Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Право

Проблеми створення та розвитку конкурентного права в Україні (реферат)

ПЛАН
 
Вступ

1. Що таке конкурентне право?

2. Конкурентне право України в європейському праві

3. Перспективи подальшого розвитку конкурентного права в Україні

Висновки

Використана література


Вступ

Вступ до СОТ, а у перспективі — і до ЄС є найважливішими стратегічними завданнями для України, визначеними у відповідних документах. По-перше, це Угода про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами 1994 р., Указ Президента України від 11 червня 1998 р. № 615/98, яким було затверджено Стратегію інтеграції України до Європейського Союзу, та інші, про які йтиметься нижче. По-друге, це рішення № 5 Державної ради з питань європейської і євроатлантичної інтеграції України від 2 грудня 2003 р. «Про державну програму підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2004-2007 роки», Державну програму інформування громадськості з питань європейської інтеграції України на 2004-2007 роки; Державну програму інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2004-2007 роки. Державною програмою інформування громадськості з питань європейської інтеграції України передбачено, зокрема, ряд заходів щодо проведення досліджень, а також висвітлення у ЗМІ матеріалів з актуальних питань європейської інтеграції.

Головною метою створення Європейського Співтовариства було встановлення Спільного ринку членів-держав ЄС. Досягнення цієї мети передбачало наступні завдання: створення внутрішнього ринку, що характеризується скасуванням між державами — членами ЄС будь-яких перешкод вільному пересуванню товарів, осіб, послуг та капіталу; забезпечення системи справедливої конкуренції між державами-членами ЄС; проведення спільної комерційної політики.

Серед засобів вирішення цих завдань центральне місце належить законодавству Співтовариства про конкуренцію — конкурентному праву ЄС.


 

1. Що таке конкурентне право?

Конкурентне правом - це сукупність норм, що забороняють:

а) зловживання корпораціями своїм домінуючим становищем на ринку;

б) дії підприємств та компаній, спрямовані на усунення чи послаблення конкурентів, демпінг;

в) дискримінацію малого та середнього бізнесу;

г) антиконкурентні угоди між суб'єктами підприємницької діяльності. Це — антиконкурентні узгоджені дії створення концентрації;

д) надання державної допомоги (субсидування виробництва), яка спотворює конкуренцію.

Конкурентне право містить ряд правил та умов, дотримання яких дає можливість не тільки приєднатися до світового ринку, але й конкурувати на рівних умовах на ринках інших країн. Це право може розглядатися як засіб реалізації економічної політики, базові принципи якої мають на меті забезпечення зони вільної торгівлі. Тому є дуже важливим забезпечити відповідність національного законодавства та його застосування в сфері регулювання конкуренції праву ЄС. Європейське Співтовариство являє собою найбільш інтегроване економічне об'єднання. В ЄС забезпечення рівних конкурентних можливостей для всіх підприємств на території всіх держав — членів Європейського Союзу досягається шляхом централізованого правового регулювання та забезпечується тим, що називається в теорії міжнародного права принципом наднаціональності, який означає, що норми, створені міжнародним об'єднанням, мають перевагу над нормами національного права. Такі норми є частиною національного права, мають пряму силу дії і обов'язкові для застосування, у тому числі в діяльності національних судових органів. Це формує специфічну правову систему, де право ЄС має перевагу над національним правом держав — членів ЄС, тому у разі невідповідності національного права праву ЄС діють принципи верховенства права ЄС і прямої дії норм права ЄС.

В рамках права ЄС забороняються тарифи, квоти та інші подібні обмеження вільної торгівлі, що вводяться іноді державами та перешкоджають досягненню цілей Спільного Ринку Співтовариства. Проте ефективність таких норм була б нікчемною, якби корпорації могли б самі, за згодою між собою, поділяти ринок держав-членів. Тому конкурентне право передбачає контроль обмежень, що встановлюються суб'єктами підприємницької діяльності, виявлення таких, що суперечать цілям Спільного Ринку і включення певних механізмів по усуненню таких дій (Рада Міністрів, Комісія, а головне — суд Співтовариства).

Європейське Співтовариство формує вимоги до національних законодавств, як інструмент для підвищення економічної ефективності та надання однакових можливостей усім товаровиробникам, включаючи малий бізнес.

Забезпечення конкурентоспроможності малого товаровиробника сприяє, у свою чергу, створенню нових робочих місць, посиленому обігу коштів, поповненню бюджету та економічному зростанню. Визначаючи таку конкуренцію як «здорову», конкурентне право має на меті гарантувати цілісність внутрішнього ринку та уникнення монополізації ринків окремих товарів. Це робиться через вимоги про заборону розподілу ринку окремими підприємствами шляхом укладення обмежувальних угод або злиття (концентрації) певних компаній.

Це також захист проти використання окремими підприємствами їх економічного становища щодо менших підприємств (зловживання монопольним становищем). Вимоги до національного права покликані запобігати діям держави, уряду, органів державної влади, спрямованим на встановлення дискримінаційних умов для державних підприємств або на надання дискримінаційної державної допомоги підприємствам приватного сектора (державна допомога).

Принципові положення вимог щодо регулювання конкуренції ЄС містяться в Розділі 4, главі 1 «Правила конкуренції», статтях 81(85) — 89(94) Амстердамського Договору. Детальні правила застосування цих статей та процедурні питання врегульовані вторинним законодавством, а саме: регламентами та директивами ЄЕС, ЄС, рішеннями Європейського Співтовариства вугілля і сталі (ЄСВС), рекомендаціями, повідомленнями та іншими актами Комісії. Тлумачення застосування законодавства міститься в рішеннях Європейського Суду.

Право ЄС на застосування антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів базується на таких правових актах: Постанова Ради ЄС № 384/ 96 від 22.12.1995 р. та Рішення Європейського Співтовариство з вугілля та сталі (ЄСВС), прийняте Європейською Комісією (ЄК), № 2277/96/ СЕСА від 28.11.1996 р. «Про захист від демпінгового імпорту»; Постанова Ради ЄС № 2026/97 від 6.10.1997 р. та Рішення ЄСВС, прийняте ЄК, № 1889/98/СЕСА «Про захист від субсидованого імпорту»; Постанова Ради ЄС № 3285/94 від 22.12.1994 р. «Про застосування спеціальних заходів та заходів нагляду»; Постанова Ради ЄС № 519/94 від 7.03.1994 р. «Про застосування заходів нагляду та спеціальних заходів щодо імпорту з країн-імпорту, що не є членами ГАТТ».

Положення постанов і рішень Ради ЄС та ЄК з питань захисту від демпінгового, субсидованого або масованого імпорту віднесені до норм прямої дії, що випливає з конститутивних властивостей прямої дії Європейських договорів, перш за все з положень про єдину торгову політику (ЄТП) ЄС. А рішення у конкретних антидемпінгових, анти-субсидиційних і спеціальних справах стосуються практичного виконання та застосування цих європейських правових актів з питань захисту єдиного ринку ЄС у рамках ЄТП ЄС.

Відповідно до ст. 3(h) Директиви 86/566 ЄС, Співтовариство також взяло на себе зобов'язання щодо «зближення законодавства країн-членів у такій мірі, щоб функціонував спільний ринок»[1]. Загальноприйнятою є точка зору, що цей ринок базується на чотирьох свободах (вільний рух товарів, людей, послуг та капіталів) і конкуренції між підприємцями, створює засади ЄС. Ці свободи, що включені до багатьох статей Договору про ЄС, у подальшому впроваджувались у національні правові системи через застосування вторинного законодавства ЄС, наприклад, Директива 64/221 (ЄС), Директива 86/566 (ЄС).

Країни ЄС повинні гармонізувати своє законодавство відповідно до загальних стандартів, встановлених Співтовариством. Стосовно права ЄС слід ще додати, що його положення мають пряму дію в національному правопорядку країн-членів[2]. Що ж до правил СОТ, то вони стосуються переважно правового регулювання імпорту шляхом застосування антидемпінгових, компенсаційних та спеціальних заходів. Члени COT мають привести національне правове регулювання відносин у галузі торгівлі у відповідність з цими правилами, правовим забезпеченням торгівлЦЗ].

2. Конкурентне право України в європейському праві

Аналіз результатів гармонізації законодавства України до стандартів ЄС. Термін «гармонізація законодавства» будемо розуміти як синонім терміна «адаптація». Ці терміни позначають саме процес, процес, який має відбуватися з законодавством. Щодо адаптації законодавства України до законодавства ЄС, то відповідні роботи були передбачені, як відомо, майже 10 років тому зовнішньо правовими (Угода про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами 1994 року, укладання, під егідою двосторонньої Угоди про партнерство та співробітництво, галузевих угод тощо) і внутрішньо правовими документами. Серед останніх — Указ Президента України від 11 червня 1998 р. № 615/98, яким було затверджено Стратегію інтеграції України до Європейського Союзу. Ця Стратегія визначила основні напрями співробітництва України з ЄС, серед яких провідне місце відведено саме адаптації законодавства України до законодавства ЄС. В ній дається визначення адаптації («адаптація законодавства України до законодавства ЄС полягає у зближенні із сучасною європейською системою права, що забезпечить розвиток політичної, підприємницької, соціальної, культурної активності громадян України, економічний розвиток держави у рамках ЄС і сприятиме поступовому зростанню добробуту громадян, приведенню його до рівня, що склався у державах — членах ЄС»), а також визначаються її завдання. Зокрема, зазначено, що адаптація законодавства України передбачає реформування її правової системи та поступове приведення у відповідність із європейськими стандартами і охоплює приватне, митне, трудове, фінансове, податкове законодавство, законодавство про інтелектуальну власність, охорону праці, охорону життя та здоров'я, навколишнє природне середовище, захист прав споживачів, технічні правила і стандарти, транспорт, а також інші галузі, визначені Угодою про партнерство та співробітництво. Крім того, наголошено, що важливим чинником реформування правової системи України слід вважати участь України у конвенціях Ради Європи, які встановлюють спільні для цієї організації та ЄС стандарти.

Певне значення мало прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 16 серпня 1999 р. № 1496 «Про Концепцію адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу», якою було схвалено цю концепцію, а центральним органам влади запропоновано покласти її положення в основу щорічних планів роботи з адаптації законодавства України до законодавства ЄС і забезпечити їх врахування під час здійснення заходів щодо реалізації Стратегії інтеграції України до вимог ЄС. Крім того, протягом останніх п'яти років приймалась низка указів Президента України, постанов і розпоряджень уряду щодо структурних перебудов у народному господарстві.

На сьогодні досягнуті певні результати у законодавстві України та у структурно-організаційній побудові органів державної виконавчої влади, спрямованій на виконання завдань інтеграції. Результати досліджень свідчать про те, що на сьогодні законодавство України щодо інтеграційних процесів в цілому відповідає вимогам ЄС.


 

3. Перспективи подальшого розвитку конкурентного права

в Україні

В структурі гармонізованого законодавства важливе місце посідає насамперед антимонопольне законодавство. Воно грунтується на нормах, встановлених Конституцією України («Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом» — ч. З ст. 42 Конституції), Законами України «Про захист від недобросовісної конкуренції», «Про захист економічної конкуренції», «Про Ан-тимонопольний комітет України», «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про Єдиний митний тариф» (так званий Антидемпінговий кодекс) та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цих законів.

Значна увага приділяється захисту конкуренції у нових Цивільному та Господарському кодексах України. Зокрема, у Господарському кодексі (далі — ГК) цим питанням присвячено низку статей (статті 18-21, а також відповідні глави — глава 3 «Обмеження монополізму та захист суб'єктів господарювання і споживачів від недобросовісної конкуренції» та глава 28 «Відповідальність суб'єктів господарювання за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства».

За цими нормами ГК захист конкуренції, ан-тимонополізм визначаються як політика держави України, державна політика. Так, у ч. 1 ст. 18 «Обмеження монополізму та сприяння змагальності у сфері господарювання» вказано, що «держава здійснює антимонопольно-конкурентну політику та сприяє розвиткові змагальності у сфері господарювання на основі загальнодержавних програм, що затверджуються Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України». Крім того, «державна політика у сфері економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності та захисту суб'єктів господарювання і споживачів від недобросовісної конкуренції здійснюється уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування» (ч. 2). «Органам державної влади та органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам забороняється приймати акти та вчиняти дії, які усувають конкуренцію або необгрунтовано сприяють окремим конкурентам у підприємницькій діяльності, чи запроваджують обмеження на ринку, не передбачене законодавством» (ч. 3).

Ст. 251 Господарського кодексу передбачає накладання штрафів за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства; ст. 252 — адміністративну відповідальність громадян-підприєм-ців та посадових осіб; ст. 253 — вилучення незаконно одержаного прибутку (доходу), а ст. 255 — відшкодування збитків.

Щоправда, не всі положення Кодексу є такими, що повністю адаптовані до вимог СОТ та ЄС. Більше того, положення, скажімо, ст. 26 ГК «Обмеження конкуренції» суперечать не тільки згаданим умовам, але й вимогам Конституції України. Наведемо текст статті 26: «1. Рішення або дії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які спрямовані на обмеження конкуренції чи можуть мати наслідком такі обмеження, визнаються обгрунтованими у випадках: подання допомоги соціального характеру окремим суб'єктам господарювання за умови, що допомога подається без дискримінації інших суб'єктів господарювання; подання допомоги за рахунок державних ресурсів з метою відшкодування збитків, завданих стихійним лихом або іншими надзвичайними подіями, на визначених ринках товарів або послуг, перелік яких встановлюється законодавством; подання допомоги, в тому числі створення пільгових економічних умов окремим регіонам з метою компенсації соціально-економічних втрат, викликаних важкою екологічною ситуацією; здійснення державного регулювання, пов'язаного з реалізацією проектів загальнонаціонального значення».

Також в Україні прийнято ряд законопроектів в сфері митного, податкового права, права на інтелектуальну власність, навколишнє природне середовище, захист прав споживачів і ін., які повністю відповідають законодавству ЄС, гармонізовані з ним. Відбулося також приєднання нашої держави до низки міжнародних конвенцій, що і вимагали від нас європейські партнери.

Висновки

Отже, конкурентне правом - це сукупність норм, що забороняють:

а) зловживання корпораціями своїм домінуючим становищем на ринку;

б) дії підприємств та компаній, спрямовані на усунення чи послаблення конкурентів, демпінг;

в) дискримінацію малого та середнього бізнесу;

г) антиконкурентні угоди між суб'єктами підприємницької діяльності. Це — антиконкурентні узгоджені дії створення концентрації;

д) надання державної допомоги (субсидування виробництва), яка спотворює конкуренцію.

В нашій державі процвітає монополізм у найбільш прибуткових галузях (продаж пального — практично усі АЗС належать декільком компаніям; будівництво житла — багатоповерхових споруд тощо), продовжує діяти протекціоністське законодавство у ряді галузей народного господарства, яке передбачає бюджетне фінансування (субсидування) національних підприємств-виробників, що спотворює конкуренцію. Зокрема, законами України «Про стимулювання виробництва в Україні» (від 19.09.97), «Про державну підтримку суднобудівної промисловості» (від 23.12. 97), «Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні» (від 18.11.99), «Про проведення економічного експерименту на підприємствах гірничопромислового комплексу» (від 14.07.99) «Про визнання бронетанкової галузі однією з приори-тетних у промисловості та заходи щодо надання їй державної підтримки» (від 11.01.2001), «Про державну підтримку літакобудівної промисловості в Україні» (від 12.07. 2001), «Про заходи за Програмою «Українське вугілля» (постанова Кабінету Міністрів від 19.09. 2001), «Про стимулювання розвитку сільського, господарства на період 2001 -2004 роки» (від 18.01.2001) та ін. Передбачається субсидування виробника, що спотворює умови конкуренції.

А це саме і є тим, що за законодавством ЄС вважається суттєвим правопорушенням. Невипадково проти нашої країни все частіше порушуються антидемпінгові процеси, які вирішуються, як правило, не на користь України. За роки незалежності проти нашої держави було порушено загалом понад 80 антидемпінгових справ та щодо захисних заходів, більша частина яких мала наслідком запровадження санкцій проти українського експорту. Держава зазнає великих збитків від програшів антидемпінгових процесів, застосування до неї компенсаційних та інших спеціальних заходів. А головне — страждають споживачі, населення України.


 

Список використаної літератури:

1. Конституція України. – К., 1996.

2. Савлицький М.І. Методологія конкурентного права // Право. – 2003. - №17.

3. Якушев С.В. Проблеми розвитку конкурентного права в Україні при вступі в СОТ. – К., 2004.





Реферат на тему: Проблеми створення та розвитку конкурентного права в Україні (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.