Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Право

Сутність та дослідження кримінальної-правової статистики (курсова робота)

1. Джерела статистики, кримінальної-правової статистики

Знаючи кількість зроблених злочинів, з огляду на самих злочинців, розташовуючи зведеннями про порушення сімейних, трудових, житлових і інших законів, про поширення карних і адміністративних порушень на різних ділянках економіки, про розміри збитку від злочинів, приймаючи в увагу результати боротьби з ними, органи юстиції одержують можливість найбільше ефективно здійснювати покладені на них задачі в справі зміцнення законності і правопорядку.

Правова статистика враховує роботу всіх державних органів (прокуратури, міліції, судів, виправно-трудових установ, арбітражного суду, нотаріату й ін.), що здійснюють кримінально-правову, адміністративну і цивільно-правову охорону суспільного і державного ладу, усіх форм власності, прав і інтересів громадян і організацій. Звідси її джерелом буде кількісна сторона тих явищ, що входять у середовище діяльності зазначених органів (по-перше, злочинності і заходів щодо боротьби з нею, по-друге, цивільних правопорушень, що стали об'єктом розгляду в суді, нотаріаті або арбітражному суді; і нарешті, по-третє, адміністративних порушень і заходів щодо їх попередження з боку адміністративних органів).

Внаслідок, правова статистика має своєю метою врахувати всі порушення законності, розглянуті відповідними органами держави, і заходу щодо боротьби з цими порушеннями.

Важливо підкреслити, що кримінальна-правова статистика аналізує лише ті злочини, що стали предметом розгляду в карному процесі. Таким чином, вона враховує не всі зроблені злочини, а лише ті з них, що були виявлені і з приводу яких велося розслідування і карне судочинство. Зміст кримінальної-правової статистики випливає, зокрема, із задач правосуддя України, сформульованих у Законі України про судоустрій від 5.06.81 р., у Кримінальному Кодексі. Відповідно до цим кримінальна-правова статистика, застосовуючи свої специфічні методи, повинна якісно відбити ті заходи, що здійснюють державні органи для захисту від усяких зазіхань на суспільний і державний лад, відносини власності, на політичні, трудові, житлові й інші особисті і майнові права й інтереси громадян, на права й охоронювані законом інтереси юридичних осіб.

2. Об'єкт кримінально-правової статистики

При вивченні кримінальної-правової статистики важливо виходити, по-перше, з тих або інших правових порушень, що вона покликана враховувати, і, по-друге, з різного характеру установ, що практично займають його. Ґрунтуючись на цьому кримінально-правова статистика, має своїм безпосереднім об'єктом кількісну сторону злочинності і заходів щодо її попередження;

Таким чином, кримінальна-правова статистика відбиває своїми показниками всі стадії карного процесу, причому всі ці показники характеризують, з одного боку, абсолютні і відносні розміри тих або інших правопорушень (наприклад, карні), а з іншого боку - ефективність роботи відповідних органів (судів, наприклад) по попередженню даних правопорушень.

Стосовно до кримінально-правової статистики, що вказує два об'єкти - злочинність і діяльність органів, що ведуть боротьбу з нею, можна так конкретизувати задачі статистичного аналізу:

1) дати цифрову характеристику стану, рівня, структури, динаміки злочинності і діяльності правоохоронних органів по боротьбі з нею, тобто відповісти на питання, що є, яке положення справ (описова функція);

2) виявити статистичні зв'язки, залежності, співвідношення, закономірності в стані, структурі і динаміку злочинності й у діяльності правоохоронних органів. Причому цю задачу треба розуміти широко і не обмежуватися виявленням статистичних співвідношень і закономірностей у характеристиці самої злочинності. А оскільки на злочинність впливають і соціальні фактори, те необхідно виявити залежності змін у структурі і динаміку злочинності від інших соціальних явищ і процесів (наприклад, від змін у структурі і динаміку населення, рівні утворення, змісту праці і кваліфікації працівників організації дозвілля і вільного часу і т.д.), тобто визначеного ступеня з'ясувати, чому таке положення справ (пояснювальна функція);

3) визначити тенденції розвитку злочинності, скласти статистичний кримінологічний прогноз, тобто представити хоча б приблизно, що очікується, які перспективи (прогностична функція);

4) виявити "тривожні” моменти в характеристиці злочинності, позитивні сторони і недоліки в роботі правоохоронних органів, "вузькі місця”, слабкі ланки (низький рівень розкривання злочинів, тривалі терміни і низька якість розслідування і розглядання справ і т.д.), щоб на основі цих даних вчасно прийняти рішення, розробити заходу для поширення позитивного досвіду й усуненню недоліків, т.є. підготувати дані для того, щоб вирішити, що потрібно робити, що почати (організаторська, управлінська функція).

3. Поняття статистичних зведень і угруповань. Класифікація злочинів по кримінальних ознаках

За формою статистичне зведення може бути децентралізованої, що буває тоді, коли вона в остаточному варіанті зроблена на місцях, наприклад у низових органах внутрішніх справ, прокуратури, податкової поліції або в суді; змішаної (зведення здійснюється в районі, місті, потім в області, а потім у центрі); централізованої (тільки в центрі).

Складеними елементами зведення й угруповання є: а) розробка системи показників, що характеризують злочинність або інше соціально-правове явище в цілому і її окремі групи;

б) статистичне угруповання отриманих даних;

в) підрахунок групових і загальних підсумків;

г) оформлення результатів у статистичних таблицях і графіках.

Розробка системи показників, що характеризують те або інше явище, вважається першим, а саме угруповання даних – другим елементом розглянутої стадії зведення й угруповання статистичних показників. Ці елементи тісно зв'язані між собою, тому що в основі будь-якого зведення кількісних матеріалів завжди лежить угруповання показників, зібраних у процесі спостереження.

Угруповання статистичних даних, обумовлене задачами і цілями дослідження, припускає розчленовування показників про злочини, карному судочинстві на якісно однорідні групи по істотних ознаках. Группировочні ознаки можуть відбивати якісну або кількісну сторону досліджуваного явища. При розподілі даних по кількісних ознаках (вікові правопорушників, числу осіб в організованій злочинній групі, кількості судимостей, термінам позбавлення волі й ін.) необхідно виділити загальну кількість груп і визначити різницю між максимальним і мінімальним значеннями ознаки (інтервалу) у кожній групі. Причому інтервали не можна вибирати довільно, виходячи з зовнішніх ознак, рівності і т.д. Вони повинні відбивати істотні сторони явищ і процесів, розкривати перехід кількості в якість. Статистичні угруповання, що відбивають якісні (атрибутивні) ознаки (ступінь суспільної небезпеки і ваги злочинів, вид діянь, зміст мотивації злочинного поводження, соціальний стан правопорушників, умови морального формування особистості в родині, характер цивільного позову, вид цивільно-правового делікту і т.д.) широко поширені в соціально-правових вивченнях.

Види статистичних угруповань

Зміст угруповань має важливе значення в соціально-правових і кримінологічних вивченнях, тому що вони дозволяють:

а) виявляти якісно однорідні сукупності (типи);

б) розкривати структуру сукупностей;

в) спостерігати структурні зрушення в залежності від варіювання показників;

г) досліджувати взаємозв'язку між юридично значимими показниками, з одного боку, і різними соціальними явищами – з іншої. Відповідно до цих задач у юридичній статистиці застосовуються три основних види угруповань: типологічна, структурна й аналітична.

Під типологічним угрупованням розуміють розчленовування досліджуваної сукупності злочинів, злочинців або інших явищ, що мають юридичне значення, на окремі якісно однорідні сукупності по найважливіших істотних якісних ознаках.

Структурна, або варіаційне угруповання статистичних даних може вироблятися, щоб вивчити зміна структури типово однорідних груп злочинів, правопорушників, цивільних позовів і інших показників. Для структурного угруповання матеріалу необхідна наявність однорідних сукупностей, що розчленовуються по величині що змінюється (варьирующего) ознаки. Якщо в основі типологічного угруповання лежать якісні ознаки, то в основу варіаційної покладені кількісні (питомі ваги злочинів, осіб, справ, вік правопорушників, терміни покарання, число судимостей, число кінчених класів, суми збитку, суми позову, терміни розслідування і розгляду карних або цивільних справ і т.д.).

Аналітичне угруповання юридично значимих показників дозволяє знайти взаємозв'язок і залежність досліджуваних явищ і процесів. По характері своїх задач до аналітичного угруповання близько коштують угруповання кореляційні, коли залежність між досліджуваними явищами або процесами може бути відносно точно обмірювана.

На основі розглянутих базових угруповань можуть формуватися угруповання складні, комбіновані, багатомірні, вторинні й інші.

Складні угруповання звичайно відбивають різнорідність досліджуваних явищ, коли останні мають кілька суперечливих тенденцій динаміки і розподілу. Найбільш розповсюджений вид складних угруповань – комбіновані, котрі формуються не по одному, а багатьом ознакам, нерідко ієрархізированим між собою.

Багатомірні угруповання формуються на основі одного з методів статистичної теорії розпізнавання образів – кластерного аналізу (від англ. Сluster – скупчення, група елементів, характеризуемых якоюсь загальною властивістю).

Задача багатомірного угруповання зводиться до виділення згущення крапок об'єктів в утвореному просторі. Групи об'єктів (кластери), сформовані на основі «близькості», описують об'єкт одночасно по всьому комплексі ознак. На підставі багатомірних угруповань сукупність статистичних ознак розчленовують на однорідні групи таким чином, що розходження між ознаками, що потрапили в одну групу, виявляються менш значними, чим між ознаками, що потрапили в різні групи.

Вторинні угруповання являють собою утворення нових угруповань на основі наявних. Це здійснюється шляхом зміни (укрупнення) інтервалів у варіаційних угрупованнях або шляхом часткових перегрупувань наявних показників у типологічних і аналітичних угрупованнях. Така необхідність виникає при перетворенні угруповань, побудованих на основі кількісних ознак, у якісні однорідні угруповання; при приведенні двох і більш

угруповань з різними інтервалами до одному порівнянного; при утворенні більш укрупнених груп, у яких ясніше виявляються реальні тенденції.

Вторинні угруповання здійснюються шляхом згладжування, укрупнення і змикання ряду дробових показників.

Згладжування рядів динаміки різними методами припускає обчислення середніх і інших показників, у результаті чого ряд з даних первинного угруповання приймає плавний, згладжений вид, що сприяє більш чіткому виявленню основних тенденцій.

Укрупнення ряду являє собою підсумовування даних за більш тривалі відрізки часу, що постійно практикується в правоохоронному й іншому юридичному органах. Наприклад, місячні юридично значимі зведення сумуються по кварталах і по роках без усереднення даних, як при згладжуванні.

Змикання рядів динаміки застосовується при наявності непорівнянності аналізованих показників. Наприклад, у якісь роки злочинність враховувалася в кримінальних справах або в засуджених, а потім – у злочинах. У подібних випадках беруть рік, за який можуть бути отримані дані в колишньому і зміненому обсягах. Кожний з обсягів приймається за базу (100 %), і від неї вперед та назад будується безперервний (зімкнутий) динамічний ряд.

Підрахунок даних статистичного спостереження й угруповання показників – це третій елемент розглянутого методу.

4. Мода

Це значення ознаки, що зустрічається в ряді розподілу частіше, чим інші його значення. У дискретному ряді розподілу значення моди визначаються візуально. Якщо ж ряд розподілу заданий як інтервальний, те значення моди розраховується по наступній формулі: нижня границя модального інтервалу, величина модального інтервалу, частота (вага) інтервалу, що передує модальному, частота модального інтервалу, частота інтервалу, що випливає за модальним.

Для розрахунку моди інтервального ряду використовується наступна формула

де X0 мінімальна границя модального інтервалу; i – значення модального інтервалу; fМо – частота модального інтервалу; f1 – частота інтервалу, що передує модальному; f2 – частота інтервалу, що випливає за модальним.

5. Поняття абсолютних величин (чисел)

Абсолютні показники – величини сумарних, підрахованих або узяті зі зведених статистичних звітів без усяких перетворень. Вони виходять у підсумку додавання значень ознак різних юридично значимих явищ у результаті їхнього зведення й угруповання. Абсолютні показники – це іменовані числа. Вони виражають розміри якісно визначених соціально-правових або кримінологічних явищ (цивільних позовів, шлюбів, розводів, злочинів, ув'язнених, причин, неповнолітніх правопорушників і т.д.) у властивих їм одиницях виміру. Ці одиниці можуть бути натуральними (чисельність обвинувачуваних, вага вилучених наркотиків) і грошовими (збиток або шкода, розрахована в карбованцях або іншій валюті).

Абсолютні показники є базовими.

6. Вивчення всієї системи способів боротьби зі злочинністю – як задача кримінально-правової статистики.

До основних задач статистичного вивчення злочинності відносяться:

а) визначені стани злочинності, її рівня, структури, динаміки;

б) виявлення причин і умов, що сприяють здійсненню злочинів;

в) вивчення особистості злочинців;

г) вивчення всієї системи мір боротьби злочинністю.

Ґрунтуючись на ретельно разгрупированому матеріалі, статистичний аналіз дозволяє одержати представлення про структуру кримінальних злочинів, виявити тенденцію в динаміку окремих правопорушень (зменшенні або, навпаки, збільшенні випадків даного правопорушення). Статистичний аналіз дозволяє також характеризувати всі стадії карного процесу, дає можливість судити про ефективність діяльності правозастосувальних органів по боротьбі з правопорушеннями.

Правова статистика відіграє істотну роль у справі боротьби з порушеннями законності, у поліпшенні діяльності суду, прокуратури й органів МВС. Статистичні матеріали використовуються насамперед для оперативного керівництва цих органів з метою контролю і виявлення позитивних і негативних сторін у їхній діяльності. Необхідно пам'ятати, що облік в області здійснення правосуддя є одночасно і контролем над слідчою і судовою практикою. Тільки за допомогою добре організованої правової статистики можна установити, як працюють суду, прокуратура, арбітражний суд, міліція й органи, що приводять вирок у виконання. У з'єднанні з іншими матеріалами статистичні показники представляють важливе джерело аналізу роботи юстиції України. Дозволяючи установити основні тенденції в цій роботі, статистика допомагає виявити найбільш типові недоліки і вжити заходів до їх ліквідації.

Варто також мати на увазі використання матеріалів кримінальної-правової статистики в роботі з удосконалювання законодавства. Розробка проектів законів в області карного права і процесу, а також судочинства не може обійтися без цілого ряду показників, що висвітлюють поширеність конкретних видів порушень, практичні застосування діючого законодавства. Ілюструючи своїми даними практику застосування тих або інших законів, характеризуючи рух визначених порушень, кримінальний-правовий статистика підтверджує доцільність або, навпаки, недоцільність дії в даний період конкретного закону, його ефективність. Звідси може виникнути необхідність установлення нових форм боротьби з визначеними порушеннями.

Величезна роль правовий, точніше карної статистики в справі вивчення і попередження злочинності. Щоб діяти з якими-небудь шансами на успіх, треба знати той матеріал, на який має бути впливати.

Задачі:

1. Визначите Мо.

Райвідділи

Кількість зареєстрованих злочинів

Ананьєв

Арцизський

Балтійській

Біляєвський

Білгород

Колимський

Котовський

24

12

33

56

27

8

68

Мо=2

2. В Жовтневому райвідділі за півріччя зареєстровано 879 злочинів. Розкриття за півріччя становило 51,2%.

Який залишок нерозкритих злочинів?

Рішення задачі:

Х – залишок нерозкритих злочинів.

Складемо пропорцію:

А) 879 = 100%

Б) Х = 100% - 51,2%

Х = 48,8%

В) Х = (879 * 48,8) : 100

Х = 429

Відповідь:

Нерозкритих злочинів осталось 429.

3. В обліково-реєстраційних документах правоохоронного органу були зафіксовані за звітний період злочини, передбачені наступними статтями Кримінального кодексу України (115, 148, 153, 215, 128, 160, 117, 229, 208, 143, 144, 185, 190, 186)

а) Зробіть угрупування отриманих даних по розділах особливої частини КК України.

Розділ КК України

№ статей

ІІ

115, 117, 128, 143, 144

ІІІ

148

IV

153

V

160

VI

185, 186, 190

VII

208, 215, 229

Б) Визначте вид угрупування

Типологічне статичне угрупування.

В) Дайте короткий аналіз отриманих результатів.

Мета: виявляти якісно однорідні сукупності (типи).

4. На території даного органу внутрішніх справ за період 2003 – 2002 р. було зареєстрована, вказана в таблиці кількість злочинів.

 

2002 р.

2003 р.

Чисельність населення в районі

75148

74860

Кількість зареєстрованих злочинців

394

299

Кількість зареєстрованих злочинів

316

398

Завдання: Вирахувати коефіцієнт злочинності по кількості злочинців та злочинів на 1 тис. населення.

Відношення частини до цілого, або відношення інтенсивності, являє собою узагальнюючу відносну величину, що дозволяє виявити поширеність визначеної ознаки. Інтенсивність злочинності являє собою складний якісно-кількісний параметр кримінологічної обстановки в країні, регіоні, районі або населеному пункті, що вказує на рівень злочинних проявів, темпи їхнього росту або ступінь суспільної небезпеки (ваги).

Інтенсивність злочинності характеризується коефіцієнтом злочинності, тобто числом злочинів на 100 або 10 тис. жителів, і розраховується по формулі

де П – абсолютне число врахованих злочинів; Н абсолютна чисельність усього населення.

Обидва показники беруться в тому самому територіальному і тимчасовому обсязі. Число злочинів звичайно розраховується на 100 тис. населення. Але при малих числах злочинів і населення (у місті, районі, на підприємстві) КП може розраховуватися на 10 тис. або на 1 тис. жителів.

Рішення:

1) 2002 рік.

А) К * 394 = (394 * 10000) : 75148

К = 52,43

Б) К * 316 = (316 * 10000) : 75148

К = 42,05

2) 2003 рік

а) К * 299 = (299 * 10000) : 74860

К = 39,94

Б) К * 398 = (398 * 10000) : 74860

К = 53,16

 

2002 р.

2003 р.

Чисельність населення в районі

75148

74860

Коефіцієнт злочинності

42,05

39,94

Коефіцієнт злочинців

52,43

53,16

Література:

1.Блувштейн Ю.В. Личность преступника как предмет криминалистического исследования. В сб.: "Вопросы борьбы с преступностью”, вып.13. М: Юридическая литература, 1971.

2.Кальман А. Хозяйственно правовая система - средство предотвращения экономических правонарушений. Право Украины, 1995, N 1.

3.Правовая статистика. Учебник под редакцией Осетрова И.А., М.: Юрид. лит., 1980.

4.Правовая статистика. Учебник под редакцией Яковлевой З.Г. М.: Юрид.лит., 1986.

5.Кузьмичесва С.К., Саламаха Г.И. Статистика. Учебное пособие в 2-х частях. Часть 1-я. Горький. ВШ МВД СССР, 1979.





Реферат на тему: Сутність та дослідження кримінальної-правової статистики (курсова робота)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.