Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Право

Пропозиції щодо забезпечення захисту внутрішнього ринку в інтересах вітчизняного виробництва і споживачів (реферат)

Затяжний характер економічної кризи вУкраїні загрожує тривалою депресією, тому вирішення проблеми забезпечення захисту вітчизняного виробника, корегування економічного курсу держави зтим, щоб вньому знайшлося чільне місце для державного регулювання соціально-економічних процесів, має велике значення для зміни ситуації на позитивний бік.

Захист внутрішнього ринку вінтересах вітчизняного виробника єодним із важливіших факторів економічного зростання держави. Піднесення власного виробництва не може розпочатися без суттєвої державної підтримки підприємств різних галузей народного господарства.

В умовах сучасного соціально-економічного розвитку України дедалі складніше ісуперечливіше розвиваються явища іпроцеси, пов'язані зекономічним суверенітетом держави. Якщо раніше основні підойми соціально-економічної політики були зосереджені вруках Центру івся власність на території України перебувала уволодінні загальносоюзних міністерств івідомств, то після проголошення державної незалежності України вся власність юридично закріплена за нашою державою ібільшість соціально-політичних питань перенесено врегіони. Але такий динамізм увирішенні зазначених проблем не дає однозначного висновку, чи стала ця власність власністю народу, чи проводить Уряд України незалежну соціально-економічну політику вінтересах власного народу? Від відповіді на ці питання залежить івирішення винесеного на порядок денний завдання, атакож забезпечення національної безпеки України.

Проте, протягом останніх років вкрай повільно відбуваються зміни на краще. На жаль, продовжує проводитись політика існування усій нації вборг при подальшому зниженні ВВП та продуктивності праці.

Спричинили суттєві негативні наслідки істановлять подальшу загрозу економічній безпеці рекомендації про недоцільність державного регулювання ринкових реформ навіть за допомогою таких ринкових підойм, як ціноутворення, капіталоутворення, валютний режим, кредитно-інвестиційна політика та зовнішньоекономічна діяльність тощо. Крім того, до негативних наслідків призвели форсовані темпи роздержавлення та приватизації.

З метою одержання кредитів, втілюючи такі рекомендації, наша країна зазнає значних економічних збитків, які набагато перевищують суму цих кредитів. До речі, тільки лібералізація зовнішньоекономічної діяльності сприяє проникненню на внутрішній ринок неякісних, але дешевих товарів, що поступово знищує національне виробництво.

В умовах переходу до ринкових вiдносин рiзко ослабли контрольнi функцiї держави за процесами, що вiдбувались як векономiцi вцiлому, так iузовнiшньоекономiчнiй сферi зокрема.

Проводилась невиважена полiтика щодо лiбералiзацiї зовнiшньо­економiчної дiяльностi. Поспiхом приймались законодавчi та нормативнi акти, що регулюють вiдносини уцiй сферi. Наприклад, до Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України "Про валютне регулювання" пiсля його прийняття чотири рази вносилися змiни. Ситуацiя ускладнювалась необмеженим, вiдповiдно до Закону "Про зовнiшньо­економiчну дiяльнiсть", доступом на мiжнароднi ринки майже всiх суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi, бiльшiсть зяких не мала досвiду проведення зовнiшньо­економiчних операцiй iпрямих контактiв зiноземними фiрмами, не знали кон'юнктури мiжнародних ринкiв. За таких умов держава значною мiрою втратила контроль над сферою зов­нiшньоекономiчної дiяльностi iбагато процесiв вiдбувалось стихiйно.

Протягом 1991–1997 рр. керiвниками багатьох пiдприємств проводилась полiтика обвальної бартеризацiї зовнiшньої торгiвлi. Угеографiчному планi бiльша частина бартерних операцiй припадає на країни колишнього СРСР: 76,6% обсягiв експорту за бартерними угодами i83,2% обсягу iмпорту. По країнах далекого зарубiжжя цi показники склали вiдповiдно 23,4% i16,8%. Такий географiчний розподiл бартерних угод обумовлений не лише традицiйними економiчними зв'язками України, ай рiзною забезпеченістю грошовими ресурсами, включаючи вiльно­конвертовану валюту, партнерiв ублизькому iдалекому зарубiжжi.

Водночас зкатастрофiчним зростанням зовнiшнього боргу України вiдбувається процес накопичення окремими особами значних валютних коштiв на рахунках узакордонних банках. Нерiдко для незаконної конвертацiї коштiв та переказу їх за кордон використовуються фiктивнi комерцiйнi структури, якi здiйснюють свою дiяльнiсть пiд "дахом" злочинних угруповань, що намагаються контролювати тi чи iншi галузi народного господарства. За даними МВС України, тiльки через Берестейську фiлiю АО "Укрiнбанк" (м. Київ) протягом 4-го кварталу 1996 р. та 1-го пiврiччя 1997 р. через фiктивно створенi комерцiйнi структури впорушення Указу Президента України "Щодо повернення валютних цiнностей, якi незаконно знаходяться за межами України" було перераховано на Лоро рахунки понад 30 млн грн. УДонецькiй областi до кримiнальної вiдповiдальностi притягуються учасники злочинного угруповання, якi через систему кореспондентських рахункiв комерцiйних банкiв України, Бiлорусi, Прибалтики та Нiмеччини займалися незаконною конвертацiєю злочинно здобутих коштiв. Злочинцями таким чином отримано 1 млн 800 тис. дол. США.

Подiбнi структури працюють iв системi енергопостачання. При цьому наряду зАО "Укрiнбанк" (м. Київ) активно працюють зкореспондентськими рахунками iноземних банкiв-нерезидентiв АК "Укракадембанк", АКБ "Аваль" (м.Київ), КБ"Приватбанк", АКБ "Заводбанк" (м.Днiпропетровськ), АКБ "Слов'янський" (м.Запорiжжя) та ряд iнших комерцiйних банкiв.

Проблема боротьби зi злочиннiстю усферi зовнiшньоекономiчної дiяльностi набула особливої актуальностi iгостроти через дiї злочинцiв, якi завдають значних збиткiв економiцi України. Прибутки, що отримують злочиннi угруповання усферi зовнiшньо­економiчної дiяльностi, єодним iз основних джерел посилення фiнансової могутностi тiньових структур iорганiзованої злочинностi вУкраїнi.

Протягом 1996 р. вцiй сферi було скоєно 859 злочинiв, ав 1997р.– 1245 злочинiв, що на 44,9% бiльше, зних органiзованими злочинними угрупованнями скоєно у1996 р. 64 злочини проти 184 – у1997 р. (зростання майже втри рази).

Головним управлiнням по боротьбi зорганiзованою злочиннiстю МВС України спiльно зУБОЗ Житомирської областi у1997 р. припинено дiяльнiсть органiзованої злочинної групи змiжнародними зв'язками, до складу якої входили посадовi особи концерну "Укрспирт", корумпованi працiвники митниць, правоохоронних органiв Житомирської, Волинської, Київської, Донецької, Одеської, Рiвненської, Тернопiльської областей, Автономної Республіки Крим, якi за хабарi сприяли керiвникам комерцiйних структур вотриманнi спирту на спиртзаводах України iоформленню документiв на нiбито його вивiз за кордон. Встановлено 550 фактiв хабарництва. До кримiнальної вiдпо­вiдальностi притягується понад 100 осiб, 53 зяких заарештовано.

Поглиблення економічної кризи вкраїні, що відбувається на фоні послаблення регульованого впливу держави на макро- імікрорівнях, доларизації грошового обігу, посилення структурних деформацій векономіці, різкого спаду виробництва промислової, сільськогосподарської продукції та послуг, стрімкого скорочення валового внутрішнього продукту, супроводжується процесами криміналізації, які набули загрозливих масштабів вусіх галузях народного господарства, усуспільстві вцілому. Корупція, розкрадання, шахрайство, спекуляція, розбої, грабежі стають звичним явищем, формуючи всуспільстві викривлені уявлення про Добро іЗло. У1997 р. правоохоронними та іншими контролюючими органами всфері економіки виявлено понад 62,4 тис. злочинів, що на 69,5% більше, ніж у1992 р.

Сьогодні тіньовий сектор складає більш ніж 60% економіки, майже половина населення одержує нереєстровані доходи. Таке становище, по-перше, сприяє вилученню значних коштів звиробництва та їх направленню на некритичне споживання, по-друге, спричиняє відплив грошей за межі національного господарського простору України (за оцінками окремих експертів відповідний показник за роки незалежності сягає понад 20 млрд дол. США).

Найбільш криміногенними залишаються процес приватизації, паливно-енергетичний та агропромисловий комплекси, транспорт, сфери відносин убанківській, кредитно-фінансовій системах, зовнішньоекономічній діяльності. У1996 році виявлено понад 4,6 тис. злочинів упаливно-енергетичному комплексі, 3,9 тис. – уфінансово-кредитних та банківських установах, 859 злочинів, пов'язаних із зовнішньоекономічною діяльністю, 880, – зпроцесом приватизації. Протягом 1997 року відбувався сплеск злочинних проявів: уфінансово-кредитній сфері – 6,2 тис. злочинів, зних убанківській – 4,7 тис., узовнішньоекономічній сфері – 1,2 тис. та приватизації – понад 2 тис. злочинів.

Викликає занепокоєння стан законності упідприємницькій діяльності.

Аналіз матеріалів перевірок, кримінальних справ, атакож сучасний соціально-політичний стан топливно-енергетичних регіонів України свідчить, що під "дахом" державних підприємств звідома, ато іпри безпосередній участі посадових осіб цих організацій організовані злочинні угруповання створюють різного роду комерційні структури. Малі підприємства, кооперативи, інші підприємницькі структури, використовуючи обладнання, сировину, допоміжні матеріали, енергоресурси державних заводів, виробляють таку жсаму продукцію, що іосновне підприємство, врезультаті чого виникають сприятливі умови для різноманітних зловживань. Зафіксовані чисельні випадки, коли приватним підприємствам за безцінь продавалося дефіцитне державне устаткування, транспортні засоби, сировина іт.ін.

Незважаючи на те, що майже всі підприємницькі структури зареєстровані як виробничі, переважна більшість (приблизно 70-80%) виконують восновному лише посередницькі функції, які зв'язані зпостійним обігом великих грошових сум. Схема їх "діяльності" приблизно однакова – це отримання вкомерційних банках кредитів за хабарі, закупівля на держпідприємствах, удержавній та кооперативній торгівлі, сільськогосподарських підприємствах продукції (головним чином товарів широкого вжитку, кольорових та чорних металів, цукру, спирту, зерна іт.п.), перепродаж їх за підвищеними цінами або вивіз за кордон. Втой же час законодавчо не визначені засоби протидії штучно створеним структурам для перекачування фондових матеріалів ігрошей зпідприємств вкомерційні структури. При цьому слід зазначити, що вбагатьох випадках комерційні структури, які створені при державних підприємствах або існують за їх рахунок, фактично очолюють керівники цих підприємств.

Причиною зростання злочинності всфері економіки іне­задовільного збереження державного іколективного майна єй те, що центральні та місцеві органи державної виконавчої влади не вживають необхідних заходів для зміцнення державної дисципліни, наведення належного порядку вобліку товарно-матеріальних цінностей ікоштів, послабили контроль за їх використанням, рідко виносять ці питання на розгляд, не ведуть належної роботи щодо усунення причин, які призводять до безгосподарності, марнотратства іроз­крадань. Незадовільно здійснюється відомчий контроль. Значно скорочено, ав багатьох міністерствах івідомствах ліквідовано контрольно-ревізійні служби, внаслідок чого перевірки та ревізії проводяться поверхово, не викриваються причини нестач ірозтрат матеріальних цінностей, наднормативних витрат матеріалів ісировини. Як правило, більшість фактів розкрадань ізловживань вцих відомствах виявляється іншими контролюючими органами.

Для реального утвердження державності України потрібна ефективно діюча державна служба, висококваліфікований потенціал державних структур та інститутів, здатних здійснювати жорсткий контроль за станом справ як удержавному, так іпідприємницькому секторах економіки. Проте, вУкраїні з1991 року державний контроль поступово був значною мірою ліквідований, хоча крім чинників, які раніше обумовлювали поширення корисливих посягань на державне ісуспільне майно, з'явилося багато нових, ще більш суспільно небезпечних, які сприяють утворенню ірозвитку організованих форм злочинності.

Аналіз матеріалів, які використовувалися при дослідженні економіко-кримінологічних проблем, свідчить, що кримінальні структури приділяють особливу увагу процесам приватизації зпочатку її проведення. Злочини уцій сфері набувають масового поширення. Правоохоронними органами виявлені багаточисельні випадки хабарництва, розкрадання державного та колективного майна шляхом заниження оціночної вартості об'єктів, безпідставного списання основних фондів, завищення кредиторської заборгованості, фальсифікації документів, інших зловживань.

Протягом 1997 року вході приватизації було викрито 595 фактів розкрадань державного та колективного майна проти 37 у1996 році, ут. ч. увеликих та особливо великих розмірах – 296, посадових злочинів – 919, зних хабарництв – 148.

Найбільше таких видів злочинів уминулому році виявлено уДніпропетровській та Донецькій (по 257), Луганській (198), Харківській (167) областях та м. Києві (170).

Лідери та "авторитети" злочинних угруповань використовують зміну форм власності як реальну можливість легалізувати здобуті незаконним шляхом кошти, прагнуть прибрати до рук найбільш прибуткові підприємства. Нерідко контрольний пакет акцій державних підприємств, що приватизуються, опиняється вруках адміністрації, корумпованих елементів та ділків-тіньовиків.

Основними чинниками, що сприяють активній участі криміналітету впроцесі приватизації, постають: прогалини вчинному законодавстві, відсутність належного дійового контролю за цим процесом збоку Фонду державного майна ійого регіональних відділень; корумпованість посадових осіб органів державної влади, які уповноважені контролювати хід приватизації.

На жаль, приватизаційні процеси внашій країні мають фіскальний характер, їм не надано повної "прозорос­ті". Інформованість громадян щодо їх прав та участі вприватизації недостатня. Громадянам України не надається доступ до об'єктів приватизації та не забезпечуються задекларовані рівні стартові можливості.

Проблема поширення криміналізації процесів приватизації єоднією зосновних внутрішніх загроз економічній безпеці держави.

З метою зменшення впливу негативних факторів на хід роздержавлення підприємств, посилення довіри громадян до приватизаційних процесів, атакож зціллю оцінки впливу цього процесу (як основної складової частини ринкових реформ) на захист внутрішнього ринку та вітчизняного виробника, на нашу думку, доцільно:

а) Фонду державного майна та Міністерству економіки України поглиблено проаналізувати діяльність приватизованих підприємств за весь період, зпочатку зміни власності;

б) забезпечити жорсткий контроль збоку держави за приватизацією підприємств за умов неухильного дотримання існуючих законів. Запровадити механізм повернення підприємств увласність держави вразі виявлення порушень законодавства про приватизацію.

Подолання причин та умов, які сприяють подальшій криміналізації економіки, зростання обсягів її "тінізації" потребують реалізації комплексу взаємопов'язаних заходів політичного, економічного, соціального та правового характеру. Зокрема, на нашу думку, необхідно поступово впроваджувати іпосилювати державне регулювання макроекономічних процесів за допомогою таких ринкових підойм, як ціноутворення, капіталоутворення, валютної, кредитно-інвестиційної політики, зовнішньоекономічної діяльності тощо. Досить сподіватися на ефект саморегулювання.

Потребує законодавчого забезпечення вирішення даної проблеми – найшвидше прийняття Верховною Радою України законів: "Про націоналізацію майна", "Про власність", "Про бухгалтерській облік", "Про боротьбу звідмиванням грошових коштів, нажитих злочинним шляхом", "Про державний контроль".

За даними Антимонопольного комітету, протягом останніх років поширюються випадки порушень антимонопольного законодавства збоку підприємств, підприємців, банків, органів влади іуправління, що безумовно не сприяє захисту внутрішнього ринку та вітчизняного виробника. Не зменшується кількість випадків укладання неправомірних угод, спрямованих на обмеження конкуренції увигляді встановлення монопольних цін, продовжується розподіл ринків зметою їх монополізації та усунення зринку (або обмеження доступу до нього) конкурентів.

Наприклад, Законом України "Про банки ібанківську діяльність" забороняється укладання угод, які мають на меті монополізацію банківських послуг. Проте, до цього часу не визначено механізму антимонопольного регулювання діяльності вже існуючих банків-монополістів. На практиці це призводить до функціонування високо монополізованого банківського сектору, який штучно зменшує кредитні ресурси, за рахунок чого одержує надприбутки.

Так, за підсумками 1996 р. балансовий прибуток "Пром­інвестбанку" досягнв майже 30 % балансового прибутку всіх комерційних банків України. Для порівняння, його величина дорівнювала сукупному прибутку Волинської, Закарпатської, Кіровоградської, Тернопільської та Херсонської областей разом узятих.

З огляду на викладене, та зметою забезпечення ефективного захисту внутрішнього ринку вінтересах вітчизняного виробника іспоживачів, крім зазначених за текстом пропозицій, упершочерговому порядку основну увагу необхідно зосередити на розробці Урядом України конкретних рішучих організаційно-практичних заходів, спрямованих на вирішення проблем, пов'язаних зліквідацією причин кризи неплатежів та нецільового використання бюджетних коштів, які містили бтакі складові частини:

- проведення із залученням практичних працівників відповідних міністерств тавідомств комплексних перевірок законності здійснення товарно-грошових операцій суб'єктами підприємницької діяльності, які створені при державних підприємствах, зокрема паливно-енергетичного комплексу; виявлення фактів одержання тіньових доходів шляхом прихованого вилучення зобігу різниці між собівартістю та роздрібними цінами на товари йпослуги;

- погашення заборгованості по виплаті заробітної плати, для чого запровадити механізм майнової відповідальності таких підприємств, аукціонного продажу їхліквідних фондів та валютних ресурсів звиплатою виручених коштів працівникам;

- безумовне погашення підприємствами-реципієнтами кредитів, які були ними одержані під гарантію Уряду, ане зДержавного бюджету;

- забезпечення Кабінетом Міністрів жорсткого контролю за проходженням бюджетних коштів аж до безпосереднього їх одержувача, спрямованих на державну підтримку підприємств тієї чи іншої галузі економіки, атакож на погашення заборгованості по заробітній платі.





Реферат на тему: Пропозиції щодо забезпечення захисту внутрішнього ринку в інтересах вітчизняного виробництва і споживачів (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.