Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Право

Організаційно-правові питання початкової професійної підготовки в ДПА України (реферат)

Обов'язковість формування професійного корпусу державних службовців органів ДПС України є аксіомою реформування даної правоохоронної структури відповідно до принципів побудови правової, демократичної, соціальної держави, визнання прав, сво­бод і законних інтересів людини та громадянина найвищою суспільною цінністю, пріори­тетом і головною метою діяльності усіх без винятку державних органів. Як справедливо вказує В.Б. Авер'янов: "Цей корпус за своєю структурою, складом, професійними якос­тями має відповідати завданням держави, їх цілям, політичному режиму, механізму дер­жави та її функціям” [1, с. 203]. Держава не може існувати без спеціально добре підго­товленого професійного корпусу працівників органів системи ДПС України. Важлива роль у цій справі відводиться навчально-виховному процесу, організованому на курсах початкової професійної підготовки на базі Центру підвищення кваліфікації керівного складу державних податкових адміністрацій і підрозділів податкової міліції Національ­ної академії ДПС України.

Організація навчального процесу у вказаному Центрі спрямована на забезпечення якісної підготовки кадрів, створення оптимальних і безпечних умов навчання, праці та побуту.

У Положенні про організацію навчального процесу в вищих навчальних закладах, затвердженому наказом Міністерства освіти України № 161 від 2 червня 1993 р., нав­чальний процес у цих закладах визначається, як "система організаційних та дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному освітньому або кваліфіка­ційному рівні відповідно до Державних стандартів освіти” [2,с. 10].

Головна мета навчально-виховного процесу, здійснюваного на курсах початкової професійної підготовки, насамперед полягає у підготовці такого працівника податкової міліції, який під час виконання у майбутньому функціональних обов'язків за своєю поса­дою спро­можний був виконувати їх на високому якісному рівні. Водночас, мета почат­кової професійної під­г­отовки особового складу податкової міліції України полягає також у тому, щоб зробити ре­зультати навчання корисними в майбутньому, йдеться про наступні шляхи використання здо­бутих знань. Перший – застосування їх для розв'язання завдань, виконання яких працівники уже добре засвоїли. Другий – своїм змістом має перенесення принципів та зв'язків, що за­без­пе­чує безперервне розширення і поглиблення знань, умінь та навичок у сфері професійної ді­яльності осіб начальницького складу за допомогою вико­ристання найрізноманітніших при­йо­мів, методів, способів, засобів інтелектуальної діяльності. Така двоєдина мета навчально-ви­­ховного процесу на курсах початкової професійної підготовки працівників податкової міліції сис­теми ДПС України повинна розглядатися одночасно як об'єктивна і суб'єктивна категорія: во­на об'єктивна, бо визначається врешті-решт матеріальними умовами життєдіяльності сус­піль­ства і має організаційно-юридичне визначення; вона суб'єктивна, адже є ідеальним уяв­лен­ням бажаного результату суб'єктів даного навчально-виховного процесу. Об'єктивно-су­б'є­к­тивна природа загальної мети навчально-виховного процесу курсів початкової про­фе­сій­ної підготовки вимагає, щоб конкретні цілі останнього розроблялись і формувались лише на основі глибокого дослідження тенденцій суспільного розвитку та подальшого ре­фор­му­вання підрозділів податкової міліції. Саме ці тенденції пред'являють до праців­ника податкової мі­ліції ДПА України ряд вимог, яким повинен відповідати працівник та його професійна ді­яльність щодо економічної охорони, захисту й забезпечення прав, свобод та законних інтересів учас­ників суспільних та економічних відносин.

Сьогодні випускник курсів початкової професійної підготовки як майбутній профе­сіонал пра­воохоронної, правозабезпечуючої діяльності повинен: 1) знати: соціальну значимість ді­яль­ності правоохоронних органів; правову регламентацію діяльності орга­нів податкової служ­би; особливості роботи в умовах формування незалежної правової держави; прийоми і методи не­сення служби; психологічні основи змісту заходів запобі­гання, які застосовуються відносно пра­вопорушників; психологічні умови і засоби успішної реалізації тактичних прийомів несення служ­би; способи управління своєю пове­дінкою у психологічно напружених ситуаціях; 2) вміт­и: використовувати психологічні особливості ідентифікації осіб, які знаходяться у розшуку, ана­лізувати вчинки і поведінку людей в юридично значимих ситуаціях; ввічливо і уважно по­водитися з громадянами, чуйно і тактовно ставитися до їх прохань і заяв; прогнозувати по­ведінку при вирішенні покладених на нього завдань; приймати грамотні і обґрунтовані рі­шення в екстремальних умовах і чітко діяти при реалізації прав, наданих працівникам; 3) володіти наступними універсальними навичками: логічного мислення – аналізу, синтезу та вміння роботи, висновками; вербального і позавербального спілкування; активного слухання і запа­м'ятовування; спостереження, прийняття рішень; ініціативності; аргументування; само­контролю; критичного погляду; планування, гнучкого реагування на зміну ситуації – індивідуалізації власної поведінки; спільної роботи і взаємодії в групі; використання результатів власної та чужої роботи; дій стресової ситуації – використання стресу та вміння розрядити його; поведінки відповідно до принципів професійної оцінки; забез­печення безпеки під час виконання службових обов'язків; належного підбору, а також но­сін­ня форменого одягу та екіпіровки; точної передачі інформації; користування засо­бами зв'язку; давати доручення та їх виконувати; користуватися правовими актами; доку­ментування; підтримування здоров'я, фізичної форми; користування засобами безпосереднього примусу; 4) володіти наступними спеціальними навичками: дій у екстре­мальний ситуаціях; збереження конфіденційності, таємниці дій; надання долікарської допомоги; користування інформаційними обліками; використання принципів тактики при виконанні службових завдань; розпізнання достовірності документів; реалізації прав затриманих і тимчасово заарештованих осіб; здійснення особистого огляду – обшуку; ідентифікації та встановлення особи, збору інформації у середовищі перебування і особис­того пошуку; затримання осіб; конвоювання, передачі (прийому) затриманих осіб; взаємодії зі співробітниками підрозділів та служб ОВС.

Відповідно до цих умінь, знань і навичок, необхідних працівнику органів податкової міліції для виконання своїх посадових обов'язків на високому якісному рівні, є сенс поді­лити конкретні цілі навчально-виховного процесу курсів початкової професійної підготовки на три групи. Перша група таких цілей стосується формування у слухачів знань, вмінь і навичок, тобто цілей формування, необхідних для ефективної професійної діяльності свідомості і поведінки. Друга – цілей формування відносин до різних сторін життєдіяльності суспільства. Третя – цілей формування творчої діяльності розвитку здіб­ностей, задатків, інтересів слухачів, які навчаються на курсах початкової професійної підготовки. Іншою важливою класифікацією цілей досліджуваного різновиду навчально-виховного процесу є поділ їх на нормативні, суспільні та ініціативні. Серед них норма­тивні цілі є найбільш загальними. Вони обов'язково визначаються у загальних і спеціаль­них нормативно-правових актах, діалектично співвідносяться з національними стандар­тами освіти і слугують загальним орієнтиром у діяльності будь-якого викладача. Суспіль­ні цілі формуються у вигляді потреб та інтересів різних верств громадського суспільства і визначаються, як правило, в концепціях, установах, положеннях, програмах. Ініціативні цілі визначаються безпосередньо самими викладачами з урахуванням типу, специфіки, профілю навчально-виховного процесу, рівня розвитку слухачів і курсантів, кваліфікації навчально-виховного складу.

Загальна мета і конкретні цілі навчально-виховного процесу, здійснюваного на курсах початкової професійної підготовки, організованих на базі Центру підвищення кваліфі­кації керівного складу державних податкових адміністрацій і підрозділів податкової міліції Національної академії ДПС України, визначають завдання останнього, до яких насамперед слід віднести: організаційно-правове забезпечення активного оволодіння слухачами професійними знаннями, вміннями та навичками, необхідними їм для успішного виконання у подальшому службових обов'язків, з урахуванням сучасних вимог, досягнень науки і техніки, запитів практики; формування саме соціально активних, творчих праців­ників, здатних сумлінно захищати суспільний, економічний і державний лад України, конституційні права і свободи громадян; постійна раціональна організація та удоско­налення навчально-виховного процесу на основі впровадження активних форм і методів навчання, забезпечення його нерозривного зв'язку з вирішенням завдань, що стоять перед органами податкової міліції; безперервне моральне та етичне виховання працівників, прищеплення їм ідеалів гуманізму, моральної відповідальності за виконання службового обов'язку; забезпечення здійснення навчально-виховного процесу нормальними умовами, побуту і культурного дозвілля, утворення сучасної навчально-матеріальної бази.

Досягнення головної мети і конкретних цілей навчально-виховного процесу курсів початкової професійної підготовки особового складу для підрозділів податкової міліції, виконання поставлених перед ним завдань можливе лише за умов організації дослід­жуваного різновиду навчально-виховного процесу на основі чітко визначених у нор­мативно-правових актах засад, основ, принципів. Саме принципи організації та здійснен­ня даного навчально-виховного процесу є тим стрижнем, навколо якого відбувається побудова не лише його основних складових "каркасу”, але й інших більш або менш важ­ливих, суттєвих елементів. Якщо головна мета, конкретні цілі та завдання навчально-вихов­ного процесу, здійснюваного на курсах початкової підготовки, становлять його коріння, то принципи, відповідно, утворюють стовбур, а вже методи, форми, прийоми, способи та засоби – гілки і листя.

Принципи, на яких базується навчально-виховний процес на курсах початкової підготовки, складають усталену, розгалужену систему. Вони відрізняються між собою за сферою дії на загальні (стратегічні) і приватні (тактичні). Якщо загальні принципи визначають стратегію відносин постійного і перемінного складу, то приватні допо­ма­гають викладачам створити безпосередні умови для професійної підготовки особистості слухача. До стратегічних принципів необхідно віднести такі з них: суспільно-професійна спрямованість навчання і виховання; зв'язок навчання і виховання з життям і працею; опора на позитивне у вихованні; особистісний підхід; єдність навчально-виховного впливу; гуманізація навчально-виховного процесу; демократизація навчально-вихов­ного процесу; культури та логічності у навчанні і вихованні; науковість і доступність; свідома і творча активність слухачів; наочність і розвиток теоретичного мислення; пере­хід від навчання до самонавчання; колективний характер навчання і врахування інди­відуальних здібностей слухачів; послідовність навчально-виховного впливу; своєчас­ність; оптимізація навчально-виховного процесу; єдність вимогливості і поваги до слухачів; стимулювання пізнавальної, трудової та іншої діяльності слухачів, активізація їх морально-вольових зусиль з постійним збудженням безпосереднього інтересу до профе­сійної діяльності працівника податкової міліції; постійне приведення методів, способів і прийомів інтелектуальної, трудової діяльності у відповідність до цілей навчально-виховного процесу; сталості, міцності знань, вмінь і навичок; проблемності навчання; суб'єктивного контролю. Приватні або тактичні принципи навчально-виховного процесу освіти поді­ляються на чотири групи. Відповідно, перша група принципів враховує спрямованість особистості, її моральні якості, інтереси, потреби і мотиви діяльності. Це принципи само­вдосконалення, самореалізації, готовності до відповідальних рішень, самоповаги. Друга група містить принципи соціально-професійного досвіду: врахування особливостей, звичок, поведінки особистості; розвиненості спілкування; врахування професійних вмінь і розвиток аудіовізуальної культури. До третьої групи відносяться принципи врахування індивідуальних психологічних особливостей слухачів. Четверта група приватних принципів навчально-виховного процесу стосується типологічних властивостей особис­тості слухача курсів початкової професійної підготовки. Це принципи статевих і вікових відмінностей та принцип особливостей характеру і нервової системи того чи іншого слухача.

Досягнення цілей навчально-виховного процесу курсів початкової професійної підго­товки, виконання поставлених перед ним завдань на підставі та з урахуванням основних засад, основ, принципів його організації і здійснення відбувається у тих чи інших формах. У даному випадку цілі, завдання, принципи досліджуваного різновиду навчально-виховного процесу являють собою зміст, що повинен перетворюватись у тканину сус­пільних відносин за допомогою тих чи інших форм. Якщо зміст визначає форму, то форму у свою чергу формує зміст. Неподільність, взаємодія змісту і форми навчально-виховного процесу, здійснюваного на курсах початкової професійної підготовки, – визначальна і невід'ємна риса їх діалектичного взаємозв'язку. Тому від якості застосовуваних у процесі навчання і виховання слухачів форм і методів навчання багато в чому залежить ефектив­ність, результативність підготовки сучасного фахівця правоохоронної справи – праців­ника підрозділів податкової міліції. Іноді в літературі невиправдано змішуються поняття форми і методів. Співставлення цих понять, з'ясування сутності даних соціально-виховних явищ призведе до чіткого розмежування останніх. Метод навчання виступає як спосіб навчальної роботи викладача і організації навчальної роботи курсантів щодо вирішення таких дидактичних завдань, як оволодіння теоретичним і світоглядно-моральним боком мате­ріалу, що вивчається, вироблення вмінь і навичок щодо застосування засвоєних знань на практиці, перевірка і оцінка знань слухачів. Для вирішення кожного завдання засто­совуються певні методи. Таким чином, поняття "метод навчання” характеризує зміс­товно-процесуальний, внутрішній бік навчального процесу. Поняття ж ”форми організації навчання” має інший зміст. Форма навчання як дидактична категорія означає зовніш­ній бік організації навчально-виховного процесу, який пов'язаний з кількістю слу­хачів, часом і місцем навчання, а також порядком його здійснення. Наприклад, викла­дач може навчати як групу слухачів, так і займатися з одним з них. Слухачі мо­жуть зай­ма­тися як у першій половині дня, так і другій. Заняття можуть проводитись як у ле­к­­цій­ному залі, так і з виходом на екскурсію в практичні підрозділи податкової міліції. Водночас, як зовнішній бік організації навчально-виховного процесу, форма навчання організаційно по­в'язана з внутрішнім, змістовно-процесуальним боком. У зв'язку з цим одна й та ж форма нав­чання може мати різну зовнішню модифікацію і струк­туру залежно від завдань і методів кон­кретної навчальної роботи. Звідси, форма є осе­редком цілей, принципів, змісту, методів і за­собів, визначає діяльність викладачів і слуха­чів, їх навчально-виховні взаємовідносини. У фо­рмі відбувається концентрація їх зусиль щодо розвитку одне одного. Педагогіка в ор­га­ні­за­цій­ній формі немовби збирає найкращі і педагогічно доцільні елементи, які збуджують учнів за­своювати досвід швидше і міц­ніше. Беручи участь у тій або іншій формі організації пе­да­го­гіч­ного процесу, слухачі і викладачі повинні тренувати в собі кращі якості, формувати все бі­льше і більше нових знань, умінь і навичок. Цей процес здійснюється інтенсивніше завдяки са­ме формі.

Найважливішою з наукового і практичного погляду класифікацією форм навчально-виховного процесу курсів початкової професійної підготовки осіб начальницького складу податкової міліції є поділ їх за складністю. Це прості, складні і комплексні форми.

Прості форми побудовані на мінімальній кількості методів та засобів і, як правило, присвячені одній темі або вирішенню одного завдання. До них належать: співбесіда, екскурсія, вікторина, залік, екзамен, лекція, консультація, інструкція, диспут, додаткові завдання, виставка, зустрічі з практичними працівниками. Їх називають також первин­ними, адже з них утворені всі складні і комплексні форми. Складні форми, як правило, будуються або на розвитку простих, або на їх різнорідних поєднаннях. Кожну зі складних форм можна розібрати за складом на первинні прості форми. Наприклад, семінар може містити в собі співбесіду, лекцію, інструктаж. У випадку входження в складні форми простих останні перетворюються в методи, тобто починають у формі виконувати функцію методу. Співбесіда, наприклад, може бути і самостійною формою і методом у складній формі. Комплексні форми утворюються внаслідок цілеспрямованого підбору простих і складних. Комплексні організаційні форми не змінюють статусу інших форм. Назви комплексних форм умовні і в основному пов'язані з їх тривалістю.

Методи навчально-виховного процесу, здійснюваного на курсах початкової професій­ної підготовки, потрібні для приведення в дію найважливіших складових останнього – цілей, завдань, принципів, функцій, форм. Водночас, наукова педагогічна думка ще не визначалась щодо сутності даного методологічного феномену. Так, в одному з підруч­ників зазначається: "Під методом виховання розуміється такий засіб, за допомогою якого вихователь озброює дітей, підлітків та юнаків сталими моральними переконаннями, мо­раль­ними звичками і навичками” [3, с. 215]. В іншому підручнику з педагогіки наступне: "Методи виховання – такі практичні дії педагога і учня, які сприяють переданню, засвоєнню та використанню змісту виховання як суспільного досвіду” [4, с. 67]. Часто підкреслюється, що метод навчально-виховного процесу необхідно розуміти як "сукуп­ність способів і прийомів формування в учнів тих або інших якостей” [5, с. 319]. Зазна­чимо: такі дефініції занадто загальні, адже жодна з них не робить чітким і ясним призна­чення методів навчально-виховного процесу. Слухачів неможливо "озброїти” і формува­ти щось у них без їх власної на це волі та роботи над собою. Особа одержує розвиток ли­ше в діяльності, що повною мірою стосується і формування її особистих якостей. Так, для формування, наприклад, у неї світогляду і необхідної суспільної спрямованості обов'язковою умовою є включення останньої в різнобічну пізнавальну та соціально важ­ливу діяльність. Все це, природно, вимагає від викладача навичок володіння способами і прийомами організації навчально-пізнавальної та різнорідної практичної діяльності слухачів. Водночас, для формування особистих якостей слухачів суттєвим є те, щоб викладач, організовуючи навчально-виховний процес, уміло використовував такі спо­соби і прийоми виховання, які стимулювали б їх потяг (потреби) до особистісного роз­витку, сприяли б формуванню їх свідомості, удосконаленню відповідної поведінки і воль­ової сфери. Урахування викладеного дозволяє запропонувати таке визначення поняття методів навчально-виховного процесу, що здійснюється на курсах початкової професійної підготовки, як сукупність спеціальних нормативно-визначених способів і прийомів, що використовуються не лише в процесі формування ділових, а також мораль­них та особистісних якостей працівників податкової міліції, але й для розвитку профе­сійної мотиваційної сфери, свідомості, а за необхідності - корекції і удосконалення відпо­відної поведінки.

Упорядкування чисельних методів навчально-виховного процесу, поділ їх за певними критеріями сприяє ефективному використанню останніх, підвищує якість навчально-вихов­ного процесу, здійснюваного на курсах початкової професійної підготовки. Науково виваженою і практично доцільною класифікацією методів навчально-виховного процесу слід вважати поділ їх за джерелами передання змісту – словесні, практичні та наочні методи, по-друге, поділ таких на основі простішої структури особи: методи форму­вання свідомості, поведінки і почуттів. Найбільш актуальними для чинної практики навчально-виховного процесу курсів початкової професійної підготовки та його подаль­шого розвитку слід вважати наступні групи методів: формування свідомості слухачів; формування їх поведінки і діяльності; почуттів і контролю майбутніх прак­тичних працівників ДПС України.

Аналіз найактуальніших питань організаційно-правового регулювання початкової професійної підготовки персоналу підрозділів податкової міліції України – правового статусу суб'єктів навчально-виховного процесу та питань його здійснення – дозволяє окреслити ряд таких теоретично-практичних висновків:

1.Головними серед завдань, поставлених державою та суспільством перед вищими закла-дами освіти, є: провадження освітньої діяльності, яка включає навчальну, виховну, наукову, культурну й методичну діяльність; забезпечення умов для оволодіння системою знань про людину, природу і суспільство; формування соціально зрілої, творчої особис­тості; виховання морально, психологічно і фізично здорового покоління; забезпечення фахівців для певної галузі, підготовка їх до професійної діяльності; забезпечення вико­нання умов державного контракту та інших угод на підготовку фахівців з вищою освітою; проведення наукових досліджень або творчої, мистецької діяльності як основи підготовки майбутніх фахівців і науково-технічного, культурного розвитку держави; підготовка молоді до самостійної наукової, викладацької чи мистецької діяльності; інформування абітурієнтів і студентів про ситуацію, що склалася на ринку праці; перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів; просвітницька діяльність тощо.

2.Відомча система освіти не існує ізольовано, вона є органічною складовою націо­нальної системи освіти України. Життєздатність відомчої системи зумовлюється тим, що на неї безпосередньо впливають замовники на висококваліфіковані кадри, тобто га­лузеві служби ДПА України. На відміну від орієнтації на підготовку фахівців широ­кого профілю у провідних ци­вільних навчальних закладах, відомча система освіти спря­мована на якісне кадрове за­без­пе­чення конкретних галузей діяльності органів податкової служби. Отже, з метою найбільш по­вного задоволення фахових запитів і потреб замов­ників на спеціалістів, основне завдання від­омчих навчальних закладів полягає у підго­товці спеціалізованих фахівців.

3.Державна податкова служба України має свою власну систему відомчих навчаль­них закладів, спеціалізованих на підготовці висококваліфікованих фахівців правоохо­ронної справи – працівників органів, служб та підрозділів податкової служби.

4.Національна академія ДПС України, на базі якої працюють курси початкової про­фе­сійної підготовки персоналу для органів, служб і підрозділів податкової служби, організовує на високому рівні засвоєння слухачами знань, вмінь і навичок, необхідних у подальшому для високоякісного виконання своїх посадових обов'язків щодо захисту прав, свобод і законних інтересів будь-яких учасників суспільних відносин.

5.Початкова професійна підготовка працівників податкової міліції України склада­є­ться з таких найважливіших елементів: а) структури як форми організації її ланок і рівнів; б) про-цесів уп­равління як сукупності операцій, що виконуються за тими чи іншими нормативно-пра­во­вими приписами; в) методів управління як сукупності засобів впливу суб'єктів управ-ління на керовані ними об'єкти; г) техніки управління – сукупності техніч­них засобів для реа-лізації ад­міністративних процесів.

6.Пізнання явища "правовий статус” показує, що: а) дана категорія має універсальний характер; б) вона віддзеркалює індивідуальні особливості людини і реальний стан її в сис­темі ба­гатогранних суспільних відносин; в) права і обов'язки особи становлять ядро пев­ного пра­во­вого статусу; г) категорія "правовий статус” дозволяє уявити права, сво­боди, обов'язки осо­би в цілісному системному вигляді, створює можливість здійснювати порівняння статусів, від­криває шляхи їх подальшого удосконалення.

7.Спеціальний статус осіб навчально-виховного процесу, здійснюваного на курсах по­чат­кової професійної підготовки, тобто слухачів та осіб науково-педагогічного складу На­ціо­наль­ної академії ДПС України визначається тим, що усі вони є насамперед державними служ­бовцями органів системи ДПС України.

8.Суб'єкти навчально-виховного процесу, здійснюваного на курсах початкової про­фе­сій­ної підготовки, мають різні за змістом, напрямом і соціально-юридичною природою права і обо­в'язки, реалізація яких покликана забезпечити досягнення поставлених перед особами і ор­ганами названих освітянських закладів цілей та завдань щодо початкової професійної під­го­тов­ки осіб начальницького складу податкової міліції ДПА України.

9.Головна мета навчально-виховного процесу, здійснюваного на курсах початкової про­фе­сійної підготовки, насамперед, полягає у підготовці такого працівника підрозділів податкової мі­ліції, який під час виконання у майбутньому функціональних обов'язків за своєю посадою спро­можний буде виконувати їх на високому якісному рівні.

10.Загальна мета і конкретні цілі навчально-виховного процесу, здійснюваного на ку­рсах початкової професійної підготовки, визначають завдання останнього, до яких насамперед по­трібно віднести: організаційно-правове забезпечення активного оволодіння слухачами професійними знаннями, вміннями та навичками, необхідними для успішного виконання у подальшому службових обов'язків, з урахуванням сучасних вимог, досягнень науки і техніки, запитів практики; формування саме соціально активних, творчих праців­ників, здатних сумлінно захищати суспільний і державний лад України, правопорядок, власність, конституційні права і свободи громадян; постійна раціональна організація і удосконалення навчально-виховного процесу на основі впровадження активних форм і методів навчання, забезпечення його нерозривного зв'язку з вирішенням завдань, що стоять перед ДПА України; безперервне моральне та етичне виховання працівників, прищеплення їм ідеалів гуманізму, моральної відповідальності за виконання службового обов'язку; забезпечення здійснення навчально-ви­ховного процесу нормальними умовами, побуту і культурного дозвілля, утворення сучасної нав­чально-матеріальної бази.

11.Поняття методів навчально-виховного процесу, що здійснюється на курсах почат­ко­вої про­фесійної підготовки працівників податкової міліції, слід визначити як сукуп­ність спеціальних нормативно визначених способів і прийомів, що використову­ються не лише в процесі формування ділових, а також моральних та особистісних якостей праців­ників органів податкової міліції, для розвитку професійної мотиваційної сфери свідомості, а за необ-хідності - ко­рекції і удосконалення відповідної поведінки.


 

Література:

1.Авер'янов В.Б. Державна служба в Україні: організаційно-правові основи і шляхи роз-витку. – К.: Видавничий дім "Ін-Юре”, 1999. – 203 с.

2.Про затвердження Положення про організацію навчального процесу в вищих нав-чальних закладах. Наказ Міністерства освіти України від 2 червня 1993 р. № 161. – К., 1993. – 10 с.

3.Ильина Г.А. Педагогика: Курс лекций. – М.: Высшая школа, 1984. – 215с.

4.Безрукова В.С. Педагогика. Проективная педагогика: Учебное пособие. – Екатеринбург: Деловая книга, 1996. – 67 с.

5. Харланов И.Ф. Педагогика: Учебное пособие. – М.: Высшая школа, 1990. – 319 с.





Реферат на тему: Організаційно-правові питання початкової професійної підготовки в ДПА України (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.