму боргу за ним, вiдповiдає перед володiльцем заставного свiдоцтва за платiж усiєї суми, забезпеченої за ним.

4. Володiлець складського та заставного свiдоцтва має право вимагати видачi товару частинами. При цьому в обмiн на первiснi свiдоцтва йому видаються новi свiдоцтва на товар, що залишився на складi.

§ 3. Спецiальнi види зберiгання Стаття 986. Зберiгання речi у ломбардi

1. Договiр зберiгання речi, прийнятої ломбардом вiд фiзичної особи, оформляється видачею iменної квитанцiї.

2. Цiна речi визначається за домовленiстю сторiн.

3. Ломбард зобов'язаний страхувати на користь поклажодавця за свiй рахунок речi, прийнятi на зберiгання у повнiй сумi їх оцiнки.

Стаття 987. Продаж речi, яку поклажодавець не забрав iз ломбарду

1. Рiч, яку поклажодавець не забрав iз ломбарду пiсля спливу трьох мiсяцiв вiд дня закiнчення строку договору зберiгання, може бути продана ломбардом у порядку, встановленому законом.

2. Iз суми виторгу, одержаної вiд продажу речi, вираховується плата за зберiгання та iншi платежi, якi належить зробити ломбардовi. Залишок суми виторгу повертається поклажодавцевi.

Стаття 988. Зберiгання цiнностей у банку

1. Банк може прийняти на зберiгання документи, цiннi папери, дорогоцiннi метали, камiння, iншi коштовностi та цiнностi.

2. Банк може бути уповноважений поклажодавцем на вчинення правочинiв з цiнними паперами, прийнятими на зберiгання.

3. Укладення договору зберiгання цiнностей у банку засвiдчується видачею банком поклажодавцевi iменного документа, пред'явлення якого є пiдставою для повернення цiнностей поклажодавцевi.

Стаття 989. Договiр про надання iндивiдуального банкiвського сейфа, що охороняється банком

1. Банк може передати поклажодавцевi iндивiдуальний банкiвський сейф (його частину або спецiальне примiщення) для зберiгання у ньому цiнностей та роботи з ними.

2. Банк видає поклажодавцевi ключ вiд сейфа, картку, що iдентифiкує поклажодавця, iнший знак або документ, що посвiдчує право його пред'явника на доступ до сейфа та одержання з нього цiнностей.

3. Банк приймає вiд поклажодавця цiнностi, контролює їх помiщення у сейф та одержання їх iз сейфа.

Стаття 990. Договiр про надання iндивiдуального банкiвського сейфа, що не охороняється банком

1. До договору про надання банкiвського сейфа особi без вiдповiдальностi банку за вмiст сейфа застосовуються положення цього Кодексу про майновий найм (оренду).

Стаття 991. Зберiгання речей у камерах схову органiзацiй, пiдприємств транспорту

1. Камери схову загального користування, що перебувають у вiданнi органiзацiй, пiдприємств транспорту, зобов'язанi приймати на зберiгання речi пасажирiв та iнших осiб незалежно вiд наявностi у них проїзних документiв.

2. На пiдтвердження прийняття речi на зберiгання до камери схову (крiм автоматичних камер) поклажодавцевi видається квитанцiя або номерний жетон.

3. Збитки, завданi поклажодавцевi внаслiдок втрати, нестачi або пошкодження речi, зданої до камери схову, вiдшкодовуються протягом доби з моменту пред'явлення вимоги про їх вiдшкодування у розмiрi суми оцiнки речi, здiйсненої при переданнi її на зберiгання.

4. Строк, протягом якого камера схову зобов'язана зберiгати рiч, встановлюється правилами, що видаються вiдповiдно до транспортних кодексiв (статутiв), або за домовленiстю сторiн. Якщо сторона не забрала рiч у встановленi строки, камера схову зобов'язана зберiгати її протягом трьох мiсяцiв. Зi спливом цього строку рiч може бути продана у порядку, встановленому законом.

5. У разi втрати квитанцiї або номерного жетона рiч, здана до камери схову, видається поклажодавцевi iз наданням доказiв належностi йому цiєї речi.

6. До договору про зберiгання речi в автоматичних камерах схову застосовуються положення цього Кодексу про майновий найм (оренду).

Стаття 992. Зберiгання речей у гардеробi органiзацiї

1. Якщо рiч здана у гардероб органiзацiї, зберiгачем є ця органiзацiя. Зберiгач речi, зданої до гардеробу, незалежно вiд того, чи здiйснюється зберiгання за плату або безоплатно, зобов'язаний вжити усiх необхiдних заходiв щодо забезпечення схоронностi речi.

2. Положення цiєї статтi застосовуються у разi зберiгання верхнього одягу, головних уборiв у мiсцях, спецiально вiдведених для цього, в закладах охорони здоров'я та iнших закладах.

Стаття 993. Зберiгання речей пасажира пiд час його перевезення

1. Перевiзник зобов'язаний забезпечити схороннiсть валiзи (сумки), особистих речей пасажира (крiм дорогоцiнностей та грошей), якi пасажир перевозить у вiдведеному мiсцi.

Стаття 994. Зберiгання речей у готелi

1. Готель вiдповiдає за схороннiсть речей, внесених до готелю особою, яка проживає у ньому. Рiч вважається такою, що внесена до готелю, якщо вона передана працiвникам готелю або знаходиться у вiдведеному для особи примiщеннi.

2. Готель вiдповiдає за втрату грошей, iнших цiнностей (цiнних паперiв, коштовностей) лише за умови, що вони були окремо переданi готелю на зберiгання.

3. У разi втрати чи пошкодження речi особа зобов'язана негайно повiдомити про це готель. Якщо до закiнчення строку проживання особа не пред'явила свої вимоги до готелю, вважається, що її речi не були втраченi чи пошкодженi.

4. Положення цiєї статтi застосовуються до зберiгання речей фiзичних осiб у гуртожитках, мотелях, будинках вiдпочинку, пансiонатах, санаторiях та iнших органiзацiях, у примiщеннях яких особа тимчасово проживає.

Стаття 995. Зберiгання речей, що є предметом спору

1. Двi або бiльше осiб, мiж якими виник спiр про право на рiч, можуть передати цю рiч третiй особi, яка бере на себе обов'язок пiсля вирiшення спору повернути рiч особi, якiй вона буде присуджена судом або за погодженням усiх осiб, мiж якими є спiр.

2. Рiч, яка є предметом спору, може бути передана на зберiгання за рiшенням суду. Зберiгачем у цьому разi може бути особа, призначена судом, або особа, визначена за домовленiстю сторiн, мiж якими є спiр. Рiч передається не зберiгання iншiй особi за її згодою, якщо iнше не встановлено законом. Зберiгач має право на плату за рахунок сторiн, мiж якими є спiр.

Стаття 996. Зберiгання автотранспортних засобiв

1. Якщо зберiгання автотранспортних засобiв здiйснюється суб'єктом пiдприємницької дiяльностi, такий договiр є публiчним.

2. За договором зберiгання транспортного засобу в боксах та гаражах на спецiальних стоянках зберiгач зобов'язується не допускати проникнення в них стороннiх осiб i видати транспортний засiб за першою вимогою поклажодавця. Договiр зберiгання транспортного засобу поширюється також на вiдносини мiж гаражно-будiвельним та гаражним кооперативом i їх членами, якщо iнше не встановлено законом або статутом цього кооперативу. Прийняття автотранспортного засобу на зберiгання посвiдчується квитанцiєю (номером, жетоном).

Стаття 997. Договiр охорони

1. За договором охорони охоронець, який є суб'єктом пiдприємницької дiяльностi, зобов'язується забезпечити недоторканнiсть особи чи майна, якi охороняються. Володiлець майна або особа, яку охороняють, зобов'язанi виконувати передбаченi договором правила особистої та майнової безпеки i щомiсячно сплачувати охоронцю встановлену плату.





Реферат на тему: Зберігання (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.