Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Право

Використання податковою міліцією автоматизованих інформаційних систем при виявленні та розслідуванні злочинів (реферат)

Діяльність податкової міліції щодо виявлення та розслідування злочинів у сфері опо­даткування має певні складнощі. Це пов'язано із використанням різноманітних механізмів незаконного зниження податкових платежів (фіктивні фірми, офшорні компанії, трансфер­ні ціни, вертикально-інтегровані корпорації тощо). З іншого боку, для того щоб доказати факт вчинення злочину у сфері оподаткування, необхідна значна кількість інформації. Щодо цих злочинів, то така інформація, більшою мірою, міститься у різних документах: пер­ви­нних документах, документах бухгалтерського оформлення; бухгалтерській та подат­ко­вій звіт­н­ості. Значна кількість інформації про зміст і характер виконаних фінан­сово-господарських опе­рацій подається у документах, що відображають рух грошових коштів і товарів (продукції).

Проблема створення та формування автоматизованих обліків у діяльності органів дер­жав­ної податкової служби була предметом наукових досліджень окремих авторів[1]. У цих роботах розглядаються загальні проблеми створення автоматизованих облікових систем та пи­тання технічного і програмного забезпечення. Особливості використання податковою мі­лі­цією інформаційно-пошукових систем та в цілому інформаційно-довідко­ве забезпечення не знайшли належного відображення у наукових дослідженнях криміналістів та залишаються май­же невивченими. Існують лише окремі публікації, що стосу­ються проблематики ін­фор­ма­ційного забезпечення процесу виявлення та розсліду­вання злочинів, які входять до під­слідності податкової міліції та в цілому аналітичної роботи цього правоохоронного органу[2].

Виходячи з наведеного, метою нашого дослідження є аналіз окремих існуючих інфор­ма­цій­них систем (АРМ ”Таможня, АРМ ”КРП” та ін.) щодо використання їх у про­це­сі виявлення, роз­слідування злочинів, підслідних податковій міліції. На підставі отриманих результатів буде сфор­мована теоретична модель організації роботи підроз­ділів податкової міліції щодо вик­о­ри­стання окремих інформаційних ресурсів у ході їх оперативно-розшукової та криміналіс­тич­ної діяльності.

При виявленні та розслідуванні злочинів підрозділами податкової міліції найчастіше ви­ко­ри­стовуються такі інформаційні системи, бази даних і програмні комплекси: 1) АРМ "Облік пла­тників податків – юридичних осіб”; 2) АРМ "Реєстрація платників ПДВ – юридичних осіб”; 3) АіС "Державний реєстр фізичних осіб – платників податків”; 4) АіС "Облік податків і пла­тежів”; 5) АіС "Галузь”; 6) АіС "Пільги”; 7) АРМ "Аудит – конт­рольна робота ДПА”; 8) АРМ "Реєстрація та контроль касових апаратів”; 9) ПК "Звіт”; 10) АРМ "Митниця”; 11) АРМ "AUTO”; 12) АРМ "Земля”; 13) АРМ "Фіктивні суб'єкти підприємницької діяльності”; 14) АРМ "Патент”; 15) АРМ "Реєстр відкритих та закритих розрахункових рахунків”; 16) АРМ "Реєстр втрачених та викрадених паспортів” та ін.

З метою належного контролю за суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності подат­ко­вою міліцією ефективно використовуються можливості автоматизованого програмного ком­п­лек­су АРМ "Митниця”. Безпосереднє ведення автоматизованого обліку, збір та накопичення нео­бхідної інформації здійснюють регіональні підрозділи митної служби. Це пов'язано з тим, що контроль за здійсненням операцій щодо експорту та імпорту това­рів (робіт, послуг) пок­ла­дено на Державну митну службу України. Такий програм­ний комплекс дозволяє здійснювати кон­троль за характером і змістом зовнішньоекономіч­ної діяльності суб'єктів підприємництва та сплатою відповідних податків, зборів інших платежів. Так, з використанням можливостей ав­то­матизованих систем були проаналізо­вані дані обліку однієї з митниць. Перевіркою вста­но­влено, що значна кількість товарів, що ввозилися із-за митних кордонів України, були офор­м­лені на громадян, які користу­вали­ся пільгами. Окремими з них ввозилися значні партії товарів (300 т курячих ніжок, 17500 коробок чаю тощо)[3].

Джерелом інформації про виконані зовнішньоекономічні операції є дані первинних до­кументів, що надаються суб'єктами підприємництва при проходженні митних процедур: ван­тажна митна декларація, договори (контракти) про зовнішньоекономічну діяльність, дорожні ві­домості, сертифікати продукції, специфікації, товарно-транспортні накладні тощо.

Ведення АРМу "Митниця” здійснюється за двома напрямами: 1) експортними операці­я­ми; 2) імпортними операціями. Програмний комплекс за імпортними операціями стосовно по­­купця вміщує таку інформацію: 1) статистичний код продукції (товару); 2) найменуван­ня то­вару; 3) юридична адреса; 4) назва товару, що імпортується; 5) одиниця виміру товару; 6) кіль­кість, вага, ціна; 7) дата та номер договору (контракту), на підставі якого здійснювалося по­стачання товару; 8) дата операції; 9) мета ввезення товару.

Окремо в програмному комплексі міститься інформація щодо покупця за імпортними опе­раціями: 1) найменування; 2) найменування митниці, яка здійснювала митні процедури; 3) дата здійснення зовнішньоекономічної операції; 4) держава імпорту; 5) вид митної операції; 6) код товару; 7) юридична адреса продавця; 8) код банку; 9) найменування банків­ської уста­но­­ви, яка обслуговує імпортера; 10) дані про брокерські послуги; 11) мит­ні платежі; 12) вид оп­лати здійсненої зовнішньоекономічної операції.

За експортними операціями програмний комплекс містить таку інформацію:

а) щодо продавця товару: 1) код продавця; 2) найменування; 3) юридична адреса;
4) назва товару; 5) одиниця виміру, кількість, ціна; 6) номер та дата документа, на підставі яко­го здійснювалась зовнішньоекономічна операція;

б) щодо покупця товару: 1) найменування; 2) юридична адреса; 3) митниця, яка здій­с­ню­ва­ла митні процедури; 4) дата здійснення зовнішньоекономічної операції; 5) митні збо­ри та ін­ші податкові платежі, внесені суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності;
6) код товару; 7) дані про банківську установу; 8) код валюти; 9) держава експорту;
10) код брокера, який здійснював брокерське обслуговування тощо.

Обмін інформацією між податковою та митною службою здійснюється за допомогою ін­формаційних каналів. Відділом контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності та опо­дат­кування нерезидентів проводиться накопичення та аналіз інформації: 1) про результати у сфе­рі зовнішньоекономічної діяльності; 2) валютні декларації; 3) про стан податкової за­бор­го­ваності підприємств, що здійснюють зовнішньоекономічні операції; 4) про застосовані сан­кції; 5) про операції з давальницькою сировиною; 6) дані про доходи і майно, що знаходяться за межами України.

Для контролю за товарними та фінансовими потоками деякий час (з 1996 р. до 2001 р.) під­розділами податкової міліції здійснювалось ведення АРМу "КРП” („Контроль реалізованої про­дукції”). Метою створення цього програмного комплексу було виявлення та профілактика пра­вопорушень у сфері оподаткування, вчинених шляхом приховування та заниження об'єктів оподаткування. У цьому АРМі проводилися накопичення інформації про факти реалізації лі­квідної продукції окремими суб'єктами підприємництва (наприклад, Лисичанським содовим за­водом, який здійснює реалізацію соди та є монополістом у цій сфері). Інформація з ра­йо­н­ного рівня через ДПА областей відправлялася до центрального банку даних (ДПА України), де вона відсортовувалася за назвами, кількістю, вартістю придбаної продукції і поверталася до податкових органів районного рівня для використання у аналітичній роботі. Таку інфор­ма­цію можна було застосовувати під час вибору суб'єкта підприємництва для наступного по­д­атко­вого контролю, для проведення документальних перевірок, перевірки взаєморозрахунків з постачальниками продукції тощо. Джерелом інформації були первинні документи про від­ван­таження товару. У цьому програмному комплексі відображалась інформація про: 1) най­ме­нування суб'єкта підприємництва – покупця товару (продукції); 2) юридична адреса; 3) код підприємства; 4) найменування товару; 5) кількість, ціна; 6) форма оплати.

В окремих випадках на районному рівні продовжується ведення обліку "КРП”, оскільки він є ефективним засобом виявлення правопорушень у сфері оподаткування, фактів при­хо­ву­вання від обліку виконаних операцій, змісту та характеру фінансово-господарської діяльності кон­кретного суб'єкта підприємництва.

Раніше (з 1998 р. до 2000 р.) здійснювалося ведення обліку "Обіг”, який дозволяв здій­сню­ва­ти контроль за рухом грошових коштів на розрахункових рахунках суб'єктів підприємництва. Та­кий програмний комплекс дозволяв контролювати фінансові потоки, встановлювати су­б'є­ктів підприємництва, які перераховували кошти на адресу фіктивних фірм, факти бе­з­під­став­ного переведення грошових коштів у готівку. У зв'язку зі зміною законодавства, банки не на­дають у розпорядження податкових органів даних про рух грошових коштів на розрахункових ра­хунках.

Поряд із загальними проблемами, що виникають у діяльності податкових та інших право­охо­ро­нних органів, на сучасному етапі існує проблема протидії фіктивним суб'єк­там під­при­єм­ни­цтва. Статистичні дані ДПА і МВС України свідчать, що фінансові схеми ухилення від сплати податків, відмивання коштів, отриманих злочинним шляхом та інших злочинних проявів з ви­користанням фіктивних фірм застосовуються все частіше і активніше: у 1997 р. було виявлено 1 650 фіктивних фірм; у 1998 – 2 680; в 1999 – 4169; в 2000 – 3 600[4]. У 2001 р. податкова міліція ви­явила більше 4 500 фіктивних підпри-ємств, встановлено 117 "конвертаційних” центрів[5]. У пер­шому кварталі 2002 р. спів-робітники податкової міліції виявили діяльність 1,3 тис. фіктивних фірм і припинили діяльність 46 ”конвертаційних центрів”[6]. Результати опитування спів­ро­бітників подат­кової міліції показали, що фіктивні фірми у механізмі злочинної діяльності за­сто­совують­ся у 63,4 % випадків.

Останнім часом у ході виявлення та розслідування злочинів підрозділами податкової міліції ши­роко використовуються можливості АРМу "Фіктивні суб'єкти підприємницької діяльності” (АРМ „ФСПД”). Ведення цього АРМу має на меті накопичення інформації про суб'єктів під­приємництва, які можуть бути визнані фіктивними. Такі дані можуть бути використані під час проведення документальних перевірок суб'єктів під-приємництва; виявлення фіктивних підприємств; аналітичної роботи під час взяття на податковий облік суб'єктів підприємництва. На­приклад, аналізуючи дані про пере-рахування грошових коштів на адресу фіктивного під­при­ємства для переведення готівки, можна встановити потенціальних користувачів. Потім, про­аналізувавши діяльність цих суб'єктів, можна встановити іншу фіктивну фірму, за­ре­є­стро­вану на зміну раніше діючої.

Значний обсяг інформації про діяльність фіктивних підприємств можна отримати, як­що перевірити повторюваність юридичних і фактичних адрес суб'єктів підприєм­ництва. За однією ад­ресою документально знаходиться велика кількість підприємств (50 та більше). Рекордсменом у цьому напрямі можна вважати практику податкових органів м. Києва. Так, на одну адресу по вул. Інститутській у м.Києві було зареєстровано 2 тис. фірм, на проспекті 40-річчя Жовтня – 1300 підприємств. Наразі в Україні майже 700 юридичних адрес, на кожну з яких зареєстровано не менше 50 підприємств[7]. В одному маленькому приміщенні у м.Москві мали юридичну ад­ресу 1 222 компанії, а за 109 адресами було зареєстровано 110 тис. юридичних осіб[8].

Доповненням бази даних АРМу "ФСПД” є дані АРМу "Реєстр втрачених та викра­дених па­спортів”. Цим програмним комплексом обліковуються дані про втрачені, викра­дені па­с­порти. Для запобігання створення фіктивних підприємств використовується також інформація за­гсів про осіб, які померли, відділу віз та реєстрацій – про осіб, які виїхали за межі України для постійного проживання.

На сучасному етапі використання фіктивних підприємств є одним із найбільш розпов­­сюд­же­них і надійних способів ухилення від сплати податків, відмивання коштів, отрима­них зло­чин­ним шляхом, і приховування слідів злочину. Для реєстрації фіктивних підпри­ємств використовуються втрачені, викрадені документи, що засвідчують особу, малоза­без­печені гро­ма­дяни як засновники (керівники, головні бухгалтери)[9].

Нерідко для реєстрації фіктивних підприємств використовувалися паспорти померлих, а та­кож осіб, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі. Наприклад, на момент ре­є­стра­ції підприємства його засновнику виповнилося 85 років, який через два місяці помер за ві­ком. За півроку фірма відправила за кордон 9 партій морепродуктів на суму 1,2 млн доларів США. Інколи буває так, людина прийшла влаштовуватися на роботу, здала паспорт у відділ кад­рів. Цей паспорт деякий час використовується для реєстрації компаній з багатомільйонним обі­гом [10]. Останнім часом фіктивні суб'єкти підприєм­ництва все частіше відкриваються на паспорти, отримані від студентів[11]. Мешканець м. Миколаєва розмістив у місцевих га­зетах оголошення про те, що він може надати певну роботу. Він платив тим, хто звернувся за працевлаштуванням, по 50 грн. за те, щоб вони стали засновниками фіктивних підприємств. У разі необхідності підписати документи – доплачував від 5 до 50 грн.[12]. Для реєстрації фік­тивних фірм інколи використовують життєві ситуації, що склалися. Одна із пристарілих жі­­нок доручила паспорт людині, яка відрекомендувалась адвокатом, щоб він допоміг вирішити ви­никлі проблеми. Паспорт пробув у "адвоката” всього одну добу. Через деякий час цій жінці пра­воохоронні органи повідомили, що вона є засновником п'яти фіктивних фірм[13]. Через за­боргованість за квартиру безробітна мешканка м. Обухова за 300 грн. дала згоду на про­по­зи­цію стати директором одного із підприємств. Вона була сильно здиво­вана, коли співробітники по­даткової міліції повідомили, що підприємство реалізує імпортне взуття на мільйони гривень­[14].

Для прикладу можна розглянути використання інформаційних систем у ході виявлення та розслідування злочинів за окремими напрямами. Зміст аналітичної роботи податкової мі­ліції з використанням АРМів, АІПС може проявлятися при виконанні таких заходів:

1)проводиться відбір суб'єктів підприємництва (юридичних і фізичних осіб), які не по­дали де­кларацій з податку на додану вартість, податку на прибуток, декларацію з прибуткового по­датку (фізичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності) або звіту­вали про відсутність фі­нансово-господарської діяльності, не виплачували заробітну пла­ту, чи звітували про збиткову ді­яльність;

2)аналізується інформація про засновників (адміністрацію) суб'єктів підприємництва що­до встановлення афільованих осіб та осіб, які здійснюють керівництво декількома суб'єк­тами підприємництва (які звітують про відсутність фінансово-господарської діяль­ності, збитковість ді­яльності);

3) аналізуються дані АРМу "Фіктивні суб'єкти підприємництва” щодо встановлення вза­ємо­відносин з фіктивними суб'єктами підприємництва;

4)за базами даних "Митниця” та "КРП” (якщо вони ведуться територіальними підрозді­ла­ми по­даткової міліції) встановлюються суб'єкти підприємництва, які здійснювали фінансово-господарські операції, а у податковій звітності зазначали відсутність госпо­дар­ської діяльності або її збитковість;

5)встановлюються розрахункові рахунки, які відкриті суб'єктом підприємництва за ос­тан­ній податковий період;

6) аналізується база даних про викрадені, втрачені паспорти;

7) вивчається та аналізується банківська інформація щодо отримання кредитів тощо;

8)аналізується інформація про отримання відповідних патентів, дозволів, проведення опе­ра­цій з транспортними засобами, нерухомістю з метою виявлення фактів господар-ської діяльності та ін.

За результатами проведення такого аналізу можуть бути відібрані суб'єкти підпри­ємництва:

1)які ухиляються від сплати податків, легалізують кошти, отримані злочинним шляхом;

2)користуються послугами фіктивних суб'єктів підприємництва;

3) ­є ­фіктивними підприємствами.

За окремим напрямом може бути проаналізована фінансово-господарська діяльність суб'є­к­тів підприємництва, які здійснюють зовнішньоекономічні операції:

1)з використанням АРМу "Митниця” встановлюються суб'єкти підприємництва за ок­ре­ми­ми видами експортованої продукції та які не нараховують і не сплачують ПДВ (так і такі, які за­являють до відшкодування із бюджету значні суми податку на додану вартість);

2)щодо суб'єктів підприємництва, які надають звітність та сплачують ПДВ, вивчається та ана­лізується їх "податкова поведінка” (своєчасність надання податкових декларацій; сплата по­даткових платежів; матеріали раніше проведених перевірок; взаємовідносини з фіктивними су­б'єктами підприємництва);

3) аналізуються обсяги імпорту товарів з обсягом сплачених до бюджету податків;

4)перевіряються факти виконання експортних операцій лише на папері (оформлення зов­нішньоекономічних операцій експорту товару) без фактичного його вивезення за межі митного кордону України;

5)відбираються суб'єкти підприємництва, які задекларували бюджетне відшкодуван­ня податку на додану вартість, при цьому під час розрахунків використовували взаємовід­но­си­ни з фіктивними суб'єктами підприємництва.

Напрямом аналітичної роботи податкової міліції, що заслуговує уваги, є контроль за діяльністю монополістів у певних сферах фінансово-господарської діяльності. З цією ме­­тою про­водиться відбір суб'єктів підприємництва, які проводять операції з відповідними групами ви­соколіквідних товарів (газ, нафта, паливно-мастильні матеріали). У таких випадках аналі­зу­єть­ся інформація щодо наявності вертикально-інтегрованих корпора­цій. З використанням мо­жливостей АРМу "Облік податків і платежів” аналізується діяль­ність суб'єктів під­при­ємн­и­цтва щодо фактично сплачених сум податків. Проводиться порівняння обсягу фінансово-гос­подарських операцій з сумами сплачених податків. Нерідко встановлюються ситуації не­з­на­чної сплати податків при значних обсягах госпо­дарської діяльності. Так, аналізуючи діяльність од­ного із підприємств, було встановлено, що валовий дохід становив більше 1 млрд грн., при цьо­му сума податків, сплачених до бюджету, становила всього 22 тис. грн. У такому разі можуть бути також проаналізовані дані про отримані доходи фізичною особою та визначені об'є­кти оподаткування з викори­стан­ням непрямих методів.

Виявлення фіктивних суб'єктів підприємництва можливе з використанням такої інфор­мації:

1)перевіряється дата реєстрації, перереєстрації суб'єкта, дата відкриття рахунків у бан­ків­сь­ких установах;

2)якщо підприємство зареєстровано менше ніж три місяці, перевіряється інформація за даними органів державної статистики; АРМів "Реєстр втрачених та викрадених пас­портів”, "Фіктивні суб'єкти підприємницької діяльності”;

3)звіряються дані про керівників (засновників) суб'єктів підприємництва з даними ав­тома­тизованих систем інформації про осіб, які померли, виїхали за межі України для постійного проживання тощо;

4)перевіряються юридичні адреси суб'єктів підприємництва (як свідчить практика, за однією адресою нерідко реєструється до тисячі суб'єктів підприємництва, а також фіктивні фірми);

5)у разі, якщо суб'єкт підприємництва працює значний період, перевіряється інфор­ма­ц­і­я:

а) коли проводилась його податкова перевірка та які результати;

б)чи були раніше встановлені взаємовідносини з фіктивними суб'єктами підприєм­ни­цтва;

в)про податкову звітність (рівень сплати податків; обсяги валового доходу; обсяги від­шкодування податку на додану вартість, у тому числі і за експортними операціями);

г)наявність товарних операцій тощо.

В окремих випадках з використанням інформаційних баз даних можливе встановлен­ня осіб, які беруть участь у фінансових схемах фіктивного банкрутства. Так, можна відіб­рати су­б'єктів підприємницької діяльності, керівники або засновники яких були керів­никами або зас­новниками раніше збанкрутілих підприємств, а також тих, що є засновниками двох чи бі­льше підприємств. Така інформація може бути отримана за допомогою АРМу "Облік плат­ни­ків податків – юридичних осіб” за даними прізвища засновника чи керівника. За допомогою ін­формаційних систем (АРМ "Митниця”, в окремих підрозділах "КРП”) встановлюються факти то­варних операцій. З використанням інших баз даних встановлюється наявність розрахункових ра­хунків, наявність відповідних патен­тів, дозволів тощо. Нерідко у таких випадках вста­нов­лю­ються факти взаємовідно­син з фіктивними суб'єктами підприємництва, за якими враховується де­біторська заборго­ваність. Фактично, це є способом доведення до банкрутства.

Залежно від напряму аналітичної діяльності податковою міліцією можуть використо­ву­ва­ти­ся інші дані та інформаційні системи. Слід зазначити, що існуючий рівень інформа­ційного за­безпечення при належному його використанні є головною умовою ефективної діяльності слід­чих та оперативних підрозділів податкової міліції. Така робота повинна проводитися на пос­тійній основі і мати цілеспрямований та наступальний характер. Необ­хідно проводити дос­лідження та створювати відповідні методичні розробки про зміст аналітичної роботи по­да­ткової міліції та використання інформації у ході виявлення та розслідування злочинів.


 

Література:

1.Бушмин Е.В. Совершенствование методов налогового контроля с использованием информационных технологий // Налоговый вестник. – 1998. – № 4. – С. 3; Росоловский В. Состояние и перспективы развития информатизации органов государственной нало­говой службы // Науковий вісник. – Академія державної податкової служби України, 2001. – № 4(14). – С. 176–183; Робіду А. Досвід упровадження інформаційних технологій у роботі податкових адміністрацій // Науковий вісник. – Академія державної податкової служби України, 2001. – № 4(14). – С. 188–192.

2.Лисенко В. Основні напрями модернізації інформаційного забезпечення діяльності ор­га­нів державної податкової служби // Науковий вісник. – Академія державної податкової служби України, 2000. – № 3(9). – С. 187–192; Лисенко В.В. Використання інформаційних технологій у виявленні та розслідуванні податкових злочинів // Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці: Тези доповідей ІІІ міжнародної науково-практичної конференції (травень, 2002 р.). – Ірпінь, Академія ДПС України. – 2002. – С. 138–141.

3.Волынский О. Контроль на основе анализа // Вісник податкової служби України. – 1997. – № 5. – С. 20.

4. Матвеева Т. Вдогонку за лидером // Компаньон. – 2000. – № 39. – С. 27.

5.Жвалюк В.Р. Боротьба з нелегальними товарами триває // Вісник податкової служби України. – 2001. – № 12. – С. 3.

6.Поволоцкая Л. За три месяца нынешнего года налоговая милиция пополнила госу-дарственную казну суммой свыше 1,1 миллиарда гривен // Факты. – 13.04.2002. – С. 5.

7. Прес-реліз ДПА України. http://www.sta.gov.ua/news.php3?2142.

8.Монвелов Н. Зарплата по ведомости или "черным налом” // Век. – 22.01.1999. – ­№ ­3. – С. 3.

9.В ”кошельке” у одесских мошенников обнаружилось 230 тысяч гривен наличными // Се­год­ня.–1998.–№ 227.–С. 7; Шуваева С. По следам невидимки. Утерянный паспорт по­мог фирме на­варить более полумиллиона рублей // Налоговая полиция. – 2002. – № 13. – С. 7.

10.Огневский А. Полиция бьет ”подснежником” // Ежедневные новости. – 08.02.2002. – № 24. – С. 1.

11.Кузьменко Д. Невидимка с волчьим прикусом: чем может быть опасна фиктивная фир­ма для ”светлого” предприятия и как этой опасности избежать? //Негоциант. – 2000. – № 22. – С.4.

12. Гоценко Н. Мода на конвертацию // Зеркало недели. – 13.11.1999. – № 45. – С. 3.

13.Киреева О. Зазевался, а очнулся… миллионером // Калининградская вечерка. – 26.06.2002. – № 90. – С. 3.

14.Вознюк А. Безработная жительница Обухова даже не догадывалась, что торгует в столице крупными партиями обуви // Факты. – 09.07.2002. – № 113. – С. 5.





Реферат на тему: Використання податковою міліцією автоматизованих інформаційних систем при виявленні та розслідуванні злочинів (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.