Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Право

Результати вивчення проблем боротьбиз органiзованою злочиннiстю у зовнiшньоекономiчнiй сферi (реферат)

Актуальнiсть даного дослiдження обумовлена складними процесами, щовiдбуваються векономiцi України, важливе мiсце вякiй займає зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть. Вона єодним iз основних її секторiв, що протистоїть впливу внутрiшнiх iзовнiшнiх загроз, забезпечує со­цiально-економiчну стабiльнiсть усуспiльствi.

У 1997 роцi пiдприємства, установи та органiзацiї України здiйснювали зовнiшньоторговельнi операцiї зпартнерами бiльше ніж у140 країнах свiту. Зовнiшньоторговельний обіг у1997 р. становив понад 30 млрд дол. США.

Використовуючи лiбералiзацiю зовнiшньоекономiчних зв'язкiв, органiзованi злочиннi формування через контрольованi ними пiд­приємницькi структури посилюють свiй вплив на всi боки економiчного життя країни, сприяють поглибленню економiчної кризи.

За умов переходу до ринкових вiдносин рiзко були послабленi контрольнi функцiї держави за процесами, що вiдбу­вались як векономiцi вцiлому, так iу зовнiшньоекономiчнiй сферi зокрема. Проводилась невиважена полiтика щодо лiбералiзацiї зовнiшньоекономiчної дiяльностi. Поспiхом приймались законодавчi танормативнi акти, що регулюють вiдносини уцiй сферi. Наприклад, до Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України "Про валютне регулювання" пiсля його прийняття чотири рази вносилися змiни. Ситуацiя ускладнювалась необмеженим вiдповiдно до Закону "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" доступом на мiжнароднi ринки майже всiх суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi, бiльшiсть зяких не мали досвiду проведення зовнiшньоекономiчних операцiй iпрямих контактiв зiноземними фiрмами, не знали кон'юнктури мiжнародних ринкiв. За таких умов держава значною мiрою втратила контроль над сферою зовнішньоекономічної дiяльностi, iбагато процесiв вiдбувалось стихiйно.

Протягом 1991–1997 рр. керiвниками багатьох пiдприємств проводилась полiтика обвальної бартеризацiї зовнiшньої торгiвлi. Угеографiчному планi бiльша частина бартерних операцiй приходиться на країни колишнього СРСР: 76,6% обсягiв експорту за бартерними угодами i83,2% обсягу iмпорту. По країнах далекого зарубiжжя цi показники склали вiдповiдно 23,4% i16,8%. Такий географiчний розподiл бартерних угод обумовлений не лише традицiйними економiчними зв'язками України, ай рiзною забезпеченiстю грошовими ресурсами, включаючи вiльноконвертовану валюту, партнерiв ублизькому iдалекому зарубiжжi.

Слiд вiдмiтити, що українськi пiдприємства до бартерних операцiй iоперацiй здавальницькою сировиною спонукає недостатня квалiфiкацiя їх керiвництва, управлiнського персоналу усферi маркетингу i, особливо, зовнiшньоекономiчних зв'язкiв. Прикладом може слугувати дiяльнiсть швейних пiдприємств Донеччини та Харкiвщини, керiвництво яких слабо реагує на кон'юнктуру ринку, йде шляхом використання давальницької сировини, переадресовуючи всi маркетинговi проблеми iноземним партнерам. Але, завдяки операцiям здавальницькою сировиною, можливе вiдшкодування лише поточних витрат, акоштiв на оновлення основних засобiв виробництва i, впершу чергу машин та обладнання, не вистачає. Водночас, як свiдчить досвiд АТ "Швейна фабрика iм. Тiнякова" (Харкiвська область), рентабельнiсть виробництва продукцiї при роботi здавальницькою сировиною складає 5%, аза умов закупiвлi сировини – вiд 10 до 20%. Для АТ "Елiта" зазначенi показники – вiдповiдно 2% i20%.

В цiлому робота здавальницькою сировиною вiдiграє досить велику роль уфункцiонуваннi вiтчизняної промисловостi. Так, якщо за дев'ять мiсяцiв п.р. обсяги експорту давальницької сировини склали 191,8 млн дол. США, то обсяги iмпорту – 850 млн дол. США iпо сутi стали спiвставними за обсягами iмпорту товарiв вУкраїну за бартером цього жперiоду. Iз загального обсягу iмпорту давальницької сировини 55,7% припадає на мiнеральнi продукти, втому числi 45,2% – на мiнеральне паливо, нафту та продукти її переробки, 18,8% – припадає на текстильнi вироби. Саме цi товарнi групи визначають основнi напрямки переробки iмпортної давальницької сировини, оскiльки частка iнших груп коливається вмежах 0,2%–3,7%. Причому увипадку iз надходженням давальницької нафти ситуацiя обумовлена вiдсутнiстю поки що для України альтернативних джерел цiєї сировини, окрiм росiйських родовищ.

Експортнi поставки за бартерними угодами здiйсню­ються, як правило, за заниженими цiнами, аiмпортнi – за завищеними. Це було однiєю зосновних причин нарощування негативного сальдо торговельного балансу держави та кримiналiзацiї зов­нiшньоекономiчної сфери дiяльностi.

У 1997 роцi спецпiдроздiлами по боротьбi зорганiзованою злочиннiстю МВС України було викрито понад 500 злочинiв, скоєних пiд час переробки давальницької сировини та реалiзацiї бартерних угод.

У Херсонськiй областi викрито злочинне угруповання, до складу якого входило ряд посадових осiб АТ "Херсоннафтопереробка". Тут протягом 1995–1996 рр. укладались контракти на переробку давальницької нафти зфiрмами Бельгiї, Iрландiї, США, Великої Британiї. Переробка нафти здiйснювалась на умовах передачi частини нафтопродуктiв переробниковi. Приховано вiд оподаткування майже 4,5 млн грн.

Водночас зкатастрофiчним зростанням зовнiшнього боргу України вiдбувається процес накопичення окремими особами значних валютних коштiв на рахунках узакордонних банках. Нерiдко для незаконної конвертацiї коштiв та переказу їх за кордон використовуються фiктивнi комерцiйнi структури, якi здiйснюють свою дiяльнiсть пiд "дахом" злочинних угруповань, що намагаються контролювати тi чи iншi галузi народного господарства. За даними МВС України, тiльки через Берестейську фiлiю АО "Укрiнбанк" (м. Київ) протягом 4-го кварталу 1996 р. та 1-го пiврiччя 1997 р. через фiктивно створенi комерцiйнi структури впорушення Указу Президента України "Щодо повернення валютних цiнностей, якi незаконно знаходяться за межами України" було перераховано на "Лоро" рахунки понад 30 млн грн. УДонецькiй областi до кримiнальної вiдповiдальностi притягуються учасники злочинного угруповання, якi через систему кореспондентських рахункiв комерцiйних банкiв України, Бiлорусi, Прибалтики та Нiмеччини займалися незаконною конвертацiєю злочинно здобутих коштiв. Злочинцями утакий спосіб отримано 1 млн 800 тис. дол. США. За даними НБУ, за межi України таким шляхом за перiод 1991–1997рр. перераховано понад 20 млрд дол. США.

Подiбнi структури працюють iв системi енергопостачання, при цьому наряду зАО "Укрiнбанк" (м.Київ) активно працюють зкореспондентськими рахунками iноземних банкiв-нерезидентiв АК "Укракадембанк", АКБ "Аваль" (м.Київ), КБ "Приватбанк", АКБ "Заводбанк" (м.Днiпропетровськ), АКБ "Слов'янський" (м.Запорiжжя) та ряд iнших комерцiйних банкiв.

Проблема боротьби зi злочиннiстю усферi зовнiшньоекономiчної дiяльностi набула особливої актуальностi iгостроти через дiї злочинцiв, якi завдають значних збиткiв економiцi України. Прибутки, якi отримують злочиннi угруповання усферi зовнiшньоекономiчної дiяльностi, єодним iз основних джерел посилення фiнансової могутностi тiньових структур iорганiзованої злочинностi вУкраїнi.

Протягом 1996 р. вцiй сферi було скоєно 859 злочинiв, ав 1997р.– 1245 злочинiв, що на 44,9 % бiльше, зних органiзованими злочинними угрупованнями скоєно у1996р. 64 злочини проти 184 у1997р. (зростання майже втри рази).

Проведений аналiз свiдчить про активiзацiю дiяльностi органiзова­них злочинних угруповань, що орудують усферi зов­нiшньо­економiчної дiяльностi, збагачення яких вiдбувається шляхом: розкрадання державного майна, зокрема шляхом зрощення зпосадовими особами державних структур, органами влади та управлiння; ухилення вiд сплати податкiв та iнших обов'язкових платежiв до бюджету при проведеннi зовнiшньоекономiчних операцiй, зокрема шляхом створення фiктивних пiдприємств; неповернення грошових коштiв та приховування валютної виручки за експорт високолiквiдної продукцiї; скоєння злочинiв дiлками тiньової економiки при отриманнi спирту за угодами, укладеними з"Укрспиртом"; контрабандного ввозу вУкраїну товарiв.

Головним управлiнням по боротьбi зорганiзованою злочиннiстю МВС України спiльно зУБОЗ Житомирської областi у1997 роцi припинена дiяльнiсть органiзованої злочинної групи змiжнародними зв'язками, до складу якої входили посадовi особи концерну "Укрспирт", корумпованi працiвники митниць, правоохоронних органiв Житомирської, Волинської, Київської, Донецької, Одеської, Рiвненської, Тернопiльської областей, Автономної Республіки Крим, якi за хабарi сприяли керiвникам комерцiйних структур вотриманнi спирту на спиртзаводах України iоформленню документiв на нiбито його вивiз за кордон. Встановлено 550 фактiв хабарництва. До кримiнальної вiдповiдальностi притягується понад 100 осiб, 53 зяких заарештовано.

Контрабандне перемiщення вантажiв через митний кордон України вiдбувається, зокрема, шляхом: ввозу пiдакцизних товарiв шляхом "припиненого" транзиту; ввозу товарiв підакцизної групи пiд iншим найменуванням; офiцiйного декларування лише частини iмпортованого пiдакцизного товару; ввозу пiдакцизних товарiв поза митним контролем (на державному кордонi зРеспублiкою Молдова, Республiкою Бiлорусь, Росiйською Федерацiєю).

Характеризуючи причини кримiналiзацiї ситуацiї, що склалася узовнiшньоекономiчнiй сферi, доцiльно зупинитись також на аналiзi такого її аспекту, як створення iдiяльнiсть спiльних пiдприємств.

З початку реформування економiки вУкраїнi спостерiгається тенденцiя достворення значної кiлькостi спiльних пiдприємств. Якщо у1990 р. вУкраїнi було зареєстровано всього 113 таких пiдпри­ємств, то у1997 р. – близько 10 400, зяких 1279, або 12,3 % не розпочинали господарської дiяльностi, аще 253 – не значаться за адресами, вказаними вреєстрацiйних документах.

Вивчення цього питання свiдчить про подальше зниження ефективностi дiяльностi спiльних пiдприємств, створених за участю iноземних фiрм, скорочення обсягiв власного виробництва, переорiєнтацiю їх на здiйснення товарообмiнних та експортних операцiй зсировинними ресурсами.

Позначилась стiйка тенденцiя до збiльшення зов­нiшньо­торговельного негативного сальдо iзниження обсягiв надходження вУкраїну сучасних iноземних технологiй, обладнання, матерiалiв за рахунок експортно-iмпортних операцiй, здiйснюваних цими структурами. Спiльними пiдприємствами вивозяться за кордон дефiцитнi матерiали iстратегiчно важлива сировина, що проявляється передусiм успробах постачання за кордон доброякiсної продукцiї металургiйної, хiмiчної, деревообробної галузей промисловостi, атакож сировинних ресурсiв iрiдкоземельних металiв пiд виглядом товарiв власного виробництва, вiдходiв або некондицiї.

Важливим елементом для виводу економiки зкризового становища має бути залучення вУкраїну iноземних iнвестицiй. На даному етапi найбiльш розповсюдженою iдомiную­чою формою iноземного iнвестування векономiку нашої країни єсаме спiльнi пiдприємства.

Однак, iз загальної кiлькостi зареєстрованих спiльних пiдпри­ємств такi iнвестицiї внесенi лише в2841 пiдприємство (27,3%).

Проте, до статутного фонду створених спiльних пiдприємств iноземнi iнвестицiї, як правило, вносяться увиглядi транспортних засобiв, електронної, копiювальної технiки, аудiо-вiдео апаратури. Цi обставини ускладнюють визначення реального внеску iноземного партнера устатутнi фонди, оскiльки оцiнка матерiальних внескiв здiйснюється представниками спiльних пiдприємств, що надає сприятливi умови для зловживань шляхом штучного пiдвищення реальної вартостi цього майна.

За даними статистики, всередньому сума iнвестицiй, включених до статутного фонду таких суб'єктiв господарювання, не перевищує декiлькох сот дол. США. Утой же час статут спiльного пiдприємства дозволяє iноземним партнерам без будь-яких виробничих витрат користуватися пiльгами воподаткуваннi iпрактично безконтрольно здiйснювати вивiз за кордон власних прибуткiв.

Перевiрки, проведенi у1996–1997 рр. співробітниками МВС та iнших контролюючих органiв України показали, що майже 60–70% валютного прибутку спiльних пiдприємств вУкраїну не надходять, аосiдають на рахунках закордонних банкiв, якi вiдкритi на пiдставних осiб завдяки особистим зв'язкам їх керiвникiв, що мешкають за кордоном, аз валютних коштiв, що надходять вУкраїну, до 90% споживається iлише 10% використовується на розвиток виробництва.

Набувають поширення факти, коли частина спiльних пiдприємств створюється для проведення разових зовнiшньо­економiчних операцiй на користь, як правило, iноземного партнера, пiсля проведення яких цi пiдприємства лiквiдуються.

Викликає занепокоєння тенденцiя створення спiльних пiдприємств зметою отримання рiзноманiтних кредитiв та приховування валютних коштiв за кордоном.

Все частiше до статутних фондів спiльних пiдприємств вносяться iноземнi iнвестицiї увиглядi нематерiальних об'єктiв власностi (iнтелектуальна власнiсть, науково-технiчнi розробки iт.iн.). Питання митного оформлення нематерiальних форм власностi iноземних iнвесторiв, визначення їх фактичної вартостi нормативно не врегульованi. Тому на практицi виникають труднощi при визначеннi ква­лiфiкацiйної норми iноземної iнвестицiї встатутному фондi пiдприємства, застосуваннi пiльгового оподаткування, розподiлi прибуткiв мiж партнерами тощо.

Одним iз найбiльш розповсюджених факторiв, що сприяє зловживанням вдiяльностi спiльних пiдприємств, єчисленнi порушення, якi допускають органи державної реєстрацiї. Звертає на себе увагу той факт, що узв'язку зі скороченням державних поставок енергоресурсiв збiльшуються обсяги комерцiйних операцiй, якi часто перевищують обсяги державних поставок.

Ще не на належному рiвнi забезпечується контроль збоку вiд­повiдних установ Нацiонального банку України за дотриманням спiльними пiдприємствами встановленого порядку вiдкриття поточних та розрахункових рахункiв, що сприяє здiйсненню ними протиправних фiнансових операцiй.

З урахуванням викладеного, зметою протидiї подальшiй кримi­налiзацiї зовнiшньоекономiчної сфери дiяльностi, на нашу думку, доцiльно:

Кабiнету Мiнiстрiв України вiдновити дiю Закону України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" уповному обсязi, тобто положення п.3 ст.5 Закону "Про державну реєстрацiю суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi” (дiя якого була припинена рiшенням Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 12.01.93р. № 6-93), яка повинна здiйснюватись МЗЕЗiТ України на пiдставi подання Державної митної служби України;

внести пропозицiї щодо змiн та доповнень до Закону України "Про iноземнi iнвестицiї" вiдносно посилення державними органами контролю за перерахуванням устатутнi фонди спiльних пiдприємств iноземних iнвестицiй та їх використанням; регулювання взаємовiдносин мiж iноземними iнвесторами та українськими пiдприємцями; визначення заходiв вiдповiдальностi за неефективне чи нецiльове використання отриманих валютних коштiв; встановлення прiоритетностi вкладання iнвестицiй увиглядi обладнання та технологiй для виробництва товарiв iпослуг;

внести змiни до порядку реєстрацiї спiльних пiдприємств за умов, якщо iноземний учасник внiс 100% iнвестицiй до моменту реєстрацiї;

спростити процедуру застосування спецiальних санкцiй шляхом передачi обласним мiжвiдомчим комiсiям, утвореним при держ­адмiнiстрацiях за участю управлiнь СБУ, МВС, МЗЕЗiТ, податкової адмiнiстрацiї, НБУ, митних органiв, права розглядати питання iприй­мати рiшення про застосування спецiальних санкцiй до суб'єктiв-порушникiв усферi зовнiшньоекономiчної дiяльностi. Застосування спецiальних санкцiй має вiдноситися не лише до зовнiшньоторговельної дiяльностi, ай до усiх видiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi, що передбаченi ст. 4 Закону України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть";

інiцiювати ратифiкацiю Верховною Радою України Європейської Конвенцiї про взаємну правову допомогу по кримiнальних справах та Конвенцiї про виявлення, вилучення iконфiскацiю доходiв вiд злочинної дiяльностi, що дасть змогу укласти вiдповiднi мiжнароднi угоди;

інiцiювати вирiшення питання щодо розгляду удругому читаннi проекту Закону України "Про валютне регулювання" як невiдкладне;

Мiнiстерству зовнiшньоекономiчних зв'язкiв iторгiвлi України запровадити систему облiку всiх контрактiв вартiстю понад 100 тис. дол. США та iнформувати про такi контракти спецпiдроздiли МВС України урамках ст.18 Закону України "Про органiзацiйно-правовi основи боротьби зорганiзованою злочиннiстю" зметою запобiгання скоєнню злочинiв.





Реферат на тему: Результати вивчення проблем боротьбиз органiзованою злочиннiстю у зовнiшньоекономiчнiй сферi (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.