Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Право

Оподаткування процесів споживання у Польщі в період інтеграції з Європейським Союзом (реферат)

З перетворенням податків на постійне джерело доходів держави ступінь їх раціо­нальності набуває першочергового значення, оскільки вміле державне регулювання еко­но­міки за допомогою механізмів оподаткування перетворюється на визначальний фактор економічного прогресу.

Виходячи із перспектив інтеграції з ЄС, формуються напрями та механізми податкового регулювання економіки Польщі, причому не без врахування колишніх досягнень функціо­нування податкового механізму в країні. Як відомо, до 1980 року польська податкова система відповідала вимогам соціалістичної економіки, що підкреслює її подібність до української системи оподаткування, яка теж успадкувала регулятивні елементи економіки соціалізму. Як і українська система оподаткування, так і польська вдоско­налюються з року в рік, а метою такого вдосконалення традиційним є пошук оптимальної податкової системи, яка б задовольняла вимоги як держави, так і платників податків. З огляду на це, для України як країни з трансформаційною економікою, яка має на меті подальшу інтеграцію до економічних угруповань, доцільним є вивчення досвіду Польщі в царині оподаткування загалом та процесів споживання зокрема, оскільки Республіка Польща однією із перших країн соцтабору стала на шлях гармо­нізації та уніфікації непрямого оподаткування відповідно до міжнародних вимог.

Значну роль у забезпеченні процесу справляння податків у Польщі, як і в будь-якій країні, відіграють органи стягнення податків. Розглянемо в цьому аспекті структуру податкової служби Польщі. На відміну від багатьох країн світу та України зокрема, струк­тура податкової адміністрації Польщі представлена не трьома рівнями виконавчої влади, а лише двома. Наприклад, центральний рівень представлений Міністерством фінан­сів, а місцевий – місцевими податковими органами.

З метою забезпечення належного рівня адміністрування податків Міністерство фінансів поділяється на департаменти та управління, виходячи із структури податкової системи держави. До його складу входять такі департаменти: непрямих податків; прямих податків; податкової системи; місцевих податків та кадастру; організації податкової адміністрації; контролю.

Схематично податкову адміністрацію Польщі можна представити таким чином:

Схема 1

Структура податкової адміністрації Польщі1

Як видно із схеми, податкову роботу на центральному рівні координують державний секретар та його заступник. На місцевому рівні функціонують 355 податкових офісів, 16 податкових відділень і 16 офісів податкового аудиту. Основними обов'язками місцевих податкових органів є: оцінка та збір податків; проведення реєстрації платників з метою оподаткування. Крім цього, місцеві органи оподаткування здійснюють камеральні перевірки податкової звітності та податкові. Податкові органи, які функціонують в окре­мих адміністративно-територіальних одиницях, вважаються інстанціями першого ступеня і мають право прийняття первинних рішень щодо податків.

Таким чином, структура податкової адміністрації Польщі побудована за функціональ­ними напрямами діяльності із урахуванням особливостей адміністративно-територіальних одиниць. Принципових відмінностей стосовно функціонуючих підрозділів у складі ДПА України та польської податкової служби немає. Але ми спостерігаємо чіткий розподіл повноважень щодо обліку платників та надходжень податків і щодо проведення конт­роль­них перевірок. Так, повноваження щодо обліку платників та надходжень податків мають податкові відділення та податкові офіси, натомість повноваження щодо податко­вих перевірок – лише офіси податкового аудиту. Такий розподіл обов'язків між підрозді­лами податкової служби має свої позитиви. По-перше, службове навантаження працівни­ків податкової служби формується так, щоб податковий інспектор мав достатньо часу для самовдосконалення та вивчення податкового законодавства. По-друге, посадові особи податкової служби Польщі працюють у конкретному напрямі оподаткування (наприклад, тільки перевірки з питань правильності оподаткування непрямими податками) і не розпорошують набутий досвід та знання між декількома видами службового навантаження. По-третє, існує певна незалежність та об'єктивність під час проведення податкових перевірок та зведення до мінімуму дискретності, адже вони проводяться окремими підрозділами, які не підпорядковуються податковим відділенням – основним виконавцям податкової роботи. Подібний принцип незалежності у функціонуванні податкових органів закладено під час побудови податкової системи Росії, де взагалі створено Міністерство по податках і зборах. Водночас, до недоліків такої побудови податкової адміністрації Польщі можна віднести вузьку спеціалізацію податкових кадрів та певного роду неузгодженість дій між податковими офісами та офісами податкового аудиту, оскільки останні не інформують податкові офіси про об'єкти та суб'єкти контроль­них дій. На противагу цьому, в Україні з 2000 році запроваджено формування націо­нального плану документальних перевірок платників податків. Такий підхід здій­снення контрольної діяльності українською податковою службою є позитивним для запозичення податковою адміністрацією Республіки Польща, оскільки він дає можли­вість чітко координувати діяльність усіх підрозділів податкової служби та інших фіскаль­них органів.

Розглянемо більш детально діяльність департаменту непрямих податків податкової адміністрації Польщі. Департамент є основним ініціатором пропозицій щодо основ податкової політики в царині податків на споживання, опрацьовує проекти законодавчих актів, які стосуються непрямих податків, аналізує існуючі проблеми в цій сфері оподатку­вання та проектує відповідні зміни в законодавстві. Роз'яснення та тлумачення законодав­чих актів з питань оподаткування непрямими податками є однією з найважливіших функцій даного департаменту. Для порівняння, в Україні упродовж декількох років функціонує у складі ДПА України головне управління податку на додану вартість, а віднедавна департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів. Вказані підрозділи податкової служби України виконують аналогічні функції, що й департамент непрямих податків податкової адміністрації Польщі. Виходячи з цього важко виділити будь-які відмінності у призначенні та функціонуванні вказаних структурних підрозділів податкової служби обох країн.

Отже, функціонування відповідних підрозділів податкових адміністрацій Польщі та України стосовно справляння податків на споживання відбувається на підставі державної концепції в галузі непрямого оподаткування, яка повинна відповідати реаліям економічного розвитку країн.

Не перебільшуючи і не применшуючи значення непрямого оподаткування для формування дохідної частини бюджетів усіх рівнів у Польщі та Україні, звернемося до статистичних джерел. Для цього скористаємося діаграмами 1 та 2. Як видно з діаграми 1, в Україні у доходах Зведеного бюджету частка непрямих податків у 1995 році становила 33,48 %, а у 2001 році – 24, 28 %. Безумовно, це досить значний показник, хоча спостерігається деякий його спад у 2001 році. Така тенденція в Україні пояснюється зменшенням загальної кількості платників податку на додану вартість у зв'язку з переходом на спрощену систему оподаткування, а також збільшенням розміру порогу реєстрації платниками податку на додану вартість.


 

Діаграма 1

Динаміка питомої ваги надходжень окремих видів податків до Зведеного бюджету України за 1995 та 2001 роки

Щодо Польщі, то у 1999 році податкові доходи державного бюджету склали 118 342,8 млн. злотих, що становило 94 % усіх бюджетних доходів. Найбільшу частку в доходах бюджету мали саме непрямі податки, які становили 59,22 % загальних доходів державного бюджету або 74 567,1 млн. злотих, зокрема податок від товарів і послуг – 48 811,5 млн. злотих (38,76 %) та акцизний податок – 25 208,1 млн. злотих (20,02 %).

У цілому, за даними Міністерства фінансів Польщі, структура податкових доходів державного бюджету у 1999 році була такою:


 

Діаграма 2

Структура податкових доходів державного бюджету Польщі у 1999 році

1 – податок на товари та послуги;

2 – податок на дохід юридичних осіб;

3 – акцизний податок;

4 – інші податки;

5 – прибутковий податок із фізичних осіб.

Таким чином, як і в доходах Зведеного бюджету України, так і державного бюджету Польщі, податки на споживання займають значну частку. Проте обидві країни відрізняються певними особливостями щодо нарахування та сплати податків на споживання. У цьому аспекті проаналізуємо польські технології оподаткування процесів споживання.

Історично Україна випередила Польщу щодо запровадження окремих податків на споживання. Так, наприклад, в Україні податок на додану вартість запроваджено у фіскальну практику ще у 1992 році відповідним Декретом Кабінету Міністрів України, а в Польщі лише у 1993 році. Але в той же час у 1992 році в Польщі запроваджено такий непрямий податок, як податок від ігор, а в Україні він не справляється. Зважаючи на те, що ігровий бізнес набув неабиякої популярності і в Україні, вважаємо за доцільне запро­вадження такого виду непрямого податку. Польські непрямі податки, як і в Україні, включа­ються до ціни товарів чи послуг. Платниками таких податків є продавці, які фактично перекладають податковий тягар на кінцевого споживача.

Зупинимось докладніше на особливостях оподаткування податком VAT. Податок на товари та послуги є найголовнішим джерелом доходів державного бюджету Польщі. Його частка становить сьогодні 34,8 % таких доходів. Нині у Польщі, на відміну від України, використовуються три ставки податку:

– загальна ставка 22 %,

– понижена ставка 7 % (застосовується для оподаткування: харчової та переробної промисловості з виробництва продуктів харчування; товарів дитячого асортименту; будівельних матеріалів; будівельних робіт, пов'язаних із індивідуальним житловим будів­ництвом; деяких медикаментів; пасажирських перевезень; туристичних послуг; послуг громадського харчування; більшості комунальних послуг);

– ставка для оподаткування сільгосппродукції та сільгосппослуг, лісового господар­ства та риболовства становить 3 %;

– ставка 0 % для оподаткування: експорту товарів та послуг, крім цього, для оподатку­вання продажу в країні, а також імпорту засобів для сільгоспвиробництва та лісового господарства (добрива, засоби захисту рослин, машини та устаткування, сільгоспоблад­нання); видавничої діяльності (бізнес-видання); операцій із продажу преси; операцій із продажу житла.

Отже, за допомогою механізму диференціації ставок податку у Польщі реалізується принцип соціальної справедливості в оподаткуванні податком від товарів та послуг. Такий підхід до використання податкових ставок також сприяє детінізації доходів суб'єк­тів підприємництва.

Загальні надходження до зведеного бюджету Республіки Польща непрямих податків за період 1996-1999 роки представлено у таблиці 1.


 

Таблиця 1

Загальні надходження до зведеного бюджету Польщі непрямих податків за 1996-1999 роки, у млн. злотих

Джерело: складено автором на підставі даних Міністерства фінансів РП.

Як видно з таблиці, у Польщі спостерігається сталий ріст бюджетних надходжень від непрямих податків із одночасним збільшенням кількості їх платників (наприклад, кількість платників VAT збільшилась у 1999 році на 269 993 особи порівняно з 1996 ро­ком). Протягом 1996–1999 років спостерігається стале зростання надходжень у бюджет податку VAT: абсолютне відхилення при порівнянні надходжень за 1999 та 1996 років склало + 20 785,5 млн. золотих. Це свідчить про загальний ріст доходів суб'єктів госпо­дарювання, які перевищують неоподатковувану межу податком від товарів та послуг.

З метою стимуляції підприємницької діяльності у польській податковій системі також використовуються пільги щодо окремих видів діяльності. Наприклад, звільняються від сплати податку на товари та послуги, перш за все, більшість виробів народного промислу та мистецтва, фінансові послуги, послуги закладів культури та мистецтва, спорту, науки та освіти, послуги у сфері охорони здоров'я, послуги державної пошти, послуги у сфері як державного, так і місцевого управління, послуги у сфері національної оборони та дер­жавної безпеки, послуги політичних та громадських організацій. Аналогічні пільги з ПДВ мають місце і в Україні. Тобто, податкові системи Польщі та України щодо надання пільг з оподаткування ПДВ і податком на товари та послуги використовують загально­визнані світовою фіскальною практикою механізми.

Щодо порогу реєстрації платниками ПДВ та VAT, то у Польщі не вважаються плат­никами VAT особи, у яких виручка від реалізації товарів, робіт (послуг) за попередній рік не перевищила 80 000 злотих, а також платники податку на дохід, які сплачують його за податковою картою. В Україні поріг реєстрації сьогодні становить 3 600 неопо­датковуваних мінімумів доходів громадян, а це є значно нижче, ніж у Польщі. Крім цього, незважаючи на вищий поріг реєстрації платниками податку VAT у Польщі, як видно з таблиці 1, їх кількість зростає з року в рік.

На наш погляд, в Україні доцільно було б використати диференційований підхід до оподаткування ПДВ подібно до польського досвіду у сфері оподаткування VAT. У про­екті Податкового кодексу пропонується ж лише зниження основної ставки ПДВ із 20 % до 17 %. Вважаємо за доцільне запозичити досвід Польщі щодо відмінностей у ставках оподат­кування окремих операцій, товарів, робіт, послуг. Так, наприклад, операції з реалізації продуктів харчування необхідно оподатковувати за зниженою податковою ставкою, яка б не перевищувала 10 % як це прийнято у світовій фіскальній практиці. Натомість максимальну ставку податку пропонуємо використовувати для оподаткування товарів, робіт (послуг), які не мають соціальної спрямованості.

Звернімося до особливостей акцизного оподаткування в Польщі. Акцизний податок у Польщі є другим за величиною джерелом доходів державного бюджету. Його частка в доходах держбюджету Польщі нині становить 17,9 %. Оподаткуванню акцизним подат­ком традиційно підлягають вироби спиртової та виноробної промисловості, пиво, тютю­нові вироби, легкові автомобілі, товари електронної промисловості високого класу. Залежно від групи товарів, які підлягають оподаткуванню, використовуються такі ставки податку:

– процентні (до ціни продажу товарів за мінусом VAT або ж до підстави оподаткування імпорту);

– квотові (у злотих на одиницю виробу);

– різниця цін (держава залишає за собою право регулювати мінімальні ціни реалізації підакцизної продукції. У випадку реалізації підакцизних товарів за ціною нижчою, ніж мінімальна, різниця між встановленою державою ціною та фактичною підлягає оподат­куванню акцизним збором);

– процентно-квотові, як це має місце в оподаткуванні тютюнових виробів.

Базою оподаткування для вітчизняних товаровиробників, як і в Україні, є оборот від реалізації, а для імпортера – митна вартість товарів. У випадку використання процентних ставок оподаткування виникає різниця в оподаткуванні вітчизняних та імпортних товарів. Причиною цього є різна база оподаткування, а також різниця в способі нарахування акцизу в країні і на кордоні. Проте податковий тягар є однаковим як для вітчизняних, так і для імпортних товарів, що породжує "здорову” конкуренцію.

З 1 жовтня 2000 року в рамках гармонізації польського податкового права з подат­ковим ЄС у Польщі впроваджено мішану систему оподаткування акцизним податком тютюнових виробів, де податкова ставка виражена у квотово-процентій формі. Процент­на частина цієї ставки становить 25 % ціни продажу, а квотова – 42 злотих за 1000 штук цигарок. Ставка є однаковою для усіх цигарок, незалежно від їх походження і властиво­стей. Для виробів спиртової промисловості (горілок чистих, гатункових, спирту пляшко­вого, інших спиртів і алкогольних напоїв із вмістом спирту до 18 %) впроваджено єдину став­ку оподаткування як для вітчизняних, так і для імпортних товарів у розмірі 6020 зло­тих/гл за 100 % спирту. Ставка акцизного податку для усіх вин складає 112 злотих, а для меду питного 67 злотих за 1 гектолітр. Ставки акцизного податку на паливо для двигунів внутрішнього згоряння є однаковими як для вітчизняної продукції, так і для імпортованої. Ставки визначено в злотих на 1000 літрів палива при температурі 15є С, що відповідає вимогам ЄС. Легкові автомобілі вітчизняного виробництва підлягають акцизному оподаткуванню залежно від об'єму циліндрів двигуна:

– до 2 000 смі – 6 %;

– понад 2 000 смі – 15 %.

Для імпортних відповідно ставки податку становлять 6,4 % та 17,6%. Оподаткуванню підлягають усі продажі автомобіля перед першою його реєстрацією на території Польщі. Виходячи з вище викладеного, можна зробити висновок, що українська практика акциз­ного оподаткування не включає всі види ставок, які використовуються в Польщі. Сьогод­ні національні податкові технології в царині акцизного оподаткування нараховують лише відсоткові та тверді ставки.

Щодо провадження підприємницької діяльності у сфері гральних закладів, то у Польщі воно дозволяється винятково на підставі діючого законодавства. Законодавство чітко визначає каталог можливих ігор, а також гральних закладів. Азартними іграми у даній країні вважаються такі, виграші яких становлять гроші чи речі, а результат залежить від випадку. Ігри регулюються чітко визначеними правилами. До них належать: лотерея фантова, бінго, грошові лотереї, рахункові ігри, ігри у казино та карти. У Польщі широко розповсюджені ігрові заклади, де виграш становлять гроші, а результат залежить від відгадування:

– результатів спортивних матчів людей чи тварин, в яких учасники вносять певні ставки, а величина виграшу – від загальної суми сплачених ставок;

– букмекерство – різні випадки, в яких учасники сплачують ставки, а величина вигра­шу залежить від умови між приймаючим та платником ставки.

Враховуючи досвід сусідньої Польщі щодо оподаткування гральних закладів, вважа­ємо за доцільне якнайшвидше запровадження податку на гральні заклади типу букмекер­ських контор, які є досить популярними серед населення. Особливої актуальності оподат­ку­вання таких закладів набуває в період визначних спортивних змагань (олімпійські ігри, чемпіонати світу). Такий податок повинен бути місцевим, оскільки органи місцевого самоврядування могли б надати посильну допомогу податковим органам у забезпеченні повноти та правильності його справляння. Адже за допомогою місцевих органів влади можна сформувати достовірний банк даних про розміщення таких об'єктів, а також сприя­ти їх популяризації.

Таким чином, податкове регулювання процесів споживання у Польщі здійснюється із врахуванням діаметрально протилежних інтересів платників податків та держави без застосування надмірного фіскалізму у сфері державних фінансів. Значний вплив на форму­вання нині діючої податкової системи цієї країни справили інтеграційні вимоги ЄС та поширення шкідливої податкової конкуренції на теренах Західної Європи. Геог­рафічна близькість до країн із меншим податковим тиском сприяє відтоку капіталу з Польщі, а це змушує уряд вишукувати відповідні податкові контрзаходи. В оподатку­ванні застосовуються як диференціація ставок податків, так і окремі пільги, кількість яких незначна. Інтеграційні вимоги ЄС є досить жорсткими для країн із перехідною економікою, а поширення процесів гармонізації податкового права на теренах ЄС змушують польський уряд достосовувати національне податкове законодавство до вимог цієї Європейської структури. Власне з цим і пов'язане запровадження оподаткування податком VAT рільництва у Польщі.

Щодо запозичення польського досвіду у сфері непрямого оподаткування, то в першу чергу для України є корисним досвід стосовно використання диференційованих подат­кових ставок, незначної кількості пільг та оподаткування грального бізнесу.

Отже, проста та зрозуміла нині діюча підсистема оподаткування процесів споживання у Польщі є досить ефективною, що сприяє забезпеченню на належному рівні виконання дохідної частини зведеного бюджету країни. Зважаючи на напрями уніфікації та гармо­нізації податкового законодавства країн ЄС Україні доцільно проводити податкові реформи в галузі непрямого оподаткування, адже це сприятиме її швидшій інтеграції в економічні угруповання високорозвинених країн.





Реферат на тему: Оподаткування процесів споживання у Польщі в період інтеграції з Європейським Союзом (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.