Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Право

Страхування життя: погляд влади та ринку (реферат)

"…Життя – важка справа,

особливо перші сто років…”

/Уілсон Мізнер/

Страхування життя в розвинених країнах світу є важливим інструментом соціального захисту населення і могутнім джерелом інвестування національних економік

Протягом ряду років страховики України намагаються переконати керівників різних державних органів у необхідності розвитку даного виду страхування.

Результатам цих зусиль, аналізу існуючого положення ринку страхування життя і прогнозам його розвитку присвячено цей матеріал.

Невтішна статистика

На Україні питома вага платежів по страхуванню життя в загальному обсязі страхових платежів щорічно зменшується приблизно в 2 рази.
З більш ніж 300 страхових компаній України страхуванням життя реально займається тільки 6 компаній (або 2% від загальної кількості), в той час як в розвинених країнах ця цифра сягає 50% і більше, тобто відставання не менш, ніж у 25 разів.

На ринку страхових послуг України страхування життя займає всього 0,66%, а в розвинених країнах - 30...40%, тобто ми відстаємо приблизно в 50 разів

У Німеччині на страхування життя населенням спрямовується щорічно 2,7% ВВП, у Франції - 5,9%, а в Україні - тільки 0,006% - приблизно в 500...1000 разів менше

Внаслідок нелегальної діяльності іноземних страхових компаній, які займаються страхуванням життя, Україна за даними Програми розвитку страхового ринку України, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2001р. № 98 щорічно втрачає $ 80...100 млн., що відповідає розмірам закордонних кредитів Україні. І, нарешті, за 1999 рік отримано страхових премій по страхуванню життя всього $ 2 млн. (за 2000 рік аналогічний показник). За цим показником, за даними швейцарської компанії "Swiss-Re”, Україна зайняла 83 місце з 85 існуючих і обігнала лише Югославію та "африканський” Катар, який не зібрав страхових премій взагалі.
Як результат, Україну випередили навіть такі екзотичні країни, як Зімбабве ($ 101 млн. - 55 місце), Танзанія ($ 26 млн. - 72 місце) та Нігерія ($ 24 млн. - 73 місце).

Редакція українського науково-практичного журналу "Страхова справа” у серпні місяці цього року провела заочний "круглий стіл” з обговорення проблемних питань розвитку страхування життя в Україні.
В роботі "круглого столу” брали участь: Володимир Семиноженко (віце-прем'єр Міністр України), Олександр Філонюк (Президент Ліги страхових організацій України), Вадим Фесенко (помічник народного депутата України) керівники страхових компаній: Віктор Адамович («ТАС»), Тетяна Міщук («Граве-Україна»), Валентина Новохатко («Гарант-Лайф»), Володимир Скоморохов («ЕККО»), Галина Третякова («АСКА-Життя») та Людмила Временко («Лемма-Віте»)

Що змінилося в законодавстві про страхування життя за останній рік і що ще необхідно змінити?

Віктор Адамович:

- У законодавстві про страхування життя нічого не змінилося. Позитивні моменти Програми розвитку страхового ринку не є законодавчими актами і тому не можуть бути використані на практиці.
В результаті, стан страхового ринку може бути визначено як депресивно - стагнуючий.

Тетяна Міщук:

- За останній рік у законодавстві нічого не змінилося.
Робочою групою Ліги страхових організацій України було підготовлено цілий блок змін до Закону України «Про страхування», який стосується безпосередньо страхування життя. Проте, у зв'язку з неприйняттям Закону в цілому законодавство не змінилося й у цій частині.
Вважається, що спочатку необхідно прийняти ті зміни, що вже було відпрацьовано та погоджено з владою. Конкретно - це зміни щодо правил укладання та дії договорів страхування життя, захист коштів, які накопичуються, від девальвації і питання, пов'язані з довгостроковими інвестиційними інструментами.

Людмила Временко:
- Система нині діючих законів, які регулюють економіко-правову діяльність страхових компаній, не стимулює розвиток даного виду страхування і за останній рік у законодавстві нічого нового не з'явилося.
Вважаю, що необхідно:

а) в частині податків:

- страхові платежі по страхуванню життя підприємства повинні відноситись до витрат;
- із сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб виключити страхові платежі, які сплачуються за договорами страхування життя;
- не нараховувати на страхові платежі за договорами страхування життя, які укладені підприємством, відрахування до соціальних фондів;
- при нарахуванні додаткового доходу з прибутку страховика (накопичувальне страхування життя) не утримувати прибутковий податок із застрахованих осіб при одержанні цих сум.
б) дозволити розміщувати страхові резерви у твердій валюті.

Валентина Новохатко:
- Практично нічого не змінилося.

Очікуємо, що будуть прийняті зміни в Законі України "Про страхування”, які б дозволили приймати платежі і формувати резерви в іноземній валюті. Було б також непогано, якби ми могли для формування резервів використовувати дорогоцінні метали, як це роблять деякі іноземні страхові компанії.

Володимир Скоморохов:

- За останній рік нічого не змінилося, хоча на користь цього працюють кілька груп фахівців: у Лізі страхових організацій України, у Міністерстві фінансів України та у Комітеті з питань фінансів та банківської діяльності Верховної Ради України. Турбує те, що зміни, крім Закону України «Про страхування», повинні торкнутися і приблизно 80-ти інших документів. Для виконання цієї колосальної роботи повинна діяти постійна комісія. Велику роль у координації цієї роботи грає Тігіпко С.Л. Проте, як позитивний крок треба відмітити, що підготовлено проект змін до Закону України «Про страхування». Залишається їх прийняти. Депутати вносять дуже багато своїх пропозицій. Спостерігається лобіювання відомчих інтересів, що не завжди йде на користь страхуванню в цілому.

До числа очікуваних позитивних змін законодавства про страхування життя можна віднести наступні:
- фіксація гарантованого доходу на резерви на рівні 4 % річних, що відповідає світовій практиці і дозволяє уникнути можливості ризикованого завищення прибутковості в рекламних цілях;
- нормування витрат на рівні 15 %, що пом'якшує вимоги до формування страхових резервів;
- обмежений доступ контролюючих органів до інформації про клієнтів, що підвищує ступінь їх економічного і фізичного захисту. Крім того, багато страховиків намагається отримати дозвіл приймати страхові платежі і розміщати страхові резерви в іноземній валюті. Доцільність цього, на мій погляд, є суперечливою внаслідок послаблення ролі національної валюти.

Галина Третякова:

- Не змінилося НІ-ЧО-ГО. Не прийнято жодного нормативного акту.
Проте, підготовлено проекти, серед яких Закон України "Про внесення змін та доповнень до Закону України "Про страхування” до другого читання. На жаль, на останній сесії він не був прийнятий. Самою очікуваною в ньому частиною є методологія страхування життя. Підготовлено пропозиції до Податкового кодексу. У "Малий” кодекс ми (страхування життя - прим. ред) не ввійшли, ймовірно, депутати не вважають страхування життя актуальною проблемою для України. Наша страхова компанія запропонувала змінити методику формування резервів по страхуванню життя. Це єдиний нормативний документ, що вперше в законодавстві України дає визначення терміну «страхування життя» і конкретизує мінімальні терміни дії договорів, які застосовуються в Україні.
Ми пропонували, щоб ризик смерті з будь-якої причини вивели за 3-літній обмежувальний період. Це істотно спростило б процедуру страхування життя позичальників банків в умовах переважно короткострокового кредитування - від сили 1...1,5 року. Відповідно до відповіді Мінфіну, методику формування резервів буде змінено тільки після прийняття Закону України "Про внесенння змін та доповнень до Закону України "Про страхування”, що є відвертою відпискою. У нас є величезне листування з податковими органами, що за своєю безглуздістю заслуговує окремої публікації чи, як мінімум, розміщення в мережі Інтернет для ознайомлення з нею громадськості. Деякі відповіді суперечать не тільки одна одній, але й існуючому законодавству.

За рахунок чого вам вдається розвиватися в цих законодавчо несприятливих умовах?

Віктор Адамович:

- За рахунок придбання досвіду та вдосконалювання менеджменту. За нашими програмами дуже вигідно вмирати (жарт), але, як відомо, ніхто так щиро не бажає клієнту здоров'я, як його страхова компанія.

Тетяна Міщук:
- За рахунок фактичної відсутності конкуренції, яке багато в чому пояснюється побоюваннями потенційних конкурентів перед неврегульованістю законодавства і необхідністю дуже великих стартових вкладень при тому, що віддача починається через 5 - 10 років!!!.
Крім того, за рахунок відповідного підбору страхових посередників. Нашим надійним партнером в Україні є страховий брокер австрійського походження «Евролайф-Украина», який має свою агентську мережу. Цей брокер використовує багаторівневу систему продажу і поки що працює тільки з нами. Він вважає, що темпи розвитку нашої компанії досить динамічні і за рядом показників випереджають плани.

Людмила Временко:
- Розвиватися практично неможливо і для цього є багато об'єктивних причин. В першу чергу - недосконалість законодавства.

Валентина Новохатко:
- Ми наймолодша "лайфова” компанія – розпочали свою практичну страхову діяльність лише в квітні цього року. Тому, можемо говорити лише про свої плани. На першому етапі - це корпоративні клієнти. Далі - індивідуальне страхування із широким спектром страхових послуг: страхування дітей до настання повноліття, вступу до шлюбу, вступу до вищого навчального закладу; пенсійні, накопичувальні програми. Система продажу буде базуватися на використанні чисельних філій Корпорації «Страхова група «Гарант» (див. "Страхова справа” № 1(1)2001, стор. 5)

Володимир Скоморохов:

- Найважливішим фактором розвитку нашої компанії є отримання інвестицій від її австрійського власника. Як відомо, страхування життя неможливо розпочати з нуля - повинен бути значний стартовий резервний капітал. Для «розкручування» компанії необхідно мінімум 5 - 6 років.
Додатковим фактором успішної діяльності компанії є неухильне виконання зобов'язань перед клієнтами (до речі, у ряді випадків, навіть перед тими, хто за терміном давнини формально позбавлені такої можливості) .
І, нарешті, третім фактором розвитку є постійна перепідготовка співробітників. До речі, підготовка кваліфікованого співробітника вимагає від 2 до 3-х років.
Хоч це може виглядати дивним, але ми зацікавлені в збільшенні числа добротних компаній по страхуванню життя. Успішна діяльність кожної з них сприяє створенню сприятливої суспільної думки і, таким чином, полегшує діяльність інших компаній. Ємність українського ринку така, що місця вистачить усім. Слід відзначити, що психологія громадян стала змінюватися на краще. Якщо раніше кількість клієнтів залежала тільки від активності компанії, то тепер є нерідкі випадки самостійного звернення клієнтів за страховим захистом.

Галина Третякова:

- За рахунок грамотної стратегії і кваліфікованого персоналу.

Чим пояснити значні розбіжності в успіхах українських "лайфових” страхових компаній, наприклад, за даними журналу «Страхова справа» за другий квартал?

Віктор Адамович:

- На жаль, ці дані не відображають реальної картини внаслідок обліку даних тільки тих страховиків, які добровільно заявили про себе чи є членами ЛСОУ.
Якщо ж говорити про причини розбіжностей, то компанії, що займаються «схемотворчеством», мають явні переваги перед компаніями класичного напрямку. Розбіжності серед класичних компаній пояснюються використовуваними методиками продажу, досвідом і менталітетом керівників компаній тощо. Гарні результати дає мережева методика продажу, яку використовують «Граве-Україна», «ЕККО» і «Юпітер». Напевно, що вона відповідає менталітету наших громадян.

Тетяна Мищук:

- Багато чого залежить від систем продажу, які використовуються. Наша система, тобто система, яку застосовує наш брокер, є багаторівневою і за своєю сутністю більш агресивна, оскільки, на відміну, наприклад, від «АСКА-життя», не дозволяє враховувати інтереси окремих клієнтів, а орієнтована на їхнє максимальне охоплення.

Людмила Временко:

- Розходження в можливості розміщення страхових резервів і використанні гарантій закордонних страхових компаній.

Валентина Новохатко:

- Ймовірно, що багато чого залежить від ефективності системи продажу. Яскравим прикладом є дуже успішний тандем «Граве-Украіна» та її ексклюзивний страховий брокер «Евролайф-Україна».
Що стосується зовні менш успішних компаній, зокрема, такої відомої компанії як «АСКА-Життя», то їхнє положення визначається швидше за все вичікувальною позицією. Наша компанія планує зайняти активну позицію на ринку, не очікуючи змін законодавства. Так діяти дозволяє нам договір з швейцарською перестрахувальною компанією «Swiss-Re», за яким ми можемо перестраховувати 90 % премій.

Володимир Скоморохов:

- Багато чого залежить від того, наскільки успішно компанія може перебороти законодавчі перешкоди, а також від ефективності в діяльності страхових агентів. До речі, останнім часом кількість агентів ми скоротили в 3 рази: з 1200 чоловік до 400. На жаль, ми не можемо похвалитися великою кількістю висококваліфікованих фахівців із продажу страхових полісів. На мою думку, найбільш широкою та ефективною мережею володіє «Граве-Україна».

Галина Третякова:

- "Істотну роль у швидкості розвитку компанії грає стратегія побудови мережі продажу. Лінійна мережа коштує істотно дорожче (підготовка одного висококваліфікованого фахівця може коштувати близько $ 100 тис.) і має меншу швидкість продажів, ніж багаторівнева. Однак, і можливості продажу у цих мереж різні. Лінійна мережа за рахунок більш коротких відносин страхової компанії зі страховими агентами дозволяє продавати більш складні і різноманітні продукти. У багаторівневої мережі такої можливості немає. Крім того, лінійна мережа має потенційно більш широкі масштаби освоєння ринку, ніж багаторівнева. Саме за рахунок швидкісних відмінностей стратегій продажу, які використовуються, і відрізняються, в основному, успіхи українських "лайфових” компаній. Наприклад, наша компанія використовує лінійну стратегію продажу, на відміну від «Граве - Україна», «ЕККО», «Юпітера» тощо.”

Ваші прогнози перспектив розвитку страхування життя на Україні на найближчі роки, зокрема - прогноз сукупного обсягу премій у 2001 році?

Володимир Семиноженко:

- Я вважаю, що страхування життя в Україні має непогану перспективу. Свідченням цього є стабільний поступ України вперед за останні майже два роки. Нинішні темпи зростання промислового та сільськогосподарського виробництва в Україні дозволяють зробити висновок про те, що не забариться піднесення добробуту її населення. Нові можливості для страховиків, що здійснюють страхування життя, відкриються з прийняттям Верховною Радою України законопроектів ”Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ”Про недержавне пенсійне забезпечення” та ”Про внесення змін і доповнень до Закону України ”Про страхування”.
Зайняте, платоспроможне населення і оптимальне податкове законодавство – основні складові успішного страхового бізнесу в Україні.

Вадим Фесенко:

- Досить складно прогнозувати конкретні цифри в страхуванні життя на найближчі роки. Аргументовані прогнози дадуть самі страховики, а зі свого боку, повторюсь, ми покладаємо достатні надії на прийняття вищевказаного проекту Закону України "Про страхування” і його реалізацію на практиці, оскільки ним зроблено декілька важливих кроків, що мають на меті стимулювати розвиток цього виду страхування. Так, зокрема: Проектом вводиться саме поняття «страхування життя», врегульовані питання нормативного запасу платоспроможності страховика, використання вільноконвертованої валюти, порядок формування математичних резервів, укладання договорів страхування з іноземними страховиками та ряд інших.
З метою підтримки та стимулювання укладення договорів страхування життя Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності підтримано пропозиції страховиків, відповідно до яких грошові зобов'язання сторін по договорах страхування життя, за їхньою згодою, можуть бути визначені як у національній валюті України, так і у вільноконвертованій або у розрахункових розмірах. Відповідно, за такими договорами необхідно дати можливість формувати частину резервів у вільноконвертованій валюті з одержанням відповідних ліцензій Національного банку України і здійсненням відповідного контролю з його боку. Водночас, не підтримано передбачену Програмою розвитку страхового ринку України на 2001-2004 роки можливість безпосереднього використання вільноконвертованої валюти під час здійснення страхування життя. Підхід, закладений в законопроекті, є результатом компромісу учасників роботи над законопроектом, який пройшов погодження з Комітетом з питань фінансів, Мінфіном, НБУ та страховиками.
Крім законодавчого врегулювання, розвиток страхування життя значною мірою буде залежати і від самих страховиків - від того, які програми вони зможуть запропонувати, наскільки зможуть відновити довіру до страхування і довести його вигідність безпосередньо для населення. Звичайно ж, багато залежатиме від загального рівня добробуту населення і його платоспроможності.
Однозначно говорити про швидкий та динамічний розвиток ринку страхування життя в найближчі роки, на жаль, не доводиться. В той же час для цього робиться дуже багато, що можна стверджувати за результатами роботи над законопроектом, під час якої вдалося максимально узгодити його положення або знайти компромісне рішення. Консолідація зусиль органів державної влади та учасників страхового ринку, вміння досягати компромісу та враховувати інтереси всіх сторін - неодмінно дасть свої позитивні наслідки.

Віктор Адамович:

- "Швидкість позитивних змін гальмується пасивністю значної частини страховиків, які «на всяк випадок» створивши "лайфову” компанію, чекають сприятливого законодавчого клімату. Можна діяти інакше, з огляду на те, що кількість депутатів не така вже й висока - всього 450, якщо розподілити задачу впливу на них серед декількох десятків "лайфових” страхових компаній.
Перспективи цього року жалюгідні. Гадаю, що разом зберемо 30 млн. грн., тобто всього в 3 рази більше, ніж торік. Істотних змін у законодавстві по страхуванню життя очікую років через два.”

Тетяна Міщук:

- Перелому не очікую. Цей процес буде швидше за все еволюційним. Причому, зміни будуть відбуватися не з ініціативи держави, а під тиском страхового ринку. Основні зміни відбудуться протягом 2 - 3-х років.
Гадаю, що сума страхових премій складе 11,5 млн. грн.

Валентина Новохатко:

- Гадаю, що істотні зміни відбудуться до кінця цього року в результаті прийняття Закону України "Про внесенння змін та доповнень до Закону України "Про страхування”, з урахуванням пропозицій щодо страхування життя.
Обсяг премій буде близько 13 млн. грн.

Володимир Скоморохов:

- Серйозних змін у законодавстві про страхування життя навряд чи варто очікувати раніше, ніж через 2 роки. Зараз у нас політика визначає економіку. Причому, перелому в законодавстві не буде. І це добре. Зміни повинні відбуватися маленькими кроками і блоками. Це дозволить контролювати весь процес.
Прогнозований обсяг премій - 100 млн. грн.

Галина Третякова:

- Гадаю, що перелом відбудеться і буде він стрімким. Однак, не знаю в якому році. Причинами перелому можуть бути прийняття Закону України "Про оподатковування прибутку підприємств” із нашими пропозиціями та/або прийняття Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення”. Прикладом може стати Польща. Вважаю, що буде отримано страхових премій біля 15 млн. грн.

Ваша думка про страхування життя як про інструмент соціального захисту громадян і джерело довгострокових коштів для економічного розвитку країни?

Володимир Семиноженко:

- Відомо, що страхування життя в країнах з розвинутою економікою є надійним джерелом інвестиційних надходжень і займає від 30 до 40 % на ринку страхових послуг. Страхування життя в США та передових країнах Західної Європи має багаторічну історію. Наявність страхових полісів у населення є одним з чинників його добробуту і надає людям упевненості у завтрашньому дні. При цьому людина покладається виключно на власні сили для забезпечення свого майбутнього.

Олександр Філонюк:

- Гадаю, що саме держава перш за все повинна бути зацікавленою в розвитку страхування життя.

По-перше, тому що страхування життя є джерелом довгострокових інвестиційних ресурсів, яких так бракує для підйому вітчизняної економіки.
По-друге, тому що страхові компанії із страхування життя доповнюють систему захисту та підтримки рівня життя громадян за рахунок самих громадян, і, таким чином, тягар соціального забезпечення населення перерозподіляється між державою та ринком страхування.

По-третє, значущим фактором ролі держави щодо розвитку страхування життя є створення нових робочих місць, бо страхування життя є однією із найбільш трудомістких галузей, тому що переважна більшість договорів страхування укладаються лише при наявності страхового посередника, який проводить з клієнтом персональну і довготривалу роботу, за що отримує від страхової компанії комісійну винагороду.

Вадим Фесенко:

- На мою думку, навіть не потребує доведення та пошуку додаткових аргументів відповідь на це запитання. Те, що страхування життя є одним з найважливіших видів соціального захисту, а також таким джерелом інвестування в економіку країни, що і фахівцям важко оцінити його кількісні або грошові вирази, – не викликає ніякого сумніву.
Справа в іншому – яким чином та що необхідно зробити для того, щоб цей механізм запрацював? Щоб кошти, які знаходяться у населення почали працювати та приносити користь їх власникам, з однієї сторони, та знаходили ефективне вкладення в реальний сектор економіки, з іншої? Як повернути довіру населення до страхування? Як зробити, щоб громадянин був готовий вкладати свої збереження в купівлю полісу страхування життя і усвідомлював, що це не є даремне витрачання коштів, а насамперед – їх ефективне вкладення? І таких питань, на превеликий жаль, більше аніж відповідей.

Ваша думка про стан страхування життя в Україні у порівнянні з розвиненими країнами?

Володимир Семиноженко:

- По суті, справа страхування життя в Україні знаходиться в зародковому стані. Зрозуміло, що такі показники для 50–тимільйонної країни як наявність всього 12 страховиків, які мають ліцензію на проведення операцій із страхування життя, а реально цим займається і того менше, свідчать про відсталість України і бідність її населення. Але є в Україні і заможні люди, які страхують своє життя та життя своїх близьких. Внаслідок неліцензованої діяльності іноземних страховиків із страхування життя країна за оцінками експертів втрачає щороку до $ 100 млн.

Вадим Фесенко:

- Хоча в страхуванні життя і намітилося невелике зростання, за деякими даними в межах 10 %, але цей вид соціального забезпечення і довгострокових інвестицій в економіку країни дотепер не розвинений і складає всього 20 копійок на одну людину. Загальновідомо, що ринок страхування життя складає на ринку страхових послуг найменшу частку – 0,66 %, на ринку працює обмежене коло учасників – офіційно всього 12 страховиків. В загальному, Україна займає 83 місце у світі по страхуванню життя, при тому, що її населення становить 7 % населення Європи. При таких «вражаючих» показниках, проводити якусь порівняльну характеристику з розвиненими країнами, щонайменше, у черговий раз фактично підтвердити відсутність цього виду страхування в Україні.

Які причини затримки розвитку страхування життя в Україні?

Володимир Семиноженко:

- Тривала економічна криза в Україні призвела до різкого падіння рівня життя більшості населення. У людей практично немає вільних коштів для того, щоб скористатися послугами страхових компаній, які здійснюють страхування життя. Наші багатші співвітчизники через недосконалість законодавчої бази страхування надають перевагу зарубіжним страховикам. Тому в Україні страхування життя становить лише 0,66 % страхового ринку. Крім того, потрібно відновити довіру до страхової галузі як інституту соціально-економічного захисту, інформуючи населення про стан страхового ринку і рівень державного контролю за його діяльністю, проводити роз'яснювальну роботу про необхідність і економічну доцільність страхування.

Вадим Фесенко:

- Існує цілий ряд причин, наявність яких не дає можливості для повноцінного становлення і розвитку цього виду страхування. Напевно, не скажу нічого нового, а лише повторюсь, що це, зокрема, відсутність належної законодавчої бази, обмежена кількість учасників ринку страхування життя, існуючий рівень інфляції, а також низький рівень прибутків населення та їхньої довіри до страхування і цілий ряд інших. Водночас, доводиться чути часті нарікання з боку страховиків, що начебто середньостатистичний українець не розуміє переваг страхування і не готовий купувати поліси страхування життя. Хочеться задати зустрічне питання – а чи готові самі страховики в рамках діючого законодавства запропонувати такі страхові продукти, в які громадянин готовий був би вкласти свої кошти? Очевидно, що ні. І якщо проблема лише в законодавчому полі – то його необхідно і можна змінювати. Хотілося б порекомендувати учасникам страхового ринку – навчитися бути цивілізованими лобістами своїх інтересів у різних органах державної влади – як в законодавчій, так і в органах виконавчої влади. Можу констатувати, що максимальна прозорість та залучення широкого кола учасників до законотворчого процесу – пріоритет в роботі Комітету з питань фінансів і банківської діяльності. Відійшли ті часи, коли можна «проштовхувати» чиїсь інтереси – необхідно створювати цивілізовані правила гри однакові та конкурентні для всіх, не допускаючи будь-яких проявів монополізму.
Окремо хотів би акцентувати увагу на законодавчому врегулюванні цього питання. Ні в кого не виникає сумніву в тому, що існуюча законодавча база не тільки не стимулює, але і, по великому рахунку, гальмує розвиток страхування життя в Україні. Слід зазначити, що це знаходить розуміння у Верховній Раді Україні, зокрема в Комітеті з питань фінансів і банківської діяльності, та відповідно, знайшло відображення в проекті Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про страхування» (№ 2021–Д, нова редакція). На прийняття цього законопроекту та подальший розвиток ринку страхування життя покладаються певні надії, але це може бути лише перший крок, тому що є питання оподаткування, валютного регулювання, ціноутворення; є проект Цивільного Кодексу України, редакція якого запропонована на третє читання, у випадку прийняття може фактично повністю знівелювати положення проекту Закону "Про страхування”. Всі ці питання є першочерговими і повинні вирішитися вже з початком наступної сесії ВРУ.

Які завдання ставить перед собою Ліга страхових організацій України щодо розвитку страхування життя в Україні?

Олександр Філонюк:

- Реформування системи пенсійного забезпечення повинно передбачати розвиток страхування життя, що дозволить мобілізувати значні грошові заощадження громадян з метою збільшення інвестиційних ресурсів для розвитку економіки та створити належний рівень фінансового забезпечення громадян при виході на пенсію за віком, інвалідністю чи при тимчасовій непрацездатності або безробітті. З цією метою необхідно:
- прийняти Закон України "Про внесення змін та доповнень до Закону України "Про страхування”, з урахуванням дворічних напрацювань членів робочої групи з питань страхування життя;
- прийняти Закон України "Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів із питань загальнодержавного обов'язкового соціального страхування”, де забезпечити поряд із загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням розвиток додаткових добровільних видів страхування населення, в т.ч. страхування життя;
- розробити прозорі засади діяльності страховиків України, пов'язаної з обслуговуванням системи недержавного пенсійного забезпечення;
- прийняти законодавчі акти, які б змінили діючу систему оподаткування життя та дозволили підприємствам включати витрати на страхування життя своїх працівників до валових витрат, що забезпечить соціальний захист працюючих;
- провести економічні дослідження щодо можливості випуску цінних паперів із характеристиками, відповідними зобов'язанням перед страхувальниками за довгостроковими договорами страхування життя;
- законодавчо врегулювати питання захисту заощаджень громадян за довгостроковим страхуванням життя, здоров'я та пенсійним страхуванням.
Для реалізації цих планів протягом останніх років в ЛСОУ створено робочу групу, до складу якої входять представники страхових компаній. А вже на найближчому з'їзді Ліги у листопаді місяці цього року поставимо питання про створення постійної методологічної комісії по страхуванню життя, до складу якої запросимо представників відповідних органів державної влади, страхових посередників та фахівців недержавних пенсійних фондів.



Замість епітафії

Страхування життя, як відомо, дозволяє жити в бідності, але вмерти багатим. З першою задачею держава справилася блискуче і без страховиків. Другу без них не вирішити.

Свої надії на зміну законодавства страховики пов'язують з політичними процесами в державі: парламентськими і президентськими виборами, готуючись до невизначеності ще як мінімум років із два. Можливо, у нинішньої влади є справи, важливіші страхового захисту громадян. Як показує статистика, домінуюче положення на ринку страхування життя України займають страхові компанії, які є представниками закордонних страховиків чи інвесторів («ЕККО», «Граве-Україна», «Юпітер» тощо). Таким чином, можна вважати, що експансія закордонних страхових компаній на український ринок вже почалася. Цей процес може значно прискоритися після прийняття нового законодавства (тоді ефективність вкладень істотно підвищиться і український ринок стане реально цікавим для іноземного капіталу). Ця ж статистика дозволяє також припустити, що на страховому ринку розпочалася ера професіоналів, а не компаній, лідерство яких забезпечується близькістю до влади чи галузевою приналежністю. Показовим, на мій погляд, є навіть те, що між досягненнями страхових компаній і розумінням їхніми керівниками особливостей різних систем продажу існує явна кореляція.





Реферат на тему: Страхування життя: погляд влади та ринку (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.