Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Право

Президент України, як суб’єкт адміністративного права (реферат)

Згідно зі ст. 102 Конституції України Президент України є главою держави і виступає від її імені, є гарантом державного суверенітету і те­риторіальної цілісності, додержання Конституції, прав і свобод людини.

Необхідно зазначити, що за період існування в Україні поста Прези­дента (введено Законом «Про заснування поста Президента Української РСР» від 5 липня 1991 р.) його правовий статус зазнав значних змін. Спочатку він визначався як найвища посадова особа і глава виконавчої влади, потім — як глава держави і глава виконавчої влади і, нарешті, — тільки як глава держави.

Такий правовий статус Президента України зумовлений його повно­важеннями щодо кожної з гілок влади. Взаємовідносини Президента Ук­раїни і Верховної Ради України визначені статтями 77, 85, 90, 93, 94, 111 та іншими Конституції України. Зокрема, Президент призначає чергові вибори до Верховної Ради (ст. 77); Верховна Рада призначає вибори Президента (ст. 85); Президент може достроково припинити повнова­ження Верховної Ради (ст. 90); йому належить право законодавчої ініціа­тиви у Верховній Раді (ст. 93); процедура прийняття законів передбачає тісну взаємодію Президента і Верховної Ради (ст. 94); Президент може бути усунутий з поста Верховною Радою в порядку імпічменту (ст. 111).

Взаємовідносини з виконавчою гілкою визначаються статтями 106, 112, 113, 114, 115, 116, 118 та іншими Конституції України, Так, Прези­дент України призначає за поданням Прем'єр-міністра України членів Кабінету Міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій і припиняє їх повноваження на цих посадах (статті 106, 114, 118); у разі дострокового припинення повноважень Президента згідно зі статтями 108, 109, 110, 111 Конституції його обов'язки покладаються на Прем'єр-міністра Украї­ни (ст. 112); Кабінет Міністрів відповідальний перед Президентом і за­безпечує виконання його актів (статті 113, 116); Кабінет Міністрів скла­дає повноваження перед новообраним Президентом України (ст. 115). Конституція передбачає процедуру контрасигнації стосовно актів Президента, виданих у межах пов­новажень, передбачених пунктами 3, 4, 5, 8, 10, 14, 17, 18, 21, 22, 23, 24 ст. 106. Такі акти скріплюються підписами Прем'єр-міністра України і міністра, відповідального за акт та його виконання.

Взаємовідносини з гілкою судової влади визначаються статтями 106, 128, 131 та іншими Конституції України. Зокрема, Президент утворює суди у визначеному законом порядку (ст. 106); здійснює перше призна­чення особи на посаду професійного судді (ст. 128); призначає трьох чле­нів Вищої ради юстиції (ст. 131).

Таким чином, Конституція України визначає місце і роль Президен­та України в умовах здійснення державної влади за принципом її поділу на законодавчу, виконавчу і судову.

Найбільшим обсягом повноважень Президент України наділений у сфері виконавчої влади, їх можна поділити на три групи: а) формування струк­тур виконавчої влади; б) визначення змісту діяльності структур виконав­чої влади; в) забезпечення законності у сфері державного управління.

У межах повноважень щодо формування структур виконавчої влади Президент України відповідно до п. 16 ст. 106 Конституції України утво­рює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем'єр-міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади.

Найбільш рельєфними документами щодо реалізації Президентом України цієї групи повноважень є його укази «Про систему центральних органів виконавчої влади» від 15 грудня 1999 р. № 1572 і «Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади» № 1573.

Саме цими нормативними актами Президент України, виходячи з не­обхідності впорядкування системи центральних органів виконавчої вла­ди та відсутності відповідного законодавчого регулювання, з метою по­етапного здійснення адміністративної реформи в Україні щодо вдоскона­лення структури органів виконавчої влади та підвищення ефективності державного управління, вніс значні зміни до структури центральних ор­ганів виконавчої влади.

Повноваження щодо визначення змісту діяльності структур виконав­чої влади реалізуються Президентом України шляхом:

а) звернення із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України щодо внутрішнього і зовнішнього становища України. Звернення Президента України із посланнями до Верховної Ради Украї­ни передбачено п. 2 ст. 106 Конституції України;

б) проведення кадрової політики. Так, Президент України:

• призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі та відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав;

• призначає за згодою Верховної Ради України Прем'єр-міністра Ук­раїни; припиняє повноваження Прем'єр-міністра України та приймає рішення щодо його відставки;

• призначає за поданням Прем'єр-міністра України членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припиняє їхні повноваження на цих посадах;

• призначає половину складу Національної ради України з питань те­лебачення і радіомовлення;

• призначає на посади та звільняє з посад за згодою Верховної Ради України Голову Антимонопольного комітету України, Голову Фонду державного майна України, Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення України;

• призначає на посади та звільняє з посад вище командування Зброй­них Сил України, інших військових формувань;

в) безпосереднього керівництва Радою національної безпеки і оборо­ни України відповідно до п. 18 ст. 106 Конституції України, яка є коор­динаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Пре­зидентові України і має право приймати рішення, обов'язкові для вико­нання органами виконавчої влади;

г) укладання міжнародних договорів України, що згідно зі ст. 9 Кон­ституції України є частиною національного законодавства України і обов'язкові до виконання органами виконавчої влади;

д) видання указів і розпоряджень, які є обов'язковими до виконання на території України.

Повноваження щодо забезпечення законності у сфері державного управління реалізуються Президентом України відповідно до Конституції України. У межах її приписів Президент України:

а) призначає за згодою Верховної Ради України на посаду Генераль­ного прокурора України та звільняє його з посади;

б) здійснює контрольні повноваження як особа, що очолює Раду на­ціональної безпеки і оборони України;

в) скасовує акти Кабінету Міністрів України та акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

г) має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів із наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України;

д) утворює суди у визначеному законом порядку.

Згідно з п. 18 ст. 106 Конституції Президент очолює Раду національ­ної безпеки і оборони України, що є координаційним органом з питань на­ціональної безпеки і оборони при Президентові України. Безпосередньо її діяльність врегульована Законом України «Про Раду національної без­пеки і оборони України» від 5 березня 1998 р.

Персональний склад Ради формує Президент України, її членами можуть бути керівники центральних органів виконавчої влади, а також інші посадові особи, а за посадою, що передбачено ст. 107 Конституції, до неї входять: Прем'єр-міністр України, Міністр оборони України, Голова Служби безпеки України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр за­кордонних справ України.

Забезпечення діяльності Ради здійснює Секретар Ради, якого при­значає Президент України. Він має заступників, яких також призначає

Президент. Секретар Ради безпосередньо підпорядковується Президен­тові України.

Головними завданнями Ради є:

• забезпечення реалізації єдиної державної політики у сфері національ­ної безпеки і оборони України;

• аналіз стану і тенденцій розвитку зовнішньо- та внутрішньополітич­ної ситуації, визначення на цій основі стратегії та пріоритетних на­прямів забезпечення національної безпеки і оборони;

• комплексна оцінка та прогноз потенційних і реальних загроз держав­ному, економічному, суспільному, оборонному, інформаційному, ядерному, екологічному та іншим видам і об'єктам безпеки України;

• планування, організація та контроль за вжиттям заходів політичного, економічного, воєнного, соціального, науково-технічного та іншого характеру, адекватних цим загрозам;

• розгляд питань фінансування витрат на національну безпеку і оборо­ну, а також контроль за витрачанням відповідних коштів;

• розгляд проектів законів України та указів Президента України, ін­ших нормативних актів, наказів і директив Верховного Головноко­мандувача Збройних Сил України, концепцій, доктрин, державних програм у сфері національної безпеки і оборони України тощо;

• підготовка пропозицій щодо вдосконалення системи забезпечення на­ціональної безпеки та організації оборони України, у тому числі що­до утворення, реорганізації та ліквідації органів виконавчої влади у цій сфері;

• підготовка пропозицій щодо оголошення стану війни, загальної або часткової мобілізації, введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, а також щодо оголошення в разі потреби окремих місцевостей України зонами надзвичайної екологіч­ної ситуації;

• координація наукових досліджень у галузі національної безпеки і
оборони;

• розгляд і розв'язання інших актуальних проблем національної безпе­ки і оборони України.

Відповідно до покладених на неї завдань Рада координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і обо­рони, а також Комісії з питань ядерної політики та екологічної безпеки при Президентові України, Генеральної військової інспекції при Прези­дентові України, Координаційного комітету по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю при Президентові України, інших органів у цій сфері, утворених при Президентові України.

У засіданнях Ради національної безпеки і оборони України може брати участь Голова Верховної Ради України. Рішення Ради національ­ної безпеки і оборони України вводяться в дію указами Президента Ук­раїни.

З метою забезпечення необхідних умов для здійснення Президентом України своїх конституційних повноважень і відповідно до п. 28 ст. 106 Конституції України Президент України утворює постійно діючий ор­ган — Адміністрацію Президента України. Вона функціонує згідно із По­ложенням про Адміністрацію Президента України, що затверджено Ука­зом Президента України від 19 лютого 1997 р.

Основними завданнями Адміністрації Президента України є:

• організаційне, правове, консультативне, інформаційне й аналітичне забезпечення діяльності Президента України щодо реалізації ним повноважень гаранта державного суверенітету, територіальної ціліс­ності України, додержання Конституції України, прав і свобод люди­ни і громадянина, здійснення інших конституційних повноважень як глави держави;

• сприяння Президентові України у забезпеченні узгодженого функці­онування і взаємодії Кабінету Міністрів України, центральних та міс­цевих органів виконавчої влади, а також у вирішенні кадрових та ін­ших питань, віднесених до повноважень Президента України;

• забезпечення взаємодії Президента України з Верховною Радою Ук­раїни, іншими органами державної влади, органами місцевого само­врядування та об'єднаннями громадян;

• організація підготовки та опрацювання проектів указів і розпоря­джень Президента України, а також проектів законів, що вносяться Президентом України на розгляд Верховної Ради України в порядку законодавчої ініціативи;

• аналіз соціально-економічних, політичних і правових процесів у дер­жаві та внесення відповідних пропозицій Президентові України;

• здійснення за дорученням Президента України та на виконання його повноважень як гаранта додержання Конституції України, прав і сво­бод людини і громадянина контролю за додержанням актів законо­давства України;

• організація протокольних заходів, а також здійснення матеріально-технічного та іншого забезпечення діяльності Президента України. Доручення Глави Адміністрації Президента України, Першого поміч­ника Президента України, першого заступника та заступників Глави Ад­міністрації Президента України у визначених Президентом України ме­жах та з питань, що належать до їхніх повноважень, є обов'язковими для виконання органами виконавчої влади та їх посадовими особами.

У складі Адміністрації Президента України функціонує інститут Уповноваженого Президента України з питань адміністративної рефор­ми. Він створений Указом Президента України від 21 липня 2001 р. № 538/2001 з метою забезпечення більш динамічного здійснення заходів, пов'язаних із проведенням адміністративної реформи, своєчасного вирі­шення конкретних питань, що виникають у цій сфері.

Відповідно до Положення про нього Уповноважений є посадовою особою, на яку покладаються організація та координація здійснення за­ходів щодо проведення в Україні адміністративної реформи. Він призна­чається на посаду і звільняється з посади Президентом України за по­данням Глави Адміністрації Президента України. Уповноважений при­значається на строк повноважень Президента України.

Уповноважений за посадою є першим заступником Голови Держав­ної комісії з проведення в Україні адміністративної реформи.

Уповноважений :

1) забезпечує організацію та координацію здійснення заходів щодо проведення в Україні адміністративної реформи, які реалізуються відпо­відними державними органами, забезпечує узгодженість та послідовність вжиття цих заходів;

2) організовує підготовку та внесення пропозицій щодо уточнення концептуальних засад адміністративної реформи та шляхів її реалізації, розроблення концепцій, цільових програм та проектів нормативно-право­вих актів, а також здійснення наукових досліджень комплексного харак­теру з цих питань;

3) вносить Президентові України пропозиції щодо підготовки проек­тів законів, а також актів та доручень Президента України з питань про­ведення адміністративної реформи, попередньо розглядає проекти нор­мативно-правових актів з питань проведення адміністративної реформи;

4) забезпечує вивчення та аналіз діяльності Кабінету Міністрів Ук­раїни, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місце­вого самоврядування, пов'язаної з проведенням адміністративної рефор­ми, здійснює моніторинг з цих питань, вносить пропозиції щодо вдоско­налення діяльності з проведення адміністративної реформи;

5) організовує вивчення та впровадження в Україні кращого інозем­ного досвіду з питань підготовки та проведення адміністративної рефор­ми й організації державного управління;

6) забезпечує відкритість процесу проведення адміністративної ре­форми, інформування широкої громадськості щодо мети, ходу та резуль­татів проведення реформи;

7) інформує Президента України про проведення в Україні адмініст­ративної реформи та її результати;

8) виконує за дорученням Президента України інші повноваження з питань проведення в Україні адміністративної реформи.

Для забезпечення діяльності Державної комісії з проведення в Украї­ні адміністративної реформи та діяльності Уповноваженого Президента України з питань адміністративної реформи у складі Адміністрації Пре­зидента України утворено Управління з питань адміністративної реформи.

Керівник Управління з питань адміністративної реформи за посадою є секретарем Державної комісії з проведення в Україні адміністративної реформи.

Важливу роль у забезпеченні здійснення Президентом України пов­новажень у сфері виконавчої влади відіграє інститут представників Пре­зидента України. Представники Президента України функціонують: а) в Автономній Республіці Крим, б) Конституційному Суді, в) Верховній Раді України, г) Кабінеті Міністрів України, д) на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до ст. 139 Конституції України в Автономній Республіці Крим діє Представництво Президента України, статус якого визначаєть­ся Законом України «Про Представництво Президента України в Авто­номній Республіці Крим» від 2 березня 2000 р.

Представництво є державним органом, утвореним з метою сприяння виконанню в Автономній Республіці Крим повноважень, покладених на Президента України. Воно утворюється Президентом України і безпосе­редньо йому підпорядковується. Очолює Представництво Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим.

У межах, визначених чинним законодавством України, Представництво:

а) вивчає стан виконання в Автономній Республіці Крим Конституції та законів України, указів і розпоряджень Президента України, актів Ка­бінету Міністрів України, вживає заходів до забезпечення належного ви­конання актів законодавства України Верховною Радою Автономної Рес­публіки Крим і Радою міністрів Автономної Республіки Крим, районни­ми державними адміністраціями й органами місцевого самоврядування в Автономній Республіці Крим;

б) сприяє додержанню конституційних прав і свобод людини і грома­дянина та досягненню міжнаціональної злагоди, соціально-економічної та політичної стабільності в Автономній Республіці Крим;

в) аналізує нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим щодо їх відповідності Конституції та законам України, а в разі потреби вносить пропозиції щодо змін, скасування чи зупинення їх дії;

г) готує та подає на розгляд Президентові України аналітичні мате­ріали з питань розвитку соціально-економічних і політичних процесів в Автономній Республіці Крим;

д) сприяє Президентові України у вирішенні кадрових питань в Ав­тономній Республіці Крим;

е) аналізує практику діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, релігійних організацій в Автономній Республіці Крим, сприяє їх взаємодії з органами державної влади України, а також узагальнює відомості щодо громадської думки стосовно економічної та соціальної ситуації в Автономній Республіці Крим, інформує Президента України з цих питань.

З метою ефективного виконання Представництвом зазначених пов­новажень йому надано право:

а) порушувати у Верховній Раді Автономної Республіки Крим і Раді

міністрів Автономної Республіки Крим, районних державних адміністра­ціях і органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях в Автономній Республіці Крим питання щодо вжиття від­повідних заходів стосовно додержання Конституції та законів України, виконання указів і розпоряджень Президента України;

б) одержувати від центральних органів виконавчої влади України, а також Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Ав­тономної Республіки Крим, районних державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування в Автономній Республіці Крим, підприємств, установ, організацій безкоштовно необхідну інформацію, копії докумен­тів та матеріалів, необхідних для виконання покладених на Представ­ництво завдань (нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та їх ор­ганів подаються до Представництва одразу після їх прийняття);

в) користуватися інформаційними банками даних Адміністрації Пре­зидента України, Кабінету Міністрів України, центральних органів вико­навчої влади України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим та районних державних ад­міністрацій в Автономній Республіці Крим;

г) використовувати державні, в тому числі урядові, системи зв'язку та комунікації;

д) організовувати і проводити наради та консультації за участю пред­ставників Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, правоохоронних і контрольно-ревізійних органів, районних державних адміністрацій і органів місцевого самовряду­вання, об'єднань громадян в Автономній Республіці Крим з метою підготовки для внесення Президентові України пропозицій щодо вирішення актуальних соціально-економічних та інших проблем в Автономній Республіці Крим;

е) залучати до вивчення питань і підготовки документів, пов'язаних з виконанням своїх повноважень, наукові установи, вчених, фахівців під­приємств, установ, організацій, навчальних закладів (за погодженням з їх керівниками).

Загальне керівництво діяльністю Представництва здійснює Постій­ний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим. Він призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України і несе персональну відповідальність за виконання покладених на Пред­ставництво завдань.

Постійний Представник не може бути народним депутатом України, суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, крім викладацької, наукової та творчої у позаробочий час, входити до складу керівного ор­гану чи наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибут­ку. На час перебування на цій посаді він зупиняє своє членство у полі­тичних партіях.

Постійний Представник Президента України в Автономній Республі­ці Крим здійснює такі функції:

а) виконує доручення Президента України, спрямовані на забезпе­чення виконання повноважень Президента України як гаранта державно­го суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Консти­туції України, прав і свобод людини і громадянина;

б) бере участь з правом дорадчого голосу у засіданнях Верховної Ра­ди Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республі­ки Крим;

в) входить з поданням до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування Автономної Респуб­ліки Крим у разі прийняття ними нормативно-правових актів, що супе­речать Конституції і законам України, указам і розпорядженням Прези­дента України, постановам і розпорядженням Кабінету Міністрів Украї­ни, іншим актам законодавства України, порушують права і свободи гро­мадян, з вимогою про усунення цих порушень, про що інформує Прези­дента України (таке подання підлягає обов'язковому розглядові у поза­черговому порядку; у разі неналежного реагування на подання Постійно­го Представника щодо незаконності прийнятих нормативно-правових ак­тів Постійний Представник вносить пропозиції щодо скасування чи зу­пинення дії таких актів безпосередньо Президентові України);

г) вимагає в разі порушень Конституції та законів України, указів і розпоряджень Президента України, актів Кабінету Міністрів України по­яснень від посадових осіб Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, керівників районних дер­жавних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності в Автономній Рес­публіці Крим;

д) порушує питання у встановленому законодавством порядку про притягнення до відповідальності посадових осіб, які вчинили правопору­шення;

е) відповідно до структури та кошторису витрат на утримання Пред­ставництва затверджує Положення про його структурні підрозділи та штатний розпис, призначає на посади та звільняє з посад працівників Представництва, визначає їх посадові обов'язки;

є) звітує перед Президентом України про виконання своїх обов'язків, постійно інформує його з питань, що мають загальнодержавне значення;

ж) утворює тимчасові комісії, групи, експертні ради для ефективного виконання завдань, покладених на Представництво;

з) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом, указами і розпорядженнями Президента України.

Постійний Представник у межах своїх повноважень видає розпоря­дження, які є обов'язковими до виконання працівниками Представництва. Його розпорядження, що суперечать законодавству України, можуть бути скасовані лише Президентом України або у судовому порядку.

Матеріально-технічне забезпечення діяльності Представництва по­кладається на Адміністрацію Президента України. Постійний Представ­ник за умовами матеріального та соціально-побутового обслуговування прирівнюється до керівника центрального органу виконавчої влади. По­садові особи Представництва є державними службовцями. Умови їх ма­теріального та соціально-побутового забезпечення визначаються Зако­ном України «Про державну службу».

Постійний представник Президента України у Кабінеті Міністрів Ук­раїни функціонує відповідно до Положення про Постійного представни­ка Президента України у Кабінеті Міністрів України, яке затверджено Указом Президента України від 15 березня 2000 р.

Воно визначає, що Постійний представник Президента України у Ка­бінеті Міністрів України є посадовою особою і підпорядковується Пре­зидентові України. Він призначається на посаду і звільняється з посади Президентом України за поданням Глави Адміністрації Президента Ук­раїни. На Постійного представника покладається здійснення постійного зв'язку між Президентом України і Кабінетом Міністрів України.

У межах, визначених чинним законодавством України, Постійний представник Президента України у Кабінеті Міністрів України виконує такі повноваження:

1) представляє на засіданнях Кабінету Міністрів України, а також його консультативно-дорадчих та інших органів позицію Президента Ук­раїни з питань, що розглядаються;

2) інформує Президента України про хід та результати розгляду пи­тань на засіданнях Кабінету Міністрів України та його консультативно-дорадчих та інших органів;

3) вивчає акти та, в разі необхідності, проекти актів Кабінету Мініст­рів України щодо їх відповідності актам та дорученням Президента Ук­раїни;

4) виконує інші повноваження за дорученням Президента України. Для здійснення покладених на нього повноважень Постійний пред­ставник має право:

—брати участь у засіданнях Кабінету Міністрів України, його кон­сультативно-дорадчих та інших органів;

—вносити Президентові України пропозиції щодо підготовки проек­тів законів, а також актів, доручень Президента України з питань, що стосуються діяльності Кабінету Міністрів України, та брати участь у роз­робленні таких проектів;

—брати участь у розробленні проектів законодавчих актів, які вно­сяться Президентом України або за його дорученням Кабінетом Мініст­рів України до Верховної Ради України;

—знайомитися з проектами законів та інших актів, що розробляють­ся Кабінетом Міністрів України, міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади;

—користуватись інформаційними банками даних Адміністрації Пре­зидента України, Кабінету Міністрів України, міністерств, інших цен­тральних органів виконавчої влади.

Постійний представник у своїй діяльності у встановленому порядку взаємодіє зі структурними підрозділами Адміністрації Президента Украї­ни, відповідними консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами і службами Президента України, а також із Секретаріатом Ка­бінету Міністрів України.

Організаційне забезпечення діяльності Постійного представника здійснює відповідний структурний підрозділ Адміністрації Президента України.

Постійний представник Президента України на Чорнобильській АЕС функціонує відповідно до Положення про Постійного представника Пре­зидента України на Чорнобильській АЕС, яке затверджено Указом Пре­зидента України від 1 серпня 2001 р.

Відповідно до нього Постійний представник Президента України на Чорнобильській АЕС є особою, на яку покладаються питання постійного аналізу стану вживаних заходів із вирішення організаційних, економіч­них, соціальних, технічних, екологічних та інших питань, що виникають у зв'язку зі зняттям з експлуатації Чорнобильської АЕС, забезпеченням перетворення зруйнованого четвертого енергоблоку цієї АЕС на еколо­гічно безпечну систему, а також заходів щодо соціального захисту персо­налу Чорнобильської АЕС та мешканців міста Славутич.

Постійного представника призначає і звільняє від виконання обов'яз­ків Президент України (він може виконувати свої обов'язки на громад­ських засадах). Постійний представник підпорядковується Президентові України і здійснює свої повноваження переважно за місцем розташуван­ня Чорнобильської АЕС.

У межах, які визначені чинним законодавством України, Постійний представник Президента України на Чорнобильській АЕС виконує такі повноваження:

1) в межах своєї компетенції постійно аналізує стан виконання мініс­терствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої вла­ди, державними підприємствами, установами і організаціями вимог зако­нів, інших нормативно-правових актів та заходів з питань зняття з експлу­атації Чорнобильської АЕС, перетворення об'єкта «Укриття» на екологіч­но безпечну систему, соціального захисту персоналу Чорнобильської АЕС та мешканців міста Славутич, інформує Президента України з цих питань;

2) вносить Президентові України пропозиції щодо:

а) удосконалення системи державного управління, кадрового забезпечення, а також підвищення ефективності використання бюджетних та інших коштів у сфері зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС, пере­творення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, соціального захисту персоналу Чорнобильської АЕС та мешканців міста Славутич;

б) залучення та використання міжнародної допомоги, призначеної для вирішення питань, пов'язаних із зняттям з експлуатації Чорнобиль­ської АЕС, перетворенням об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, соціальним захистом персоналу Чорнобильської АЕС та меш­канців міста Славутич;

3) бере участь у підготовці проектів законів та інших нормативно-правових актів з питань зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС, пе­ретворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, соціаль­ного захисту персоналу Чорнобильської АЕС та мешканців міста Славу­тич;

4) здійснює за дорученням Президента України інші повноваження. Постійний представник для виконання покладених на нього завдань має право:

—одержувати у встановленому законодавством порядку від Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій не­обхідні документи та інформаційні матеріали;

—користуватись інформаційними базами даних Адміністрації Прези­дента України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, міністерств, ін­ших центральних органів виконавчої влади;

—вносити пропозиції щодо утворення експертних і робочих груп з окремих напрямів своєї діяльності, залучення до роботи в них спеціаліс­тів, учених та експертів;

—звертатися з питаннями, що належать до його компетенції, з реко­мендаціями та пропозиціями до Кабінету Міністрів України, централь­них та місцевих органів виконавчої влади, державних підприємств, уста­нов і організацій;

—знайомитися з проектами законів та інших нормативно-правових актів, що розробляються Кабінетом Міністрів України та центральними органами виконавчої влади;

—користуватися урядовими засобами зв'язку.

Постійний представник у встановленому порядку взаємодіє зі струк­турними підрозділами Адміністрації Президента України, консультатив­ними, дорадчими та іншими допоміжними органами і службами Прези­дента України, комітетами, тимчасовими комісіями та апаратом Верхов­ної Ради України, Секретаріатом Кабінету Міністрів України, централь­ними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого само­врядування, громадськими та іншими організаціями.

Організаційне забезпечення діяльності Постійного представника здійснюється Адміністрацією Президента України.

Постійний представник Президента України у Верховній Раді України функціонує відповідно до Положення про Постійного представника Пре­зидента України у Верховній Раді України, яке затверджено Указом Президента України від 25 лютого 1997 р. (в редакції Указу від 24 груд­ня 1999 р. за № 1616).

Відповідно до нього Постійний представник Президента України у Верховній Раді України є особою, яка уповноважується Президентом України забезпечувати взаємодію між Президентом України і Верхов­ною Радою України, розв'язання питань, що виникають у взаємовідноси­нах Президента України та Верховної Ради України. Він призначається Президентом України на строк повноважень Президента і може викону­вати свої обов'язки на громадських засадах.

Основними завданнями Постійного представника є:

1) участь у забезпеченні здійснення повноважень Президента Украї­ни у Верховній Раді України;

2) представлення на засіданнях Верховної Ради України, її комітетів та тимчасових комісій проектів законів, пропозицій до законів, поверну­тих Президентом України для повторного розгляду, а також інших доку­ментів, внесених Президентом України;

3) інформування Президента України про хід та результати розгляду у Верховній Раді України, а також її органах, внесених Президентом Ук­раїни документів.

На виконання основних завдань Постійний представник:

1) взаємодіє з комітетами та тимчасовими комісіями, депутатськими групами, фракціями, іншими органами Верховної Ради України, а також структурними підрозділами її апарату;

2) бере участь у встановленому порядку в засіданнях Верховної Ради України, її постійних та тимчасових комісій, депутатських груп, фракцій, а також в інших заходах, що вживаються Верховною Радою України, її органами та посадовими особами;

3) бере участь у підготовці проектів законів, матеріалів до доповідей, звернень та інших документів, які вносяться Президентом України на розгляд Верховної Ради України;

4) представляє на засіданнях Верховної Ради України, комітетів, тимчасових комісій та інших органів обґрунтування внесених Президен­том України проектів законів, пропозицій до законів, повернутих Прези­дентом України для повторного розгляду;

5) у випадках, передбачених Конституцією України, може представ­ляти подання Президента України до Верховної Ради України щодо одержання згоди на призначення осіб на посади, а також кандидатури для призначення їх на посади Верховною Радою України;

6) вносить Президентові України у разі потреби пропозиції щодо членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів ви­конавчої влади, які представлятимуть у Верховній Раді України внесені

Президентом України законопроекти, а також пропозиції до законів, по­вернутих Президентом України для повторного розгляду;

7) бере участь за дорученням Президента України у роботі узгоджувальних та інших комісій, експертних груп, які утворює Верховна Рада України;

8) сприяє зміцненню контактів, організації зустрічей Президента Ук­раїни з головами комітетів, тимчасових комісій, керівниками депутат­ських груп і фракцій Верховної Ради України;

9) взаємодіє під час підготовки відповідних матеріалів з працівника­ми Адміністрації Президента України;

10)взаємодіє з членами Кабінету Міністрів України, керівниками центральних органів виконавчої влади у забезпеченні зв'язків Президен­та України з Верховною Радою України;

11)виконує інші доручення Президента України.

Постійний представник для здійснення покладених на нього повно­важень має право:

—знайомитися з проектами актів, що подаються Президентом Украї­ни на розгляд Верховної Ради України;

—брати участь у засіданнях Кабінету Міністрів України, колегій мі­ністерств, інших центральних органів виконавчої влади під час розгляду ними проектів нормативних актів, що готуються для подання Президен­том України на розгляд Верховної Ради України;

—одержувати необхідні для виконання покладених на нього завдань матеріали та інформацію від Кабінету Міністрів України, міністерств, ін­ших центральних органів виконавчої влади;

—вносити пропозиції щодо підготовки законопроектів, інших доку­ментів для внесення Президентом України до Верховної Ради України;

—здійснювати експертизу проектів законів, постанов Верховної Ради України, внесених іншими суб'єктами законодавчої ініціативи, з питань, що виникають у взаємовідносинах Президента України з Верховною Ра­дою України, вносити відповідні пропозиції;

—вносити пропозиції щодо утворення експертних та робочих груп з окремих напрямів своєї діяльності, залучення спеціалістів, науковців та експертів для виконання покладених на нього завдань;

—користуватись інформаційними банками даних Адміністрації Пре­зидента України, Кабінету Міністрів України, міністерств, інших цен­тральних органів виконавчої влади.

Організаційне забезпечення діяльності Постійного представника здійс­нює відповідний структурний підрозділ Адміністрації Президента України.

Постійний представник Президента України у Конституційному Суді України функціонує відповідно до Положення про Постійного представ­ника Президента України у Конституційному Суді України, яке затвер­джено Указом Президента України від 22 травня 1998 р. № 504/98.

Відповідно до нього Постійний представник Президента України у Конституційному Суді України є посадовою особою, уповноваженою Президентом України представляти Президента України у Конституцій­ному Суді України як суб'єкта права на конституційне подання з питань прийняття рішень та дачі висновків Конституційним Судом України.

Постійного представника призначає на посаду і звільняє з посади Президент України. Постійний представник підпорядковується Прези­дентові України. Він бере участь у підготовці та провадженні у справах у Конституційному Суді України без додаткового спеціального рішення Президента України. У разі необхідності Постійний представник може представляти подання Президента України до Конституційного Суду України разом з іншими особами, призначеними Президентом України.

Постійний представник:

1) бере участь у підготовці проектів конституційних подань Прези­дента України до Конституційного Суду України і представляє їх Пре­зидентові України;

2) здійснює як представник суб'єкта права на конституційне подання усі дії, передбачені Законом України «Про Конституційний Суд Украї­ни», Регламентом Конституційного Суду України і пов'язані з підготов­кою та конституційним провадженням у справах;

3) вносить за дорученням Президента України зміни або уточнення до конституційних подань, внесених до Конституційного Суду України, а також до тих подань, що перебувають у конституційному провадженні;

4) координує діяльність інших представників Президента України, призначених для участі у підготовці, конституційному провадженні у конкретно визначених справах;

5) інформує Президента України про хід та результати розгляду справ у Конституційному Суді України.

Постійний представник для здійснення своїх повноважень має право:

1) брати участь у засіданнях Кабінету Міністрів України, централь­них органів виконавчої влади, утворених ними комісій, робочих груп під час підготовки пропозицій щодо необхідності внесення Президентом Ук­раїни до Конституційного Суду України конституційних подань;

2) запитувати необхідні висновки, матеріали, відомості від централь­них органів виконавчої влади, їх посадових осіб;

3) взаємодіяти у встановленому порядку з консультативними, дорад­чими та іншими допоміжними органами і службами Президента України, органами і апаратом Верховної Ради України, судами, органами прокура­тури, органами Автономної Республіки Крим, місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями;

4) утворювати експертні та робочі групи з окремих питань своєї ді­яльності, залучати науковців, спеціалістів, експертів для проведення від­повідних досліджень, вносити пропозиції щодо залучення експертів на платній основі;

5) вносити керівництву Адміністрації Президента України пропози­ції щодо виконання рішень, додержання висновків Конституційного Су­ду України;

6) користуватись у встановленому порядку інформаційними банками даних Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.

Організаційне забезпечення діяльності Постійного представника здійснює його апарат, який є структурним підрозділом Адміністрації Президента України.





Реферат на тему: Президент України, як суб’єкт адміністративного права (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.