Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Право

Загальні умови виявлення, розкриття та розслідування ухилень від сплати податків (реферат)

Оперативні підрозділи податкової міліції мають конкретні завдан­ня– пошук та фіксація даних про протиправну діяльність як окремих осіб, так і злочинних груп у сфері оподаткування. У процесі виконання цих завдань в оперативних підрозділах здійснюється систематичне накопи­чення відповідної інформації та матеріалів у оперативно-розшуко­вих справах. Порядок використання останніх чітко регламентований ст. 10 Закону Укра­їни "Про оперативно-розшукову діяльність”, згідно з якою оперативно-розшукові мате­ріали використовуються тільки:

– як привід та підстава для порушення кримінальної справи або проведення невід­кладних слідчих дій;

– для отримання фактичних даних, які можуть бути використані у кримінальній справі;

– для попередження, припинення і розслідування злочинів, розшуку злочинців;

– для взаємного інформування підрозділів, уповноважених здійсню­вати оперативно-розшукову діяльність, та інших правоохоронних органів;

– для інформування державних органів відповідно до їх компетенції.

Водночас на практиці, перш ніж прийняти рішення про викорис­тання оперативних матеріалів, необхідно здійснити цілий комплекс органі­заційних та практичних заходів. Весь цей процес повинен пройти наступні етапи:

– документування злочинної діяльності;

– реалізації матеріалів оперативно-розшукової справи;

– забезпечення взаємодії підрозділів податкової міліції;

– урахування вимог до матеріалів, які направляються до слідчих підрозділів;

– аналіз та оцінка матеріалів на стадії порушення кримінальної справи.

Документування злочинної діяльності

Кримінально-процесуальним кодексом України (ст. 112, далі – КПК) визначено, що досудове слідство у справах про злочини, передбачених ст.ст. 204, 207, 208, 209, ч. 2, 3, 4, ст. 212, 216, 218 КК України (далі КК) проводиться слідчими податкової міліції. Якщо в ході розслідування цих злочинів будуть встановлені злочини, передбачені статтями 191, 192, 200, 201, 202, 203, 205, 213, 215, 219, 220, 221, 222, 255, 358, 364, 366, 367 КК, вчинені особою, щодо якої ведеться слідство, або іншою особою, якщо во­ни пов'язані зі злочинами, вчиненими особою, щодо якої ведеться слідст­во, досудове слідство проводиться слідчими підрозділами податкової міліції.

Порушення податкового законодавства, зокрема ухилення від сплати податків, вста­новлюються в ході проведення документальних перевірок діяльності суб'єктів підпри­ємництва підрозділами територіальних подат­кових інспекцій, підрозділами податкових розслідувань, а також подат­ковою міліцією при проведенні оперативно-розшукових заходів або при розслідуванні злочинів. Проте факт виявлення порушень у сфері опо­даткування не завжди тягне за собою прийняття рішення про порушення кримінальної справи. Не всі правопорушення містять ознаки злочину, передбаченого ч. 2, ч. 3 ст. 212 КК. В окремих випадках за матеріалами, що надійшли до слідчих підрозділів податкової мілі­ції, не може бути прийняте рішення про порушення кримінальної справи через їх недо­статність і неповноту. Від того, наскільки повні і змістовні матеріали про порушення податкового законодавства будуть надані в розпорядження слідчого, зале­жить обґрун­тованість прийнятого рішення про порушення кримінальної справи, а також якість прове­дення досудового слідства і його результати.

Завдання, покладені на податкову міліцію та перелік злочинів, що входять у підслід­ність, визначають відповідно спрямованість діяльності оперативних підрозділів (органу дізнання) щодо виявлення і розкриття правопорушень у сфері оподаткування та інших злочинів, а також характер і зміст роботи слідчих. Процес збору оперативними підрозді­лами мате­ріалів про ухилення від сплати податків знаходить свій прояв у доку­ментуванні злочинної діяльності. У зв'язку з цим документування може бути визначене як цілеспря­мо­вана діяльність відповідних органів по провадженню оперативно-розшукових заходів і слідчих дій, зокрема із за­стосуванням технічних засобів виявлення і фіксування проти­прав­ної по­ведінки (діяльності) окремих осіб або груп з метою використання отриманих даних як доказів у кримінальних справах після перевірки відповідно до вимог криміналь­но-процесуального законодавства. Докумен­тування може бути також подане як обґрунту­вання чого-небудь доку­ментами.

Належним чином і відповідно до вимог нормативних актів (законів, інструкцій, наказів) задокументована злочинна діяльність сприяє вияв­ленню всіх співучасників злочину, окремих елементів його об'єктивної сторони. Це дозволяє встановити організа­торів злочину, конкретних дій, що виконуються злочинцями, а також необхідного обсягу даних і відомостей про джерела інформації, які потрібні для притягнення винних до кримі­нальної відповідальності.

Від достовірності та повноти інформації, отриманої в ході прове­дення оперативно-розшукових заходів, слідчих дій, повного, правильного відображення у відповідних документах цих даних та змісту виконаних дій у більшості випадків залежить якість роз­сліду­вання аналізованої категорії злочинів. При цьому одним із найважливіших пи­тань є забезпечення належної взаємодії на момент реалізації матеріалів оперативної розробки, порушення кримінальної справи та оперативне супроводження процесу досудо­вого слідства і судового розгляду. Зазначене викликане тим, що діяльність як оператив­них, так і слідчих підрозділів спрямована на до­сягнення єдиної мети – виявлення, розкриття злочинних проявів у сфері оподаткування, якісне їх розслідування. Всі зусилля цих підроз­ділів спрямовані на одержання необхідної інформації, що відповідно до ст. 65 КПК фактичними даними, на основі яких встановлюється наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка скоїла його, а також інші обставини, що мають значення для правильного, об'єктивного вирішення справи. Спільна діяльність підроз­ділів по вияв­ленню і розслідуванню податкових злочинів знаходить свій прояв в од­ному з найважливіших питань – інституті доказів у кримінальному процесі. Хоча положення розділу 5 КПК мають безпосередній прояв до процесу провадження у кримінальних справах і не поширюються на проведення оперативно-розшукових заходів, діяльність оперативних підрозділів спрямована насамперед на одержання доказів і джерел інфор­мації, що можуть бути використані у ході досудового слідства.

Характер і спрямованість дій оперативних підрозділів визначаються загальними умо­вами проведення оперативно-розшукових заходів, а також конкретними обставинами вчинення злочину. На вибір методів і засобів оперативно-розшукової діяльності впли­вають, насамперед, обставини, що потрібно встановити і на які безпосередньо вказують положення ст. 64 КПК, як докази, що підлягають встановленню у справі: подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); винність особи у вчиненні злочину і його мотиви; обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, які характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання; характер і розмір шкоди, заподіяної злочином.

Перераховані вище обставини не встановлюються в ході оперативно-розшукових заходів на такому рівні і з дотриманням таких умов, які визначаються слідчим у ході про­ведення досудового слідства. Проте оскільки оперативні заходи проводяться в інтересах кримінального су­дочинства, вони тією чи іншою мірою знаходять прояв у ході оперативно-розшукових заходів (далі ОРЗ). Дані обставини не встановлюються ок­ремо, а можуть бути отримані в результаті застосування комплексу тих або інших засобів і методів оперативно-розшукової діяльності (далі ОРД).

Ухилення від сплати податків має специфічні особливості не тільки серед злочинів, віднесених до компетенції податкової міліції, але й стосовно інших. Це проявляється насам­перед у тих обставинах, що під­лягають встановленню і доказуванню щодо аналізо­ваної категорії злочинів. Такими обставинами є:

– наявність факту ухилення від сплати податків;

– характеристика суб'єкта підприємницької діяльності (назва, місце­знаходження, вид діяльності, структура, його мета і завдання);

– підстави і дотримання встановленого порядку державної реєстрації суб'єкта підприємництва;

– дотримання встановленого порядку реєстрації суб'єкта підприєм­ницької діяльності в територіальних органах податкової інспекції та інших установах (наприклад, Пенсій­ному фонді);

– відповідність статуту діяльності, що здійснюється платником податку;

– відомості про майно підприємства, наявність розрахункових рахунків в установах банків і обіг коштів;

– характер і зміст фінансово-господарських операцій;

– місце, час, мета, спосіб злочинної діяльності;

– за який звітний період вчинено ухилення від сплати податків;

– розмір прихованих прибутків (доходів) і несплачених податків, інших платежів за окремими звітними періодами, видами податків, загаль­ний розмір заподіяних державі матеріальних збитків;

– характер і зміст нормативних актів, положення яких були порушені при вчиненні злочину;

– коло осіб, які брали участь у виконанні конкретної фінансово-господарської опера­ції (як суб'єкти даного злочину, так і інші особи), їх посадові і функціональні обов'язки;

– дії, що виконувалися конкретними особами при здійсненні фінансово-господарських операцій і вчиненні ухилень від сплати податків;

– чи є в діях осіб ознаки інших злочинів (службова недбалість, службове підроблення, шахрайство з фінансовими ресурсами тощо);

– соціальна, професійна і кримінальна характеристика осіб, які брали участь у діяль­ності суб'єкта підприємництва;

– наявність причинного зв'язку між діянням і наслідками, що настали;

– обставини, що сприяли вчиненню злочинів.

Перераховані вище обставини мають пряме відношення до процесу розслідування, а також до проведення оперативно-розшукових заходів що­до порушення кримінальної справи та оперативного супроводження про­цесу досудового слідства. Необхідно зазначити, що оперативно-розшукові заходи і діяльність слідчого тісно пов'язані, і розме­жовувати ті обставини, які встановлює оперативний співробітник до порушення кримі­нальної справи і слідчий, було б помилковим, хоча у практичній діяльності нерідко виника­ють проблеми з цього приводу. Оперативні підрозділи встанов­люють частину інформації про обставини вчинення злочину в ході ОРЗ або проведення дослідчої перевірки перед порушенням кримінальної справи, вважаючи це достатнім для прийняття рішення про її порушення і для процесу досудового слідства в цілому. В окремих випадках обсяг такої інформації є неповним і недостатнім для потреб досудового слідства. Співробітники органу дізнання, надалі вживаючи заходи щодо перевірки даних, надають матеріали до слідчих підрозділів. Останні, встановлюючи недостатність інформації в поданих матеріалах або недостатність самих матеріалів, повертають їх до органу дізнан­ня для проведення додаткової перевірки, а також виключають можливість реалізації матеріалів опера­тивної розробки. Специфіка даної категорії злочинів проявляється і в тому, що за всіма матеріалами перед порушенням кримінальної справи обо­в'язково проводяться заходи, передбачені ст. 97 КПК.

Дані статистики про виявлені і зареєстровані ухилення від сплати податків не повною мірою свідчать про дійсні масштаби поширення цього злочину. Це викликано як об'єктив­ними, так і суб'єктивними чинниками. Масове вчинення суб'єктами господарювання ухилень від сплати податків ставить під загрозу виконання державних програм, загрожує безпеці держави. У зв'язку із зазначеним особливу актуальність має проблема проведення оперативно-розшукових заходів як одного з важливих засобів виявлення і фіксації фактичних даних про підготовку або скоєння злочинів у сфері оподаткування. Для даної категорії злочинів ці відомості можуть бути отримані з таких джерел:

– документи первинного обліку, що відображають виконання фінан­сово-господар­ських операцій;

– документи бухгалтерського оформлення;

– документи митного оформлення на ввезення або вивезення товарів (продукції);

– матеріали санітарних та інших досліджень (наприклад, за одним з матеріалів у ході досліджень було визначено вміст новорічних подарунків, що дозволило надалі підтвер­дити наявні дані про ухилення від сплати акцизного збору при ввезенні товарів на митну територію України);

– документи бухгалтерської (податкової) звітності (декларації, розрахунки податків).

Виконанню завдань, які стоять перед оперативними підрозділами щодо документування злочинної діяльності, сприяє здійснення таких заходів:

– опитування осіб з їх згоди і використання їх добровільної допомоги;

– збір даних, що характеризують спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або вчиненні злочину, джерело і розміри прибутків;

– збір, вивчення документів і даних, що характеризують діяльність підприємства, установи, організації;

– перевірка фінансово-господарської діяльності підприємств, органі­зацій, установ або окремих громадян;

– збір відомостей про протиправну діяльність осіб, які підозрюються у вчиненні ухилень від сплати податків;

– негласне виявлення і фіксування слідів злочинів у сфері оподат­кування, документів та інших предметів, які можуть бути доказами підготовки, вчинення або приховування да­но­го злочину, зокрема шляхом проникнення до помешкання, транспортних засобів, на земельні ділянки;

– зняття інформації з каналів зв'язку, а також застосування інших технічних засобів одержання інформації;

– здійснення візуального спостереження із застосуванням технічних засобів;

– залучення до роботи гласних і негласних співробітників;

– одержання від юридичних і фізичних осіб інформації про підготовку або вчинення злочинів.

Проведення заходів оперативними підрозділами можливе як до, так і після порушення кримінальної справи про ухилення від сплати податків. У кожному окремому випадку ОРЗ мають свою мету і спрямованість. До порушення кримінальної справи вони виступа­ють засобом встановлення доказів про обставини вчинення злочину, джерел зазначеної інформації. Після порушення кримінальної справи – засобом оперативного супроводу про­цесу досудового слідства.

Отримана в таких випадках інформація при своєрідній трансформації та легалізації може бути використана:

– як привід і підстава для порушення кримінальної справи і проведення невідкладних слідчих дій;

– як фактичні дані, на основі яких встановлюються важливі для справи обставини;

– при підготовці і проведенні тактичних комбінацій у ході розслідування злочинів;

– для встановлення місць схову документів бухгалтерського обліку, коштів;

– для встановлення розрахункових рахунків в установах банків;

– для попередження, припинення і розслідування злочинів, розшуку злочинців;

– для обміну інформацією між оперативними підрозділами.

Для досягнення позитивного результату у документуванні злочинної діяльності необхідно визначити мету такої роботи, точно знати, які фактичні дані можуть бути отримані у процесі використання тих або інших засобів і методів, а також – яким чином можливе їх використання у кримінальному судочинстві. Особи, які здійснюють опера­тивні заходи, повинні знати кримінально-правові ознаки ухилень від сплати податків, особливості доказової інформації. Також необхідно знати, за допомогою яких дій може бути виявлена і зафіксована та або інша інформація про підготовку або вчинення злочину.

Для доказування та всього процесу кримінального судочинства зв'язок і вплив прове­дення ОРЗ, і в цілому оперативно-розшукової діяльності, проявляється у тому, як і за допомогою яких методів, засобів ОРД встановлюється необхідна інформація, у якій формі, наскільки повно вона надається у розпорядження слідчого. Форму і зміст діяльності оперативних підрозділів органів податкової міліції визначають Закони України "Про державну податкову службу в Україні”, "Про оперативно-розшукову діяльність”, "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”, а також відомчі нормативні акти з цього питання. Від того, яка форма, засоби і методи ОРД будуть засто­со­вані в ході ОРЗ, залежить також якість, обсяг і зміст отриманої інформації про злочин і про осіб, які його вчинили. Відповідно це впливає на форму, у яку втілюється інформація, отримана оперативним шляхом, а також зміст діяльності органу дізнання, слідчого в ході проведення дослідчої перевірки і можливість її використання як доказів. Суттєве значення в даному випадку має допустимість використання інформації у кримі­нальному судочинстві щодо забезпечення безпеки та ефективності ОРД.

З самого початку проведення оперативно-розшукових заходів окремі питання можуть бути вирішені виконанням спільних дій із співро­бітниками слідчих підрозділів. Зазначене не означає розкриття сутності сил і засобів, які беруть участь у ході даних оперативних заходів. Метою взаємодії на даному етапі є визначення напряму діяльності оперативних підрозділів і тієї інформації, яку потрібно встановити. Це дозволяє визначити перелік документів, які можуть мати дані про обставини вчинення ухилень від сплати податків, а також вибір тактики і методики проведення ОРЗ. Необхідно зазначити, що питання взаємодії на цьому етапі не завжди носять офіційний характер і відповідне документальне оформлення. У більшості випадків зазначене має прояв у одержанні відповідних консуль­тацій, які ефективно дозволяють вирішити проблемні ситуації. Вони можуть бути разовими або використовуватись протягом усього процесу проведення оперативно-розшукових заходів. У даному ви­пад­ку без розкриття джерела інформації, засобів, які використовуються у ході ОРД, а також конкретної спрямованості оперативного підрозділу (без вказівки назви підприєм­ства тощо) до слідчих підрозділів доводиться наявна інфор­мація (знеособлена) про обста­вини вчинення злочину.

Взаємодія у ході проведення ОРЗ має важливе значення, оскільки вже на початковому етапі дозволяє визначити шляхи досягнення істини, економії сил і засобів, визначення судової перспективи матеріалів. Для консультацій під час оперативно-розшукових захо­дів, крім співробітників слідчих підрозділів, можуть залучатися й інші співробітники органів податкової служби, а також інші особи. Зокрема, можуть бути запрошені особи, які володіють спеціальними знаннями у сфері порядку ведення бухгалтерського обліку. Вони можуть допомогти у визначенні правомір­ності та змісту окремих фінансово-госпо­дарських операцій, змісту доку­ментів обліку. Залежно від характеру кожного з матеріа­лів, що знаходиться у провадженні, може бути визначено, кого із спеціалістів необхідно запросити для одержання відповідної консультації.

Реалізація матеріалів оперативно-розшукової діяльності

Метою і спрямованістю оперативної розробки є максимальне одер­жання інформації, яку можна використати у кримінальному судочинстві. Реалізацію матеріалів оперативної розробки варто розглядати як багато­ступеневий процес, а не дію, що полягає у наданні необхідних матеріалів до слідчих підрозділів. Виконання цього заходу потребує підго­товки, планування дій і взаємодії з необхідними у кожному конкретному випадку підроз­ділами (фахівцями). Вибір відповідних сил і засобів визначається на підставі характеру та змісту наявної інформації про обставини вчинення злочину, умов, за яких він був вчинений, а також осіб, які його скоїли. Реалізації матеріалів оперативної розробки передує ретельне планування майбутньої діяльності. Зазначений план включає перелік заходів, при­значених до виконання, а також сил і засобів взаємодії у ході реалізації. В основному взаємодія на цьому етапі здійснюється зі співробітниками (керівниками) слідчих підрозділів. Це викликано тим, що матеріали надалі передаються до слідчих підрозділів для прийняття рішення про порушення кримінальної справи.

Важливе значення для досягнення позитивних результатів діяльності має те, що спів­робітники слідчих підрозділів мають досвід у зборі первинних матеріалів для порушення кримінальної справи про ухилення від сплати податків. Вони можуть на основі наданих матеріалів зробити висновок про їх достатність і можливість використання у криміналь­ному судочинстві. Співробітники слідчих підрозділів можуть надати кваліфі­ковану допомогу щодо аналізу, оцінки матеріалів оперативної розробки і можливості їх застосу­вання як фактичних даних у ході розслідування злочинів.

Специфіка реалізації матеріалів про факти ухилення від сплати податків полягає в тому, що вона здійснюється за допомогою такої стадії провадження за матеріалами, як дослідча перевірка. Це викликано тим, що даної категорії злочинів важко прийняти рішення про порушення кримінальної справи лише за матеріалами оперативної розробки, потрібно додатково виконати ряд заходів. Такими заходами є вилучення, ви­требування документів, проведення документального дослідження діяль­ності суб'єктів підприємництва, одержання пояснень службових і інших осіб про обставини здійснення фінансово-госпо­дарських операцій та вчинення правопорушень у сфері оподаткування.

Специфіка складу злочину, передбаченого ст. 212 КК, окремі ознаки, що його харак­теризують, потребують встановлення певного кола ін­формації. У загальному вигляді це можна уявити як розкриття злочину. Розкрити злочин – означає встановити інформацію про обставини вчи­нення злочину, а також джерела інформації, що можуть бути викорис­тані у кримінальному судочинстві. Ставлення слідчих і оперативних працівників до аналізованого поняття різноманітне, оскільки діяльність і результати даних підрозділів оцінюються по-різному. Результативність оперативних підрозділів оцінюється насамперед за кількістю порушених кримінальних справ і направлених до суду матеріалів за прото­кольною формою досудової підготовки. Слідчі ж підрозділи визначають напрям своєї роботи відповідно до завдань кримінального судочинства – швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних і забезпечення правильного застосування закону, щоб кожний, хто скоїв злочин, був притягнений до кримінальної відповідальності і жодний невинний не був покараний. В окремих випадках, на думку оперативних працівників, отриманої і реалізованої оперативної інформації достатньо для порушення кримінальної справи, але в ході проведення досудового слідства нерідко виникають труднощі з її процесу­альним закріпленням і використанням. Ці обставини призводять до припинення провад­ження у кримінальній справі.

На всіх етапах проведення оперативно-розшукових заходів, досудового слідства і з урахуванням обставин вчинення конкретного злочину виникає різна ситуація, що харак­те­ризується різноманітною кількістю доказової, оперативно-пошукової та іншої інформа­ції. Діяльність податкової міліції здійснюється у визначених умовах часу, місця, середо­вища, у взаємозв'язку з іншими процесами об'єктивної дійсності, поведінкою осіб, які потрапили до сфери оперативно-пошукової діяльності і кримінального судочинства.

Процес одержання інформації (як у ході ОРЗ, так і досудового слідства) пов'язаний з її виявленням, пошуком і накопиченням. Відпо­відно, враховуючи момент, джерела та зміст інформації, оперативний працівник (слідчий) володіє тією або іншою сукупністю даних про цей злочин. Ситуаційний підхід до процесу дослідження застосовується у різних сферах, зокрема і в діяльності податкової міліції: виявлення, розкриття, розслідування ухилень від сплати податків. У зв'язку із зазначеним, ситуацію можна уявити як категорію, що об'єктивно відоб­ражає обстановку на визначений момент і обумовлює подальше прове­дення різноманітних заходів (ОРЗ, слідчих дій), спрямованих на вирішення завдань, що виникли, з метою одержання доказів та інших даних про обставини підготовки та скоєння злочину. Ситуація може бути подана як сукупність інформації про обставини вчинення ухилень від сплати по­датків, що встановлена, вивчена, оцінена відповідними особами (опе­ративний працівник, слідчий). Це залежить, насамперед, від того, які з обставин, що характеризують злочинне діяння, встановлені, з яких джерел отримані і від того, що ще потрібно встановити в ході проведення ОРЗ або слідства.

Інформація про скоєний злочин знаходить своє відображення у певних джерелах як матеріального, так і ідеального (інтелектуального) характеру. Це означає, що в процесі виявлення, розкриття, розслідування ухилень від сплати податків дана інформація знахо­дить свій відбиток у певних документах (матеріали оперативної розробки, матеріали дослідчої перевірки, процесуальні документи).

Залежно від кількості та змісту інформації, якою володіють оперативні співробітники на момент реалізації матеріалів ОРД, виділя­ються такі ситуації, коли надані матеріали:

– містять необхідні дані про обставини вчинення ухилень від сплати податків (а також інших злочинів), є достатніми для прийняття рішення про порушення кримінальної справи;

– містять необхідні дані про обставини вчинення злочину, але їх недостатньо для прий­няття рішення про порушення кримінальної справи і потребують подальшого прове­дення оперативних заходів та перевірочних дій;

– містять необхідні дані про обставини вчинення злочину, але їх недостатньо для прийняття рішення про порушення кримінальної справи, хоча відсутня інформація може бути отримана в ході проведення досудового слідства;

– не містять необхідних даних про обставини вчинення злочину, на підставі яких приймається рішення про порушення кримінальної справи і вони не можуть бути доповнені в ході проведення перевірочних заходів або досудового слідства (знищено документи обліку діяльності суб'єкта підприємництва);

– не вміщують даних про обставини вчинення злочину, а свідчать про відсутність складу злочину в діях службових і фізичних осіб-платників податків (бухгалтерська помилка, неправильне ведення обліку, відобра­ження проводок бухгалтерського обліку, відсутність умислу в діях су­б'єктів відповідальності за ст. 212 КК).

Залежно від того, який орган надає матеріали про порушення податкового законо­давства до слідчих підрозділів, характерними є такі ситуації:

– дані про вчинений злочин отримані в результаті проведення документальної пере­вірки співробітниками податкової інспекції або від­ділів (управлінь) податкових розслідувань податкової міліції;

– дані про вчинений злочин отримані в результаті здійснення оперативних заходів підрозділами податкової міліції;

– інформація про вчинений злочин отримана в результаті спільних дій податкової міліції та податкової інспекції (Пенсійного фонду України, контрольно-ревізійного управління);

– інформація про вчинений злочин отримана, виходячи з даних розслідування інших злочинів.

Крім розглянутих, виділяються ситуації залежно від ступеня інформативності про суттєві ознаки злочину:

– повна інформативність про факти скоєння злочинів і про осіб, які їх вчинили;

– інформативність лише про деякі злочини, скоєні певною особою або злочинною групою;

– повна інформативність про подію злочину та осіб, які їх вчинили, за умови, що місцеперебування останніх невідоме;

– досить повна інформативність про подію злочину за відсутності даних про осіб, причетних до його вчинення;

– інформативність про подію, кримінально-правова кваліфікація якої ускладнена.

Характеристика оперативно-розшукової, слідчої ситуацій визначає напрям діяльності підрозділів податкової служби щодо збору необхідної доказової інформації.

Якість наданих суб'єктами оперативно-розшукової функції мате­ріалів про порушення податкового законодавства до слідчих підрозділів залежить від багатьох обставин. Такими умовами, насамперед, є:

– знання положень законодавства про податки та інших нормативних актів, що мають відношення до обчислення і сплати податків;

– знання схем (способів та механізму) вчинення ухилень від сплати податків;

– повнота і правильність проведення документального дослідження діяльності суб'єк­тів підприємництва, а також дотримання встановленого порядку його проведення;

– володіння методикою збору первинних матеріалів про порушення податкового законодавства;

– вилучення необхідних для дослідження документів, у тому числі і для проведення зустрічних перевірок;

– належна взаємодія спеціалістів державних податкових інспекцій (адміністрацій) або відділів податкових розслідувань і оперативних підрозділів податкової міліції;

– належна взаємодія органу дізнання (податкової міліції) із слідчими підрозділами щодо визначення обсягу та змісту первинних матеріалів про порушення податкового законодавства в кожному конкретному випадку і визначення їх подальшої перспективи (від етапу безпосереднього виявлення і до закінчення збору матеріалів про порушення податкового законодавства).

Досягнення позитивних результатів діяльності підрозділами подат­кової міліції у виявленні та розслідуванні ухилень від сплати податків можливо лише у комплексному використанні зусиль різних підрозділів податкової служби. Необхідно більш широко використовувати можливості оперативних підрозділів податкової міліції для документу­вання фактів протиправної діяльності та використання їх у кримінальному судочинстві.





Реферат на тему: Загальні умови виявлення, розкриття та розслідування ухилень від сплати податків (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.