Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Право

Правове регулювання зайнятості населення (пошукова робота)

П Л А Н

1. Вступ.

2. Поняття нормативно-правового регулювання зайнятості населення . Функції нормативно-правового регулювання .

3. Класифікація нормативно-правових актів , що регулюють зайнятість населення .

4. Концептуальні положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ".

5. Шляхи вдосконалення нормативно- правового регулювання зайнятості населення .

6. Висновки .

Список використаної літератури .

 


 

В с т у п

Вибір мною даної теми для написання реферату зумовлений ділянкою роботи , яку я буду виконувати у разі успішного захисту реферату й прийняття на роботу .

Дана тема є актуальною , оскільки в даний час ситуація на ринку праці характеризується значним перевищенням попиту над пропозицією і високим рівнем безробіття . Достатня та ефективна нормативно-правова база є засобом вирішення цієї проблеми .

Під ефективністю правового регулювання прийнято розуміти співвідношення реальних результатів правового регулювання з його метою . Метою правового регулювання зайнятості населення є створення умов для ефективного подолання безробіття , створення нових робочих місць , допомоги безробітним у працевлаштуванні . При цьому слід пам'ятати , що ефективність правового регулювання зайнятості населення забезпечується ефективністю як норми права і процесуального механізму , так і ефективністю самої діяльності по застосуванню і по реалізації закону .

 

 

 

 

 

 

2. Поняття нормативного регулювання зайнятості населення . Функції нормативно-правового регулювання .

Зайнятість населення – це сукупність соціально-економічних відносин між людьми щодо забезпечення працездатного населення робочими місцями , формування розподілу та перерозподілу трудових ресурсів з метою участі їх у суспільно корисній праці і забезпечення розширеного відтворення робочої сили [1]

Правове регулювання зайнятості населення - це здійснюваний державою за допомогою всіх юридичних засобів владний вплив на суспільні відносини в сфері зайнятості населення з метою їх упорядкування , закріплення , охорони та розвитку . У процесі такого впливу безпосередньо реалізуються усі спеціально-соціальні функції права. До таких функцій зокрема належать :

- закріплююча або встановлююча ( регулювання суспільних відносин які виникли ще до прийняття відповідного закону чи іншого нормативного акту);

- стимулююча (сприяння розвитку таких відносин );

- обмежувальна (встановлення певних рамок поведінки ).

Правове регулювання зайнятості населення можна поділити за певними видами :

1. За територіальним статусом правотворчого суб'єкта регулювання :

- централізоване (регулювання , яке здійснює Міністерство праці та соціальної політики України та інші центральні органи влади);

- децентралізоване ( регулювання , що здійснюється центрами зайнятості на місцях ).

2. За обсягом суспільних відносин , на які поширюється правове регулювання :

- загальне або нормативне ;

- індивідуальне (наприклад , виплата допомоги по безробіттю конкретній особі ).

Механізм правового регулювання зайнятості населення – це система всіх державно-правових (юридичних ) засобів , за допомогою яких держава здійснює владний вплив на суспільні відносини у сфері зайнятості населення . Він складається з таких елементів :

1. – норми права ( наприклад , ст.ст. 36,37,38 КЗпП України[2]);

2. – нормативно-правові акти (наприклад , Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття [3]) ;

3. – юридичні факти (наприклад, настання вимушеного тимчасового скорочення нормальної або встановленої законодавством України тривалості робочого часу без припинення трудових відносин з причин економічного, технологічного , структурного характеру ) .

В умовах сучасного реформування системи соціального забезпечення лише досконалий правовий механізм може забезпечити ефективний вплив на суспільні відносини в сфері зайнятості населення .

Сьогодні проводиться реформування системи соціального страхування в Україні . Реформування має на меті , з однієї сторони , встановлення єдиної системи загальнообов'язкового державного соціального страхування , з другої сторони , розмежування окремих видів страхування залежно від страхових випадків і введення п'яти видів страхування :

- пенсійного ;

- у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами , зумовленими народженням та похованням;

- медичного страхування ;

- страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності ;

- страхування на випадок безробіття .

 

3.Класифікація нормативних актів , що регулюють зайнятість населення .

В Україні нормативно-правове регулювання зайнятості населення здійснюється цілим рядом нормативних актів , що мають різну юридичну силу .

За юридичною силою їх можна поділити на :

1. Закони України , які в свою чергу поділяються на такі види :

- Конституція України ( основний закон );

- конституційні закони ( з питань , безпосередньо врегульованих Конституцією України );

- звичайні або біжучі закони ( з інших питань суспільного і державного життя ) ;

- надзвичайні закони ( приймаються у певних , передбачених Конституцією, ситуаціях ).

2. Підзаконні нормативно-правові акти (накази , розпорядження , інструкції виконавчої влади).

Очолює ієрархічну структуру нормативних актів , що регулюють зайнятість населення , без сумніву , Конституція України . Зокрема, ст.43[4] передбачає право кожної особи на працю , що включає можливість заробляти собі на життя працею , яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю , гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності , реалізовує програми професійно-технічного навчання , підготовки й перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб . Ст.46. надає громадянам право на соціальний захист , що включає забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності , втрати годувальника , безробіття з незалежних від них обставин . Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян , підприємств, установ і організацій , а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення .

Наступною ланкою в системі нормативно-правових актів, що регулюють зайнятість населення, є закони України.

Закони України , залежно від сфери впливу ,можна поділити на :

1. Загальні , які регулюють не тільки суспільні відносини у сфері зайнятості населення , але і в інших сферах (наприклад, закони України "Про підприємництво”, "Про власність” тощо);

2. Спеціальні , тобто ті які безпосередньо регулюють суспільні відносини у сфері зайнятості населення (наприклад, закони України " Про зайнятість населення”, "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” ,”Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування” тощо) .

З метою нормативного забезпечення реалізації Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” Міністерством праці та соціальної політики України ухвалено низку наказів. Зокрема:

Ø Наказ від 14.12.2000р. "Про затвердження Порядку надання допомоги по безробіттю , у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності” (№307, зареєстровано в Мінюсті України 20.12.2000 р. №915/5136 );

Ø Наказ від 14.12.2000 р. "Про затвердження Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки , перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного” ( №308 ,зареєстровано в Мінюсті України 20.12.2000 р. №916/5137);

Ø Наказ від 14.12.2000 р. " Про затвердження Порядку надання матеріальної допомоги по безробіттю, одноразової матеріальної допомоги безробітному та непрацездатним особам , які перебувають на його утриманні ,допомоги на поховання у разі смерті безробітного або особи , яка перебувала на його утриманні” (№309 , зареєстровано в Мінюсті України 20.12.2000 р.);

Ø Наказ від 10.01.2001 р. ”Про затвердження порядку надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних ".

 

 

 

 


 

 

 

4.Концептуальні положення Закону України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” .

Основним актом , що регулює відносини в сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття є Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття "[5].

Відповідно до даного закону , страхування на випадок безробіття здійснюється за такими принципами :

- надання державних гарантій реалізації застрахованими своїх прав ;

- обов'язковості страхування на випадок безробіття всіх працюючих на умовах трудового договору (контракту) , а також добровільності такого страхування особами , які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок , творчі працівники , які не є членами творчих спілок ), а також громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності ;

- цільового використання коштів страхування на випадок безробіття ;

- солідарності та субсидування ;

- обов'язковості фінансування Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття витрат , пов'язаних з наданням матеріального забезпечення у випадку безробіття та соціальних послуг ;

- паритетності в управлінні страхуванням на випадок безробіття держави , представників застрахованих осіб та роботодавців ;

- диференціації розмірів виплати допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу та тривалості безробіття ;

- надання на рівні не нижче за прожитковий мінімум , встановлений законом , допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги у період професійної підготовки , перепідготовки та підвищення кваліфікації ;

- законодавчого визначення умов і порядку здійснення страхування на випадок безробіття .

Законом передбачено такі види забезпечення :

- допомога по безробіттю , у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності ;

- допомога по частковому безробіттю ;

- матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного;

- матеріальна допомога по безробіттю , одноразова матеріальна допомога безробітному та непрацездатним особам ,які перебувають на його утриманні ;

- допомога на поховання у разі смерті безробітного, або особи, яка перебувала на його утриманні .

Окрім цього , законом передбачено надання таких соціальних послуг як :

- професійна підготовка або перепідготовка , підвищення кваліфікації та профорієнтація ;

- пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні , у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних та фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних;

- інформаційні та консультаційні послуги , пов'язані з працевлаштуванням .

Законом введено таке поняття як страховий стаж – це

період , протягом якого особа підлягає страхуванню на випадок безробіття та за який сплачено страхові внески . До страхового стажу прирівнюється трудовий стаж , набутий працівником за час роботи на умовах трудового договору до набрання чинності Закону України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ". Важливим також є положення закону про паритетне управління Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття державою , представниками застрахованих осіб і роботодавців . Це дає реальну можливість захищати свої інтереси усіма сторонами загальнообов'язкового страхування .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Шляхи вдосконалення правового регулювання зайнятості населення .

Проаналізувавши нормативно-правову базу України, можна зробити висновок про її достатність для регулювання зайнятості населення . На мою думку , роботу по вдосконаленню такого регулювання слід вести в напрямку

підвищення ефективності та вдосконалення механізмів реалізації уже прийнятих законів України та підзаконних нормативно-правових актів .

Важливою функцією служб зайнятості є посередництво в працевлаштуванні . Дана діяльність включає в себе, як брокерські функції , тобто підбір вакантного робочого місця згідно з професійними та іншими характеристиками працівника, так і надання цільових консультаційних послуг . При прийнятті нових, та реалізації уже прийнятих нормативно-правових актів слід приділяти більшу увагу тим формам діяльності служб зайнятості , які на практиці показують свою ефективність .

Реформування зайнятості населення повинно проходити комплексно , поряд з реформуванням економічних відносин .

 

 

Висновки .

 

Підсумовуючи все вищесказане , варто зазначити , що не можна вважати правильним покладення реалізації проблеми зайнятості населення лише на державу . Безробітні громадяни повинні активно сприяти цьому .

Сьогодні , в умовах свободи вибору форм зайнятості , способом вирішення проблеми зайнятості є підприємницька діяльність незайнятих громадян. Зокрема , в Законі України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття " передбачено можливість одноразової виплати допомоги по безробіттю для організації безробітним підприємницької діяльності . Показовим є досвід Польщі , Чехії , де приватний бізнес , самостійна зайнятість є пріоритетом державної політики в сфері зайнятості , і ця політика приносить реальні результати .

Держава повинна створити сприятливий податковий клімат , реформувати цивільне , підприємницьке законодавство , а реалізацію свого права повинні активно здійснювати самі незайняті громадяни .

 

 

Список використаної літератури :

Закони та підзаконні нормативно-правові акти :

1. Конституція України.-Відомості Верховної Ради України.-№30.,ст.141.

2. Закон України від 01.03.1991 р. "Про зайнятість населення”.-Відомості Верховної Ради України.,1991.,№ 14.,ст.170.

3. Закон України від 02.03.2000 р. "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ".-Відомості Верховної Ради України.,2000.,№ 22.,ст.171.

4. Положення про застосування Закону України "Про зайнятість населення”затверджене постановою КМУ від 27.04.1998.,Праця і зарплата.,1998.,№ 10.

5. Наказ Міністерства праці та соціальної політики від 26.01.2001 р. "Про затвердження Порядку надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних ".,Праця і зарплата.,2001.,№ 9.

6. Наказ Міністерства праці та соціальної політики від 14.12.2000 р. "Про затвердження Порядку надання матеріальної допомоги по безробіттю, одноразової матеріальної допомоги безробітному та непрацездатним особам , що перебувають на його утриманні , допомоги на поховання у разі смерті безробітного, або особи , яка перебувала на його утриманні ".-Офіційний вісник України.,2000.,№ 51 .

7. Наказ Міністерства праці та соціальної політики від 14.12.2000 р. " Про затвердження Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки , перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного ".-Офіційний вісник України.,2000.,№ 51 .

8. Наказ Міністерства праці та соціальної політики від 14.12.2000 р. " Про затвердження Порядку надання допомоги по безробіттю , у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності.- Офіційний вісник України.,2000.,№ 51 .

Література :

1. Болотіна Н.Право соціального забезпечення України : системно-структурний аналіз .//Право України.,2001.,№5

2. Вакуленко В.,Товстенко О. Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами.-К.:ЮРІНКОМ.,1997.

3. Гаврилюк О.Сучасне втілення принципів трудового права.//Право України.,2001.,№ 9.

4. Єрьоменко В.Правові форми реалізації громадянами права на працю .//Право України.,1999.,№ 1.

5. Жернаков В.Соціально-трудові відносини : поняття , суб'єкти , правове регулювання.//Право України.,1999.,№10.

6. Стеба В.Співпраця Державної служби зайнятості та роботодавців-стан , проблеми,перспективи.//Праця і зарплата.,2001.,№ 35.



[1] Див.: Економічний словник- довідник.-К.-1995.-с.112.

[2] Див.: Кодекси України.-"Юрінком-Інтер”.,К.,1997.,Кн.3.

[3] Див.: Відомості Верховної Ради України. 2000.,№22, ст.171.

[4] Див.: Відомості Верховної Ради України .1996., №30., ст.141.

[5] Див.: Відомості Верховної Ради України .,2000.,№22 від 02.06.2000.





Реферат на тему: Правове регулювання зайнятості населення (пошукова робота)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.