Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Право

Стан боротьби зі злочинністю у банківській системі України: шляхи нейтралізації та протидії (реферат)

Банківська системи України функціонує у досить складних економічних умовах, у той же час вона розвивається випереджальними темпами у порівнянні з іншими галузями економіки. Темпи приросту валових показників банківської діяльності значно перевищують темпи зростання ВВП [1]. Фактично це означає, що банки вимушені діяти в умовах обмеженості клієнтської бази та у зв'язку з цим брати на себе високі кредитні ризики. Крім того, багато банківських установ знаходяться під впливом злочинних елементів. Аналіз криміногенної ситуації у банківській системі України свідчить, що вона лишається висококриміналізованою. Деякі посадові особи банківських установ з метою особистого збагачення сприяють зростанню зловживань з фінансовими ресурсами окремим комерційним структурам. Вони спрямовують грошові потоки на обслуговування шахрайських торговельних угод, безпосередньо беруть участь у "відмиванні брудних” коштів, відтоку цінностей за кордон тощо.

Триває процес об'єднання банків. Так, якщо в 1995 р. в Україні їх нараховувалося 230, то станом на 01.01.03 в Україні, за даними Національного банку України, зареєстровано 182 банківські установи, з яких 136 банків – акціонерні товариства (у тому числі: 94 – відкриті, серед яких 3 банки державні; 42 – закриті), 21 банк – товариства з обмеженою відповідальністю. За участю іноземного капіталу створено 20 банків (12,7 % від загальної кількості діючих банків), у тому числі 7 (4,5 %) зі 100-відсотковим іноземним капіталом [2].

Найбільша кількість діючих центральних банківських установ зосереджена в м. Києві (84), Харківській (12), Дніпропетровській (11), Одеській (9), Донецькій (8) областях, що свідчить про суттєві обороти грошових коштів у зазначених регіонах.

Протягом 2002 року з Державного реєстру вилучено 12 банків, у тому числі 10 – у зв'язку з ліквідацією, 2 – в результаті реорганізації. Зареєстровано 5 нових банків. Кількість філій складає 1401, тобто за 2002 рік вона збільшилася на 51.

Основна частина активів банків – це кредитний портфель, структура якого не лише відображає особливості кредитної політики того чи іншого комерційного банку, а й віддзеркалює загальний стан економічного здоров'я держави. Обсяг кредитного портфеля постійно зростає і станом на 01.06.03 становить 53 млрд грн.

Однак, проблемним залишається питання щодо своєчасного повернення кредитів позичальниками. Заборгованість за простроченими та сумнівними кредитами в сумарному вираженні збільшилася на 9,2 % і становить 2,1 млрд грн, або 4,4 % від загальної суми виданих кредитів.

Зростають прибутки, які отримують українські банки. Так, упродовж 2002 року прибутки зросли на 22 %, порівняно з 2001 роком, і склали 10 469,6 млн грн.

За висновками фахівців Національного банку України майже кожний третій український банк на сьогодні є проблемним, про що свідчать, зокрема, результати перевірок банків та банківських установ, проведених службою банківського нагляду Національного банку України протягом 1999–2002 та І півріччя 2003 р., а також кількість матеріалів, переданих до правоохоронних органів (табл. 1).

Таблиця 1

Роки

Фактично проведених перевірок службою банківського нагляду Національного банку України

Всього передано матеріалів до правоохоронних органів

1998

1474

267

1999

1320

106

2000

1160

146

2001

922

178

2002

582

310

І півріччя 2003

968

68

Лише у першому півріччі 2003 р. службою банківського нагляду до правоохоронних органів направлено 68 матеріалів. Крім того, Національним банком України застосовано 513 заходів впливу до 106 банків за 905 порушень.

Аналіз наявних матеріалів щодо проявів організованої злочинності та корупції у фінансово-банківській системі свідчить, що однією з основних проблем цієї сфери залишається високий ступінь її криміналізації. Велика кількість протиправних діянь, що вчиняються у сфері фінансово-кредитних відносин, можуть бути кваліфіковані як організована злочинна діяльність. Як правило, фінансові злочини вчиняються за прямою або опосередкованою участю посадових осіб банківських установ, контролюючих та правоохоронних органів. В результаті їх вчинення державі завдається величезної шкоди. Так, лише у 2002 році встановлена сума матеріальних збитків у сфері економіки становила 686,4 млн грн, у тому числі у фінансово-банківській системі, – 61,8 млн грн (табл. 2).

Таблиця 2

Динаміка кількості злочинів, виявлених у фінансово-кредитній
системі України у 1998–2002 рр.

Показники

Роки

1998

1999

2000

2001

2002

Кількість зареєстрованих злочинів, вчинених у фінансово-кредитній системі

8539

9881

8959

7865

13407 (з урахув. злоч., викритих у бюджетній сфері)

з них у банківській сфері,

у тому числі в банках:

6312

-

6667

-

4124

-

3404

657

3091

877

Кількість злочинів, вчинених організованими злочинними групами та організаціями:

в фінансово-кредитній системі,

з них у банківській сфері

750

630

535

453

541

332

304

164

-

135

Концентрація коштів і можливість проведення незаконних фінансових операцій викликають інтерес до банків з боку організованих злочинних груп та організацій. З усіх злочинів організованими злочинними угрупованнями вчинено у 1998 р. – 750; у 1999 р. – 535; у 2000 р. – 541; у 2001 – 304, з них безпосередньо у банківській системі вчинено, відповідно, – 630; 453; 332; 164 злочини.

У 2002 році до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів у банках було притягнуто 367 працівників, з яких
54 – керівники банківських установ, 118 – фінансово-бухгалтерські працівники та матеріально-відповідальні особи.

За перше півріччя 2003 р. в результаті перевірок 100 банківських установ, 87 страхових компаній та 142 інших фінансових установ, здійснених співробітниками Державної податкової адміністрації України, виявлено 230 порушень чинного податкового законодавства, в результаті чого донараховано 192 млн грн, з яких 84,1 млн грн стягнуто до бюджету. Порушено 18 кримінальних справ відносно посадових осіб, які здійснюють свою фінансово-господарську діяльність в кредитно-фінансовій та банківській сферах.

За 6 місяців 2003 року в банківській сфері вчинено 2459 злочинів. Питома вага кваліфікованих злочинів становила 71,7 % (за аналогічний період 2002 року – 68,1 %).

Аналіз криміногенної ситуації у фінансово-кредитній системі дає підстави стверджувати, якщо у 1998 р. році у фінансово-кредитній системі найбільш характерними правопорушеннями були розкрадання, несплата податків у бюджет, приховування прибутків, незаконний вивіз і неповернення валютних коштів із-за кордону, шахрайські операції у виробничій і комерційній діяльності, зловживання при наданні кредитів, позичок, конвертація з подальшою крадіжкою грошових коштів через ЛОРО-рахунки, незаконна емісія цінних паперів банків, вексельний обіг, нецільове використання та розкрадання бюджетних коштів, приховування їх від оподаткування тощо. У 2003 р. основними видами порушень чинного законодавства у фінансово-банківській системі залишаються зловживання службовим становищем, шахрайство позичальників з фінансовими ресурсами, в тому числі у змові з посадовими особами банків, службовий підлог, розкрадання грошових коштів та майна. Об'єктом посягання є кредитні ресурси та фонди, майно, що знаходиться у заставі та майно самих банків. При цьому активно використовуються фальсифікація даних щодо фінансово-господарської діяльності підприємств, заставного майна.

Порівняно з 1998 роком, значно зросли суми матеріальних збитків і суми відшкодувань, забезпечених у ході розслідування кримінальних справ. Якщо в 1998 році забезпечено відшкодування в сумі 18,1 млн грн, то у 2002 році ця сума збільшилася в 4 рази і досягла 88,1 млн грн. Наведені факти свідчать про більш якісне документування правопорушень і концентрацію роботи по значних справах. Так, якщо 2001 року у сфері банківської діяльності працівниками ДСБЕЗ порушено 5 кримінальних справ, збитки по яких становили понад 1 млн грн, то у 2002 році таких справ було 65, а за 6 місяців 2003 року – 18.

Так, за матеріалами ДСБЕЗ МВС України, у 2003 р. у Дніпропетровській області порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 222 Кримінального кодексу України відносно одного з керівників Державної холдингової компанії "Павлоградвугілля”, який з метою незаконного отримання кредиту на суму 400 мільйонів гривень, зловживаючи службовим становищем, надав до Павлоградської філії АКБ "Промінвестбанк” у якості застави вугілля, яке знаходилося у надрах землі й перебувало у власності держави та неправдиву інформацію про баланс підприємства.

На виконання указів Президента України "Про невідкладні додаткові заходи щодо посилення боротьби з організованою злочинністю і корупцією” та "Про підвищення ефективності діяльності Координаційного комітету по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю” працівниками за 6 місяців 2003 року в Україні у сфері банківської діяльності викрито 2459 злочинів, з них безпосередньо у банках – 829. Викрито 436 фактів шахрайства з фінансовими ресурсами, 800 злочинів, пов'язаних з порушенням порядку зайняття господарською і банківською діяльністю.

Недоліки у фінансово-банківській системі можна умовно розподілити на за характером: соціально-економічні, організаційно-управлінські та нормативно-правові.

Однією з головних вад соціально-економічного характеру є, безумовно, "тінізація” економіки в цілому та її головної складової – грошового обігу. В країні існує мережа фіктивних комерційних структур, які займаються конвертацією безготівкових коштів у готівкову валюту. При деяких банках створюються спеціальні "конвертаційні центри” та фіктивні фірми для переведення легальних коштів у "тінь” і, навпаки, з нелегального сектора – в легальний. Через систему рахунків закордонних банків-нерезидентів України (ЛОРО-рахунки) здійснювалося незаконне переведення безготівкових коштів в готівку та їх конвертація в іноземну валюту, яка в подальшому опиняється за кордоном. Найбільш масштабно такі протиправні операції здійснювалися з використанням ЛОРО-рахунків прибалтійських банків "Рієтум-банк”, "Сауліс-банк”, "Латеко-банк”, "Балтікінтернаціональ” та інших в українських банківських установах.

Так, лише однією спеціально створеною для протиправних фінансових операцій фіктивною фірмою "Троян” через ЛОРО-рахунки в "Донбіржбанку” за 2 місяці проконвертовано і переведено за межі України 430 млн грн.

У 1999 році Службою безпеки України викрито механізм використання "фіктивних” фірм та підконтрольних компаній у офшорних зонах для здійснення протиправних конвертаційних операцій. Встановлено, що після зарахування грошових коштів на рахунок "буферної” фірми і автоматичного їх перерахування на кореспондентський рахунок іноземного банку, злочинці проводили свою діяльність за напрямами:

– переведення безготівкових гривень у готівку шляхом кодованого розпорядження, переданого факсимільним зв'язком у іноземний банк, щодо переказу коштів на відкритий рахунок "підставної” фізичної особи і подальшого зняття з останнього готівки з використанням пластикової електронної картки;

– конвертації безготівкової гривні у безготівкову іноземну валюту шляхом переведення коштів на розрахунковий рахунок оффшорної фірми та подальшого перерахування їх на вказаний рахунок закордонної компанії;

– конвертації безготівкової гривні у готівкову іноземну валюту, яка здійснювалась переведенням безготівкових коштів у національній валюті у безготівкову валюту.

До недоліків організаційно-управлінського характеру, що сприяють вчинення злочинів у банківській системі, перш за все, слід віднести незадовільний контроль за діяльністю комерційних банків з боку Національного банку України. Низький рівень контролю за наданням кредитів юридичним і фізичним особам дає можливість комерційним банкам в ряді випадків видавати значні суми кредитів без належного оформлення угод і забезпечення гарантій повернення коштів, порушуючи вимоги Закону України "Про заставу” [3] та Положення про кредитування [4].

Недоліками нормативно-правового характеру є те, що напружена ситуація між банками та правоохоронними органами склалася навколо розкриття інформації про рахунки клієнтів, що обумовлено суперечностями між положеннями законів України "Про міліцію” (ст. 11), "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” (ст. 12, 18).

Повне та об'єктивне розслідування кримінальних справ, порушених по лінії економіки, неможливе без детального вивчення інформації про рух коштів по рахунках суб'єкта господарювання, встановлення його контрагентів тощо. Але банки, посилаючись на Закон України "Про банки і банківську діяльність” [5], на етапі дослідчої перевірки в переважній кількості випадків відмовляють в наданні такої інформації.

Суттєвим недоліком є відсутність правової бази з широкого поля питань, які пов'язані з розподілом кредитних ресурсів; притягненням до кримінальної та іншої відповідальності юридичних осіб, у тому числі комерційних банків, за вчинення таких суспільно небезпечних діянь, як шахрайство, "відмивання” коштів, здобутих злочинним шляхом, фіктивне банкрутство, недобросовісне підприємництво тощо.

Наведені недоліки сприяють таким негативним явищам в кредитно-банківській системі України, як розкрадання кредитних ресурсів, хабарництво, шахрайство з фінансовими ресурсами, незаконна конвертація грошових коштів шляхом їх перерахування через кореспондентські рахунки іноземних банків, використання підприємцями наданих кредитів не за призначенням тощо.

Такий стан справ характеризується низкою чинників. Основними з них є: упущення та прорахунки в соціальній та економічній політиці держави, організації управління у сфері кредитно-фінансових відносин, функціонуванні органів влади та управління, нормотворчої та правозастосовницької діяльності; криза платежів; відсутність належного контролю; механізму сприяння процесам кредитування виробництва, вилучення коштів з офіційного обігу в "тіньовий”.

На загострення криміногенної обстановки у кредитно-фінансовій системі України впливає ряд факторів. Одні з них функціонують на загальносуспільному рівні і відображають недоліки, пов'язані з кризовим станом економіки, інші – обумовлені специфічними особливостями діяльності банківської системи, зокрема, негативними наслідками розпаду єдиної державної банківської системи, недосконалістю чинної нормативної бази з питань функціонування банківських структур у нових економічних умовах, відсутністю комплексної системи внутрібанківського документального контролю та контролю за діяльністю підприємницьких структур і комерційних банків тощо.

Для посилення протидії криміналізації фінансово-банківської системи України вбачається за доцільне:

– усунути протиріччя в чинному законодавстві, насамперед, між діючими законами України "Про банки і банківську діяльність” та "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”;

– прийняти закони України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, "Про кредитні бюро”, "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно”, "Про особливості створення та діяльності іпотечних установ”, "Про іпотечні цінні папери”;

– законодавчо встановити більш жорсткий, ніж існуючий, порядок розрахунків по кореспондентських рахунках з обов'язковою попередньою перевіркою достовірності документів, що обґрунтовують платежі по них (договори і контракти на поставку продукції, вантажні митні декларації, товарно-транспортні документи, які підтверджують фактичне перетинання митного кордону України);

– чітко і детально процесуально регламентувати та узгодити з іншими законами застосування таких заходів, як арешт коштів фізичних і юридичних осіб, припинення операцій;

– закріпити в законодавчому порядку звернення стягнення на заставне майно державних підприємств, підприємств, у статутному фонді яких знаходиться частка, що належить державі, та в інших випадках, які можуть бути передбачені законодавством, тільки на підставі рішення суду та реалізації майна тільки на аукціоні (публічних торгах);

– законодавчо дати чітке визначення категорії "банківська таємниця", встановити конкретний склад та обсяг відомостей, що становлять банківську таємницю та визначити права доступу до банківської та комерційної таємниці спецпідрозділів по боротьбі з організованою злочинністю або уповноважених осіб, які згідно з чинним законодавством несуть відповідальність за її розголошення;

– вжити конкретних заходів щодо вдосконалення форм звітності стосовно стану правопорушень в кредитно-фінансовій, у тому числі банківській, системі, залучивши до опрацювання нових форм звітності не тільки працівників Мінстату та Мінюсту України, а й фахівців НБУ, Державного казначейства України та правоохоронних органів;

– з метою недопущення проникнення в комп'ютерні банківські мережі вжити заходів щодо перевірки інформації, що циркулює в банківській комп'ютерній системі (в першу чергу, приходить по мережі), за допомогою спеціального програмного забезпечення і технічних засобів, складність яких залежить від існуючих потреб, але у будь-якому випадку вони призначені для виключення можливості несанкціонованої зміни інформації, створення у цьому разі резервних копій файлів та відстеження шляху несанкціонованого доступу до комп'ютерної системи.

Список використаних джерел

1. Економіка України у І півріччі 2003 року //Урядовий кур'єр. – № 135. – 2003. – 24 лип.

2. Фінансовий стан, тенденції та проблеми функціонування і розвитку банків у 2002 році //Вісник Національного банку України. – 2003. – № 3. – С. 2–26.

3. Закон України "Про заставу” // Відомості Верховної Ради України, – 1992. – № 47. – Ст. 642; 1995. – № 1. – Ст. 3; 1996. – № 2. – Ст. 3; 1998. – № 2. – Ст. 3; 2000. – № 50. – Ст. 436; 2001. – № 10. – Ст. 44.

4. Постанова Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про кредитування та Тимчасового положення про порядок рефінансування Національним банком України комерційних банків під заставу державних цінних паперів” від 28.09.95 № 246 (реєстраційний № 299 від 28.09.95 р.).

5. Закон України "Про банки і банківську діяльність” // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5–6. – Ст. 30.





Реферат на тему: Стан боротьби зі злочинністю у банківській системі України: шляхи нейтралізації та протидії (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.