Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Право

Результати вивчення причин та умов, що сприяють скоєнню злочинних проявів у сфері приватизації державного майна (реферат)

Україна як суверенна держава почала самостійно формувати власну економічну політику зчасу проголошення своєї незалежності 24 серпня 1991 року. Стратегічним напрямом здійснення економічної політики єформування змішаної економіки на основі конкуруючих між собою суб'єктів господарювання різних форм власності. Це завдання протягом певного часу підлягало вирішенню шляхом всебічної приватизації та роздержавлення.

Теоретичним обгрунтуванням цього процесу виступали неефективність та відсталість командної економіки, декларативне гасло щодо перетворення кожного громадянина на власника ігосподаря, економічна свобода господарювання, подолання товарного дефіциту тощо.

Разом зтим, попередній прогноз можливих негативних наслідків, які виникають уході реалізації Державної програми приватизації, зроблений ще у1992 p. науковцями Національної академії внутрішніх справ України1, свідчить про те, що вже сьогодні змінилася соціальна психологія імотивація здійснення корисливих злочинів. Звичними стали такі психологічні мотиви злочинів, як поширення серед широких верств населення установок на збагачення будь-якими засобами, комплекс заздрощів та схвалення протиправних дій щодо більш забезпечених прошарків населення – "експропріація експропріаторів", виправдовування злочинних дій як компенсація незадоволеності всоціальній несправедливості, невпевненість узавтрашньому дні, переконання убезкарності або гуманності чинного законодавства та ін.

У зв'язку звідсутністю належної системи інформації про фінансово-економічний стан підприємств, що підлягали приватизації, атакож належної законодавчої та нормативної бази розповсюдилися процеси тіньової приватизації підприємств торгівлі, побутового обслуговування населення, житла, транспорту за готівкові гроші, спекуляції такою інформацією, хабарництва та зловживання збоку посадових осіб державних органів влади та управління, атакож на рівні інвестиційних фондів. Набуло широкого розповсюдження навмисне зниження вартості майна підприємств, що приватизується, зметою наступного викупу за низькими цінами.

За даними ГоловКРУ, із перевірених тільки за станом на 1 жовтня 1998 р. 388 об'єктів державної власності, які приватизовані, на кожному другому викриті порушення, що призвели до збитків державі на загальну суму понад 45 млн грн. Завдяки вжитим заходам повернуто до державної власності та поновлено вобліку державного майна на суму 21 млрд грн. Матеріали 123 перевірок на суму більш 32 млн грн. передано до правоохоронних органів.

Вивченням стану справ установлено, що масштаби криміналізації економіки держави зростають. Економічна злочинність і, насамперед, організовані її форми постають одними зголовних дестабілізуючих факторів суспільного розвитку, несуть всобі серйозну загрозу економічній безпеці держави. Криміналітет намагається контролювати найбільш пріоритетні сфери економіки: кредитно-фінансову, банківську, приватизацію, зовнішньоекономічну, топливно-енергетичну тощо.

Протягом останніх шести років загальна кількість злочинів, виявлених усфері економіки, збільшилась на 69,5% (з 36,8 тис. у1992 р. – до 62,4 тис. у1997 р.). У1997 році відбувся сплеск злочинних проявів, кількість злочинів, скоєних уфінансово-кредитній системі, порівняно з1996 р., зросла в1,7 рази, утому числі вбанківській сфері – в2,2 рази, зовнішньоекономічній – у1,4 рази. За 9 місяців 1998 р. виявлено 55тис. економічних злочинів, що на 3,7% перевищує їх кількість за відповідний період 1997 р.

Кримінальні структури зсамого початку реформування економіки проявляють особливу зацікавленість та увагу до приватизаційних процесів. Важко оцінити шкоду, заподіяну проникненням на фінансові ринки іаукціони кримінально-мафіозного капіталу. Тенденція криміналізації процесу зміни форм власності, активність злочинних угруповань уцій сфері набула вУкраїні визивної відкритості ізагрозливого характеру. Крива злочинності характеризує приватизацію як явище стабільне іглибоко криміналізоване.

Тільки за 1997 рік кількість викритих злочинів уході приватизації, порівняно з1996 р., зросла у4,2 рази ідорівнює 2023 таким злочинам. За цей період зареєстровано 37 злочинів, скоєних організованими злочинними угрупованнями. За 9 місяців 1998 р. усфері приватизації викрито 2,3 тис. злочинів, зяких 56 вчинено організованими злочинними групами. Динаміка злочинних проявів свідчить про їх значне поширення врегіонах, де сконцентровано промисловий потенціал, асаме: вДніпропетровській, Донецькій, Луганській, Харківській, Вінницькій, Житомирській, Полтавській, Одеській областях, Автономній Республіці Крим та м. Києві. Уминулому році взазначених регіонах вчинено майже 70% злочинів від їх загальної кількості.

У ході реалізації правоохоронними органами Програми оперативного супроводження процесів приватизації державного майна в1997 р. виявлено 144 факти хабарництва, 538 розкрадань державного іколективного майна, утому числі 342 – увеликих та особливо великих розмірах, 705 зловживань владою або посадовим становищем. Ускоєнні цих злочинів викрито 1,7 тис. осіб, серед яких 358 керівників різних рівнів. У1998 р. викрито 2135 злочинів, пов'язаних зроздержавленням власності, що в1,6 рази більше проти попереднього 1997 р. Майже вдвічі зросла кількість викритих фактів хабарництва та розкрадань.

За оперативними даними, лідери та авторитети злочинних угруповань зрегіональними та міжнародними зв'язками використовують зміну форм власності як реальну можливість легалізувати здобуті незаконним шляхом кошти, прагнуть заволодіти найбільш прибутковими підприємствами. Нерідко контрольний пакет акцій державних підприємств, що приватизуються, опиняється вруках адміністрації, корумпованих елементів та ділків-тіньовиків. Єреальною небезпека, що окремі стратегічно важливі підприємства можуть перейти під контроль кримінальних структур.

У сфері "великої” приватизації протягом 1997 р. викрито 197 злочинів, аза 8місяців 1998 р. – уже 186. Зі значним заниженням вартості були приватизовані цілісні майнові комплекси Алчевського металургійного комбінату, Запорізького виробничо-алюмінієвого комбінату, Дніпропетровського виробничо-алюмінієвого комбінату, Металургійного комбінату ім. Ілліча (м. Маріуполь), Азовсталі тощо, балансовий прибуток яких перевищує вартість їх майна.

Найбільш характерними видами злочинів, які скоюються вході зміни форм власності, єхабарництво; розкрадання державного та колективного майна шляхом заниження оціночної вартості об'єктів, безпідставного списання збалансу основних фондів, завищення кредиторської заборгованості, фальсифікації документів — незаконне скуповування приватизаційних паперів зподальшим придбанням акцій підприємств, що приватизуються; інші зловживання.

Прокуратурою м. Одеса до кримінальної відповідальності притягуються керівник управління комунальної власності Одеської міськради та начальник юридичного відділу цього управління, які за сприяння вприватизації приміщення от­римали хабара всумі 19 тис. дол. США та 26,5 тис. грн.

У Житомирській області порушена кримінальна справа по факту заниження вартості Новоград-Волинського консервного заводу впроцесі його приватизації на загальну суму 1,07 млн грн.

В Одеській області порушена кримінальна справа відносно директора довірчого товариства "Материк-траст" та директора фінансової компанії "Материк-інвест", які за незаконно скуплені приватизаційні сертифікати заволоділи 750 тис. акцій заводу "Одесакабель".

Основними чинниками, що сприяють активній діяльності кримінальних структур впроцесі приватизації та скоєнню корисливих злочинів уцій сфері, єпричини соціально-економічного, організаційно-управлінського та нормативно-пра­вового характеру.

Причини соціально-економічного характеру. Приватизаційні процеси вУкраїні протягом семи останніх років відбуваються за рекомендаціями західних економістів-радників за умов, які характеризуються розладом господарських зв'язків між підприємствами на інтеграційному рівні, розбалансованістю банківської діяльності, відсутністю ефективного механізму ціноутворення, занепадом життєвого рівня значної більшості населення, незабезпеченням задекларованої рівності стартових можливостей громадян, зодного боку, та інтенсивністю непідконтрольного владі процесу, первісного накопичення капіталу ізосередження його вруках окремих осіб – зіншого. Як не прикро, приватизація державних підприємств багатьох галузей не принесла бажаної користі ні бюджету державі, ні галузям економіки країни, ні її народу2.

Практично віддано на розграбування потужний індустріально-аграрний інауково-технічний потенціал України, створений самовідданою працею кількох поколінь радянських людей. За останні роки було продано державної власності на 120 млрд грн., зних удержавний бюджет надійшло 1 млрд грн.

На думку спеціалістів Українського союзу промисловців та підприємців, соціально-економічна ситуація вдержаві характеризується як системна криза. Заборгованість українських підприємств перевищує 200 млрд грн. (50 млрд дол. США). Ця сума вдвічі перевищує розмір ВВП3.

За офіційними даними Держкомстату України, рівень фіксованого безробіття на 1 жовтня 1998 р. дорівнював 3,2%. Для порівняння, ще три роки тому цей показник складав 0,3%. Якщо на початок 1996 р. на кожне вільне робоче місце претендувало 2 людини, то на 1.01.1997 р. – 11, на початок 1998 р. – уже було по 20 претендентів. Взахідних, Черновицькій та Житомирській областях претендентів ще більше.

Наведені соціально-економічні фактори усукупності зморально-психологічними особливостями людини за певних умов виступають вролі конкретних обставин, які сприяють протизаконному заволодінню державним майном, скоєнню корисливих злочинів упроцесі роздержавлення власності.

Причини організаційно-управлінською характеру.До причин, які найбільш часто виступають як недоліки ворганізації процесу приватизації та управління, належать:

- відсутність чіткої системи контролю збоку Фонду державного майна України ійого регіональних відділень за ходом приватизації, виконанням інвестиційних зобов'язань, бізнес-планів, договорів купівлі-продажу, за цільовим використанням коштів від приватизації. Нехтуються позиції іточка зору не тільки галузевих міністерств при вирішенні питання доцільності роздержавлення тих чи інших підприємств, ай Кабінету Міністрів України.

У 1997 році зперевірених 347 регіональних відділень Фонду держмайна України у76 зних виявлено незаконні витрати, недостачі та розкрадання державних коштів на суму 22,5 млн грн. Не за цільовим призначенням витрачено 20,9 млн грн. Незаконно комерційним структурам було надано кредитів на суму понад 10 млн грн. Незважаючи на те, що Запорізький державний титаномагнієвий комбінат ємонополістом вУкраїні звиробництва губчастого титану, германієвої продукції та напівпровідникового кремнію уповному технологічному циклі, атакож Одеський припортовий завод та інші включені до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.І997 р. № 911, Фондом держмайна України своїм наказом від 09.01.1998 р. № 22 включено зазначені об'єкти до переліку підприємств групи Б, В, Г, які підлягають приватизації у1998 р.;

- слабкий контроль працівників Фонду держмайна України та його регіональних відділень за проведенням інвентаризації основних іоборотних фондів, за достовірністю матеріалів по оцінці майна іактивів державних підприємств, що приватизуються. За цих обставин особи, що займаються інвентаризацією або оцінкою майна, за оформлення замовних документів одержують грошового хабара увеликих сумах, аті, хто дав хабара, уподальшому становляться співвласниками об'єктів, які викуповуються.

Перевіркою достовірності оцінки майна ВАТ "Прикарпатський меблевий комбінат” (Івано-Франківська область), проведеною ГоловКРУ, установлено, що вінвентаризаційні, а, відповідно, ів акт оцінки оцінюваного майнового комплексу, не включено 23 будівлі, 249 одиниць обладнання, витрати на реконструкцію меблевого цеху тощо. Урезультаті було занижено вартість майна комбінату на 10,5 млн грн. Матеріали передано обласному УБОЗ МВС України.

Регіональним відділенням Фонду держмайна України вм. Надвірна Івано-Франківської області при проведенні некомерційного конкурсу зпродажу Надвірнянського молокозаводу не була врахована індексація основних засобів, узв'язку зчим занижена вартість майна на 611,4 тис. грн. Матеріали передано до обласної прокуратури;

- недостатня роль апарату Фонду держмайна України та його регіональних відділень урозширенні застосування при приватизації конкурсної основи. Користуючись цим, члени організованих злочинних угруповань використовують корумповані зв'язки для проведення приватизації підприємств утакий спосіб, який би забезпечував їм низьку ціну для заволодіння об'єктом приватизації.

Регіональним відділенням Фонду держмайна України по Волинській області протягом 1997 р. та 7 місяців 1998 р. не проведено жодного відкритого аукціону чи конкурсу зпродажу державного майна. Ум. Вінниця за період 1996–1997 рр. зприватизованих 147 об'єктів через аукціон продано лише 6, аза конкурсом – жодного. По Харківській області загальний обсяг приватизації звикористанням конкурентних способів продажу склав 13,3 млн грн., що становить лише 8,6% від вартості статутного капіталу приватизованих підприємств;

- порушення умов проведення конкурсів вчастині внесення увстановлені терміни інвестиційних коштів саме вгрошовій формі. Чимало переможців приватизаційних конкурсів відмовляються виконувати взяті на себе інвестиційні зобов'язання.

ВАТ "Західноукраїнський комерційний банк” (м. Київ) викупив у1996 р. 36% акцій Алмазнянського металургійного заводу (м. Стаханов). До цього часу ніяких коштів на реконструкцію підприємства та модернізацію його обладнання за даними раніше зобов'язаннями не надходило. Врезультаті завод було зупинено. Аналогічною єситуація іпо Стаханівському вагонобудівному заводу та багатьом іншим.

В ході приватизації п'яти енергокомпаній– "Тернопіль­обленерго”, "Сумиобл­енерго”, "Черкасиобленерго”, "Кіровоград­обленерго”, "Чернігівобл­енерго” – переможцями конкурсів стали фінансові посередники, які не мають ніякого досвіду роботи велектро­енергетичній галузі. Свої права на акції вони передають іншим фірмам, які мають дебеторську заборгованість зенергокомпаніями. Оскільки не була реструктуризована дебеторська та кредиторська заборгованість, можна припустити, що такі фірми не будуть вкладати "живі” гроші врозвиток енергосистеми області, достатньо буде провести взаємозаліки за борговими зобов'язаннями;

- поширеність порушень порядку обігу приватизаційних майнових сертифікатів. Довірчі товариства уроботі зприватизаційними паперами залучають майнові сертифікати вбільшій кількості, ніж це дозволено ліцензіями, апідприємницькі структури здійснюють фінансові операції змайновими сертифікатами, не маючи на це відповідного дозволу.

Перевіркою діяльності довірчих товариств "Суми-траст”, "Аком-траст”, "Госпрозрахунок-траст”, проведеною ГоловКРУ, встановлено факти продажу акцій на суму 3,3 млн грн. без відповідних на це повноважень. ВОдеській області розслідується кримінальна справа, що порушена проти директорів довірчого товариства "Матерік-траст” та фінансової компанії "Матерік-інвест”, які вступили взлочинну змову, незаконно скупили приватизаційні майнові сертифікати ізаволоділи 750 тис. акцій заводу "Одесакабель”.

Причини нормативно-правового характеру. Вивчення аналітичних матеріалів та матеріалів перевірок правоохоронних іконтролюючих органів законності проведення приватизації свідчить про недосконалість чинних законодавчих та відомчих нормативно-правових актів, неврегульованість окремих питань, пов'язаних зі зміною власності. Ці та інші обставини породжують безвідповідальність посадових осіб за шкоду, заподіяну державі.

На жаль, на сьогодні законодавство, що регулює приватизацію, залишається на рівні початкового етапу 1991–1992 рр. Процес законотворення щодо законодавчого забезпечення цієї сфери іде повільно, наявна законодавча база суперечлива, аз багатьох важливих аспектів відсутня.

В Україні процес приватизації зсамого початку відбувався за умов відсутності найважливіших законів, які бсприяли законності проведення відповідних операцій, служили передумовою ізапобіжним заходом уцій сфері. Насамперед, це стосується законів України "”Про оподаткування нерухомого майна”, "Про угоди зцінними паперами", "Про використання приватизаційних майнових сертифікатів", "Про Фонд державного майна України", "Про боротьбу звідмиванням грошових коштів, нажитих злочинним шляхом", "Про бухгалтерський облік", "Про державний контроль" тощо.

Внаслідок недосконалості відомчих нормативних актів конкурентні способи приватизації не сприяють росту кінцевої ціни продажу об'єктів державної власності і, відповідно, збільшенню надходжень до бюджету. Більш того, це призводить до розбазарювання державного майна.

При продажу на конкурсі державного пакету акцій АТВТ «Туристичний комплекс "Черемош"» конкурсна комісія на другому етапі конкурсу відповідно до Положення про порядок проведення конкурсів зпродажу пакету акцій відкритих акціонерних товариств, створених упроцесі приватизації, затвердженого спільним наказом Фонду держмайна України, Антимонопольного комітету іДержавної комісії зцінних паперів від 04.08.1997 р. № 821, та узв'язку звідсутністю заяв на участь уконкурсі на першому етапі прийняла рішення про зниження початкової ціни пакету акцій на 25%, або на 502 тис. грн.

Станом на 01.09.1998 р. уЛуганській області проведено два відкриті спеціалізовані аукціони зпродажу пакетів акцій акціонерних товариств за грошові кошти. Продаж акцій відбувався відповідно до Положення про порядок проведення спеціалізованих аукціонів за грошові кошти, затвердженого спільним наказом Фонду державного майна України, Антимонопольного комітету іДержавної комісії зцінних паперів від 15.05.1998 р. № 322.

На першому аукціоні виставлено на продаж пакети акцій чотирьох акціонерних товариств номінальною вартістю 1506 тис. гривень, які були продані за 26,8 тис. грн. На другому аукціоні було запропоновано пакети акцій 12-ти акціонерних товариств номінальною вартістю 999,8 тис. грн., які продано за 14,5 тис. грн. Так, номінальна вартість пакету акцій Стаханівського управління механізації складала 45,9 тис. грн., який було продано за 45 грн., пакет акцій Міловського ремонтно-транспортного підприємства номінальною вартістю 159,4 тис. грн. було продано за 510 грн.

Не сприяє забезпеченню законності впроцесі приватизації діючий порядок проведення оцінки майна та багаторазова зміна методики оцінки майна йактивів підприємств, що приватизуються. Чинним законодавством, зокрема, вартість об'єкту незавершеного будівництва при приватизації шляхом продажу на аукціоні або за конкурсом визначається на підставі балансу без врахування індексу інфляції. Таке визначення вартості об'єктів веде до встановлення дуже низької початкової ціни продажу іпри незначній кількості учасників аукціону чи конкурсу приводить до реалізації вказаних об'єктів власності, яка значно нижче ринкової.

У Рівненській області протягом 1997–1998 рр. при конкурентних способах реалізації вартість продажу на аукціонах 26 об'єктів незавершеного будівництва – житлових котеджів для переселенців із радіаційно забруднених територій склала 69,5 тис. грн. при початковій вартості 42,4 тис. грн. (середня ціна продажу склала 2,6 тис. грн.).

Відсутність убагатьох підзаконних та відомчих нормативних актах чіткої регламентації дій посадових осіб, зокрема владних ігосподарських структур, атакож невизначеність їх відповідальності за дії, що суперечать вимогам законодавства, призводять до нігілістичного ставлення державних службовців та посадових осіб до виконання законодавчих актів та використання ними свого службового положення вкорисливих цілях.

Так, приватизація Алчевського металургійного комбінату відбувалася зчисельними порушеннями чинного законодавства. Були порушені строки її проведення, пільгова підписка на акції здійснювалась без затвердженого плану розміщення акцій. Втой же час Фондом державного майна України підписано зУкраїнською кредитно-інвестиційною компанією угоду про передачу їй акцій на суму 10 млн грн. зрозрахунку загальної вартості статутного фонду 3,5 млн грн., хоча його вартість зурахуванням індексації складає 79 млн грн.4 .

Таким чином, вивчення причин та умов, що сприяють скоєнню корисливих злочинів усфері приватизації державного майна дає можливість запропонувати комплекс заходів правового та організаційно-правового характеру щодо їх усунення та нейтралізації.

З метою удосконалення правової бази процесу приватизації державної власності вважаємо за необхідне рекомендувати Кабінету Міністрів України за участю Фонду державного майна України, інших зацікавлених міністерств та відомств протягом 1999 року:

а) розробити іподати на розгляд Верховної Ради України проекти законів:

- "Про націоналізацію власності";

- "Про повернення увласність держави із інших форм власності майна, переданого безплатно" (про реприватизацію приватизованого державного майна);

- "Про корпоратизацію підприємств, що не підлягають приватизації";

- "Про угоди зцінними паперами";

- "Про боротьбу звідмиванням грошових коштів, нажитих злочинним шляхом";

- "Про приватизацію державного майна" (нову редакцію Закону, який би замінив два діючі);

б) увстановленому порядку внести зміни ідоповнення до законів України "Про приватизацію державного майна" та "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", передбачивши:

- обов'язковість перевірки ФДМ України законності походження коштів юридичних та фізичних осіб, використаних на приватизацію господарських об'єктів інадання такої інформації та інформації відносно нових власників приватизованих підприємств Державній податковій адміністрації за місцем знаходження юридичної чи фізичної особи;

- захист економічних інтересів підприємств, що мають стратегічне значення іособливо тих, встатутному фонді яких контрольний пакет акцій належить державі; введення втаких підприємствах посади радника зпитань безпеки;

- дійовий контроль за можливим переглядом ізміною планів розміщення акцій, включивши до складу комісій зприватизації працівників правоохоронних органів, на етапі підготовки та проведення конкурсів;

- подання покупцями - юридичними особами до органу приватизації декларації про доходи за придбані об'єкти, атакож надання державними органами приватизації інформації правоохоронним органам про походження коштів;

- відповідальність членів конкурсної комісії за порушення при визначенні попереднього іостаточного переможця конкурсу зпродажу об'єктів приватизації; оцінювачів (оціночна фірма) за недостовірність висновку про оцінку майна чи об'єкту приватизації вцілому увипадках, коли ціна об'єкту, який підлягає приватизації через викуп, визначається експертним шляхом; посадових осіб органів приватизації, до обов'язку яких входить контроль за поданням відомостей про доходи покупців, уразі їх ухилення від подання декларацій про доходи або внесення до їх змісту неправдивих відомостей, атакож учасників конкурсу зпродажу об'єктів приватизації за недостовірність чи підробку підтверджуючих документів, які можуть мати відношення до необхідного мінімального розміру основних фондів учасника, досвіду роботи увідповідній галузі, дотримань вимог антимонопольного законодавства тощо.

З огляду на вищеперелічене, Міністерству юстиції, Фонду державного майна, Міністерству економіки України до 1 вересня 1999 року здійснити поглиблений аналіз нормативних документів, що регулюють процес приватизації, та при необхідності внести відповідні пропозиції щодо їх удосконалення.

Фонду державного майна, Міністерству юстиції, Міністерству економіки, Міністерству внутрішніх справ України, іншим зацікавленим міністерствам івідомствам до 15 серпня 1999 року необхідно вивчити питання щодо надання права проведення експертної оцінки нерухомого майна, що приватизується виключно державним органам – бюро технічної інвентаризації при місцевих органах виконавчої влади. Внести відповідні пропозиції до Кабінету Міністрів України.

Фонду державного майна, Державній комісії зцінних паперів та фондового ринку, Антимонопольному комітету, Міністерству фінансів, Міністерству економіки, Міністерству внутрішніх справ, Службі безпеки України протягом ІІІ кварталу поточного року вивчити питання про доцільність продажу низько ліквідних акцій вумовах фінансової кризи. При необхідності внести зміни до Порядку проведення спеціалізованих аукціонів за грошові кошти, затвердженого спільним наказом Фонду державного майна, Державної комісії зцінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України від 4 травня 1998 р. № 803/113/5 та доповненого наказом зазначених відомств від 20 листопада 1998 р. № 218/306/11, передбачивши нижню граничну ціну продажу однієї акції взалежності від початкової (номінальної) ціни. Розповсюдити вимоги щодо ціни акцій окремого ВАТ, яка не може бути нижчою за 70% її початкової ціни на всі підприємства, ане тільки на підприємства стратегічного значення та такі, що займають монопольне становище на відповідному ринку товарів (робіт, послуг).

Фонду державного майна, Міністерству економіки України, зацікавленим міністерствам івідомствам до 15 серпня 1999 року вивчити питання щодо доцільності припинення з1999 року продажу акцій за приватизаційні майнові та компенсаційні сертифікати. За результатами вивчення внести пропозиції до Кабінету Міністрів України.

Фонду державного майна України до 30 липня 1999 року глибоко івсебічно проаналізувати стан справ зкадрами підпорядкованих регіональних відділень, вжити необхідних заходів щодо посилення вимогливості, звільнення співробітників, які порушили антикорупційне законодавство, встановили неділові стосунки із злочинним середовищем, компрометують державні органи.

Фонду державного майна спільно зДержавною податковою адміністрацією України необхідно здійснити протягом ІІІ кварталу поточного року перевірки діяльності регіональних підрозділів ФДМ України стосовно дотримання чинного законодавства вчастині витребування уфізичних осіб, які беруть участь ваукціонах, декларацій про доходи та забезпечення контролю за своєчасною сплатою податків та інших обов'язкових платежів. За результатами перевірки підготувати пропозиції про внесення змін до законодавчих актів щодо позбавлення права власності фізичних осіб, які не подають декларації про доходи.

Міністерству економіки, Національному агентству України зуправління корпоративними правами, Фонду державного майна, Державній комісії зцінних паперів та фондового ринку України до 1 липня 1999 року необхідно вжити невідкладних заходів щодо укомплектування відкритих акціонерних товариств, устатутних фондах яких єдержавна частка власності, уповноваженими особами, які управлятимуть державними пакетами акцій. Внести пропозиції щодо створення чіткої, висококваліфікованої системи державного менеджменту зчастками держмайна. Результати доповісти Кабінету Міністрів України.

Фонду державного майна, Міністерству економіки, Державній комісії зцінних паперів та фондового ринку України разом зМіністерс­твом внутрішніх справ України вивчити до 1 серпня 1999 року питання щодо законності накопичення окремими юридичними та фізичними особами приватизаційних майнових сертифікатів та використання їх для придбання акцій підприємств, що приватизуються. Розробити механізм вилучення незаконно придбаних акцій такими структурами.

Державній комісії зцінних паперів та фондового ринку, Антимонопольному комітету України слід, на наш погляд, до 1 липня внести до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо невідкладного запровадження ведення акціонерними товариствами обліку афілійованих осіб.

Фонду державного майна України разом зМіністерством фінансів, Міністерством економіки, Державним комітетом інформаційної політики, Міністерством юстиції, Міністерством внутрішніх справ, Службою безпеки, Антимонопольним комітетом та Державною комісією зцінних паперів та фондового ринку України на виконання доручення Кабінету Міністрів України необхідно прискорити доопрацювання Програми невідкладних заходів щодо забезпечення прозорості приватизаційних процесів іпопередження фактів зловживань під час проведення приватизації об'єктів державної власності вУкраїні. Максимально врахувати при цьому висновки та пропозиції, що випливають зрезультатів вивчення причин та умов, які сприяють скоєнню злочинів, утому числі іорганізованими угрупованнями впроцесі приватизації, передбачивши комплекс заходів, спрямованих на:

- розробку нових проектів законодавчих та нормативно-правових актів, що забезпечують ефективність, прозорість та законність процесів приватизації;

- проведення роботи заналізу та перегляду чинного законодавства, нормативно-правової бази, що регулюють процес приватизації державного майна, зметою усунення протиріч та недоліків при їх застосуванні;

- посилення організаційно-правової взаємодії державних органів приватизації та правоохоронних ісудових органів зметою забезпечення законності впроцесі приватизації державного майна, захисту права власності вУкраїні, вирішення майнових, фінансово-боргових спорів та виконання судових рішень;

- забезпечення методологічно-роз'яснювальної роботи зпитань приватизації серед працівників органів державної виконавчої влади, правоохоронних, контролюючих та судових органів, інформування громадян України та іноземних держав про стан, доцільність та умови приватизації вУкраїні;

- підготовку та підвищення кваліфікації працівників державних органів приватизації, органів державної виконавчої влади зцих питань, розробку механізму проведення конкурсів звідбору уповноважених осіб щодо здійснення ними функцій управління державними пакетами акцій.

Література:

[1][1] Див.: Камлик M.I., Сміян Л.С. Оперативний пошук інформації про корупцію, інші зловживання впроцесі приватизації державної власності та методи їх виявлення: Методичні рекомендації. —Київ:РВВ МВС України, 1993. - 32 с.

2 Див.: Про звернення Верховної Ради України до урядів іпарламентів Великобританії, Канади, Кіпру, ФРН, США, Швейцарії: Постанова Верховної Ради України//Голос України. -1998. - 27 січ. - №15.

3 Див.: Известия. - 1998. - № 198. - 21 окт.

4 Див.: Зеркало недели. - 1998. - № 3. - 17-23 янв.





Реферат на тему: Результати вивчення причин та умов, що сприяють скоєнню злочинних проявів у сфері приватизації державного майна (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.