Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Право

Основи митної справи (реферат)

ПЛАН

Вступ

1. Суть митної справи, особливості регулювання

2. Здійснення митної справи

3. Проблеми і перспективи митної справи України

Висновок

Список використаної літератури


 

Вступ

Зі становленням України як суверенної, незалежної держави особливого значення набуло забезпечення її економічної самостійності, невід'ємним елементом якої є митна справа. Характерно, що формування і здійснення самостійної митної політики стало одним із пріоритетних напрямків українського державотворення. Розробка основ митної політики і механізму її здійснення, у свою чергу, вимагає відповідних наукових пошуків. Однак ці пошуки не можуть обмежуватися лише синхронним ракурсом, оскільки сучасний стан будь-якого явища не можна зрозуміти поза процесом його історичного розвитку, тому що воно являє собою результат даного процесу.

1. Суть митної справи, особливості регулювання

Порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов'язане з встановленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, спрямовані на реалізацію митної політики України, становлять митну справу.

Митна справа є складовою зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України. У митній справі Україна додержується визнаних у міжнародних відносинах систем класифікації та кодування товарів, єдиної форми декларування експорту та імпорту товарів, митної інформації, інших міжнародних норм і стандартів.

Засади митної справи, у тому числі розміри податків і зборів та умови митного обкладення, спеціальні митні зони і митні режими на території України, перелік товарів, експорт, імпорт та транзит яких через територію України забороняється, визначаються виключно законами України та цим Кодексом.

Кабінет Міністрів України організовує та забезпечує здійснення митної справи відповідно до цього Кодексу та інших законів України, а також міжнародних договорів, укладених в установленому законом порядку, координує діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, інших органів виконавчої влади при вирішенні питань, що стосуються митної справи.

Безпосереднє керівництво митною справою покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи.

Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, Митного Кодексу, законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, виданих на основі та на виконання Конституції України, цього Кодексу та законів України.

Митний кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України. Кодекс спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Якщо міжнародним договором України, укладеним в установленому законом порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, то застосовуються правила міжнародного договору.

При здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно нормативно-правові акти, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

У випадках, коли чинним законодавством передбачена можливість проведення митних процедур без подання декларації, застосовується законодавство, чинне на день здійснення таких процедур.

Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за порушення митних правил, передбачені цим Кодексом, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної сили не мають.

Провадження у справах про порушення митних правил ведеться на підставі законодавства, що діє під час розгляду справи про правопорушення.

2. Здійснення митної справи

Безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України.

Митні органи, реалізуючи митну політику України, виконують такі основні завдання:

1) виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи;

2) захист економічних інтересів України;

3) забезпечення виконання зобов'язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, укладених в установленому законом порядку;

4) сприяння захисту інтелектуальної власності учасників зовнішньоекономічних зв'язків, інших юридичних та фізичних осіб;

5) застосування відповідно до закону заходів тарифного та нетарифного регулювання при переміщенні товарів через митний кордон України;

6) здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вдосконалення форм і методів їх здійснення;

7) контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України;

8) здійснення спільно з іншими уповноваженими органами державної влади заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку;

9) створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України;

10) боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил;

11) розвиток міжнародного співробітництва у галузі митної справи;

12) ведення митної статистики;

13) ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності;

14) здійснення верифікації (встановлення достовірності) сертифікатів походження товарів з України.

Органи державної влади, Президент України в межах своїх повноважень, визначених Конституцією України та законами України, здійснюють керівництво митною справою та контроль за діяльністю митних органів України.

3. Проблеми і перспективи розвитку митної справи України

Митна справа не є незмінним явищем і знаходиться у постійному розвитку. Нинішнього вигляду вона набула в результаті тривалого історичного розвитку від суто тривіальних форм до складної за структурою митної системи. Із соціально-економічним розвитком суспільства, розширенням міждержавних зв'язків ускладнювалися і державні завдання у сфері митної справи. Відповідно, змінювалися пріоритети і засоби здійснення митної політики держави.

Митна служба України створювалася на базі 25 митниць і 49 митних постів, які діяли на території України в часи колишнього Радянського Союзу. Вітчизняна митна система утверджувалася пліч-о-пліч з розбудовою державності в Україні. За десять років роботи завдяки підтримці Президента України та Уряду Державна митна служба стала міцною, ефективно діючою сучасною структурою, яка забезпечує реалізацію державної політики в сфері митної справи.

За час, що минув, побудовано розгалужену митну інфраструктуру, яка налічує 10 регіональних митниць, 41 митницю, 2 спеціалізовані митні управління, 3 навчальні заклади — Академію митної служби в Дніпропетровську і два навчальних центри підвищення кваліфікації — у Києві і Хмельницькому, а також 4 спеціалізовані митні організації.

Контроль за переміщенням через кордон товарів та інших предметів здійснюють 137 митних постів, що входять до складу митниць. На митному кордоні держави діють 144 міжнародних і 35 міждержавних пунктів пропуску, а також 50 пунктів спрощеного переходу.

Колектив Держмитслужби забезпечує захист економічних інтересів країни, організацію митного оформлення і контролю на понад 8 тисячах кілометрів державного кордону, щодобовий пропуск через кордон 100 тисяч громадян, майже 20 тисяч одиниць транспортних засобів. Щодня оформлюється в середньому майже 4 тисячі вантажних митних декларацій, близько 1 мільйона тонн вантажів.

Облаштування державного кордону, розпочате десять років тому, триває і сьогодні. Адже митниця завжди була і залишається державною структурою, яка першою формує думку іноземців про державу та її громадян. За своєю суттю є своєрідним обличчям країни, її офіційними воротами. Саме належним облаштуванням кордону держава засвідчує свій рівень цивілізованості та економічної захищеності.

За десять років роботи Держмитслужба стала не тільки одним з основних виконавців законодавства з митних і зовнішньоекономічних питань, а й істотним джерелом формування доходної частини Державного бюджету України. З 1995 року, коли Службою було перераховано в Держбюджет 340 млн грн, внесок митників зріс у 26 разів — до 9,02 млрд гривень у 2000 році. У 2001 році щомісячно Держмитслужбою спрямовується до бюджету близько одного мільярда гривень. Починаючи з 1997 року, Держмитслужба щорічно збільшує обсяг перерахувань у середньому в півтора раза. Питома вага внеску митних органів у загальний фонд бюджету за п'ять останніх років збільшився майже в 10 разів — з 2,8 % від усіх надходжень дохідної частини Державного бюджету в 1995 році до більш як 27 % — у 2000-му.

Зусилля керівництва, центрального апарату Держмитслужби, митних органів на місцях концентруються, насамперед на вирішенні актуальних проблем, пов'язаних з подальшим розвитком митної справи в державі. Одним з найважливіших напрямків у діяльності Держмитслужби є протидія контрабанді і порушенням законодавства в сфері зовнішньоекономічних зв'язків. Від стану справ на цьому напрямку залежить не лише економічна безпека держави й ефективність заходів митно-тарифного регулювання, а й стабілізація вітчизняного виробництва, створення сприятливих умов для його економічного зростання.

Митними органами в середньому щодня оформляється понад 170 протоколів про порушення митних правил на загальну суму майже 2,7 млн грн. Щотижня митними органами порушується 8-9 кримінальних справ загальною вартістю близько 3,6 млн грн. За минулий рік усього заведено кримінальних і адміністративних справ на загальну суму 1 млрд 56 млн грн, вилучено близько 3,3 тонни наркотиків, десятки кілограмів золота, срібла, дорогоцінних та напівдорогоцінних каменів. На «гарячому» затримано 314 наркокур'єрів. Удвічі, у порівнянні з 1999 роком, зросла кількість випадків затримання історичних та культурних цінностей.

З метою посилення протидії незаконному ввезенню та реалізації товарів не тільки силовими, а й економічними методами в Україні розпочато побудову єдиної загальнодержавної системи контролю, що унеможливить реалізацію на внутрішньому ринку незаконно ввезених товарів. Одним з перших кроків у цій справі стало прийняття Урядом України у жовтні 2000 року Програми протидії контрабанді і реалізації на внутрішньому ринку незаконно ввезених товарів на 2000-2001 роки, активним ініціатором розробки якої виступила Держмитслужба.

Важливою складовою загальнодержавної системи контролю є і розроблена Держмитслужбою система контролю за доставкою вантажів у митниці призначення. Цю унікальну для країн СНД систему митна служба України поетапно впроваджує, починаючи з 1999 року, з метою вирішення проблеми недоставки вантажів до митниць призначення. Система ефективно виявляє порушників діючого законодавства, які аби уникнути сплати до Держбюджету належних платежів, вдаються до так званого «утоплення» вантажів.

Система базується на попередньому оформленні суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності заявки про переміщення вантажу, інформація про яке передається через відомчу мережу супутникового зв'язку (а це майже 250 наземних станцій). Митники не пропустять товар на територію України, перш ніж у пункті пропуску на кордоні не буде отримано повідомлення з Єдиного банку даних митної інформації про його одержувача на території України, а також про те, що одержувач заявив митним органам про очікування цього вантажу: який це товар, його кількість, вартість тощо.

Зараз системою контролю за доставкою вантажів охоплені усі види переміщень автомобільним транспортом. З уведенням такої системи в дію відбувся якісний ривок у вирішенні проблеми доставки вантажів. Якщо в 1998 році — до введення системи контролю — з кожної тисячі відправлень не були доставлені понад 10 партій вантажів, то до кінця 2000 року при загальній кількості відправлень навіть більшій, ніж у 1998 році, кількість недоставлених партій вантажів зменшилась майже в 6 разів. Робота з впровадження системи контролю за переміщенням вантажів під митним контролем продовжується. З грудня 2000 року почато черговий етап упровадження системи — контроль за транзитом товарів залізничним транспортом по митній території України. Планується в 2001 році ввести цю систему контролю у повному обсязі.

Державна митна служба забезпечує виконання законодавства з митних і зовнішньоекономічних питань, веде значну законотворчу роботу. Нею був розроблений Митний кодекс України, прийнятий у 1991 році Верховною Радою України. За активної участі Держмитслужби велася робота і над прийнятим в 1992 році Законом України «Про Єдиний митний тариф», а також Законом «Про митний тариф», який затверджено нинішнього року. Усі ці документи заклали правові підвалини для здійснення митної справи та врегулювання зовнішньоекономічної діяльності. Значним доробком Служби у законотворчій роботі став проект нового Митного кодексу, що знаходиться зараз на розгляді у Верховній Раді України. Прийняття нового Кодексу, очікуваного не лише митниками, але й суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності і громадянами, відіграє важливу роль у подальшому розвитку митної справи в Україні.

Цей проект дістав високу оцінку у фахівців Всесвітньої митної організації, Світової організації торгівлі та Генерального директорату Європейського Співтовариства. Проект ретельно вивчався, і в деяких країнах СНД його використали як базис для побудови національного митного законодавства. Це ще раз підтверджує його універсальність, прогресивність, спрямованість не лише на вирішення проблем сьогодення, а й на перспективу.

Важливим напрямом, на якому зосереджуються зусилля Держмитслужби, є спрощення, гуманізація, прискорення процедур митного оформлення і контролю. У цьому напрямку багато зроблено і робиться. Зокрема, 22 березня 2001 року Кабінет Міністрів України прийняв розроблену Держмитслужбою постанову, відповідно до якої громадяни, які в'їжджають в Україну, здійснюють лише в усній формі декларування предметів, обсяги яких не перевищують норми оподатковування чи не підлягають обов'язковому декларуванню.

Торік введений у дію розроблений Держмитслужбою разом з Нацбанком новий порядок переміщення через кордон України валюти. Зокрема, передбачено усне декларування при переміщенні через кордон України платіжних карток банківських систем, а також іноземної валюти, якщо її сума не перевищує еквівалент 1000 доларів.

Уже протягом 5 років у деяких пунктах пропуску України діє двоканальна система митного оформлення громадян за принципом «зеленого» і «червоного» коридорів, що дозволяє законослухняним громадянам без заповнення митної декларації швидко й у спрощеному порядку проходити митний контроль. Спочатку така технологія була введена в аеропортах «Бориспіль», «Сімферополь», «Одеса», «Харків», «Дніпропетровськ», а згодом і на автопереходах «Рава-Руська», «Краковець», «Шегині», «Ягодин», «Устилуг», «Чоп».

З 1999 року принцип «зеленого» коридору вводиться Держмитслужбою і стосовно сумлінних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Тим суб'єктам, що не мають заборгованості по зовнішньоекономічних операціях і по податках у бюджети, порушень митного і податкового законодавства, надається сприятливий режим проходження митного контролю: до товарів, переміщуваних ними при проведенні імпортних операцій, не застосовуються деякі заходи нетарифного регулювання.

Держмитслужба активно працює над проектом закону, що встановлює ставки Єдиного збору, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України. Адже сьогодні кожна з контрольних служб, що працюють у пунктах пропуску (митна, карантинна, державної ветеринарної медицини, екологічного контролю і т.д.), здійснює окремий розрахунок зборів за проведення відповідних видів контролю. Прийняття згаданого законопроекту сприятиме значному прискоренню і спрощенню процедури контролю транспортних засобів, вантажів і громадян, що переміщаються через пункти пропуску. Крім того, з метою докорінного спрощення контролю в пунктах пропуску через державний кордон Держмитслужбою спільно з іншими зацікавленими відомствами ведеться робота над тим, щоб законодавчо закріпити низку відповідних заходів. Питання гуманізації, уніфікації і спрощення процедур митного контролю й оформлення товарів, що належать підприємствам, організаціям, установам усіх форм власності і громадянам, знайшли широке висвітлення в проекті Митного кодексу.

Домінантою діяльності Держмитслужби є забезпечення належного контролю за переміщенням енергоносіїв через митний кордон. З метою створення сприятливих умов для національних нафтопереробних заводів (НПЗ), а також забезпечення повноти контролю за постачаннями на них сировини і випуском готових нафтопродуктів у 2000 році Держмитслужбою розпочато експеримент на території Надвірнянського нафтопереробного заводу в Івано-Франківській області. Суть експерименту полягає в тім, що на території НПЗ у місцях надходження нафти і зливу готових нафтопродуктів установлюється зона митного контролю. Ввезена через митний кордон цієї зони нафта підлягає митному контролю й оформленню в режимі імпорту, при цьому встановлена нульова ставка мита і тимчасово, до 1 січня 2002 року, не стягується ПДВ. Вироблені на НПЗ нафтопродукти оформлюються в режимі експорту. За них повинні бути сплачені внутрішні податки — ПДВ і акцизний збір. Уся робота митників проходить безпосередньо на нафтопереробному підприємстві. Основні переваги цієї схеми контролю — рівні умови переміщення через зону митного контролю імпортованої і добутої в Україні нафти, а вироблені на заводі нафтопродукти, на відміну від безпосередньо імпортованих, переміщуються без сплати митних платежів. Це дає переваги національним нафтопереробним заводам — вони будуть більш завантажені.

Для прискорення проходження митного контролю й оформлення активно упроваджуються вантажні митні комплекси. Світовий досвід переконливо доводить, що створення вантажних митних комплексів як на кордоні, так і усередині країни, дає можливість спростити й уніфікувати процедури оформлення товарів. Комплекси мають необхідну для поглибленого огляду вантажів інфраструктуру, відповідні технічні засоби (естакади, ваги, оглядові майданчики) для здійснення вантажно-розвантажувальних робіт, транспортні засоби, складські приміщення для збереження товарів, не пропущених через митний кордон України чи затриманих митницею.

Такі підприємства вже діють на кордоні України: у Закарпатті — автопорт «Чоп», на Волині — автопорт «Ягодин», у Львівській області — автопорти «Шегині», «Краковець». Досвід використання вантажних митних комплексів розповсюджений і у внутрішніх митницях — Східній, Дніпровській, Кримській регіональних, деяких інших митницях. Зокрема, в 2000 році введений у дію новий митний комплекс Київської регіональної митниці загальною площею понад 23 тис. кв. м. По своїй пропускній здатності, фінансовій прибутковості і високому рівню обслуговування він є одним із найбільших у Східній Європі. Нині відпрацьовується законодавча база діяльності вантажних митних комплексів. Для вирішення цієї проблеми Держмитслужбою внесені відповідні положення в проект Митного кодексу України, підготовлений проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про вантажний митний комплекс (автопорт)».

З метою організації ефективнішого і раціональнішого митного оформлення залізничних вантажів Держмитслужба разом з Державною адміністрацією залізничного транспорту України працює над створенням залізничних вантажних митних комплексів. У Києві з 1 серпня 2000 року введена в дію експериментальна зона митного контролю залізничного транспорту, у якій можливий одночасний огляд 33 критих вагонів. З початком роботи комплексу значно покращилися умови огляду вантажів, зменшився ризик пропуску на митну територію України незадекларованих товарів. Тільки за півроку роботи залізничного терміналу в ньому було оглянуто й оформлено понад 3 тисячі критих вагонів. Для відпрацьовування механізмів спрощення митних процедур розпочато експеримент по митному оформленню імпортованих нафтопродуктів, що ввозяться залізничним транспортом. Вантажі, що підпадають під дію експерименту, пропускаються без оформлення попередньої акцизної декларації і, відповідно, без попередньої сплати платежів, на прикордонну залізничну станцію «Конотоп», де розміщуються на вантажному комплексі у виділеній зоні митного контролю.

Висновок

Самостійне здійснення митної справи та наявність власної митної системи є однією з засад державності. Виходячи з цього, 25 червня 1991 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про митну справу в Україні». В ньому проголошено, що митна справа є складовою частиною зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України і вона як суверенна держава самостійно створює власну митну систему і здійснює митну справу.

Виконання масштабних завдань, що стоять перед митною службою, в повній мірі залежить від інтелектуального, професійного і культурного рівня працівників Служби. Нині колектив Митної служби майже на 90 відсотків складається з працівників, які мають базову та повну вищу освіту. Майже 20 відсотків з них мають вищу юридичну та економічну освіту. У переважній більшості працівники Служби — це високоосвічені професіонали.

Не можна не відзначити того позитивного досвіду і високої професійної майстерності, яких митники набули з часу проголошення незалежності України. До думки Держмитслужби прислуховуються не лише в Україні, а й у інших країнах. Робота у Політичній та Фінансовій комісіях Всесвітньої митної організації, Раді керівників митних служб держав-учасниць СНД є тому підтвердженням. Своєрідною позитивною оцінкою діяльності Держмитслужби стало проведення в травні 2000 року в Києві — уперше поза штаб-квартирою Всесвітньої митної організації в Брюсселі — Дня відкритих дверей Всесвітньої митної організації. Форум дав можливість українським і закордонним підприємцям ознайомитися з основними напрямками розвитку митної справи в країнах світового співтовариства, у тому числі й в Україні. На зустріч були запрошені підприємці і представники митних служб Білорусі, Польщі, Росії, Словаччини, Угорщини.

Держмитслужба продовжує пошук нових ефективних методів роботи, спрямованих на захист економічних інтересів країни, боротьбу з контрабандою і митними правопорушеннями, й таких, що забезпечать гуманізацію, спрощення митних процедур.

Перед Державною митною службою України широкі перспективи розвитку, і, хоча на цьому шляху є немало труднощів, митники докладуть зусиль, аби подолати їх із честю, зробити все можливе, щоб Українська митниця займала гідне місце серед митних служб найбільш розвинутих країн світу.


 

Використана література

1. Конституція України. – К., 1996.

2. Митний кодекс України (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України).

3. Украинская таможня, справочник – 95, составление и общая редакция М.С. Муравьева, изд. «Либра», Киев, 1995г.





Реферат на тему: Основи митної справи (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.