Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Право

Сторони в цивільному процесі (варіант 2) (реферат)

План

1. Поняття сторін

2. Правовий статус сторін, процесуальні права та обов'язки

3. Процесуальна співучасть

4. Неналежна сторона. Заміна неналежної сторони

5. Процесуальне правонаступництво


 

Правильне визначення сторін і їх правового становища – це обов'язкова умова для винесення законного і обумовленого судового рішення.

Сторони – це особи чий спір про право суд повинен вирішити. Сторонами можуть бути громадяни, підприємство установи і організації їх об'єднання громадські організації які поширюються правом юридичної особи. Поняття сторін у процесі пов'язане з поняттям суб'єктивного спору про право, в кожній справі позовного характеризує дві сторони позовної відповідальності.

Позивач – це особа яка звернулася до суду за захистом свого порушеного чи запере чуваного права або інтересу який охороняється законом.

Відповідач – це особа яка на думку позивача порушила, не визнає або оспорює його суб'єктивні права, законні інтереси чи свободи. Відповідач притягується у цивільному процесі для відповіді за пред'явлену до нього позовну вимогу.

Згоди відповідача на притягнення його до суду не обов'язкове. Цивільний процес не може виникнути якщо позивач не називає відповідача.

Позовна заява подана позивачем повинна містити такі дані:

1.) найменування суду до якого подається позовна заява

2.) ім'я (найменування) позивача і відповідача а також ім'я представника позивача якщо позовна заява подається представником, місце проживання, поштовий індекс, номер засобу зв'язку якщо такий є.

3.) Зміст позовних вимог

4.) Ціну позова

5.) Виклад обставин за якими позивач обґрунтовує свої вимоги

6.) Зазначення доказів що підтверджують кожну обставину наявність підстав для звільнення від доказування.

7.) Перелік документів які додаються до позовної заяви . Заява підписується позивачем або його представником із зазначеннями даними подання.

Якщо позовну заяву подану без дотримання цих вимог, суд на підставі (ст. 121 ЦПК) не порушує справу на заяві а виносить ухвалу про залишення заяви без рішення суду. Про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків. Якщо позивач не виправить помилки у визначений йому строк, заява вважається не поданою і повертається позивачеві.

Цивільно – процесуальне законодавство надає сторонам широкі процесуальні права і накладає на них обов'язки, існують загальні права сторін їх спеціальні права сторін.

Сторони мають права:

1.) знайомитися з матеріалами справи

2.) робити з них витяги

3.) знімати копії з документів долучених до справи

4.) одержувати копії рішень

5.) ухвали

6.) брати участь у судових засіданнях

7.) подавати докази

8.) брати участь у дослідженні доказів

9.) задавати питання іншим особам які беруть участь у справі

10.) заявляти клопотання та відводи

11.) давати усні та письмові пояснення судові, надавати свої доводи і заперечення проти клопотань

12.) користуватися правовою допомогою

13.) знайомитися з журналом судового засідання

14.) знімати з нього копії

15.) подавати письмові зауваження з приводу його ведення

16.) прослуховувати запис судового засідання різними засобами, подавати письмові зауваження до нього, оскаржувати рішення та ухвали суду.

Спеціальні права сторін: такими правами наділені тільки сторони, позивач має свої спеціальні права, він має право крім: 1.) протягом усього часу розгляду справи, змінити підставу або предмет позову. 2.) збільшити або зменшити розміри позовних вимог, відмовитися від позову.

Відповідно відповідач має свої спеціальні права:

1.) може визнати позов повністю або частково

2.) не визнати позов

3.) пред'явити зустрічний позов

Сторони можуть:

1.) укласти мирову угоду на будь – якій стадії цивільного процесу

2.) вимагати виконання судового рішення

3.) знайомитися з протоколом судового засідання та вносити до нього зауваження протягом 3 днів після розгляду рішень

4.) сторони мають право на дані судового засідання технічними засобами

На сторони накладаються певні обов'язки:

1.) вони зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки

2.) для підтвердження своїх вимог чи заперечень сторони зобов'язані подати усі наявні у цих докази або повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання

3.) повідомити суд про третю особу до якої у них за рішенням суду виникне право або яка може заявити вимогу до них

4.) повідомити суд про зміни свого місця проживання або місцезнаходження під час провадження справи

5.) повідомити суд про причини неявки у судове засідання

Процесуальна співучасть – це участь в одному і тому ж процесі декількох позивачів чи відповідачів, інтереси яких не суперечать один одному. Процесуальна співучасть характеризується тим, що всі співучасники мають рівні процесуальні права і обов'язки.

Існують такі види співучасті, залежно від того на чиєму боці виникає співучасть, вона поділяється на пасивну, активну і змішану.

Активна – виникає тоді коли у справі беруть участь декілька позивачів і один відповідач. В цьому випадку всі співучасники називаються співпозивачами. Особливістю такої співучасті є те, що вона можлива тільки з ініціативи співпозивача, інакше це протирічить принципу диспозитивності.

Пасивна співучасть – виникає у разі наявності цивільній справі кількість відповідачів і одного позивача. Всі відповідачі називаються співвідповідачами. Пасивна співучасть можлива як з ініціативи суду, який може притягнути осіб як співвідповідачів для участі у справі.

Змішана співучасть – коли у справі беруть участь кілька позивачів і відповідачів.

За змістом співучасть поділяється на обов'язкову або факультативну і можливу необов'язкову.

Обов'язкова співучасть при такій співучасті окремий розгляд декількох вимог не можливий. Оскільки без вирішення питання про права і обов'язки одного із співучасників не можливо виникненні питання про права і обов'язки інтереси співучасників не можливо вирішити дві позовні вимоги окремо, а для правильного вирішення справи по суті їх спір вирішувати одночасно.

Факультативна співучасть – виникає з обставин процесуального характеру в силу декількох цивільних справ з метою економії коштів і часу. Замість кілька процесів проводиться один процес у зв'язку з чим витрати по справі зменшуються відповідно до ст. 118 позивач має право об'єднати в одну позовну заяву кілька вимог які пов'язані між собою, а суддя постановити ухвалу про об'єднання в одне провадження кількох однорідних позовних вимог одного і того самого позивача до одного і того ж відповідача чи до різних відповідачів або ж за позовами різних позивачів до одного і того відповідача.

Правила застосування співучасті:

1.) співучасть можлива тільки з ініціативи суду та позивача

2.) підставами співучасті можуть бути: а.) спільне право вимог; б.) спільний обов'язок відповідати по справі; в.) зв'язок між собою декількох позовних вимог, що пред'явлені позивачем для сумісного розгляду; г.) доцільність розгляду однорідних вимог об'єднаних суддею в одне провадження

3.) Обов'язкова активна співучасть виникає з ініціативи позивача та суду. Факультативна співучасть може виникати як з ініціативи позивача так з ініціативи суду.

4.) Кожен із співучасників діє самостійно у процесі що до іншої сторони

5.) Співучасники можуть доручити вести справу одному із співучасників

6.) Якщо інтереси позивачів або відповідачів суперечать між собою, співучасті немає.

Неналежна сторона – це та якою позов пред'явлений не тією особою якій належить право вимоги або не до тієї особи яка повинна відповідати за позовом. В такому випадку сторони можуть визнаватися неналежними і суд може допустити заміну неналежної сторони.

Неналежним позивачем є позивач стосовно якого судом під час розгляду справи встановлено, що він немає права вимоги за пред'явленим позовом.

Неналежний відповідач – це відповідач стосовно якого встановлено, що він неповинен відповідати за пред'явлену до нього позовними вимогами. Визнання сторони неналежною відбувається тільки під час розгляду справи і тільки при її заміні, в іншому випадку сторона яка могла бути визнана неналежною бере участь у справі і має відповідні права та обов'язки. Цивільне процесуальне законодавство передбачає можливість заміни тільки неналежного відповідача . Тому що якщо суд встановить , що позивач немає права вимоги це буде підставою для відмови йому у задоволені позовом .Для визнання відповідача неналежним і проведення його заміни необхідна сукупність таких обставин :

1.) встановленню відсутність у відповідача обов'язку відповідати за позовними вимогами

2.) вияснилося що обов'язок відповідати за даними вимогами покладено на іншу особу .

3.) Можна вказати на особу яка повинна виконати вимоги позивача .

4.) Є клопотання позивача про заміну неналежного відповідача належним .

Є два варіанти дій суду залежно від того чи заявив клопотання позивач про заміну неналежного відповідача чи ні .

1 Якою позивач заявив клопотання тоді дії суду будуть первісного відповідача належним відповідачем або залучає до участі іншу особу як співвідповідача .

Процесуальні дії вчинені первісним відповідачем не є обов'язковими для особи яка вступила в процес , або ж за клопотанням належного відповідача чи співвідповідача справа може розглядатися з початку .

2 Якщо позивач не дає згоду на заміну відповідача суд не може привести заміну неналежного відповідача належним за власною ініціативою але може залучити іншу особу як співвідповідача .

Під час розгляду цивільної справи можлива заміна сторін і третіх осіб іншими особами перехід прав та обов'язків від однієї особи право посередника до іншої правонаступника називається правонаступництвом. Воно допускається у всіх стадіях цивільного процесу. Процесуальне правонаступництво виникає у тому випадку коли має місце правонаступництво у матеріальних правонаступництвах.

Підставами процесуального правонаступництва є:

1.) смерть фізичної особи тільки при правовідносинах в яких допускається правонаступництво якщо вони носять особистий характер правонаступництво не допускається (розірвання шлюбу), стягнення аліментів, поновлення на роботі.

2.) Реорганізація юридичної особи

3.) Уступка вимоги перевод боргу.

Для настання процесуального правонаступництва, правонаступник повинен довести суду своє право на зайняття місця попередника. Доказами правонаступництва можуть бути: свідоцтво про права, установчі документи, відповідні договори.

Особливості правонаступництва:

1.) правонаступник набуває весь обсяг процесуальних прав і обов'язків які мав його попередник.

2.) Для правонаступника є обов'язковими всі процесуальні дії які були вчинені попередником до правонаступника у справі

3.) До правонаступника переходять нездійсненні і нереалізовані права попередника на момент вступу до справи і він може ними вільно розпоряджатися.

Процесуальне правонаступництво схоже до поняття заміни неналежної сторони але вони мають суттєві відмінності.


 

Використана література:

1. Цивільний Кодекс України.

2. Гражданское право Украины. — X.: Основа, 1996. — С. 244 Гражданское право. Часть 1: Учеб. / Под ред., А.П. Сергеева, Ю.К. Толстого. — М.-. Проспект, 1998. — С. 293 Гражданское право. Часть первая. Учеб. / Под ред. А.Г. Калпина, А.И. Масляева. - М.: Юрид. лит., 1997. – 411 с.

3. Грибанов В.П. Гражданское право Украины. - М., 1997. – 45 с.

4. Кириллова М.Я. Гражданское право. — Москва, 1996. – 261 с. 5. Луць В.В. Стороны в гражданских правоотношениях// Правоведение. - 1999. - № 1. - С. 40.

5. Луць В. В.Цивільне право. — Львів: Вид-во Львівського ун-ту, 1993.- 122 с.

6. Скловский К. Отношения собственника с незаконным владельцем и приобретательная давность // Хозяйство и право. — 2001. 116-119.

7. Цікало В. Держава як суб'єкт цивільно-правових відносин// Право України. — № 14. — С. 95.

8. Цивільне право. - Київ: Beнтypi, 1997. – 518 с.

9. Цивільне право України: Навчальний посібник, за заг. ред. Біркжова І.А., Заіки Ю.О., Київ, 2004. – 216 с.





Реферат на тему: Сторони в цивільному процесі (варіант 2) (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.