Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Право

Управління соціально-культурною сферою. (Управління культурою) (реферат)

Під терміном «культура» розуміють сукупність мате­ріальних і духовних цінностей, створених суспільством, що характеризу­ють певний рівень його розвитку.

Таким чином, до культурних цінностей належать об'єкти матеріаль­ної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення.

Питання збереження, примноження та інтенсивного використання культурних цінностей для морально-естетичного виховання населення посідають особливе місце серед державних інтересів.

Основними принципами культурної політики в Україні є:

—визнання культури як одного з головних чинників самобутності української нації та національних меншин, які проживають на території України;

—утвердження гуманістичних ідей, високих моральних засад у сус­пільному житті, орієнтація як на національні, так і на загальнолюдські цінності, визнання їх пріоритетності над політичними і класовими інте­ресами;

—збереження і примноження культурних надбань;

—розвиток культурних зв'язків з українцями, що проживають за кордоном, як основи збереження цілісності української культури;

—гарантування свободи творчої діяльності, невтручання у творчий процес з боку держави, політичних партій та інших громадських об'єд­нань;

—рівність прав і можливостей громадян незалежно від соціального стану та національної належності у створенні, використанні та поширен­ні культурних цінностей;

—доступність культурних цінностей, усіх видів культурних послуг та культурної діяльності для кожного громадянина;

—забезпечення умов для творчого розвитку особистості, підвищення культурного рівня та естетичного виховання громадян;

—заохочення благодійної діяльності у сфері культури підприємств, організацій, громадських об'єднань, релігійних організацій, окремих гро­мадян;

—всебічне міжнародне культурне співробітництво;

—визнання пріоритету міжнародно-правових актів у сфері культури;

—поєднання державних і громадських засад у забезпеченні розвитку культури.

Гарантуючи свободу творчості, вільний вибір видів культурної діяль­ності (ст. 54 Конституції України), державою не допускається втручання у творчий процес, а також цензура у сфері творчої діяльності. Вона за­безпечує створення умов для розвитку літературної та художньої крити­ки, інших форм об'єктивної оцінки історико-культурних процесів.

З метою забезпечення означених гарантій чинне законодавство вста­новлює певні права та обов'язки громадян у сфері культури.

Кожний громадянин у сфері культури має право на свободу творчо­сті; вільний вибір будь-якого виду культурної діяльності, засобів і сфер застосування творчих здібностей та самостійне визначення долі своїх творів; здійснення професійної та аматорської діяльності на індивідуаль­ній чи колективній основі, самостійно чи з допомогою будь-яких форм посередництва; створення закладів, підприємств і організацій культури; об'єднання у творчі спілки, національно-культурні товариства, фонди, асоціації, інші громадські об'єднання, які діють у сфері культури; збере­ження і розвиток національно-культурної самобутності, народних тради­цій та звичаїв; доступ до культурних цінностей; захист інтелектуальної власності; здобуття спеціальної освіти.

Відповідно до прав громадяни у сфері культури зобов'язані додержу­ватися вимог чинного законодавства щодо діяльності у сфері культури; дбати про збереження культурної спадщини, традицій народної культу­ри, сприяти охороні пам'яток історії та культури; поважати культуру, мо­ву, традиції, звичаї та обряди національних меншин, які проживають на території України; піклуватися про естетичне виховання і культурний розвиток дітей, прилучення їх до цінностей вітчизняної та світової куль­тури.

Головним (провідним) органом державної виконавчої влади, що реа­лізує державну політику в галузі культури і мистецтв, шляхом здійснен­ня керівництва цією сферою управління, а також несе відповідальність за її розвиток є Міністерство культури і мистецтв України (Мінкультури України).

Основними завданнями Мінкультури України є:

— реалізація державної політики у сфері культури і мистецтв вихо­дячи з принципів та пріоритетів, визначених Основами законодавства України про культуру та законодавством України;

— збереження культурно-мистецького надбання, розвиток україн­ської культури і мистецтв, створення сприятливих умов для збереження етнічної мовної та культурної самобутності, рівноправного розвитку на­ціональних культур в Україні;

— розробка пропозицій щодо основних напрямів розвитку національ­ної культури і мистецтв, стимулювання культурно-мистецького процесу;

—розвиток соціальної та ринкової інфраструктури у сфері культури і мистецтв, забезпечення ефективного управління галуззю та зміцнення її матеріально-технічної бази;

—державний контроль за вивезенням з України та ввезенням в Ук­раїну культурних цінностей;

—розширення міжнародного культурного співробітництва та розви­ток культурних зв'язків.

Мінкультури України відповідно до покладених на нього завдань:

1) розробляє проекти цільових державних програм розвитку культу­ри і мистецтв, пропозиції щодо правового регулювання та податкової по­літики у цій сфері;

2) прогнозує розвиток культури і мистецтв, готує та вносить у вста­новленому порядку пропозиції щодо надання закладам культури і мис­тецтв статусу національних, академічних, а також щодо присвоєння мит­цям і працівникам культури почесних звань, відзначення їх державними преміями та нагородами;

3) сприяє відкритості національної культури, заохочує і підтримує розповсюдження творів літератури і мистецтва;

4) створює умови для розвитку всіх видів мистецтв, самодіяльної творчості, заохочує новаторські пошуки в мистецтві, забезпечує свободу творчості, створює умови для вільного виявлення індивідуальності мит­ця;

5) сприяє роботі творчих спілок, національно-культурних товариств, молодіжних і дитячих організацій, фондів, асоціацій, інших громадських організацій, що діють у сфері культури і мистецтв;

6) визначає пріоритети, встановлює порядок і здійснює придбання творів літератури та мистецтв за рахунок і в межах бюджетних коштів;

7) інформує органи законодавчої та виконавчої влади, громадськість, засоби масової інформації про стан здійснення політики у сфері культу­ри і мистецтв, проводить інформаційно-пропагандистську та видавничу діяльність;

8) забезпечує охорону пам'яток історії та культури, захист історико-культурного середовища, визначає порядок і організує роботу з обліку, охорони, реставрації, використання і популяризації пам'яток історії та культури;

9) забезпечує збереження і розвиток культурних традицій україн­ського народу, сприяє відродженню осередків традиційної народної твор­чості, промислів та ремесел, дбає про захист інтелектуальної власності та реалізацію авторських прав;

10)сприяє соціальному та правовому захисту працівників культури і мистецтв, надає працівникам культури і мистецтв підтримку в реаліза­ції художніх задумів та проектів, пов'язаних з виконанням державного контракту;

11)визначає перспективи та напрями розвитку спеціальної освіти у

галузі культури і мистецтв, організує підготовку, перепідготовку та під­вищення кваліфікації творчих працівників та інших фахівців галузі;

12)сприяє підвищенню ефективності наукових досліджень з акту­альних проблем культури і мистецтв, розробці та впровадженню в галузі нової техніки та сучасних технологій;

13)визначає пріоритетні напрями розвитку галузевої науки, залучає науковий потенціал галузі до реалізації міжнародних і державних про­грам та проектів у сфері культури та мистецтв;

14)вживає відповідно до законодавства заходів для вдосконалення роботи підприємств галузі;

15)розробляє вимоги до проектів будівель і споруд підприємств культури і мистецтв, організує проектування пам'ятників і монументів, здійснює контроль за їх спорудженням;

16) вносить пропозиції щодо обсягів фінансування з державного бюджету розвитку культури і мистецтв, бере участь у розробці нормати­вів матеріального та фінансового забезпечення підприємств;

17)проводить науково-технічну політику з питань розвитку матері­ально-технічної бази культури, її технічного переоснащення, забезпечує ефективність використання капітальних вкладень, що виділяються Мі­ністерству;

18)забезпечує реалізацію антимонопольної політики у галузі культу­ри і мистецтв, сприяє розвиткові конкуренції;

19)здійснює в межах повноважень, визначених законодавством Ук­раїни, функції з управління майном підприємств, що перебувають у за­гальнодержавній власності та належать до сфери управління Міністер­ства;

20)укладає і розриває контракти з керівниками підприємств, органі­зує контроль за експлуатацією та технічним станом споруд підприємств, віднесених до сфери управління Міністерства;

21)впроваджує прогресивні форми господарювання в галузі, у межах своїх повноважень розробляє та вносить пропозиції щодо формування державного контракту;

22 ) координує гастрольно-концертну, виставкову, фестивальну, кон­курсну діяльність тощо;

23) заохочує благодійницьку діяльність, спрямовану на розвиток культури і мистецтв в Україні та за її межами;

24)контролює додержання правил охорони праці, техніки безпеки та пожежної безпеки на підприємствах культури і мистецтв, проводить нау­ково обґрунтовану кадрову політику;

25)організує бухгалтерський облік, бухгалтерську і статистичну звіт­ність, а також контрольно-ревізійну роботу в галузі;

26)здійснює за участю відповідних органів державної виконавчої влади контроль за переміщенням творів мистецтва, предметів та інстру­ментів, що становлять історико-культурну цінність;

27) стимулює розвиток художнього ринку та експорт національної культурної продукції згідно із законодавством, сприяє інтеграції України у світовий культурний процес, налагоджує співробітництво між підпри­ємствами культури і мистецтв України та зарубіжних країн, міжнародни­ми організаціями;

28) організує популяризацію надбань культури українського народу за межами України та світової культури в Україні, сприяє задоволенню культурних потреб українців і прихильників української культури за ме­жами України, залучає кращих представників української діаспори до культурно-мистецьких процесів в Україні;

29) забезпечує реалізацію міжнародних договорів України у сфері культури і мистецтв.

Мінкультури України має право:

1) представляти Уряд України за його дорученням у міжнародних організаціях і під час підписання міжнародних договорів України;

2) залучати фахівців центральних органів державної виконавчої вла­ди, установ, організацій (за погодженням з керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції;

3) аналізувати роботу підприємств культури і мистецтв незалежно від відомчого підпорядкування з питань, що належать до компетенції Мі­ністерства;

4) засновувати у встановленому порядку друковані та інші засоби масової інформації, створювати видавництва, культурно-освітні програ­ми для радіо і телебачення, організовувати записи і тиражування на різ­них типах носіїв аудіовізуальної інформації творів національного мис­тецтва і літератури з метою їх популяризації в Україні та за її межами;

5) засновувати фонди, організовувати і проводити аукціони, виставки-продажі в порядку, визначеному законодавством України;

6) одержувати у встановленому законодавством порядку від цен­тральних та місцевих органів державної виконавчої влади інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

7) залучати на договірній основі висококваліфікованих фахівців для проведення консультацій, експертизи проектів і пропозицій щодо роз­витку культури і мистецтв;

8) скликати у встановленому порядку наради з питань, що належать до його компетенції.

Мінкультури України у процесі виконання покладених на нього зав­дань взаємодіє з іншими центральними органами державної влади, орга­нами Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої вла­ди і самоврядування, а також з відповідними органами інших держав.

Мінкультури України у межах своїх повноважень та на виконання законодавства України видає накази, організовує та контролює їх вико­нання.

У випадках, передбачених законодавством, рішення Міністерства мо­жуть бути обов'язковими для виконання центральними органами дер­жавної виконавчої влади, підприємствами незалежно від форми власно­сті та громадянами.

Мінкультури України очолює Міністр, якого призначає на посаду та звільняє з посади Президент України.

Організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне, матері­ально-технічне та інше забезпечення діяльності Мінкультури України організовується Державним секретарем.

Державного секретаря призначає на посаду за поданням Прем'єр-мі­ністра України та звільняє з посади Президент України. Державний сек­ретар підзвітний і підконтрольний Міністрові. Державний секретар має першого заступника та заступників, яких призначає на посади за подан­ням Прем'єр-міністра України та звільняє з посад Президент України. Державний секретар, його перший заступник і заступники призначають­ся на посади на строк повноважень Президента України. Державний сек­ретар розподіляє за погодженням з Міністром обов'язки між першим за­ступником та заступниками Державного секретаря, визначає ступінь їх відповідальності.

Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Мінкультури України, обговорення найважливіших напрямів його діяль­ності у Міністерстві утворюється колегія у складі Міністра (голова коле­гії), Державного секретаря, його першого заступника та заступників (за посадою), а також інших керівних працівників Мінкультури України.

До складу колегії можуть входити керівники інших центральних ор­ганів виконавчої влади, представники громадських організацій, а також навчальних закладів, закладів культури, підприємств та організацій, що належать до сфери управління Мінкультури України, видатні діячі куль­тури і мистецтв. Члени колегії затверджуються та увільняються від обов'язків Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра. Рішення колегії проводяться в життя наказами Мінкультури України.

У складі Мінкультури України Кабінетом Міністрів України можуть бути утворені урядові органи державного управління (департаменти, служби, інспекції).

Правові, соціальні, економічні та організаційні засади діяльності творчих спілок у галузі культури та мистецтва визначає Закон України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки» від 7 жовтня 1997 р.

Професійним творчим працівником вважається фізична особа, основ­ним заняттям якої є творча діяльність, що завершується створенням і оприлюдненням творів або їх інтерпретацією в галузі культури і мистец­тва та становить головне джерело її доходів незалежно від того, має вона чи не має будь-які юридичне оформлені трудові відносини.

Творча спілка це добровільне об'єднання професійних творчих працівників відповідного фахового напряму в галузі культури та мистец­тва, яке має фіксоване членство і діє на підставі статуту.

Основними напрямами діяльності творчої спілки є:

—творча діяльність у галузі культури і мистецтва;

—розвиток національної культури та мистецтва, розробка та втілен­ня в життя культурно-мистецьких заходів, організація творчих конкур­сів, виставок, авторських вечорів, прем'єр, фестивалів тощо;

—створення умов для творчої праці, підвищення професійного, нау­кового та загальнокультурного рівня членів творчої спілки, виховання творчої молоді, оволодіння нею досягненнями національної та загально­людської культури;

—пошук талантів серед молоді та сприяння їх творчому розвиткові;

—видання газет, журналів, книг та іншої друкованої продукції, ство­рення кіно- та відеофільмів, аудіовізуальної продукції з метою популяри­зації досягнень української та світової культури і мистецтва, творчого до­робку членів спілок;

—піклування про правовий, соціальний та професійний захист чле­нів творчої спілки;

— сприяння відродженню, розвиткові та популяризації народної творчості, творчому використанню народних традицій у розвиткові куль­тури та мистецтва, збереженню та збагаченню історико-культурної спад­щини та довкілля, проведенню масових культурно-просвітницьких захо­дів, а також утвердженню демократичних, загальнолюдських цінностей;

—постійна співпраця з педагогічними та науково-педагогічними ко­лективами навчальних закладів;

—надання допомоги в навчально-виховній роботі педагогічним ко­лективам у патріотичному, культурному та інтелектуальному розвиткові дітей та молоді, у морально-етичному та естетичному вихованні;

—сприяння обміну культурними цінностями, співробітництво між діячами культури і мистецтва різних країн, національними і міжнародни­ми, організаціями культури та мистецтв;

—виховання поваги до історико-культурних цінностей, традицій ук­раїнського та інших народів.

Держава забезпечує підтримку та захист законних прав та інтересів творчих спілок, гарантує однакові умови для виконання ними статутних завдань і цілей. З цією метою вона сприяє розвиткові творчих спілок, їх діяльності щодо творення національної культури та мистецтва, проведен­ню культурно-мистецьких заходів; надає творчим спілкам дотації та роз­міщує державні замовлення; надає необхідну інформацію для забезпечен­ня діяльності творчих спілок; гарантує професійний та соціальний захист членів творчих спілок, охорону їх авторських прав; залучає творчі спілки до підготовки законопроектів, розробки загальнодержавних програм національно-культурного розвитку, інших соціальне важливих культуроло­гічних та соціально-політичних заходів.

Професійний творчий працівник користується правом на державне соціальне страхування, оплату праці відповідно до професії, кваліфікації та особистого трудового внеску, належні умови праці, пенсійне забезпе­чення згідно з законодавством України. Професійний творчий працівник може мати статус як найманого працівника, так і особи, яка не працює за наймом.

Професійним творчим працівникам — членам творчої спілки для за­безпечення умов для творчої діяльності надається окрема кімната (кабі­нет, майстерня) або додаткова жила площа розміром не менше 20 кв. м, що оплачується в одинарному розмірі.

Творчі спілки України можуть мати всеукраїнський та регіональний (місцевий) статус. До всеукраїнських творчих спілок належать спілки, ді­яльність яких поширюється на територію всієї України і які мають міс­цеві творчі осередки, у більшості її областей. До регіональних (місцевих) творчих спілок належать спілки, діяльність яких поширюється на терито­рію відповідної адміністративно-територіальної одиниці або регіону.

Творча спілка створюється групою професійних творчих працівників відповідного фахового напряму в галузі культури та мистецтва (всеукра­їнська — у складі не менш як 100 осіб, регіональна (місцева) — не менш як 20 осіб), що мають у своєму доробку завершені та оприлюднені твори культури і мистецтва чи їх інтерпретації та досягли 18 років.

Вищим керівним органом творчої спілки є загальні збори (з'їзд, кон­ференція), що скликаються відповідно до статуту творчої спілки. Рішен­ня про скликання загальних зборів (з'їзду, конференції) приймається правлінням творчої спілки або на вимогу не менше однієї третини членів творчої спілки.

У період між загальними зборами (з'їздами, конференціями) діяль­ністю творчої спілки керує правління творчої спілки, яке обирається за­гальними зборами (з'їздом, конференцією) на строк, визначений стату­том.

У період між засіданнями правління поточною діяльністю творчої спілки керують президія (рада тощо) та голова правління творчої спілки.

Творчі спілки мають право:

—здійснювати творчу та господарську діяльність у передбаченому законодавством порядку для виконання своїх статутних завдань;

—представляти та захищати права і законні інтереси своїх членів;

—брати участь у розробці нормативно-правових актів щодо діяль­ності творчих спілок та статусу творчих працівників;

—брати участь у визначенні засад державної політики у сфері оплати праці членів творчих спілок, страхування, пенсійного забезпечення, зайнятості, правового та соціально-економічного захисту творчих пра­цівників;

—представляти професійних творчих працівників до відзначення державними нагородами, почесними званнями, державними преміями, іншими видами морального та матеріального заохочення;

—вживати заходів соціально-економічної підтримки та благодій­ництва;

—у встановленому порядку створювати фонди творчих спілок з пра­вами юридичної особи для виконання статутних завдань і цілей творчої спілки;

—володіти, користуватися і розпоряджатися майном на правах влас­ника відповідно до законодавства України;

—на пріоритетність при продовженні договору оренди приміщень, які вони орендують під творчі майстерні, студії, лабораторії тощо;

—проводити атестацію творчих працівників відповідно до свого ста­туту.

Державна реєстрація всеукраїнських творчих спілок здійснюється Міністерством юстиції України, а їх територіальних осередків та регіо­нальних (місцевих) творчих спілок — відповідними місцевими органами виконавчої влади.

Для державної реєстрації творчої спілки її засновники подають до органу, що здійснює реєстрацію, заяву, до якої додаються документ про сплату реєстраційного збору та установчі документи: статут творчої спіл­ки і протокол загальних зборів (з'їзду, конференції) про утворення твор­чої спілки, в якому мають міститися такі відомості:

назва організації та мета її утворення;

дата утворення;

склад засновників та керівних органів;

місцезнаходження керівних органів творчої спілки, номер контактно­го телефону;

дані про територіальні осередки.

Орган, що здійснює реєстрацію творчої спілки, у місячний строк ви­дає засновникам свідоцтво про державну реєстрацію творчої спілки за зразком, встановленим Кабінетом Міністрів України. У необхідних ви­падках орган, що здійснює реєстрацію творчої спілки, проводить перевір­ку відомостей, зазначених у поданих документах.

З моменту реєстрації творча спілка чи її територіальний осередок на­бувають статусу юридичної особи.

Орган, що здійснює реєстрацію творчої спілки, відмовляє у держав­ній реєстрації творчої спілки у разі якщо:

— статут або інші документи, подані на реєстрацію, суперечать зако­нодавству України;

— з такою самою назвою зареєстровано іншу творчу спілку. Орган, що здійснює реєстрацію творчої спілки, надсилає письмове повідомлення про відмову в державній реєстрації, в якому зазначаються підстави відмови.

Відмова в державній реєстрації творчої спілки може бути оскаржена в судовому порядку.

Діяльність творчої спілки припиняється:

— згідно з рішенням загальних зборів (з'їзду, конференції) творчої спілки;

— на підставі рішення суду в разі порушення законодавства України. Діяльністю творчої спілки керують:

—загальні збори (з'їзд, конференція), що є вищим керівним органом творчої спілки і скликаються відповідно до статуту творчої спілки;

—правління, що обирається загальними зборами і керує спілкою у період між загальними зборами;

—президія (рада тощо) та голова правління.

У період між засіданнями правління поточною діяльністю творчої спілки керують президія (рада тощо) та голова правління творчої спілки відповідно до законодавства України та статуту творчої спілки.

Контроль за фінансово-господарською діяльністю творчої спілки, правильним веденням справ, своєчасним розглядом листів, звернень, за­яв і скарг здійснює ревізійна комісія творчої спілки

Звітність про діяльність творчих спілок має відкритий характер і є доступною кожному члену спілки. Спілки інформують громадськість про свою діяльність через засоби масової інформації.





Реферат на тему: Управління соціально-культурною сферою. (Управління культурою) (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.