Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Право

Загальна характеристика наркобізнесу в Україні (реферат)

Розпочинаючи серйозну розмову щодо наркобізнесу в нашій державі, одразу спадає на думку далека латиноамериканська країна Колумбія з її розвиненою кокаїновою та героїновою індустріями, потужними наркокартелями, селянами, які у загублених тропічних хащах з ранку до ночі гноблять спини на доглянутих наркоплантаціях задля отримання елементарних коштів на життя та годування власних сімей, й буквально сільськогосподарською галуззю культивування наркотикомістких рослин та первинною переробкою кокаїнового листя на пасту, з якої згодом в одній з країн Латинської Америки, або десь у далекій Західній Європі чи США вироблять умільці-хіміки коли чистий порошок, а коли й не дуже високого ґатунку на ім'я "біла смерть” – кокаїн – один з найпотужніших наркотиків рослинного походження.

Згадаєш мимоволі й Афганістан, звідки певний час "Балканським маршрутом”, а вже сьогодні за допомогою відносно нового "Шовкового наркошляху” [1, с. 37], бо перший із названих наркотрафіків став для організованого транснаціонального наркобізнесу непривабливим через перенасиченість героїнового наркоринку, війну в Югославії та введення в Ірані покарання у вигляді смертної кари для наркоторговця, затриманого з будь-якою кількістю наркотику, – транзитом – до Пакистану, а потім, через Таджикистан, вже до всього пострадянського простору контрабандне прийшла разом із воїнами-афганцями й зловісна культура внутрішньовенного споживання героїну та опію – так званих важких наркотиків опіатної групи. Фахівці стверджують, що від 70 до 80 % у світовому виробництві героїну складає "продукт” саме афганського походження.

За інформацією Міжнародного комітету з контролю за наркотиками, нині весь героїн на нелегальному наркоринку України є афганським*.

Привабливо названим "Шовковим шляхом” – з Центральної та Південно-Західної Азії транзитом через Росію й Україну до Західної Європи постачається зовсім не легкий, коштовний, однойменний матеріал, а важкий наркотик знов-таки рослинного походження – героїн разом із гашишем – похідною від наркотикомістких рослин каннабісної групи. Частіше за все героїн, наприклад в Афганістані, виготовляється у побутових умовах за допомогою брудних примітивних приладів та сімейного наркопідряду. Під час догляду за врожаєм опійного маку – основи майбутнього героїну – задіються майже всі без винятку члени родини нарковиробника.

Західна Європа теж "не відстає” від розвинутих мусульманських країн Центральної та Південно-Західної Азії у сенсі виробничого наркобізнесу. Вона відрізняється "заздрісною” постійністю у напрямі постачання на ринок синтетичних наркотиків – амфетаміну, метамфе-тамінів, "Екстазі” – клубно-розважального наркотику та галюциногену ЛСД (рисунок).

За даними ДБНОН МВС України, тільки за 3 місяці 2004 року зафіксовано понад 500 фактів обігу на території України названих наркотичних засобів і психотропних речовин. За цей же час з вуличної роздрібної торгівлі вилучено більше ніж 3,6 кг героїну та кокаїну, 15 тис. доз амфетаміну та "Екстазі”.

За словами начальника ДБНОН МВС України А. Науменка, з початку 2004 p., який оголошено роком боротьби з наркозлочинністю, тільки ДБНОН вилучено понад 2 кг амфетамінів. Так, 3 особи – два громадянина України, один з яких раніше засуджений, та громадянин Польщі – підозрюються у контрабанді з-за кордону та збуті у Львівській обл. сильнодіючих психотропних речовин групи амфетамінів, що завозилися з Польщі по 2,5 дол. США за таблетку та збувалися у молодіжному середовищі Львівщини у 10 разів дорожче. При затриманні у наркоділерів було вилучено 850 таблеток. Порушена кримінальна справа за ст. 307-3 Кримінального кодексу України, санкція якої передбачає позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з конфіскацією майна [2].

Рисунок.

Саме тут знову постає запитання: а чи буде даний захід превентивним, якщо не виявлено особу (або осіб), що саме забезпечували наркоторговців психотропами на території Польщі для контрабанди та подальшого збуту вже на території України; не з'ясовано й дійсне джерело даних речовин і усередині іноземної держави. Тут виникає абсолютно зрозуміла відповідь – знову бракує налагодженої взаємодії та координування спільної діяльності правоохоронних органів держав-постачальників (виробників наркотиків) і держав-потенційних споживачів.

Тим більше, що у липні 2003 року в Україні розпочато запровадження 1-ої фази проекту спільної Програми ЄС та ПРООН "Україна, Білорусь, Молдова проти наркотиків” (BUMAD), загальним завданням якої є зниження інтенсивності НОН як на території зазначених країн, так і на шляху їх незаконного переміщення до країн-членів ЄС [3]. Дана програма фінансується Європейським Союзом та передбачає збалансований підхід до вирішення питань, пов'язаних як із заборонною наркополітикою, так і заходами щодо зниження попиту на наркотики та підсилення співробітництва регіонів у цій сфері. Цікавим є те, що проектом передбачено розвиток мережі недержавних організацій, які діють у напрямі лікування наркозалежних осіб у поєднанні зі зменшенням негативних наслідків нарковживання – йдеться про створення і функціонування безплатних круглодобових обмінних пунктів шприців. Є вже певний досвід організації такої регіональної роботи у Росії та країнах Балтії, що уможливило зниження рівня захворюваності на ВІЛ-СНІД та стимулювання самостійної відмови від героїну за допомогою замісної метадонової терапії, що поєднує в собі участь лікарів-наркологів, сімей наркозалежних та активний соціальний стимул-можливість працевлаштування та отримання засобів для життя.

Безумовно, протидіяти наркобізнесу необхідно постійно і на всіх рівнях, але система боротьби має бути розроблена з урахуванням не лише одноразових операцій з виявлення, розкриття та знешкодження конкретних груп наркоділків лише на території України, а повинна мати такий системний та гнучкий механізм, який передбачав би, по-перше, врахування змінного та відновлюваного характеру наркобізне-су – на місці ліквідованої групи наркоділерів виникне нова, ймовірно, більш пристосована до способів ведення оперативно-розшукової діяльності правоохоронців, більш законспірована з урахуванням провалів попередників і тому з більшим ступенем латентності. Це аргументується також і тим, що у разі конфіскації товару та арешту ринкового оператора, або його загибелі роздрібна ціна у масштабах наркоринку не змінюється та наркоспоживач у будь-якому разі має забезпечуватися наркотиком [4, с. 54]. По-друге, вкрай важливим завданням постає виважена міжнародна співпраця, оскільки віддаленість країн-виробників та країн-споживачів одна від одної відбивається на конспіруванні діяльності наркобізнесу на всіх його етапах. Основний платоспроможний попит на наркотики припадає на країни з розвиненими правовими системами, де закон (заборона наркобізнесу) суворо виконується, тоді як виробляються наркотики у тих країнах, де правова система відносно слабка або терпима до наркобізнесу [4, с. 52]. Але порівняльний аналіз зарубіжного кримінального законодавства вимагає окремого розгляду з метою з'ясування суто законодавчих детермінант поширення наркобізнесу.

Дійсно, перебуваючи у транснаціональній "наркооблозі” (див. рис.), важко втриматися – коли етнічним наркоугрупованням (циганам, нігерійцям, пакистанцям на території нашої держави), а часто й українським громадянам у складі національних та інтернаціональних формувань наркоділків – від спокуси легко самим заробити чимало грошенят на людській біді – наркоманії, організувавши власний наркобізнес на кшталт, на їх думку, колумбійських наркокартелів українського зразка, тим більше, що незлиденне життя заморських та західних наркобосів часто-густо відверто пропагується на голубих екранах.

Тільки за 8 місяців 2003 року стосовно наркоділків, сформованих на етнічній основі, у т.ч. циган, було порушено 867 кримінальних справ, у т.ч. 581- за збут наркотиків. За незаконні операції з наркозасобами затримано 681 особу циганської національності, 268 з яких заарештовано. З незаконного обігу наркотиків вилучено 636 кг наркотичних засобів і психотропних речовин, у т.ч. – 1,33 кг героїну. У 2003 році за наркозлочини затримано 239 іноземців, з яких 195 – громадяни СНД.

Вражаючим фактором є те, що не лише безробітні та бідні люди звертаються до прибуткового злочинного бізнесу, а й самі правоохоронці. Прикладом може слугувати так звана справа "запорізької мафії у погонах”. Слідчим відділом УСБУ у Запорізькій обл. закінчено розслідування кримінальної справи стосовно групи наркоторговців, яка була затримана співробітниками УСБУ у Запорізькій обл. у вересні 2003 р. на території Дніпропетровської обл. Склад – 2 наркомани, що виготовляли екстракційний опій та двоє працівників міліції – екс-працівник Запорізького облуправління БНОН, який на момент затримання працював у карному розшуку, та колишній (звільнився з міліції у 2001 р.) начальник одного з підрозділів Запорізького облуправління карного розшуку.

На жаль, наведені факти є непоодинокими, і вже можна говорити про поступове формування вітчизняної наркомафії на противагу тим фахівцям, які стверджують, що такі прогнози не відповідають дійсності, територія нашої держави не може розглядатися як місце значного виробництва наркотиків, хоча макова соломка та її похідні широко продаються на внутрішньому наркоринку та експортуються у досить значних обсягах до сусідньої Росії [5, с. 177]. Але так хочеться зауважити, по-перше, ви самі собі заперечуєте, і по-друге, – шановні, відкрийте очі, влиття правоохоронців до лав наркобізнесу хіба не свідчить про початок формування, первинні ознаки корумпованості представників органів державної влади з боку організованих угруповань наркобізнесу? Можливо, в Україні даний процес тільки почався – у нас поки що відсутнє усталене злиття державних службовців і працівників правоохоронних органів з виробництвом і торгівлею наркотиками, відсутнє поки що активне нарколобі та проведення передвиборчих кампаній за наркодолари, як це має місце у Колумбії. Є надія попередити та стримувати цей процес, а часу – брак!

Відомо, що по мірі розвитку наркобізнесу великі об'єднання виникають та спеціалізуються за різними напрямами, набуваючи саме вигляду кокаїнових картелів, героїнових синдикатів або багатофункціональних мафіозних угруповань [4, с. 46]. Цікавим є й та обставина, що картель (франц. cartel) [6, с. 316] тлумачиться як одна з форм капіталістичних монополій; об'єднання капіталістичних підприємств однієї чи декількох країн, на яких виробляють однорідну продукцію, а синдикат (франц. syndicat, а грецьке значення взагалі тлумачиться як захисник) як одна з форм капіталістичних монополій; об'єднання самостійних підприємств з метою регулювання ринку певного товару, підтримання високих цін на нього і одержання надприбутку [6, с. 615].

Тут (в етимології іншомовних основ, від яких походять наведені терміни, що нині широко використовуються для позначення організованих, ієрархічних наркооб'єднань та їх протизаконної діяльності) простежується зв'язок із семантикою – внутрішнім значенням – самого поняття наркобізнесу, яке ми розглядаємо як одну з найприбутковіших злочинних форм монополій на виробництво, розподіл, торгівлю забороненим продуктом з отриманням надприбутків (легалізацією коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів), як монополію на так звану однорідну продукцію, в нашому разі – однорідними за ознакою своєї суспільної небезпеки виступають наркотичні засоби й психотропні речовини, їх аналоги і прекурсори. Наркобізнес є об'єднанням незаконних підприємств або усередині якоїсь країни, або синтезом таких підприємств, діяльність яких виходить за межі певної держави та має у такому разі вже міжнародний, або, що є більш небезпечним, транснаціональний характер. Наркобизнес представляється нам, поряд з іншими визначеннями, страховою монополією [4, с. 53], яка проявляє себе на різних рівнях. Від чого страхує така монополія? Вона страхує головний ризик споживача -залишитися без наркотиків. Окрім того, наркомонополія виступає, зваживши на етимологію терміна та реалії наркодіяльності, ще й захисником будови наркобізнесу, забезпечуючи керівним босам і ланкам безпеку, з одного боку, а споживачам – можливість завжди придбати дозу необхідного наркотику. На такій своєрідній системі подвійного захисту і безпеки, на нашу думку, і тримається наркобізнес у системі юридичної заборони [4, с. 52].

Що стосується проявів (видів) наркобізнесу на різних рівнях, то необхідно зауважити, що представлена авторська класифікація є дещо умовною та її не можна повністю сприймати за остаточну. Принципом поділу виступає саме територіальний – географія наркобізнесу зі ступенем активності – від внутрішньодержавного адміністративно-територіального поширення в межах одного або декількох регіонів окремо взятої конкретної країни до граничного, або обмеженого діяльністю на територіях 2-3 країн до світового простору, а саме [7, с. 19 – 22]:

1. Внутрішньодержавний (локально активний) наркобізнес – регіональний та міжрегіональний.

За даними ДБНОН МВС України, у 2001 році традиційними регіонами високої розповсюдженості наркоманії залишаються Дніпропетровська, Донецька, Одеська, Запорізька, Луганська області, м. Київ та АР Крим, де зареєстровано 64 % споживачів наркотиків, що призводить до збільшення напруженості криміногенної обстановки в державі. У 2002 році – кількість ліквідованих осередків нелегального вживання та виготовлення наркотиків зросла з 1,5 тис. до 2,3 тис., майже на чверть збільшилася кількість ліквідованих нарколабораторії (з 110 до 142). Більше на 60,5 % викрито злочинів з "відмивання” брудних грошей для продовження наркобізнесу, ніж за 2001 рік (з 81 до 130). У 2003 році виявлено 57,4 тис. наркозлочинів, понад третину яких складають тяжкі та особливо тяжкі, утому числі – 17,5 тис. фактів збуту наркотиків. Припинено діяльність 2,5 тис. осередків для виготовлення та вживання наркотиків, виявлено 649 злочинів, пов'язаних зі схилянням до вживання наркотиків, з яких 114 – відносно неповнолітніх. З незаконного обігу вилучено 16 т макової соломи і 5,8 т марихуани, знищено незаконних посівів снодійного маку та конопель на загальній площі понад 800 тис. кв. м. Якщо в 1995 році було виявлено 1 нарколабораторію з виготовлення ацетильованого опію з використанням промислового обладнання, то у 2000 р. – вже 93, а в 2003 р. ліквідовано 224 такі підпільні лабораторії.

Резюме:

– усталені регіони розповсюдження наркоманії свідчать про наявність внутрішньорегіональних осередків виготовлення та збуту "традиційного українського наркотику” – ацетильованого опію з снодійного маку та марихуани – з коноплі;

– зростаюча кількість ліквідованих нарколабораторій, що зорієнтовані, у першу чергу, на внутрішній споживчий ринок, втягування до немедичної наркотизації молоді та неповнолітніх доводить, в нашому аспекті дослідження, спроби формування регіонального та міжрегіонального наркобізнесу з власними ринками збуту;

– розкриття злочинів з "відмивання брудних” коштів з метою продовження наркобізнесу засвідчують сформованість подекуди інфраструктури регіонального та міжрегіонального наркобізнесу, оскільки саме "відмивання” наркогрошей є, на нашу думку, кінцевою стадією злочинної діяльності у сфері наркобізнесу.

2. Міжнародний наркобізнес (формально проміжно-глобально активний, або трансграничний). Саме у цьому разі наркобізнес триває на території 2-3 різних держав, тому що не у 100 відсотках випадків транснаціональний наркобізнес поглинає всі без винятку міжнародні наркоугруповання. Ймовірно, його цікавлять найбільш продуктивні, мобільні й найбільш розвинені з них, які й залучаються для незаконної наркодіяльності. Для здійснення спільної наркодіяльності об'єднуються та зорганізуються між собою в єдине ціле учасники наркоугруповань, що проводять стадійну (ланцюгову) діяльність із придбання наркотиків (психотропів) на території якоїсь однієї певної держави, громадянами яких вони часто є. А перевезення, контрабанду та інші операції з наркотиками вони здійснюють на території вже зовсім іншої країни, але знов-таки обов'язково з метою збуту.

За даними УБНОН ГУМВС України у м. Києві, у жовтні 2000 р. у столиці припинено діяльність ОЗГ наркоділків, що тривалий час займалася збутом героїну, до складу якої входили громадянин Пакистану Мухамад Ісмаїл Хан, який був затриманий за спробу збуту 100 гр. героїну. Пакистанець тимчасово мешкав у м. Києві по вул. Празькій, 18, кв. 19. Він організував злочинну групу, до складу якої входили громадяни України та афганці-нелегали, які здійснювали незаконний обіг наркотиків у м. Києві, а одним із наркоділерів стала реалізатор ринку "Троєщина”, 1977 р. н., мешканка м. Києва, в якої було вилучено 2 кг розфасованого для збуту героїну.

Наведемо ще один красномовний приклад. Протягом 2002 – 2003 pp. 45-річний львів'янин разом із безробітним мешканцем смт Горняк і науковим співробітником одного зі львівських науково-дослідних інститутів, придбавши у селі Хлівчани будинок, налагодили виготовлення прекурсора, який потім реалізовували у Польщі для подальшого виготовлення амфетаміну на польській території.

Тільки протягом 2002 року працівниками органів внутрішніх справ ліквідовано понад 56 каналів міжнародного контрабандного переміщення наркозасобів.

Можна сказати, що даний вид наркобізнесу є у певних випадках (коли для перевезень і транспортування наркотиків, а також для формування ринкової мережі збуту залучаються міжнародні наркоугрупо-вання) своєрідним зародком наступного рівня незаконної наркодіяль-ності [8, с. 728].

Але, як бачимо навіть з наведених прикладів, так звані міжнародні наркоугруповання в Україні на сьогодні складаються переважно з 2 – 3 осіб. Як вірно зазначає В.В. Лунєєв, міліція на місцях, не дотягуючись до справжнього організованого наркобізнесу, з метою показу своєї значимості може відносити до нього будь-які злочинні діяння. Для законодавчого визначення організованої злочинності -а наркобізнес є одним з її проявів – були б бажаними фактичні та інші статистичні підтвердження, а для отримання останніх вимагаються суворі правові критерії відбору [9, с. 289], чого дотепер не існує.

3. Транснаціональний наркобізнес (глобально активний), який розглядається як наркозлочинність, полем діяльності якої виступає міжнародна арена, коли об'єднуються між собою – створюють злочинний синдикат – міжнародні злочинні наркоугруповання [8, с. 728]. Ми беремо за основу визначення транснаціональної злочинності доктора юридичних наук, проф. A.I. Долгової, але накладаємо його на розглядуваний об'єкт, оскільки найбільш розгалуженою ланкою у системі організованої транснаціональної злочинності виступає саме незаконний обіг наркотиків, складовою якого є організований наркобізнес. Його основними ознаками, на її думку, і ми з цим повністю погоджуємося, є такі:

– збивання груп для участі у злочинній діяльності;

– ієрархічні зв'язки або особисті стосунки;

– організація системи жорсткого контролю за діяльністю членів наркоугруповань;

– застосування насильства або залякування чи корупції з метою отримання прибутків, а також з ціллю встановлення контролю над територіями й ринками наркотиків;

– використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотиків як для продовження наркобізнесу та інвестування тероризму, так і для вкладання їх у легальну економіку;

– відшукання потенційних можливостей для розширення наркодіяльності на нові сфери та ринки збуту з виходом за національні кордони;

– співробітництво з іншими організованими транснаціональними злочинними угрупованнями.

За даними Служби безпеки України, стурбованість викликає поступове втягнення нашої держави у сферу діяльності транснаціональних наркосиндикатів, які розглядають та реально використовують територію нашої держави для транзиту наркотичних засобів до Західної Європи. Про це свідчать факти транспортування через українські кордони героїну та кокаїну громадянами В'єтнаму, Ірану, Пакистану, які були затримані у Німеччині, Данії та Нідерландах. У грудні 1999 року СБУ спільно з ДЕ А США та правоохоронними органами Пакистану викрито та припинено діяльність каналу контрабанди наркотиків з країн Південно-Східної Азії до Європи через територію України. Під час спецоперації у м. Ісламабаді при спробі вивезення 2,5 кг героїну затримано злочинну групу у складі 7 осіб – громадян Нігерії, Пакистану та України.

Найбільш усталеними каналами транзиту і ввозу в Україну важких наркотиків (героїн, кокаїн) є такі:

1. Бомбей – Делі – Київ – Західна Європа;

2. Афганістан – Пакистан – Центральна Азія – Росія – Україна -Західна Європа;

3. Іран – Туреччина – Болгарія – Україна – Західна Європа;

4. Колумбія – Бразилія – Україна.

Безумовно, що категорію активності – локальності наркобізнесу можна розглядати не лише стосовно територіального обхвату даним проявом організованої злочинності якихось окремих держав, або взятих разом 2 чи більше, а й по відношенню до самого транснаціонального наркобізнесу, який має глобальний характер, що диктується ринковими відносинами.

Доведено, що наркобізнес з його опіатними, каннабісними, кокаїновими та ринками "синтетики” – ринками пропозицій – виникає там і тоді, де для цього наявні певні передумови й причини, а також вже існують або штучно створюються за допомогою експансії наркобізнесу, або втягування до немедичної наркотизації широких верств населення. Серед наркозалежного населення переважають неповнолітні та молодь до 30 років, (наркозалежні більше просто не живуть) і, що найгірше, жінки. Так виникають ринки попиту на смерть у муках, яку люди купують за гроші.

За даними ДБНОН МВС України, за останні 5 років кількість осіб, які зловживають наркотиками немедичного призначення, зросла майже у 1,4 рази. Якщо у 1999р. було зареєстровано 86,6 тис. наркозалежних осіб, то на 1 січня 2004 р. на обліках перебуває 120 тис. осіб. Серед неповнолітніх цей показник виріс в 1,3 рази. Але, на думку і самих ДБНОНівців, їх реальна кількість сягає півмільйона. За соціальним станом серед наркоманів переважають безробітні – 75 %, частина робітників складає 7,3 %, службовців – 3,3 %, учнівської та студентської молоді – 2,8 %, інших верств населення -11,9 %. Із загальної кількості осіб, що перебувають на обліку, більше 70 % – молоді люди віком до 29 років.

Вивчення ефективності протидії у даній сфері постає важливим завданням, з огляду на критичні висловлювання Президента України на Всеукраїнській нараді з проблем боротьби з організованою злочинністю і корупцією та захисту прав людини (29 січня 2004 р., м. Київ), на якій було зазначено, що робота, зокрема МВС України у сфері наркобізнесу, не відповідає вимогам часу, при цьому про продавців наркотиків в міліції знають всі, починаючи з патрульного міліціонера і закінчуючи генералом, а сама протидія спрямована на споживачів наркотиків, а не на наркоділерів. Наведене є початком сприйняття на вищому державному рівні проблем, які створює наркобізнес і наркоманія та неналежна, не виконувана в повному обсязі робота правоохоронних та інших державних органів влади щодо протидії у сфері НОН.

Основний плацдарм наркобізнесу – неповнолітні та молодь репродуктивного віку – не є випадковим. Стає очевидним, що, окрім відвертих загроз економіці держави через вкладання грошей від наркобізнесу в легальну економіку; через витрачання державою величезних сум спочатку на відновлення державної наркологічної служби із глибоко зацікавленими в остаточному результаті власної роботи фахівцями (на сьогодні вона чи не повністю розвалена та комерціалізована), на лікування наркозалежних людей, їх ресоціалізацію, потім – на відшкодування завданих збитків наркозлочинами, активні спрямування транснаціонального наркобізнесу та й власного вітчизняного націлені на основи національної безпеки, генофонд нації, як це визначено у ст. 7 Закону України "Про основи національної безпеки України” від 19 червня 2003 p. № 964-IV. Згідно із зазначеним Законом вирішення даної проблеми та інтенсифікація протидії наркобізнесу і наркоманії як комплексного першочергового державного завдання покладено не тільки на правоохоронні, розвідувальні та контррозвідувальні органи, а й на Міністерство охорони здоров'я, Міністерство освіти та науки, Міністерство транспорту, Міністерство агрополітики, Державний комітет України у справах сім'ї та молоді, Державний комітет з інформаційної політики, телебачення та радіомовлення, інші органи виконавчої влади в межах ст. 8 Закону в сенсі забезпечення державної безпеки.

Аналогічну занепокоєність висловив свого часу і Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України у своєму рішенні від 24 січня 2002 р. № 1/2002 р. "Про стан протидії незаконному обігу наркотиків, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними, ефективності заходів, спрямованих на запобігання негативному впливу наркоманії на молодь протягом 2000 – 2001 років”.

Наркобізнес як злочинна, кримінально-карана діяльність у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, як вже зрозуміло, генетичне пов'язаний із захворюванням людей на наркоманію та стрімким поширенням наркотизації населення України, проникненням наркосубкультури та наркоспоживання як частини цієї культури до навчально-виховних закладів, до середовища ігрового та видовищного бізнесу, об'єктів масового перебування та відпочинку людей, а також із загальнокримінальною злочинністю, поширенням ВІЛ і СНІД. Наркобізнес обходить державні кордони та не обмежується проведенням злочинної експансії на території лише однієї якоїсь країни. В цьому і полягає його особлива небезпека як складової транснаціональної злочинності. Розмах такої наркодіяльності зумовлюється, по-перше, надприбутками (щорічний обіг наркодоларів у світі складає понад 500 млрд дол., для України цей показник складає 1 млрд дол. США; є й інші показники, які перевищують наведений багаторазово), по-друге, – бажанням ринкових агентів наркобіз-несу постійно розширяти "географію” здійснення наркооперацій, що диктується вимогами "чорного” наркоринку.

Особливо небезпечно, що з 1998 року характерним для наркоситуації в Україні стала увага латиноамериканської (колумбійської) наркомафії до території, економічного потенціалу та громадян нашої держави. Так, в результаті проведення оперативно-розшукових заходів і завчасно переданої правоохоронними органами Еквадору інформації, разом з Державною митною службою України, по факту контрабанди з Еквадору через територію України 250 кг кокаїнової пасти затримано громадянина Іспанії та громадянина України, причетних до злочинних дій. За інформацією, отриманою СБ України, правоохоронцями Еквадору 23 березня 1998 р. проведено операцію, в результаті чого ліквідовано 2 нарколабораторії, вилучено близько 300 кг кокаїнової пасти, заарештовано 15 осіб, серед яких 9 громадян Еквадору, 5 громадян Колумбії, 1 громадянин Перу. Окрім цього, вилучено значну кількість прекурсорів, що використовуються при виробництві кокаїну, хімічне обладнання, конфісковане рухоме й нерухоме майно.

Діяльність, структура і механізми наркобізнесу є вкрай складними, тому необхідно спочатку виробити кримінально-правове поняття цього явища. А протидія йому не може бути прерогативою (компетенцією) лише правоохоронних органів. Оскільки це діяльність, здійснювана все-таки людьми, вона є, разом з її неймовірною складністю, прогнозованою та розпочинається не з культивування наркотикомістких рослин і наркоконтрабанди, а зароджується та планується саме у свідомості тих, хто завтра розпочне злочинний бізнес. Тому необхідно, разом із державною системою протидії, з поступовим усуненням причин та умов, що породжують наркобізнес, розробити та застосовувати систему впливу на громадську свідомість у напрямі розумного, але негативного ставлення до наркобізнесу та різних видів наркоманій.


Список використаних джерел

1. Коваленко В.В., Кривенко В.І., Усенко О.В. Організована злочинність та її вплив на стан наркоманії і наркобізнесу в Україні // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика): Міжвідом. наук.-дослід. центр з проблем боротьби з організованою злочинністю. – К., 2002. – № 4. – 252с.

2. Перекрыт канал поставок "Екстази” // Сегодня. – 2004. – 26 мая. – С. 3.

3. Програма допомоги з запобігання незаконному обігу наркотиків та наркоманії в Білорусі, Україні та Молдові (Програма "BUMAD”) // www.un.kiev.ua.

4. Тимофеев Л.М. Наркобизнес. Начальная теория экономической отрасли. – М.: Российск. гуманит. ун-т, 1998. – 112с.

5. Гриненко І.М. Наркобізнес та національна безпека. – К.: Сфера, 2002. – 211с.

6. Словник іншомовних слів / За ред. члена-кореспондента АН УРСР О.С. Мельничука. – К.: Головна редакція УРЕ, 1974. – 776с.

7. Смирнова І.В. Кримінологічна характеристика наркобізнесу в сучасній Україні: Дослідж. виконане за підтримки Центру з вивч. транснаціональної злоч. та корупції Американ-го ун-ту (Вашингштон, США) в межах проекту "Малі гранти” Одес. інформ.-аналіт. центру з проблем боротьби з орг. злоч.: Міжвідомч. наук.-дослід. центр з проблем боротьби з орг. злоч. – К., 2004. – 42с.

8. Российская криминологическая энциклопедия / Под общ. ред. д-ра юрид. наук, засл. юриста РСФСР, Президента Российск. криминолог. Ассоциации А.И. Долговой. – М.: Изд-во "НОРМА”, 2000. – 808с.

9. Лунеев В.В. Преступность XX века. Мировые, региональные и российские тенденции. – М.: Изд-во "НОРМА”, 1999. – 502с.





Реферат на тему: Загальна характеристика наркобізнесу в Україні (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.