Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Право

Проблеми управління науковим забезпеченням правоохоронної діяльності на міжвідомчому рівні (реферат)

Становлення й розвиток України як демократичної, правової держави, її інтеграція у світову співдружність, формування засад сучасного громадянського суспільства є неможливими без фундаментального науково обґрунтованого оновлення національного законодавства, створення досконалої правової системи для забезпечення захисту прав і свобод громадян.

Сьогодні наукова діяльність правоохоронних органів держави базується на розгалуженому законодавчому і нормативно-правовому рівнях, має свої специфічні пріоритети, основними з яких є боротьба зі злочинністю та іншими правопорушеннями. Разом з тим, сучасний рівень, структура і динаміка злочинності, навіть за умов її наявного стримування, активної боротьби з найбільш зухвалими і агресивними проявами, є однією з найбільш гострих проблем держави та суспільства. Загрожуючи інтересам і правам людини, життєдіяльності всього суспільства, злочинність перетворилась на один з головних факторів деструктивного впливу на позитивні процеси соціального, економічного та політичного розвитку країни.

Незважаючи на те, що наукова діяльність правоохоронних органів існує в більше ніж 20-ти відомчих вищих навчальних закладах і науково-дослідних установах, в яких створено потужний науковий потенціал, сучасний стан наукового забезпечення свідчить про те, що наукова діяльність у правоохоронній сфері здійснюється без належної координації і взаємодії щодо вирішення загальнодержавних завдань у галузі боротьби зі злочинністю та іншими негативними явищами в суспільстві.

Не повною мірою визначено головні напрями пріоритетних наукових досліджень правоохоронних органів, відсутні єдине інформаційне поле науково-дослідної діяльності та покоординоване планування перспективних і поточних наукових досліджень, найбільш актуальних і фундаментальних прикладних розробок, дисертаційних досліджень, а також систематизоване впровадження результатів наукових розробок у практичну діяльність.

Серед проблем, які мають вирішувати науковці, значне місце повинні займати питання подолання високого рівня злочинності у пріоритетних галузях економіки, банківській та кредитно-фінансовій системах, сферах приватизації, фондового ринку, енергозабезпечення, інформаційних відносин, у підприємницькій та зовнішньо економічній діяльності. Аналіз і розробка заходів по боротьбі зі злочинністю у перелічених сферах вимагає своєчасного проведення наукового соціально-правового та економічного аналізу базових галузей, вивчення законодавчої і нормативної бази, недосконалість та суперечності якої сприяють вчиненню злочинів.

Ситуація ускладнюється й тим, що злочинність має організований і транснаціональний характер, що загрожує національній безпеці України. Потребують наукового вирішення проблеми боротьби з такими видами злочинності як контрабанда, особливо з боку організованих злочинних формувань, незаконний обіг зброї та вибухівки, нелегальна міграція, торгівля людьми, порнобізнес, незаконний автобізнес і т.ін.

Залишається гострою проблема боротьби з наркоманією. Враховуючи, що наша країна, як зручна транзитна територія, досить швидкими темпами втягується у сферу діяльності міжнародного наркобізнесу, нагальною потребою є розробка наукових методик виявлення та перекриття каналів незаконного ввезення в Україну наркотичних засобів та їх розповсюдження, вивчення умов, що сприяють надходженню їх у незаконний обіг, а також здійснення відповідних профілактичних заходів.

Особливої уваги потребує боротьба з корупцією.

Багато науково-методичних проблем містить в собі поки що екзотичний для нашої країни різновид правопорушень, пов'язаний з використанням інформаційних технологій у злочинній діяльності, так звана комп'ютерна злочинність.

В умовах загострення криміногенної ситуації та активної протидії злочинного світу правоохоронним органам особливої уваги потребує розробка наукових проблем оперативно-розшукової діяльності, зокрема стосовно досліджень проблем взаємодії оперативних апаратів правоохоронних органів.

Вимагають покращання та наукового обґрунтування розробка нових форм і методів організації слідчої роботи, у тому числі шляхом широкого впровадження сучасних інформаційних технологій, удосконалення діяльності щодо застосування експертно-криміналістичних методів та засобів для виявлення, розкриття, розслідування і попередження злочинів.

З метою зміцнення дисципліни та законності, підвищення рівня виховної роботи з особовим складом правоохоронних органів необхідно аналізувати стан правопорушень та вчинення злочинів їх працівниками, узагальнювати причини та умов їх вчинення, підготувати відповідні інструкцій та рекомендації щодо їх запобігання.

Необхідно покращити систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації наукових і науково-педагогічних кадрів. Вимагають приведення до єдиних стандартів навчальні програми та плани відомчих закладів освіти правоохоронних органів.

Потребує вдосконалення система моніторингових досліджень, спрямованих на підвищення авторитету працівників правоохоронних органів серед населення. Вимагає участі науковців розробка та опрацювання моделей поведінки працівників цих органів під час службової діяльності та спілкування з населенням, підготовка відповідних інструкцій з цих питань.

Треба всіляко підтримувати дослідження, які виконуються на стику наукових знань – юридичних, соціальних, технічних тощо, так званих міжгалузевих.

Розв'язання перерахованих завдань можливе лише шляхом визначення основних організаційних і правових засад єдиної політики в галузі наукового забезпечення правоохоронної діяльності, інтеграції наявного наукового потенціалу, результатів досліджень, напрацювань з підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів та здійснення інших заходів, спрямованих на підвищення ефективності боротьби зі злочинністю, забезпечення конституційних гарантій охорони законних прав та інтересів громадян, суспільства і держави.

Ця проблема, яка має загальнодержавне значення, є комплексною та різноплановою і потребує об'єднання зусиль фахівців різних структур та відомств, що здійснюють правоохоронні функції, а також – розробки концептуальних засад реформування наукового забезпечення правоохоронної діяльності.

Концепція покликана створити основні засади комплексного підходу до реалізації державно-правової політики у галузі наукової діяльності, яку забезпечують правоохоронні органи за відповідними напрямами – прокуратура, органи внутрішніх справ, юстиції, служба безпеки, митна служба, податкова служба, органи охорони державного кордону.

Основні концептуальні заходи реформування наукового забезпечення правоохоронної діяльності повинні визначатися на підставі аналізу криміногенної ситуації в Україні, сучасного розвитку наукового забезпечення з урахуванням перспектив інтеграції наукового потенціалу відомств для вирішення завдань практичної діяльності правоохоронних органів.

Сьогодні існує певне нормативно-правове підґрунтя розробки Концепції – Конституція, законодавчі акти з питань діяльності правоохоронних органів, закони України: "Про освіту”, "Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності”, "Про наукову і науково-технічну діяльність”, "Про авторські та суміжні права”, "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ”, "Про Концепцію Національної програми інформатизації”, "Про Концепцію науково-технологічного та інноваційного розвитку України”, укази Президента України: "Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян” від 18.02.02, "Про додаткові заходи щодо підтримки молодих вчених” від 09.04.02. Ведеться певна організаційно-правова робота й в окремих правоохоронних відомствах. Розроблена нормативна база, яка є частиною системи регулювання галузі наукової діяльності, що проводиться у "силових” структурах. Так у МВС України діють наказ МВС України "Про затвердження Програми розвитку системи відомчої освіти та вузівської науки на період 2001–2005 роки” від 11.05.02 № 356т а Концепція розвитку системи відомчої освіти та вузівської науки МВС України на період 2001–2005 роки, затверджена рішенням Колегії МВС України від 19.12.01 № 9км/1т а ін.

Разом з цим, у більшості науковців системи МВС викликає певне здивування рішення стосовно розмежування управлінських функцій в галузі відомчої наукової діяльності між підрозділами міністерства*.

Метою реформування наукового забезпечення правоохоронної діяльності повинно бути створення оптимальної системи її організації, спрямованої на підвищення ефективності діяльності правоохоронних органів держави шляхом концентрації та раціонального використання наукового потенціалу відомчих навчальних закладів і науково-дослідних установ, інформаційних, матеріально-технічних, фінансових та інших ресурсів.

Система науково-методичного забезпечення діяльності правоохоронних органів має стати невід'ємною складовою частиною системи науково-технологічного та інноваційного розвитку держави.

Основними завданнями наукового забезпечення діяльності правоохоронних органів держави є:

об'єднання і спрямування наукового потенціалу правоохоронних органів України на дослідження актуальних проблем їх діяльності;

проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень, націлених на вирішення найбільш актуальних проблем правоохоронної діяльності;

забезпечення правоохоронних органів новітніми технологіями та технічними засобами з метою підвищення ефективності їх дій, рівня безпеки співробітників у штатних та екстремальних ситуаціях;

пошук нових форм управління науковою діяльністю;

розробка правових, організаційних, науково-технологічних, економічних, інформаційно-аналітичних, фінансових, методичних та інших засад розвитку правоохоронних органів України;

впровадження отриманих результатів у практику та забезпечення максимальної ефективності їх застосування;

удосконалення системи підготовки та перепідготовки наукових і науково-педагогічних кадрів;

широке впровадження сучасних інформаційних технологій у діяльності правоохоронних органів;

розробка нових, удосконалення діючих та наукове обґрунтування створення перспективних засобів оперативної, криміналістичної, протипожежної, іншої спеціальної техніки, оперативного зв'язку, охорони, забезпечення безпеки на транспорті, бронезахисту та активної оборони, спеціального транспорту, методик застосування останніх досягнень сучасної техніки і технології в діяльності правоохоронних органів;

розвиток технічної творчості, винахідництва та раціоналізаторства серед особового складу, працівників і службовців правоохоронних органів.

Основні функції наукового забезпечення правоохоронної діяльності збігаються до:

наукового супроводження правоохоронної діяльності;

спрямованості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, що проводяться відомствами, на вирішення актуальних проблем практичної діяльності (прагматична функція);

проведення наукових експертиз методів та технологій правоохоронної діяльності (експертна функція);

залучення науковців до підготовки кваліфікованих фахівців правоохоронних органів (освітянська функція);

впровадження в практику сучасних вітчизняних та зарубіжних науково-дослідних методів та технологій (інноваційна функція);

інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності правоохоронних органів (інформаційно-аналітична функція).

Наукове забезпечення правоохоронної діяльності повинне базуватися на таких основних принципах:

органічної єдності освіти, науки і практики;

збалансованості співвідношення фундаментальних і прикладних напрямів досліджень;

комплексності підходу при розв'язанні наукових проблем правоохоронної діяльності;

плановості проведення наукових досліджень;

ефективності результатів наукових досліджень;

раціональності та доцільності обрання напрямів наукових досліджень;

колегіальності;

розумній відкритості.

У Концепції необхідно також визначити конкретні шляхи реформування методів та засобів організації управління та реструктуризації науково-технологічної сфери правоохоронної діяльності. Бачиться, що з цією метою потрібно реалізувати ряд умов та першочергових організаційних заходів на міжвідомчому рівні.

По-перше. З метою проведення та єдиної політики у науково-технологічній сфері правоохоронної діяльності, організації, забезпечення координації та взаємодії відомчих науково-дослідних установ та навчальних закладів з галузевими службами на міжвідомчому (і навіть міжнародному) рівнях, підвищення ефективності та якості її результатів, належного використання досягнень науки і техніки необхідне створення Міжвідомчого координаційного органу (ради, центру тощо). З метою економії матеріальних, людських та наукових ресурсів функції такої структури представляється можливим покласти на вже існуючий науковий центр, а саме – Міжвідомчий НДЦ при Координаційному комітеті по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України.

По-друге. Наукові розробки повинні проводитися на базі відомчих науково-дослідних на навчальних закладів правоохоронних органів згідно з пріоритетними напрямами та актуальними проблемами досліджень. При цьому вони повинні бути узагальнені та проаналізовані з метою запобігання дублювання їх проведення різними відомствами. Для виконання програм наукових досліджень необхідне більш широке залучення практичних працівників правоохоронних органів.

По-третє. Удосконалення структури науково-технологічної сфери має проводитися лише за умови збереження основних спеціалізації як відомств, так відомчих науково-дослідних установ, що їх проводять, з урахуванням покладених на них конкретних завдань.

По-четверте. Подальший розвиток структури галузевої науки та її складових має бути гнучким та спрямовуватися, перш за все, на формування відповідного кадрового забезпечення для наукового вирішення актуальних та найбільш складних проблем правоохоронної діяльності. З цією метою вважаємо за доцільне створення тимчасових творчих колективів (у тому числі, на госпдоговірній основі), до складу яких можуть включатися висококваліфіковані науковці відповідної спрямованості з різних відомств (у тому числі, не обов'язково правоохоронних).

По-п'яте. З урахуванням інноваційних процесів у державі слід удосконалити систему взаємозв'язків між науковцями, практичними працівниками правоохоронних органів та виробниками. Потребує подальшого розвитку взаємодія між науково-дослідними установами та навчальними закладами різної спеціалізації з метою можливого вирішення питань спільними зусиллями (з урахуванням напрямів діяльності, кваліфікації персоналу, накопиченого наукового досвіду тощо), як на відомчому, так і міжвідомчому рівнях. Вимагає опрацювання на стадії розгляду Міжвідомчим координаційним органом перелік актуальних проблем, що потребують вирішення, з визначенням потенційних виконавців конкретних робіт.

І, нарешті, реструктуризація науково-технічної сфери діяльності правоохоронних органів має проводитися на основі вивчення та узагальнення відповідного досвіду роботи у розвинених країнах світу.

Стосовно фундаментальних та прикладних наукових досліджень, що проводяться науковими установами правоохоронних органів. Фундаментальні наукові дослідження передбачають одержання нових знань у сфері діяльності правоохоронних органів і спрямовані на перспективу розвитку пріоритетних напрямів наукового забезпечення правоохоронної діяльності. Вони покликані забезпечувати наукове обґрунтування проблеми розвитку та розбудови правової держави в Україні, законодавчого та соціального регулювання діяльності правоохоронних органів та установ, їх реформування у зв'язку з необхідністю дотримання прав людини.

Фундаментальні дослідження мають організовуватися Академією правових наук України у тісній співпраці з Міністерством освіти і науки, Міністерством юстиції, МВС та іншими правоохоронними відомствами, які в цілому мають у своєму складі наукові інститути із потужною дослідницькою та випробною базою. Одним зі шляхів організації такої роботи можуть бути міжгалузеві програми.

Прикладне наукове забезпечення правоохоронної діяльності зорієнтовано на практичну реалізацію нових знань у діяльності правоохоронних органів з метою підвищення її ефективності, які проводяться в рамках пріоритетних напрямів, у тісному контакті з практичними підрозділами правоохоронних органів та на їх замовлення. Прикладні наукові дослідження та розробки, спрямовані на створення, освоєння та широке розповсюдження новітніх технологій і техніки для правоохоронних органів, повинне здійснюватися переважно на договірній основі.

Треба підкреслити, що з метою уникнення дублювання фундаментальні й прикладні дослідження, як вже було зазначено, потребують міжвідомчого узгодження наукових планів. Крім того, для їх проведення необхідно подальше вдосконалення існуючої та створення оновленої випробної бази з урахуванням сучасних міжнародних вимог.

На особисту увагу заслуговують зміни у механізмі запровадження наукових розробок.

Дійсно, запровадження наукових розробок здійснюється на планових засадах. Але план впровадження повинен передбачати конкретні організаційні, навчальні, методичні, практичні заходи, а також роботи з авторського супроводження, відсутність яких інколи має місце.

Постановка фундаментальних та прикладних наукових досліджень має проводитися за умови ретельного вивчення питань, які вирішуються, а також чіткого визначення кінцевих результатів та шляхів їх подальшого застосування з попереднім прогнозом ефективності впровадження.

Що стосується створення технічних засобів та інших технологічних розробок, то з метою ефективного проведення їх впровадження слід визначати базові підрозділи або зазначати регіон впровадження при формуванні плану чи технічного завдання на проведення роботи. Найбільш значущі розробки повинні впроваджуватися (проходити дослідну експлуатацію) під керівництвом спільних комісій із залученням практичних працівників правоохоронних органів.

Для ефективного запровадження наукових розробок необхідно опрацювати питання щодо створення в системі правоохоронних органів структур різного рівня (в тому числі, на базі науково-дослідних установ та навчальних закладів правоохоронних органів), які б їх впроваджували.

Актуальною залишається проблема підготовки наукових кадрів та їх раціонального використання.

Кадрова політика у сфері наукового забезпечення правоохоронної діяльності повинна будуватися за такими принципами:

перспективності та випереджувального характеру, заснованого на прогнозуванні кадрової ситуації;

ретельності відбору наукового персоналу;

наступності та обновлення наукових кадрів, оптимальному співвідношенні кількості досвідчених та молодих співробітників;

відборі талановитої молоді, схильної до наукової діяльності, сприянні в їх підготовці;

правовому та соціальному захисті науковців, який забезпечує законність та соціальну справедливість вирішення кадрових питань.

Наукові кадри поповнюються за рахунок підготовки спеціалістів на базі відомчих навчальних закладів та шляхом залучення фахівців відповідного профілю з інших відомств.

Враховуючи велику кількість науковців, які працюють у структурах правоохоронних органів, з метою розробки пріоритетних напрямів наукових досліджень у галузі правоохоронної діяльності, моніторингу їх проведення та впровадження у практичну діяльність, використання наявної інформації при виборі тем наукових та дисертаційних досліджень молодими вченими, а також їх керівників, сприяння формуванню наукових шкіл вважаємо за необхідне здійснити розробку та впровадження інформаційної системи "Наукове забезпечення правоохоронної діяльності”, яка була б доступною для широкого кола зацікавлених осіб та містила б в собі дані про науковців правоохоронної системи, напрями та результати їх діяльності. Інформаційна система, що пропонується, повинна об'єднувати дані, які містяться у відповідних відомчих підсистемах правоохоронних органів, інших наукових установ країни, а також близького та далекого зарубіжжя.

Наукові кадри вищої кваліфікації повинні готуватися на основі комплексного підходу (формування тематики досліджень, спрямованих на вирішення найбільш актуальних проблем та пріоритетних напрямів наукових досліджень у правоохоронній сфері).

Необхідно всіляко сприяти формуванню наукових шкіл, створенню відповідних умов для проведення дисертаційних досліджень, підвищенню авторитету наукових працівників у системі правоохоронних органів. Потрібно оновити навчальні плани та програми для навчальних закладів з урахуванням сучасних результатів наукових досліджень та розробок у сфері правоохоронної діяльності. Потребує удосконалення система службової підготовки та підвищення кваліфікації. Потрібно диференціювати її за категоріями працівників та керівників усіх рівнів, а також забезпечити подальший розвиток учбово-тренувальної бази для підготовки висококваліфікованих фахівців у сфері правоохоронної діяльності.

Вже необхідно опрацювати з Вищою атестаційною комісією України питання стосовно доповнення переліку наукових спеціальностей відповідно до потреб діяльності правоохоронних органів.

На якість наукової діяльності істотно впливає рівень соціального захисту науковців, власне, як й інших працівників правоохоронних органів. В цьому напрямі потрібно здійснити такі заходи:

1. Удосконалити правове регулювання системи соціального захисту, матеріального і морального стимулювання та заохочення наукового і науково-педагогічного складу правоохоронних органів з урахуванням кваліфікаційного рівня та особливостей професійної діяльності.

2. Запровадити розгалужену систему творчих відпусток, наукових відряджень та стажувань, у тому числі закордонних, для проведення актуальних досліджень у сфері діяльності правоохоронних органів.

3. Створити спеціальні фонди підтримки наукових та науково-педагогічних кадрів, у першу чергу, ад'юнктів, аспірантів та здобувачів, працюючих в системі правоохоронних органів.

4. Розглянути питання щодо зарахування до стажу для виплати відсоткової надбавки за вислугу років атестованому складу відомчих наукових установ та навчальних закладів часу попередньої науково-дослідної роботи у відповідних державних цивільних установах.

5. Використовувати у науковій діяльності правоохоронних органів усі нормативні документи Кабінету Міністрів України, які її регламентують у державі (зокрема, закони України "Про внесення змін до Закону України "Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності””, "Про вищу освіту”, Постанову Кабінету Міністрів "Про впорядкування умов оплати праці працівників, установ, закладів …” від 7.02.01. № 134 тощо).

6. При нарахуванні пенсійного забезпечення атестованого складу правоохоронних органів додатково враховувати науковий стаж при розрахунку обов'язкової відсоткової надбавки.

Не можна не враховувати вплив на рівень наукової діяльності, а саме на її складову – науково-інформаційне забезпечення, науково-технічних досягнень сучасної цивілізації.

Ефективність наукової діяльності кардинально визначається можливістю доступу до науково-технічної інформації. Розвиток процесів розділення наукової праці призвів до різкої інтенсифікації інформаційного обміну, перетворивши науково-інформаційну діяльність на один із найважливіших елементів наукової інфраструктури. Удосконалення цього процесу на сучасному етапі можливе лише за умови глобальної інформатизації наукової діяльності.

Тому саме інформатизація наукової діяльності повинна стати одним з пріоритетних напрямів удосконалення системи наукових досліджень в правоохоронних органах. Це обумовлено процесами соціально-економічного розвитку сучасного суспільства, переходом від індустріальної до інформаційної цивілізації, а також проблемою адаптації людини до нових умов життя, за яких вирішальну роль відіграють інформація та наукові знання.

Метою інформатизації напряму, що розглядається, є створення і підтримка реально функціонуючого єдиного інформаційного простору у системі наукових установ правоохоронних органів та формування масиву наукової інформації як складової національного інформаційного ресурсу.

Пріоритетними напрямами розвитку інформаційного забезпечення відомчої науки правоохоронних органів є розробка єдиних правових, методичних, програмно-технічних і технологічних підходів, формування інтегрованих баз даних колективного користування довідковою та іншою інформацією.

Реалізація політики науково-інформаційного забезпечення відомчої наукового забезпечення діяльності правоохоронних органів передбачає створення єдиної міжвідомчої комунікативної інфраструктури.

Необхідно всіляко підтримувати новітні форми наукової діяльності, в яких використовуються сучасні інформаційні технології – електронні журнали, дистанційний доступ до баз даних, телеконференції, експерименти з використанням віддалених та розмежованих інформаційних ресурсів, використання можливостей міжнародної мережі INTERNET при апробації результатів наукових досліджень, наукових статей і т.ін.

Все це створить нові передумови для структурних змін наукових установ, удосконалення самої методології проведення досліджень та розробок.

Впровадження інформаційних технологій дозволить організувати безперервний моніторинг стану не тільки науково-технологічного потенціалу правоохоронних органів, а й національного, включаючи таки його аспекти, як статистика науки та інновації, реструктуризація системи наукових установ, фінансування, інтеграція вищої освіти і науки, оцінка результатів проведення реформ.

Використання інформаційних технологій в процесі наукового забезпечення правоохоронної діяльності має, з одного боку, розвиватися в межах інформатизації країни, а, з іншого, – забезпечити взаємозв'язок між наукою, освітою та практикою, підвищити якість і прискорити реалізацію наукомістких проектів.

Таким чином, виконання основної мети потребує негайного вирішення комплексу питань за наступними напрямами:

підвищення рівня інформаційної підготовки науковців та навичок володіння інформаційними технологіями, сучасною комп'ютерною та іншою оргтехнікою;

удосконалення науково-інформаційного забезпечення;

розвитку та удосконалення парку комп'ютерної техніки, їх об'єднання у локальні та глобальні мережі з подальшим створенням телекомунікаційної інфраструктури правоохоронних органів з можливістю інтенсивного використання на міжвідомчому та міжнародному рівнях;

розробки спеціалізованих інформаційних технологій для використання у процесі проведення наукових досліджень;

широкого впровадження можливостей міжнародної мережі INTERNET, їх використання з метою апробації наукових досліджень (розміщення результатів НДР, наукових статей тощо для широкого обговорення зацікавлених фахівців на Web-сторінках);

вдосконалення системи правової статистики шляхом впровадження сучасних досягнень інформаційних технологій;

використання при проведенні наукових досліджень у соціально-правовій сфері основних методів інформатики – системного та інформаційного підходів як загальнонаукових та інноваційних;

організації безперервного моніторингу стану правоохоронного, національного та міжнародного науково-технологічного потенціалу;

формування теоретичної бази інформатизації управлінської та правової діяльності (як наукової, так і практичної) правоохоронних органів – основ теорії правової інформатики.

Всі перелічені проблеми, що стосуються наукового забезпечення правоохоронної діяльності (наприклад, фінансове та матеріально-технічне забезпечення, міжнародне наукове співробітництво і т.ін.), потребують негайного концептуального вирішення не тільки на міжвідомчому, а й на законодавчому рівнях.



* Наказ МВС України " Про заходи щодо організації проведення науково-дослідних робіт та впровадження їх результатів у практичну діяльність органів внутрішніх справ України” від 30 червня 2002 р. № 635.





Реферат на тему: Проблеми управління науковим забезпеченням правоохоронної діяльності на міжвідомчому рівні (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.