Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Право

Система професійної підготовки кадрів – запорука успішної діяльності пенітенціарної системи України (реферат)

За час незалежності нашої держави пенітенціарна система активно реформується, стала відкритою для громадськості, преси, проблеми її реформування обговорюються і висвітлюються засобами масової інформації. З метою створення передумов для реформування системи виконання покарань на базі Головного управління виконання покарань Міністерства внутрішніх справ України Указом Президента України від 22 квітня 1998 року № 344/98 утворено Державний департамент України з питань виконання покарань, як центральний орган виконавчої влади [1, 4 ]. Відповідно до положень про Державний департамент України з питань виконання покарань, затверджених Указом Президента України від 31 липня 1998 року № 827/ 98, Департамент є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який безпосередньо реалізує єдину державну політику у сфері виконання кримінальних покарань. Як зазначено в положенні, основними завданнями Департаменту є: здійснення єдиної державної політики у сфері виконання кримінальних покарань; розроблення рекомендацій щодо організації тримання осіб, взятих під варту, забезпечення виконання вироків суду і застосування передбачених законом засобів виправлення і перевиховання засуджених; здійснення контролю за виконанням вироків суду за окремими видами додаткових покарань; забезпечення примусового лікування засуджених, хворих на алкоголізм і наркоманію; забезпечення додержання вимог законодавства в органах і установах виконання покарань, запобігання злочинам, дисциплінарним проступкам із боку засуджених до позбавлення волі та щодо них, їхнє припинення та виявлення і розкриття злочинів, вчинених в органах і установах виконання покарань, проведення дізнання у справах про ці злочини, здійснення оперативно-розшукової діяльності; керівництво органами та установами виконання покарань, організація виробничо-господарської діяльності з надання засудженим роботи, забезпечення їхньої професійної підготовки та загальноосвітнього навчання; правовий і соціальний захист осіб рядового і начальницького складу, працівників кримінально-виконавчої системи та членів їхніх сімей; удосконалення роботи з кадрами, їхньої професійної підготовки.

Отже, пенітенціарна система вступила в новий етап реформування, першим найважливішим кроком на цьому шляху стало прийняття нормативно-правових актів 23 червня 2005 р. Закону України „Про державну кримінально-виконавчу службу України” та 11 липня 2003 р. Кримінально-виконавчого кодексу України, які пов'язані з інтеграцією України у Європейський Союз і спрямовані на забезпечення гуманізації загальноприйнятих принципів поводження з засудженими та ув'язненими.

Але втілення міжнародних стандартів неможливе без структурно розвиненої системи фахової підготовки персоналу, яка у свою чергу також потребує реформування.

Практика підтверджує, що результати оперативно-службової діяльності перебувають у прямій залежності від професійної підготовленості працівників кримінально-виконавчої системи, від постійного удосконалення їхньої професійної майстерності та спеціальних знань. Також від їхнього професіоналізму, високих моральних якостей залежить виконання відповідального державного завдання – виправлення і перевиховання співгромадян, які схибили і порушили закон, у дусі точного додержання норм права. Ще Петро І говорив, що для такого „окаянного ремесла ”як тюрма дуже потрібні „люди строгие, добрые й веселые”. Озлоблених, схильних до насильства серед працівників кримінально-виконавчої системи бути не повинно. „Работа в тюрьме требует уникальной комбинации личных качеств и технического мастерства. Тюремный персонал должен обладать личными качествами, которые позволяют ему обращаться беспристрастно, гуманно и справедливо со всеми заключенными, в том числе с трудными и опасными. Из этого следует, что необходимо иметь четкий процесс набора и отбора кадров, позволяющий набирать на работу в заведение лишь тех лиц, которые обладают нужными качествами. Только при наличии такого персонала работу в тюрьме можно будет рассматривать в качестве профессии” [2, 15].

Таким чином, пенітенціарна служба не зможе якісно виконувати покладені на неї завдання, якщо не буде мати якісний професійний склад. Проте у Державній кримінально-виконавчій службі України сьогодні особливо актуально постає питання щодо якості кадрового забезпечення її діяльності. Ця проблема існувала завжди. Так, в одному із найдавніших рішень міжнародних конгресів, виробленому у Цинцинарі в 1872 році, що має назву „Основні поняття та принципи пенітенціарної науки” наголошується на тому, що „завдання зробити із поганої людини хорошу не можна доручити першому, хто трапиться; ця робота потребує серйозного підходу і підготовки, цілковитої відданості, спокійного і справедливого судження, міцної стійкості при досягненні мети, наполегливості в діях, великого досвіду, дійсної симпатії та багатогранної моральної сили в хвилини випробування”.

У зв'язку з певними проблемами, які ще мають місце у пенітенціарній системі, зокрема ,недостатній рівень заробітної плати, проблемами у застосуванні норм правового та соціального захисту, забезпеченні житлом, медичному обслуговуванні працівників системи ,перед працівниками кадрових апаратів постають об'єктивні труднощі в процесі добору кадрів. „В современном мире престиж профессии в значительной степени определяется уровнем зарплаты, которую получают сотрудники. Хороших специалистов вряд ли привлечет мало оплачиваемая работа. Работа в тюрьме – одна из наиболее сложных государственных служб. Это должно найти свое отражение в уровне оплаты труда специалистов, работающих в пенитенциарной системе на разных должностных уровнях” [2, с. 28].

З метою комплектування підрозділів кримінально-виконавчої системи особами за своїми моральними та діловими якостями загальноосвітнім рівнем і фізичною підготовкою належно виконувати покладені на них обов'язки працівниками кадрових апаратів проводиться ретельне вивчення кандидатів для прийому на службу та призначення на відповідні посади. „Даже если эта политика уже используется и обеспечивает понимание характера работы в тюрьме, не все подающие заявление подходят для этой работы. Необходимо иметь четкий набор процедур, которые обеспечивают прием на работу только тех кандидатов, которые действительно соответствуют требованиям. В первую очередь такие процедуры, какие должны позволять проверить честность и гуманность кандидатов, а также их вероятную реакцию на трудные ситуации, с которыми они могут столкнуться в процессе ежедневной работы” [2, с. 20].

Зважаючи на зазначене вище, основними питаннями професійної підготовки та навчання кадрів можна назвати наступні.

Відповідно до Положення про організацію професійної підготовки рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи, затвердженого наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 06 травня 2000 р. № 85 „професійна підготовка спрямована на формування у працівників професійних знань, умінь, навичок, розвиток духовності, культури необхідних для виконання службових обов'язків” [3, с. 263]. „Надлежащее обучение персонала – это требование, которое должно соблюдаться с момента приема сотрудника на работу и вплоть до его выхода на пенсию. Должны существовать возможности для совершенствования персонала всех возрастов и на всех должностях ”[2, с. 22].

Керівництвом Державного департаменту України з питань виконання покарань вжиті практичні заходи щодо створення діючої системи професійної підготовки кадрів, постійного підвищення та вдосконалення якості навчання. У системі професійної підготовки працівників кримінально-виконавчої системи встановлені основні організаційні види навчання, які забезпечують його безперервність і складаються з таких компонентів: первинна підготовка, підвищення кваліфікації, стажування, службова підготовка за місцем служби, навчання у вищих закладах освіти, самостійна підготовка.

Завдання та зміст навчання працівників кримінально-виконавчої системи визначені Законами України „Про освіту”, „Про вищу освіту”, „Про Державну кримінально-виконавчу службу України”, Указом Президента України від 31.07.98 р. № 827/98 „Про Положення про Державний департамент України з питань виконання покарань”, Умов прийому до вищих навчальних закладів України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 01.02.2006 р. № 71, Примірного положення про приймальну комісію вищого навчального закладу України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 15.02.2006 р. № 101 й безпосередньо формулюються в навчально-тематичних планах і програмах.

На заняттях у системі службової підготовки керівникам підрозділів кримінально-виконавчої системи рекомендовано головну увагу приділяти здобуттю працівниками глибоких теоретичних знань і практичних навичок для виховання у працівників почуття патріотизму, духовної культури, гуманного ставлення до засуджених, готовності виконувати службові завдання в складних умовах і на зміцнення дисципліни і законності серед працівників системи. Особливу увагу необхідно звертати на стан проведення роботи з молодими спеціалістами та особами, вперше зарахованими на службу в органи кримінально-виконавчої системи, створення умов для їхньої адаптації в колективі.

При плануванні професійної підготовки беруться до уваги такі документи:

– наказ Департаменту від 06.05.2000 р. № 85;

– рішення колегій Департаменту;

– матеріали перевірок підрозділів з питань професійної підготовки та службової діяльності;

– результати підсумкових заліків попереднього навчального року;

– аналіз оперативно-службової діяльності підрозділів;

– якісний склад кадрів;

– пропозиції підрозділів щодо покращання професійного рівня працівників;

– навчально-матеріальна база підрозділів.

Начальники усіх рівнів несуть персональну відповідальність за організацію і проведення професійної підготовки, підтримання високої професійної майстерності особового складу. З метою підвищення ролі відповідальності керівників підрозділів кримінально-виконавчої системи за стан і якість навчання підлеглих працівників під час проведення інспекторських, контрольних, підсумкових перевірок стан професійної підготовки особового складу розглядається як один з основних показників роботи підрозділів.

Професійний рівень працівника кримінально-виконавчої системи, результати його навчання обов'язково повинні враховуватися при атестуванні, направленні на навчання в навчальні заклади, зарахуванні до резерву й присвоєнні йому чергових спеціальних звань.

Так, для підготовки фахівців пенітенціарної системи на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1161 було створено Чернігівське юридичне училище. Сьогодні – це коледж, з щорічним набором 180 курсантів за денною формою навчання та 120 слухачів заочного відділення. За час існування навчальний заклад підготував близько 2 тис. фахівців для кримінально-виконавчої системи України. Крім того, майже 448 співробітників кримінально-виконавчої інспекції та 318 оперативних працівників системи виконання покарань підвищили свою кваліфікацію в коледжі.

Чернігівський юридичний коледж є вищим навчальним закладом 1-го рівня акредитації (сертифікат НД-І № 265914 від 18.01.2001 р.), що здійснює підготовку співробітників за напрямом „Право” спеціальністю „Правоохоронна діяльність” з освітньо-кваліфікаційним рівнем „молодший спеціаліст” і „бакалавр”. Підготовка бакалаврів загальною кількістю 50 чоловік, що проводиться з 2003 року, здійснюється на підставі ліцензії Міністерства освіти і науки України. Після закінчення коледжу випускникам присвоюється спеціальне звання „лейтенант внутрішньої служби”. Навчально-виховний процес у коледжі забезпечують 40 досвідчених висококваліфікованих викладачів, серед яких сім кандидатів наук, з яких два доценти. В основу навчальних планів покладено положення сучасної європейської філософії, у коледжі намагаються сформувати певний тип людини, яка б розуміла природу своєї діяльності, мала особисті якості, необхідні для роботи у сфері соціальної реабілітації тих, хто порушив закон.

Також майбутні працівники кримінально-виконавчої системи навчаються в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого, Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна.

На факультеті підготовки фахівців для кримінально-виконавчої системи (№ 9) Національної юридичної академії України імені Я. Мудрого Міністерства освіти і науки України здійснюється підготовка правознавців за освітньо-кваліфікаційним рівнем „спеціаліст”. Щорічний набір на навчання згідно з укладеною довгостроковою угодою складає 100 студентів на денну форму навчання, 75 – на заочну.

У Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України підготовка фахівців для кримінально-виконавчої служби розпочалася з 2002 року та проводиться за напрямами „Психологія”, „Соціальна робота”. Щорічний набір на денну форму навчання складає по 25 чоловік на факультет психології та соціологічний факультет.

Співробітники, які з-поміж молодого поповнення зараховані на службу в підрозділи кримінально-виконавчої системи на посади начальницького складу, до початку самостійного виконання посадових обов'язків обов'язково повинні протягом навчання пройти спеціальний курс початкової підготовки, який провадиться у два етапи.

Перший етап – ознайомчий, навчання організовується за місцем служби до направлення на курсову підготовку під керівництвом безпосередніх начальників і наставників. Індивідуальне навчання проводиться протягом одного місяця за спеціально розробленим планом. У конспекті зі службової підготовки відображаються основні нормативні документи, які вивчалися працівником згідно з затвердженим індивідуальним планом.

Другий етап – курсове навчання в навчальних закладах. Працівники, направлені на курсову підготовку, зобов'язані прибути до місця навчання завчасно, перед початком занять, в установленій формі одягу, мати при собі формений одяг встановленого зразка, службове посвідчення про відрядження, довідку про стан здоров'я, а також спортивний костюм, особисті речі та письмове приладдя.

Курсове навчання з первинної підготовки здійснюють Дніпродзержинське та Білоцерківське училище професійної підготовки працівників пенітенціарної системи, вони забезпечують здобуття професійно-спеціальної освіти особами, які вперше прийняті на службу в органи та установи пенітенціарної системи на посади рядового і молодшого начальницького складу. На даний час училища здійснюють первинну підготовку молодших інспекторів режиму і охорони, СІЗО та виховних колоній працівників міжобласних підрозділів спеціального призначення.

Щороку в училищах професійної підготовки кадрів проходить курсове навчання з первинної підготовки більше 2 тисяч працівників.

У 2006 році з урахуванням європейських стандартів перероблені та затверджені всі навчально-професійні програми. Термін курсового навчання по деяких категоріям збільшено до 60 діб. У навчальний процес навчальних закладів Департаменту впроваджено елементи кредитно-модульної системи навчання. Програмами Білоцерківського училища професійної підготовки передбачено тижневе стажування безпосередньо в Білоцерківській ВК № 35.

Протягом 2005 року курсове навчання пройшло 2154 молодших інспекторів відділів охорони, нагляду і безпеки установ виконання покарань, відділів режиму і охорони слідчих ізоляторів, виховних колоній (93 % від запланованого). Також 457 молодших інспекторів наведених вище категорій персоналу пройшли курсове навчання з підвищення кваліфікації (91 % від запланованого). Забезпечено підвищення кваліфікації працівників кримінально-виконавчої інспекції соціально-виховної та психологічної служби чергових помічників начальників установ психологів. Всього у 2005 році підвищили свою кваліфікацію 899 осіб середнього і старшого начальницького складу (98 % від запланованого). Разом з тим, у 2005 році не прийнято та відраховано з навчання 150 осіб, з них 96 – за грубе порушення дисципліни та небажання проходити службу в кримінально-виконавчій системі: Донецька – 20 випадків, Луганська – 10, Полтавська – 9, Харківська області – 8 випадків. При проведенні навчальними закладами кримінально-виконавчої служби вхідного контролю молодших інспекторів, які пройшли перший етап первинної підготовки в установах виконання покарань і СІЗО та прибули на курсове навчання, від 70 до 80 відсотків з них показали незадовільні знання з вимог основних нормативних документів, що регламентують їхню службову діяльність, низьку фізичну підготовленість. Викликають занепокоєння випадки відрахувань з навчання за негативними мотивами осіб середнього та старшого начальницького складу. Протягом 2005 року за таких мотивів, в основному за вживання спиртних напоїв, відраховано 7 осіб.

У 2006 році курсове навчання з первинної підготовки та підвищення кваліфікації пройшли 2030 працівників (95 % від запланованого). Відраховано за негативними мотивами 39 осіб.

Під час відряджень працівниками управління кадрів здійснюється перевірка стану професійної підготовки в установах з одночасним наданням необхідної практичної допомоги. Результати виїздів до територіальних підрозділів свідчать про недостатню увагу начальників служб до питань професійної підготовки.

Перепідготовка працівників пенітенціарної системи здійснюється з метою одержання нової спеціальності або в разі їхнього переміщення на іншу роботу, виконання якої потребує нових знань, умінь і навичок. Перепідготовка рядового і молодшого начальницького складу проводиться за місцем служби працівників, а середнього і старшого начальницького складу – за місцем служби працівників або на курсовому навчанні у навчальних закладах кримінально-виконавчої системи. Строки перепідготовки з відривом від роботи в навчальних закладах системи підвищення кваліфікації й перепідготовка встановлюються терміном до 1 місяця. За місцем служби перепідготовка організовується шляхом самостійного освоєння працівниками специфіки роботи на новій посаді тривалістю до 2 місяців, залежно від підготовленості працівника й складності опанування нових обов'язків, за індивідуальним планом під керівництвом безпосереднього начальника або найбільш підготовленого співробітника.

Працівник вважається таким, що пройшов перепідготовку за місцем служби, у тому випадку, якщо він здобув знання, уміння й навички у обсязі, необхідному для самостійного виконання службових обов'язків, і з успіхом склав іспити по питаннях, передбачених індивідуальним планом. Про проходження працівниками перепідготовки складається довідка, яка надсилається у відділ кадрів для приєднання до справи, а також робиться позначка у картці обліку професійної підготовки.

Підвищення кваліфікації кадрів здійснюється з метою послідовного удосконалення професійної майстерності, вивчення найновіших досягнень науки й техніки, використання позитивного досвіду у роботі. Працівники направляються на курси підвищення кваліфікації з відривом від роботи з конкретної спеціалізації або посади один раз у п'ять років. Прямі або безпосередні начальники зобов'язані заздалегідь спланувати відпуски кандидатів на навчання, контролювати вивчення ними нормативних актів, перевірити зовнішній вигляд, екіпіровку та провести інструктаж від'їжджаючих на навчання працівників про правила поведінки на шляху слідування та під час навчання. З прибулими на навчання проводяться співбесіда або тестування для визначення рівня знань нормативних актів, що регламентують діяльність служби, в якій вони працюють. Після закінчення навчання працівники складають іспити або заліки, їм видається посвідчення встановленого зразка, яке приєднується до особової справи, а також за місцем служби робиться позначка у картці обліку професійної підготовки.

Стажування – це вид підвищення кваліфікації, який дозволяє працівникам кримінально-виконавчої системи набути нові знання, практичні навички і уміння, необхідні для успішного виконання функціональних обов'язків на займаній або новій посаді.

Стажування проходять:

– особи, які закінчили вищі навчальні заклади освіти, після їхнього призначення на посади;

– працівники, зараховані у резерв кадрів для просування по службі;

– особи, вперше зараховані на службу на посади середнього і старшого начальницького складу.

Тривалість стажування встановлюється один місяць.

Організація стажування покладається на керівників служб підрозділів кримінально-виконавчої системи, які зобов'язані:

– визначити час, місце стажування, кількість осіб, які підлягають стажуванню, та їхніх керівників;

– затвердити індивідуальний план стажування і звіт про його проходження, які надалі залучаються до особової справи працівника;

– створити належні умови і проводити постійний контроль за ходом стажування.

Керівник стажування зобов'язаний:

– спільно з працівником, що проходить стажування розробити індивідуальний план стажування і затвердити його у начальника, на якого покладена організація стажування;

– ознайомити працівника з функціональними обов'язками, організацією роботи служби;

– надавати працівнику необхідну методичну і практичну допомогу у вивченні передбачених планом питань;

– здійснювати постійний контроль за перебігом виконання плану стажування.

Особи, які проходять стажування, зобов'язані:

– спільно з керівником стажування розробити індивідуальний план стажування;

– виконувати у зазначені строки заходи плану;

– брати участь у нарадах, заняттях по службовій і бойовій підготовці, які проводяться за місцем стажування;

– вести облік проведеної роботи;

– після закінченню строку стажування підготувати звіт і подати його на затвердження начальнику, на якого покладено організацію стажування.

Матеріали проходження стажування залучаються до особової справи працівника і робиться відповідна позначка в картці обліку професійної підготовки.

Організація службової і бойової підготовки працівників кримінально-виконавчої служби, із урахуванням покладених на них завдань, передбачає навчання особого складу за місцем служби, удосконалення професійної майстерності, підтримку постійної готовності до дій в умовах складної оперативної обстановки. Практика роботи підрозділів кримінально-виконавчої служби показує, що більшість складних ситуацій виникає раптово. У цих випадках потрібно негайно і чітко діяти як окремим співробітникам, так і підрозділам взагалі. Успіх вирішення раптово виникаючих оперативно-службових завдань залежить від постійної готовності особового складу, рівня його підготовки та уміння діяти в екстремальних ситуаціях. Досягається це шляхом систематичного навчання особового складу під керівництвом начальника підрозділу кримінально-виконавчої служби. Проводиться службова і бойова підготовка за місцем служби в робочий час, у визначений день. Порядок організації й проведення занять встановлюється наказом начальника підрозділу кримінально-виконавчої системи, в якому дається аналіз стану професійної підготовки за минулий і завдання на наступний навчальний рік, визначається день занять, навчальні групи та їхні керівники. Заняття зі службової і бойової підготовки плануються і проводяться з 1 вересня до 31 травня навчального року (крім занять з фізичної підготовки і практичних стрільб з вогневої підготовки, що проводяться протягом календарного року). Навчальний рік завершується прийняттям у червні місяці диференційованих заліків з усіх видів підготовки.

Службова і бойова підготовка для рядового і молодшого начальницького складу підрозділів охорони установ виконання покарань планується і проводиться за окремою розробленою програмою (крім занять із фізичної підготовки – на загальних підставах).

Службова підготовка включає в себе такі дисципліни: спеціальну, технічну і медичну підготовки.

Бойова підготовка включає в себе такі дисципліни: фізичну, вогневу, стройову підготовку, цивільну оборону, топографію і статути.

Співробітники, що не здали залік з одного з видів підготовки, тобто отримали незадовільну оцінку і не перездали її протягом одного місяця, розглядаються в атестаційному порядку для визначення їхньої відповідності посаді.

Самостійне навчання – це один з основних видів підвищення кваліфікації, що проводиться з метою безперервного, систематичного поповнення і поглиблення знань, умінь і навичок, набутих працівниками кримінально-виконавчої системи у навчальних закладах, і за місцем роботи під час первинної підготовки, підвищення кваліфікації, перепідготовки, стажування, службової і бойової підготовки, навчання в аспірантурі, ад'юнктурі, докторантурі.

Самостійною підготовкою повинні бути охоплені всі працівники під контролем безпосередніх начальників.

Самостійне навчання включає в себе:

– вивчення документів законодавчого і нормативного характеру;

– постійне ознайомлення з новою юридичною спеціальною та іншою літературою щодо роду роботи працівників;

– практичну роботу з науково-технічними і спеціальними засобами, зброєю, засобами зв'язку і транспорту;

– постійне підтримування і вдосконалення фізичної підготовленості.

Вибір питань для самостійного навчання може бути обумовлений зацікавленістю працівника, його прагненням до поглиблення своїх знань і навичок тієї чи іншої ділянки практичної діяльності, а також виходячи з потреби ліквідувати прогалини у знаннях, які можуть призвести до помилок у роботі. Начальник може дати працівнику індивідуальне завдання, вказавши, яку літературу потрібно вивчити і встановити строк, необхідний для цього, або запропонувати підготовити реферат за обумовленою темою, скласти проект документа, вивчити науково-технічні засоби тощо.

Навчання в аспірантурі, ад'юнктурі і докторантурі – це один із видів підвищення кваліфікації кадрів кримінально-виконавчої системи, яке здійснюється відповідно до Закону України „Про освіту”. Працівники, які навчаються в аспірантурі, ад'юнктурі і докторантурі у навчальні заклади системи підвищення кваліфікації і перепідготовки не направляються.

Таким чином, існуюча система організації професійної підготовки кадрів пенітенціарної системи, яка складається з організаційних видів навчання, якщо й здатна забезпечити її безперервність, проте потребує сьогодні якісного перегляду.

Нехтування і формалізм при організації та проведенні професійної підготовки кадрів підрозділів пенітенціарної системи сьогодні недопустимі.

Перш за все слід зазначити, що курсове навчання в училищах професійної підготовки організовано не з усіма працівниками пенітенціарної системи. Так, навчання працівників фінансово-економічного, виробничого напрямів діяльності, медичних, кадрових працівників в училищах неорганізовані. Навчання з цими категоріями організовують управління Департаменту, яке зводиться до надання нормативної бази працівникам, без перевірки у них відповідних знань, або перекладаються ці функції на інші відомства, які проводять навчання без урахування специфіки роботи в установах виконання покарань.

Не організовано на належному рівні навчання (збори) з керівним складом органів і установ пенітенціарної системи. Відсутні програми підвищення їхньої кваліфікації, не розроблені форми контролю їхніх знань.

Як негативний фактор, доцільно виділити те, що особи, які вступають на навчання до вузів пенітенціарної системи, недостатньо обізнані, з чим буде пов'язана їхня майбутня професія, а розуміють це тільки після проходження стажування, тому потрібно звернути увагу на вирішення питання їхнього інформування про майбутню професію на етапі підготовки документів для вступу на навчання по регіонах.

Для удосконалення системи відбору, професійної орієнтації та навчання кадрів для служби в підрозділах пенітенціарної системи України необхідна підготовка фахівців за такими напрямами:

– фахівців соціально-виховної та психологічної роботи;

– нагляду і безпеки та охорони;

– інженерно- та комунально-побутового забезпечення;

– кримінально-виконавчої інспекції.

У реальному житті низький професіоналізм особового складу стає неминучим фактором зниження ефективності несення служби, виконання функціональних обов'язків кадрів підрозділів пенітенціарної системи.


 

Література

1. Про повне виведення ДДУПВП з підпорядкування МВС України: Указ Президента України від 12.03.1999 р. // Урядовий кур'єр. – 1999. – № 48.

2. Койл Эндрю. Подход к управлению тюрьмой с позицией прав человека: Пособие для тюремного персонала. – Издание Международного центра тюремних иследований ( МЦТИ), Andrew Coyle, 2002.

3. Збірник нормативних документів і методичних рекомендацій з питань кадрового забезпечення органів установ і навчальних закладів кримінально-виконавчої системи // М. Кревсун, А. Литвинов, Ю. Головач, С. Міненко. – К., 2004. – 348 с.





Реферат на тему: Система професійної підготовки кадрів – запорука успішної діяльності пенітенціарної системи України (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.