Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Право

Проблема сьогодення – боротьба з легалізацією “брудних” грошей (реферат)

Сьогодні в Україні питання, пов'язані з легалізацією доходів, здобутих злочинним шляхом, набули великої актуальності і перебувають у центрі уваги нашого суспільства. Актуальність даної проблеми полягає в тому, що проникнення в легальний бізнес кримінальних доходів становить серйозну небезпеку для законної економічної діяльності, дестабілізації існуючих фінансової та валютної систем, зниження добробуту населення.

Аксіомою є необхідність адекватної відповідності законодавства у сфері протидії легалізації доходів, одержаних протиправним шляхом, її рівню та стану, новим проявам суспільнонебезпечної поведінки. Об'єктивний аналіз прийнятих лише у 2000-2003 роках правових актів свідчить, що в нашій державі цій проблемі з боку Верховної Ради, Президента, Уряду України приділяється значна увага. Але справа тут не лише у збільшенні кількості прийнятих нормативних правових актів. Важливішим є визначення сучасної стратегії (концепції чи програми) розвитку законодавства у сфері боротьби з "відмиванням” грошей, і найголовніше в цьому – створення ефективно діючої системи запобігання злочинам, пов'язаним з відмивання "брудних” коштів.

В Україні на законодавчому рівні система запобігання злочинам та іншим правопорушенням, пов'язаним з легалізацією коштів, здобутих злочинним шляхом, створена, визначені органи та підрозділи, на які покладено функції щодо контролю за фінансовими потоками, протидії та боротьби з "відмиванням”.

Певна робота цими органами здійснюється. Так, у минулому році Державним департаментом фінансового моніторингу зареєстровано близько 230* тис. звітів про операції, що підпадають під обов'язковий фінансовий моніторинг та сумнівні операції. Правоохоронними органами України за статтею 209 "Легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом” Кримінального кодексу України порушено 686 кримінальних справ.

Проте, в роботі даних органів відчувається відсутність належної взаємодії, підрозділи та ланки управління часто дублюють одна одну, що спричиняє неузгодженість і паралелізм виконання функцій. Звідси – недостатній рівень впливу управління на ефективність діяльності системи.

Наприклад, із наведених вище 230 тисяч звітів Державний департамент фінансового моніторингу до правоохоронних органів направив лише 18 матеріалів (11 – до Генеральної прокуратури, 3 – до МВС, 2 – до СБУ, 2 – до ДПА України), з яких порушено кримінальні справи за фактами легалізації доходів, здобутих злочинним шляхом.

Причиною низької ефективності протидії легалізації доходів, здобутих злочинним шляхом, перш за все, є недосконалість законодавства у цій сфері.

У нас, на жаль, не враховується практика боротьби з "відмиванням брудних” грошей у тих країнах, де вже накопичений значний досвід з цих проблем. Світова практика порушення кримінальних справ за фактами "відмивання брудних” грошей свідчить, що методи і способи легалізації грошових коштів змінюються відповідно до розвитку контрзаходів, притягнення винних до кримінальної відповідальності, вона ускладнюється професійним рівнем підготовки злочинців, а також недосконалістю та неузгодженістю окремих актів чинного законодавства, тому до суду, в основному, направляються кримінальні справи з дріб'язковими сумами легалізованих грошових коштів, за малозначними злочинами та без урахування суспільної небезпеки діяння.

Як результат, у 2003 році працівниками правоохоронних органів із порушених 686 кримінальних справ до суду передано 105, та й ті у переважній більшості – із дріб'язковими сумами. Така ситуація, на нашу думку, свідчить про неврегульованість кримінально-правової системи боротьби з "відмиванням брудних” грошей, оскільки зводить практично до "нуля” ефективність роботи правоохоронних органів.

Звичайно, серед кримінальних справ, порушених та переданих правоохоронцями до суду, зустрічаються і значні, але їх відсоток невеликий.

Так, зокрема, співробітниками УМВС України в Закарпатській області задокументовано протиправну діяльність посадових осіб ТОВ "Тандем-Іршава”, які з метою легалізації (відмивання) грошових коштів при здійсненні інвестиційного проекту під виглядом інвестицій від закордонного інвестора ТОВ "Карто” (Чеська Республіка), ввезли на територію України деревообробне обладнання, подали до органів державної влади завідомо неправдиві дані й скористалися пільгами по сплаті податків як учасники інвестиційного проекту згідно із Законом України "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області” та легалізували злочинно здобуті кошти на загальну суму близько 5 млн грн.

Припинено спробу посадових осіб одного з вінницьких підприємств здійснити за змовою з представниками комерційних структур двох інших областей України зовнішньоекономічну операцію із завищенням майже у 80 разів вартості експортованих товарів, що дало б змогу зловмисникам незаконно отримати з державного бюджету відшкодування ПДВ у сумі 11,6 млн грн. За вказаним фактом порушена кримінальна справа.

У Харківській області викрито 3 конвертаційні центри, в тому числі один – міжрегіонального характеру, учасники якого, використовуючи мережу фіктивних фірм на території Харківської та Полтавської областей, виконували замовлення на переведення безготівкових коштів у готівку в обмін на винагороду у вигляді 8 або 10 % від суми легалізованих у такий спосіб злочинних коштів. На безготівкові кошти замовників купувались оптові партії високоліквідної продукції, насамперед продукти харчування, лікеро-горілчані вироби, тютюнова продукція та здійснювалась їх реалізація через розгалужену мережу торговельних лотків на території Центрального ринку м. Харкова.

У минулому році припинена діяльність організованої групи, яка займалася легалізацією майна та коштів, отриманих від контрабандного вивезення в Нідерланди металобрухту.

В результаті проведеної спільної роботи УМВС, УСБУ, прокуратури, податкової міліції у Житомирській області викрита злочинна діяльність посадових осіб ВАТ "Нов.-Волинський м'ясокомбінат” та ТОВ "Концерн Нафтоенерго”, які шляхом створення ряду фіктивних фірм, у тому числі і за кордоном, та махінацій з грошовими коштами легалізували понад 10,7 млн грн.

Іншою причиною низької ефективності боротьби з "відмиванням” доходів, здобутих злочинним шляхом, є незначна судова практика щодо розгляду злочинів, передбачених ст. 209 КК України. Крім того, кримінальні справи, пов'язані з "відмиванням” доходів, одержаних злочинним шляхом, тривалий час (3–7 місяців) не розглядаються судами з причин високої завантаженості суддів та відсутності роз'яснень Пленуму Верховного Суду України з питань розглядання справ за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ст. 209 КК України.

У минулому році з 153 кримінальних справ (враховуючи залишок минулих років – 48 кримінальних справ) закінчено провадженням – 103, у тому числі 47 – з винесенням вироку, 30 – закрито провадження, 16 – повернуто на додаткове розслідування, 4 – передано за підслідністю, 6 – повернуто прокурору. Засуджено 51 особу і лише 7 з них за вчинення злочину у складі організованої групи чи злочинної організації. Дві особи звільнено від кримінальної відповідальності. Із числа засуджених 10 осіб працювали за наймом, 2 – працівники сільського господарства, 5 – підприємці без створення юридичної особи, 7 – власники та співвласники підприємств, 2 – працівники правоохоронних органів, 1 – працівник органів державної влади, 11 – працездатні непрацюючі та безробітні, 13 – інші.

Аналіз матеріалів оперативно-розшукових і кримінальних справ вказує на існування певних проблем при документуванні, розслідуванні та розкритті злочинної діяльності, пов'язаної з протиправним заволодінням, використанням, легалізацією майна та грошових коштів, здобутих злочинним шляхом. Вказані проблеми пов'язані з використанням злочинцями складних фінансово-господарських схем протиправного заволодіння майном та грошовими коштами, а також – з прикриттям злочинної діяльності з боку корупційних зв'язків учасників ОЗУ. А саме: чим більша сума незаконно отриманого доходу, тим складніше документування та розслідування вказаної протиправної діяльності.

Основна проблема, що виникає при документуванні та розслідуванні кримінальних справ, пов'язаних із легалізацією доходів, здобутих злочинним шляхом, – це відсутність досвіду та практики у викритті таких злочинів, а також відсутність чітких пояснень з приводу використання грошових коштів, що були здобуті злочинним шляхом згідно зі ст. 209 КК України.

У ряді регіонів не виконується стаття 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність” [1], згідно з якою повідомлення банками відповідно до законодавства про операції, що мають сумнівний характер, та в інших, передбачених законом випадках повідомлення про банківські операції, надаються спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу. Однак, на даний час він або його представництво на територіях деяких регіонів (наприклад, у Волинській обл., м. Севастополі) не функціонує, а тому неможливо налагодити взаємодію, як цього вимагає пункт "є” Указу Президента України від 22.07.2003 р. № 740 "Про заходи щодо розвитку системи протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансування тероризму” та відповідного отримання узагальнених документів щодо наявності достатніх підстав, що фінансова операція може бути пов'язана з легалізацією (відмиванням) доходів.

Крім того, в роботі правоохоронних органів з протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, наявні такі проблемні питання:

– інформація про сумнівні фінансові операції, що надходить від органів первинного фінансового моніторингу та накопичується в центральному органі державного моніторингу, не направляється до правоохоронних органів, що виключає можливість її аналізу та якісного відпрацювання. У зв'язку з цим ускладнено притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 209-1 КК України "Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”; відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” [2] ст. 207, 212 КК України виключено з предикатних злочинів для порушення кримінальних справ за ст. 209 КК України. У зв'язку з цим ДПА проводить роботу з виявлення фактів кримінального походження доходів, передбачених за злочини, частина яких не підслідна органам податкової міліції, але здійснюються у сфері оподаткування. Враховуючи цей факт, доцільно включити до підслідності податкової міліції злочини у сфері господарської діяльності, що передують легалізації (відмиванню) доходів.

Також існують організаційні проблеми, від розв'язання яких залежить ефективність боротьби та взаємодії правоохоронних органів, у тому числі на міжнародному рівні, наприклад, відсутність:

– методології й методики порівняльно-правового аналізу норм кримінально-правового законодавства для точного визначення ступеня ототожнення правозастосовчих понять, підготовки коментарів до них, а також офіційного визнання різними країнами відповідних термінів та їх однакової дефініції у договорах про правову допомогу при провадженні в кримінальних справах;

– погоджених процедур попередження окремих видів злочинів, боротьба з якими відноситься до міжнародних пріоритетів, і спеціальних міждержавних програм боротьби зі злочинністю, що мають статус нормативного правового акту;

– ефективної, стабільної та спеціальної системи підготовки фахівців, які володіють технологіями розслідування злочинів, пов'язаних із легалізацією (відмиванням) незаконних доходів, включаючи навички пошуку та ідентифікації коштів, розміщених в офшорних зонах.

Враховуючи вимоги Президента та Уряду України, міжнародних організацій, у тому числі спеціального Комітету експертів Ради Європи з питань оцінки заходів із "відмиванням” грошей про надання повної та об'єктивної інформації щодо стану протидії правоохоронних органів та інших відомств легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, необхідно розробити узгоджену з усіма зацікавленими відомствами єдину щоквартальну державну статистичну звітність протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, із розподілом по блоках (за напрямами діяльності міністерств, відомств тощо), які б стикувалися за основними показниками і відображали стан протидії легалізації.

Незважаючи на те, що Україна уклала із 70 зарубіжними країнами договори щодо правової допомоги, однією з нагальних проблем є отримання запитів від іноземних компетентних органів. Відповіді на них надаються з урахуванням особливостей законодавства відповідної країни. Разом з тим, деякі держави на запити правоохоронних органів України у зв'язку з існуванням значних обмежень на розкриття відомостей про відкриття рахунків у банках, рух коштів по них, укладення та виконання угод між українськими та зарубіжними юридичними особами надають інформацію за досить обмеженим переліком питань. Окрему групу юрисдикцій, які не надають або надають досить обмежені відповіді, становлять так звані офшорні зони або території з пільговими умовами реєстрації компаній.

На сьогодні введений Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” механізм виявлення сумнівних фінансових операцій не дає можливості заблокувати (заморозити) активи цієї операції, не допустити її проведення, унаслідок чого у більшості випадків неможливо повернути у повному обсязі державі, юридичним чи фізичним особам завдані їм збитки.

Також важливою проблемою є перевірка інформації про проведення сумнівних операцій, оскільки згідно з Указом Президента України від 23.07.1998 р. № 817/98 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності” отримання інформації від Держфінмоні-торингу про проведені сумнівні операції не є підставою для проведення вказаних перевірок. Для усунення даної проблеми було б доцільно внести відповідні зміни до вищевказаного Указу або Закону України від 28 листопада 2002 р. № 249/ІV "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”, в яких би чітко був визначений механізм перевірки сумнівних операцій.

Значною мірою поширення такого роду протиправних діянь відбувається завдяки недолікам в організації взаємодії правоохоронних органів з державними контролюючими та владно-управлінськими структурами, відсутності між ними систематичного обміну інформацією, зокрема, стосовно обліку і контролю експортно-імпортних операцій, фінансових розрахунків за них і т. ін. Сьогодні ці дані розпорошені по різних контролюючих організаціях і установах. У ряді областей України на даний час не створений механізм щодо інформування регіональних правоохоронних органів про виявлення банківськими структурами фактів сумнівних фінансових операцій з боку їх клієнтів, що не дає можливості вживати ефективних та своєчасних заходів у виявленні і документуванні фактів легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом у цій сфері. Тому, назріла необхідність визначення єдиного підрозділу, який би здійснював експертизу контрактів, перевірку надійності іноземних партнерів, що дасть можливість запобігти спробам окремих суб'єктів підприємництва уникнути контролю за проведенням зовнішньоекономічної діяльності.

З метою вдосконалення цієї роботи доцільно також запровадити обов'язкову щоквартальну зустрічну перевірку обсягів експортно-імпортних операцій між митницями, податковими інспекціями та управліннями статистики, спростити порядок надання необхідної зацікавленим правоохоронним органам інформації щодо учасників зовнішньоекономічної діяльності. Це дасть можливість на первинній стадії виявляти порушників чинного законодавства і попереджати завдання значних економічних збитків.

Крім того, доцільно здійснювати обмін інформацією між правоохоронними органами, Державною митною службою та регіональними управліннями МЗЕЗіТ щодо індикативних цін на окремі види продукції, особливо ті, що відносяться до групи високоліквідних, оскільки відсутність такої інформації часто зводить нанівець зусилля правоохоронних органів з викриття протиправних дій окремих представників "тіньового” бізнесу.

У зв'язку з відсутністю вчасного обміну інформацією необхідно забезпечити дотримання органами прокуратури термінів надання інформації про прийняті ними рішення щодо матеріалів, які направлялися до них для розгляду; забезпечити чіткий контроль за розглядом матеріалів та інформацій, що надходять від інших правоохоронних органів; налагодити постійний обмін інформацією між правоохоронними органами щодо прийнятих рішень по закриттю рахунків суб'єктів господарювання, для попередження та виявлення фактів використання їх для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Доцільно також на державному рівні за допомогою відповідних наукових закладів відпрацювати єдиний механізм документування цього виду злочину, єдину методику його розкриття та розслідування.

Як свідчить аналіз наявних матеріалів, супутніми легалізації майна та грошових коштів є, як правило, посадові злочини. Слід зазначити, що значна частина злочинів скоюється з використанням фіктивних підприємницьких структур для вчинення різноманітних фінансових шахрайств та розкрадань з наступною легалізацією отриманих коштів та майна через банківські структури. До вказаної діяльності активно втягуються співробітники банківських установ, які намагаються приховувати факти легалізації незаконно отриманих коштів, протидіяти правоохоронним органам у викритті шахрайських операцій та відшкодуванню збитків потерпілим сторонам.

Правоохоронні органи фіксують факти, які свідчать, що організовані злочинні угруповання за допомогою шахрайських операцій та, використовуючи корумпованих посадових осіб, часто заволодівають майном підприємств у переробній сфері та АПК. У подальшому майно, обладнання та основні фонди підприємств ставляться на баланс фірм, зареєстрованих на учасників злочинних угруповань, і використовуються у легальній діяльності.

Спостерігається поширення фактів злочинної діяльності з боку посадових осіб сільгосппідприємств, пов'язаної з посяганням на грошові кошти банківських закладів при укладенні кредитних угод. Вказані посягання здійснюються шляхом шахрайства з фінансовими ресурсами, а саме: через отримання кредитів під заставу майна, фактично не належного сільгосппідприємствам.

Аналіз злочинів, вчинених за ст. 209 КК України, свідчить про те, що більшість кримінальних справ за цією статтею було порушено внаслідок предикатних злочинів, які були скоєні у кредитно-фінансовій сфері.

У зв'язку з цим виникають проблемні питання щодо притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб банківських установ і так званих "буферних” підприємств. Для банківських установ діяльність щодо видачі готівкових коштів є легітимною. Відносно керівників "буферних” підприємств, через які здійснюються фінансові операції з переведення грошових коштів у готівку, шляхом проведення безтоварних операцій, предикатним злочином найчастіше було порушення кримінальної справи за ознаками ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків), досудове слідство за якою здійснюється слідчими УПМ ДПА. Але нині відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” ст. 212 КК України не може бути предикатною для порушення кримінальної справи за ознаками ст. 209 КК України. Ці обставини ускладнюють порушення кримінальних справ, оскільки до відповідальності за легалізацію (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом, притягується особа, яка інших злочинних дій для здобуття грошей та майна не вчинила, факт їх злочинного походження має бути підтверджений відповідним процесуальним документом-вироком або постановою суду про звільнення від кримінальної відповідальності і т. ін.

Виходом із цієї ситуації бачиться внесення змін до Кримінального кодексу шляхом прийняття статті, за якою настає відповідальність за незаконні фінансові операції з переведення безготівкових грошових коштів у готівку.

З метою покращення стану боротьби з легалізацією доходів, здобутих злочинним шляхом також доцільно:

– провести перевірки законності походження коштів, що залучаються до статутних капіталів банків та інших фінансових установ;

– провести перевірку суб'єктів підприємницької діяльності, які користуються пільгами при проведенні зовнішньоекономічних операцій та пільгами при виробництві спирту, горілчаних виробів, медпрепаратів та інших товарів споживання;

– ліквідувати перепони різного характеру у взаємодії правоохоронних, контролюючих органів для здійснення оперативно-розшукових заходів, спрямованих на ефективність роботи з виявлення організованих угруповань, що мають корумповані зв'язки і ведуть злочинну діяльність у фінансовій, банківській сферах, у процесі приватизацій та ін.;

– на рівні центральних органів влади проводити аналіз та вивчення досвіду зарубіжних країн, які входять до Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням доходів, щодо забезпечення організації боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом. Узагальнену інформацію з відповідними висновками та коментарями направляти в регіони для опрацювання та використання у діяльності по боротьбі з легалізацією (відмиванням) доходів;

– внести зміни до Закону України "Про запобігання і протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом” щодо надання права Уповноваженому органу до 5 діб блокувати на банківських рахунках кошти підприємців, які проводять сумнівні операції;

– на рівні Міністерства внутрішніх справ, Державної податкової адміністрації, Служби безпеки України та інших відомств налагодити на взаємній основі та у встановлених законодавством межах регулярний обмін інформацією з метою виявлення фактів застосування нових механізмів легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;

– з метою підвищення ефективності діяльності правоохоронних органів по лінії боротьби з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, необхідним є введення окремої системи декларування фізичними особами джерел походження коштів при купівлі об'єктів нерухомості та інших товарно-матеріальних цінностей в сумі, що перевищує 80 тис. грн;

– створити міжвідомчу робочу групу з вивчення та узагальнення кримінальних справ минулих років, узагальнити досвід викриття злочинів, визначити найбільш поширені способи ведення злочинної діяльності у фінансово-кредитній, зовнішньоекономічній сферах, під час приватизації та конверсії підприємств;

– при проведенні оперативних розробок діяльності злочинних груп та організації, що вчиняють злочини в різних сферах господарської діяльності, у тому числі шляхом ухилення від оподаткування та "відмивання” доходів, одержаних злочинним шляхом і розслідуванні резонансних кримінальних справ про такі злочини, створювати міжвідомчі слідчо-оперативні групи та забезпечити спільний контроль за їх роботою;

– внести до Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність” [3] пункт щодо можливості проведення оперативно-розшукової діяльності на підставі інформації та матеріалів, одержаних від уповноважених органів з питань фінансового моніторингу, стосовно операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Крім того, з метою документування, знешкодження злочинних угруповань, розшуку та конфіскації злочинно здобутих капіталів необхідне проведення комплексу оперативно-розшукових заходів протягом значного часу, у зв'язку з чим визначений Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність” термін ведення оперативно-розшукової діяльності – до шести місяців – є недостатнім для якісного та повного документування злочинної діяльності у цьому напрямі. Доцільно доручити уповноваженим органам узгодження цього питання з країнами, які співпрацюють у сфері боротьби з "відмиванням” грошей.

Документування злочинної діяльності по легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, ускладнюються протиріччями законів України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” [4] та "Про банки і банківську діяльність”, надавши правоохоронним органам право отримувати відомості про рух грошових коштів з розшифровкою контрагента та призначенням платежу, копії кредитних та інших справ до порушення кримінальних справ.

Президентом України на органи Державної податкової служби України покладений обов'язок щодо здійснення протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. Разом з тим, Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” від 28.11.2002 р. Державна податкова служба не визначена як орган державного моніторингу, хоча фактично така робота цим органом давно вже ведеться.

Виходячи з наведеного вище, пропонується у ст. 10 Закону після слів "... спеціально уповноважений орган виконавчої влади в сфері регулювання ринків фінансових послуг” доповнити текст словами "... державні податкові органи”.

Злочинна діяльність, пов'язана з легалізацією кримінальних доходів, характеризується високим ступенем змін та прилаштування злочинців до змін сьогодення; до реалізації злочинних схем залучаються працівники банків, юридичних компаній, корумповані службовці органів влади і управління.

Проте, слід відмітити, що й організація роботи щодо попередження легалізації доходів та майна, здобутих злочинним шляхом, залишається ще не на належному рівні. На ефективність роботи щодо протидії легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом, негативно впливає низка проблем, яка потребує вирішення. Це, в першу чергу, підвищення професійного рівня співробітників правоохоронних органів, які ведуть боротьбу зі згаданим видом злочинів.

Реалізація зазначених заходів, на нашу думку, дозволить державним, правоохоронним і контролюючим органам більш плідно взаємодіяти у сфері протидії злочинній діяльності в економічному середовищі та сприятиме оздоровленню криміногенної та соціально-економічної ситуації.


Список використаних джерел

1. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 7 грудня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5-6. – Ст. 30.

2. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом: Закон України від 28 листопада 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 1.

3. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18 лютого 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22.

4. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України від 30 червня 1993 р. // Голос України. – 1994. – № 60.



* Тут ідалі наведено статистичні дані, що надійшли до Координаційного комітету по боротьбі зкорупцією іорганізованою злочинністю від міністерств та відомств.





Реферат на тему: Проблема сьогодення – боротьба з легалізацією “брудних” грошей (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.