Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Право

Результати вивчення ситуацiї щодо залучення та використання iноземних інвестицій в економіці України (реферат)

Впровадження ринкових реформ потребує значної фiнансової пiдтримки збоку держави, але її внутрiшнi джерела дуже обмеженi iвикористовуються переважно для пiдтримки життєво важливих сфер економiки. Отже, велика увага придiляється пошуку додаткових джерел фiнансування розвитку народного господарства, серед яких велике значення вiдiграють iнвестицiйнi та кредитнi ресурси розвинених країн, мiжнародних фiнансових органiзацiй i, особливо, приватних капiтало­вкладень.

Загальновiдомо, що на свiтовому ринку попит на вiльнi iнвестицiйнi ресурси значно перевищує пропозицiю iконкурентна боротьба на ньому постiйно загострюється. Зростає iпопит внутрiшнього ринку України на iноземнi iнвестицiї. Додаткових коштiв потребують, насамперед, металургiя, машинобудування, хiмiчна та нафтопереробна промисловiсть, транспорт.

За даними Держкомстату України, загальний обсяг прямих iноземних iнвестицiй векономiку України на 1 квiтня 1998 р. зрiс до 2,18 млрд дол. США. За1997 рiк векономiку України iноземними iнвесторами вкладено 459,2 млн дол., що на 42,9% бiльше, нiж за 1996 рiк. За перший квартал 1998 р. iноземнi iнвестори вклали векономiку України 181,1 млн дол. США.

Одночасно iнвесторами протягом 1997 р. вилучено капiталiв на суму 124,9млндол. Упершому кварталi 1998 р. ними вилучено коштів, вкладених раніше на суму 39,8 млн дол. США.

Найбiльшi обсяги iнвестицiй за роки iснування незалежної України вїї економiку було внесено iнвесторами зСША – 426,9 млн дол. (19,5% вiд загального обсягу), Нiдерландiв – 220,6 млн дол. (10,1%), Нiмеччини – 184,2 млн дол. (8,5%), Кiпру – 156,2 млн дол. (7,2%), Росiйської Федерацiї – 150,4 млн дол. (6,9%).

За даними Мiнiстерства зовнiшньоекономiчних зв'язкiв iторгiвлi України, великий iнтерес уiнвесторiв щодо вкладання капiталу викликають такi галузi економiки України, як харчова промисловiсть (закрите акцiонерне товариство "Оболонь", кондитерська фабрика "Свiточ", Днiпропетровський маслоекстракцiйний комбiнат, сiльсько­господарський сервiсний центр), внутрiшня торгiвля, машинобудування iметалообробка (IВЕКО/Кременчуцький автомобільний завод), фiнанси, кредит, страхування, пенсiйне забезпечення ("Всеукраїнський акціонерний банк", "Приватбанк", Київський мiжнародний Банк, кредитна лiнiя для малих спiльних пiдприємств, Фонд "Україна", кредит для пiдтримки сiльського господарства), будiвництво та промисловiсть будiвельних матерiалiв, транспорт (термiнал мiнеральних добрив "Пiвденний", судноплавна компанія "Український рiчковий флот", аеропорт "Бориспiль"), зв'язок ("Українська хвиля", "IНТУР", "Євробачення"– телебачення України),хiмiчна та нафтогазова промисловiсть (Полтавська нафтогазова компанiя, газовi лiчильники), енергетика (модернiзацiя Старобишевської теплоелектростанцiї).

Як свiдчить стан розвитку цього процесу, розповсюдженою iдомiнуючою формою iноземного iнвестування векономiку нашої країни єспiльнi пiдприємства.

Iноземнi iнвестицiї вкладено у5858 пiдприємств України. Найбiльше iнвестицiй вкладено упiдприємства м. Києва – 514,9 млн дол., Київської областi – 148,5 млн дол., Днiпропетровської – 134,8 млн дол., Одеської – 110,4 млн дол., Черкаської - 103,5 млн дол, Автономної Республiки Крим – 113,4 млн дол. США.

З вищенаведених даних бачимо, що капiтали вкладаються упiдприємства регiонiв, які мають бiльш розвинену банкiвсько-фiнансову iнфраструктуру, важку тахiмiчну промисловiсть, морські порти тощо.

Проте, до статутного фонду створених спiльних пiдприємств iноземнi iнвестицiї, як правило, залучають уформi рухомого iнерухомого майна. Вiд загального обсягу iнвестицiй 58,4% становлять транспортнi засоби, електронна такопiювальна технiка, аудiо-вiдео апаратура, грошовi внески становлять 31,1%, анематерiальнi об'єкти власностi – 10,5%.

Об'єктивність визначення iноземним партнером суми реального внеску устатутнi фонди здiйснюється представниками спiльних пiдприємств, що створює сприятливi умови для зловживань шляхом штучного пiдвищення реальної вартостi цього майна.

За даними державної статистики сума iнвестицiй, включених до статутного фонду таких суб'єктiв господарювання, не перевищує декiлькох сот дол. США. Утой же час статут спiльного пiдприємства дозволяє iноземним партнерам без будь-яких виробничих витрат користуватися пiльгами воподаткуваннi iпрактично безконтрольно здiйснювати вивiз за кордон власних прибуткiв.

Все частiше устатутнi фонди спiльних пiдприємств вносяться iноземнi iнвестицiї увиглядi нематерiальних об'єктiв власностi (iнтелектуальна власнiсть, науково-технiчнi розробки iт.iн.). Питання митного оформлення нематерiальних форм власностi iноземних iнвесторiв, визначення їх фактичної вартостi, нормативно не врегульованi. Тому на практицi виникають труднощi при визначеннi квалiфiкацiйної норми iноземної iнвестицiї устатутному фондi пiд­приємства, застосуваннi пiльгового оподаткування, розподiлi прибуткiв мiж партнерами тощо.

За даними Мiнiстерства внутрiшнiх справ України, злочиннiсть усферi зовнiшньоекономiчної дiяльностi постiйно зростає. Так, з3 виявлених злочинiв у1993 р. вона збільшилась до 1245 виявлених у1997 р., аза Іпівріччя 1998р. цей показник становить 1176 злочинів. На пiдприємствах iв органiзацiях, що здiйснюють зовнiшньоекономiчнi операцiї, у1997 р. було виявлено 184 злочини, що скоїли органiзовані злочинні групи, що у2,8 раза бiльше, нiж у1996 р., аза 6 місяців п.р. було виявлено 95 злочинів.

Набувають поширення випадки, коли частина спiльних пiдприємств створюється для проведення разових зов­нiшньо­економiчних операцiй на користь, як правило, iноземного партнера, пiсля проведення яких цi пiдприємства лiквiдуються. Спiльними пiдприємствами вивозяться за кордон дефiцитнi матерiали iстратегiчно важлива сировина, зокрема доброякiсна продукцiя металургiйної, хiмiчної, деревообробної галузей промисловостi, атакож сировиннi ресурси iрiдкоземельнi метали пiд виглядом товарiв власного виробництва, вiдходiв або некондицiї.

Серйозне занепокоєння викликає тенденцiя створення спiльних пiдприємств зметою отримання рiзноманiтних кредитiв та приховування валютних коштiв за кордоном.

Перевiрки, проведенi протягом 1996–1997 рр. співробітниками МВС та iнших контролюючих органiв України, показали, що майже 60–70% валютного прибутку спiльних пiдприємств вУкраїну не надходять, аосiдають на рахунках закордонних банкiв, якi вiдкритi на пiдставних осiб завдяки особистим зв'язкам їх керiвникiв, що мешкають за кордоном. До 90% валютних коштiв, що надходять вУкраїну, споживаються iлише 10% їх використовується на розвиток виробництва.

Одним знайбiльш розповсюджених факторiв, що сприяє зловживанням вдiяльностi спiльних пiдприємств, єчисленнi порушення, якi допускають органи державної реєстрацiї.

Так, впорушення вимог Закону України "Про пiдприємництво" та Положення ро державну реєстрацiю суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi органи державної виконавчої влади не завжди вимагають доказiв правоздатностi юридичних та фiзичних осiб, що виступають засновниками.

Продовжують набувати поширення факти реєстрацiї виконавчими комiтетами мiсцевих органiв державної влади спiльних пiдприємств та товариств зобмеженою вiдповiдальнiстю за участю iноземного капiталу, коли iноземцi, якi єзасновниками або керiвниками цих пiдприємств, прибули вУкраїну та знаходяться на її територiї незаконно.

Не завжди пiдписи засновникiв на установчих документах завiряються нотарiально, акопiї документiв про реєстрацiю iноземних засновникiв проходять перевiрку та легалiзацiю.

Неналежним чином забезпечується контроль збоку вiдповiдних установ Нацiонального банку України за дотриманням спiльними пiдприємствами встановленого порядку вiдкриття поточних, розрахункових та валютних рахункiв. Користуючись цим, багато зних вiдкривають поточнi рахунки вдекiлькох банках iне подають вiдомостi про це вдержавнi податковi органи. Такий стан справ сприяє здiйсненню ними протиправних фiнансових операцiй (ухилення вiд сплати податкiв, приховування валютної виручки за межами України) без своєчасного iповного контролю збоку контролюючих органiв.

За даними Мiнiстерства зовнiшньоекономiчних зв'язків iторгiвлi України, на 1 липня 1997 р. векономiку України пiд гарантiї Кабiнету Мiнiстрiв було вкладено прямих iноземних iнвестицiй на суму 1657 млн дол. та надано кредитiв на суму 844,3 млн дол. США. Але викликає занепокоєння та обставина, що частина цих кредитiв була погашена за рахунок коштiв Державного бюджету, ане суб'єктiв господарювання.

На жаль, загальний обсяг iноземних iнвестицiй, який сприятиме пiдвищенню економiчного потенцiалу України, ще надто малий. За даними Мiнiстерства економiки України, потреба втаких інвестиціях становить сьогодні понад 40 млрд дол. США.

За прогнозами спецiалiстiв, залучення прямих iноземних iнвестицiй впостсоцiалiстичнi країни Схiдної Європи у1997–2000 рр. досягне таких обсягiв: понад 30млрд дол. отримає Росiйська Федерацiя, Польща отримає у14 разiв бiльше, нiж Україна, Чехiя – у10 разiв, Угорщина – у12 разiв, Прибалтiйськi країни – у1,5 рази бiльше, незважаючи на те, що за населенням iплощею вони у6–7 разiв меншi за Україну. Увiйти вчисло лiдерiв серед рецiпiєнтiв Україна змогла б, тiльки за умов радикального полiпшення внутрiшнього iнвестицiйного ринку зусiма його атрибутами, за умов додержання iнтересiв нацiональної безпеки. Але, як свiдчить досвiд, успiшне проведення ринкових реформ вУкраїнi значною мiрою залежить вiд зростання обсягу iноземних iнвестицiй та ефективностi їх використання.

Разом зтим, iснує ще ряд об'єктивних iсуб'єктивних факторiв, якi стримують надходження iноземних iнвестицiй, зокрема кризовий стан економiки, високий ступiнь кримiналiзацiї суспiльства та корумпованiсть органiв державної влади, нестабiльнiсть чинного законодавства, вiдсутнiсть надiйних гарантiй захисту вiд змiни його для iноземних iнвесторiв, невирiшенiсть питань щодо надання вприватну власнiсть земельних дiлянок пiд об'єктами, що приватизуються, невисокий рiвень розвитку iнфраструктури, яка могла бзабезпечити швидкий оперативний зв'язок України зiншими країнами, утому числi зкраїнами-iнвесторами.

Нестабiльнiсть законодавства характеризується частими змiнами базових законiв зпитань режиму iноземного iнвестування, постiйними змiнами податкових законiв.

Еволюцiя створення iнвестицiйного середовища вУкраїнi розпочинається зберезня 1992 р. iможе бути подiлена на два основнi етапи:

I етап. 1992–1994 рр. – полiтика пiльгового режиму iноземних iнвестицiй, яка характеризувалася наданням iнвесторам та пiдприємствам зiноземними iнвестицiями "податкових канiкул" (повних або часткових) та застосуванням до них нетарифних обмежень.

II етап. 1994–1997 рр. – полiтика застосування до iнвесторiв та пiдприємств зiноземними iнвестицiями нацiонального режиму оподаткування зпослiдовним скасуванням всiх пiльг iпереваг, втому числi йнаданих на етапi пiльгового режиму, ачасто – iз зворотньою силою, зпорушенням наданих гарантiй через змiни взаконодавствi.

У перiод з1992 року до сьогоднішнього часу режим iноземних iнвестицiй регулювався Законом України "Про iноземнi iнвестицiї" вiд 12.03.92р., Законом України "Про загальнi засади створення iфункцiо­нування спецiальних (вiльних) економiчних зон" вiд 13.10.92р., Декретом Кабiнету Мiнiстрiв України "Про режим iноземного iнвестування" вiд 20.05.93 р., Законом України "Про державну програму заохочення iноземних iнвестицiй" вiд 17.12.93 р., Законом України "Про Державний бюджет на 1995 рiк", Законом України "Про оподаткування прибутку пiдприємств" вiд 28.12.94 р., Постановою Верховної Ради "Про застосування ст.28 Закону України "Про Державний бюджет України на 1994 рiк" вiд 31.05.95р., Законом України "Про режим iноземного iнвестування" вiд 19.03.96 р., Законом України "Про оподаткування прибутку пiдприємств" вiд 22.05.97 р.

Жоден знаведених уцьому перелiку законодавчих актiв не дiяв вчастинi регулювання режиму iноземних iнвестицiй бiльше 10 мiсяцiв. Внаслiдок таких частих змiн очiкуваного зростання iнвестицiй досягнуто не було, оскiльки для пiдтвердження стабiльностi законодавство чи вiдповiдний режим повинні проiснувати не менш 2,5–3 років. Всi цi проблеми негативно впливають на формування iнвести­цiйного клiмату України.

Україна вiдмовилась вiд "податкових канiкул" для iноземних iнвесторiв через їх неефективнiсть та неспроможнiсть залучити серйознi довгостроковi iнвестицiї. Але перехiд до застосування нацiонального режиму оподаткування до iноземних iнвесторiв та пiдприємств зiноземними iнвестицiями, який можна вважати виправданим зточки зору правових принципiв рiвностi перед законом та рiвних умов господарювання незалежно вiд форм органiзацiї та власностi пiдприємств, фактично зрiвняв умови бiльш-менш сприятливого iнвестицiйного клiмату вУкраїнi. Як бачимо звищевикладеного, стрiмкий перехiд до нацiонального режиму оподаткування зiграв ще бiльш негативну роль, враховуючи iдiючий податковий режим, грошово-кредитну ситуацiю та безлiч визначених, як правило, пiдзаконними, утому числi вiдомчими рiшеннями, адмiнiстративних процедур дозвiльно-узгоджувального характеру.

Однак, не дивлячись на всi негативнi чинники, загальний обсяг iнвестицiй має зростаючу динамiку, хоча iзалишається на значно нижчому рiвнi порiвняно зiншими країнами iне задовольняє дiйсних потреб економiки України укапiталовкладеннях. Iноземнi iнвестицiї восновно­му вкладаються вгалузi внутрiшньої торгiвлi, харчової промисловостi, машинобудування i, як правило, розмiщуються впiдприємствах малого iсереднього бiзнесу, що, всвою чергу, пов'язано збажанням максимально зменшити ризик iзабезпечити швидку окупнiсть iнвестицiй.

Нинi основними нашими iнвесторами єнайчастiше середнi йневеликi зарубiжнi компанiї "Макдональдс", "Телеком" та iн. Крiм цiєї групи iнвесторiв, iснують iтi, хто поспiшає розбагатiти, скориставшись нерозвиненiстю iнфраструктури українського iнвестицiйного ринку, атакож корумпованiстю державних чиновникiв. Єтакi, хто хоче залучити капiтали кримiнального походження.

Стратегiчними iнвесторами єті, якi планують iнвестувати значнi кошти увиробничi проекти на довгостроковiй основi, або очiкують полiпшення економiчної ситуацiї вУкраїнi, чи намагаються отримати пiд реалiзацiю спiльних проектiв пiльговий режим оподаткування впорiвняннi знацiональним режимом, або вкладають кошти впроекти, участь вреалiзацiї яких єпотенцiйно вигiдною iперспективною навiть вумовах пiдвищеного ризику.

З урахуванням викладеного та зметою протидiї подальшої кримiналiзацiї цiєї сфери зовнiшньоекономiчної дiяльностi, на нашу думку, доцiльно:

1. Кабiнету Мiнiстрiв України:

1.1. Розробити проект Закону України "Про надання пiльгового режиму iнвестицiйної та iншої господарської дiяльностi для реалiзацiї окремих iнвестицiйних проектiв", який повинен визначити основнi принципи роботи щодо прiоритетних проектiв галузей економiки, соцiальної сфери та територiї; вимоги до iнвестицiйних проектiв, основнi пiльги, якi будуть надаватись таким проектам та iнвесторам, атакож вимоги до прийнятих форм iвидiв iноземних iнвестицiй. Спрямованiсть проекту Закону повинна бути зосереджена на залученні стратегiчних iноземних iнвесторiв для реалiзацiї проектiв увизначених прiоритетних сферах на довгостроковiй основi iз залученням значних обсягiв iнвестицiй.

1.2. На державному рiвнi визначитись iзаконодавчо закрiпити перелiк тих галузей економiки iконкретних проектiв, якi мають ключове значення для економiки України iрозвиток яких потребує значного залучення на довгостроковiй основi як iноземних, так iвiтчизняних iнвестицiй. Це стосується iнвестицiйних проектiв, якi забезпечуватимуть прогресивнi структурнi перетворення упрiоритетних напрямках економiки України, матимуть вплив на розвиток експортного потенцiалу, пiдвищення технiчного та якiсного рiвня виробництва, створення додаткових робочих мiсць, як результат будуть позитивно впливати на створення конкурентоспроможного нацiонального товаровиробника.

1.3. Увстановленому порядку внести змiни та доповнення до Закону України "Про iноземнi iнвестицiї" стосовно посилення контролю збоку державних органiв за перерахуванням до статутних фондiв спiльних пiдприємств iноземних iнвестицiй та їх використанням, регулювання взаємовiдносин мiж iноземними iнвесторами та українськими пiдприємцями, визначення заходiв вiдповiдальностi за неефективне чи нецiльове використання отриманих валютних коштiв, встановлення прiоритетностi вкладання iнвестицiй увиглядi обладнання та технологiй для виробництва товарiв iпослуг.

1.4. Внести змiни до порядку реєстрацiї спiльних пiдприємств за умов, якщо iноземний учасник внiс 100 % iнвестицiй до моменту реєстрацiї.

1.5. Розробити механiзм одержання iноземних кредитiв суб'єктами комерцiйної дiяльностi пiд гарантiю Кабiнету Мiнiстрiв України. Однiєю зумов одержання таких кредитiв повинно бути їх погашення за рахунок власних коштiв суб'єкта господарювання, ане за рахунок коштiв Державного бюджету.

2. На виконання вимог Комплексної цiльової програми боротьби зi злочиннiстю на 1996–2000рр. Службi безпеки, Мiнiстерству внутрiшнiх справ, Мiнiстерству зовнiшньоекономiчних зв'язкiв iторгiвлi за участю Генеральної прокуратури України протягом вересня-жовтня поточного року здiйснити комплекснi перевiрки використання iноземних iнвестицiй, впершу чергу, спрямованих на розвиток енергетики, транспорту, машинобудування, металургiйної та паливної промисловостi; iнвестицiй, пов'язаних зi створенням за кордоном суб'єктiв господарської дiяльностi за участю українського капiталу та використанням за межами України об'єктiв, якi євласнiстю держави.





Реферат на тему: Результати вивчення ситуацiї щодо залучення та використання iноземних інвестицій в економіці України (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.